За допомогою статті «Електронний каталог для медичних закупівель: як „сумувати“ закупівлі, розглядаємо на прикладах» хтось вчився, а хтось перевіряв власний досвід і переконання щодо додавання вартостей закупівель за одним кодом Єдиного закупівельного словника з метою вибору виду закупівель. Продовжуємо вивчати цю тематику на практичних прикладах у цій статті.
Ситуація для розбору № 1
У лютому 2023 року в план було внесено закупівлю за кодом 30210000-4 очікуваною вартістю 67 тис. грн. За результатами закупівлі без використання електронної системи було укладено договір на суму 63 522 грн.
У червні 2023 року в план було додано закупівлю за кодом 30210000-4 очікуваною вартістю 110 тис. грн. Було оголошено відкриті торги, але відмінено у зв’язку з відсутністю подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт чи послуг.
У липні 2023 року планується внести до плану закупівлю за кодом 30210000-4 очікуваною вартістю 33 тис. грн.
Питання: чи можливо провести закупівлю в липні за кодом 30210000-4 без використання електронної системи закупівель, оскільки загальна вартість закупівлі товару за рік становитиме 96 522 грн, що менше порогу в 100 тис. грн?
Розбір ситуації № 1. Оголошено ВТ, які було відмінено: чи потрібно очікувану вартість відмінених торгів додавати за тотожним кодом ДК?
Відповідно до пункту 14 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, що затверджені постановою КМУ від 12.10.2022 № 1178 (далі — Особливості), закупівля відповідно до цих особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або в разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів).
Запланована закупівля, незалежно від її вартості, включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону «Про публічні закупівлі» (далі — Закон).
Навіть із самої назви річного плану закупівель зрозуміло, що йдеться про річне планування. Тому, плануючи на початку року, замовник має включати в річний план закупівель потребу та, відповідно, суму очікуваної вартості закупівлі на всю потребу протягом року.
Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної Особливостями (пункт 6 Особливостей).
Утім, не завжди замовнику виділено кошти на весь обсяг річної потреби в закупівлі.
Відповідно до частини 2 статті 4 Закону в річному плані закупівель повинна міститися інформація, зокрема, про розмір бюджетного призначення та / або очікувану вартість предмета закупівлі.
Бюджетний кодекс України (далі — БКУ) під бюджетним призначенням розуміє повноваження, надане головному розпоряднику бюджетних коштів цим Кодексом, законом про Державний бюджет України або рішенням про місцевий бюджет, що має кількісні, часові і цільові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування (стаття 2 БКУ).
Бюджетні призначення є складовою бюджетного механізму, що застосовується з метою реалізації бюджетної політики. Він є сукупністю заходів, застосовуваних органами державної влади, органами місцевої влади та органами місцевого самоврядування з метою організації бюджетних відносин та забезпечення належних умов для економічно-соціального розвитку країни.
Будь-яке бюджетне зобов’язання можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Бюджетне зобов’язання — це будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або в майбутньому (стаття 2 БКУ).
Розпорядники бюджетних коштів мають право протягом року укладати договори (брати зобов’язання) та здійснювати видатки за загальним фондом кошторисів виключно у межах бюджетних асигнувань, установлених законом України про Державний бюджет України та рішенням відповідної ради про місцевий бюджет на відповідний рік, а за спеціальним фондом — у межах бюджетних асигнувань, установлених законом України про Державний бюджет України або рішенням відповідної ради про місцевий бюджет на відповідний рік, але з урахуванням фактичних надходжень.
Тож, Закон дозволяє вказувати або фактичну суму виділених коштів, або очікувану вартість закупівлі, розраховану на всю потребу протягом року, або і те, і те.
Вид закупівлі замовник обирає з огляду на очікувану вартість закупівлі та предмет закупівлі (користуйтесь шпаргалкою уповноваженої особи щодо вартісних меж).
Предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708.
Якщо в замовника виникла додаткова потреба (яку замовник не міг передбачити на момент здійснення закупівлі за тотожним предметом закупівлі) у здійсненні закупівлі за предметом закупівлі, закупівля за яким ним уже була здійснена у поточному році, очікувана вартість такого предмета закупівлі не додається до очікуваної вартості тотожного предмета закупівлі (тотожних предметів закупівель), закупівля яких була здійснена, а замовник обирає вид закупівлі такого предмета закупівлі з урахуванням вартісних меж, визначених Особливостями (пункт 15 Особливостей).
Таким чином, замовник має вибір:
- запланувати закупівлю на всю суму потреби на рік та передбачити умови в проєкті договору, що оплата здійснюватиметься відповідно до виділених коштів, або
- планувати закупівлю відповідно до фактично виділених коштів. Підставою для останнього рішення є те, що замовник не завжди може бути впевнений у тому, що додаткові кошти будуть виділені. Крім того, він не може спрогнозувати, коли саме будуть виділені ці кошти. Тож, у цьому випадку дотримано умову, що замовник не міг передбачити на момент здійснення закупівлі за тотожним предметом закупівлі, що будуть виділені кошти і, відповідно, можна буде врахувати додаткову потребу, що не включена в попередню закупівлю.
Пунктом 22 частини 1 статті 1 Закону визначено, що предмет закупівлі — це товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).
Під час дії Особливостей для закупівлі товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких є більшою ніж 100 тис. грн, послуг з поточного ремонту, вартість яких є більшою ніж 200 тис. грн, та робіт, вартість яких є більшою ніж 1,5 млн грн, застосовується тільки процедура відкритих торгів та / або закупівля через електронний каталог, та окремо прямі договори про закупівлю в разі наявності відповідних підстав, але принцип визначення предмета закупівлі не змінився. Предмет закупівлі — це закупівля в межах відповідного виду закупівлі. Знову ж таки за умови, що ділити предмет закупівлі не можна.
Відповідно до пункту 11 Особливостей для здійснення закупівель вартістю менше вищевказаних сум замовники можуть використовувати електронну систему закупівель відповідно до умов, визначених адміністратором електронної системи закупівель, у тому числі електронний каталог для закупівлі товарів. Це їхнє право, тому вони можуть вибрати й укладення прямих договорів без застосування вказаних видів закупівлі.
Таким чином, з огляду на Ситуацію № 1:
- Якщо в лютому за кодом ДК 30210000-4 замовник планував закупівлю на рік очікуваною вартістю 67 тис. грн, то міг укласти прямий договір.
- Якщо в подальшому за цим самим кодом ДК йому було виділено 110 тис. грн, він мав спланувати і провести відкриті торги.
- Якщо відкриті торги не відбулися і за період, що вони проводилися, відпала потреба в обсягу, що планувався, замовник може планувати для закупівлі нові обсяги й, відповідно, інший вид закупівлі.
- Якщо нова потреба за кодом ДК 30210000-4 становить 33 тис. грн, замовник може укласти прямий договір. Важливий нюанс! Приймаючи таке рішення, замовник повинен враховувати головну умову, що він не міг передбачити на момент здійснення першої чи попередньої закупівлі за тотожним предметом закупівлі потребу, яку реалізує в поточній закупівлі.
Можете також завантажити шпаргалку для ведення річного плану / договорів та переглянути роз’яснення до нього в статті «Вебінар: практичні поради щодо планування закупівель».
Ситуація для розбору № 2. Відмінено ВТ, утім надійшла комерційна пропозиція на цю потребу до 100 тис. грн: можна укладати прямий договір?
Були проведені відкриті торги на надання послуг з очікуваною вартістю 150 тис. грн. Під час періоду розгляду пропозицій виникла необхідність їх відмінити у зв’язку з неможливістю усунення порушень, що й було зроблено.
Під час підготовки тендерної пропозиції для повторного запуску відкритих торгів до замовника надходить комерційна пропозиція на укладення договору від одного з учасників на ту саму кількість послуг, але вартістю 99 тис. грн.
Чи може замовник укласти прямий договір, чи необхідно все ж таки повторно проводити торги?
Розбір ситуації № 2: були оголошені ВТ, які було відмінено. Наразі потреба менше порогів
Пунктом 14 Особливостей передбачено, що закупівля відповідно до цих особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або в разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля, незалежно від її вартості, включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону.
Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури закупівлі відкриті торги / використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної Особливостями (пункт 6 Особливостей).
Під час дії Особливостей для закупівлі товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких є більшою ніж 100 тис. грн, послуг з поточного ремонту, вартість яких є більшою ніж 200 тис. грн, та робіт, вартість яких є більшою ніж 1,5 млн грн, застосовується тільки процедура відкритих торгів та / або закупівля через електронний каталог, та окремо прямі договори про закупівлю в разі наявності відповідних підстав, але принцип визначення предмета закупівлі не змінився. Предмет закупівлі — це закупівля в межах відповідного виду закупівлі. Знову ж таки за умови, що ділити предмет закупівлі не можна.
Відповідно до пункту 11 Особливостей для здійснення закупівель вартістю менше вищевказаних сум замовники можуть використовувати електронну систему закупівель відповідно до умов, визначених адміністратором електронної системи закупівель, у тому числі електронний каталог для закупівлі товарів. Це їхнє право, тому вони можуть вибрати й укладення прямих договорів без застосування вказаних видів закупівлі.
Таким чином, замовник має визначити річну потребу в закупівлі та провести моніторинг ринку щодо цін на предмет закупівлі. Далі з огляду на категорію закупівлі (товар, робота чи послуга) та очікувану вартість закупівлі замовник визначає вид закупівлі.
Якщо знайдеться пропозиція, що задовольнить потребу замовника як в частині потрібного обсягу, так і якості предмета закупівлі, та вартість такої пропозиції становитиме менше 100 тис. грн, замовник може укласти прямий договір про закупівлю.
Читайте також:
- «Поточний та капітальний ремонт прибудинкової території та дорожнього покриття: як закупити, чим керуємося, які вартісні межі?»;
- «Додавання вартостей різних складових робіт та послуг із поточного ремонту: особливості планування»;
- «З 23.06.2023 маємо зміни до Порядку визначення предмета закупівлі № 708».
google 