У статті «П’ять проблемних питань по оборонних закупівлях» ми розглянули чимало питань, які стосуються калькуляції витрат по оборонних закупівлях; хто взагалі може здійснювати закупівлі для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони України; як звітувати за постановою КМУ від 28.02.2022 № 169. У цій статті вирішимо такі чотири питання:
- Якщо є зведений кошторис на п’яти додатках, чи може він замінити калькуляцію витрат, передбачену Постановою № 335?
- Якщо постійні постачальники, які є виробниками товарів, відмовляються надати калькуляцію витрат по причині, що витрати — це комерційна таємниця, що робити в такому випадку?
- Якщо керуватись Постановою № 1275 та Постановою № 335, яка містить тільки три підстави для внесення змін до істотних умов, на відміну від статті 41 Закону, що містить 8 підстав, то що робити, коли потрібно зменшити обсяг закупівлі з урахуванням зменшення фактичної потреби чи обсягу видатків?
- Чи потрібно разом зі звітом про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, розміщувати державний контракт (договір)?
Питання 1. Якщо є зведений кошторис, який фактично розміщений на п’яти додатках до укладеного контракту, чи є ці документи заміною калькуляції витрат, що передбачена постановою КМУ від 20.03.2022 № 335?
Відповідь. Чи можна вважати кошторис заміною калькуляції витрат? Не думаємо. Як варіант, пропонуємо виконавцю контракту підготувати додатково калькуляцію витрат. У постанові КМУ від 20.03.2022 № 335 (далі — Постанова № 335) немає виключень, коли не потрібно готувати калькуляцію, і не передбачено, що кошторис може бути заміною калькуляції витрат.
Додатково питання калькуляції витрат розглядали в статті «Державні контракти (договори) для потреб оборони + приклад калькуляції витрат», ознайомтесь. Залишимо також орієнтовні приклади калькуляції витрат:
- Приклад калькуляції витрат на послуги (портал);
- Приклад калькуляції витрат на послуги (освітні);
- Приклад калькуляції витрат на товар.
Питання 2. Звернулися до постійних постачальників, які є виробниками товарів, щодо надання калькуляції витрат. Відмовляються від співпраці, причина: витрати — це комерційна таємниця. Що робити в такому випадку?
Відповідь. Звертаємо увагу, що чіткої форми такої калькуляції витрат не встановлено, крім того, не передбачено вимог щодо розміщення та оприлюднення такої калькуляції. Є варіант, наприклад, що погоджуєтесь отримати таку калькуляцію і не будете її розміщувати у вільному доступі й розголошувати (за прикладом конфіденційної інформації чи комерційної таємниці).
Що стосується конфіденційної інформації для юридичної особи, то це інформація, яка міститься в договорах, контрактах, листах, звітах, аналітичних матеріалах, виписках з бухгалтерських рахунків, схемах, графіках, специфікаціях і інших документах, що фігурують в діяльності юридичної особи. Розголошення даних, що містяться в таких документах, може бути використано конкурентами і, відповідно, завдати економічної та іншої шкоди юридичній особі.
Важливо уточнити, що конфіденційна інформація є тотожною комерційній таємниці. Особливістю відомостей, що складають комерційну таємницю, як вид конфіденційної інформації, є їх комерційний і господарський характер. Іншими словами, це інформація, що має економічну цінність, здатна впливати на фінансове становище суб’єкта підприємницької діяльності, розмір одержуваного ним прибутку.
Відповідно до статті 505 Цивільного кодексу комерційною таємницею є інформація, яка є секретною в тому розумінні, що вона в цілому чи в певній формі та сукупності її складових є невідомою та не є легкодоступною для осіб, які звичайно мають справу з видом інформації, до якого вона належить, у зв’язку з цим має комерційну цінність та була предметом адекватних існуючим обставинам заходів щодо збереження її секретності, вжитих особою, яка законно контролює цю інформацію.
Комерційною таємницею можуть бути відомості технічного, організаційного, комерційного, виробничого та іншого характеру, за винятком тих, які відповідно до закону не можуть бути віднесені до комерційної таємниці.
Також окремо звертаємо увагу, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.1993 № 611 «Про перелік відомостей, що не становлять комерційної таємниці», не можуть бути віднесені до комерційної таємниці:
- установчі документи, документи, що дозволяють займатися підприємницькою чи господарською діяльністю та її окремими видами;
- інформація за всіма встановленими формами державної звітності;
- дані, необхідні для перевірки обчислення і сплати податків та інших обов’язкових платежів;
- відомості про чисельність і склад працюючих, їхню заробітну плату в цілому та за професіями й посадами, а також наявність вільних робочих місць;
- документи про сплату податків і обов’язкових платежів;
- інформація про забруднення навколишнього природного середовища, недотримання безпечних умов праці, реалізацію продукції, що завдає шкоди здоров’ю, а також інші порушення законодавства України та розміри заподіяних при цьому збитків;
- документи про платоспроможність;
- відомості про участь посадових осіб підприємства в кооперативах, малих підприємствах, спілках, об’єднаннях та інших організаціях, які займаються підприємницькою діяльністю;
- відомості, що відповідно до чинного законодавства підлягають оголошенню.
Підприємства, установи та організації зобов’язані подавати перелічені відомості органам державної виконавчої влади, контролюючим і правоохоронним органам, іншим юридичним особам відповідно до чинного законодавства, за їх вимогою.
Наприклад, у такій калькуляції витрат можна прописати такий вираз: «Сторони домовились, що дана калькуляція витрат містить конфіденційну інформацію (комерційну таємницю) і не буде розміщуватися у вільному доступі і розголошуватися. Розголошення даних, що містяться в таких документах, може бути використано конкурентами і, відповідно, завдати економічної та іншої шкоди юридичній особі».
Приклад калькуляції витрат на послуги з комерційною таємницею.
Питання 3. Якщо керуватись Постановою № 1275 та Постановою № 335, яка містить тільки три підстави для внесення змін до істотних умов, на відміну від статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», що містить вісім підстав, то що робити, коли потрібно зменшити обсяг закупівлі з урахуванням зменшення фактичної потреби чи обсягу видатків?
Відповідь. Дійсно, Постановою № 335 передбачено, що істотні умови державного контракту (договору) не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:
- продовження строку дії державного контракту (договору) та строку виконання зобов’язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об’єктивних обставин, що спричинили таке продовження, зокрема обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в державному контракті (договорі);
- зміни ціни в державному контракті (договорі) у зв’язку із зміною ставок податків і зборів та / або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування — пропорційно до зміни таких ставок та / або пільг з оподаткування, а також у зв’язку із зміною системи оподаткування пропорційно до зміни податкового навантаження внаслідок зміни системи оподаткування;
- зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку «на добу наперед», що застосовуються в державному контракті (договорі).
Тому це спірне питання, з ним редакція порталу RADNUK.COM.UA звернулася до Уповноваженого органу і чекає офіційну відповідь. Поки можемо порекомендувати в інших умовах державного контракту (договору) передбачити зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника.
Додатково питання укладання державного контракту (договору) розглядали в статті «Державні контракти (договори) для потреб оборони + приклад калькуляції витрат».
Питання 4. Чи потрібно разом зі звітом про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, розміщувати державний контракт (договір)?
Відповідь. Відповідно до пункту 10 Особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, затверджених постановою КМУ від 11.11.2022 № 1275, закупівлі, визначені пунктом 8 та абзацами другим – четвертим пункту 9 цих Особливостей, не включаються до річного плану закупівель.
За результатами їх здійснення за умови, що вартість закупівлі становить або перевищує 200 тис. гривень, державний замовник оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, протягом 180 днів з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях. Вимога щодо оприлюднення не застосовується до державних контрактів (договорів), які містять інформацію з обмеженим доступом.
Отже, якщо вартість закупівлі становить або перевищує 200 тис. гривень, державний замовник оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, протягом 180 днів з дня припинення чи скасування воєнного стану, причому вимоги щодо публікації під такий звіт державного контракту (договору) не передбачено.
Спеціально для державних замовників у сфері оборони на порталі RADNUK.COM.UA є окремий розділ «Оборонні закупівлі».
А також для зручності в телеграмі створена окрема група «Оборонні закупівлі» для допомоги державним замовникам у сфері оборони та обговорення їх проблемних питань https://t.me/+r1uGnJSnvtk3MWFi
google 