Питання оскарження процедур закупівель в Антимонопольному комітеті України вже було висвітлено на сторінках нашого юридичного видання — у випуску журналу № 8 (59) за серпень 2016 року на стор. 26–31. Та останнім часом виникає все більше питань з приводу оскарження саме мультилотових (багатолотових) процедур закупівель.
У чому ж їх особливості? У разі оголошення замовниками мультилотових процедур закупівель учасники подають свої пропозиції щодо одного лота або щодо декількох з оголошених лотів за принципом: один лот — одна пропозиція. Якщо виникає необхідність в оскарженні щодо таких процедур саме дій, рішень або бездіяльності замовника, то, звісно, оскарження відбуватиметься саме щодо того лота (лотів), у закупівлі якого (яких) скаржник бере участь (за винятком оскарження умов тендерної документації).
Пункт 37 статті 1 Закону України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі» (далі — Закон, Закон про публічні закупівлі) вказує на те, що частина предмета закупівлі (лот) — це визначена замовником частина товарів, робіт чи послуг, на яку в межах єдиної процедури закупівлі учасникам дозволено подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі. Тож навіть якщо необхідно здійснити оскарження лише щодо певного лота, то скаргу все одно потрібно подавати узагальнену, тобто на всю процедуру закупівлі.
Якщо проаналізувати зміст статті 18 Закону, в якій ідеться про особливості оскарження процедур закупівель, то ми ніде не знайдемо інформації про необхідність проведення оплати окремо щодо кожного лота закупівлі за подання скарги до органу оскарження (Антимонопольного комітету України) у випадку оскарження лотових процедур закупівель. Здійснення оплати за подання скарги до органу оскарження є чи не найважливішою умовою в процесі оскарження. Тобто немає оплати — скарга учасника залишається без розгляду. Нагадаємо, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 23.03.2016 № 291 «Про встановлення розміру плати за подання скарги» (далі — Постанова) плата за подання скарги становить 5 тисяч гривень у разі оскарження процедури закупівлі товарів або послуг та 15 тисяч гривень у разі оскарження процедури закупівлі робіт.
Стаття 18 Закону та Постанова не містять інформації про якісь особливості оскарження частини предмета закупівлі. Саме тому напрошується такий висновок: під час оскарження мультилотової процедури закупівлі застосовують загальні умови подання скарги до АМКУ.
Оскарження умов тендерної документації в мультилотовій закупівлі
Для з’ясування практичної сторони застосування норм Закону у випадку оскарження саме мультилотових закупівель редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» звернулась до оператора електронного майданчика SmartTender.biz для уточнення питання технічного забезпечення можливостей оскарження в мультилотовій закупівлі. Нижче редакція журналу пропонує читачам ознайомитися з витягом із листа-відповіді майданчика SmartTender.biz щодо оскарження умов тендерної документації в мультилотовій закупівлі.
Витяг з листа майданчика SmartTender.biz № 347 від 11.08.2017
Витяг з листа У відповідь на запит редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель» № 04/08/17 від 04.08.2017 р. щодо питання технічної реалізації завантаження скарги через електронний майданчик повідомляємо наступне.
Щодо скарг, які стосуються тендерної документації та/або прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, що відбулися до закінчення строку, установленого для подання тендерних пропозицій.
Кожен учасник, що зареєструвався на майданчику «SmartTender.biz» може оскаржити умови тендерної документації не пізніше ніж за чотири дні до дати, установленої для подання тендерних пропозицій.
Для цього учаснику необхідно увійти на майданчик під логіном та паролем, знайти необхідну процедуру закупівлі, перейти в детальну інформацію по тендеру та з правої сторони вибрати розділ «Вимоги/скарги на умови закупівлі» (див. рис. 1).
У цьому розділі учасник може вибрати зі списку, що саме він хоче оскаржити, тобто: чи умови закупівлі повністю, чи тільки умови закупівлі по конкретному лоту. Для цього учаснику необхідно обрати наступне:
Оскарження умов закупівлі в цілому (див. рис. 2, позначка під номером 1)
або
Оскарження умов закупівлі по лоту 1 (див. рис. 2, позначка під номером 2) чи по 2 лоту (див. рис. 2, позначка під номером 3).
Потім необхідно натиснути на опцію «Подати скаргу до «АМКУ» (див. рис. 2, позначка під номером 4).
У вікні, що відкрилось необхідно заповнити всі поля та натиснути на опцію «Подати» (див. рис. 3).
Таким чином, при поданні скарги, що стосується тендерної документації та/або прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, що відбулися до закінчення строку, установленого для подання тендерних пропозицій (абз. 1 ч. 2 ст. 18 Закону) у мультилотовій закупівлі, учасник має технічну можливість обрати: прикріпити скаргу під конкретний лот чи під усю процедуру. При цьому звертаємо увагу як учасників, так і замовників, на важливий момент: електронна система призупинить процедуру закупівлі повністю. Тобто незалежно від того, як учасник прикріпить скаргу (під процедуру чи під конкретний лот), електронна система призупинить процедуру в цілому.
Наступним важливим моментом на етапі оскарження умов тендерної документації в мультилотовій процедурі є практика органу оскарження з даного питання. Так, учасник може прикріпити скаргу до процедури в цілому. І при цьому у змісті скарги викласти підстави подання скарги, обґрунтування наявності порушених прав та вимоги суб’єкта оскарження стосовно будь-яких лотів процедури. Постійно діюча адміністративна колегія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (далі — Колегія АМКУ) у такому випадку прийме скаргу до розгляду в повному обсязі. За приклад наводимо ситуацію, описану нижче.
(оголошення № UA-2017-06-20-002649-b)
Скаржник повідомляє про встановлення Замовником дискримінаційних вимог у тендерній документації та просить, зокрема, зобов’язати Замовника внести зміни до тендерної документації.
Рішенням Колегії від 04.07.2017 № 4360-р/пк-пз Скарга була прийнята до розгляду за лотами №№ 1, 2.
Також потенційний учасник може прикріпити скаргу і до будь-якого лота та при цьому у змісті скарги викласти підстави подання скарги, обґрунтування наявності порушених прав та вимоги суб’єкта оскарження стосовно всіх лотів процедури. Колегія АМКУ в такому випадку також прийме скаргу до розгляду в повному обсязі, а електронна система призупинить перебіг процедури в цілому.
Незалежно від того, щодо якої кількості лотів скаржник склав та подав скаргу, плату за подання скарги справляють один раз за таким принципом: одна скарга — одне автентичне платіжне доручення. Тобто одне й те ж саме платіжне доручення не можна використовувати для подання декількох скарг за різними процедурами (власне, як і для подання скарг за кожним лотом окремо).
Оскарження рішень, дій чи бездіяльності замовника, які відбулись після розгляду тендерних пропозицій на відповідність технічним та кваліфікаційним вимогам у мультилотовій закупівлі
Редакція журналу також отримала відповідь від майданчика SmartTender.biz щодо технічної реалізації можливостей оскарження рішень, дій чи бездіяльності замовника, які відбулись після розгляду тендерних пропозицій на відповідність технічним та кваліфікаційним вимогам у мультилотовій закупівлі (абз. 3 ч. 2 ст. 18 Закону). Нагадуємо читачам, що даний вид оскарження стосується процедури так званих міжнародних/євро торгів. Нижче пропонуємо ознайомитися з витягом із листа-відповіді майданчика SmartTender.biz щодо зазначеного питання.
Щодо скарг, які подаються стосовно рішень, дій чи бездіяльності замовника, які відбулись після розгляду тендерних пропозицій на відповідність технічним та кваліфікаційним вимогам замовника. Цей пункт стосується лише міжнародних/євро процедур (етап прекваліфікація).
Для подачі скарги до органу оскарження необхідно перейти до закупівлі та обрати потрібний лот (скарга подається по кожному лоту окремо). Навпроти своєї компанії або компанії конкурента (див. рис. 4) якщо ви бажаєте оскаржити рішення по цій компанії, необхідно натиснути на жовтий значок оклику. Скаргу можливо прикріпити лише щодо конкретного лота, а функціоналу кріпити скаргу під процедуру (у випадку, якщо учасник приймав участь в декількох лотах і тепер хоче їх оскаржити) — немає. Якщо учасник, наприклад, приймав участь в 1, 3, 5 лоті процедури та бажає оскаржити недопуск до аукціону до Колегії АМКУ, необхідно заходити в кожний лот окремо та подавати скаргу.
Далі відкривається нова вкладка, в якій необхідно обрати опцію «Подати скаргу до АМКУ» та заповнити відповідні поля (див. рис. 5).
Оскарження рішень, дій чи бездіяльності замовника, які відбулися після оцінки пропозицій учасників у мультилотовій процедурі
Редакція журналу пропонує читачам ознайомитися з витягом із листа-відповіді майданчика SmartTender.biz щодо технічної реалізації можливостей оскарження рішень, дій чи бездіяльності замовника, які відбулися після оцінки пропозицій учасників у мультилотовій закупівлі (абз. 2 ч. 2 ст. 18 Закону).
Розглянемо скарги, що стосуються прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, які відбулися після оцінки пропозицій учасників. (Наприклад, на неправомірну (на думку скаржника) дискваліфікацію учасника, на оголошення переможцем учасника, який не відповідає кваліфікаційним вимогам замовника тощо).
Скарга подається протягом 10 днів з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу (Prozorro) повідомлення про намір укласти договір (тобто, визначено переможця торгів). Учасники, яких було відхилено через невідповідність їх тендерних пропозицій встановленим кваліфікаційним критеріям чи іншим умовам тендерної документації, зокрема технічним вимогам (на етапі прекваліфікації) не можуть подавати скаргу на результат аукціону. Тобто оскаржити результат аукціону можуть лише учасники, які приймали участь в аукціоні.
Учаснику для подачі скарги до органу оскарження (АМКУ) необхідно перейти до закупівлі та обрати потрібний лот (скарга подається по кожному лоту окремо). Навпроти своєї компанії або компанії конкурента (див. рис. 6), якщо скаржник бажає оскаржити рішення по цій компанії, необхідно натиснути на жовтий значок оклику. Таким чином, на даному етапі скаргу можливо прикріпити лише щодо конкретного лота, а функціоналу кріпити скаргу під процедуру (у випадку, якщо учасник приймав участь в декількох лотах і тепер хоче їх оскаржити) — немає. Якщо учасник приймав участь в 1, 3, 5 лоті та бажає подати скаргу в АМКУ, необхідно заходити в кожний лот окремо та подавати скаргу.
Далі відкривається нова вкладка, в якій необхідно обрати опцію «Подати скаргу до АМКУ» та заповнити відповідні поля (див. рис. 7).
Оскарження рішень, дій чи бездіяльності замовника в мультилотовій процедурі: проблемні питання та їх вирішення
Отже, з технічною стороною питання щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності замовника, які відбулись після розгляду тендерних пропозицій на відповідність технічним та кваліфікаційним вимогам у мультилотовій закупівлі (абз. 3 ч. 2 ст. 18 Закону), та щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності замовника, які відбулися після оцінки пропозицій учасників в мультилотовій закупівлі (абз. 2 ч. 2 ст. 18 Закону), ми визначилися.
Тож відзначимо ще раз важливий момент, а саме: на даних етапах скаргу можливо прикріпити лише щодо конкретного лота, а функціонала прикріпляти скаргу під процедуру (у випадку, якщо учасник брав участь у декількох лотах і тепер хоче їх оскаржити) — немає.
Учасникові, який планує оскаржити дії, рішення чи бездіяльність замовника щодо двох чи більше лотів однієї процедури закупівлі, при поданні скарги необхідно взяти до уваги, що у випадку, якщо до кожного з лотів приєднувати скаргу (чи скарги) та одне і те ж саме платіжне доручення про здійснення оплати, то скаргу із повторним платіжним дорученням не розглядатимуть. Тому немає необхідності завантажувати одне і те саме платіжне доручення до кожного лота.
Незалежно від того, що мультилотова закупівля відбувається в межах єдиної процедури, у разі оскарження учасником декількох лотів процедури (у яких він бере участь) доцільно складати одну скаргу (що стосується усіх лотів) і завантажувати її під процедуру одного з лотів, оскільки в такому випадку скаржник здійснює оплату за подання скарги одноразово в розмірі, установленому Постановою. За приклад наводимо ситуацію, наведену далі.
від 27.04.2017 № 2452
(оголошення № UA-2017-02-28-000890-b)
Замовник оголосив закупівлю за ДК 021:2015, 60130000-8 «Послуги спеціалізованих автомобільних перевезень пасажирів» перевезення працівників ДП «XXXX» до місця роботи за графіком (54 лоти) за процедурою — відкриті торги з публікацією англійською мовою (номер оголошення в системі прозоро UA-2017-02-28-000890-b). Один з учасників (ФОП «YYYY») даної процедури закупівлі подав скаргу, в якій скаржник просив:
- Прийняти дану скаргу до розгляду по суті.
- Встановити наявність порушень процедури закупівлі № UA-2017-02-28-000890-b з боку Державного підприємства «XXXX».
До скарги було приєднано одне платіжне доручення (як підтвердження оплати за подання скарги) в розмірі п’яти тисяч гривень. І за розглядом даної скарги Постійно діюча адміністративна колегія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель прийняла таке рішення:
ПОСТАНОВИЛА:
Скаргу ФОП «YYYY» прийняти до розгляду за лотами № 29, 35, 36, 37.
Як бачимо з наведеного прикладу, учасник подав скаргу стосовно декількох лотів, у яких брав участь, приєднав її лише під один будь-який лот, заплатив за подання такої скарги один раз, а Колегія АМКУ прийняла скаргу до розгляду стосовно оскаржуваних ним у скарзі лотів.
Якщо ж щодо кожного з лотів буде оформлено окрему скаргу (і її завантаження відбуватиметься окремо під процедуру кожного з лотів), то скаржникові доведеться здійснювати оплату за кожну з поданих ним скарг, тобто нова скарга — нове платіжне доручення. Це пов’язано з тим, що в Законі йдеться, що скаргу до органу оскарження суб’єкт оскарження подає у формі електронного документа через електронну систему закупівель. Після розміщення скарги суб’єктом оскарження в електронній системі закупівель скарга автоматично потрапляє до реєстру скарг, відбувається формування її реєстраційної картки. А реєстраційна картка скарги повинна містити інформацію про номер скарги, присвоєний в електронній системі закупівель під час її подання. Тобто кожна подана в систему скарга — це окремий предмет розгляду, що відповідно передбачає здійснення нової оплати за її подання. І зрозуміло, що щодо кожної зі скарг АМКУ прийматиме рішення про прийняття скарги до розгляду або обґрунтоване рішення про залишення скарги без розгляду, або рішення про припинення розгляду скарги.
Для прикладу пропонуємо розглянути ситуацію, наведену далі.
Витяг з рішення Колегії АМКУ
від 09.06.2017 № 3652-р/пк-пз
(оголошення № UA-2017-06-20-002649-b)
Скаржник повідомляє, про порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі та просить, зокрема, скасувати рішення Замовника про відхилення тендерної пропозиції Скаржника.
Згідно з частиною першою статті 18 Закону за подання скарги до органу оскарження справляється плата. Розмір плати визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону до скарги додається, зокрема, документ про здійснення оплати за подання скарги до органу оскарження.
Згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.2016 № 291 така плата становить 5 тис. грн у разі оскарження процедури закупівлі товарів або послуг, та 15 тис. грн у разі оскарження процедури закупівлі робіт.
До Скарги додане платіжне доручення від 29.05.2017 № 67, згідно з яким ПП «ХХХ» було сплачено кошти у сумі 5 тис. грн, призначення платежу: «за подання скарги відповідно до статті 18 Закону…».
Разом з цим, зазначене платіжне доручення від 29.05.2017 № 67 було також додане до скарги ПП «ХХХ» від 06.06.2017 № UА-2017-04-20-001053-b.b3 щодо порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі, за якою Колегією прийняте рішення від 09.06.2017 № 3651-р/пк-пз.
Враховуючи наведене, платіжне доручення від 29.05.2017 № 67 не є підтвердженням внесення плати за подання Скарги до органу оскарження.
Скарга ПП «ХХХ» від 06.06.2017 № UА-2017-04-20-001053-b.b4 не відповідає вимогам частини першої статті 18 Закону (а саме — відсутній документ про здійснення оплати за подання скарги до органу оскарження).
Відповідно до частини четвертої статті 18 Закону орган оскарження залишає скаргу без розгляду, зокрема, у разі, якщо:
- скарга не відповідає вимогам частини першої або другої цієї статті;
- суб’єктом оскарження не внесено плату, передбачену частиною першою цієї статті.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 3 та 18 Закону, Постійно діюча адміністративна колегія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель
ПОСТАНОВИЛА:
Скаргу приватного підприємства від 06.06.2017 № UА-2017-04-20-001053-b.b4 залишити без розгляду.
Даний приклад наочно демонструє ситуацію, коли учасник процедури закупівлі склав дві окремі скарги та прикріпив їх до кожного з оскаржуваних ним лотів окремо, проте платіж здійснив лише один раз, прикріпивши під кожну зі скарг одне й те саме платіжне доручення. Наслідком цього стало те, що Колегія АМКУ прийняла до розгляду одну зі скарг, іншу — залишила без розгляду.
Коли відбудеться призупинення всієї процедури, а коли тільки окремого лота?
Наступним важливим питанням у мультилотових закупівлях є призупинення такої процедури, тож зупинимось на цьому детальніше.
Відповідно до частини 7 статті 18 Закону в разі прийняття скарги до розгляду електронна система закупівель автоматично призупиняє початок електронного аукціону та не оприлюднює договір про закупівлю і звіт про результати проведення процедури закупівлі. Замовникові заборонено вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення щодо закупівлі, у тому числі укладення договору про закупівлю, крім дій, спрямованих на усунення порушень, зазначених у скарзі.
Однак така норма Закону технічно в системі реалізується в разі:
- оскарження умов тендерної документації (незалежно від способу кріплення/подання скарги: під процедуру чи під лот), тобто на етапі «до аукціону» у звичайній процедурі відкритих торгів,
та
- після першого розкриття тендерних пропозицій щодо процедури, оголошеної відповідно до положень частини 4 статті 10 Закону (у так званій процедурі міжнародних/євро торгів).
У таких випадках система призупиняє процедуру закупівлі повністю.
Не реалізується вимога частини 7 статті 18 Закону на етапі «після аукціону», оскільки система блокує можливість здійснення замовником будь-яких дій лише щодо того лота, скаргу до якогоприєднав сам скаржник.
Тобто, наприклад, якщо замовник оголосив процедуру відкритих торгів з виокремленням окремих частин предмета закупівлі (наприклад, трьох лотів), а учасник подав свою пропозицію щодо одного з них і потім здійснив оскарження рішення замовника (на етапі «після аукціону»). І скаргу, звісно, було приєднано в системі до одного лота, у разі прийняття скарги до розгляду система призупинить процедуру за цим конкретним лотом. Процедури за лотами, до яких скарги не прикріплено, система не призупиняє.
Таким чином, за лотами, які не містять приєднаних до них скарг, замовник технічно зможе оприлюднити договір, а система без проблем може сформувати (з порушенням вимог Закону) звіти щодо процедури за такими лотами (ми знаємо, що під час проведення багатолотової закупівлі звіти про результати проведення процедури система формує щодо кожного з лотів окремо). Закон визначає частину предмета закупівлі (лот) як визначену замовником частину товарів, робіт чи послуг у межах єдиної процедури закупівлі. Тож виходить, що в даному випадку технічно система не відповідає вимогам Закону про публічні закупівлі в цій частині.
Проте замовникові необхідно пам’ятати про розвиток іншої можливої ситуації.
Наприклад, замовник проводить процедуру відкритих торгів з виокремленням окремих частин предмета закупівлі (наприклад, п’яти лотів), а учасник подав по одній пропозиції на три лоти з п’яти оголошених. На етапі «після аукціону» такий учасник однією скаргою оскаржив рішення замовника стосовно всіх трьох лотів, при цьому прикріпив скаргу щодо одного з оскаржуваних ним лотів. Постійно діюча адміністративна колегія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель прийняла таку скаргу до розгляду в повному обсязі, тобто за всіма оскаржуваними учасником лотами.
У цьому випадкові замовникові варто пам’ятати, що хоча система і не призупиняє можливість вчинення подальших дій замовником у процедурі закупівлі щодо тих лотів, до яких не прикріплено скаргу, проте замовникові потрібно зважати на те, що у випадку, якщо у своїй скарзі учасник оскаржує й інші лоти, до яких не прикріплено його скаргу, то замовник не має права вчиняти будь-які дії щодо всіх оскаржуваних лотів, у тому числі і укладати договори про закупівлю за такими лотами. Зважаючи на положення статті 18 Закону в частині встановлення заборони для замовника вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення щодо закупівлі, у тому числі укладення договору про закупівлю, крім дій, спрямованих на усунення порушень, зазначених у скарзі, ризик для замовника та учасника полягає в тому, що укладення договору в період оскарження процедури закупівлі, по-перше, є прямим порушення норми Закону та, по-друге, призведе до нікчемності такого договору.
Так, частиною 1 статті 37 Закону встановлено, що договір про закупівлю є нікчемним у разі: його укладення з порушенням вимог частини четвертої статті 36 цього Закону; його укладення в період оскарження процедури закупівлі відповідно до статті 18 цього Закону; його укладення з порушенням строків, передбачених частиною другою статті 32 та абзацом восьмим частини третьої статті 35 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв’язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону.
Разом із цим учасник має розуміти, що, оскільки система на етапі «після аукціону» не призупиняє процедуру закупівлі повністю, тобто дозволяє замовникові вчиняти подальші дії в процедурах лотів, які оскаржують, проте за якими скарги не прикріплено, а отже, процедури не призупинено, незважаючи на наше застереження та пряму норму Закону, яка забороняє вчинення таких дій, — замовник з даного приводу приймає рішення самостійно.
Таким чином, скаржникові (на етапі оскарження рішень, дій чи бездіяльності замовника, які відбулися після оцінки пропозицій учасників у мультилотовій закупівлі (абз. 2 ч. 2 ст. 18 Закону, тобто на етапі «після аукціону») потрібно самостійно приймати рішення щодо того, скільки складати скарг та відповідно скільки разів здійснювати оплату за подання кожної наступної скарги.
Тобто у випадку, якщо для скаржника є важливим саме факт призупинення системою закупівлі за всіма оскаржуваними ним лотами, то виходом може бути лише подання окремих скарг щодо кожного з лотів та відповідно здійснення оплати за кожною зі скарг. Проте ще раз наголошуємо, підводячи підсумки за матеріалами, викладеними в даній статті: для того, аби Колегія АМКУ прийняла скаргу до розгляду за всіма лотами, які бажає оскаржити скаржник, достатньо подати одну скаргу, здійснити один раз оплату та прикріпити в системі документи під один лот, при цьому у змісті скарги викласти обґрунтування та вимоги стосовно оскаржуваних ним лотів.
Найпростішим шляхом вирішення даної проблеми є узгодження системи електронних закупівель з вимогами Закону у результаті зміни функціонала ProZorro. Складнішим є варіант внесення змін до Закону про публічні закупівлі, а саме внесення норми стосовно порядку оскарження мультилотових закупівель.
Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» висловлює щиру вдячність за допомогу при підготовці даної публікації Світлані Миколаївні Панаіотіді — члену Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, державному уповноваженому Антимонопольного комітету України.
Також редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» дякує колегам з майданчика SmartTender.biz за допомогу при підготовці даної статті.
google 