Роз’яснення НАЗК про те, які цінні папери підлягають декларуванню

У декларації зазначаються відомості про цінні папери, що належать суб’єкту декларування або членам його сім’ї (п. 4 ч. 1 ст. 46 Закону).

Перелік видів цінних паперів закріплений у ст. 8 Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки».

До цінних паперів, зокрема, належать:

акції;
інвестиційні сертифікати;
державні облігації України, облігації місцевих позик;
казначейські зобов’язання України;
векселі;
опціонні сертифікати;
фондові варанти;
іпотечні облігації, заставні;
державні деривативи.

У розділі 7 «Цінні папери» декларації зазначаються цінні папери, що належать суб’єкту декларування або члену його сім’ї на праві власності станом на останній день звітного періоду, незалежно від їхньої вартості. Якщо цінні папери суб’єкта декларування або члена його сім’ї передані в управління іншій особі, додатково зазначаються відомості про таку особу.

Службові особи, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, а також суб’єкти декларування, які займають посади, пов’язані з високим та підвищеним рівнем корупційних ризиків, декларують також цінні папери, які є об’єктами права власності третьої особи, якщо суб’єкт декларування або член його сім’ї отримує чи має право на отримання доходу від такого об’єкта або може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти щодо такого об’єкта дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ним. Такі відомості не зазначаються в декларації, якщо відповідні об’єкти належать на праві власності юридичній особі, зазначеній у п. 5-1 ч. 1 ст. 46 Закону, та їх головним призначенням є використання у господарській діяльності такої юридичної особи (див. відповідь на запитання 71 цих Роз’яснень).

Джерело: https://wiki.nazk.gov.ua/category/deklaruvannya/ih-tsinni-papery/#post4436

Декларування «бенефіціарної власності». Відповідь на запитання 71 Роз’яснень від НАЗК

У декларації необхідно зазначати відомості про об’єкти декларування, передбачені п.п. 2–8 ч. 1 ст. 46 Закону, що є об’єктами права власності третьої особи, якщо суб’єкт декларування або член його сім’ї отримує чи має право на отримання доходу від такого об’єкта або може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти щодо такого об’єкта дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ним (ч. 3 ст. 46 Закону, п. 6 розділу ІІІ Порядку № 449/21).

Так, законодавець намагався охопити майно, яке формально не належить суб’єкту декларування / члену його сім’ї, але фактично ним контролюється. При цьому вимога декларувати такі об’єкти поширюється лише на декларації службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище (див. відповідь на запитання 22, 22-1 цих Роз’яснень), а також суб’єктів декларування, які обіймають посади, пов’язані з високим та підвищеним рівнем корупційних ризиків (див. відповідь на запитання 23 цих Роз’яснень).

Йдеться про об’єкти права власності третьої особи, яким властива принаймні одна з таких характеристик (ч. 3 ст. 46 Закону):

суб’єкт декларування / член його сім’ї отримує чи має право на отримання доходу від такого об’єкта;
суб’єкт декларування / член його сім’ї може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти щодо такого об’єкта дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ним.

Для відображення у формі декларації ситуації, коли суб’єкт декларування / член його сім’ї є бенефіціарним власником майна, слід:

у відповідному розділі декларації (наприклад, «Об’єкти нерухомості») у блоці полів «Інформація щодо особи, якій належить об’єкт, і прав на нього» зазначити інформацію про особу, яка є власником такого майна (у полі «Тип права» обрати «Власність» і вказати інформацію про члена сім’ї або про третю особу – власника). Натиснути кнопку «Додати» у блоці полів «Інформація щодо особи, якій належить об’єкт, і прав на нього»;
зазначити, що суб’єкт декларування / член сім’ї є бенефіціарним власником такого майна. Для цього у блоці полів «Інформація щодо особи, якій належить об’єкт, і прав на нього» обрати тип права «Право власності третьої особи, але наявні ознаки відповідно до ч. 3 ст. 46 ЗУ “Про запобігання корупції”» і вказати, кого це стосується – суб’єкта декларування або члена сім’ї. Натиснути кнопку «Додати».

Відомості щодо об’єктів права власності третьої особи, від яких отримується дохід (чи є право на отримання доходу) або щодо яких суб’єкт декларування / член його сім’ї може вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження, не зазначаються у декларації суб’єктом декларування у таких випадках:

1) об’єкт права власності третьої особи (у тому числі члена сім’ї суб’єкта декларування) перебуває у спільній (частковій або сумісній) власності із суб’єктом декларування або членом його сім’ї і вже задекларований як такий.

Наприклад, якщо майно перебуває у спільній власності суб’єкта декларування та члена його сім’ї й при цьому суб’єкт декларування може вчиняти щодо такого майна дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ним, то таке майно зазначається як об’єкт суб’єкта декларування, що належить йому на праві спільної власності, із зазначенням співвласника – члена сім’ї, і не зазначається як об’єкт, власником якого є третя особа, але суб’єкт декларування може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти щодо такого об’єкта дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ним;

2) вартість об’єкта менша за поріг декларування, встановлений у п.п. 3, 7, 8 ч. 1 ст. 46 Закону для відповідних типів майна;

3) об’єкт належить на праві власності юридичній особі, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) якої є суб’єкт декларування/член його сім’ї; головним призначенням такого об’єкта є використання у господарській діяльності такої юридичної особи (промислове обладнання, спеціальна техніка тощо); ця юридична особа вже задекларована як така у розділі 9 декларації згідно з п. 5-1 ч. 1 ст. 46 Закону;

4) суб’єкт декларування не є службовою особою, яка займає відповідальне та особливо відповідальне становище, та не обіймає посади, пов’язаної з високим та підвищеним рівнем корупційних ризиків.

Відомості про об’єкти декларування, передбачені п.п. 2–8 ч. 1 ст. 46 Закону, бенефіціарним власником яких є суб’єкт декларування або член його сім’ї, зазначаються у декларації незалежно від наявності мінімальних строків («30 календарних днів, що передували останньому дню звітного періоду» або «не менше половини днів звітного періоду») користування або володіння такими об’єктами декларування (абз. 2 ч. 3 ст. 46 Закону).

Роздрукувати