Постанова КМУ “Про затвердження Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України”
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 11 травня 2011 р. № 560
Київ
Про затвердження Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України
{Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
№ 1390 від 28.12.2011
№ 181 від 07.03.2012
№ 317 від 18.04.2012
№ 595 від 04.07.2012
№ 711 від 06.08.2012
№ 890 від 01.10.2012
№ 1005 від 31.10.2012}
{Додатково див. Постанову КМ № 219 від 20.03.2013}
{Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
№ 337 від 24.04.2013
№ 759 від 17.10.2013}
{Додатково див. Постанови КМ
№ 782 від 23.10.2013
№ 46 від 12.02.2014
№ 169 від 04.06.2014}
{Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
№ 448 від 10.09.2014
№ 312 від 20.05.2015
№ 665 від 26.08.2015
№ 664 від 27.09.2016
№ 403 від 07.06.2017
№ 521 від 04.07.2018
№ 608 від 11.07.2018
№ 95 від 23.01.2019
№ 128 від 23.01.2019
№ 559 від 01.07.2020
№ 752 від 26.08.2020
№ 681 від 23.06.2021
№ 470 від 19.04.2022
№ 1160 від 14.10.2022
№ 1255 від 08.11.2022
№ 416 від 28.04.2023
№ 596 від 13.06.2023
№ 1415 від 29.12.2023}
Відповідно до частини другої статті 31 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” та частини четвертої статті 7 Закону України “Про архітектурну діяльність” Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити Порядок затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, що додається.
2. Визнати такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів України згідно з переліком, що додається.
3. Ця постанова набирає чинності з дня набрання чинності частинами другою – п’ятою статті 31 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”.
ПОРЯДОК
затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи
{У тексті Порядку слова “Міністерство будівництва та житлово-комунального господарства” у всіх відмінках замінено словом “Мінрегіон” у відповідному відмінку згідно з Постановою КМ № 1390 від 28.12.2011}
{У тексті Порядку слово “Мінрегіон” в усіх відмінках замінено словом “Мінінфраструктури” згідно з Постановою КМ № 416 від 28.04.2023}
1. Цей Порядок визначає механізм затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи.
2. У цьому Порядку під терміном “проект будівництва” слід розуміти проектну документацію на будівництво об’єктів та комплексів (будов), розроблену для нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту на таких стадіях проектування, як техніко-економічне обґрунтування, техніко-економічний розрахунок, ескізний проект, проект, робочий проект.
{Пункт 2 в редакції Постанови КМ № 403 від 07.06.2017}
Затвердження проектів будівництва
3. При дво- і тристадійному проектуванні проекти будівництва затверджуються на стадії проект та робочий проект і схвалюються на стадії техніко-економічне обґрунтування, техніко-економічний розрахунок та ескізний проект. У разі коли поділ будівництва на черги визначено на стадії розроблення техніко-економічного обґрунтування (техніко-економічного розрахунка, ескізного проекту), схваленого в установленому порядку, проект будівництва може затверджуватися в цілому або за чергами. Під час дії воєнного стану розроблення проектів будівництва з капітального ремонту об’єктів (незалежно від класу наслідків (відповідальності), пошкоджених в результаті воєнних дій, допускається здійснювати у складі дефектного акта, у якому визначаються фізичні обсяги робіт, пояснювальної записки, в якій зазначаються умови виконання робіт, та кошторисної документації на підставі звіту за результатами обстеження, розробленого відповідно до Порядку проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об’єктів будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 р. № 257 (Офіційний вісник України, 2017 р., № 33, ст. 1045). Зазначений звіт повинен містити висновок про технічний стан об’єкта, відомість пошкоджених (зруйнованих) конструкцій, інженерних систем (із зазначенням ступеня та обсягів пошкоджень, їх технічного стану), а також рекомендовані заходи з відновлення експлуатаційної придатності об’єкта. Рішення щодо обсягу проектної документації (щодо можливості розроблення проекту будівництва у складі дефектного акта, пояснювальної записки та кошторисної документації) приймається головним архітектором проекту та/або головним інженером проекту за погодженням із замовником, що зазначається у завданні на проектування.
{Абзац перший пункту 3 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 95 від 23.01.2019, № 752 від 26.08.2020, № 470 від 19.04.2022}
{Абзац другий пункту 3 виключено на підставі Постанови КМ № 95 від 23.01.2019}
Зміни до затверджених (схвалених) проектів будівництва вносяться на підставі завдання на проектування.
{Абзац пункту 3 в редакції Постанови КМ № 759 від 17.10.2013}
Схвалення та перезатвердження проектів будівництва здійснюється у порядку, встановленому для їх затвердження.
{Абзац пункту 3 в редакції Постанови КМ № 759 від 17.10.2013}
Проекти будівництва, розроблені в електронній формі, затверджуються розпорядчим документом, на який накладається кваліфікований електронний підпис керівника відповідального органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, інших державних органів, підприємств, установ та організацій, визначених пунктами 4, 4–1, 4–2 та 4–3 цього Порядку.
{Пункт 3 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 752 від 26.08.2020}
Актуалізація відомостей (даних) проектів будівництва, на підставі якої замовником отримано право на виконання будівельних робіт, здійснюється відповідно до Порядку поширення дії Закону України “Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому” на об’єкти будівництва та їх складові частини, які після прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта стануть самостійними об’єктами нерухомого майна (квартира, гаражний бокс, інше житлове або нежитлове приміщення, машино-місце тощо), право на виконання будівельних робіт щодо яких набуто до набрання чинності зазначеним Законом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2023 р. № 596, та Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 2021 р. № 681 “Деякі питання забезпечення функціонування Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва” (Офіційний вісник України, 2021 р., № 55, ст. 3401).
{Пункт 3 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 596 від 13.06.2023}
4. Проекти будівництва, що реалізуються із залученням бюджетних коштів, а також кредитів, наданих під державні гарантії (крім випадків, передбачених законодавчими актами), за наявності відповідних рішень щодо їх залучення, затверджують:
{Абзац перший пункту 4 в редакції Постанови КМ № 759 від 17.10.2013; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 95 від 23.01.2019}
центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації, інші державні органи та державні наукові організації, про що інформують Мінінфраструктури протягом п’яти робочих днів, – щодо об’єктів загальною кошторисною вартістю від 120 млн. гривень, крім проектів будівництва, визначених абзацом третім цього пункту та пунктами 4–2, 4–3 цього Порядку;
{Абзац другий пункту 4 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 595 від 04.07.2012, № 312 від 20.05.2015, № 665 від 26.08.2015, № 521 від 04.07.2018; в редакції Постанови КМ № 95 від 23.01.2019; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 752 від 26.08.2020}
виконавчі органи сільських, селищних, міських рад за погодженням протягом п’яти робочих днів з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, Київською та Севастопольською міською держадміністраціями – щодо об’єктів, які належать до сфери управління відповідної ради та реалізуються за рахунок коштів місцевого бюджету, загальною кошторисною вартістю від 120 млн. гривень;
{Абзац третій пункту 4 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 665 від 26.08.2015, № 521 від 04.07.2018; в редакції Постанови КМ № 95 від 23.01.2019}
виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, державні і комунальні підприємства, установи та організації – щодо об’єктів загальною кошторисною вартістю до 120 млн. гривень, крім проектів будівництва, визначених пунктом 4–2 цього Порядку.
{Абзац четвертий пункту 4 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 665 від 26.08.2015, № 664 від 27.09.2016, № 521 від 04.07.2018; в редакції Постанови КМ № 95 від 23.01.2019; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 752 від 26.08.2020}
{Абзац пункту 4 виключено на підставі Постанови КМ № 664 від 27.09.2016}
{Установити, що пункт 4 застосовується у 2012 році з урахуванням умов, визначених пунктами 3 і 4 Постанови КМ № 181 від 07.03.2012}
{На часткову зміну пункту 4 надати Генеральній прокуратурі України, як виняток, право на затвердження за погодженням з Міністерством фінансів та Міністерством економічного розвитку і торгівлі проекту “Реконструкція з прибудовою адміністративного будинку Генеральної прокуратури України по вул. Різницькій, 13/15, у м. Києві” та за погодженням з Міністерством економічного розвитку і торгівлі – титулу відповідної будови згідно з Постановою КМ № 317 від 18.04.2012}
{На часткову зміну пункту 4 надати, як виняток, право на затвердження за погодженням з Мінрегіоном, Мінфіном, Мінекономрозвитку:
Державному управлінню справами – проекту будівництва “Впровадження раціонального споживання енергії з використанням сучасних високоефективних технологій на території ДПУ “Міжнародний дитячий центр “Артек”;
Донецькій облдержадміністрації – проекту будівництва “Реконструкція системи теплопостачання мікрорайонів “Сонячний” і “Будівельник” в м. Горлівка, Донецька обл. згідно з Постановою КМ № 711 від 06.08.2012}
{На часткову зміну пункту 4 надати Вищому спеціалізованому суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, як виняток, право на затвердження за погодженням з Міністерством економічного розвитку і торгівлі, Міністерством фінансів та Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства титулу будови “Реконструкція будівель комплексу споруд (будівлі 57, 58, 59 військового містечка № 127) для розміщення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ”, проекту та робочого проекту зазначеної будови і схвалення її ескізного проекту згідно з Постановою КМ № 890 від 01.10.2012}
{Установити, що пункт 4 застосовується у 2013 році з урахуванням умов, визначених пунктами 3 і 4 Постанови КМ № 219 від 20.03.2013}
{На часткову зміну пункту 4 надати Міністерству аграрної політики та продовольства, як виняток, право на затвердження проектів першої та другої черги будівництва “Ліквідація та екологічна реабілітація території впливу гірничих робіт державного підприємства “Солотвинський солерудник” Тячівського району Закарпатської області” та за погодженням з Міністерством економічного розвитку і торгівлі та Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства титулів відповідної будови за чергами будівництва згідно з Постановою КМ № 337 від 24.04.2013}
{Установити, що пункт 4 застосовується у 2013 році з урахуванням умов, визначених у пунктах 3 і 4 Постанови КМ № 782 від 23.10.2013}
{Установити, що пункт 4 застосовується у 2014 році з урахуванням умов, визначених у пунктах 3 і 4 Постанови КМ № 46 від 12.02.2014}
{Установити, що пункт 4 застосовується у 2014 році з урахуванням умов, визначених у пунктах 3 і 4 Постанови КМ № 169 від 04.06.2014}
{На часткову зміну пункту 4 надати Міністерству оборони право на затвердження проектів будівництва інженерних споруд з метою зміцнення обороноздатності держави та відповідних титулів будов (об’єктів), що споруджуються за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету, згідно з Постановою КМ № 448 від 10.09.2014}
{На часткову зміну пункту 4 надати Міністерству оборони право на затвердження проектів будівництва об’єктів та споруд для забезпечення функціонування Збройних Сил, що споруджуються за рахунок коштів державного бюджету, загальною кошторисною вартістю 400 млн. гривень і більше згідно з Постановою КМ № 608 від 11.07.2018}
4–1. Проекти будівництва, що реалізуються за рахунок власних коштів державних та комунальних підприємств, незалежно від вартості проектів затверджуються такими підприємствами за погодженням з органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, до сфери управління яких вони належать, крім проектів будівництва, визначених пунктом 4–2 цього Порядку.
{Порядок доповнено пунктом 4–1 згідно з Постановою КМ № 521 від 04.07.2018; в редакції Постанови КМ № 95 від 23.01.2019}
4–2. Проекти будівництва, що реалізуються підприємствами із залученням бюджетних коштів, власних коштів підприємств, а також кредитів, наданих під державні гарантії (крім випадків, передбачених законодавчими актами), суб’єктом управління яких є Кабінет Міністрів України, незалежно від вартості проектів затверджуються такими підприємствами у разі передбачення у затверджених фінансових планах відповідних видатків на реалізацію таких проектів будівництва.
{Порядок доповнено пунктом 4–2 згідно з Постановою КМ № 95 від 23.01.2019}
4–3. Проекти будівництва, що реалізуються оператором системи передачі або оператором газотранспортної системи із залученням власних коштів, бюджетних коштів, а також кредитів, наданих під державні гарантії (крім випадків, передбачених законодавчими актами), незалежно від їх вартості затверджуються такими операторами.
{Порядок доповнено пунктом 4–3 згідно з Постановою КМ № 752 від 26.08.2020}
5. Перед схваленням та затвердженням проектів будівництва у випадках, визначених статтею 31 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, проводиться експертиза проектів будівництва, а у випадках, визначених Законом України “Про інвестиційну діяльність”, – державна експертиза інвестиційного проекту, складовою якого є проект будівництва.
{Абзац другий пункту 5 виключено на підставі Постанови КМ № 681 від 23.06.2021}
Перед затвердженням проектів будівництва для проведення їх експертизи до проектної документації на будівництво об’єктів, що підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України “Про оцінку впливу на довкілля”, додаються результати проведення такої оцінки.
{Пункт 5 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 95 від 23.01.2019}
Для об’єктів, що підлягають оцінці впливу на довкілля, розробляється звіт з оцінки впливу на довкілля. За наявності звіту з оцінки впливу на довкілля матеріали (розділ) оцінки впливів на навколишнє середовище у складі проектної документації розробляються тільки в частині заходів, не включених до звіту з оцінки впливу на довкілля.
{Пункт 5 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 128 від 23.01.2019; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 752 від 26.08.2020}
Перед затвердженням проектів будівництва для проведення їх експертизи до проектної документації на будівництво об’єктів, для функціонування яких застосовується програмне забезпечення та/або комп’ютерна техніка та обладнання для створення інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем, розпорядником (одержувачем) бюджетних коштів додаються результати експертизи, що здійснюється відповідно до Закону України “Про Національну програму інформатизації”.
{Пункт 5 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 752 від 26.08.2020}
Перед затвердженням проектів будівництва автомобільних доріг, що підлягають аудиту безпеки згідно із Законом України від 17 жовтня 2019 р. № 200-IX “Про внесення змін до деяких законів України щодо управління безпекою автомобільних доріг”, для проведення їх експертизи до проектної документації щодо об’єкта аудиту додається звіт аудиту безпеки автомобільної дороги.
{Пункт 5 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 752 від 26.08.2020}
Проведенню експертизи проектів будівництва, що реалізуються за рахунок державних капітальних вкладень та/або кредитів (позик), залучених державою або під державні гарантії, та їх затвердженню (схваленню) підлягають проекти, розроблені на підставі схвалених та/або відібраних в установленому законодавством порядку інвестиційних проектів, якими обґрунтовано доцільність такого будівництва.
{Абзац сьомий пункту 5 в редакції Постанови КМ № 752 від 26.08.2020}
{Пункт 5 в редакції Постанови КМ № 403 від 07.06.2017}
{Пункт 5–1 виключено на підставі Постанови КМ № 681 від 23.06.2021}
Експертиза проектів будівництва
6. Метою проведення експертизи проектів будівництва (далі – експертиза) є визначення та перевірка якості проектних рішень шляхом виявлення відхилень від вимог до міцності, надійності та довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, зокрема щодо додержання нормативів з питань створення умов для безперешкодного доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, допустимого відсотка забудови земельної ділянки, гранично допустимої висоти будівництва та щільності населення, санітарного і епідеміологічного благополуччя населення, охорони праці, екології, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, енергозбереження, кошторисної частини проекту будівництва. Експертиза є завершальним етапом розроблення проектів будівництва.
{Пункт 6 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 403 від 07.06.2017, № 752 від 26.08.2020; в редакції Постанови КМ № 681 від 23.06.2021}
7. Експертизу проводять експертні організації незалежно від форми власності, що відповідають визначеним Мінінфраструктури критеріям і відомості про які внесені Мінінфраструктури до Реєстру будівельної діяльності.
{Абзац перший пункту 7 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 559 від 01.07.2020, № 752 від 26.08.2020; в редакції Постанови КМ № 681 від 23.06.2021}
Мінінфраструктури оприлюднює перелік експертних організацій, що здійснюють експертизу проектної документації на будівництво об’єктів, відомості про які внесені до Реєстру будівельної діяльності, на порталі електронної системи у вільному безоплатному доступі та підтримує його в актуальному стані на підставі інформації, яка подається експертними організаціями. У разі встановлення невідповідності експертної організації визначеним критеріям відомості про таку організацію виключаються Мінінфраструктури з Реєстру будівельної діяльності та із зазначеного переліку на порталі електронної системи не пізніш як на десятий робочий день з дня встановлення таких обставин.
{Абзац другий пункту 7 в редакції Постанов КМ № 559 від 01.07.2020, № 752 від 26.08.2020; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 681 від 23.06.2021}
{Абзац третій пункту 7 виключено на підставі Постанови КМ № 752 від 26.08.2020}
Порядок формування та ведення переліку експертних організацій визначається Мінінфраструктури.
Експертиза проектів будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із значними наслідками (СС3), що споруджуються за рахунок бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, проводиться експертними організаціями із статусом юридичної особи, які відповідають визначеним Мінінфраструктури критеріям, в складі яких не менш як 80 відсотків експертів працюють на постійній основі та отримали відповідний кваліфікаційний сертифікат за напрямами проведення експертизи, зазначеними у пункті 6 цього Порядку, і мають філії (представництва) у регіонах, на території яких реалізуються проекти будівництва.
Експертиза проектів будівництва комплексів (будов), до складу яких входять об’єкти з різними класами наслідків (відповідальності), проводиться експертними організаціями відповідно до механізму проведення експертизи щодо об’єктів з найвищим класом наслідків (відповідальності), визначеним для окремого об’єкта у складі комплексу, що будується.
Експертиза проектів будівництва комплексів (будов), до складу яких входять об’єкти з одним класом наслідків (відповідальності), що за сукупними показниками перевищує рівень, встановлений для об’єктів з відповідним класом наслідків (відповідальності), проводиться експертними організаціями відповідно до механізму проведення експертизи щодо об’єктів з рівнем класу наслідків (відповідальності), визначеним за сукупними показниками комплексу, що будується.
{Пункт 7 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 681 від 23.06.2021}
{Пункт 7 в редакції Постанови КМ № 403 від 07.06.2017}
8. Експертна організація, яка проводить експертизу, визначається замовником будівництва.
Експертизу не може проводити розробник проекту будівництва.
9. Мінінфраструктури здійснює нормативно-методичне забезпечення проведення експертизи та визначає нормативи обчислення її вартості.
10. Обов’язковій експертизі підлягають проекти будівництва об’єктів, що:
за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, – щодо додержання нормативів з питань санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, міцності, надійності, довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо додержання нормативів з питань створення умов для безперешкодного доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення;
{Абзац другий пункту 10 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 595 від 04.07.2012; в редакції Постанови КМ № 403 від 07.06.2017; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 95 від 23.01.2019}
споруджуються на територіях із складними інженерно-геологічними та техногенними умовами, – щодо їх міцності, надійності та довговічності;
{Абзац третій пункту 10 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 595 від 04.07.2012, № 759 від 17.10.2013}
споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, якщо їх кошторисна вартість перевищує 300 тис. гривень, а під час дії воєнного стану – 1 млн. гривень, – щодо кошторисної частини проекту будівництва;
{Абзац четвертий пункту 10 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 595 від 04.07.2012, № 665 від 26.08.2015, № 470 від 19.04.2022}
підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України “Про оцінку впливу на довкілля” в частині врахування результатів оцінки впливу на довкілля.
{Пункт 10 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 95 від 23.01.2019; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 752 від 26.08.2020}
Експертизі щодо ядерної та радіаційної безпеки підлягають об’єкти, призначені для поводження з радіоактивними матеріалами та відходами від них, та/або об’єкти, що становлять підвищену ядерну та радіаційну небезпеку.
{Пункт 10 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 681 від 23.06.2021}
За рішенням замовника будівництва може проводитися також експертиза інших проектів будівництва або окремих розділів проектної документації.
{Абзац пункту 10 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 759 від 17.10.2013}
Якщо до складу будови (комплексу) входить хоча б один об’єкт, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об’єктів із середніми (СС2) або значними (СС3) наслідками, проект будівництва підлягає обов’язковій експертизі за всіма напрямами, визначеними абзацом другим цього пункту.
{Пункт 10 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 403 від 07.06.2017}
У разі коли об’єктом будівництва є комплекс (будова), до складу якого (якої) входять об’єкти, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1) та за сукупними показниками перевищують рівень, установлений для об’єктів з відповідним класом наслідків (відповідальності), проект будівництва підлягає обов’язковій експертизі за всіма напрямами, визначеними абзацом другим цього пункту.
{Пункт 10 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 95 від 23.01.2019}
Поділ проекту будівництва на стадії техніко-економічного обґрунтування, техніко-економічного розрахунку чи ескізного проекту на черги не звільняє від необхідності обов’язкового проведення експертизи проектної документації на окрему чергу, що підлягає затвердженню в установленому порядку.
{Пункт 10 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 403 від 07.06.2017}
На період правового режиму воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях проектна документація на будівництво військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд для потреб оборони складається з відомостей про основні конструктивні рішення, про обсяги робіт і кошторисної документації, не підлягає експертизі та затверджується замовником. У разі потреби за рішенням замовника може проводитися експертиза щодо кошторисної частини проекту будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд.
{Пункт 10 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 1255 від 08.11.2022; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1415 від 29.12.2023}
10–1. Експертиза проекту будівництва здійснюється експертами, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат, а також іншими фахівцями, які відповідають кваліфікаційним вимогам. Експерти та інші фахівці можуть проводити експертизу об’єктів класу наслідків (відповідальності), що визначені кваліфікаційними вимогами, які діють на час укладення договору про проведення експертизи для відповідної або нижчої категорії працівників.
{Порядок доповнено пунктом 10–1 згідно з Постановою КМ № 681 від 23.06.2021}
11. Експертизі також підлягають проектні рішення в частині, що не відповідає раніше затвердженому проекту будівництва, експертиза якого проведена відповідно до пункту 10 цього Порядку.
11–1. За рішенням замовника може проводитися також експертиза проектів будівництва інших об’єктів, ніж передбачені у пункті 10 цього Порядку, або окремих розділів проектної документації. Результатом такої експертизи є експертна оцінка, що не є підставою для затвердження проектів будівництва.
{Порядок доповнено пунктом 11–1 згідно з Постановою КМ № 1160 від 14.10.2022}
проектувальник, якщо це передбачено договором на виконання проектно-вишукувальних робіт.
13. Проведення експертизи здійснюється за договорами, укладеними між замовником експертизи та експертною організацією згідно із законодавством.
Такий договір може укладатися в електронній формі через електронний кабінет відповідно до Закону України “Про електронні довірчі послуги”.
Для проведення експертизи її замовник подає експертній організації проект будівництва, розроблений у порядку, встановленому Мінінфраструктури, у паперовій (не більш як у трьох примірниках) та електронній формах або у вигляді електронних документів, формат яких визначається договором.
Експертиза проектів будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, здійснюється у випадках, якщо відомості про такі проекти внесено до Реєстру будівельної діяльності.
{Пункт 13 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 681 від 23.06.2021}
{Пункт 13 в редакції Постанови КМ № 752 від 26.08.2020}
14. Строк проведення експертизи не повинен перевищувати:
для об’єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками (відповідальності), – 30 календарних днів;
{Абзац другий пункту 14 в редакції Постанови КМ № 403 від 07.06.2017}
для об’єктів, що становлять підвищену ядерну та радіаційну небезпеку, і тих, щодо яких проводиться оцінка їх впливу на навколишнє природне середовище, – 90 календарних днів;
для об’єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними (СС1) наслідками, що споруджуються на територіях із складними інженерно-геологічними та техногенними умовами, – 15 календарних днів;
{Абзац четвертий пункту 14 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 403 від 07.06.2017}
кошторисної частини проекту будівництва об’єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними (СС1) наслідками – 15 календарних днів.
{Абзац п’ятий пункту 14 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 403 від 07.06.2017}
15. Експертна організація за результатами проведеної експертизи подає її замовникові експертний звіт, складений відповідно до настанов щодо організації проведення експертизи проектної документації на будівництво об’єктів (ДСТУ 8907):
позитивний – про відповідність проекту будівництва вимогам містобудівного законодавства України, будівельних норм, нормативних документів, містобудівній документації, містобудівним умовам і обмеженням (зокрема щодо відповідності містобудівних умов і обмежень містобудівній документації на місцевому рівні, дотримання вимог щодо допустимого відсотка забудови земельної ділянки, гранично допустимої висоти будівництва та щільності населення), технічним умовам та іншим вихідним даним на проектування, законодавству про охорону культурної спадщини, правильність визначення техніко-економічних (технічних) показників, дотримання вимог до міцності, надійності та довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, зокрема щодо додержання нормативів з питань створення умов для безперешкодного доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, санітарного і епідеміологічного благополуччя населення, охорони праці, екології, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, енергозбереження, кошторисної частини проекту будівництва;
негативний – про допущення помилок, необхідність їх виправлення та/або недотримання (порушення, відхилення) у проекті будівництва вимог, зазначених в абзаці другому цього пункту, та неготовність такого проекту будівництва до затвердження замовником.
Затвердження (схвалення) проектів будівництва здійснюється на підставі позитивного експертного звіту, визначеного абзацом другим цього пункту.
У разі допущення помилок, необхідності їх виправлення та/або недотримання (порушення, відхилення) у проекті будівництва вимог, зазначених в абзаці другому цього пункту, видання та підписання позитивного звіту за результатами експертизи проектів будівництва забороняється. У такому випадку проект будівництва повертається замовнику на доопрацювання із негативним експертним звітом за результатами експертизи проектів будівництва із зауваженнями експертної організації.
Звіт про результати експертизи проекту будівництва (зокрема додатки до нього) створюється виключно як електронний документ з використанням Реєстру будівельної діяльності.
На звіт про результати експертизи проекту будівництва накладається кваліфікований електронний підпис всіх експертів, які проводили експертизу (із зазначенням напрямів діяльності, за якими експертизу проекту будівництва здійснював кожен з експертів відповідно до його кваліфікації), а також головного експерта проекту та керівника відповідної експертної організації.
{Пункт 15 в редакції Постанови КМ № 681 від 23.06.2021}
16. Повторна експертиза проекту будівництва проводиться у разі отримання замовником негативного звіту за результатами експертизи цього проекту після його доопрацювання за процедурою, передбаченою цим Порядком.
{Пункт 16 в редакції Постанов КМ № 403 від 07.06.2017, № 681 від 23.06.2021}
16–1. Актуалізація позитивного звіту за результатами експертизи проектної документації на будівництво здійснюється відповідно до Порядку поширення дії Закону України “Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому” на об’єкти будівництва та їх складові частини, які після прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта стануть самостійними об’єктами нерухомого майна (квартира, гаражний бокс, інше житлове або нежитлове приміщення, машино-місце тощо), право на виконання будівельних робіт щодо яких набуто до набрання чинності зазначеним Законом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2023 р. № 596, та Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 2021 р. № 681 “Деякі питання забезпечення функціонування Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва” (Офіційний вісник України, 2021 р., № 55, ст. 3401).
{Порядок доповнено пунктом 16–1 згідно з Постановою КМ № 596 від 13.06.2023}
17. Замовник експертизи несе відповідальність згідно із законодавством за достовірність документів, поданих для проведення експертизи.
Експертна організація несе відповідальність згідно із законодавством за належну якість проведення експертизи.
17–1. У разі коли під час формування документа для отримання адміністративної та іншої послуги у сфері будівництва замовником вказано звіт про результати експертизи проекту будівництва, який створено до запровадження електронної системи, відомості про такий звіт надсилаються автоматично програмними засобами до експертної організації, яка провела таку експертизу (правонаступнику – в разі його наявності), за умови авторизації такої експертної організації в електронному кабінеті користувача (далі – електронний кабінет).
Експертна організація у разі виявлення факту внесення недостовірних відомостей про видані нею звіти про результати експертизи проекту будівництва зобов’язана повідомити про це відповідному органу архітектурно-будівельного контролю через електронний кабінет та відповідним правоохоронним органам.
{Порядок доповнено пунктом 17–1 згідно з Постановою КМ № 681 від 23.06.2021}
18. Спори, що виникають під час проведення експертизи між її замовником та експертною організацією, розглядаються Мінінфраструктури або у судовому порядку.
ПЕРЕЛІК
постанов Кабінету Міністрів України, що втратили чинність
1. Постанова Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2006 р. № 427 “Питання комплексної державної експертизи проектів будівництва” (Офіційний вісник України, 2006 р., № 14, ст. 992).
2. Постанова Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2007 р. № 1269 “Про порядок затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх державної експертизи” (Офіційний вісник України, 2007 р., № 84, ст. 3106).
3. Постанова Кабінету Міністрів України від 12 листопада 2008 р. № 988 “Про доповнення Порядку затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх державної експертизи” (Офіційний вісник України, 2008 р., № 87, ст. 2919).
4. Постанова Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 р. № 478 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2007 р. № 1269 та визнання таким, що втратив чинність, переліку проектів будівництва об’єктів виробничого призначення, для затвердження яких висновок комплексної державної експертизи необов’язковий” (Офіційний вісник України, 2009 р., № 37, ст. 1250).
5. Пункт 1 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2007 р. № 1269 та від 8 грудня 2010 р. № 1256, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2011 р. № 335 “Деякі питання підготовки до реалізації проекту організації залізничного пасажирського сполучення м. Київ – міжнародний аеропорт “Бориспіль” і будівництва інших інфраструктурних об’єктів Київського регіону” (Офіційний вісник України, 2011 р., № 24, ст. 1000).
Error: Contact form not found.
google 
