Постанова КМУ “Деякі особливості визначення вартості будівництва, а також поточного середнього ремонту, поточного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування в умовах воєнного стану”

Кабінет Міністрів України
Постанова 

від 19 листопада 2025 р. № 1512
Київ

Деякі особливості визначення вартості будівництва, а також поточного середнього ремонту, поточного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування в умовах воєнного стану

(назва із змінами, внесеними згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 24.04.2026 р. N 526)

Із змінами і доповненнями, внесеними
постановами Кабінету Міністрів України
від 24 квітня 2026 року N 526,
від 26 серпня 2026 року N 1073

Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Установити, що на період воєнного та/або надзвичайного стану в Україні під час визначення вартості нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин, а також під час визначення вартості нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту, поточного середнього ремонту, поточного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування, що здійснюється із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, кредитів, наданих під державні гарантії:

(абзац перший пункту 1 із змінами, внесеними згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 24.04.2026 р. N 526)

1) для об’єктів будівництва загальною кошторисною вартістю від 1,5 млн. гривень на період до 1 серпня 2027 р., а після його закінчення – незалежно від загальної кошторисної вартості об’єктів будівництва аналіз цін на матеріальні ресурси проводиться з урахуванням кошторисних норм України “Настанова щодо порядку проведення аналізу цін на матеріальні ресурси”:

замовником – під час складання інвесторської кошторисної документації;

підрядником – під час складання інвесторської кошторисної документації у випадку, коли розроблення проектної документації покладається на підрядника, та підготовки актів приймання виконаних будівельних робіт у разі застосування динамічної договірної ціни;

виконавцем робіт за договором про закупівлю – у складі документів для укладення договору про закупівлю у разі застосування твердої договірної ціни;

(абзац четвертий підпункту 1 пункту 1 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.08.2026 р. N 1073 набирає чинності з 01.01.2027 р.)

учасником процедури закупівлі – на етапі підготовки тендерної пропозиції у разі застосування твердої договірної ціни.

(абзац п’ятий підпункту 1 пункту 1 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.08.2026 р. N 1073 набирає чинності з 01.01.2027 р.)

Підтвердженням виконання аналізу цін на матеріальні ресурси та відповідності цін установленим критеріям є реєстраційний номер відповідного звіту з аналізу цін в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва, доданий учасником процедури закупівлі до складу тендерної пропозиції / виконавцем робіт за договором про закупівлі, у разі застосування твердої договірної ціни.

У разі коли реалізація проекту відповідно до окремого рішення Уряду здійснюється без внесення (завантаження) документів до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, а також у випадках, якщо проводиться поточний середній ремонт, поточний ремонт та експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування, звіт з аналізу цін подається у паперовій формі згідно з додатком до кошторисних норм України “Настанова щодо порядку проведення аналізу цін на матеріальні ресурси”.

Під час складання інвесторської кошторисної документації, подання учасником тендерної пропозиції та надання виконавцем робіт документів для укладення договору про закупівлю у разі застосування твердої договірної ціни, а також проведення взаєморозрахунків із застосуванням динамічної договірної ціни на матеріальні ресурси, сумарна вартість яких становить 60 відсотків загальної вартості всіх матеріальних ресурсів, аналіз цін на матеріальні ресурси здійснюється на підставі не менше трьох цінових пропозицій виробників, імпортерів, їх офіційних представників або дистриб’юторів.

Строк очікування цінової пропозиції на запит становить не менш як п’ять робочих днів з дня його надсилання, якщо більший строк очікування не зазначено в запиті на цінову пропозицію. Запит, надісланий на електронну адресу або через електронні кабінети інформаційно-комунікаційних систем, вважається отриманим у день його відправлення.

У разі ненадання відповіді (цінової пропозиції) у встановлений строк такий запит вважається залишеним без відповіді. Факт надсилання запиту та ненадання відповіді у строк фіксується під час формування звіту з аналізу цін на матеріальні ресурси в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва, що є належним обґрунтуванням причин відсутності достатньої кількості конкурентних пропозицій.

Під час складання інвесторської кошторисної документації, подання учасником тендерної пропозиції та надання виконавцем робіт документів для укладення договору про закупівлю у разі застосування твердої договірної ціни для цілей проведення аналізу цін на матеріальні ресурси ціновою пропозицією також вважається публічна цінова інформація щодо відповідного матеріального ресурсу, розміщена на веб-сайті виробника, імпортера, офіційного представника, дистриб’ютора будівельної продукції, за умови можливості ідентифікації такого суб’єкта господарювання, матеріального ресурсу, одиниці виміру, ціни, дати або періоду дії ціни.

Під час складання інвесторської кошторисної документації, подання учасником тендерної пропозиції та надання виконавцем робіт документів для укладення договору про закупівлю у разі застосування твердої договірної ціни, а також підготовки актів приймання виконаних будівельних робіт у разі застосування динамічної договірної ціни для цілей проведення аналізу цін на матеріальні ресурси ціновою пропозицією також вважається електронна цінова пропозиція, внесена та опублікована на порталі бази даних цін на будівельну продукцію та інші матеріальні ресурси у складі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (далі – база даних цін) виробником, імпортером, офіційним представником або дистриб’ютором будівельної продукції.

Використання публічної цінової інформації або електронної цінової пропозиції для цілей проведення аналізу цін на матеріальні ресурси не створює обов’язку здійснити закупівлю відповідного матеріального ресурсу та не створює для суб’єкта господарювання обов’язку його постачання.

Достовірність інформації про ціни та статус виробника, імпортера, офіційного представника чи дистриб’ютора, яка відображається безпосередньо у тексті комерційної пропозиції (або у складі публічної цінової інформації чи електронної цінової пропозиції в базі даних цін), забезпечується особою, яка таку цінову пропозицію надала або розмістила.

На матеріальні ресурси, сумарна вартість яких становить 30 відсотків на період до 1 серпня 2027 р., а після його закінчення – 35 відсотків загальної вартості всіх матеріальних ресурсів, під час складання інвесторської кошторисної документації, подання учасником тендерної пропозиції та надання виконавцем робіт документів для укладення договору про закупівлю у разі застосування твердої договірної ціни аналіз цін на матеріальні ресурси здійснюється на підставі не менше однієї цінової пропозиції, зокрема даних виробників, імпортерів, їх офіційних представників або дистриб’юторів, інших постачальників будівельної продукції, відкритих веб-ресурсів, електронної системи закупівель, електронних цінових пропозицій, внесених та оприлюднених виробниками, імпортерами, офіційними представниками, дистриб’юторами, іншими постачальниками будівельної продукції в базі даних цін, а також середніх цін в базі даних цін, інформаційних довідників, спеціалізованих інформаційно-аналітичних баз даних цін та інших джерел інформації, не заборонених законодавством.

На матеріальні ресурси, сумарна вартість яких становить 10 відсотків на період до 1 серпня 2027 р., а після його закінчення – 5 відсотків загальної вартості всіх матеріальних ресурсів та які є найнижчими за вартістю, аналіз цін на матеріальні ресурси під час складання інвесторської кошторисної документації, подання учасником тендерної пропозиції та надання виконавцем робіт документів для укладення договору про закупівлю у разі застосування твердої договірної ціни здійснюється з використанням інформації з будь-яких не заборонених законодавством джерел. Зазначення таких джерел у звіті з аналізу цін на матеріальні ресурси є необов’язковим.

На матеріальні ресурси, сумарна вартість яких становить 40 відсотків загальної вартості всіх матеріальних ресурсів, аналіз цін під час взаєморозрахунків за умови динамічної договірної ціни на матеріальні ресурси здійснюється на підставі не менше однієї цінової пропозиції, зокрема даних виробників, імпортерів, їх офіційних представників або дистриб’юторів, інших постачальників будівельної продукції, відкритих веб-ресурсів, електронної системи закупівель, електронних цінових пропозицій, внесених та опублікованих на порталі бази даних цін виробниками, імпортерами, офіційними представниками або дистриб’юторами.

Під час визначення поточних цін на матеріальні ресурси один і той самий звіт з аналізу цін на матеріальні ресурси може бути використаний для кількох об’єктів нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту будівель і споруд незалежно від їх функціонального призначення, їх комплексів та частин, а також об’єктів нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту, поточного середнього ремонту, поточного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування (далі – об’єкт) з аналогічними технічними характеристиками та в межах однієї області.

Під час визначення поточних цін на матеріальні ресурси на етапі проведення взаєморозрахунків підрядник може використовувати звіт з аналізу цін на матеріальні ресурси, розроблений при розрахунку договірної ціни на цьому ж об’єкті, за умови чинності цього звіту на період підписання актів приймання виконаних будівельних робіт.

Порядок здійснення аналізу цін на матеріальні ресурси для об’єктів будівництва, загальна кошторисна вартість яких не перевищує 1,5 млн. гривень, у період до 1 серпня 2027 р. визначає замовник своїм організаційно-розпорядчим документом;

(підпункт 1 пункту 1 у редакції постанов
 Кабінету Міністрів України від 24.04.2026 р. N 526,
від 26.08.2026 р. N 1073)

1¹) до початку функціонування бази даних цін за результатами проведеного аналізу цін на матеріальні ресурси замовник/підрядник виготовляє за формою згідно з додатком до кошторисних норм України “Настанова щодо порядку проведення аналізу цін на матеріальні ресурси” звіт з аналізу цін на матеріальні ресурси у паперовій формі та підписує його;

(пункт 1 доповнено підпунктом 1¹ згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 24.04.2026 р. N 526)

2) з дати початку функціонування бази даних цін замовник / підрядник та з 1 січня 2027 р. учасник процедури закупівлі / виконавець робіт за договором про закупівлю:

(абзац перший підпункту 2 пункту 1 у редакції постанови
 Кабінету Міністрів України від 26.08.2026 р. N 1073)

створює звіт з аналізу цін на матеріальні ресурси у формі електронного документа засобами Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва та підписує його шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису (крім звіту з аналізу цін на матеріальні ресурси для об’єктів, для яких звіт з аналізу цін на матеріальні ресурси формується в паперовій формі, зазначених в абзаці сьомому підпункту 1 цього пункту). Здійснення аналізу цін на матеріальні ресурси може бути делеговане на договірних засадах іншим особам, які забезпечують відповідність звіту з аналізу цін на матеріальні ресурси вимогам цієї постанови та кошторисним нормам України “Настанова щодо порядку проведення аналізу цін на матеріальні ресурси;

(абзац другий підпункту 2 пункту 1 у редакції постанови
 Кабінету Міністрів України від 26.08.2026 р. N 1073)

виготовляє звіт з аналізу цін на матеріальні ресурси за формою згідно з додатком до кошторисних норм України “Настанова щодо порядку проведення аналізу цін на матеріальні ресурси” у паперовій формі для об’єктів, зазначених в абзаці сьомому підпункту 1 цього пункту, та підписує його.

(абзац третій підпункту 2 пункту 1 із змінами, внесеними згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 26.08.2026 р. N 1073)

Протягом періоду здійснення організаційних заходів щодо ведення бази даних цін в режимі первинного наповнення, а саме до 1 січня 2027 р., поточні ціни на матеріальні ресурси приймаються на підставі результатів проведеного замовником / підрядником аналізу цін на матеріальні ресурси незалежно від значення середньої ціни відповідних матеріальних ресурсів, зазначених у базі даних цін, зокрема під час складання інвесторської кошторисної документації та надання документів для укладення договору про закупівлі – за середньою ціною на підставі результатів аналізу цін на матеріальні ресурси, під час проведення взаєморозрахунків – відповідно до кошторисних норм України “Настанова щодо порядку проведення аналізу цін на матеріальні ресурси” та умов договору підряду залежно від виду договірної ціни.

(абзац четвертий підпункту 2 пункту 1 у редакції постанови
 Кабінету Міністрів України від 26.08.2026 р. N 1073)

Порядок функціонування бази даних цін визначається кошторисними нормами України;

(підпункт 2 пункту 1 у редакції постанови
 Кабінету Міністрів України від 24.04.2026 р. N 526)

3) після завершення періоду здійснення організаційних заходів щодо ведення бази даних цін в режимі первинного наповнення, а саме з 1 січня 2027 року:

(абзац перший підпункту 3 пункту 1 із змінами, внесеними згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 26.08.2026 р. N 1073)

під час складання інвесторської кошторисної документації поточні ціни на матеріальні ресурси за рівних якісних характеристик приймаються на підставі результатів проведеного аналізу цін за обґрунтованими поточними цінами на матеріальні ресурси, відпускна ціна яких не повинна бути вища за середні ціни відповідних матеріальних ресурсів, зазначених у базі даних цін;

під час визначення учасником процедури закупівлі поточних цін на матеріальні ресурси для формування договірної ціни у складі тендерної пропозиції, а також під час надання документів для укладення договору про закупівлю виконавцем робіт за договором про закупівлю у разі застосування твердої договірної ціни поточні ціни на матеріальні ресурси за рівних якісних характеристик приймаються на підставі результатів проведеного аналізу цін на матеріальні ресурси за найменшими поточними цінами на матеріальні ресурси, відпускна ціна яких не повинна бути вищою за середні ціни відповідних матеріальних ресурсів, зазначені у базі даних цін;

(абзац третій підпункту 3 пункту 1 у редакції постанови
 Кабінету Міністрів України від 26.08.2026 р. N 1073)

під час проведення взаєморозрахунків із застосуванням динамічної договірної ціни, поточні ціни на матеріальні ресурси приймаються на підставі фактичної вартості ресурсів та з урахуванням проведеного аналізу цін, при цьому відпускні ціни на такі матеріальні ресурси не повинні бути вищі за середні ціни відповідних матеріальних ресурсів, зазначених у базі даних цін;

під час проведення взаєморозрахунків із застосуванням твердої договірної ціни поточні ціни на матеріальні ресурси приймаються за їх вартістю, визначеною в договірній ціні, та відповідно до умов договору підряду.

У разі відсутності інформації щодо ціни на відповідний матеріальний ресурс у базі даних цін ціна на нього приймається за ціною, яка не повинна перевищувати середню поточну ціну матеріального ресурсу за результатами аналізу цін на матеріальні ресурси, проведеного відповідно до кошторисних норм України “Настанова щодо порядку проведення аналізу цін на матеріальні ресурси;

(абзац шостий підпункту 3 пункту 1 у редакції постанови
 Кабінету Міністрів України від 26.08.2026 р. N 1073)

(підпункт 3 пункту 1 у редакції постанови
 Кабінету Міністрів України від 24.04.2026 р. N 526)

4) під час складання інвесторської кошторисної документації загальновиробничі витрати встановлюються на рівні 10 відсотків суми прямих витрат, адміністративні витрати – на рівні 3 відсотки суми прямих витрат, кошторисний прибуток – на рівні 15 відсотків суми прямих витрат, а на етапі договірної ціни та взаєморозрахунків загальновиробничі витрати встановлюються на рівні не більше 10 відсотків суми прямих витрат, адміністративні витрати – на рівні не більше 3 відсотків суми прямих витрат, кошторисний прибуток – на рівні не більше 15 відсотків суми прямих витрат;

5) розмір кошторисної заробітної плати, який враховується під час складання інвесторської кошторисної документації, визначається замовником у складі вихідних даних на проектування для звичайних умов будівництва за розрядом складності робіт 3,8 і не може бути нижче ніж середньомісячна заробітна плата в будівельній галузі за минулий рік, оприлюднена на офіційному веб-сайті Головного управління статистики у відповідній області, відповідно до розділу “Середньомісячна заробітна плата штатних працівників за видами економічної діяльності (будівництво)” у відповідній області, в якій планується нове будівництво, реконструкція, реставрація або капітальний ремонт будівель і споруд незалежно від їх функціонального призначення, їх комплексів та частин або нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт, поточний середній ремонт, поточний ремонт чи експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування, збільшена на коефіцієнт, який щороку визначається Кабінетом Міністрів України, та у 2026 році застосовується коефіцієнт 2.

У разі встановлення розміру середньомісячної заробітної плати в будівельній галузі за минулий рік, оприлюдненої на офіційному веб-сайті Головного управління статистики у відповідній області, відповідно до розділу “Середньомісячна заробітна плата штатних працівників за видами економічної діяльності (будівництво)” у відповідній області, в якій планується нове будівництво, реконструкція, реставрація або капітальний ремонт будівель і споруд незалежно від їх функціонального призначення, їх комплексів та частин або нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт, поточний середній ремонт, поточний ремонт чи експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування:

нижче 13000 гривень для визначення розміру кошторисної вартості, який вираховується під час складання інвесторської кошторисної документації, у 2026 році застосовується коефіцієнт 3;

вище 30000 гривень для визначення розміру кошторисної вартості, який вираховується під час складання інвесторської кошторисної документації, у 2026 році застосовується коефіцієнт 1,5;

(підпункт 5 пункту 1 у редакції постанови
 Кабінету Міністрів України від 24.04.2026 р. N 526)

6) під час формування договірної ціни розмір кошторисної заробітної плати розраховується підрядником самостійно з урахуванням середньомісячної заробітної плати одного працівника, що відповідає середньому розряду складності робіт у будівництві 3,8, в режимі повної зайнятості, яку підрядник планує отримувати на об’єкті.

Визначений підрядником розмір кошторисної заробітної плати може відрізнятися від розміру кошторисної заробітної плати, який був врахований під час складання інвесторської кошторисної документації. Збільшення розміру кошторисної заробітної плати під час формування договірної ціни може здійснюватися частково та/або повністю за рахунок коштів, передбачених на покриття додаткових витрат, пов’язаних з інфляційними процесами. Умови та порядок збільшення розміру кошторисної заробітної плати під час формування договірної ціни за рахунок коштів, передбачених на покриття додаткових витрат, пов’язаних з інфляційними процесами, визначається тендерною документацією;

(пункт 1 доповнено підпунктом 6 згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 24.04.2026 р. N 526)

7) заробітна плата у складі прямих витрат під час проведення взаєморозрахунків за виконані на об’єкті будівництва роботи компенсується у межах ліміту коштів на виплату заробітної плати працівників, передбаченого договірною ціною, виходячи з фактично нарахованої заробітної плати таких працівників, за винятком заробітної плати, врахованої у складі загальновиробничих та адміністративних витрат за таким об’єктом.

Підтвердження фактичного рівня заробітної плати здійснюється довідкою про фактичний рівень заробітної плати працівників за формою, встановленою кошторисними нормами України “Настанова з визначення вартості будівництва”, а щодо автомобільних доріг загального користування – з урахуванням вимог Методики визначення вартості дорожніх робіт та послуг щодо визначення вартості нового будівництва, реконструкції, ремонтів та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури від 7 жовтня 2022 р. N 753.

До довідки про фактичний рівень заробітної плати може включатися винагорода за цивільно-правовими договорами, укладеними з фізичними особами для виконання робіт, безпосередньо пов’язаних з виконанням договору підряду на відповідному об’єкті будівництва, в разі, коли вартість таких робіт входить до складу прямих витрат.

Під час складання актів приймання виконаних будівельних робіт (форма N КБ-2в) кошторисна заробітна плата в складі прямих витрат визначається на підставі нормативних трудовитрат, фізичних обсягів виконаних робіт та вартості людино-години, що відповідає середньому нормативному розрядові цих робіт для працівників, розрахованої та погодженої в договірній ціні.

Під час складання актів приймання виконаних будівельних робіт за одиничними показниками вартості робіт (форма N КБ-2в (ОПВ) додатково зазначається кошторисна заробітна плата робітників у складі прямих витрат за поточним актом приймання виконаних будівельних робіт, яка визначається пропорційно виконаним роботам.

У разі залучення до виконання робіт за погодженням із замовником субпідрядних організацій такі субпідрядні організації надають генеральній підрядній організації довідки про фактичний рівень заробітної плати працівників на об’єкті для уточнення суми заробітної плати в актах приймання виконаних будівельних робіт. При цьому достовірність наданої в таких довідках інформації забезпечується субпідрядною організацією, яка її надала.

У разі зростання фактичного рівня заробітної плати працівників понад рівень, врахований у договірній ціні, додаткові витрати можуть відшкодовуватися за рахунок коштів на покриття додаткових витрат, пов’язаних з інфляційними процесами, передбачених договірною ціною, відповідно до умов договору підряду.

У разі коли договором підряду не визначено порядок використання коштів на покриття додаткових витрат, пов’язаних з інфляційними процесами, такий порядок може бути встановлений за взаємною згодою сторін шляхом внесення змін до договору;

(пункт 1 доповнено підпунктом 7 згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 24.04.2026 р. N 526,
підпункт 7 пункту 1 у редакції постанови
 Кабінету Міністрів України від 26.08.2026 р. N 1073)

8) замовник забезпечує завантаження в Єдину державну електронну систему у сфері будівництва підписаних актів приймання виконаних будівельних робіт не пізніше ніж через 10 робочих днів з дня підписання таких актів (крім об’єктів, зазначених в абзаці сьомому підпункту 1 цього пункту);

(пункт 1 доповнено підпунктом 8 згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 24.04.2026 р. N 526,
підпункт 8 пункту 1 із змінами, внесеними згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 26.08.2026 р. N 1073)

9) підрядник забезпечує завантаження в Єдину державну електронну систему у сфері будівництва договірної ціни під час завантаження договору підряду (крім об’єктів, зазначених в абзаці сьомому підпункту 1 цього пункту), а також договірної ціни, визначеної додатковою угодою в разі її укладення, протягом трьох робочих днів з дня їх укладення.

(пункт 1 доповнено підпунктом 9 згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 24.04.2026 р. N 526,
підпункт 9 пункту 1 у редакції постанови
 Кабінету Міністрів України від 26.08.2026 р. N 1073)

2. Міністерству розвитку громад та територій протягом одного місяця з дня набрання чинності цією постановою забезпечити розроблення і затвердження Кодифікатора будівельної продукції.

3. Забезпечити:

1) Міністерству розвитку громад та територій:

протягом чотирьох місяців з дня набрання чинності Кодифікатором будівельної продукції – модернізацію Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва в частині забезпечення технічної можливості функціонування бази даних цін на основні види будівельної продукції;

до 1 січня 2027 року – здійснення організаційних заходів щодо ведення бази даних цін в режимі первинного наповнення;

(абзац третій підпункту 1 пункту 3 із змінами, внесеними згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 26.08.2026 р. N 1073)

разом із Державною податковою службою та Державною митною службою протягом чотирьох місяців з дня набрання чинності Кодифікатором будівельної продукції – налагодження електронної інформаційної взаємодії між державними електронними інформаційними ресурсами, необхідними для наповнення бази даних цін;

(абзац четвертий підпункту 1 пункту 3 у редакції постанови
 Кабінету Міністрів України від 26.08.2026 р. N 1073)

2) державному підприємству “ПРОЗОРРО” протягом чотирьох місяців з дня набрання чинності Кодифікатором будівельної продукції передачу наявних в електронній системі закупівель відомостей про ціни на будівельну продукцію та інші матеріальні ресурси для наповнення бази даних цін;

3) Міністерству розвитку громад та територій разом із Міністерством фінансів щороку здійснення аналізу середньомісячної заробітної плати в будівельній галузі за попередній період, оприлюдненої на офіційному веб-сайті Головного управління статистики у відповідній області, відповідно до розділу “Середньомісячна заробітна плата штатних працівників за видами економічної діяльності (будівництво)” для розрахунку підвищувального коефіцієнта.

(пункт 3 у редакції постанови Кабінету
 Міністрів України від 24.04.2026 р. N 526)

4. На період дії цієї постанови не застосовуються положення:

1) абзацу другого пункту 19 Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. N 1764 (Офіційний вісник України, 2001 р., N 52, ст. 2374);

2) Порядку розрахунку розміру кошторисної заробітної плати, який враховується при визначенні вартості будівництва, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій від 20 жовтня 2016 р. N 281.

5. Установити, що зміни до договорів підряду на виконання робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин, а також нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту, поточного середнього ремонту, поточного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування, укладених у порядку та на умовах, установлених до набрання чинності цією постановою, можуть бути внесені у разі прийняття сторонами (головний розпорядник бюджетних коштів/замовник/підрядник) рішення щодо уточнення умов договору підряду.

Для договорів підряду з динамічною договірною ціною, укладених з дня набрання чинності цією постановою до дня набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2026 р. N 526 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2025 р. N 1512”, аналіз цін на матеріальні ресурси, що здійснюється підрядником під час взаєморозрахунків за виконані роботи, підлягає проведенню та завантаженню до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва лише у разі, коли відповідний порядок та такий обов’язок передбачені умовами договору.

(пункт 5 доповнено абзацом згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 26.08.2026 р. N 1073)

(пункт 5 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 24.04.2026 р. N 526)

5¹. Установити, що застосування вимог цієї постанови щодо створення звіту з аналізу цін на матеріальні ресурси, завантаження договірної ціни та документів, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси, до проектної документації, процедур закупівель, договорів підряду та актів приймання виконаних будівельних робіт, розпочатих або укладених до дня набрання чинності відповідними вимогами цієї постанови, здійснюється з урахуванням таких перехідних положень:

1) проектна документація, затверджена в установленому порядку до дня набрання чинності вимогами щодо обов’язкового створення звіту з аналізу цін на матеріальні ресурси в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва, не підлягає коригуванню через відсутність такого звіту;

2) втрата чинності звіту з аналізу цін на матеріальні ресурси або відсутність такого звіту для проектної документації, затвердженої до дати початку функціонування бази даних цін, не є самостійною підставою для обов’язкового коригування проектної документації;

3) якщо проектна документація затверджена до дати початку функціонування бази даних цін, але договір про закупівлю та/або договір підряду укладається після такої дати, звіт з аналізу цін на матеріальні ресурси складається під час подання учасником тендерної пропозиції або надання виконавцем робіт документів для укладення договору про закупівлю у разі застосування твердої договірної ціни, а також під час підготовки актів приймання виконаних будівельних робіт у разі застосування динамічної договірної ціни, якщо це передбачено цією постановою та кошторисними нормами України;

4) якщо позитивний експертний звіт щодо проектної документації отримано до дати початку функціонування бази даних цін, але договір про закупівлю та/або договір підряду укладається після такої дати, звіт з аналізу цін на матеріальні ресурси складається під час подання учасником тендерної пропозиції, та надання виконавцем робіт документів для укладення договору про закупівлю у разі застосування твердої договірної ціни, а також під час підготовки актів приймання виконаних будівельних робіт у разі застосування динамічної договірної ціни, якщо це передбачено цією постановою та кошторисними нормами України; відсутність такого звіту у складі проектної документації, за якою отримано позитивний експертний звіт до дати початку функціонування бази даних цін, не є підставою для повторного проходження експертизи або коригування проектної документації.

(постанову доповнено пунктом 5¹ згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 26.08.2026 р. N 1073)

5². Рекомендувати виробникам та постачальникам будівельної продукції та інших матеріальних ресурсів, що використовуються в будівництві (матеріалів, виробів та комплектів), забезпечувати внесення відомостей про ціни на матеріальні ресурси до бази даних цін з використанням прикладного програмного інтерфейсу на безоплатній основі. Для коректного врахування наданої інформації в розрахунках середніх цін в базі даних цін рекомендується оновлювати зазначені відомості не рідше ніж один раз на місяць або у разі зміни відпускної ціни більше ніж на 5 відсотків.

Відомості про ціни будівельної продукції, внесені виробниками та постачальниками до бази даних цін, є індикативними (довідковими) та враховуються під час визначення середньої ціни відповідних матеріальних ресурсів, зазначених у базі даних цін. Перевищення фактичної відпускної ціни матеріального ресурсу виробником (постачальником) над ціною, зазначеною у його цінових пропозиціях, що були внесені ним до бази даних цін, або над ціною, зазначеною в укладених ним в подальшому договорах купівлі-продажу (поставки), не вважається поданням недостовірної інформації та не є порушенням вимог цієї постанови з боку виробника та постачальника.

(постанову доповнено пунктом 5² згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 26.08.2026 р. N 1073)

6. Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та діє протягом періоду дії воєнного стану та 12 місяців з дня його припинення чи скасування.

(пункт 6 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 26.08.2026 р. N 1073)