Лист Мінекономіки Щодо делегування здійснення закупівель

МІНІСТЕРСТВО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ, ТОРГІВЛІ
ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ

(Мінекономіки)

вих. 3304-04/56256-06 від 15.09.2020

Органи державної влади,
органи місцевого самоврядування,
установи, організації, підприємства та
інші суб’єкти сфери публічних
закупівель

Щодо делегування здійснення закупівель

Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на численні звернення суб’єктів сфери публічних закупівель щодо застосування законодавства у сфері публічних закупівель повідомляє.

Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

Мінекономіки підготувало низку узагальнених відповідей рекомендаційного характеру, які охоплюють процес, що передує плануванню, планування та внесення змін за потреби до річного плану закупівель суб’єктами господарської діяльності, а також суб’єктами, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів.
З відповідними листам Мінекономіки від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 та від 10.09.2020 № 3304-04/55366-06 можна ознайомитись на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.

Поряд з цим у замовників, які є розпорядниками бюджетних коштів, в процесі управління бюджетними коштами виникають питання щодо делегування заходів, передбачених бюджетною програмою, які передбачають придбання товарів, робіт і послуг.

У свою чергу, процес планування закупівель замовниками, які мають
відокремлені структурні підрозділи (філії), також має свої особливості.
З огляду на зазначене, Мінекономіки підготувало узагальнені відповіді рекомендаційного характеру на питання, що стосуються особливостей планування закупівель розпорядниками бюджетних коштів та замовниками, які мають відокремлені структурні підрозділи (філії).

Щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та/або одержувачами бюджетних коштів

Відповідно до частини першої статті 22 Бюджетного кодексу України
(далі – БКУ) за обсягом наданих повноважень розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Так, згідно з пунктом 18 частини першої статті 2 БКУ головні розпорядники бюджетних коштів – бюджетні установи в особі їх керівників, які відповідно до статті 22 БКУ отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень.

Водночас розпорядник бюджетних коштів – бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов’язань, довгострокових зобов’язань за енергосервісом та здійснення витрат бюджету (пункт 47 частини першої статті 2 БКУ).

Одержувач бюджетних коштів – суб’єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету (пункт 38 частини першої статті 2 БКУ).

У свою чергу, згідно з пунктом 3 частини п’ятої статті 22 БКУ головний
розпорядник бюджетних коштів отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у закон і про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет); приймає рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та/або одержувачами бюджетних коштів, розподіляє та доводить до них у встановленому порядку обсяги бюджетних асигнувань.

Відповідно до частини шостої статті 22 БКУ розпорядник бюджетних коштів може уповноважити одержувача бюджетних коштів на виконання заходів, передбачених бюджетною програмою, шляхом доведення йому бюджетних асигнувань та надання відповідних коштів бюджету (на безповоротній чи поворотній основі).

У разі якщо замовником у розумінні Закону є головний розпорядник
бюджетних коштів (розпорядник бюджетних коштів), який не делегує повноважень розпорядникам нижчого рівня (одержувачам бюджетних коштів), то планування та придбання товарів, робіт або послуг здійснюється відповідно до вимог Закону, керуючись вартісними межами, визначеними Законом, саме цим суб’єктом. Для
однозначного розуміння у додатку наведено приклад (додається).

Щодо планування закупівель замовником, який має відокремлені структурні підрозділи (філії)

До замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до Закону, належать юридичні особи та/або суб’єкти господарювання, визначені в частині першій статті 2 Закону. Питання визначення замовників розглянуто в листах від 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 “Щодо визначення замовників” та від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 “Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель.

У свою чергу, відповідно до статті 95 Цивільного кодексу України
(далі – ЦКУ) філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності. Відомості про філії та представництва юридичної
особи включаються до єдиного державного реєстру.

З огляду на викладене, філії та представництва юридичних осіб, які не мають статусу юридичних осіб, не можуть від свого імені виступати замовником у процедурах закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до норм Закону. У зазначеному випадку замовником може виступати саме юридична особа, яка здійснює закупівлю безпосередньо або через уповноважений належним чином відокремлений підрозділ.

Договір про закупівлю від імені юридичної особи-замовника підписують керівники філій та представництв на підставі довіреності, виданої відповідно до чинного законодавства.

Таким чином, головна організація може визначати уповноважених осіб та створювати тендерні комітети у філіях, представництвах та інших відокремлених підрозділах з метою забезпечення ефективного безперервного функціонування роботи замовника та його підрозділів, як єдиного цілого.

Водночас звертаємо увагу, що надання повноважень відокремленим
підрозділам не може бути спрямоване на уникнення проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, передбачених Законом, головною організацією, що утворила такий відокремлений підрозділ.

Отже, у разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи здійснює
закупівлю згідно з вимогами Закону, то така закупівля здійснюється відповідно до складеного та затвердженого уповноваженою особою (особами) або тендерним комітетом відокремленого підрозділу юридичної особи річного плану закупівель.

З інформацією про складання плану закупівель в електронній системі
закупівель для структурних підрозділів (філій) замовника можна ознайомитись за посиланням https://infobox.prozorro.org/updates/yak-pov-yazati-tender-ta-plan-zakupivli.

Водночас частиною десятою статті 3 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом, та укладення договорів про закупівлю, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування цього Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 цього Закону.

Тому, у разі якщо очікувана вартість предмета закупівлі по філіям
(відокремленим підрозділам) юридичної особи сумарно дорівнює або перевищує відповідні межі, визначені Законом, придбанню такого предмета має передувати проведення процедури закупівлі/спрощеної процедури, яку може здійснювати як головна організація, що утворила філії (відокремлені підрозділи), так і уповноважена(ні) філія(ї) в інтересах інших філій та/або головної організації.

З метою уникнення штучного (умисного) поділу предмета закупівлі на частини головна організації (замовник) має володіти інформацією щодо запланованих філіями (відокремленими підрозділами) закупівель.

В додатку до листа наводимо приклади планування закупівель замовниками, які мають відокремлені структурні підрозділи (філії).

Одночасно зазначаємо, що листи Міністерства не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер.

Директор департаменту
сфери публічних закупівель
Міністерства розвитку
економіки, торгівлі та
сільського господарства України

Лілія ЛАХТІОНОВА

Приклади планування закупівель з делегуванням