Лист ДАСУ щодо КЕП та УЕП та 24 години на виправлення
Просимо надати роз’яснення щодо порядку дій замовника у випадку, коли тендерною документацією передбачено накладення на тендерну пропозицію кваліфікованого електронного підпису (КЕП), однак учасником накладено удосконалений електронний підпис (УЕП).
На сьогодні з цього питання сформувалася неоднозначна практика, зокрема й безпосередньо в практиці органів Держаудитслужби.
В одних моніторингах ДАСУ виходить із того, що УЕП замість КЕП є невідповідністю, яку необхідно надати можливість усунути протягом 24 годин:
• UA-M-2026-07-13-000035 — накладення УЕП замість КЕП розцінено як невідповідність, щодо якої замовник мав застосувати пункт 43 Особливостей та надати можливість її усунути;
• UA-M-2026-08-07-000046 — ненадання учаснику 24 годин для виправлення УЕП на КЕП ДАСУ визнала порушенням пункту 43 Особливостей.
Водночас в інших моніторингах застосовано протилежний підхід:
• UA-M-2026-07-20-000002 — якщо тендерною документацією прямо вимагається КЕП, пропозиція з УЕП підлягає відхиленню, а надання 24 годин визнано неправомірним;
• UA-M-2026-08-03-000001 — ДАСУ не підтримала підхід щодо можливості виправлення УЕП на КЕП та вказала на необхідність відхилення пропозиції;
• UA-M-2026-08-13-000038 — застосування замовником механізму 24 годин замість відхилення пропозиції ДАСУ визнала порушенням.
Таким чином, за фактично аналогічної ситуації — накладення УЕП замість передбаченого тендерною документацією КЕП — в одних випадках ДАСУ вважає ненадання 24 годин порушенням, а в інших, навпаки, порушенням визнається саме надання учаснику можливості виправити таку невідповідність.
Неоднозначність наявна і в судовій практиці.
Так, Запорізький окружний адміністративний суд у рішенні від 27.04.2026 у справі № 280/10894/25, розглядаючи питання вже в умовах дії Особливостей № 1178, прямо застосував пункт 43 Особливостей та дійшов висновку, що УЕП замість КЕП є невідповідністю, яку учаснику необхідно надати можливість усунути протягом 24 годин. Лише у разі її невиправлення виникає підстава для відхилення тендерної пропозиції.
Крім того, у практиці органу оскарження також застосовувався підхід щодо можливості усунення такої невідповідності. Зокрема, у рішеннях АМКУ № 6344-р/пк-пз та № 14664-р/пк-пз від 02.09.2024 невідповідність щодо виду електронного підпису розглядалася як така, що підлягає виправленню за механізмом 24 годин.
Водночас на обґрунтування необхідності відхилення пропозиції через накладення УЕП замість КЕП використовується, зокрема, постанова Верховного Суду від 02.03.2023 у справі № 640/26603/21 та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.01.2023 у справі № 640/12677/21, у яких зазначено, що УЕП не відповідає вимозі тендерної документації про накладення саме КЕП. Однак зазначені справи стосувалися закупівель, проведених до набрання чинності Особливостями № 1178.
Отже, така судова практика може підтверджувати сам факт невідповідності УЕП вимозі щодо КЕП, але не дає відповіді на інше, ключове за чинного регулювання питання: чи є така невідповідність підставою для негайного відхилення пропозиції без застосування пункту 43 Особливостей.
При цьому пункт 43 Особливостей прямо визначає випадки, коли механізм усунення невідповідностей не застосовується, однак накладення УЕП замість КЕП окремо серед таких винятків не зазначено.
У результаті замовник опиняється в ситуації правової невизначеності: ненадання 24 годин може бути визнано ДАСУ порушенням, але водночас і надання цих 24 годин в іншому моніторингу також може бути визнано порушенням.
У зв’язку з викладеним просимо надати однозначну позицію з таких питань:
1. Чи є накладення УЕП замість передбаченого тендерною документацією КЕП невідповідністю, яка підлягає усуненню відповідно до пункту 43 Особливостей?
2. Чи зобов’язаний замовник у такому випадку до відхилення тендерної пропозиції надати учаснику 24 години для накладення належного КЕП?
3. Якщо така невідповідність не підлягає виправленню, просимо зазначити конкретну норму пункту 43 Особливостей, яка виключає накладення УЕП замість КЕП із механізму усунення невідповідностей.
4. Яка саме підстава пункту 44 Особливостей передбачає відхилення тендерної пропозиції у разі накладення УЕП замість КЕП без попереднього застосування пункту 43 Особливостей?
5. Чим обумовлено застосування протилежних підходів у моніторингах UA-M-2026-07-13-000035, UA-M-2026-08-07-000046, з одного боку, та UA-M-2026-07-20-000002, UA-M-2026-08-03-000001, UA-M-2026-08-13-000038 — з іншого?
Просимо надати роз’яснення з метою формування єдиного та передбачуваного підходу до застосування пунктів 43 та 44 Особливостей № 1178.

ДЕРЖАВНА АУДИТОРСЬКА СЛУЖБА УКРАЇНИ
Держаудитслужба
№ 003100-14/13741-2026 від 14.10.2026
Товариство з обмеженою
відповідальністю «Тендерне
Агентство Радник»
м. Київ, а/с 115
tenders.kiev@gmail.com
Про надання інформації
Державна аудиторська служба України в межах повноважень розглянула ваш лист від 18.09.2026 № 18/09 (вх. від 21.09.2026 № 14-22715-2026) щодо надання роз’яснень стосовно законодавства в сфері публічних закупівель та повідомляє.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи відповідно до статті 19 Конституції України зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень і у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні, завдання та повноваження Державної аудиторської служби України визначають Закон України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі – Закон № 2939), Бюджетний кодекс України та Положення про Державну аудиторську службу України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року № 43, які не наділяють Держаудитслужбу повноваженнями щодо надання роз’яснень стосовно застосування законодавства у сфері публічних закупівель.
Відповідно до частини першої статті 7 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» основними завданнями міністерства як органу, що забезпечує формування та реалізує державну політику в одній чи декількох сферах, є, зокрема, забезпечення нормативно-правового регулювання, інформування та надання роз’яснень щодо здійснення державної політики, узагальнення практики застосування законодавства.
Згідно з пунктами 1 та 4 Положення про Міністерство економіки та довкілля України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 серпня 2026 року № 1029, Мінекономіки є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики публічних закупівель та відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, розробляє і затверджує нормативно-правові акти, необхідні для регулювання державної політики у сфері публічних закупівель; надає узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері публічних закупівель та надає безоплатні консультації рекомендаційного характеру з питань публічних закупівель на інформаційному ресурсі.
Отже, порушені у листі питання щодо надання роз’яснень про застосування замовниками пунктів 43 та 44 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі — Особливості), не належать до повноважень Державної аудиторської служби України.
Разом з тим наголошуємо, що Закон України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) та Особливості чітко регламентують вимоги до тендерної документації та тендерної пропозиції, тоді як правовий статус електронних підписів імперативно врегульований спеціальним законодавством, зокрема
Законом України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Поряд із цим кожен замовник є самостійним суб’єктом прийняття рішень і під час проведення процедур закупівель зобов’язаний неухильно дотримуватися вимог чинного законодавства України, умов власної тендерної документації та принципів здійснення закупівель, визначених статтею 5 Закону.
Щодо застосування пунктів 43 та 44 Особливостей під час розгляду тендерних пропозицій зазначаємо, що замовник керується нормами Особливостей, відповідно до яких:
- механізм усунення невідповідностей, передбачений пунктом 43 Особливостей, застосовується замовником у разі виявлення невідповідностей в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у тендерній пропозиції та/або подання яких передбачалося тендерною документацією. Порядок та строки надання учасникові можливості усунути такі невідповідності чітко регламентовані згаданим пунктом Особливостей;
- підстави для відхилення тендерної пропозиції учасника визначені пунктом 44 Особливостей, згідно з яким замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель виключно за наявності чітко визначених у цьому пункті підстав (зокрема, у разі невідповідності тендерної пропозиції вимогам, установленим у тендерній документації відповідно до абзацу першого частини третьої статті 22 Закону, або невиправлення виявлених невідповідностей протягом 24 годин).
Звертаємо увагу, що Держаудитслужба та її міжрегіональні територіальні органи здійснюють контроль у сфері закупівель згідно зі статтею 5 Закону № 2939 шляхом проведення моніторингу процедури закупівлі, перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
Висновки за результатами проведеного моніторингу процедури закупівлі складаються посадовими особами органів державного фінансового контролю на підставі аналізу конкретних матеріалів, документів та встановлених обставин кожної окремої процедури закупівлі відповідно до норм чинного законодавства.
Водночас, зважаючи на те, що ви у своєму листі вже звернулися до Мінекономіки, Держаудитслужба не надсилає його повторно до зазначеного органу.
У разі незгоди з діями Держаудитслужби ви маєте право їх оскаржити відповідно до законодавства України.
Заступник Голови Олександр ШКУРОПАТ
У вас вже є аккаунт?
УвійтиError: Contact form not found.
зателефонуємо Вам найближчим часом!