Нова конструкція слів «роботи з будівництва об’єктів з розробленням проектної документації», що визначена в пункті 27 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон), спонукає до роздумів над такими питаннями:
- чи означає це одночасну закупівлю проєктної документації разом з роботами?
- як замовнику оголосити закупівлю робіт, не маючи очікуваної вартості?
- як звітувати за договором про закупівлю робіт та виготовлення проєктної документації?
Для того щоб відповісти на головне питання статті, слід звернутися до норм зміненого від 26.06.2021 Закону, який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Так, Законом України «Про внесення змін до Закону України „Про публічні закупівлі“ та інших законів України щодо вдосконалення системи функціонування та оскарження публічних закупівель» від 03.06.2021 № 1530-IX внесено низку змін до закупівельного законодавства. Детально такі зміни вже описано на порталі RADNUK.COM.UA в статті «Зміни до Закону України „Про публічні закупівлі“».
Також однією з таких змін стала нова редакція низки понять, які використовуються в Законі. Зокрема, йдеться і про терміни, визначені у статті 1 Закону.
Згідно зі змінами, внесеними до визначення поняття «роботи», роботами є розроблення проєктної документації на об’єкти будівництва, науково-проєктної документації на реставрацію пам’яток архітектури та містобудування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, роботи з будівництва об’єктів з розробленням проєктної документації, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт.
Таким чином, роботами у розумінні Закону зі змінами будуть вважатися:
- окремо розроблення проєктної документації на об’єкти будівництва;
- будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд;
- роботи з будівництва об’єктів з розробленням проєктної документації разом.
При цьому Закон описує, які саме роботи вважатимуться роботами для цілей застосування саме цього Закону та визначення вартісних меж предмета і відповідного способу закупівель.
У свою чергу, предмет закупівлі — це товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі у порядку, встановленому Уповноваженим органом.
Визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини 1 статті 1 Закону за об’єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б. Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», прийнятого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 № 293, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23.08.2011 № 301.
Водночас обидва такі нормативно-правові акти мають посилання на те, що безпосередньо будівництво та капітальний ремонт здійснюються на підставі проєктно-кошторисної документації.
Згідно з ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затвердженого наказом Мінрегіону України від 04.06.2014 № 163, об’єктом будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси або частини, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури.
Поряд з цим проєктна документація — це затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об’ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні рішення, а також кошториси об’єктів будівництва.
А зведений кошторисний розрахунок вартості об’єкта будівництва є кошторисним документом, який визначає повну кошторисну вартість об’єкта будівництва або його черги, включаючи кошторисну вартість будівельних робіт, витрати на придбання устаткування, меблів та інвентарю, а також інші витрати. Зведений кошторисний розрахунок вартості об’єкта будівництва складається на основі об’єктних кошторисів, об’єктних кошторисних розрахунків і кошторисних розрахунків на окремі види витрат.
Тому в розумінні зміненого Закону окремими предметами закупівель робіт виступатимуть:
- придбання розроблення проєктної документації на об’єкт;
- безпосередньо закупівля будівництва об’єкта;
- будь-які супутні будівництву послуги, що включені до його кошторисної вартості, якщо їхня вартість не перевищує вартості будівництва;
- роботи з будівництва об’єктів з розробленням проєктної документації.
Тобто якщо вартість окремо робіт або робіт, що купуватимуться одночасно з розробленням проєктної документації, перевищує межі, встановлені Законом, то замовникові слід керуватися вартісними межами на такий предмет закупівлі робіт та здійснювати придбання у відповідний спосіб.
Отже, відповідаючи на перше питання, нове визначення поняття «роботи» надає можливість замовникові одночасно закуповувати розроблення проєктної документації разом з роботами з будівництва. Зазначений підхід у світі відомий як «Design-Вuild» (англ. «Проєктуй-Будуй»).
Будівництво у спосіб «проєктуй-будуй» — це реалізація проєкту, що застосовується в будівельній галузі, при якій і проєктування, і будівництво здійснюються однією організацією.
На відміну від способу «проєктування-тендер-будівництво» (англ. Design-bid-build) в способі «проєктуй-будуй» вся відповідальність за договором покладається, по суті, на одну компанію. Вважається, що у такий спосіб відбувається зниження ризиків для замовника і скорочуються терміни за рахунок одночасного виконання проєктування, виробництва, постачання і монтажу будівлі.
Така практика широко відома в будівельній галузі Сполучених Штатів Америки, де майже половина національних проєктів з будівництва реалізуються у такий спосіб (за даними Design build institute of America).
Згадується такий метод закупівель також і в Посібнику із закупівель для проєктів, що фінансуються Європейським інвестиційним банком (вересень 2018 року). У даному посібнику йдеться, що тендер на «контракти на проєктування та будівництво», як правило, є обмеженою процедурою, що має дуже загальні технічні вимоги де, як правило, вказані лише потужності та продуктивність. Таким чином, учасники тендеру можуть вільно запропонувати технічне рішення, яке здається їм найбільш економічним або доцільним, і оцінка тоді здійснюється на основі техніко-економічних міркувань. Цей тип запрошення зменшує роботу, пов’язану із складанням початкового проєкту, що використовується для тендеру, але вимагає набагато більше зусиль, досвіду та розрахунків для учасника торгів.
В Україні практика застосування такого підходу до закупівель будівництва майже відсутня. Про деякі проєкти згадується в роботах фахівців ДП «Державний дорожній науково-дослідний інститут імені М. П. Шульгіна» (ДП «ДерждорНДІ»), які описують зміст реалізації будівельних проєктів за такою схемою, її переваги та недоліки і наводять приклади такої реалізації проєктів в Україні, однак за кошти, надані за міжнародними договорами, що і до внесення змін до Закону уможливлювало використати такий метод придбання («СУТНІСТЬ РЕАЛІЗАЦІЇ БУДІВЕЛЬНИХ ПРОЄКТІВ ЗА СХЕМОЮ „ПРОЄКТУВАННЯ — БУДІВНИЦТВО“, ЇХ ПЕРЕВАГИ ТА НЕДОЛІКИ. АНАЛІЗ РЕАЛІЗОВАНИХ ПРОЕКТІВ» Бібик Ю. М., Бельська О. Л., ДП «ДерждорНДІ», Київ, Україна).
У цих роботах фахівців ідеться, зокрема, про те, що загальною відмінністю між видами контрактів, як-от «проєктування-тендер-будівництво», є те, що замовник повинен керувати двома окремими договорами (на проєкт та на будівництво), які часто створюють змагальні відносини між проєктантом та підрядником. Якщо щось піде не так або непередбачувана обставина вимагає змін, проєктант та підрядник звинувачують один одного у перевитраті коштів або в зміні графіка, що призводить до судових процесів та затримок, що збільшує вартість проєкту.
У другому випадку («проєктування-будівництво») підрядна організація керується лише одним договором з єдиною відповідальністю. Проєктант та підрядник працюють з самого початку разом як команда, надаючи уніфіковані рекомендації щодо проєкту, щоб вони відповідали графіку та бюджету замовника. Будь-які зміни вирішуються спільно, що призводить до спільного вирішення проблем та впровадження інновацій, а не до виправдання чи перекладання відповідальності.
Фахівці стверджують, що, аналізуючи практичний досвід реалізації таких контрактів, закупівлі, як правило, відбуваються за одним із двох напрямків:
1) замовники залучають спеціалізовану підрядну організацію з проєктування та будівництва, що має власний досвід проєктування;
2) замовники залучають генерального підрядника, який наймає на роботу зовнішнього консультанта з проєктування (проєктну організацію), який є членом команди підрядника, протягом усього періоду проєкту.
Рішення щодо надання переваги таким контрактам на противагу традиційним приймається після повного аналізу потреб замовника, вимоги проєктування та потреби в інноваційних рішеннях, адже полягає у значному компромісі між часом будівництва та невизначеністю, що стосується аспекту витрат у кожному конкретному проєкті.
Підсумовуючи викладене, слід наголосити: оскільки для публічних закупівель такий підхід є новим, замовникові слід виважено приймати рішення щодо доцільності його застосування в разі наявності реальної можливості здійснення коректного попереднього обрахунку його вартості в цілому, з огляду на ті обмеження, які встановлює стаття 41 Закону в частині зміни істотних умов договору про закупівлю.
Тому, відповідаючи на друге питання щодо очікуваної вартості до складення фінального кошторису, варто зазначити, що така вартість визначатиметься замовником самостійно та на власний ризик. При цьому замовник може за наявності відповідних фахівців у структурі організації здійснити такий приблизний розрахунок самостійно або, за їх відсутності, звернутися до зовнішніх фахівців за консультацією щодо здійснення обрахунку попереднього кошторису.
У цілому подібним чином замовник діє під час будь-яких закупівель, вартість яких не є ринковою і залежить від специфіки та особливостей предмета закупівлі, як-от при закупівлі складних і довготривалих інфраструктурних проєктів. Тож наразі за потреби замовник матиме можливість використовувати закупівлю розробки проєктної документації разом із будівництвом, у разі якщо такий підхід забезпечуватиме дотримання в першу чергу мети цього Закону, якою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвитку добросовісної конкуренції.
Останнє, що потребує нашої уваги, — це відповідь на запитання: як звітувати за договором про закупівлю робіт та виготовлення проєктної документації? Отже, згідно з Законом замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме звіт про виконання договору про закупівлю — протягом 20 робочих днів з дня виконання сторонами договору про закупівлю або закінчення строку дії договору про закупівлю, за умови його виконання сторонами або його розірвання (пункт 12 частини 1 статті 10 Закону).
Отже, Закон описує три випадки для того, щоб прозвітувати про те, який фінальний результат виконання закупівельного договору про закупівлю:
- якщо договір про закупівлю виконано, але строк його дії не закінчився, замовник вже може оприлюднити такий звіт;
- якщо строк дії договору про закупівлю закінчився, слід також повідомити про це шляхом оприлюднення звіту. Однак змінений Закон конкретизує, що таке звітування має відбуватися за умови виконання зобов’язань за договором про закупівлю (у тому числі повністю або частково);
- замовник має звітувати у разі, якщо договір про закупівлю було розірвано.
Таким чином, замовник самостійно приймає рішення щодо оприлюднення звіту про виконання договору про закупівлю відповідно до статті 10 Закону залежно від обставин, які настали. При цьому слід пам’ятати, що відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України договір є обов’язковим до виконання сторонами. Тому у разі, якщо договір про закупівлю не виконується з об’єктивних причин, його слід розірвати і оприлюднити звіт.
Якщо ж договір про закупівлю виконуватиметься лише частково, його також слід погодити з фактичним станом справ шляхом, наприклад, зменшення обсягів закупівлі, уклавши відповідну додаткову угоду, та оприлюднити звіт після закінчення строку його дії за умови виконання або в разі виконання фактично взятих зобов’язань.
Також до вашої уваги на порталі RADNUK.COM.UA такі статті:
google 