І це не перебільшення: з часу оголошення політики Zeitenwende (історичного повороту) Німеччина почала докорінно змінювати підходи до безпеки відповідно до оборонних закупівель. Якщо раніше держава обережно балансувала між економічною стабільністю і пацифістськими традиціями, то сьогодні — це країна, яка відкрито визнає: мир більше не гарантується лише політикою.
Зміст
Система оборонних закупівель Німеччини
Система оборонних закупівель Німеччини є централізованою, жорстко регламентованою і підпорядковується Федеральному міністерству оборони (BMVg). Закупівлі здійснюються через спеціалізовану структуру — Федеральне управління з оснащення, інформаційних технологій і технічної підтримки Бундесверу (BAAINBw). Це одна з найбільших закупівельних установ у Європі — понад 6000 співробітників, які щороку ведуть тисячі процедур.
До системи державних закупівель входять: BMVg (Bundesministerium der Verteidigung) — формує стратегію, пріоритети, бюджетування; BAAINBw (Bundesamt für Ausrüstung, Informationstechnik und Nutzung der Bundeswehr) — організовує закупівлі, проводить тендери, укладає контракти, координує впровадження; BWI GmbH — ІТ-партнер, відповідає за цифрові інфраструктури; Fraunhofer та інші інститути — залучаються до оцінки інновацій та дослідницьких компонентів.
Система керується основними принципами, таким як:
- централізація — закупівлі координуються через одну інституцію, що забезпечує уніфікованість підходів;
- прозорість — дотримання національних та європейських норм конкурентних процедур;
- безпека та стандарти НАТО — усі закупівлі орієнтовані на інтеграцію з арміями Альянсу;
- орієнтація на життєвий цикл — контракти охоплюють не лише закупівлю, а й обслуговування, модернізацію, утилізацію.
Зміни на марші
У 2024 році німецький парламент схвалив бюджет для оборонних проєктів на понад 58 мільярдів євро — і це абсолютний рекорд за десятиліття. У перелік увійшли не лише фрегати, танки Leopard 2 і новітні системи озброєння, а й масштабні інфраструктурні програми, субмарини, ракети та боєприпаси. Цей стрибок став можливим завдяки спеціальному фонду у 100 мільярдів євро, який уряд створив після початку повномасштабної війни росії проти України.
Але справа не лише в грошах. Німеччина одночасно запускає наймасштабнішу за десятиліття реформу закупівельної системи. У липні поточного року ухвалено закон про прискорення планування і закупівель — «Procurement Acceleration Act/BwPBBG», який уряд ухвалив улітку 2025 року. Цей Закон змінює логіку всіх закупівель: пришвидшує процедури, зменшує бюрократичні бар’єри, дозволяє закупівлі навіть невійськових товарів, наприклад медичних засобів чи будівельних рішень. Закон також вводить авансові платежі для стартапів, скасовує автоматичне блокування тендерів у разі судових оскаржень і дозволяє проводити закупівлі за спрощеними процедурами, навіть без підтвердженого фінансування, при сумах до одного мільйона євро.
Значно знижуються бар’єри для участі в тендерах. Якщо раніше компанії мали подавати десятки сертифікатів, проходити бюрократичні фільтри, доводити обсяги продажів, то тепер, у межах нової моделі, вимоги скорочені. Особливо — для інноваційних стартапів. Вони можуть отримати авансову оплату ще до виконання контракту, що критично важливо для молодих компаній без великого обігового капіталу.
Ще одна конкретна зміна — збільшення порогу спрощених закупівель: якщо раніше замовлення на понад 15 тис. євро потребувало повноцінного тендеру, то тепер цей поріг піднято до 443 тис. євро для товарів і 1 млн євро для оборонних інфраструктурних проєктів. Це дозволяє діяти гнучко, особливо в умовах криз.
Реформа також передбачає створення окремого інструменту швидкої технологічної оцінки. Якщо стартап подає нову розробку — наприклад, безпілотник, ШІ-платформу чи сенсорну систему —, її не «вбиває» довгий цикл погоджень. Замість цього запроваджується механізм швидкої демонстрації та прийняття рішення: фактично інновації отримують «зелений коридор» до війська.
На рівні державної політики Німеччина почала прямо взаємодіяти з науково-дослідними установами, технічними університетами та приватними акселераторами, щоби створити національну мережу оборонних інновацій. Це — ще одна точка, де логіка змінилася: раніше армія чекала на готові продукти, тепер вона стає замовником R&D ще на стадії ідеї.
Читайте також «Словацька формула відкритих закупівель: вивчаємо зарубіжний досвід».
Швидкі зміни — ризик для прозорості?
Швидкість — це добре, але вона має свою ціну. Один із головних ризиків — втрата прозорості. Коли пряме контрактування стає нормою, без належної звітності та аудиту, зростає небезпека непрозорих угод. Вихід — у системному розкритті інформації, зовнішньому нагляді та регулярних аудитах.
Також є небезпека концентрації ринку, прямі контракти часто вигідніші для великих гравців, що можуть витіснити малий і середній бізнес. Щоб цього уникнути, варто закладати умови для субпідрядів і розподілу контрактів, а також підтримувати кооперацію між компаніями.
Не менш важливо зберігати баланс між якістю і швидкістю, прискорені закупівлі не повинні означати зниження стандартів тестування чи сертифікації. Навпаки — «швидкі тести» мають доповнюватися повноцінними перевірками перед запуском серійного виробництва.
І нарешті — політичний ризик. У країнах, де суспільство уважно стежить за діями влади, будь-яке непрозоре рішення може швидко перетворитися на політичну кризу. Тому важливо не лише діяти прозоро, а й пояснювати свої кроки, створювати механізми зворотного зв’язку та бути відкритими до критики.
Що в цьому для України?
Німецький досвід реформування оборонних закупівель відкриває низку практичних рішень, які можуть бути корисними для України, особливо в умовах війни, коли швидкість рішень має йти поруч із прозорістю. Одним із таких рішень є чітко прописані правила для форс-мажорів. У Німеччині це дозволяє запускати контракти оперативно, але водночас із чіткими критеріями та обов’язковою звітністю. Для України це може стати одним із прикладів формалізації тимчасових, але прозорих механізмів, які можуть працювати саме в критичних ситуаціях.
Ще один важливий інструмент — рамкові договори, які дозволяють стабілізувати виробництво, особливо для локальних підприємств. Коли такі договори поєднуються з коаліційним фінансуванням за участі міжнародних партнерів, це створює передумови для довгострокового планування і зменшення ризиків для бізнесу.
Німеччина також демонструє, як можна підтримувати інновації через пілотні закупівлі. Це особливо актуально для України, де багато стартапів і малих підприємств працюють над новими військовими рішеннями. Якщо держава створить механізм коротких тестових циклів із чіткими критеріями, це дозволить швидше інтегрувати нові технології у військову систему.
Однак прискорення процесів не повинно означати втрату контролю. Саме тому важливо паралельно розвивати незалежні канали моніторингу: від open contracting до публічних аналітичних панелей. Це не просто технічне рішення, а спосіб зберегти довіру суспільства до системи закупівель.
У пригоді вам може стати «Чекліст для підготовки переможної тендерної пропозиції».
google 