Проблемні питання при реєстрації довгострокових зобов’язань та шляхи їх вирішення

Терміни дії договорів про закупівлю, які укладаються замовниками в процесі організації та здійснення їх діяльності, можуть перевищувати один бюджетний період. Враховуючи те, що бюджетні асигнування виділяються замовнику в межах кошторисних призначень, які передбачено на один бюджетний рік, то досить часто виникають питання стосовно зазначення строку дії договору про закупівлю в документах, що подаються в органи Державної казначейської служби України (далі — Казначейство) для реєстрації бюджетних зобов’язань.

У цій статті розглянемо, як потрібно правильно зазначати інформацію про терміни дії договору про закупівлю та які підтвердні документи взагалі потрібно подавати разом із довгостроковими договорами про закупівлю до органів Казначейства.

Вимоги до реєстрації довгострокових бюджетних зобов’язань

Розпорядники (одержувачі) бюджетних коштів, які в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон) є замовниками, беруть на себе бюджетні та бюджетні фінансові зобов’язання, що виникають під час укладення договору про закупівлю, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього самого періоду або в майбутньому.

Органи Казначейства здійснюють реєстрацію бюджетних зобов’язань відповідно до вимог Бюджетного кодексу України (далі — БКУ) та Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 № 309 (далі — Порядок № 309).

Відповідно до статті 3 БКУ бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того самого року. Неприйняття Верховною Радою України закону про Державний бюджет України до 1 січня відповідного року не є підставою для встановлення іншого бюджетного періоду.

Умовами договорів про закупівлю може бути передбачено їх тривалість як протягом одного бюджетного періоду, так і більше. У такому разі зобов’язання (договори про закупівлю), термін дії яких перевищує один бюджетний рік, є довгостроковими.

Відповідно до пункту 1.4 Порядку № 309 довгострокове зобов’язання — це зобов’язання розпорядника бюджетних коштів (одержувача бюджетних коштів), строк дії якого перевищує один бюджетний період та відповідно до якого необхідно здійснити платежі протягом поточного та майбутніх бюджетних періодів, узяте на облік органами Казначейства в межах бюджетних асигнувань з урахуванням календарного плану до довгострокового договору про закупівлю.

За довгостроковим зобов’язанням суми в договорах про закупівлю зазначаються для кожного бюджетного періоду. Припустимо, замовник у листопаді 2020 року укладає договір про закупівлю, відповідно до якого закінчення виконання робіт припадає на 2021 рік. У такому разі в договорі про закупівлю зазначаються загальні суми оплати та на кожен рік окремо.

Частіше за все довгострокові зобов’язання беруть за договорами реконструкції та будівництва. Тому на прикладі договору про виконання робіт із будівництва детальніше розглянемо особливості їх укладання та реєстрації в органах Казначейства.

Відповідно до Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005  № 668  (далі — постанова № 668), невід’ємною частиною договору підряду є календарний графік виконання робіт, у якому визначаються дати початку та закінчення всіх видів (етапів, комплексів) робіт, передбачених договором.

Крім цього, згідно з вимогами пунктів 83-84 постанови № 668 фінансування робіт (будівництва об’єкта) проводиться за планом, який складається замовником, узгоджується з інвестором (головним розпорядником бюджетних коштів) та підрядником і є невід’ємною частиною договору підряду.

Наведемо фрагмент із зазначенням окремих умов довгостроково договору про закупівлю (Приклад 1).

Приклад 1

Календарний план виконання робіт може бути складений у такому вигляді (Таблиця 1).

Таблиця 1

Календарний план виконання робіт*

* Не є обов’язковою формою для заповнення, наводиться для прикладу.

План фінансування робіт з будівництва складається на весь період будівництва за роками, а на поточний рік — за місяцями із визначенням джерел та напрямів фінансування (видами витрат). Щомісячний розподіл коштів для перехідних об’єктів будівництва щороку узгоджується сторонами у визначені договором підряду (про закупівлю) строки (Таблиця 2).

Таблиця 2

План фінансування робіт*

з будівництва навчальних приміщень для розвитку творчого потенціалу учнів з інклюзивною формою навчання МСШ «Академія дитячої творчості».
Джерело фінансування — місцевий бюджет

* Не є обов’язковою формою для заповнення, наводиться для прикладу.

Щомісячний розподіл коштів для перехідних об’єктів будівництва (тобто таких об’єктів, які передбачають виконання та оплату робіт протягом більше ніж одного бюджетного року) щороку узгоджується сторонами у визначені договором підряду (про закупівлю) строки.

Відповідно до договору підряду (про закупівлю) замовник має право у визначені строки уточнити план фінансування будівництва на поточний рік з урахуванням наявних у нього коштів, обсягів фактично виконаних робіт тощо. Якщо замовник у визначені договором підряду (про закупівлю) строки не передасть підряднику на погодження план фінансування будівництва на поточний рік, підрядник має право не розпочинати роботи, а на перехідних будовах припинити їх виконання, і в разі невжиття замовником  необхідних заходів вимагати розірвання договору підряду (про закупівлю).

Суми коштів у Плані фінансування будівництва протягом року в розрізі місяців можуть змінюватися за узгодженням обома сторонами. Відповідно до пункту 86 постанови № 668 у разі прийняття замовником рішення про прискорення чи уповільнення темпів виконання робіт одночасно уточнюється план фінансування будівництва з внесенням відповідних змін у договір підряду (про закупівлю). Наприклад, спочатку у плані фінансування було затверджено на березень 250 000 грн, а на квітень — 300 000 грн. У разі необхідності сторони договору підряду (про закупівлю) можуть домовитися про внесення змін та визначити: на березень — 100 000 грн, а на квітень — 450 000 грн.

Крім цього, сторони можуть домовитися зменшити суму на поточний рік і перенести залишок на майбутній наступний бюджетний період. Якщо поточний рік є граничним для виконання, але виникає ризик того, що будівництво в цьому періоді не буде профінансовано в повному обсязі, то сторони за взаємною згодою можуть продовжити дію договору підряду (про закупівлю) на підставі пункту 4 частини 5 статті 41 Закону, відповідно до якої замовник може продовжити строк дії договору підряду (про закупівлю) та строк виконання зобов’язань щодо виконання робіт у разі виникнення документально підтверджених об’єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі підряду (про закупівлю).

Наприклад, із запланованих 5 220 983,21 грн на 2021 рік буде виділено тільки 4 000 000,00 грн, а фінансування залишку суми передбачається на січень 2022 року. У такому випадку можна продовжити договір підряду (про закупівлю) на 2022 рік і перезатвердити календарний план і план фінансування, та, відповідно, поставити граничний термін виконання — січень 2022 року і суму на наступний рік — 1 220 983,21 грн.

При реєстрації бюджетних зобов’язань за довгостроковими договорами про закупівлю суми в Реєстрі бюджетних зобов’язань проставляються в межах планових показників поточного бюджетного періоду на підставі даних календарного плану до довгострокового договору про закупівлю, а у графі «Дані бюджетного зобов’язання: строк дії договору» проставляється строк дії договору про закупівлю (дата початку та дата закінчення дії договору про закупівлю). Наведемо приклад щодо заповнення окремих граф Реєстру бюджетних зобов’язань (Таблиця 3).

Таблиця 3

Реєстр бюджетних зобов’язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів
від 23 листопада 2020 року № 45 (наприклад)

Дані бюджетних зобов’язань

* Сума договору зазначена тільки за той рік, у якому беруться зобов’язання, — 2020 рік.

Відповідно до частини 12 статті 23 БКУ всі бюджетні призначення втрачають чинність після закінчення бюджетного періоду, крім випадків, передбачених БКУ.

Слід звернути увагу, що згідно з пунктом 2.14 Порядку № 309 не оплачені в кінці бюджетного періоду бюджетні фінансові зобов’язання розпорядників бюджетних коштів, які були зареєстровані для здійснення попередньої оплати (виплати авансу), інші бюджетні фінансові зобов’язання, які не є кредиторською заборгованістю, бюджетні зобов’язання та бюджетні фінансові зобов’язання одержувачів бюджетних коштів знімаються з обліку органами Казначейства. Про зняті з обліку бюджетні зобов’язання та бюджетні фінансові зобов’язання органи Казначейства повідомляють розпорядників бюджетних коштів.

Для реєстрації бюджетних зобов’язань та здійснення оплати за довгостроковим договором про закупівлю на початку наступного бюджетного періоду замовнику, після доведення йому кошторисних призначень у потрібних обсягах, необхідно подати до органу Казначейства ті самі підтвердні документи, що й у попередньому році, але в Реєстрі бюджетних зобов’язань необхідно вже визначити суму на 2021 рік.

Згідно з Методичними рекомендаціями щодо переліку підтвердних документів для реєстрації бюджетних зобов’язань та проведення платежів, затвердженими наказом Державної казначейської служби України від 19.07.2019 № 213, на стадії реєстрації бюджетних зобов’язань та бюджетних фінансових зобов’язань за КЕКВ 3120 «Капітальне будівництво (придбання)» розпорядником бюджетних коштів для оплати за виконані роботи до органів Казначейства надається:

• договір;
• експертний звіт щодо розгляду кошторисної частини проєктної документації;
• зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва;
• титул об’єкта;
• титул на виконання проєктно-вишукувальних робіт для будівництва (у разі фінансування в поточному році лише проєктно-вишукувальних робіт);
• договір підряду (контракт).

У разі здійснення будівництва об’єкта кількома генеральними підрядниками:

• договір підряду (контракт) подається окремо щодо кожного виконавця, для перехідних об’єктів — додатковий договір до договору підряду (контракту) на виконання робіт у поточному році;
• наказ, рішення про затвердження проєктно-кошторисної документації на чергу будівництва, пусковий комплекс або об’єкт;
• календарний графік виконання робіт;
• план фінансування будівництва;
• акт приймання виконаних будівельних робіт (ф. КБ-2в);
• договір купівлі-продажу житла, інших об’єктів;
• накладна (якщо умови договору передбачають придбання будівельних матеріалів, обладнання, конструкцій тощо за власні кошти підрядника, з подальшою оплатою замовником).

Під час реєстрації бюджетних зобов’язань замовникам необхідно пам’ятати вимоги статті 48 БКУ, у якій зазначено, що розпорядники бюджетних коштів (у тому числі й одержувачі таких коштів) беруть бюджетні зобов’язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, установлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов’язань минулих років.

Висновки

Реєстрація та оплата зобов’язань за довгостроковими договорами про закупівлю має певні особливості, яких замовникам необхідно чітко дотримуватися при складанні та оформленні підтвердних документів, зокрема, слід звертати увагу на визначення строку дії договорів про закупівлю та суми на той бюджетний період, у якому беруться зобов’язання.

Під час аналізу Закону України «Про публічні закупівлі» виникає багато запитань? Реєструйтесь на навчання Академії Радник та отримуйте тільки вичерпні та практичні відповіді.