У цій статті на прикладах розглянемо, як замовник може правомірно (та неправомірно) використати додатково виділені кошти. А для тих, хто дочитає до кінця, — приклад протоколу замовника в разі отримання та спрямування додатково виділених коштів (до 50 000 гривень).
Як (не) можна робити?
Задача: замовник 20.08.2021 вперше за кодом ДК 021:2015: 31160000-5 Частини електродвигунів, генераторів і трансформаторів прозвітував в електронній системі закупівель про договір про закупівлю запчастин на суму 44 000 гривень, укладений без використання електронної системи закупівель.
Рішенням вищестоящого органу, що підтверджується листом від 27.08.2021 № 2569/74-8, замовнику було додатково виділено 48 000 гривень, які за внутрішнім рішенням замовника (резолюція керівника на доповідній записці начальника планово-економічного відділу та головного інженера від 31.08.2021 № 247) прийнято спрямувати повторно на запчастини, що за своєю сутністю відповідають коду ДК 021:2015: 31160000-5 Частини електродвигунів, генераторів і трансформаторів.
Який вид закупівлі уповноваженій особі слід вибрати в такому разі? Сподіваюсь, подумки ви вже відповіли, оскільки в даному випадкунайбільш простий та водночас законний шлях — це знайти постачальника та укласти договір, звіт про який оприлюднити протягом трьох робочих днів з дня укладення договору.
Тобто додавати кошти за річним планом до суми, що виділена додатково, не потрібно, а для здійснення «прямої» закупівлі замовник повинен дотриматися таких умов:
- додатково виділено кошти до 50 000 гривень (тобто не більше 49 999);
- замовник повинен мати підтвердний документ, що кошти додатково виділені (листи / протоколи / рішення тощо);
- замовник при освоєнні додатково виділених коштів повинен сформувати відповідний протокол (див. нижче);
- дану потребу замовник не міг передбачити, плануючи закупівлі на рік.
До вищезазначеного додамо, що в разі, якщо вам виділили додаткові кошти до 50 000 гривень і ви провели спрощену закупівлю чи процедуру закупівлі, то адміністративна відповідальність за статтею 16414 КУпАП для уповноваженої, службової (посадової) особи замовника за такі дії не передбачена.
Чому «сумувати» додатково виділені кошти не потрібно з уже здійсненими закупівлями по річному плану закупівель?
Згідно з пунктом 22 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон про закупівлі / Закон) предмет закупівлі — товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції / пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до частини 10 статті 3 Закону замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів / спрощених закупівель або застосування цього Закону, зокрема положень частини 3 статті 10 Закону, оскільки за такі дії передбачена відповідальність.
Таким чином, залежно від предмета закупівлі товарів, робіт або послуг, визначених у порядку, встановленому Уповноваженим органом, замовник здійснює таке придбання з дотриманням норм частини 1 статті 1, пунктів 1 і 2 частини 1 статті 3 та частини 3 статті 3 Закону.
У свою чергу, згідно з частиною 1 статті 4 Закону планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби в закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель. Водночас частиною 1 статті 4 Закону передбачена можливість внесення змін до річного плану закупівель. При цьому форма внесення змін до річного плану закупівель, періодичність і характер таких змін законодавством не визначені та не обмежені.
Таким чином, замовник може вносити зміни до річного плану закупівель відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо до здійснення відповідної закупівлі залежно від конкретних випадків.
Отже, у разі виділення додаткових коштів, які замовник об’єктивно не міг передбачити на момент здійснення первинної закупівлі, та необхідності здійснення нової закупівлі така закупівля можлива після вчинення замовником дій, передбачених частиною 1 статті 4 Закону, тобто затвердження та оприлюднення в електронній системі закупівель змін до річного плану закупівель, керуючись вартісними межами, оскільки такий предмет закупівлі у вищевказаному випадку вважатиметься новим предметом договору. Такої самої позиції дотримується Мінекономіки у своїй відповіді на запит за № 657/2020.
І, як було зазначено на початку статті, для завантаження прикладу протоколу (додатково виділені кошти до 50 000 грн) тисніть на гіперпосилання.
Радимо мати під рукою лист Мінекономіки від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 «Щодо планування закупівель».
google 