З набуттям чинності 30 вересня 2015 року змінами до Закону України «Про здійснення державних закупівель» (далі — Закон, Закон про закупівлі) повторний акцепт тепер може відбуватися у трьох випадках, передбачених частиною 3 статті 31 Закону:
- відмови переможця торгів від підписання договору;
- неукладення договору про закупівлю з вини учасника у строк, визначений Законом;
- неподання переможцем документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 Закону.
Закон про закупівлі регулює питання повторного акцепту в разі проведення відкритих торгів (двоступеневих торгів, процедури попередньої кваліфікації), а також у разі проведення запиту цінових пропозицій.
У разі проведення відкритих торгів (двоступеневих торгів, процедури попередньої кваліфікації) питання повторного акцепту регулює ч. 3 ст. 31 Закону про закупівлі. У разі письмової відмови переможця торгів від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог документації конкурсних торгів або неукладення договору про закупівлю з вини учасника у строк, визначений цим Законом, або неподання переможцем документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 цього Закону, замовник визначає найбільш економічно вигідну пропозицію конкурсних торгів з тих, строк дії яких ще не минув [згідно з п. 10 ч. 2 статті 22 Закону про закупівлі, у разі проведення відкритих торгів строк дії пропозицій конкурсних торгів має бути не меншим 90 (календарних) днів з дати розкриття пропозицій конкурсних торгів].
У разі проведення відкритих торгів (двоступеневих торгів, процедури попередньої кваліфікації) питання повторного акцепту регулює ч. 3 ст. 31 Закону про закупівлі. У разі письмової відмови переможця торгів від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог документації конкурсних торгів або неукладення договору про закупівлю з вини учасника у строк, визначений цим Законом, або неподання переможцем документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених
Отже, можливість переможця відмовитися від підписання договору або неукладення договору про закупівлю з вини учасника, або неподання переможцем документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 Закону, закріплена нормами Закону про закупівлі. Спочатку розглянемо можливість оформлення повторного акцепту в разі відмови переможця торгів від підписання договору.
Повторний акцепт у разі відмови переможця торгів від підписання договору
Для початку розберемося, що потрібно робити, щоб акцептувати наступного учасника в разі відмови переможця від підписання договору. Перш за все акцептований учасник повинен письмово відмовитися від підписання договору.Згідно з частиною 1 статті 14 Закону, подання інформації під час проведення процедури закупівлі здійснюють у письмовій формі, а у випадку, передбаченому абзацом другим частини другої статті 12 цього Закону, — у вигляді електронного документа.
Окрім того, згідно з ч. 3 ст. 31 Закону про закупівлі, у разі письмової відмови переможця торгів від підписання договору про закупівлю замовник визначає найбільш економічно вигідну пропозицію конкурсних торгів з тих, строк дії яких ще не минув. Тому відмова учасника має бути саме в письмовій формі.
Отже, виходячи з норм Закону про закупівлі, форма повідомлення учасника про відмову від підписання договору повинна бути письмовою і складеною в довільній формі — без порушень вимог чинного законодавства. Нижче ви можете ознайомитися з прикладом відмови від підписання договору (додаток 1).
Додаток 1. Повідомлення про відмову від підписання договору
№____ від_________
Комітетові з конкурсних торгів
Управління освіти і науки
Тернівської райдержадміністрації
Повідомлення про відмову від підписання договору
На Ваш лист №____від _____ щодо акцепту пропозиції нашого підприємства повідомляємо Вам, що ТОВ «Імбарго» на підставі ч. 3 ст. 31 Закону України «Про здійснення державних закупівель» та у зв`язку з об`єктивними обставинами (зазначаються обставини, наприклад: значне підвищення валютної курсової різниці, яка була складовою частиною вартості запропонованого товару або послуги; неможливість у встановлений строк поставити товари або надати послуги; неможливість поставити товари належної якості; інші обставини) відмовляється від підписання договору на закупівлю масла вершкового та молочних паст за ДК 016:2010 код 10.51.3 (масло «Вершкове», масло «Селянське»). Повідомлення про акцепт опубліковано на веб-порталі Уповноваженого органу від 16.03.2015 (оголошення № 084664).
Просимо Вас взяти дане повідомлення до уваги.
Директор ТОВ «Імбарго» _______ В. Р. Родзинський
Повторний акцепт у разі неукладення договору про закупівлю з вини учасника у строк, визначений Законом
Також інколи трапляються випадки, коли з вини учасника у строк, визначений Законом, не укладають договір про закупівлю. Звертаємо увагу, що Законом встановлено такі строки для укладення договору: відкриті торги — не пізніше ніж через 30 календарних днів з дня акцепту пропозиції (абз. 4 ч. 2 ст. 31 Закону); відкриті торги (скорочена процедура) — не пізніше ніж через 14 календарних днів з дня акцепту (абз. 5 ч. 2 ст. 31 Закону); запит цінових пропозицій — не пізніше ніж через 14 календарних днів з дня визначення переможця (ч. 5 ст. 36 Закону). Отже, у такому випадку в замовника також є можливість визначати найбільш економічно вигідну пропозицію конкурсних торгів, цінову пропозицію з тих, строк дії яких ще не минув.
Підтвердженням даної обставини може бути:
- по-перше, лист-звернення замовника, надісланий переможцеві, про завершення строків укладення договору та письмове попередження, що якщо учасник-переможець в установлені строки не укладе договір із замовником, то в такому випадку, згідно із Законом, замовник змушений буде акцептувати наступну найбільш економічно вигідну пропозицію;
- по-друге, протокол засідання комітету з конкурсних торгів з прийняттям рішення про акцепт наступної економічно вигідної пропозиції у зв`язку з тим, що учасник-переможець, якого акцептовано в установлені строки, не уклав договір із замовником; а також інші документи, які підтверджують факт неукладення договору про закупівлю з вини учасника у строк, визначений Законом.
Повторний акцепт у разі неподання переможцем документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 Закону
Дана підстава є новою, її було внесено змінами до Закону про закупівлю, які набрали чинності 30 вересня 2015 року. Отже, відповідно до даної обставини в разі неподання переможцем документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 Закону, замовник визначає найбільш економічно вигідну пропозицію конкурсних торгів з тих, строк дії яких ще не минув. Також звертаємо увагу, що Законом встановлено чіткі строки, протягом яких учасник-переможець повинен подати документи, а саме: згідно з частиною 3 статті 17 Закону, переможець торгів у строк, що не перевищує 10 календарних днів (5 календарних днів — під час здійснення закупівель за скороченою процедурою або за запитом цінових пропозицій) з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про акцепт пропозиції конкурсних торгів, повинен подати замовникові документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених частинами першою і другою статті 17 Закону.
У разі якщо такі документи переможцем не подані (не подані/не подані у строк, установлений Законом/не відповідають вимогам, установленим замовником у документації конкурсних торгів), то замовник має правові підстави акцептувати наступну пропозицію конкурсних торгів з тих, строк дії яких ще не минув, у зв’язку із неподанням попереднім переможцем документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 цього Закону.
Підтвердженням даної обставини можуть бути такі документи:
- по-перше, повідомлення, надіслане переможцеві, про надання в установлені строки певних документів (з прикладом повідомлення ви можете ознайомитися в журналі «Радник в сфері державних закупівель» № 10 (49) за жовтень 2015 року на стор. 16);
- по-друге, реєстр отриманих документів від переможця;
- по-третє, протокол засідання комітету з конкурсних торгів щодо розгляду поданих учасником-переможцем документів.
Перебіг строку для подання наступним переможцем документів, що підтверджують відсутність підстав, визначених частинами першою і другою статті 17 Закону, розпочинається після оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про акцепт його пропозиції конкурсних торгів.
Отже, основна рекомендація для учасників, щоб дана обставина не настала: радимо готувати документи, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 цього Закону, які вимагає замовник від переможця заздалегідь.
Яким чином замовникові акцептувати наступного учасника
Вище було розглянуто кожну причину можливості складання повторного акцепту і обставини та підстави, відповідно до яких замовник складає повторний акцепт, тобто визначає найбільш економічно вигідну пропозицію конкурсних торгів з тих, строк дії яких ще не минув.
Отже, у разі письмової відмови переможця торгів від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог документації конкурсних торгів або неукладення договору про закупівлю з вини учасника у строк, визначений Законом, або неподання переможцем документів у строки, установлені Законом, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 Закону,замовник визначає найбільш економічно вигідну пропозицію конкурсних торгів з тих, строк дії яких ще не минув.
Звертаємо увагу, що повторно складати протокол оцінки не потрібно: замовник повинен акцептувати наступного учасника на основі протоколу оцінки, який уже було складено попередньо. Підтвердженням даної інформації є роз’яснення МЕРТУ № 3302-05/13155-07 від 22.04.2015 (детальніше — додаток 2). А пропозиція, яку акцептують у даному протоколі, повинна бути наступною найбільш економічно вигідною, за винятком пропозиції учасника, що відмовився від підписання договору, або пропозиції учасника, з вини якого у строки, встановлені Законом, не було укладено договір, або пропозиції учасника-переможця, який у строки, встановлені Законом, не надав документи, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 Закону.
Також потрібно звернути увагу на те, що замовник може визначити переможця навіть у разі, якщо залишилась одна пропозиція, строк дії якої ще не минув.Підтвердженням даної інформації є роз’яснення МЕРТУ № 3302-05/30102-07 від 10.09.2015.
І головне: не потрібно забувати, що після визначення наступного переможця, згідно з ч. 2 ст. 31 Закону, замовник зобов’язаний надіслати протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про визначення іншого переможця такому переможцеві торгів повідомлення про акцепт пропозиції конкурсних торгів, а всім іншим учасникам (якщо такі залишилися) — письмове повідомлення про результати торгів із зазначенням найменування та місцезнаходження учасника-переможця, пропозицію конкурсних торгів якого визнано найбільш економічно вигідною у зв’язку з відмовою від підписання договору попереднім переможцем або неукладенням договору про закупівлю з вини учасника у строк, визначений Законом, або неподанням попереднім переможцем документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 цього Закону.
А також обов`язково, згідно з ч. 1 ст. 10 Закону, потрібно подати для оприлюднення на веб-портал Уповноваженого органу друге повідомлення про акцепт пропозиції протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення про визначення наступного переможця процедури закупівлі.
У наступному розділі розглянемо строки, в які потрібно розміщувати другий акцепт.
Як рахувати строки в разі складання другого акцепту
Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» звернулась до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України з питанням, що стосується строків проведення акцепту. На поставлене питання «Чи може вважатися правомірним акцепт пропозиції наступного (третього) за ціною учасника, якщо рішення про акцепт, наприклад, буде прийнято на 22-й робочий день з дня розкриття пропозицій конкурсних торгів?» МЕРТУ надало роз’яснення, розміщене нижче.
Згідно з частиною третьою статті 21 Закону строк для подання пропозицій конкурсних торгів не може бути меншим, ніж 20 робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення процедури відкритих торгів на веб-порталі Уповноваженого органу.
Відповідно до частини першої статті 31 Закону у день визначення переможця замовник акцептує пропозицію конкурсних торгів, що визнана найбільш економічно вигідною за результатами оцінки.
Таким чином, з дня визначення переможця починається строк для укладення договору про закупівлю.
Замовник укладає договір про закупівлю з учасником, пропозицію конкурсних торгів якого було акцептовано, не пізніше ніж через 30 днів з дня акцепту пропозиції відповідно до вимог документації конкурсних торгів та акцептованої пропозиції (абзац третій частини другої статті 31 Закону).
Разом з тим згідно з частиною третьою статті 31 Закону у разі письмової відмови переможця торгів від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог документації конкурсних торгів або неукладення договору про закупівлю з вини учасника у строк, визначений цим Законом, замовник визначає найбільш економічно вигідну пропозицію конкурсних торгів з тих, строк дії яких ще не минув.
При цьому рішення про визначення найбільш економічно вигідної пропозиції конкурсних торгів з тих, строк дії яких ще не минув, приймається на основі протоколу оцінки, що вже був складений, яке оформлюється відповідно до законодавства.
Ураховуючи викладене, якщо замовником повторно було визначено найбільш економічно вигідну пропозицію конкурсних торгів та акцептовано таку пропозицію, то замовник укладає договір про закупівлю в строк не пізніше ніж через 30 днів з дня акцепту цієї пропозиції.
Отже, замовникові, якому відмовив учасник у підписанні договору і який визначає другу найбільш економічно вигідну пропозицію, необхідно пам’ятати, що при наступному акцептуванні строки для укладення договору про закупівлю починають рахувати заново від дня прийняття нового рішення про акцепт (другого акцепту). А 20-денний строк для визначення переможця, який установлений частиною 9 статті 28 Закону про закупівлі, стосується лише протоколу оцінки та розгляду пропозицій, який незалежно від кількості повідомлень про акцепт комітет з конкурсних торгів оформлює лише один раз.
Усі учасники відмовились від підписання договору
Потрібно звернути увагу на те, що стаття 30 Закону про закупівлі не передбачає підстави для відміни або визнання торгів такими, що не відбулися, у разі якщо всі допущені до оцінки учасники відмовляються підписувати договір про закупівлю.
Роз’яснення Мінекономрозвитку від 03.11.2014 (детальніше — у журналі «Радник в сфері державних закупівель» № 1 (40) за січень 2015 року на стор. 38) розкриває питання правомірності дій замовників при виникненні такої ситуації.
Замовники в разі виникнення ситуації відмови всіх учасників від укладення договору мають підготувати оголошення про результати проведення торгів за формою, затвердженою наказом Мінекономрозвитку від 15.09.2014 р. № 1106.
При цьому в підпункті 6.2 («Дата укладення договору про закупівлю») пункту 6 («Результат проведення процедури закупівлі») вони вказують інформацію про причини неукладення договору та посилання на документальне підтвердження такої відмови учасників-переможців. Отже, у формі оголошення про результати проведення торгів, затвердженій наказом Мінекономрозвитку від 15.09.2014 р. № 1106, замовник зазначає у вказаному підпункті оголошення про результати проведення торгів інформацію про неукладення договору про закупівлю з обґрунтуванням цих причин та з посиланням на документальне підтвердження такої відмови переможців.
Але звертаємо увагу, що функціоналом веб-порталу Уповноваженого органу не передбачено і немає можливості розмістити інформацію про причини неукладення договору в пункті «Дата укладання договору про закупівлю». Отже, у такому випадку рекомендуємо дану інформацію розміщувати на веб-порталі Уповноваженого органу в пункті «Причина, з якої торги не відбулися».
Приклад оприлюднення даної інформації на веб-порталі Уповноваженого органу наводимо нижче.
Отже, на веб-порталі Уповноваженого органу замовник знаходить відповідне оголошення про проведення процедури та натискає на функцію «Оголошення про результати торгів». Перед ним відкриваються графи для заповнення, серед них графа, в якій зазначають інформацію в разі, якщо замовник визнає торги такими, що не відбулись. Потім замовник натискає на функцію «Додати», обирає причину, з якої торги не відбулись, а саме «Інша», та самостійно формує причину. У графі «Додаткова інформація» замовник може зазначити інформацію про листи переможців щодо відмови в підписанні договору.
Радимо вам бути пильними при прийнятті будь-яких рішень, які стосуються проведення торгів, оскільки кожен член комітету з конкурсних торгів є персонально відповідальним за прийняті ним рішення. Наша редакція, у свою чергу, допомагатиме приймати правильні рішення під час проведення торгів.
google 