З початку нового бюджетного року відбулися зміни в нормативно-правовій базі стосовно здійснення попередньої оплати розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів (далі — розпорядники). Так, замість Постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2014 року № 117 «Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» (далі — Постанова № 117), яка втратила чинність з 01.01.2020, затверджено нову Постанову Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2019 року № 1070 «Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» (далі — Постанова № 1070), що набрала чинності з 01.01.2020.
Основні зміни в новій Постанові № 1070
По-перше, у Постанові № 1070 на відміну від Постанови № 117 збільшено мінімальний строк (з одного місяця до трьох) та зменшено максимальний строк (з 50 місяців до 24), на який може бути передбачена попередня оплата в договорах про закупівлю товарів, робіт або послуг.
Крім цього, відтепер чітко розмежовано строки, на які розпорядники можуть передбачати в договорах про закупівлю товарів, робіт або послуг попередню оплату, а саме:
- за поточними видатками — на строк не більше трьох місяців;
- за капітальними видатками, державними контрактами (договорами) та на закупівлю періодичних видань — на строк не більше 12 місяців;
- за зовнішньоекономічними контрактами (договорами), укладеними на виконання міжнародних зобов’язань; товарів, робіт і послуг, що закуповують для забезпечення національної безпеки та оборони держави, а також для забезпечення участі України в міжнародних, національних та всесвітніх виставкових заходах,— на строк не більше 24 місяців.
По-друге, у Постанові № 1070 для виконавців робіт, постачальників товарів і надавачів послуг (крім нерезидентів), які отримують від розпорядників попередню оплату за капітальними видатками та державними контрактами, зазначено обов’язкову вимогу надавати підтвердні документи органам Державної казначейської служби України (надалі — Казначейства) для здійснення платежів виключно на цілі, визначені договорами про закупівлю товарів, робіт і послуг.
По-третє, у положеннях Постанови № 1070 зазначено, що головні розпорядники бюджетних коштів повинні забезпечувати заходи щодо виявлення виконавців робіт, постачальників товарів і надавачів послуг, які порушили умови договорів щодо попередньої оплати товарів, робіт і послуг, а розпорядники — таким недобросовісним суб’єктам господарювання не здійснювати платежі з попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповують за бюджетні кошти.
Вимоги до підтвердних документів при проведенні попередньої оплати за капітальними видатками
Наведемо приклад зазначення розпорядником у договорі про закупівлю за капітальними видатками умов щодо надання попередньої оплати (рис.1 та рис. 2). Такі умови зазвичай наводять у розділі договору «Порядок проведення розрахунків», або ж розділ може мати іншу назву.
Витяг з тексту договору про закупівлю товарів, робіт або послуг, наведений на рис. 1, не є обов’язковим для застосування в аналогічних договорах, а наведений лише як приклад у цій статті.
Отже, в умовах договору, текст якого зображено на рис. 1, чітко визначено, на який термін надають попередню оплату (наприклад, 3 місяці) та для чого (для виконання будівельно-монтажних робіт). При цьому під час здійснення платежів з небюджетних рахунків, відкритих в органах Казначейства, виконавець робіт повинен надати органові Казначейства підтвердні документи, в яких зазначено, що кошти будуть використані саме для закупівлі тих матеріалів або виконання робіт, які вказано в договорі про закупівлю, укладеному між розпорядником та цим виконавцем робіт. Це також зазначено і в п. 22 Порядку казначейського обслуговування небюджетних рахунків клієнтів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.07.2014 № 770, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 5 серпня 2014 року за № 928/25705.
Підтвердженням цільового використання коштів попередньої оплати, отриманих виконавцем робіт від розпорядника, можуть бути такі документи: акт приймання виконаних будівельних робіт (за примірною формою № КБ-2в, яку наведено в додатку до Національного стандарту «Правила визначення вартості будівництва» ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, затвердженого наказом Мінрегіону України від 05.07.2013 № 293), рахунки та накладні на відпуск товарно-матеріальних цінностей, придбаних для виконання будівельних робіт.
Однак зауважуємо, що вимога надання підтвердних документів виконавцями робіт, постачальниками товарів і надавачами послуг (крім нерезидентів) до органів Казначейства для здійснення платежів за кошти попередньої оплати стосується лише закупівлі товарів, робіт і послуг за капітальними видатками та державними контрактами.
Окрім зазначених підтвердних документів, виконавці робіт, постачальники товарів і надавачі послуг подають до органів Казначейства для проведення платежів платіжні доручення, які формують відповідно до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 року за № 377/8976. При цьому варто звернути увагу, що у зв’язку із запровадженням міжнародного номера банківського рахунка (ІВАN) в Україні та на підставі Постанови Правління Національного банку України від 06.11.2019 № 127 «Про затвердження Змін до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» змінилася форма документа «Платіжне доручення». Зокрема,виключено реквізит «Код банку», оскільки міжнародний номер банківського рахунка IBAN вже містить у собі цю інформацію (рис. 2). Зміни набули чинності з 13.01.2020.
Після надання клієнтом відповідних підтвердних документів працівники органів Казначейства проводять платежі з його небюджетних рахунків.
Крім цього, необхідно також зазначити про вимогу нової Постанови № 1070 до розпорядників щоб вони надавали органам Казначейства певний дозвільний документ, затверджений головним розпорядником.
Так, відповідно до абзацу 5 п. 1 Постанови № 1070 головним розпорядником бюджетних коштів визначаються:
- розмір та строк попередньої оплати в межах строків, визначених абзацами 2-4 п.1 Постанови № 1070;
- кількість платежів з попередньої оплати в межах строку;
- положення щодо здійснення в поточному бюджетному періоді попередньої оплати тих товарів, робіт і послуг, що згідно з договорами про закупівлю передбачається поставити, виконати і надати протягом поточного чи наступного бюджетного періоду.
Усе вищенаведене визначається виходячи із необхідності, яка обґрунтовується, зокрема:
- реальним станом поставки товару (виконання робіт, надання послуг),
- помісячним розподілом бюджетних асигнувань,
- сезонністю робіт та циклом виробництва.
Головні розпорядники бюджетних коштів відповідають за прийняте рішення, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів відповідно до вимог Бюджетного кодексу України.
Зважаючи на те, що відповідно до ст. 112 Бюджетного кодексу України органи Казначейства здійснюють контроль за цільовим використанням бюджетних коштів (відповідністю взятих бюджетних зобов’язань розпорядниками бюджетних коштів відповідним бюджетним асигнуванням, паспорту бюджетної програми; відповідністю платежів взятим бюджетним зобов’язанням та відповідним бюджетним асигнуванням), то з моменту набрання чинності Постановою № 1070 розпорядники для проведення оплат за договорами, умовами яких передбачено попередню оплату, повинні подавати в органи Казначейства затверджений головним розпорядником бюджетних коштів відповідний дозвільний документ (це може бути лист, дозвіл тощо), в якому визначаються умови, наведені в абзаці 5 п.1 Постанови № 1070.
Однак, на даний момент (станом на 16.01.2020) жодним нормативно-правовим актом або роз’ясненням контролюючих органів не визначено чіткого порядку оформлення та вимоги щодо строків подання дозволів в органи Казначейства. Отже, такий дозвільний документ подається у довільній формі.
Запобігання випадкам неповернення або нецільового використання коштів попередньої оплати
Розпорядники під час укладення договорів про закупівлю товарів, робіт і послуг за капітальними видатками можуть передбачати в них умови, які б у подальшому сприяли недопущенню ситуації неповернення коштів попередньої оплати, перерахованих виконавцеві робіт, або використання цих коштів не за призначенням. Наприклад, таким запобіжним заходом може бути зазначена в договорі про закупівлю вимога розпорядника до виконавця робіт надати банківську гарантію повернення попередньої оплати на суму, еквівалентну сумі попередньої оплати, у разі невиконання ним своїх зобов’язань (рис. 3).
Як видно з рис. 3, розпорядник на підставі банківської гарантії вимагає від виконавця робіт або підтвердити використання коштів попередньої оплати актом виконаних будівельних робіт, або повернути повністю суму попередньої оплати.
Порядок оформлення, надання та припинення дії банківської гарантії передбачено Положенням про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженим Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 639.
Висновок
Отже, з 01.01.2020 при укладенні договорів про закупівлю товарів, робіт і послуг розпорядники можуть передбачати попередню оплату, виходячи з вимог Постанови № 1070. Натомість розрахунки з попередньої оплати за договорами про закупівлю, бюджетні зобов’язання за якими взяті на облік в органах Казначейства в період дії Постанови № 117, можуть відбуватися до повного виконання таких договорів.
Додаткову інформацію з питань, висвітлених у даній публікації, ви можете дізнатися зі статей:
-«Проведення операцій з коштами тендерного забезпечення в разі настання гарантійного випадку при здійсненні закупівель за бюджетні кошти» — випуск журналу № 6 (81) за червень 2018 року, стор. 29–32; -«Строки опрацювання підтвердних документів органами Казначейства й типові порушення при реєстрації бюджетних зобов’язань» — випуск журналу № 1 (100) за січень 2020 року, стор. 21–23.