Проблема відсутності / недостатності фінансових ресурсів задля забезпечення повноцінного функціонування та забезпечення власних потреб відома усім замовникам. Єдиним та результативним шляхом її вирішення є пошук додаткових джерел фiнансування (благодiйництво, меценатство, спонсорство тощо). Який би шлях не було обрано, будь-яку домовленість краще підкріпити договірними зобов’язаннями. Саме у таких випадках здебільшого стає у пригоді тристоронній договір, на відміну від такого звичного для всіх двостороннього. Однак і тут питання: чи поширюватиметься дія Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон) на здійснення закупівлі саме за таким договором? Не варто ставити знак запитання, оскільки Уповноваженим органом уже надано розгорнуту відповідь з цього питання, з якою ознайомимось детальніше.
Поняття «тристоронній договір»
Тристоронній договір — це різновидність багатосторонніх договорів, можливість укладення яких визначена частиною 1 статті 626 Господарського кодексу України. До таких договорів застосовуються загальні положення про договір, якщо це не суперечить багатосторонньому характеру цих договорів (частина 4 статті 626 Господарського кодексу України).
Цікавим є той факт, що у тристоронньому договорі не обов’язкова наявність трьох осіб, які його уклали, головне — наділення окремими правами та обов’язками усіх трьох учасників угоди (частина 2, 3 статті 626 Господарського кодексу України).
Висновок: тристоронній договір — це договір з чітким розподілом прав та обов’язків між трьома сторонами.
У свою чергу, згідно з пунктом 25 частини 1 статті 1 Закону визначено, що публічна закупівля — це саме придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Перелік випадків щодо закупівлі предметів закупівлі, на які Закон не поширюватиме свою дію, є вичерпним та затверджений частиною 5 статті 3 Закону.
Водночас договір про закупівлю — господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі / спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Як бачимо, термін «договір про закупівлю» є загальним та охоплює поняття всіх договорів, що укладаються за результатами здійснення публічних закупівель, однак чи передбачає публічне законодавство можливість укладення тристороннього договору?
Для отримання відповіді розглянемо випадок укладання тристороннього договору підряду, основними фігурантами якого є замовник, інвестор та підрядна організація.
Так, на офіційний сайт Мінекономіки від фізичної особи «П» надійшов запит № 878/2021 наступного змісту: «Планується укладання трьохстороннього договору. 1 сторона — орган місцевого самоврядування. 2 сторона — інвестор (ТОВ 1). 3 сторона — підрядна організація (ТОВ 2). Замовником виступає ОМС, а фінансування робіт (будівництво артезіанських свердловин) буде повністю здійснюватися інвестором. Чи буде ОМС замовником у розумінні ЗУ ‟Про публічні закупівлі”? І чи може інвестор самостійно визначити підрядника без проведення процедури закупівель. Після завершення робіт зазначені свердловини залишаться у комунальній власності».
Пропонуємо офіційну відповідь Мінекономіки з цього питання: «Згідно з пунктом 25 частини 1 статті 1 Закону публічна закупівля (далі — закупівля) — придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 1 Закону договір про закупівлю — господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі / спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Таким чином, залежно від предмета закупівлі товарів, робіт або послуг, визначених у порядку, встановленому Уповноваженим органом, замовник здійснює таке придбання шляхом застосування процедур, визначених статтею 13 Закону, керуючись вартісними межами, встановленими у статті 3 Закону, незалежно від джерела фінансування такої закупівлі, оскільки Закон не містить розмежування вартісних показників залежно від походження коштів (бюджетні або кошти інвесторів).
При цьому, оскільки Законом встановлена конкретна сфера правового регулювання, дія цього Закону не поширюється на інші правовідносини».
Коментар редакції
Як зазначено вище, з метою зміцнення фінансової спроможності замовника на практиці трапляються непоодинокі випадки, коли для закупівлі необхідна участь третьої сторони, наприклад коли для обслуговування процедури закупівлі наймають консалтингові компанії, або коли для перевірки правильності проведення процедур закуповують аудиторські послуги, чи, як у нашому випадку,— залучення інвестора, який повністю здійснюватиме фінансування робіт.
Планування та здійснення замовником придбання товарів, робіт і послуг повинно проводитись згідно з вимогами Закону, з урахуванням вартісних меж та у відповідний спосіб. Інформація про придбання має бути оприлюднена належним чином з дотриманням вимог Закону.
Пунктом 6 частини 1 статті 1 Закону встановлена конкретна сфера правового регулювання, зокрема договір про закупівлю має одночасно відповідати декільком складовим:
- договір про закупівлю — господарський договір;
- договір про закупівлю укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі / спрощеної закупівлі;
- договір про закупівлю передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Оскільки Законом встановлена конкретна сфера правового регулювання, дія цього Закону не поширюється на інші правовідносини, які не є придбанням за оплату безпосередньо замовником товарів, робіт або послуг та не передбачають укладення договору про закупівлю у розумінні цього Закону. Тому такі відносини, у даному випадку — можливість участі третьої сторони як спонсора, не потребують відображення у річному плані та оприлюднення в електронній системі закупівель.
Більше читайте на порталі RADNUK.COM.UA у статті «Трьохсторонній договір та закупівля майнових прав на землю, будівлі та інше нерухоме майно. Закупівля?».
google 