Лист Мінекономіки щодо врахування податку на додану вартість при плануванні публічних закупівель та звітуванні

МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ,
ДОВКІЛЛЯ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ

Мінекономіки

№ 3323-04/60543-06 від 02.07.2026

Органи державної влади, органи
місцевого самоврядування, установи,
організації, підприємства та інші
суб’єкти сфери публічних закупівель

Щодо врахування податку на додану вартість
при плануванні публічних закупівель та звітуванні

Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в
Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.

З 01.07.2026 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 05.02.2026 № 132 “Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 і від 12 жовтня 2022 р. № 1178” (далі – Постанова № 132), яка прийнята Кабінетом Міністрів України з метою виконання домовленості української сторони з Міжнародним Валютним Фондом для відкриття нової програми розширеного фінансування та забезпечення єдиного підходу до оцінки тендерних пропозицій/пропозицій учасників процедури закупівлі/постачальників в електронному каталозі (резидентів та нерезидентів).

Внесені Постановою № 132 зміни стосуються правил здійснення закупівель з використання електронного каталогу шляхом запиту пропозицій постачальників та відкритих торгів відповідно до порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 № 822 “Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу” та Особливостей.

Згідно з пунктом 14 Особливостей із зазначеними змінами, закупівля відповідно до Особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля, незалежно від її вартості, включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону. Очікувана вартість предмета закупівлі зазначається в річному плані закупівель з урахуванням податку на
додану вартість у разі, коли операція з постачання такого предмета закупівлі (товарів, робіт, послуг) підлягає оподаткуванню податком на додану вартість відповідно до законодавства.

Отже, при плануванні закупівлі очікувана вартість предмета закупівлі визначається замовником з урахуванням податку на додану вартість, у разі коли операція з постачання відповідного предмета закупівлі підлягає оподаткуванню відповідно до законодавства. При цьому визначення очікуваної вартості здійснюється на етапі планування закупівлі, тому не залежить від податкового статусу суб’єкта, з яким в результаті закупівлі буде укладено договір.

Оскільки питання розміру ставок та види операцій, які підлягають/не підлягають оподаткуванню податком на додану вартість, звільняються від оподаткування, регулюються Податковим кодексом України, Мінекономіки звернулося листом від 30.06.2026 № 3323-04/59434-03 (додається) до ДПС щодо надання інформації про такі операції. Після надходження відповіді від ДПС суб’єктів сфери закупівель буде поінформовано додатково.

Водночас наказом Мінекономрозвитку від 18.02.2020 № 275 (зі змінами) на виконання пункту 11 частини першої статті 9 Закону затверджена Примірна методика визначення очікуваної вартості предмета закупівлі (далі – методика). Методика застосовується у частині, що не суперечить вимогам Закону та Особливостей.

Так, згідно з пунктом 2 розділу I “Загальні положення” методики очікувана вартість – розрахункова вартість предмета закупівлі на конкретних умовах поставки із зазначенням інформації про включення/невключення до очікуваної вартості податку на додану вартість (ПДВ) та інших податків і зборів.

Для визначення очікуваної вартості предмета закупівлі методика може використовуватися замовником для публічних закупівель, що здійснюються у відповідності до Закону та Особливостей, як із застосуванням описаних методів визначення очікуваної вартості, так і рекомендованих способів для отримання інформації про ціну товарів та послуг в залежності від специфіки предмета закупівлі та вимог законодавства, зокрема щодо ПДВ. Так, замовник має можливість зазначати
інформацію щодо повної характеристики предмета закупівлі (марка, креслення, розмір, ДСТУ, ГОСТ, технічні умови, тип, сорт, категорія, артикул, ємність, густина, тип упаковки (тара), а також рік випуску для техніки та обладнання), необхідної кількості, графіку поставок, умов постачання, умов оплати та системи надання знижок, гарантійного терміну тощо, у разі застосування для отримання інформації про ціну товарів та послуг, застосовуючи спосіб щодо направлення не менше 3-х
письмових запитів цінових пропозицій (електронною поштою) виробникам, офіційним представникам та дилерам, постачальникам конкретного товару, надавачам послуг.

При цьому, оскільки способи розрахунку очікуваної вартості не є вичерпними, вибір способу та визначення очікуваної вартості здійснюється замовником самостійно з дотриманням вимог законодавства в цілому.

Водночас очікувана вартість предмета закупівлі, незалежно від способу здійснення закупівлі, організаційно-правової форми, резидентства, податкового статусу суб’єкта, з яким може бути укладений договір, є сумою, яку визначає і фактично планує витратити замовник.

Таким чином, планування закупівлі та відображення інформації про очікувану вартість з дотриманням вимог законодавства у річному плані передує здійсненню придбання.

Відповідно до пункту 11 Особливостей для здійснення закупівель товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких є меншою, ніж 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких є меншою, ніж 200 тис. гривень, робіт, вартість яких є меншою, ніж 1,5 млн. гривень, замовники можуть використовувати електронну систему закупівель відповідно до умов, визначених адміністратором електронної системи закупівель, у тому числі електронний каталог для закупівлі товарів. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов’язково дотримується принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом, вносить інформацію про таку закупівлю до річного плану та оприлюднює відповідно до пункту 3-8 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. Принципи здійснення публічних закупівель закріплені у статті 5 Закону.

Виходячи з пункту 3-8 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону в період дії правового режиму воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, у разі здійснення замовником закупівлі, за умови що вартість закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень, замовник оприлюднює в електронній системі закупівель
звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, не пізніше ніж через 10 робочих днів з дня укладення такого договору.

Інформація, яка міститься у звіті про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, визначена частиною третьою статті 3 Закону і зокрема передбачає: найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, його категорія; найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) (для фізичної особи) постачальника товарів, виконавця робіт чи надавача послуг; ціна, зазначена в
договорі про закупівлю/документі (документах), що підтверджує (підтверджують) придбання товару (товарів), робіт чи послуги (послуг), та строк виконання договору.

Відповідно до абзацу другого пункту 17 Особливостей у сумі договору про закупівлю повинен враховуватися податок на додану вартість у разі, коли постачальник товару/надавач послуг/виконавець робіт є платником податку на додану вартість, а операція з постачання товару/надання послуг/виконання робіт підлягає оподаткуванню податком на додану вартість.

Отже, ціна, зазначена в договорі про закупівлю/документі (документах), що підтверджує (підтверджують) придбання товару (товарів), робіт чи послуги (послуг) у звіті про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, вказується з податком на додану вартість за умови, що постачальник товару/надавач послуг/виконавець робіт є платником ПДВ, а операція з постачання товару/надання послуг/виконання робіт підлягає оподаткуванню ПДВ.

Додаток: на 3 арк. в 1 прим.

Заступник директора департаменту ‒ начальник
управління сфери публічних закупівель

Михайло МОХНЯ

МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ,
ДОВКІЛЛЯ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ
Мінекономіки

№ 3323-04/53434-03 від 30.06.2026

Державна податкова служба України

Щодо надання інформації

Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України як Уповноважений орган, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері публічних закупівель відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) та Положення про Міністерство економіки
України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), звертається з наступним.

Закон визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням
особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог
Закону.

З 01.07.2026 року набуває чинності постанова Кабінету Міністрів України від 05.02.2026 № 132 “Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 і від 12 жовтня 2022 р. № 1178” (далі – постанова № 132), яка прийнята Кабінетом Міністрів України з метою
виконання домовленості української сторони з Міжнародним Валютним Фондом для відкриття нової програми розширеного фінансування та забезпечення єдиного підходу до оцінки тендерних пропозицій/пропозицій учасників процедури закупівлі/постачальників в електронному каталозі
(резидентів та нерезидентів).

Внесені постановою № 132 зміни стосуються правил здійснення закупівель з використання електронного каталогу шляхом запиту пропозицій постачальників та відкритих торгів відповідно до порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 “Про
затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу” (далі – Порядок) та Особливостей.

Згідно пункту 14 Особливостей із зазначеними змінами, закупівля відповідно до Особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля, незалежно від її вартості,
включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону. Очікувана вартість предмета закупівлі зазначається в річному плані закупівель з урахуванням податку на додану вартість у разі, коли операція з постачання такого предмета закупівлі (товарів, робіт, послуг) підлягає оподаткуванню податком на додану вартість відповідно до законодавства.

Так, згідно з пунктом 66 Порядку замовник укладає договір з переможцем відбору не пізніше ніж через п’ять календарних днів з дня оприлюднення повідомлення про намір укласти договір. У разі обґрунтованої потреби строк укладення договору може бути продовжений до 10 календарних днів. Договір між замовником та переможцем відбору укладається відповідно до вимог законодавства. Сума договору має враховувати податок на додану вартість, у разі якщо постачальник товару є платником податку на додану вартість, а операція з постачання товару підлягає оподаткуванню податком на додану вартість.

Згідно з пунктом 17 Особливостей договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10, 13, 80, 86, 88, 89, 91 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного кодексу України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої – п’ятої, сьомої –
дев’ятої статті 41 Закону, та цих особливостей. У сумі договору про закупівлю повинен враховуватися податок на додану вартість у разі, коли постачальник товару/надавач послуг/виконавець робіт є платником податку на додану вартість, а операція з постачання товару/надання послуг/виконання робіт підлягає оподаткуванню податком на додану вартість.

Виходячи з пункту 81 Особливостей розділу “Особливості здійснення закупівель у рамках виконання заходів (кроків), передбачених Планом України, схваленим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 березня 2024 р. № 244”, очікувана вартість предмета закупівлі зазначається в річному плані закупівель з урахуванням податку на додану вартість, у разі якщо операція з постачання такого предмета закупівлі (товарів, робіт, послуг) підлягає оподаткуванню податком на додану вартість відповідно до законодавства.

Відповідно до Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 227 зі змінами, Державна податкова служба України (далі – ДПС) є центральним органом виконавчої влади, зокрема який реалізує державну податкову
політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

З огляду на викладене та ураховуючи, що замовникам необхідно планувати закупівлі для відображення їх у річному плані закупівель з ПДВ у разі, якщо операція з постачання такого предмета закупівлі (товарів, робіт, послуг) підлягає оподаткуванню податком на додану вартість відповідно до законодавства, просимо надати інформацію про операції з постачання
товарів/надання послуг/виконання робіт, які підлягають оподаткуванню податком на додану вартість, а також про ті операції, які не підлягають оподаткуванню податком на додану вартість.

Заступник директора департаменту ‒ начальник
управління сфери публічних закупівель

Михайло МОХНЯ

Скачати