Звіт, що містить аналіз функціонування системи публічних закупівель та узагальнену інформацію про результати здійснення контролю у сфері закупівель за 2025 рік

МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ,
ДОВКІЛЛЯ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ
Мінекономіки

Органи державної влади, органи
місцевого самоврядування, установи,
організації, підприємства та інші
суб’єкти сфери публічних закупівель

Звіт, що містить аналіз функціонування системи публічних закупівель
та узагальнену інформацію про результати здійснення контролю
у сфері закупівель за 2025 рік

Розділ І “Загальні положення”

Мінекономіки є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері публічних закупівель. Мінекономіки, на виконання повноважень, визначених статтею 9 Закону України “Про публічні закупівлі”, підготовлено щорічний звіт, що містить аналіз функціонування системи публічних закупівель (щодо кількісних і вартісних показників закупівель у розрізі процедур і предметів закупівель, рівня конкуренції, кількості скарг) та узагальнену інформацію про результати здійснення контролю у сфері закупівель у тому числі закупівель у межах виконання заходів (кроків), передбачених Планом України, схваленим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 березня 2024 року № 244 (далі – Ukraine Facility) за звітний 2025 рік (далі – Звіт).

Метою складання Мінекономіки Звіту є надання користувачам сфери публічних закупівель достовірної та об’єктивної інформації за звітний період про:

• основні напрями формування та реалізації політики у сфері закупівель;
• аналітичні дані електронної системи закупівель;
• діяльність у рамках міжнародного співробітництва у сфері закупівель;
• заходи професіоналізації у сфері закупівель;
• здійснення заходів контролю та оскарження процедур закупівель.

Під час підготовки Звіту використовувалася інформація з центральної бази даних електронної системи закупівель, а саме дані веб-порталу Уповноваженого органу з питань закупівель, модулів аналітики bi.prozorro.org та bipro.prozorro.org, а також інформація, що надається органами державної влади, адміністратором електронної системи закупівель та іншої інформації відповідно до законодавства, узагальнена інформація від органів, уповноважених на здійснення контролю у сфері закупівель, та централізованих закупівельних організацій.

Так, з метою запровадження єдиного підходу до підготовки щорічного звіту, що містить аналіз функціонування системи закупівель (щодо кількісних і вартісних показників закупівель у розрізі процедур і предметів закупівель, рівня конкуренції, кількості скарг) та узагальненої інформації про результати здійснення контролю у сфері закупівель, Мінекономіки як Уповноваженим органом було розроблено методичні рекомендації щодо підготовки щорічного звіту, що містить аналіз функціонування системи публічних закупівель (щодо кількісних і вартісних показників закупівель у розрізі процедур і предметів закупівель, рівня конкуренції, кількості скарг) та узагальнену інформацію про результати здійснення контролю у сфері закупівель” та затверджено наказом Мінекономіки від 26.12.2024 № 28233 (далі – Методичні рекомендації щодо підготовки щорічного звіту).

У 2025 році з метою актуалізації Методичних рекомендацій щодо підготовки щорічного звіту, Мінекономіки наказом від 29.12.2025 № 4199 “Про затвердження Методичних рекомендацій щодо підготовки щорічного звіту, що містить аналіз функціонування системи публічних закупівель (щодо кількісних і вартісних показників публічних закупівель у розрізі процедур і предметів закупівель, рівня конкуренції, кількості скарг) та узагальнену інформацію про результати здійснення контролю у сфері публічних закупівель” було внесено відповідні зміни, спрямовані на уточнення структури звіту, розширення переліку показників та приведення методології його підготовки у відповідність до актуальних потреб аналізу функціонування системи публічних закупівель.

Перелік скорочень, термінів

Мінекономіки – Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України.

Закон – Закон України “Про публічні закупівлі”.

Особливості – особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178.

Законопроєкт № 11520 – проєкт Закону України “Про публічні закупівлі” (реєстраційний номер 11520 від 23.08.2024), внесений Кабінетом Міністрів України.

Стратегія – Стратегія реформування системи публічних закупівель на 2024-2026 роки, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.02.2022 № 76-р.

Операційний план – операційний план реалізації у 2024-2025 роках Стратегії реформування системи публічних закупівель на 2024-2026 роки, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.02.2022 № 76-р.

Уповноважений орган – центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері публічних закупівель.

Мінфін – Міністерство фінансів України.

Міноборони – Міністерство оборони України.

АМКУ – Антимонопольний комітет України.

Держаудитслужба – Державна аудиторська служба України.

Казначейство – Державна казначейська служба України.

НАЗК – Національне агентство з питань запобігання корупції.

ЕСЗ – електронна система закупівель.

ЦЗО – централізована закупівельна організація.

ЄС – Європейський Союз.

СОТ – Світова організація торгівлі.

ОЕСР – Організація економічного співробітництва та розвитку.

Угода СОТ – Угода Світової організації торгівлі про державні закупівлі.

Угода про Асоціацію – Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони.

ДП “ПРОЗОРРО” – державне підприємство “ПРОЗОРРО”.

Веб-портал Уповноваженого органу – інформаційно-телекомунікаційна система до складу якої входять модуль електронного аукціону і база даних, та є частиною електронної системи закупівель.

Інфоресурс – веб-сайт, наповнення якого здійснює Уповноважений орган та який спрямований на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі.

Аномально низька ціна тендерної пропозиції (далі – АНЦ) – ціна / приведена ціна найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції у значенні, наведеному в пункті 3 частини першої статті 1 Закону або абзаці дев’ятому пункту 37 Особливостей.

Договір – договір про закупівлю, що укладається відповідно до положень Закону та Особливостей (без урахування закупівель із використанням електронного каталогу), договір, укладений за результатами закупівлі без використання електронної системи закупівель або з використанням електронного каталогу.

Закупівлі, агреговані за другою цифрою коду основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23.12.2015 № 1749 (далі – закупівлі, агреговані за другою цифрою коду CPV) – перелік закупівель, що включає всі закупівлі, у яких предмет закупівлі визначений за показником другої – восьмої цифри основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23.12.2015 № 1749 (далі – CPV), та показник перших двох цифр є однаковим.

Конкурентна закупівля – спосіб здійснення конкурентного відбору постачальників товару (товарів), виконавців робіт чи надавачів послуги (послуг) за такими видами закупівель: відкриті торги відповідно до Особливостей, відкриті торги, відкриті торги з публікацією англійською мовою, конкурентний діалог, торги з обмеженою участю, закупівля за рамковою угодою, спрощена закупівля, закупівля з використанням електронного каталогу (запит пропозицій постачальників).

Неконкурентна закупівля – здійснення закупівлі шляхом публікації звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, а також шляхом застосування переговорної процедури закупівлі.

Неуспішна закупівля – відмінена чи визнана такою, що не відбулась відповідно до частин сімнадцятої і вісімнадцятої статті 14, статті 32, частини восьмої статті 40 Закону, а також відповідно до пунктів 50, 51 Особливостей та пункту 65 Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 року № 822.

Переможець – учасник, з яким укладено договір за результатами проведеної конкурентної закупівлі.

Пропозиція учасника – пропозиція постачальника, який бере участь у закупівлі з використанням електронного каталогу.

Успішна конкурентна закупівля – конкурентна закупівля, за результатами якої укладено договір, у тому числі частково (за лотом).

Учасник – учасник процедури закупівлі, спрощеної закупівлі, постачальник в електронному каталозі, постачальник товару (товарів), виконавець робіт, надавач послуги (послуг) за договором, укладеним без використання електронної системи закупівель.

Інші терміни, які використовуються в цьому Звіті, вживаються у значенні, наведеному в Законі та інших нормативно-правових актах, розроблених на його виконання.

Розділ ІІ “ Формування та реалізація політики у сфері закупівель”

Мінекономіки як Уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері публічних закупівель у межах повноважень, визначених статтею 9 Закону.

Впродовж 2025 року Мінекономіки продовжувало роботу щодо вдосконалення сфери публічних закупівель за наступними стратегічними напрямами:

1. гармонізація законодавства України у сфері публічних закупівель з відповідними вимогами Директив ЄС та Угоди СОТ;
2. розвиток ЕСЗ з урахуванням вимог та стандартів ЄС, кращої міжнародної практики;
3. розвиток системи професійної підготовки спеціалістів з питань публічних закупівель та професіоналізація у сфері публічних закупівель;
4. міжнародне співробітництво у сфері публічних закупівель та покращення іміджу України на міжнародній арені, як держави із сучасною системою публічних закупівель.

У звітному році робота Мінекономіки була і надалі направлена на гармонізацію українського законодавства у сфері публічних закупівель з нормами Директиви 2014/24/ЄС Європейського Парламенту і Ради від 26.02.2014 про публічні закупівлі та про скасування Директиви 2004/18/ЄС та Директиви 2014/25/ЄС Європейського Парламенту і Ради від 26.02.2014 про здійснення суб’єктами закупівель у водній, енергетичній, транспортній галузях та в галузі поштових послуг та про скасування Директиви 2004/17/ЄС, а також на забезпечення застосування аналогічних правил та способів здійснення публічних закупівель. Законопроєкт № 11520 передбачає розширення інструментів/способів закупівель для ефективного забезпечення потреб замовників, підвищення порогів застосування Закону, а також комплексне оновлення сфери публічних закупівель з урахуванням європейських стандартів та вимог інтеграції до ЄС. Верховна Рада ухвалила Законопроєкт №11520 у першому читанні 17.09.2024.

Доопрацювання Законопроєкту №11520 до другого читання потребувало значної уваги та часу для врахування коментарів та рекомендацій, наданих представниками Європейської Комісії та Проєкту Європейського Союзу “Програма ЄС з підтримки управління державними фінансами в Україні” (EU4PFM). Робота над текстом Законопроєкту № 11520 велась в рамках робочої групи під керівництвом народного депутата Олексія Мовчана, до складу якої були залучені представники Мінекономіки, інших центральних органів виконавчої влади, народні депутати, представники громадянського та експертного середовища (зокрема ГО “Трансперенсі Інтернешнл”, ГО “Громконтроль”, ГО “Інститут Київська школа економіки”), представники замовників та учасників публічних закупівель.

Наприкінці 2025 року від представників Європейської Комісії отримано лист, у якому зазначено, що прийняття та набрання чинності Законопроєктом № 11520 стане важливим кроком вперед на шляху до наближення до законодавства ЄС (acquis ЄС), а сам проєкт має потенціал для покращення системи публічних закупівель у країні за умови його ефективної імплементації, він привносить низку позитивних змін до системи закупівель в Україні та є придатним для ухвалення (good for adoption).

Протягом 2025 року продовжувалась робота над виконанням 17 завдань Операційного плану, серед яких: 6 було виконано, 4 – частково виконано, 5 виконуються на постійній основі та 2 – не виконано. Основною причиною невиконання завдань/заходів є неприйняття Верховною Радою України Законопроєкту № 11520, яким передбачалося надати відповідні повноваження Мінекономіки.

Впродовж 2025 року з метою оперативного реагування на виклики воєнного стану, а також з метою подальшого розвитку сфери публічних закупівель Мінекономіки було розроблено:

1) постанову Кабінету Міністрів України від 11.03.2025 № 277 “Про внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування”. Метою змін є забезпечення ефективного здійснення замовниками закупівель бензину, дизельного пального та газу скрапленого для автомобільного транспорту в період дії правового режиму воєнного стану в Україні, а також для забезпечення безпеки осіб, що охороняються Управління державної охорони України, та оперативного вирішення питань, пов’язаних із національною безпекою під час дії правового режиму воєнного стану в Україні;

2) постанову Кабінету Міністрів України від 01.09.2025 № 1067 “Про внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування”. Зміни направлені на приведення положень Особливостей (зокрема пункти 13, 19 і 20) у відповідність до Закону України від 19.09.2024 № 3988-ІХ “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” щодо забезпечення оприлюднення замовниками в електронній системі закупівель інформації про ціни на матеріальні ресурси під час закупівель послуг з поточного ремонту та робіт з будівництва (прозоре будівництво)”. Крім цього, цим актом доповнено пункт 3 Особливостей положеннями щодо автоматичного формування та оприлюднення електронною системою закупівель рішень уповноваженої особи (протоколів) без необхідності їх додаткового створення у паперовій формі та завантаження до ЕСЗ, а також викладено у новій редакції підпункт 2 пункту 19 Особливостей з метою встановлення граничного відсотка зміни ціни за одиницю товару у разі коливання ринкових цін за наявності документального підтвердження, а також уточнено абзац десятий пункту 28 Особливостей для забезпечення однозначного правозастосування;

3) постанову Кабінету Міністрів України від 25.09.2025 № 1254 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178” з метою забезпечення проведення закупівель з інструментом Ukraine Facility. Особливості доповнено новим розділом та передбачено особливості здійснення публічних закупівель в рамках виконання Плану України, схваленого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18.03.2024 № 244, Рамкової угоди між Україною та Європейським Союзом щодо спеціальних механізмів реалізації фінансування Союзу для України згідно з інструментом Ukraine Facility, ратифікованої Законом України від 06.062024 № 3786-IX, для реалізації інструменту Ukraine Facility, запровадженого Регламентом Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2024/792 від 29.02.2024;

4) постанову Кабінету Міністрів України від 25.09.2025 № 1196 “Про внесення зміни до пункту 19 особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування” за ініціативи Міненерго з метою розширення можливості застосування правил і процедур закупівлі, установлених міжнародними фінансовими та іншими кредитно-фінансовими організаціями, зазначеними в частині другій статті 6 Закону, до договорів про закупівлю, укладених відповідно до Особливостей;

5) постанову Кабінету Міністрів України від 18.10.2025 № 1314 “Про внесення зміни до пункту 13 особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування” з метою удосконалення механізму здійснення публічних закупівель у період дії правового режиму воєнного стану, а також забезпечення оперативного фінансування заходів із захисту об’єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору та сектору систем життєзабезпечення критичної інфраструктури;

6) постанову Кабінету Міністрів України від 29.10.2025 № 1397 “Про внесення зміни до пункту 9 особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування” з метою здійснення Фондом розвитку інновацій закупівель спеціальних інноваційних технологій та товарів для потреб військовослужбовців Збройних Сил України, інших військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення без застосування процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених Законом та Особливостями;

7) постанову Кабінету Міністрів України від 28.11.2025 № 1582 “Про внесення змін до пункту 13 особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування” за ініціативи Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України, якою розширено дію підпункту 22 пункту 13 Особливостей на об’єкти сектору систем життєзабезпечення критичної інфраструктури (без електронної системи закупівель здійснюються, зокрема, закупівлі теплових насосів, котелень, їх складових, обладнання до них);

8) наказ Мінекономіки від 31.01.2025 № 852 “Про затвердження Змін до Порядку визначення предмета закупівлі”, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 12.03.2025 за № 397/43803, з метою приведення положень Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15.04.2020 № 708, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.06.2020 за № 500/34783, до вимог законодавства, а також для врегулювання питання оперативного та ефективного здійснення закупівель товарів і послуг, необхідних для протокольного забезпечення візитів в Україну іноземних делегацій;

9) наказ Мінекономіки від 23.05.2025 № 2519 “Про внесення зміни до пункту 15 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі”, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 06.06.2025 за № 878/44284, з метою приведення положень Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 11.06.2020 № 1082, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України
01.07.2020 за № 610/34893, до Закону України від 19.09.2024 № 3988-ІХ “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” щодо забезпечення оприлюднення замовниками в електронній системі закупівель інформації про ціни на матеріальні ресурси під час закупівель послуг з поточного ремонту та робіт з будівництва (прозоре будівництво)”;

10) наказ Мінекономіки від 08.12.2025 № 2853 “Про внесення зміни до розділу ІІ Порядку визначення предмета закупівлі”, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11.12.2025 за № 1850/45256, з метою підвищення ефективності виконання судових рішень шляхом врегулювання питання оперативного та ефективного здійснення закупівель послуг суб’єктів оціночної діяльності, які обов’язково залучаються у випадках, визначених статтею 57 Закону України “Про виконавче
провадження”.

Регулярні обстріли та пошкодження критичної інфраструктури (енергетичних об’єктів, систем транспорту та життєзабезпечення) спричиняють постійну та невідкладну потребу у відновлювальних роботах, посиленні захисту, будівництві споруд та встановленні генераторних установок/систем накопичення енергії, що вимагало оперативного прийняття рішень для забезпечення безперебійного функціонування таких об’єктів.

У зв’язку з цим до Мінекономіки систематично надходять пропозиції щодо внесення змін до Особливостей, зокрема до пункту 13, від Міністерства оборони України, Міністерства розвитку громад та територій України, Міністерства енергетики України, Міністерства цифрової трансформації України, Управління державної охорони України, Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури, Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, Акціонерного товариства “Укрзалізниця” та інших.

Надані пропозиції вимагають ретельного аналізу, термінового напрацювання проєктів нормативно-правових актів для їх якнайшвидшого прийняття Урядом.

Варто звернути увагу, що не всі звернення та пропозиції, які надходять до Мінекономіки з ініціативою щодо внесення змін до законодавства сфери публічних закупівель мають належне обґрунтування їх необхідності, а деякі взагалі можуть призвести до порушення принципів здійснення публічних закупівель. Мінекономіки приділяє увагу тому, щоб такі зміни не суперечили європейському законодавству у сфері закупівель з огляду на узяті Україною зобов’язання, відповідали принципам здійснення публічних закупівель, не призводили до неефективного витрачання бюджетних коштів та підвищення корупційних ризиків.

Протягом року Мінекономіки проводило зустрічі з Рахунковою палатою, АМКУ, Держаудитслужбою, ГО “Трансперенсі Інтернешнл Україна”, ГО “Інститут Київська школа економіки”, ДП “ПРОЗОРРО” та іншими з метою обговорення пропозицій мінімізації підстав для укладання договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу відповідно до пункту 13 Особливостей та відновлення використання переговорної процедури закупівлі. Протягом року здійснювалася робота щодо подальшого розвитку ЕСЗ, зусилля Мінекономіки були направлені на спрощення механізмів здійснення закупівель для всіх суб’єктів сфери та удосконалення наявних в ЕСЗ інструментів для здійснення закупівель.

ДП “ПРОЗОРРО”, яке визначено відповідальним за функціонування та наповнення веб-порталу Уповноваженого органу з питань закупівель, з метою вдосконалення роботи ЕСЗ у 2025 році здійснило низку доопрацювань, зокрема:

1. впроваджено оновлену версію веб-сторінок, що відображають на порталі Уповноваженого органу інформацію про публічні закупівлі;
2. на веб-порталі Уповноваженого органу оновлено всі друковані форми, що передбачені нормативно-правовими актами, які регулюють проведення публічних закупівель;
3. оптимізовано функціонал закупівель в Прозорро Маркет через стандартизацію функціоналу опису технічних характеристик;
4. розроблено функціонал міток для спецпрограмам в Прозорро Маркет (Нова Українська Школа, Ukraine Facility, та ін.);
5. розроблено функціонал вказання ціни за одиницю товару при поданні пропозицій в Прозорро Маркет;
6. впроваджено функціонал оголошення, проведення та моніторингу закупівель за програмою Ukraine Facility;
7. акредитовано новий електронний майданчик Тендер360 за I, II, III, IV рівнями та електронний майданчик Play Tender за V рівнем;
8. впроваджено зміни щодо функціонування Переліку локалізованих товарів відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 02.08.2022 № 861 та постанови Кабінету Міністрів України від 02.07.2025 № 782;
9. доопрацьовано функціонал проведення закупівель за правилами Донорів та додано нові міжнародні фінансові інституції, такі як Європейський Інвестиційний Банк, Програма підтримки Польщі Interreg NEXT та ін.;
10. розроблено функціонал електронного подання пояснень, що стосуються скарг до Антимонопольного комітету України та можливості оприлюднення інформації про оскарження рішень Антимонопольного комітету України в суді;
11. переведено функціонал інформування про порушення в сфері закупівель через веб-портал Уповноваженого органу на оновлену систему Державної аудиторської служби України є-аудитор;
12. розроблено можливість відображення прихованих закупівель для Державної аудиторської служби України;
13. розроблено 7 шаблонів для використання електронних форм Договорів при проведенні закупівель нафтопродуктів, харчів, лікарських засобів, зернових, програмного забезпечення та компʼютерної техніки, а також при закупівлях за програмою Нова Українська Школа;
14. оновлено підстави для оприлюднення звітів про договори про закупівлю без використання ЕСЗ.

Висновок

Мінекономіки протягом 2025 року активно працювало над розвитком та вдосконаленням сфери публічних закупівель, що було спрямовано на оперативне реагування на виклики воєнного стану та виконання євроінтеграційних зобов’язань України.

Роботу зосереджено на гармонізації українського законодавства з Директивами ЄС (2014/24/ЄС та 2014/25/ЄС). Значну увагу було приділено доопрацюванню Законопроєкту № 11520, який передбачає комплексне оновлення сфери закупівель з урахуванням європейських стандартів.

З метою подальшої адаптації до умов воєнного стану Урядом прийнято низку нормативно-правових актів, які були спрямовані на подолання наслідків наявної ситуації в країні, зокрема в паливно-енергетичному секторі та секторі систем життєзабезпечення критичної інфраструктури. Разом з тим, Особливості доповнено новим розділом щодо умов проведення закупівель, які здійснюються за кошти Європейського Союзу згідно з інструментом Ukraine Facility.

Таким чином, за результатами узагальнення практики та опрацювання пропозицій, Мінекономіки розробило низку постанов Кабінету Міністрів України та наказів, спрямованих на забезпечення ефективного здійснення публічних закупівель в умовах воєнного стану, а ДП “ПРОЗОРРО” забезпечило належне функціонування ЕСЗ.

Розділ ІІI “Аналітичні дані електронної системи закупівель”

Збір інформації щодо функціонування системи закупівель здійснювався шляхом аналізу даних, наявних в ЕСЗ, зокрема шляхом опрацювання закупівель, які були оголошені замовниками в розумінні Закону (далі – замовник) у період з 01.01.2025 по 31.12.2025, за результатами яких договір про закупівлю було укладено до 31.01.2026.

Згідно з пунктом 10 Особливостей замовники, у тому числі централізовані закупівельні організації, здійснюють закупівлі товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту, предмет закупівлі яких визначається відповідно до пункту 2 розділу II Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (далі – послуги з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. грн, послуг з поточного ремонту,
вартість яких становить або перевищує 200 тис. грн, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн грн, шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному пунктом 12-1 Особливостей або розділом “Порядок проведення відкритих торгів” Особливостей, та/або шляхом використання електронного каталогу для закупівлі товару відповідно до порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 “Про затвердження Порядку
формування та використання електронного каталогу”, з урахуванням положень, визначених Особливостями, та/або в порядку, передбаченому пунктом 8 Особливостей.

Для здійснення закупівель товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких є меншою, ніж 100 тис. грн, послуг з поточного ремонту, вартість яких є меншою, ніж 200 тис. грн, робіт, вартість яких є меншою, ніж 1,5 млн грн, замовники можуть використовувати ЕСЗ відповідно до умов, визначених адміністратором ЕСЗ, у тому числі електронний каталог для закупівлі товарів. У разі здійснення таких закупівель без використання ЕСЗ замовник обов’язково дотримується принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом, вносить інформацію про таку закупівлю до річного плану та оприлюднює відповідно до пункту 3-8 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону в ЕСЗ звіт про договір про закупівлю, укладений без використання ЕСЗ.

Абзацом другим пункту 11 Особливостей визначено, що у разі здійснення закупівлі, вартість якої є меншою, ніж 50 тис. грн, без використання ЕСЗ замовник не оприлюднює в ЕСЗ звіт про договір про закупівлю, укладений без використання ЕСЗ.

Пунктом 13 Особливостей передбачено перелік випадків, у яких придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. грн, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. грн, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн грн, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару. Разом з тим, аналізуючи закупівлі, оголошені замовниками у ЕСЗ, спостерігаються ситуації, в яких замовники застосовують методи закупівлі, які зокрема не передбачені Особливостями.

Відповідно до пункту 13 Методичних рекомендацій щодо підготовки щорічного звіту, з метою об’єктивного здійснення порівняння відповідних даних з минулорічними періодами, при розрахунках показників Звіту не враховані дані щодо здійснення неконкурентних закупівель газу ТОВ “ГК “Нафтогаз Трейдинг” в АТ “НАК “Нафтогаз України” (відповідно до яких у ЕСЗ оприлюднено 17 звітів про договір про закупівлю, укладених без використання ЕСЗ, з очікуваною вартістю – 192,03 млрд грн в результаті укладення 17 договорів на суму 192,03 млрд грн за кодом CPV – 09000000-3 Нафтопродукти, паливо, електроенергія та інші джерела енергії). Принагідно інформуємо, що згідно з частиною шостою статті 3 Закону під час здійснення таких закупівель газу Закон не застосовується, хоча згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 31.10.2023 № 1135, якою пункт 13 Особливостей доповнено новим абзацом, такі договори підлягають публікації в ЕСЗ.

Згідно з даними ЕСЗ, у 2025 році замовниками було оголошено майже 3,68 млн закупівель із загальною очікуваною вартістю понад 1,24 трлн грн (тут і далі – з урахуванням ПДВ), з яких 13,2 тис. закупівель з очікуваною вартістю близько 39,4 млрд грн здійснювалось за кошти та правилами міжнародних організацій.

За результатами закупівель у 2025 році було укладено понад 3,52 млн договорів про закупівлю на суму, що становить майже 929,4 млрд грн, серед яких за кошти міжнародних організацій 9,1 тис. договорів та 23,18 млрд грн відповідно.

Надалі у звіті детально розглядається інформація про закупівлі, які здійснювались відповідно до правил, які регулюються законодавством у сфері публічних закупівель.

У порівнянні з 2024 роком кількість оголошених закупівель та їх очікувана вартість збільшилися до 3,67 млн та до 1,2 трлн грн відповідно. Разом з тим, вартість укладених договорів у 2025 році перевищила 906,2 млрд грн, що вказує на зростання показника порівняно з 2023 та 2024 роками, незважаючи на триваючий воєнний стан (діаграма 1), що свідчить про стабільність та адаптивність, навіть в умовах воєнного стану. Також це може бути пов’язане зі зростанням інфляційних процесів та відповідним підвищенням вартості товарів, робіт та послуг.

Діаграма 1

Кількість та загальна вартість укладених договорів

У 2025 році загальна кількість замовників, які здійснювали закупівлі, складає 28 566 суб’єкта, що має тенденцію до збільшення порівняно з попередніми роками, яка відображена у діаграмі 2.

Діаграма 2

Кількість замовників

Аналіз закупівель, оголошених замовниками у 2025 році, показує звичайну сезонну закономірність: найбільш активний період, коли замовники оголошують закупівлі, щоб встигнути використати бюджетні кошти, припадає на жовтень, листопад та грудень. Натомість, червень, липень та серпень традиційно є місяцями з найменшою кількістю оголошених закупівель, що відображено у діаграмі 3.

Діаграма 3

Помісячний розподіл оголошених замовниками закупівель (лотів)

В свою чергу, у закупівлях звітного періоду відслідковується хоч і незначне, проте збільшення кількості учасників у порівнянні з 2024 роком на 0,86% та становить 189 895 суб’єктів. Проте цей показник все ще залишається нижчим за рівень 2023 року (діаграма 4).

Варто виокремити той факт, що у 2025 році загальна кількість суб’єктів, які брали участь у конкурентних закупівлях, становила 38 576 учасників. При цьому, значна частина цих учасників (10 243 суб’єкти, або 26,55%) були новими гравцями ринку публічних закупівель, які не брали участь у закупівлях протягом попередніх трьох років. Цей приріст нових учасників може свідчити про зростання інтересу бізнесу до ринку публічних закупівель.

Діаграма 4

Загальна кількість учасників закупівель в ЕСЗ

Згідно з даними ЕСЗ переважна більшість успішних закупівель товарів, робіт та послуг здійснювалася без використання ЕСЗ з подальшим оприлюдненням в ЕСЗ звіту про договір про закупівлю, укладеного без використання ЕСЗ, та становить 88,35% від усіх успішних закупівель 2025 року. Проте ці закупівлі мають відносно низьку частку в загальній очікуваній вартості – лише 27,64%.

Поряд з цим, найбільшу частку за очікуваною вартістю закупівель становлять відкриті торги з особливостями – 59,68% вартості всіх закупівель. Розподіл успішних закупівель за типами методів закупівель наведено у таблиці 1.

Таблиця 1

Кількість та загальна очікувана вартість успішних закупівель (лотів) за типами
методів закупівель

Загальний розподіл обсягів та очікуваної вартості закупівель наразі практично не змінився порівняно з минулим роком, що демонструє стабільність системи закупівель під час дії воєнного стану. При цьому, зросла частка закупівель, проведених через електронний каталог (оголошення запиту пропозицій постачальників): за кількістю відбулось збільшення з 4,52% у 2024 році до 6,40% у 2025 році; за очікуваною вартістю спостерігається зростання з 7,57% до 12,19% у 2025 році. Це свідчить про те, що замовники все частіше використовують електронний каталог для тих закупівель, де потрібно знайти оптимальний баланс між швидкістю проведення процедури та забезпеченням конкуренції.

Наступна інформація, що зображена на діаграмі 5, демонструє розподіл вартості та кількості договорів, укладених замовниками у 2025 році, відповідно до методів закупівель.

Важливо підкреслити, що за загальною сумою укладених контрактів переважають конкурентні процедури. Абсолютним лідером за вартістю залишається конкурентний спосіб закупівлі, зокрема, відкриті торги з особливостями, сума договорів за якими перевищила 541 млрд грн.

Діаграма 5

Загальна кількість та вартість договорів про закупівлю в ЕСЗ у розрізі типів методів
закупівель

Водночас варто відзначити зростання показників, що стосуються використання електронного каталогу як зручного та швидкого інструменту закупівлі широкого спектру товарів, про що свідчить здійснення понад 224 тис. закупівель на загальну вартість договорів понад 103,93 млрд грн. Зокрема, таке зростання пов’язане з тим, що відповідно до Особливостей електронний каталог є альтернативою відкритим торгам з особливостями, для застосування якого відсутні будь-які вартісні обмеження. Також звертаємо увагу на перелік найбільш використовуваних кодів CPV, за якими
замовники здійснювали закупівлі товарів, робіт та послуг у 2025 році (таблиці 2 і 3).

Таблиця 2

ТОП-10 кодів CPV за кількістю успішних закупівель (лотів)

Загальна кількість ТОП-10 найбільш використовуваних кодів CPV закупівель товарів, робіт та послуг за кількістю завершених замовниками закупівель складає 2,16 млн, що становить 61,49% від загальної кількості.

Таблиця 3

ТОП-10 кодів CPV за загальною очікуваною вартістю успішних закупівель (лотів)

Загальна сума очікуваної вартості ТОП-10 найбільш використовуваних кодів CPV закупівель (лотів) складає 712,22 млрд грн, що становить 76,53% від загальної суми. Найбільша частка припадає на будівельні роботи та поточний ремонт, нафтопродукти, паливо та електроенергію.

Таким чином, майже половина (49,34%) очікуваної вартості всіх закупівель сконцентрована у кодах CPV 45000000-7 Будівельні роботи та поточний ремонт, що становить 28,08% і 09000000-3 Нафтопродукти, паливо, електроенергія та інші джерела енергії – 21,26%.

В свою чергу, у таблиці 4 пропонуємо розглянути розподіл за кількістю та вартістю договорів, укладених у 2025 році за результатами здійснених публічних закупівель, відповідно до конкретного типу предмета закупівлі.

Таблиця 4

Кількість та загальна сума укладених договорів про закупівлю у розрізі типів
предмета закупівлі (товари, роботи, послуги) та кодів CPV

У звітному році найбільша кількість договорів про закупівлю товарів укладена за результатами закупівель таких кодів CPV: 44000000-0 Конструкції та конструкційні матеріали; допоміжна будівельна продукція (крім електроапаратури) та 15000000-8 Продукти харчування, напої, тютюн та супутня продукція, що забезпечують базові потреби замовників. Проте найбільше коштів замовники витрачають на закупівлі нафтопродуктів, палива, електроенергії та інших джерел енергії (за кодом CPV 09000000-3): понад 182,14 млрд грн, що також свідчить про істотну частку вартості енергоносіїв у витратах замовників.

Аналіз в частині закупівель робіт дає можливість зробити висновок, що такі коди CPV, як 45000000-7 Будівельні роботи та поточний ремонт та 71000000-8 Архітектурні, будівельні, інженерні та інспекційні послуги, впевнено займають перші позиції як за кількістю укладених договорів, так і за їх сумою, адже будівництво та ремонтні роботи залишаються стратегічними пріоритетами держави. За результатами закупівель послуг можна виокремити, що найбільшу кількість договорів, а саме 225 571, було укладено за кодом CPV 50000000-5 Послуги з ремонту і технічного обслуговування. Водночас найбільші вартості договорів спостерігаються за кодом CPV 45000000-7 Будівельні роботи та поточний ремонт – 50,93 млрд грн та за кодом CPV 50000000-5 Послуги з ремонту і технічного обслуговування – понад 25 млрд грн.

Окремо слід розглянути співвідношення конкурентних та неконкурентних закупівель (лотів) зважаючи на поріг, встановлений пунктом 10 Особливостей, відповідно до якого замовники, у тому числі централізовані закупівельні організації, здійснюють закупівлі товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. грн, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. грн, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн грн, шляхом застосування відкритих торгів з особливостями, відкритих торгів з публікацією англійською мовою або шляхом використання електронного каталогу для закупівлі товару (діаграма 6).

Діаграма 6

Співвідношення конкурентних до неконкурентних закупівель та у розрізі кількості
закупівель та початкової суми договорів та понадпорогових закупівель

Діаграма 6 наочно демонструє вплив на кількість договорів, що укладаються замовниками конкурентним способом, якщо здійснення закупівель на понадпорогову суму, частка яких з близько 11% зростає до 75%, а для неконкурентних закупівель ситуація змінюється на протилежну – з понад 88% до майже 25%. Абсолютна більшість неконкурентних закупівель, що становить майже 3,03 млн, або 97,5% від усіх неконкурентних закупівель, була здійснена на суми, які не перевищують вартісні пороги, встановлені Особливостями. Це означає, що замовники використовують неконкурентний спосіб, головним чином, для дрібних закупівель, тоді як понадпорогові закупівлі здебільшого проводяться шляхом застосування конкурентних способів закупівлі.

Діаграма 7 представляє розподіл усіх закупівель (лотів) за їх кількістю та очікуваною вартістю в розрізі конкурентних та неконкурентних закупівель, відповідно до конкретного типу предмета закупівлі.

Діаграма 7

Частка успішних конкурентних та неконкурентних закупівель за кількістю та
очікуваною вартістю закупівель(лотів)

Протягом 2025 року в ЕСЗ було проведено 409 176 успішних конкурентних закупівлі (лотів) з очікуваною вартістю у розмірі 672,85 млрд грн, при цьому кількість неконкурентних закупівель склала 3 104 277 із загальною очікуваною вартістю 257,76 млрд грн, що є меншою ніж у конкурентних на 61,69%.

Окремої уваги потребують закупівлі, проведені неконкурентним способом, за результатами яких укладено договори на понадпорогові суми. У 2025 році було укладено 76 882 таких договорів на суму 193,89 млрд грн, серед яких очевидно знаходяться закупівлі, які на період воєнного стану та відповідно до пункту 13 Особливостей можуть здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу. Їх розподіл у розрізі типів предметів закупівель можна побачити у діаграмі 8.

Діаграма 8

Кількість договорів та сума, визначена в них на момент підписання, укладених за
результатами проведених понадпорогових неконкурентних закупівель

Дані ЄСЗ свідчать про високий рівень успішності конкурентних публічних закупівель (діаграма 9). Так, можемо спостерігати, що за всіма типами предметів закупівель, за очікуваною вартістю успішними є переважна більшість (понад 76,5%), а за кількістю успішність перевищує показник 95%, серед яких найуспішнішими є закупівлі послуг зі значенням – 96,8 %.

Діаграма 9

Частка успішних та неуспішних конкурентних закупівель (лотів) за їх типами
предмета закупівлі, кількістю та очікуваною вартістю

Водночас успішність конкурентних методів закупівель відображено на діаграмі 10. За кількістю найвищий показник має відбір за рамковою угодою – 94,21%, хоча і немає значної кількості, наступним йде запит пропозицій постачальників з показником успішності у 81,83% та досить вагомою часткою закупівель понад 274,5 тис. Якщо оцінювати успішність за очікуваною вартістю, то всі методи, окрім відкритих торгів (55,31%) – що не передбачені Особливостями на період воєнного стану – демонструють рівень не менше 61,86%.

Діаграма 10

Частка успішних конкурентних закупівель (лотів) за видами закупівель

Поділ однієї великої закупівлі на лоти передбачає можливість більшої залученості учасників та відповідно потенційне збільшення конкуренції у такій закупівлі. Таким чином, поміж оголошених у 2025 році конкурентних закупівель, 15 656 закупівель, з очікуваною вартістю понад 45,28 млрд грн, було поділено щонайменше на 2 лоти.

Разом з тим, тендери з найбільшою сумою очікуваної вартості та найбільшою кількістю поділу на лоти відбувалися під час здійснення закупівель товарів, але у відсотковому значенні за відповідним типом предмету закупівлі найкращий показник спостерігається у закупівлях послуг, у яких щонайменше кожна десята закупівля є мультилотовою, про що зазначено у діаграмах 11 та 12.

Діаграма 11

Частка успішних закупівель, які були розділені на лоти за кількістю закупівель

Діаграма 12

Частка успішних закупівель, які були розділені на лоти за очікуваною вартістю
закупівель

Випадки, коли жодна тендерна пропозиція не була подана у встановлений термін, призводять до автоматичної відміни ЕСЗ відкритих торгів, яких у 2025 році виявлено у 119 031 закупівлі (лотах). Більш детальна інформація щодо конкурентних закупівель (лотів), в яких не взяв участь жоден учасник, в розрізі кодів CPV (агрегований за 2 цифрою) предмета закупівлі за очікуваною вартістю закупівель та кількістю закупівель (лотів) представлено на діаграмах 13 та 14.

Діаграма 13

Частка конкурентних закупівель (лотів), в яких не взяв участь жоден учасник, в
розрізі кодів CPV (агрегований за 2 цифрою) предмета закупівлі за очікуваною
вартістю закупівель (ТОП-10)

Варто звернути увагу, що найбільші частки закупівель за очікуваною вартістю, а саме в розмірі 95,24%, 35,95%, 34,48%, в яких не взяв участь жоден учасник, можна побачити у закупівлях за кодами CPV: 75000000-6, 22000000-0, 92000000-1.

Діаграма 14

Частка конкурентних закупівель (лотів), в яких не взяв участь жоден учасник, в
розрізі кодів CPV (агрегований за 2 цифрою) предмета закупівлі за кількістю
закупівель (лотів) (ТОП-10)

Найбільший відсоток серед конкурентних закупівель (лотів), в яких не взяв участь жоден учасник, спостерігається у закупівлях за кодами CPV: 65000000-3 Комунальні послуги – 54,59% та 85000000-9 Послуги у сфері охорони здоров’я та соціальної допомоги – 51,91%, які скоріше за все зумовлені специфікою предмету закупівлі.

Поряд з цим, аналіз даних ЕСЗ показує, що середній строк подання тендерних пропозицій у відкритих торгах з особливостями товарів становить 9,13 днів, а послуг – 9,08, що забезпечує оперативність у процесі закупівель без надмірного затягування закупівлі. Водночас середній строк подання тендерних пропозицій під час закупівлі робіт становить 16,5 днів. Зазначене дозволяє учасникам детальніше аналізувати вимоги тендерної документації та готувати відповідні тендерні пропозиції.

Загалом, публічні закупівлі в Україні мають достатню гнучкість, що дозволяє замовникам обирати метод, оптимальний для їхніх потреб, в залежності від бажаного балансу між швидкістю проведення процедури та рівнем конкуренції. Так, для швидких і стандартних закупівель найефективнішими є запит пропозицій постачальників з середньою тривалістю проведення закупівлі 8 днів, що найбільше підходить для закупівель товарів із стандартними характеристиками.

Для складніших закупівель замовники використовують відкриті торги з особливостями, такий тип методу закупівлі забезпечує прозорість та конкурентність, однак триває 22 або 32 дні, в залежності від типу предмету. Найдовшими є закупівлі, які здійснюються шляхом використання відкритих торгів з публікацією англійською мовою, які мають аналогічні строки, що передбачені європейським законодавством.

Таблиця 5

Середня тривалість проведення конкурентних закупівель

Для ефективного здійснення закупівель законодавством у сфері публічних закупівель передбачено можливість замовнику встановлювати перелік критеріїв оцінки (критеріями оцінки є: ціна; або вартість життєвого циклу; або ціна з іншими критеріями оцінки) та методику оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги кожного критерію. При формуванні таких критеріїв замовниками у 2025 році найчастіше застосовувався критерій ціни у всіх типах предмета закупівлі, що розкривається у таблиці 6. Разом з тим, при закупівлі товарів замовниками найчастіше порівняно з іншими типами предметами закупівель застосовувались інші критерії оцінки крім ціни. Загалом у 2025 році критерій оцінки вартості життєвого циклу застосовували у 29 конкурентних закупівлях, а ціну разом з іншими критеріями оцінки у 227 конкурентних закупівлях.

Таблиця 6

Застосування замовником критеріїв оцінки тендерних пропозицій у конкурентних
закупівлях

З метою оцінки ефективності здійснення закупівель товарів, робіт та послуг здійснено спробу порахувати: різницю між очікуваною вартістю предмета закупівлі та переможною пропозицією учасника; різницю між переможною та наступною поданою тендерними пропозиціями учасників, а також різницю між сумою укладеного договору та сумою сплачених коштів згідно виконаного договору, з відповідним розподілом за типом предмета закупівлі (діаграми 15, 16 та 17).

Діаграма 15

Різниця між очікуваною вартістю предмета закупівлі та переможною пропозицією
учасника за типами предмета закупівлі

У 2025 році загальна сума зменшення вартості закупівель, отримана завдяки різниці між очікуваною вартістю предмета закупівлі та ціною пропозиції учасникапереможця, становить приблизно 39,21 млрд грн. Максимальна зафіксована різниця (у відсотках) досягла 5,21% у товарах, а в середньому цей показник становив 4,21% від загальної очікуваної вартості.

Діаграма 16

Оцінка ефективності закупівлі, розрахована як різниця між переможною та
наступною тендерними пропозиціями учасників

Результативність проведення конкурентних процедур оцінюється їх ефективністю, яка, в тому числі, може розраховуватись як різниця між переможною та наступною тендерними пропозиціями учасників.

За даними ЕСЗ відсоток різниці по всіх закупівлях варіюється від 2% до 4%, що вказує на певну конкуренцію серед учасників під час здійснення закупівель товарів, робіт та послуг, а також відображає ефективність конкурентних процедур закупівель, що дозволяє забезпечувати прозорість та економічну доцільність витрачання бюджетних коштів.

Результатом проведення кожної успішної закупівлі є укладення договору та, зазвичай – подальше його виконання. Одним із елементів, які характеризують виконання договору, є кошти, які були сплачені під час виконання договору. Поряд з цим звертаємо увагу, що для розрахунку наступного показника було відібрано лише ті закупівлі, за результатами яких було укладено договір та оприлюднено звіт про виконання договору про закупівлю, а оскільки замовники не завжди вчасно, а в деяких випадках і взагалі не публікують таких звітів, тому й зазначені суми є значно меншими.

Діаграма 17

Оцінка закупівлі, розрахована як різниця між сумою укладеного договору та сумою
сплачених коштів згідно виконаного договору

Відповідно до даних за 2025 рік найбільша різниця між сумою укладеного договору та сумою сплачених коштів згідно виконаного договору становила при закупівлі послуг та складала 14,06% у той же час найменша різниця становила у закупівлях товарів та склала 10,25%, зазначене може свідчити про часткове або неповне виконання укладених договорів, можливе його передчасне розірвання або коригування потреб у процесі виконання договору.

Частки договорів, сума яких на момент підписання дорівнює сумі коштів, сплачених за виконані договори; договорів, у яких сума коштів, сплачених за виконані договори, збільшилася та договорів, у яких сума коштів, сплачених за виконані договори, зменшилася представлено у розрізі типів предмета закупівлі на діаграмах 18, 19 та 20.

Діаграма 18

Частка договорів в залежності від суми коштів сплачених за виконані договори у
закупівлях (лотах), у яких оприлюднено в ЕСЗ звіт про виконання договору про
закупівлю товарів

Діаграма 19

Діаграма 20 Частка договорів в залежності від суми коштів сплачених за виконані
договори у закупівлях (лотах), у яких оприлюднено в ЕСЗ звіт про виконання
договору про закупівлю робіт

Діаграма 20

Частка договорів в залежності від суми коштів сплачених за виконані договори у
закупівлях (лотах), у яких оприлюднено в ЕСЗ звіт про виконання договору про
закупівлю послуг

Як видно з діаграм 18, 19 та 20, закупівлі товарів є найбільш прогнозованими, оскільки більшість таких договорів виконуються без змін у їх вартості та становлять 86,42% виконаних договорів без змін у сумі. Роботи є найменш стабільним типом предмета закупівлі оскільки лише 65,8% договорів виконані без змін у сумі, що може вказувати на складність процесу визначення початкової вартості та необхідності перегляду підходів до планування та контролю виконання за такими договорами.

Важливим елементом конкурентних процедур закупівель є електронний аукціон. Під час аукціону учасники подають свою початкову цінову пропозицію, після чого на кожному етапі знижують ціну відповідно до мінімального кроку зниження, визначеного замовником. Цей механізм сприяє вибору переможця, який пропонує найвигіднішу з економічної точки зору цінову пропозицію.

Таким чином, завдяки розрахунку різниці між найменшою ціною 1 раунду аукціону та найменшою ціною 3 раунду аукціону (переможною пропозицією) найбільшою ефективністю відзначаються закупівлі роботи, що нараховують понад 12,73 млрд грн різниці (6,65% від загальної суми пропозицій з найменшою ціною на 1 раунді аукціону), наступним за вартісним вираженням різниці є товари – 8,11 млрд грн (2,37%) та послуги – 6,12 млрд грн (3,71%).

Аналізуючи частку розірваних договорів за результатами конкурентних процедур закупівель у розрізі типів предмета закупівлі (таблиця 7), можна відзначити, що найбільша частка під час закупівлі товарів припадає на запит пропозиції постачальника. Вони домінують як за кількістю, так і за відсотковим показником серед усіх типів закупівель. Водночас найбільший відсоток розірваних договорів спостерігається у закупівлях робіт під час застосування відкритих торгів з особливостями – 5,22%.

Таблиця 7

Частка розірваних договорів за результатами конкурентних закупівель (лотів)

Разом з тим, відповідно до статистичних даних ЕСЗ найвища частка договорів, у які вносилась хоча б одна зміна до договору спостерігається у договорах про закупівлю робіт і становить 64,65% (діаграма 21).

Аналіз внесених змін до договорів про закупівлі за типами предмета закупівлі показує, що найбільш поширеними причинами внесення змін є зменшення обсягів закупівлі, покращення якості предмета закупівлі, зміна ціни за одиницю товару, а також продовження строку дії договору.

Діаграма 21

Відсоток договорів про закупівлю, в які замовники вносили зміни в розрізі типів
предмета закупівлі (товари, роботи, послуги) за конкурентними закупівлями (лотами)

Водночас відповідно до даних ЕСЗ найбільший відсоток договорів, у які було внесено хоча б одну зміну, за кодом CPV становить у договорах на закупівлю готельних, ресторанних послуг та послуг з роздрібної торгівлі – 71,90%, наступними є будівельні роботи та поточний ремонт – 59,92%. Разом з тим найбільшою кількістю внесення змін до договору відзначаються договори про закупівлю нафтопродуктів, палива, електроенергії та інших джерел енергії із 21 520 змін до договору, що скоріше за все пов’язано з відповідними змінами вартості нафтопродуктів на ринку (таблиця 8).

Таблиця 8

ТОП-10 кодів CPV, за якими замовники найбільше вносили зміни до договору про закупівлю

Поряд з цим, у 2025 році протягом звітного періоду замовники регулярно надавали можливість усунення учасниками невідповідностей у поданих тендерних пропозиціях протягом 24 годин і використали його у 57 148 закупівлях (19,9% від всіх конкурентних закупівель), що є майже ідентичним показником до 2024 року – 19,78%. Зазначений інструмент дозволив замовникам уникнути відхилення економічно вигідних пропозицій учасників через невідповідність умовам тендерної документації та забезпечив досягнення максимальної економії під час закупівлі.

За допомогою наявної можливості виправлення виявлених невідповідностей в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції переможцями закупівлі було визначено учасників у 46 769 випадках, що становить 78,71% від усіх випадків, коли замовниками надавалась вимога про усунення таких невідповідностей.

Опрацьовуючи інформацію про закупівлі товарів, робіт і послуг на предмет рівня конкуренції в залежності від типу методу закупівлі, який обирав замовник, можемо спостерігати досить цікаву ситуацію, яка загалом залежить від того чи було успішно проведено закупівлю (таблиця 9).

Таблиця 9

Рівень конкуренції у конкурентних закупівлях (лотах) у розрізі типів предмета
закупівлі (товари, роботи, послуги) та методів закупівель.

Отже, загалом проглядається найвищий рівень конкуренції у закупівлях товарів, а найбільш конкурентоспроможними методами закупівель у 2025 році є закупівля за рамковою угодою, рівень конкуренції якої під час здійснених успішних закупівель товарів сягнув аж 7,34 завдяки оголошенню АТ “Укрпошта” рамкових угод, зокрема на дизельне пальне, а також під час застосування запиту пропозицій постачальників з середнім показником учасників – 3,0, який забезпечено завдяки участі у закупівлях електричної енергії, де беруть участь найбільша кількість постачальників. Щодо
відкритих торгів з особливостями, які є одним із основних способів закупівель під час воєнного стану, то під час закупівель товарів спостерігається конкуренція на рівні 1,69, робіт – 1,42 та послуг – 1,41.

Разом з тим, у 2025 році під час проведення закупівель у ЕСЗ було визначено 7 892 випадків спрацювання аномально низької ціни тендерної пропозиції, на що учасниками було надано 6 133 обґрунтувань, що складає 77,71% від всіх спрацювань. За результатами наданих обґрунтувань замовниками не було визнано переможцями учасників у 2 172 закупівлях (таблиця 10).

Таблиця 10

Кількість випадків, в яких ЕСЗ було визначено аномально низьку ціну (АНЦ)
тендерної пропозиції

Поряд з цим, не зважаючи на обставини воєнного стану, українські публічні закупівлі приваблюють учасників-нерезидентів. У 2025 році їх кількість становила 167 учасників з 10 країн світу, розподіл за якими відображено у діаграмі 22. При цьому варто відзначити, що у 2025 році значно зменшилась сума укладених договорів, укладених з учасниками нерезидентами, яка склала 15,87 млрд грн проти 22,34 млрд грн у 2024 році.

Діаграма 22

Топ країн учасників-нерезидентів, які є переможцями у закупівлях, за кількістю
укладених договорів

Відповідно до даних ЕСЗ найбільшу кількість учасників-нерезидентів представляють країни Республіки Польщі із кількістю 46 учасників і вартістю договорів, які з ними було укладено, у розмірі понад 2,15 млрд грн та Федеративної Республіки Німеччини з кількістю 31 учасників і вартістю договорів – 2,24 млрд грн. Водночас за розміром суми договорів, що були укладені з учасниками-нерезидентами перше місце займає Королівство Швеція з показником у 22,4 млрд грн, про що зазначено на діаграмі 22.

Діаграма 23

Топ країн учасників-нерезидентів, які є переможцями у закупівлях, за сумою
укладених договорів

Водночас з розподілом кількості та вартості укладених договорів з представниками країн-нерезидентів у розрізі кодів CPV, можна ознайомитись у таблиці 11, дані якої свідчать про те, що за звітній період найбільше договорів з учасниками нерезидентами укладено за кодами CPV: 33000000-0 Медичне обладнання, фармацевтична продукція та засоби особистої гігієни – 116, із сумою договору майже 3,2 млрд грн та 31000000-6 Електротехнічне устаткування, апаратура, обладнання та матеріали; освітлювальне устаткування – 29, із сумою договору 7,32 млрд грн.

Таблиця 11

ТОП-10 кодів CPV, в яких переможцями є учасники нерезиденти за сумою укладених
договорів

Окремо варто проаналізувати частку публічних закупівель у ВВП. Номінальний валовий внутрішній продукт (ВВП) за 2025 рік склав 8 931 194,0 млн грн. При цьому загальний обсяг публічних закупівель у сумі 906,22 млрд грн становить 10,15% від ВВП.

Діаграма 24

Частка публічних закупівель у валовому внутрішньому продукті

Слід зауважити, що у рамках реалізації програми Ukraine Facility замовниками було оголошено 12 561 закупівлю (лот) із загальною очікуваною вартістю понад 34,41 млрд грн. За результатами цих процедур було успішно укладено 8 682 договори, загальна сума яких на момент підписання склала майже 19,76 млрд грн. Зазначена інформація свідчить про те, що 69,1% оголошених закупівель (лотів) було успішно завершено укладанням договору.

Поряд з цим, відповідно до порядку підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів та порядку проведення моніторингу дотримання вимог щодо ступеня локалізації виробництва предметів закупівлі, внесених до переліку товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації виробництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.08.2022 № 861, Мінекономіки один раз на півроку на підставі даних електронної системи закупівель, отриманих від адміністратора електронної системи закупівель, та даних з інших джерел проводить моніторинг дотримання вимог щодо ступеня локалізації виробництва предметів закупівлі, внесених до переліку, який передбачає здійснення комплексу заходів, що забезпечують систематичний аналіз даних, що містяться в електронній системі закупівель, про результати проведених замовниками відповідно до Закону публічних закупівель за предметами закупівель, внесеними до переліку товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації виробництва.

Ступінь локалізації застосовується до товарів, перелік яких міститься у підпункті 2 пункту 61 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону та додатковому переліку товарів, що належать виключно до продукції переробної промисловості, до яких встановлюються вимоги щодо їх ступеня локалізації виробництва, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2025 № 782 (далі – локалізовані товари).

До переліку включено 6303 найменування товарів (в активному статусі), поданих виробниками у 2025 році, які мають ступінь локалізації виробництва 25% і більше. За результатами моніторингу оголошених замовниками закупівель у 2025 році, проведеного на основі даних, отриманих від адміністратора електронної системи закупівель, встановлено наступне*.

*Звертаємо Вашу увагу, що результати моніторингу звітного періоду можуть містити інформацію щодо закупівель, зокрема, товарів для потреб Збройних Сил, інших військових формувань, правоохоронних органів, які здійснювались у випадках, визначених абзацами четвертим – шостим пункту 3 особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, та інформацію щодо закупівлі локалізованих товарів, які підпадають під дію положень Закону України “Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі”, а також положень про державні закупівлі інших міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, до яких не застосовуються положення пункту 6¹ розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про публічні закупівлі”.

Інформація щодо оголошених закупівель локалізованих товарів:

Кількість замовників, що оголосили закупівлі локалізованих товарів:

Кількість учасників, які взяли участь у закупівлях локалізованих товарів:

Інформація щодо укладених договорів про закупівлю локалізованих товарів:

Інформація щодо відмінених та неуспішних закупівель локалізованих товарів:

З детальною інформацією про кількість закупівель (за лотами) локалізованих товарів у розрізі кодів CPV, визначених замовниками, можна ознайомитись за посиланням: https://surl.li/cajtgn.

Розділ IV “Професіоналізація сфери закупівель”

Мінекономіки системно реалізує комплекс заходів, спрямованих на підвищення професійної спроможності суб’єктів сфери публічних закупівель та подальшу професіоналізацію закупівельної діяльності. Зазначена робота має критично важливе значення в умовах воєнного стану та післявоєнного відновлення, коли якість управління публічними закупівлями безпосередньо впливає на ефективність використання публічних коштів, своєчасність реалізації проєктів відбудови, забезпечення потреб сектору безпеки та стійкість економіки загалом.

У цьому контексті Міністерство зосереджує зусилля на розвитку людського капіталу, посиленні інституційної спроможності замовників, впровадженні сучасних управлінських і аналітичних інструментів, а також поширенні кращих національних і європейських практик у сфері публічних закупівель. Особлива увага приділяється підвищенню рівня знань і практичних навичок уповноважених осіб, формуванню стратегічного підходу до закупівель, дотриманню принципів доброчесності, прозорості та підзвітності.

Реалізація таких заходів сприяє зниженню ризиків неефективного використання бюджетних коштів, підвищенню якості планування та виконання закупівель, розвитку конкуренції серед учасників, а також зміцненню довіри до сфери публічних закупівель. У середньо- та довгостроковій перспективі така діяльність створює передумови для сталого розвитку закупівельної сфери, її гармонізації зі
стандартами Європейського Союзу та ефективної інтеграції публічних закупівель у процеси відновлення й модернізації України.

З огляду на ключову роль публічних закупівель як одного з основних інструментів відбудови України, а також необхідність посилення спроможності професійної спільноти та охоплення можливістю для навчання широкого кола закупівельників, Мінекономіки спільно з Проєктом ЄС за участі викладачів закладів вищої освіти та експертів-практиків розроблено та розміщено на платформі Prometheus безкоштовний онлайн-курс “Управління публічними закупівлями”.

Онлайн-курс охопив практичні аспекти управління закупівельною діяльністю та присвячений питанням планування закупівель, формування і реалізації закупівельних стратегій, адміністрування договорів про закупівлю, управління ризиками та оцінювання ефективності закупівельної функції. Онлайн-курс “Управління публічними закупівлями” орієнтований на уповноважених осіб, фахівців, які виконують закупівельні функції, керівників організацій, представників органів державної влади та органів місцевого самоврядування і забезпечує уніфікований підхід до розуміння повного циклу закупівель та сприяє формуванню професійної культури у сфері публічних закупівель.

Доцільно також відзначити, що ефективність онлайн-формату підтверджується статистикою, оскільки онлайн-курс “Публічні закупівлі: від теорії до практики” переглянули 15 501 користувачів, а онлайн-курс “Публічні закупівлі: управління та оцінка ефективності” охопив 8 677 користувачів.

Наведені показники свідчать про високий рівень зацікавленості професійної спільноти в онлайн-форматі навчання та його ефективність як інструменту системного підвищення професійної спроможності фахівців у сфері публічних закупівель.

Враховуючи зазначене, наприкінці 2025 року Мінекономіки спільно з Проєктом ЄС розроблено і підготовлено новий онлайн-курс “Як досягти успіху в публічних закупівлях: гід для бізнесу”, старт якого відбувся на початку 2026 року та який присвячено практичним аспектам участі у публічних закупівлях в Україні та державах – членах Європейського Союзу та орієнтований на залучення бізнесу.

Поряд з цим, у 2025 році у межах реалізації співпраці з проєктом “Підтримка цифрової трансформації” (Digital Transformation Activity, DTA), було організовано проведення двох одноденних офлайн тренінгів для замовників у місті Тернопіль. Програма тренінгів охоплювала ключові напрями розвитку сфери публічних закупівель, застосування сучасних інструментів та електронної системи закупівель, ефективну взаємодію з ринком, а також особливості закупівель робіт, зокрема робіт з відновлення та облаштування укриттів. Окрему увагу було приділено практичним
аспектам планування закупівель і управління вартістю робіт, що має безпосередній вплив на раціональне використання публічних коштів.

У тренінгах взяли участь понад 100 осіб, зокрема фахівці та уповноважені особи з публічних закупівель, а також замовники, які здійснюють закупівлі робіт, з Тернопільської, Івано-Франківської, Львівської, Волинської, Закарпатської, Чернівецької, Рівненської та Хмельницької областей.

У співпраці з Проєктом Європейського Союзу “Програма ЄС з підтримки управління державними фінансами в Україні” (EU4PFM) (далі – Проєкт ЄС) Міністерство забезпечувало також проведення тематичних навчальних заходів в онлайн-форматі.

Так, у 2025 році проведено вебінар на тему “Актуальні аспекти закупівлі будівельних робіт в Україні та країнах ЄС”, присвячений висвітленню актуальних змін та практичних підходів у сфері закупівель робіт. Під час заходу учасникам було представлено ключові новації проєкту нової редакції Закону України “Про публічні закупівлі” в частині закупівель будівельних робіт, розглянуто особливості здійснення закупівель за підходом “Проєктуй і будуй”, а також презентовано досвід Литовської
Республіки щодо визначення очікуваної вартості та перегляду договірної ціни будівельних робіт.

Окремим напрямом роботи стало посилення освітньої складової у професіоналізації публічних закупівель шляхом підтримки викладацької спільноти. Так, у 2025 році Мінекономіки спільно з Проєктом ЄС проведено виїзний триденний тренінг “Публічні закупівлі – стратегічна сфера розвитку національної економіки у воєнний та повоєнний час”, який відбувся в місті Ужгород.

У навчанні взяли участь представники з 14 університетів України, зокрема з Києва, Житомира, Одеси, Івано-Франківська, Миколаєва, Харкова, Ірпеня, а також переміщеного університету з Луганська. Захід мав важливе значення для розвитку освіти у сфері публічних закупівель та був спрямований на підтримку викладачів закладів вищої освіти, залучених до розроблення й викладання освітніх програм з публічних закупівель, а також на посилення ролі викладацької спільноти у підготовці висококваліфікованих фахівців із закупівель, адаптованих до сучасних викликів, реформ та вимог Європейського Союзу. Програма тренінгу передбачала обговорення актуальних змін у законодавстві та інституційній архітектурі сфери публічних закупівель, удосконалення методичних підходів до викладання, а також впровадження інноваційних освітніх рішень і практик.

Основними темами заходу стали сучасні принципи розвитку сфери публічних закупівель, освітні програми та стандарти підготовки фахівців, стратегічне планування, моніторинг і оцінювання ефективності публічних закупівель, а також підтримка викладацької спільноти та налагодження сталої комунікації між викладацькою спільнотою та Мінекономіки.

Особлива цінність заходу полягала у посиленні практичної спрямованості освітніх програм, інтеграції європейських принципів і стандартів у навчальний процес та уніфікації підходів до підготовки майбутніх фахівців у сфері публічних закупівель. Це дозволило викладачам оновити зміст навчальних дисциплін відповідно до сучасних викликів і практичних потреб ринку.

Таким чином, проведення виїзного тренінгу сприяло зміцненню кадрового потенціалу закладів вищої освіти та продовженню формування професійної спільноти викладачів.

Упродовж року Мінекономіки також забезпечувало проведення заходів, спрямованих на підтримку реформ та гармонізацію сфери закупівель із європейськими підходами.

Так, у 2025 році спільно з Проєктом ЄС організовано міжнародну конференцію “Реформування публічних закупівель в Україні – на шляху до ЄС”, яка відбулася у місті Києві, та у якій взяли участь близько 200 учасників закупівельної спільноти. Метою конференції стало комплексне обговорення ключових аспектів реформування сфери публічних закупівель в Україні з урахуванням європейського досвіду та кращих міжнародних практик, оцінка досягнутих результатів реформи, визначення актуальних викликів, а також окреслення подальших кроків щодо інтеграції України
до Європейського Союзу. У ході конференції учасникам було представлено аналіз поточного стану сфери публічних закупівель в Україні та обговорено вплив процесів євроінтеграції на розвиток закупівельного законодавства.

Окрему увагу приділено вивченню досвіду реформування закупівельних систем у країнах, що нещодавно приєдналися до Європейського Союзу, зокрема державах Західних Балкан, Хорватії та Північної Македонії, у частині адаптації законодавства, інституційної побудови системи та механізмів контролю і нагляду.

Проведення конференції забезпечило можливість діалогу між представниками органів влади, міжнародними партнерами, експертним середовищем і громадськістю щодо подальшого розвитку сфери публічних закупівель та її гармонізації з європейським закупівельним законодавством, тому захід мав важливе стратегічне значення для формування узгодженого бачення подальшого реформування сфери публічних закупівель, підвищення якості державної політики у цій сфері та прискорення інтеграції України в умовах євроінтеграції та післявоєнного відновлення.

У звітному році Мінекономіки спільно з ДП “ПРОЗОРРО” проведено інформаційно-роз’яснювальний вебінар, присвячений особливостям здійснення публічних закупівель за правилами програми Ukraine Facility – фінансового інструменту підтримки України від ЄС.

Під час заходу учасникам було представлено ключові оновлення Особливостей. Проведення зазначеного вебінару сприяло підвищенню обізнаності замовників щодо оновлених правил, формуванню єдиного підходу до застосування Особливостей та забезпеченню належного і прозорого використання коштів ЄС у процесі відбудови та розвитку України. Запис вебінару розміщено на YouTube-каналі Prozorro TV за посилання: https://surl.li/uomuvj

У 2025 році у співпраці з Проєктом ЄС проведено форум “Prozorro Market: ефективні закупівлі та синхронізація з ЄС”, присвячений розвитку сфери публічних закупівель та електронного каталогу, у якому взяли участь понад 200 представників органів державної влади, бізнесу, міжнародних інституцій та експертного середовища.

Під час форуму окрему увагу було приділено питанням євроінтеграції, синхронізації національних закупівельних підходів із практиками ЄС, а також представлено результати розвитку електронного каталогу у 2025 році.

Мінекономіки також на постійній основі здійснює інформування суб’єктів сфери публічних закупівель про актуальні можливості професійного навчання та підвищення кваліфікації з метою розвитку кадрового потенціалу, посилення стратегічної спроможності закупівель та професіоналізації фахівців у сфері публічних закупівель.

Мінекономіки поінформувало суб’єктів сфери закупівель про можливість участі у міжнародній навчальній програмі PPE+ Europe 2025, що реалізується в межах програми Єдиного ринку Європейської комісії за участі Bundes Beschaffung GmbH (BBG), яка спрямована на розвиток стратегічних компетенцій і професіоналізацію фахівців, які здійснюють закупівельну діяльність у складі ЦЗО. Окремі представники ЦЗО вже пройшли навчання, що сприяє підвищенню їх експертності та впровадженню кращих європейських практик у сфері публічних закупівель.

Також замовників було поінформовано про відкриття другого набору на магістерську програму подвійного дипломування International Public Procurement Management, яка впроваджується Державним торговельно-економічним університетом у співпраці з University of Rome Tor Vergata за підтримки міжнародних фінансових інституцій для державних службовців та працівників державних компаній у рамках грантового проєкту “Розвиток потенціалу українських фахівців із закупівель” Європейського банку реконструкції та розвитку.

Навчання за програмою для державних службовців та працівників державних компаній у межах проєкту “Розвиток потенціалу українських фахівців із закупівель” здійснюється за рахунок грантового фінансування, наданого Європейським банком реконструкції та розвитку, Європейським інвестиційним банком та Банком розвитку Ради Європи. Так, у звітному періоді 30 представників українських державних організацій, відібраних на конкурсній основі, проходять навчання.

Разом з тим у межах співпраці з Проєктом ЄС підготовлено “Посібник про навчання для закупівельників: навчальні програми, курси, модулі, консультації та інші можливості з публічних закупівель, доступні для закупівельників в Україні”, який розміщено за посиланням: https://surl.li/hyjojn

У посібнику агреговано, узагальнено та структуровано інформацію про всі наявні та доступні можливості для навчання і підвищення кваліфікації у сфері публічних закупівель як в Україні, так і в інших країнах для фахівців у закупівельній сфері. Підготовка посібника здійснювалася з урахуванням результатів опитування замовників, отриманого зворотного зв’язку слухачів онлайн-курсів, а також
матеріалів інтерв’ю та фокус-груп, проведених у межах оцінки навчальних потреб фахівців у сфері публічних закупівель.

У співпраці з експертами Проєкту ЄС підготовлено методичні матеріали “Посібник із запобігання шахрайству у публічних закупівлях” і “Настанови щодо управління конфліктом інтересів”, рекомендовані для практичного застосування замовниками та уповноваженими особами. Матеріали формують системний підхід до запобігання зловживанням, містять роз’яснення ключових понять, типових ризиків, індикатори ризику на всіх етапах закупівель, алгоритми дій і контрольні списки для самооцінки. Ознайомитись з матеріалами можна за посиланнями: https://surl.li/hemtaz, https://surl.li/vtaggn

У співпраці з Проєктом ЄС в частині методологічної підтримки підготовлено матеріали щодо формування системи ключових показників ефективності (далі – КПЕ), які створюють методологічну основу для системної, порівнюваної та прозорої оцінки результативності закупівель. Матеріали містять практичні рекомендації з відбору, вимірювання й аналізу КПЕ, а також прикладні підходи до їх розрахунку та моніторингу і сприятимуть підвищенню прозорості та підзвітності, посиленню аналітичної спроможності замовників, ухваленню управлінських рішень на основі вимірюваних результатів, оптимізації використання бюджетних коштів і гармонізації практики зі стандартами ЄС. Ознайомитись з матеріалами можна за посиланням: https://surl.li/kueqry

Важливим елементом підвищення якості правозастосування у закупівлях стало те, що експертами Проєкту ЄС у співпраці з Мінекономіки підготовлено “Огляд судової практики щодо застосування положень постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178”. Підготовка зазначеного огляду має вагоме практичне значення, оскільки забезпечує систематизацію актуальної судової практики застосування положень Особливостей та сприяє формуванню єдиного, послідовного й передбачуваного підходу до правозастосування у сфері публічних закупівель в
умовах воєнного стану. Документ надає замовникам та уповноваженим особам можливість враховувати правові позиції судів під час планування та здійснення закупівель, що сприяє мінімізації ризиків порушень і виникнення судових спорів. Результатом підготовки огляду є підвищення рівня правової визначеності та передбачуваності у сфері публічних закупівель, посилення правової обізнаності фахівців, зменшення кількості помилок під час застосування Особливостей, а також підтримка прийняття обґрунтованих управлінських рішень у закупівельній діяльності.

З метою вивчення практичного досвіду застосування Директив Європейського Союзу у сфері публічних закупівель, зокрема електронних та централізованих закупівель, а також реалізації проєктів державно-приватного партнерства і концесій, у межах співпраці з ЄС, з 12 по 14 березня 2025 року відбувся навчальний візит до м. Лісабон (Португальська Республіка) за участі представників Верховної Ради України, Мінекономіки, Держаудитслужба, АМКУ.

У межах візиту проведено робочі зустрічі з представниками органів влади та інституцій , відповідальних за формування та реалізацію політики у сфері публічних закупівель. Зокрема, відбулася зустріч з представниками Португальського інституту державних ринків, нерухомості та будівництва (IMPIC), під час якої обговорено нормативно-правове регулювання закупівель, функціонування електронного порталу, а також впровадження “зелених” і соціально відповідальних закупівель.

Окрему увагу приділено вивченню досвіду централізованих закупівель під час зустрічей з Державною службою спільних закупівель Міністерства охорони здоров’я Португалії (SPMS) та Державною службою спільних закупівель у сфері публічного управління (ESPAP). Учасники ознайомилися з практиками застосування рамкових угод, динамічних систем закупівель, стандартизації процесів та використання даних для підвищення ефективності централізованих закупівель.

Під час зустрічей з представниками компанії Infraestruturas de Portugal та UTAP розглянуто практичні аспекти підготовки та реалізації інфраструктурних проєктів на умовах державно-приватного партнерства, в тому числі у частині розподілу ризиків, фінансування та посилення державного контролю.

В рамках реалізації функції надання консультацій рекомендаційного характеру з питань закупівель за 2025 рік до Мінекономіки через інфоресурс надійшло 550 запитів, відповіді на які оприлюднені на офіційному вебсайті Мінекономіки.

Водночас на численні звернення суб’єктів сфери публічних закупівель було підготовлено 14 розгорнутих листів, які містять узагальнені відповіді рекомендаційного характеру, у тому числі, які мали на меті інформування суб’єктів сфери публічних закупівель щодо змін законодавства. Такі узагальнюючі листи оприлюднюються на інфоресурсі у вільному доступі та застосовуються для надання відповідей користувачам, які звертаються з аналогічними питаннями, зокрема:

1. від 03.01.2025 № 3323-04/861- 06 “Щодо обмежень функціонування єдиних державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України” (https://surl.lt/tjhvfh);
2. від 15.01.2025 № 3323-04/3930-07 “Щодо модернізації електронної системи закупівель” (https://surl.li/pzemrt);
3. від 16.01.2025 № 3323-04/4217-06 “Щодо рекомендацій Антимонопольного комітету України” (https://lnk.ua/xNKQzvae8);
4. від 10.02.2025 № 3323-04/13367-07 “Щодо оскарження,здійснення контролю та моніторингу закупівель” (https://surl.li/luostq);
5. від 28.02.2025 № 3323-04/19127-07 “Щодо закупівель з урахуванням положень Рамкової угоди згідно з інструментом Ukraine Facility” (https://surl.li/whdvxo);
6. від 19.03.2025 №3323-04/23763-06 “Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” (https://surl.li/ljusjm);
7. від 30.05.2025 № 3323-04/39936-07 “Щодо модернізації електронної системи закупівель” (https://surl.li/oauynb);
8. від 14.07.2025 № 3323-04/48400-07 “Щодо закупівель з урахуванням положень Рамкової угоди згідно з інструментом Ukraine Facility” (https://surl.lu/qicjkc);
9. від 17.07.2025 № 3323-04/49130-07 “Про затвердження додаткового переліку товарів, до яких застосовується локалізація” (https://surl.li/pblfti);
10. від 14.08.2025 № 3323-04/53961-07 “Щодо модернізації електронної системи закупівель” (https://surl.li/jgtdva);
11. від 05.09.2025 № 3323-04/60011-06 “Щодо втрати чинності Господарського кодексу України” (https://lnk.ua/LVbPdWL4y);
12. від 01.10.2025 № 3323-04/66043-06 “Щодо внесення змін до особливостей стосовно прозорого будівництва та цифровізації” (https://surl.li/gslngz);
13. від 12.11.2025 № 3323-04/77313-06 “Щодо модернізації електронної системи закупівель” (https://surl.li/wwioqo);
14. від 22.11.2025 № 3323-04/79984-06 “Щодо внесення змін до особливостей для закупівель в рамках Ukraine Facility” (https://surl.lt/tjhvfh).

Зниження кількості звернень на 10% порівняно з 2024 роком свідчить про ефективність превентивних роз’яснювальних заходів, які вживаються Уповноваженим органом з метою інформування та надання рекомендацій щодо застосування закупівельного законодавства. Зменшення кількості запитів досягнуто завдяки систематичному проведенню вебінарів, онлайн-заходів та залученню стейкхолдерів до спільних заходів, що дозволило масово охопити аудиторію та надати відповіді на типові питання. Систематична підготовка узагальнених відповідей та інформуючих листів рекомендаційного характеру дозволила забезпечити суб’єктів сфери публічних закупівель інформацією щодо найбільш актуальних тем стосовно змін до Особливостей у період воєнного стану, інструменту Ukraine Facility, вимог щодо ступеню локалізації та змін щодо прозорого будівництва.

Відповіді на запити та узагальнені листи акумульовані на інфоресурсі Мінекономіки у вільному доступі, що забезпечує прозорість та одноманітність правозастосовної практики.

Проблемними аспектами 2025 року можна зазначити динамічність змін, внесених до законодавства, оскільки регулярні зміни до нормативно-правових актів створюють постійний запит на нові консультації та узагальнені відповіді, спричиняють ризик неоднозначного трактування норм суб’єктами сфери, потребують фундаментального перегляду підходів до формування умов закупівлі, зокрема вимог тендерної документації та коригування проєкту договору.

Модернізація електронної системи закупівель та зміни у функціонуванні державних реєстрів також систематично потребують від замовників швидкої адаптації до нових технічних умов.

З огляду на зазначене, інформування користувачів законодавства про внесені зміни та проведення комунікаційних та роз’яснювальних заходів залишається одним зі стратегічних напрямків роботи Мінекономіки як Уповноваженого органу та здійснюється на постійній основі.

Щодо методологічної підтримки сфери закупівель

Мінекономіки в межах реалізації функції, передбаченої пунктом 18 частини першої статті 9 Закону щодо розроблення спільно з іншими органами методологій щодо особливостей здійснення закупівель у окремих сферах, та з метою підвищення ефективності закупівель у сфері організації харчування в закладах загальної середньої освіти оновило методичні рекомендації щодо особливостей здійснення закупівель у сфері організації харчування в закладах загальної середньої освіти, затверджені наказом Мінекономіки від 02.03.2025 № 1507 (далі – Методичні рекомендації).

Методичні рекомендації містять інформацію щодо особливостей здійснення закупівель послуг у сфері організації харчування в закладах освіти за кодами основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 23.12.2015 № 1749 (далі – Єдиний закупівельний словник), 55520000-1 “Кейтерингові послуги”, 55510000-8 “Послуги їдалень” (далі – Послуги), зокрема основні вимоги під час розроблення тендерної документації з урахуванням специфіки предмета закупівель.

Методичні рекомендації базуються на комплексному аналізі проблематики здійснення закупівель Послуг та спрямовані на уникнення потенційних ризиків, пов’язаних із дискримінаційними кваліфікаційними критеріями, що виявлені під час закупівель Послуг, недотриманням зобов’язань учасником процедури закупівлі перед замовником за договором про закупівлю.

Методичні рекомендації оприлюднено на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням https://surl.lu/iwcuss.

Разом з тим, Мінекономіки розпочато роботу стосовно напрацювання рекомендацій щодо особливостей здійснення закупівлі послуг з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного та місцевого значення. В рамках цієї діяльності наказом Мінекономіки від 30.06.2025 № 2773 утворено робочу групу щодо опрацювання особливостей здійснення закупівлі послуг з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного та місцевого значення.

Мінекономіки в межах реалізації функції, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 9 Закону та з метою висвітлення наявної національної, міжнародної практики застосування замовниками нецінових критеріїв оцінки тендерних пропозицій, а також для надання практичних прикладів та рекомендацій з урахуванням виявлених проблемних питань, підготовлено Огляд закупівельної
практики щодо застосування нецінових критеріїв оцінки, розміщений за посиланням https://surl.lu/ybqbjf.

Огляд містить приклади щодо застосування нецінових критеріїв оцінки, які допомагають замовникам формувати умови тендерної документації для досягнення оптимального співвідношення ціни та якості в межах вимог чинного законодавства.

Мінекономіки в межах реалізації функції, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 9 Закону та з метою узагальнення практики щодо випадків внесення змін до істотних умов договору про закупівлю, а також надання рекомендацій з урахуванням виявлених проблемних питань, підготовлено Огляд закупівельної практики щодо випадків внесення змін до істотних умов договору про закупівлю.

У зв’язку з різними підходами до застосування випадків зміни істотних умов договору про закупівлю, неоднорідну практику трактуванння норм щодо випадків внесення змін до істотних умов договору про закупівлю органами контролю та судом, замовники припускаються помилок під час формування умов тендерної документації та проєкту договору про закупівлю, як її частини.

З огляду на викладене, Мінекономіки висвітлено наявну практику їх застосування, а також надано практичні приклади та рекомендації.

Огляд закупівельної практики щодо випадків внесення змін до істотних умов договору про закупівлю оприлюднено на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням https://surl.li/cbwbnt.

Також, відповідно до пункту 9 Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію публічного інвестиційного проєкту на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти “Нова українська школа”, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 31.12.2024 № 1554, Мінекономіки за погодженням з Міністерством освіти і науки України було розроблено форму договору про закупівлю комп’ютерного та/або мультимедійного обладнання для закупівель з використанням електронного каталогу, яку було затверджено наказом Мінекономіки від 23.10.2025 № 884.

Враховуючи викладене, методологічна підтримка сфери публічних закупівель залишається ключовим напрямком діяльності Уповноваженого органу, сприяє узагальненню досвіду здійснення закупівель, у тому числі з урахуванням виявлених проблемних аспектів та поширенню найкращих практик та підходів серед необмеженого кола замовників.

Висновок

У звітному році Мінекономіки продовжувало системну реалізацію державної політики у сфері публічних закупівель, зосереджуючись на посиленні професійної спроможності суб’єктів сфери закупівель, розвитку інституційної архітектури та впровадженні інструментів, що забезпечують ефективне, прозоре й підзвітне використання публічних ресурсів. Такий комплексний підхід набув особливого значення в умовах воєнного стану та підготовки до післявоєнного відновлення, оскільки якість управління закупівлями безпосередньо впливає на швидкість і результативність реалізації інфраструктурних та соціально важливих проєктів, забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, стійкість економіки та рівень довіри до державних інституцій з боку громадян, бізнесу й міжнародних партнерів.

Мінекономіки цілеспрямовано працювало над створенням можливостей для навчання та розвитку фахівців у сфері публічних закупівель, забезпечуючи практикоорієнтовані формати навчання, що відповідають актуальним змінам законодавства, умовам воєнного стану та запитам замовників. Проведення регіональних офлайнтренінгів і тематичних вебінарів сприяло підвищенню компетентності уповноважених осіб та фахівців із закупівель, удосконаленню підходів до планування, визначення очікуваної вартості, управління вартістю протягом життєвого циклу договору, взаємодії з ринком і мінімізації ризиків помилок. Системний підхід до підвищення
кваліфікації доповнювався розбудовою інструментів для онлайн-навчання. Високі показники охоплення та сертифікації слухачів підтверджують сталий попит на навчальні продукти та результативність такого формату. У звітному періоді вдалося посилити освітню сферу через підтримку викладацької спільноти закладів вищої освіти. Проведення спеціалізованого тренінгу для представників університетів забезпечило оновлення методичних підходів, інтеграцію європейських принципів у навчальні програми та підвищення практичної спрямованості підготовки майбутніх
фахівців. Це формує довгостроковий кадровий потенціал сфери та створює передумови для системного відтворення професійного персоналу.

У межах стратегічного діалогу щодо подальшого реформування сфери проведено міжнародну конференцію “Реформування публічних закупівель в Україні – на шляху до ЄС”, яка стала майданчиком для консолідації позицій органів державної влади, експертного середовища та міжнародних партнерів. Захід сприяв поглибленню розуміння впливу євроінтеграційних процесів на розвиток національного законодавства, інституційної системи контролю та практик правозастосування.

Важливим напрямом роботи стала робота над аналізом практики, що склалась та подальшого вдосконалення інструменту централізованих закупівель. Проведення круглого столу щодо функціонування ЦЗО, тематичного вебінару з презентацією досвіду держав – членів ЄС, а також оприлюднення аналітичних матеріалів створили підґрунтя для адаптації ефективних моделей централізації до українських реалій. У звітному році також підготовлено інформаційні, роз’яснювальні та методичні матеріали, які забезпечили замовників практичними інструментами для підвищення якості управлінських рішень та сприяло уніфікації підходів.

З огляду на викладене професіоналізація сфери публічних закупівель, як комплексна система взаємопов’язаних заходів, поєднала офлайн і онлайн-навчання, співпрацю з університетами, міжнародні заходи, методологічну підтримку та розвиток діяльності ЦЗО.

Варто зазначити також, що у 2025 році євроінтеграційна складова реалізувалась в контексті професіоналізації через вивчення та адаптацію практик держав – членів ЄС, участь у міжнародних програмах і аналіз та поширення інформації щодо моделей функціонування різних систем закупівель, що створює передумови для поступової адаптації національної практики із практикою ЄС.

Водночас подальший розвиток професіоналізації фахівців стримується нерівномірністю спроможності замовників в частині забезпечення навчання та систематичного підвищення кваліфікації персоналу, нерівномірною оплатою праці та превалюванням способу призначення уповноважених осіб шляхом донавантаження штатних працівників функціями закупівель до основної роботи.

З огляду на зростання масштабів і складності закупівель, пов’язаних із відбудовою, використанням донорських коштів та виконанням євроінтеграційних зобов’язань, подальша професіоналізація сфери залишається стратегічно важливим напрямком, яким має сприяти системному розвитку людського капіталу як превентивного механізму ефективного, прозорого та підзвітного використання публічних ресурсів.

Централізовані закупівельні організації

У звітному періоді Мінекономіки продовжено роботу, спрямовану на підвищення ефективності використання бюджетних коштів, забезпечення прозорості процедур та спрощення механізмів здійснення публічних закупівель. ЦЗО залишаються важливим інструментом оптимізації витрат та раціоналізації процесів постачання товарів і послуг для замовників. та відіграють ключову роль у
професіоналізації сфери публічних закупівель, сприяючи підвищенню рівня конкуренції, стандартизації процедур та забезпеченню ефективного й прозорого використання публічних коштів.

З метою розвитку інструменту централізованих закупівель у 2025 році за підтримки Проєкту ЄС організовано круглий стіл з питань функціонування ЦЗО на центральному та місцевому рівнях.

У заході взяли участь представники діючих ЦЗО, створених як на центральному, так і на регіональному рівнях, органів влади, міжнародних партнерів, експертного середовища та громадськості. Захід мав важливе стратегічне значення в контексті подальшого розвитку сфери публічних закупівель та впровадження європейських підходів до централізації закупівель, і був присвячений обговоренню розвитку ЦЗО та їх ролі у забезпеченні ефективності сфери публічних закупівель в Україні.

Основною метою круглого столу стало обговорення поточного стану централізації закупівель в Україні, аналіз практик країн – членів ЄС, а також визначення можливостей і шляхів підвищення ефективності та результативності діяльності ЦЗО.

У межах заходу розглянуто практичний досвід функціонування ЦЗО, їх вплив на оптимізацію закупівельних процесів, зниження адміністративних витрат, підвищення прозорості та ефективного використання публічних фінансів. Також розглянуто проблемні питання, з якими стикаються ЦЗО у поточній діяльності, та окреслено стратегічні напрями подальшого розвитку централізації закупівель. Проведення круглого столу забезпечило можливість обміну досвідом та думками між ключовими стейкхолдерами, а також сприяло напрацюванню узгоджених підходів між представниками органів державної влади, експертного середовища та практиками у сфері публічних закупівель, що є важливим для посилення інституційної спроможності ЦЗО та подальшої гармонізації національної системи закупівель з європейськими стандартами.

Крім того, з метою підвищення ефективності публічних закупівель в Україні, в співпраці з Мінекономіки Центром вдосконалення закупівель Київської школи економіки було проведено дослідження, спрямоване на аналіз проблемних питань та визначення шляхів подальшого розвитку інструменту ЦЗО. Результати цього дослідження використані як аналітична основа для підготовки подальших управлінських рішень, удосконалення нормативно-організаційних підходів і формування стратегічних напрямів розвитку централізованих закупівель в Україні.

У продовження роботи з удосконалення діяльності ЦЗО в Україні та з урахуванням результатів круглого столу щодо функціонування таких організацій, Мінекономіки спільно з Проєктом ЄС організовано проведення тематичного вебінару, спрямованого на поглиблення практичної імплементації європейських підходів у національну систему публічних закупівель.

Так, у 2025 році відбувся вебінар, під час якого було презентовано аналітичні огляди досвіду ЄС з окремих аспектів функціонування ЦЗО, зокрема практик Румунії та Португалії – країн-членів ЄС, що досягли відчутних результатів у впровадженні ефективних і результативних моделей централізованих закупівель на центральному та місцевому рівнях.

Основною метою вебінару було ознайомлення учасників із європейськими підходами до підвищення ефективності діяльності централізованих закупівельних організацій, зокрема з інституційними та організаційними моделями їх функціонування в країнах ЄС, механізмами підвищення результативності, а також напрацювання практичних рекомендацій, які можуть бути використані для подальшого розвитку й удосконалення інструменту централізованих закупівель в Україні з урахуванням кращих європейських практик.

Проведення зазначеного вебінару мало важливе значення, оскільки сприяло поглибленню розуміння сучасних європейських моделей функціонування ЦЗО, обміну практичним досвідом між учасниками, а також формуванню підґрунтя для впровадження ефективних управлінських рішень у сфері централізованих закупівель. За результатами заходу було сформовано спільне розуміння ключових чинників успішного функціонування ЦЗО, визначено напрями адаптації європейського досвіду до національного законодавства, та можливості для посилення інституційної
спроможності ЦЗО в контексті гармонізації з європейськими стандартами. Матеріали заходу оприлюднені для їх практичного використання за посиланнями:
https://me.gov.ua/view/3d66cb80-34ea-4992-80fb-ecc7bfdc2f7d;
https://me.gov.ua/view/1c61e03f-02af-485c-9afd-7e825d0123d9.

Так, ЦЗО створюються з метою оптимізації закупівельного процесу та підвищення рівня конкуренції серед постачальників. Орган, який приймає рішення про визначення ЦЗО, може встановлювати обов’язковий перелік замовників, які повинні здійснювати закупівлі через ЦЗО, а також визначати перелік предметів, закупівля яких має відбуватися виключно через такі організації або добровільно на основі договору для замовників, які самостійно обрали ЦЗО.

З метою оцінки результативності діяльності ЦЗО у звітному періоді було застосовано систему ключових показників ефективності. Зокрема, аналіз здійснювався на основі показників діяльності, наданих ЦЗО за такими критеріями: кількість та очікувана вартість оголошених процедур закупівель; кількість відмінених процедур із визначенням причин; обсяги укладених і виконаних договорів та
здійснених оплат; рівень досягнутої економії; частка договорів, до яких вносилися зміни; показники конкурентності (середня кількість учасників та частка процедур із одним учасником). Окремо враховувалися дані щодо поданих скарг, а також результати моніторингів, проведених Держаудитслужбою.

Протягом звітного періоду низка ЦЗО здійснювали свою діяльність на центральному та на регіональному рівнях.

За результатами 2025 року центральними та регіональними ЦЗО було оголошено 2177 процедур закупівель із загальною очікуваною вартістю 9,8 млрд грн. Із них ЦЗО центрального рівня оголосили 569 закупівель на суму понад 3,75 млрд грн, тоді як регіональні ЦЗО забезпечили проведення 1608 процедур закупівель на загальну очікувану вартість 6,04 млрд грн.

Водночас у звітному періоді замовниками за результатами закупівель, проведених в їх інтересах ЦЗО центрального рівня було укладено 443 договори на суму понад 3,28 млрд грн, а ЦЗО регіонального рівня – 1471 договір на суму 4,72 млрд грн.

Діаграми нижче відображають порівняння співвідношення кількості укладених договорів до оголошених закупівель, а також суми укладених договорів до загальної очікуваної вартості в контексті діяльності ЦЗО центрального та регіонального рівнів у порівнянні 2024 – 2025 років.

Загальний обсяг досягнутої економії становив понад 409,34 млн грн (на центральному рівні 144,22 млн грн та на регіональному рівні – 265,12 млн грн) проти 694,65 млн грн у 2024 році, при цьому рівень виконання договорів коливався від 90% до 100%, що свідчить про ефективність централізованої моделі закупівель.

Таким чином, у 2025 році система централізованих закупівель функціонувала в умовах обмежених фінансових ресурсів. Зафіксоване зменшення кількості процедур та обсягів фінансування, зокрема на регіональному рівні, може свідчити про вплив бюджетних обмежень. Незважаючи на зменшення загального обсягу економії, система зберігає значний фінансовий ефект. Результати 2025 року підтверджують стійкість моделі централізованих закупівель, водночас окреслюючи напрями
подальшого розвитку – зокрема, посилення конкуренції, стабілізацію економічного ефекту та розширення практики агрегування закупівель на регіональному рівні.

Результати діяльності ЦЗО на центральному рівні

На центральному рівні функціонували 3 ЦЗО: державна установа “Професійні закупівлі” (далі – ДУ “Професійні закупівлі”), державне підприємство “Українські спеціальні системи” ( далі – ДП “УСС” ) та державне підприємство “Укрводсервіс” (далі – ДП “Укрводсервіс”).

За підсумками 2025 року ДУ “Професійні закупівлі” як ЦЗО забезпечила високий рівень ефективності, конкурентності та фінансової результативності закупівель для понад 70 замовників, для яких використання ЦЗО є обов’язковим, а також для одного замовника, який скористався ЦЗО на договірних засадах.

Протягом року було оголошено 111 процедур закупівель палива та електричної енергії (з них 53 агреговані) із загальною очікуваною вартістю 490,16 млн грн. Успішно завершено 100 процедур на суму 435,17 млн грн, що підтверджує операційну спроможність ЦЗО ефективно проводити закупівлі.

Мінімальна частка відмінених процедур – 5 (4 через відсутність пропозицій і 1 через відхилення всіх пропозицій) – стала результатом якісного планування, попереднього аналізу ринку та коректного визначення очікуваної вартості, а також відносної стабілізації енергетичного ринку.

За результатами укладених договорів у 2025 році було виконано 347 договорів на загальну суму 309,38 млн грн. При цьому різниця між сумою договорів на момент підписання та фактично сплаченими коштами становила 51,2 млн грн, що пов’язано з коригуванням фактичних обсягів споживання та бюджетного фінансування.

У звітному періоді ДУ “Професійні закупівлі” в інтересах замовників проводила закупівлі за наступними кодами CPV:

• 09310000-5 (електрична енергія) здійснено 42 закупівлі, загальна очікувана вартість цих процедур склала 490,16 млн грн;
• 09130000-9 (нафта і дистиляти) проведено 69 закупівель, очікувана вартість цих закупівель становила 80,1 млн грн.

Ключовим показником результативності діяльності ЦЗО є загальний обсяг економії коштів, який у 2025 році досяг 52,17 млн грн. Такий результат досягнуто завдяки агрегуванню потреб замовників, підвищенню переговорної позиції на ринку та достатньому рівню конкуренції. Так, економія була досягнута під час проведення закупівлі:

Ці показники підтверджують ефективність моделі централізованих закупівель, яка забезпечила відчутний результат і зниження витрат замовників під час таких закупівель. Водночас 99,71% договорів виконано успішно, а частка розірваних становила лише 0,29%. Зміни до договорів вносилися у 25,7% випадків, переважно через зменшення фактичних обсягів фінансування (15,9%) або зміну ринкових цін та тарифів (9,8%) що є об’єктивною особливістю закупівель у вказаному секторі.

Відсутність встановлених порушень за результатами розгляду скарг і моніторингів Держаудитслужби підтверджує прозорість процедур та високі стандарти у діяльності ЦЗО.

Рівень конкуренції також є показовим: у середньому 3 учасники на одну процедуру, причому у сфері електроенергії – 5 учасників, що є показником наявності достатньої конкуренції на закупівлях. Нижче представлена таблиця закупівель проведених ДУ “Професійні закупівлі” у розрізі 2024-2025 років:

Окремо слід підкреслити, що у 2025 році, на відміну від 2024 року, коли добровільні закупівлі через ЦЗО не здійснювалися, було реалізовано закупівлю за ініціативою замовника. За результатами добровільної взаємодії проведено 1 процедуру та укладено договір на суму 0,39 млн грн.

Отже, результати діяльності ДУ “Професійні закупівлі” у 2025 році свідчать, що поєднання централізації, професійного управління закупівлями та забезпечення співпраці в частині залучення широкого кола постачальників створили конкурентне середовище, забезпечили значну економію коштів та стабільність виконання договорів і підвищення ефективності закупівель.

У 2025 році діяльність ЦЗО ДП “УСС” здійснювалася в інтересах 119 замовників. Протягом 2025 року було оголошено 391 процедуру із загальною очікуваною вартістю 425,46 млн грн. З них 98 процедур не завершилися укладенням договорів. Основними причинами відміни були неподання жодної тендерної пропозиції (76 випадків), відхилення всіх пропозицій (16 випадків) та інші. Така
кількість відмінених процедур пояснюється передусім специфікою ІТ-закупівель, вузькою спеціалізацією постачальників і обмеженою конкуренцією в окремих сегментах ринку.

За результатами процедур закупівель укладено 293 договори на суму 294,78 млн грн. Виконано 289 договорів на суму 290,63 млн грн, що становить 98,63% від загальної кількості укладених договорів. Три договори розірвано (1,02%), один договір перебуває у стадії виконання у 2026 році. Високий рівень виконання договорів свідчить про належний відбір постачальників та якісну підготовку тендерної документації.

Загальний обсяг економії коштів склав 17,75 млн грн, що свідчить про ефективне використання бюджетних ресурсів.

Зміни до договорів вносилися у 23 випадках (7,85%). Переважно вони стосувалися покращення якості предмета закупівлі без збільшення суми договору або зменшення вартості та обсягів закупівлі. Загальна сума зменшення за такими змінами склала 2,61 млн грн.

Водночас у 2025 році було подано 4 скарги, з яких одна була задоволена та порушення усунуто, дві залишено без розгляду, одну скасовано у зв’язку із завершенням строку оскарження. Під час двох моніторингів Державної аудиторської служби порушень не виявлено, що свідчить про належний рівень організації закупівельного процесу.

У структурі закупівель найбільші обсяги припали на:

Найбільша економія досягнута за закупівлями:

Водночас середня кількість учасників на одну процедуру становила 1,8. У 52,56% процедур участь брав лише один учасник.

Нижче представлена таблиця закупівель проведених ДП “УСС” у розрізі 2024-2025 років:

Окремо здійснювалися закупівлі на підставі договорів із замовниками ініціаторами. У цьому сегменті оголошено 5 процедур із очікуваною вартістю 314,5 млн грн, укладено 3 договори на суму 301,12 млн грн, які виконано в повному обсязі.

Таким чином, у 2025 році ДП “УСС”, як ЦЗО, забезпечило значний обсяг закупівель в інтересах замовників із високим рівнем виконання договорів (98,63%) та досягненням економії бюджетних коштів у розмірі понад 17,7 млн грн. Закупівлі загалом проводилися з дотриманням законодавства, що підтверджується мінімальною кількістю скарг та відсутністю порушень за результатами моніторингів ДАСУ.

Разом із тим, значна частка процедур, які відбулися з одним учасником та кількість відмінених торгів через відсутність пропозицій свідчать про необхідність подальшого вдосконалення планування закупівель, активізації ринку постачальників та розширення конкуренції, особливо у вузькоспеціалізованих ІТ-напрямах.

Протягом 2025 року ДП “Укрводсервіс”, як ЦЗО, здійснювало закупівлі електричної енергії в інтересах 30 замовників, підпорядкованих Державному агентству водних ресурсів України, для яких проведення процедур закупівель через зазначену організацію є обов’язковим. У звітному періоді було оголошено 67 процедур закупівель з очікуваною вартістю 2836,23 млн грн. Із них 50 процедур
завершено успішно, 13 процедур не відбулися переважно через відсутність учасників. Такий показник пояснюється специфікою регіональних сегментів ринку електроенергії, обмеженою кількістю активних постачальників у окремих періодах та коливаннями цін, що впливали на готовність учасників подавати пропозиції.

За результатами проведених процедур укладено 50 договорів на загальну суму 2,55 млрд грн. Станом на кінець звітного періоду всі договори виконані, при цьому фактично сплачена сума становить 1,37 млрд грн.

Загальний обсяг економії бюджетних коштів за результатами закупівель склав 74,3 млн грн, що свідчить про досягнення позитивного фінансового ефекту від централізації закупівель. Усі закупівлі здійснювалися за кодом ДК 021:2015: 09310000-5 “Електрична енергія”.

Середня кількість учасників на одну процедуру становила 2. Частка процедур, у яких взяв участь лише один учасник, склала 34%, що вказує на помірний рівень конкуренції.

Протягом року подано 11 скарг, які були задоволені частково, виявлені порушення усунуто. При цьому, порушень, встановлених за результатами моніторингів Держаудитслужби, не зафіксовано, що підтверджує належну організацію процедур та здатність своєчасно реагувати на зауваження.

Нижче представлена таблиця закупівель проведених ДП “УСС” у розрізі 2024-2025 років:

Таким чином, діяльність ЦЗО у 2025 році характеризується високим рівнем результативності, оскільки 100% укладених договорів виконано успішно. Так, у звітному році забезпечено економію коштів у значному обсязі (понад 74 млн грн), що підтверджує ефективність централізованої моделі закупівель. Водночас наявність 34% процедур із одним учасником та процедур, що не відбулися через відсутність учасників, свідчить про потребу посилення конкуренції та розширення кола
потенційних постачальників, аналіз причин та забезпечення проведення попередніх ринкових консультацій.

Порівняльний аналіз

Аналіз динаміки основних показників свідчить, що у 2025 році кількість оголошених процедур ЦЗО центрального рівня зменшилася з 636 до 569. Водночас очікувана вартість закупівель зросла з 3,24 млрд грн до 3,75 млрд грн.

Кількість укладених договорів також скоротилася – з 657 у 2024 році до 443 у 2025 році, при цьому загальна сума укладених договорів становить у 2024 – 2,85 млрд грн, а у 2025 – 3,28 млрд грн відповідно.

Таким чином, у 2025 році спостерігається тенденція до укрупнення процедур та концентрації фінансових ресурсів у меншій кількості закупівель, що може свідчити про підвищення рівня агрегування потреб замовників та оптимізацію планування закупівель.

Разом з тим, у 2024 році було досягнуто економії у розмірі близько 267 млн грн (8,24% від очікуваної вартості). У 2025 році сукупний обсяг економії становив понад 144 млн грн.

Зменшення показника економії у 2025 році може бути зумовлене зміною структури закупівель, коливаннями цін на енергоресурси, а також зменшенням кількості конкурентних процедур у окремих ЦЗО. Водночас збереження значного обсягу економії підтверджує результативність централізованої моделі закупівель.

Водночас показники конкуренції у 2025 році свідчать про різноспрямовану динаміку серед замовників. Зокрема, у ДУ “Професійні закупівлі” зберігається стабільний рівень конкуренції із середньою кількістю учасників на рівні 3. ДП “УСС” також демонструє відносну стабільність – середня кількість учасників незначно зросла з 1,7 до 1,8, при цьому у ДП “Укрводсервіс” середня кількість учасників зменшилася з 3 до 2, а частка процедур із одним учасником зросла з 7% до 34%.

Разом з тим порівняно з 2024 роком, загальна кількість скарг зросла, що може свідчити про підвищення активності учасників ринку та інтенсивну конкуренцію у сфері публічних закупівель.

У цілому результати 2025 року підтверджують ефективність функціонування ЦЗО центрального рівня як інструменту централізації закупівель, водночас окреслюючи напрями для подальшого вдосконалення та зокрема посилення конкуренції та збільшення економічного ефекту від використання інструменту ЦЗО.

Результати діяльності ЦЗО на регіональному рівні

На регіональному рівні діяли 6 ЦЗО: комунальний заклад Київської обласної ради “База спеціального медичного постачання” (далі – КЗ КОР “База спецмедпостачання”), комунальне підприємство Івано-Франківської обласної ради “Централізована закупівельна організація Івано-Франківської обласної ради” (далі – КП “ЦЗО Івано-Франківської обласної ради”), комунальне підприємство “Централізована закупівельна організація Харківської міської ради” (далі – КП “ЦЗО Харківської міської ради”), комунальне підприємство “Централізована закупівельна організація Дніпровської міської ради” (далі – КП “ЦЗО Дніпровської міської ради”), комунальне підприємство “Централізована закупівельна організація Одеської обласної ради” (далі – КП “ЦЗО Одеської обласної ради”) та комунальна установа “Одеська обласна база спеціального медичного постачання” (далі – КУ “ООБСМП”).

У 2025 році КЗ КОР “База спецмедпостачання” забезпечено системну закупівельну діяльність для 18 закладів охорони здоров’я. Протягом звітного періоду оголошено 466 закупівель (лотів) із загальною очікуваною вартістю 651,46 млн грн. За результатами проведених процедур укладено 364 договори на суму 513,59 млн грн, при цьому 100% договорів укладено за результатами конкурентних процедур. Із загальної кількості процедур 95 не завершилися укладенням договору, з яких 8 було відмінено та 87 не відбулися, переважно через відсутність пропозицій або їх відхилення.

Таким чином, рівень незавершених процедур становить близько 20%. Основним фактором залишається низька активність ринку в окремих сегментах закупівель.

У звітному періоді виконано 268 договорів, за якими фактично сплачено 208,08 млн грн. Частка успішно виконаних договорів становить 98,9%, розірвано лише 4 договори (1,1%). Такий показник свідчить про належну підготовку тендерної документації та якісний відбір постачальників.
Нижче відображено інформацію про кількість та очікувану вартість закупівель (лотів) КЗ КОР “База спецмедпостачання” за найбільш використовуваними кодами:

Загальний обсяг економії бюджетних коштів склав 20,67 млн грн. Найбільша економія досягнута за такими категоріями закупівель:

Найвищий відсоток економії у сегменті промислових газів свідчить про наявність цінової конкуренції та альтернативних постачальників, а загальний обсяг зекономлених коштів підтверджує фінансову доцільність централізованої моделі закупівель.

У 257 договорах (70,6%) вносилися зміни. Основними підставами були покращення якості предмета закупівлі без збільшення вартості, зменшення обсягів закупівлі з урахуванням фактичних видатків, продовження строків дії договорів, а також зміна ціни у зв’язку з ринковими коливаннями або змінами податкового законодавства. Висока частка змін є характерною для періоду воєнного стану та нестабільності ринку, при цьому більшість змін не призводила до збільшення загальної суми договорів.

Середня кількість учасників на одну процедуру становила 1,21, а у 67,38% процедур участь брав лише один учасник. Подано 13 скарг у межах 9 процедур, з яких у 12 випадках порушення було усунуто. Загалом рівень конкуренції залишається низьким, що є одним із ключових викликів для підвищення ефективності закупівель, водночас кількість оскаржень є помірною, а більшість зауважень оперативно усувається.

Нижче представлена таблиця закупівель проведених КЗ КОР “База спецмедпостачання” у розрізі 2024-2025 років:

У цілому за підсумками 2025 року КЗ КОР “База спецмедпостачання” продемонстрував значний обсяг закупівельної діяльності понад 500 млн грн, відчутну економію бюджетних коштів 20,67 млн грн, мінімальну кількість розірваних договорів та системну роботу зі скаргами.

Водночас основними напрямами подальшого вдосконалення залишаються забезпечення підвищення рівня конкуренції, зменшення частки процедур з одним учасником та оптимізація кількості змін до договорів. Загалом діяльність ЦЗО у 2025 році можна оцінити як ефективну та фінансово результативну з потенціалом для подальшого збільшення економії та розширення конкурентного середовища.

У 2025 році КП “ЦЗО Івано-Франківської обласної ради” здійснювало централізоване проведення публічних закупівель в інтересах підприємств та установ обласної ради, а також інших замовників відповідно. Діяльність підприємства була спрямована на раціоналізацію використання коштів місцевого бюджету, стандартизацію та агрегацію закупівель, підвищення професійного рівня
закупівельної діяльності та забезпечення дотримання законодавства у сфері публічних закупівель.

Станом на 2025 рік 90 юридичних осіб зобов’язані передавати потребу в закупівлях через ЦЗО. Фактично протягом звітного року співпрацювали 31 юридична особа, 25 – не співпрацювали, 34 – не проводили конкурентних процедур. Це свідчить про наявний потенціал для розширення рівня залученості замовників до централізованої моделі закупівель.

У звітному періоді було проведено 82 процедури закупівель із загальною очікуваною вартістю 121,34 млн грн. Із них 72 процедури завершені, 4 – не відбулися, у 6 випадках відхилено всі тендерні пропозиції. За результатами процедур укладено 72 договори на суму 108,3 млн грн. Виконано 72 договори на суму 97,45 млн грн.

Загальний економічний ефект склав 13,04 млн грн, що становить 10,74% від очікуваної вартості закупівель. Досягнутий показник економії свідчить про ефективність організації процедур та наявність конкурентного середовища.

Середня кількість учасників на одну процедуру становила 2,64. Водночас 22 процедури (26,8%) відбулися за участю лише одного учасника, що вказує на потребу у подальшому посиленні конкуренції на окремих ринках.

У розрізі найбільш використовуваних кодів CPV найбільший обсяг закупівель припав на електроенергію (36 процедур, очікувана вартість 92,7 млн грн, економія 7%).

Протягом року було розірвано 3 договори (4,34%), виконано – 69 договорів (95,66%). У 52 договорах (72,22%) вносилися зміни, переважно у зв’язку з підвищенням ціни або зміною регульованих тарифів, що обумовлено ринковими коливаннями, зокрема в енергетичному секторі.

В частині оскарження подано 2 скарги (0,02% від кількості процедур), які стосувалися умов та визначення переможця. Скарги були відхилені. Проведено 3 моніторинги Держаудитслужби, за результатами яких виявлено порушення в частині питання тендерної документації та розгляду пропозицій, один моніторинг оскаржується в судовому порядку.

Окремо слід відзначити проведення 3 процедур закупівель в інтересах замовників-ініціаторів, які мають право самостійно обирати ЦЗО. Усі процедури відбулися успішно, укладено та виконано 3 договори на суму 0,77 млн грн, що підтверджує довіру до підприємства та ефективність його діяльності у форматі добровільної співпраці.

Разом з тим, протягом звітного року підприємством надано консультаційну допомогу близько 30 замовникам, перевірено та опубліковано 332 додаткові угоди, подано 72 звіти про виконання договорів, що свідчить про системну методичну та організаційну підтримку замовників.

Нижче представлена таблиця закупівель проведених КП ‘ЦЗО Івано-Франківської обласної ради” у розрізі 2024-2025 років:

Таким чином, у 2025 році КП ‘ЦЗО Івано-Франківської обласної ради” забезпечило стабільне та результативне функціонування системи централізованих закупівель. Досягнутий значний рівень економії (10,74%), висока частка виконаних договорів (95,66%), при цьому незначна кількість скарг свідчить про ефективність діяльності підприємства та дотримання принципів публічних закупівель – відкритості, добросовісної конкуренції та максимальної економії бюджетних коштів.

Разом із тим, існує потенціал для розширення співпраці із юридичними особами, які мають передавати закупівлі на ЦЗО та підвищення рівня конкуренції в окремих сегментах, де спостерігається участь одного учасника.

У 2025 році КП “ЦЗО Харківської міської ради” здійснювало централізоване проведення закупівель для замовників Харківської міської ради відповідно до покладених функцій. Протягом звітного періоду було оголошено 130 процедур закупівель із загальною очікуваною вартістю 3,43 млрд грн. Із них 5 процедур були агрегованими закупівлями, а також додатково оголошено 8 окремих закупівель на підставі укладених договорів про надання послуг.

КП “ЦЗО Харківської міської ради” забезпечувало проведення закупівель в інтересах 234 замовників, для яких централізоване проведення процедур є обов’язковим, а також 6 замовників, які мали право самостійно обирати ЦЗО. Такий масштаб діяльності свідчить про системну роль підприємства у забезпеченні потреб міста.

За результатами проведених процедур було укладено 381 договір. Загальна початкова сума укладених договорів склала 2,87 млрд грн. Станом на кінець звітного року 165 договорів виконані, сума сплачена за виконаними договорами становить 258,42 млн грн. Відсоток виконаних договорів становить 97,38% (включаючи активні).

Загальний обсяг економії коштів за результатами закупівель склав 135,77 млн грн, що є значним показником ефективності проведених процедур та підтверджує досягнення принципу максимальної економії бюджетних коштів.

Середня кількість учасників на одну процедуру закупівлі становила 2,33. Разом із тим, у частині процедур участь брав лише один учасник, що вказує на необхідність подальшої роботи щодо розширення конкуренції та активізації співпраці з постачальниками. Водночас загальна кількість укладених і виконаних договорів свідчить про належний рівень організації закупівельного процесу.

У 2025 році мали місце випадки оскарження процедур закупівель. Було подано 11 скарг, частину з яких задоволено, а рішення Антимонопольного комітету України виконано. Також органами державного фінансового контролю проведено 13 моніторингів, за результатами яких виявлено 6 порушень. Порушення стосувалися переважно процедурних аспектів (тендерна документація, розгляд пропозицій, оприлюднення інформації). Підприємством вжито заходів щодо їх усунення та недопущення подібних випадків у подальшій діяльності.

Найбільші обсяги закупівель припали на категорії товарів і послуг, що мають стратегічне значення для забезпечення функціонування міської інфраструктури та бюджетних установ.

Окремо слід зазначити діяльність у частині закупівель для замовників, які мають право самостійно обирати ЦЗО. У цьому сегменті оголошено 8 процедур, укладено 6 договорів, що свідчить про довіру до підприємства та ефективність його роботи.

Нижче представлена таблиця закупівель проведених КП “ЦЗО Харківської міської ради” у розрізі 2024-2025 років:

Отже, у 2025 році КП “ЦЗО Харківської міської ради” забезпечило проведення значного обсягу централізованих закупівель із досягненням суттєвої економії бюджетних коштів. Показники діяльності свідчать про стабільне функціонування системи централізованих закупівель, належний рівень організації процедур та результативність їх проведення. Водночас наявність окремих процедур з обмеженою конкуренцією та зафіксовані контрольними органами порушення вказують на необхідність подальшого вдосконалення внутрішніх процесів, підвищення якості підготовки тендерної документації та посилення превентивного контролю.

Загалом діяльність підприємства у 2025 році можна оцінити як ефективну, результативну та таку, що відповідає покладеним на нього функціям централізації публічних закупівель.

У 2025 році КП “ЦЗО Дніпровської міської ради” здійснювало діяльність відповідно до рішень міської ради та визначених повноважень щодо організації та проведення централізованих закупівель в інтересах замовників міської громади.

Протягом звітного періоду було оголошено 411 процедур закупівель із загальною очікуваною вартістю 537,15 млн грн. Із них 52 процедури було відмінено, зокрема через відсутність подальшої потреби або скорочення видатків. За результатами проведених процедур укладено 263 договори на суму 346,7 млн грн. Виконано 239 договорів на суму 151,54 млн грн, тоді як 24 договори перебувають у стадії виконання з кінцевими строками у 2026–2027 роках.

Загальний обсяг економії коштів склав 36,94 млн грн, що є суттєвим фінансовим результатом та свідчить про ефективність застосування конкурентних процедур. Частка розірваних договорів становила 2,66% від загальної кількості укладених, що вказує на відносно стабільний рівень виконання контрактів.

У звітному періоді до органу оскарження надійшло 12 скарг. З них частина стосувалася рішень щодо результатів кваліфікації учасників, а інша – положень та вимог тендерної документації. За результатами моніторингів Держаудитслужби виявлено 3 порушення, що стосувалися переважно процедурних аспектів розгляду тендерних пропозицій та дотримання вимог законодавства.

Найбільші обсяги закупівель припали на такі категорії:

Найбільшу економію досягнуто:

Середня кількість учасників на одну процедуру становила 1. Так, у 201 процедурі пропозицію подав лише один учасник, що свідчить про потребу в подальших заходах, спрямованих на розширення кола потенційних постачальників та посилення конкуренції.

Нижче представлена таблиця закупівель проведених КП “ЦЗО Дніпровської міської ради” у розрізі 2024-2025 років.

У 2025 році КП “ЦЗО Дніпровської міської ради” забезпечило значний обсяг централізованих закупівель, продемонструвавши високий рівень виконання договорів та досягнення вагомої економії бюджетних коштів. Разом із тим, значна частка процедур з одним учасником і наявність зауважень під час моніторингів Держаудитслужби свідчать про необхідність подальшого вдосконалення тендерної документації, посилення внутрішнього контролю та активізації роботи з ринком постачальників.

Загалом діяльність підприємства у 2025 році можна оцінити як ефективну та таку, що забезпечує раціональне використання коштів громади. Однак, кількість поданих скарг та участь лише одного учасника у значній кількості процедур потребує проведення аналізу для проведення превентивних заходів.

У 2025 році КП “ЦЗО Одеської обласної ради” забезпечило організацію та проведення 170 процедур закупівель із загальною очікуваною вартістю 185,7 млн грн. Такий обсяг процедур свідчить про системну роботу підприємства із централізації закупівель та координації потреб замовників обласного рівня.

Із загальної кількості оголошених процедур було відмінено лише 5 (2,9%), що є низьким показником та свідчить про якісне попереднє планування, належне формування технічних вимог і реалістичне визначення очікуваної вартості. Невелика частка відмінених процедур також вказує на ефективну комунікацію із замовниками та своєчасне уточнення потреб.

Протягом звітного періоду укладено 157 договорів на загальну суму 142 млн грн, що підтверджує високий рівень реалізації оголошених закупівель та їх результативність. Співвідношення між очікуваною вартістю та фактичною сумою укладених договорів демонструє досягнення суттєвої економії бюджетних коштів.

Загальний обсяг економії становив 43,7 млн грн, з яких 28,05 млн грн отримано за результатами успішно проведених конкурентних процедур. Такий фінансовий результат є вагомим показником раціонального використання коштів обласного бюджету та підтверджує ефективність функціонування централізованої закупівельної організації.

Середня кількість учасників – 2, при цьому 38,4% процедур відбулися з одним учасником, що свідчить про помірний рівень конкуренції та можливу територіальну обмеженість ринку.

Протягом року найбільше придбавали:

Разом з тим, у звітному році було подано 40 скарг (з яких 4 залишено без рішення, 8 – не задоволено) по 21 процедурі, переважно щодо умов тендерної документації, що може свідчити про активну позицію учасників та складність окремих закупівель. За результатами моніторингів ДАСУ виявлено 3 порушення, що вказує на потребу посилення внутрішнього контролю.

Нижче представлена таблиця закупівель проведених КП “ЦЗО Одеської обласної ради” у розрізі 2024-2025 років:

Водночас у звітному році проведено 2 процедури для замовників на добровільних засадах на 79,25 млн грн, та укладено договори на 75,25 млн грн, що свідчить про довіру до регіонального ЦЗО.

Таким чином, у 2025 році КП “ЦЗО Одеської обласної ради” забезпечило стабільне та фінансово результативне функціонування системи централізованих закупівель. Низький рівень відмінених процедур та значний обсяг економії бюджетних коштів свідчать про ефективність організації закупівельної діяльності та дотримання принципів відкритості, раціонального використання коштів і конкурентності.

Діяльність підприємства у 2025 році можна оцінити як ефективну та таку, що відповідає політиці централізації. Подальший розвиток централізованої моделі закупівель, підвищення якості планування та активізація конкуренції сприятимуть зміцненню результативності та професійного рівня системи публічних закупівель.

У 2025 році КУ “ООБСМП” здійснювала централізоване проведення публічних закупівель в інтересах 18 закладів охорони здоров’я Одеської області, для яких використання моделі ЦЗО є обов’язковим.

Загальний обсяг оголошених процедур – 349 на суму 1,12 млрд грн свідчить про значний масштаб діяльності. Кількість процедур обумовлена галузевою специфікою медичної сфери, зокрема широкою номенклатурою лікарських засобів і виробів медичного призначення, необхідністю регулярного доукомплектування закладів охорони здоров’я, а також потребою оперативного реагування на зміни фінансування та клінічних потреб в умовах воєнного стану.

Водночас 115 процедур не завершилися укладенням договорів, що може свідчити про доволі вузьку спеціалізацію медичних товарів, дефіцит окремих позицій, імпортозалежність, а також про відсутність достатньої кількості постачальників, здатних відповідати встановленим вимогам.

За результатами процедур укладено 234 договори на суму 740,73 млн грн, з яких виконано договорів на 725,73 млн грн. Рівень виконання договорів становив 100%, розірваних договорів не зафіксовано. Разом з тим у 27% договорів вносилися зміни, що переважно пов’язано зі зменшенням обсягів закупівлі або продовженням строків дії договорів тощо.

У розрізі найбільш використовуваних кодів CPV найбільший обсяг закупівель припав на:

Загальний обсяг економії склав 15 млн грн, що становить близько 1,3% від очікуваної вартості закупівель. Найбільша економія коштів досягнута у таких категоріях:

Середня кількість учасників на одну процедуру становила 1, що свідчить про надто обмежений рівень конкуренції. Частка процедур, у яких взяв участь лише один учасник, становила 87%, що може бути пов’язано зі специфікою ринку медичних товарів та превалюванні вузькоспеціалізованих постачальників.

Разом з тим, у звітному періоді подано 19 скарг, що стосувалися переважно дискримінаційних умов тендерної документації, порушення були усунені шляхом внесення змін, а також проведено 12 моніторингів Держаудитслужби, за результатами яких порушення усунуті.

Нижче представлена таблиця закупівель проведених КУ “ООБСМП” у розрізі 2024-2025 років:

Таким чином, діяльність КУ “ООБСМП” у 2025 році характеризується стабільністю виконання договорів та забезпеченням потреб медичних закладів регіону в значних фінансових обсягах. Водночас ключовим системним викликом залишається низький рівень конкуренції та висока частка процедур з одним учасником, що впливає на рівень економічного ефекту. Подальше підвищення
результативності діяльності ЦЗО може бути пов’язане з поглибленням попереднього ринкового аналізу, активізацією комунікації з потенційними постачальниками та пошуком механізмів для розширення конкурентного середовища та потенційного кола учасників.

Порівняльний аналіз

Аналіз зведених показників регіональних ЦЗО за 2024–2025 роки свідчить про значне скорочення масштабів закупівельної діяльності у 2025 році. Загальна кількість оголошених процедур зменшилася з 2147 до 1608, а їх очікувана вартість – з 11,54 млрд грн до 6,04 млрд грн. Така динаміка вказує на істотне скорочення фінансового ресурсу, що може бути зумовлено обмеженнями бюджетного фінансування, переглядом пріоритетів видатків тощо.

Водночас кількість укладених договорів зменшилася з 1948 до 1471, а їх загальна сума – з 6,35 млрд грн до 4,72 млрд грн.

При цьому кількість відмінених процедур зросла з 270 до 292. Така тенденція може бути пов’язана з ускладненням ринкової кон’юнктури, коливаннями цін тощо.

Загальний обсяг економії у порівнянні з попереднім роком скоротився з 428,06 млн грн до 265,12 млн грн, що є наслідком зменшення очікуваної вартості закупівель, однак також корелює зі зниженням рівня конкуренції, оскільки середня кількість учасників зменшилася з 1,86 до 1,70 на одну процедуру. Така динаміка свідчить про наявність звуження конкурентного середовища, що обмежує потенціал досягнення більшого економічного ефекту. Водночас збереження обсягу економії підтверджує результативність централізованої моделі закупівель навіть за умов зменшення
ринкової активності.

Кількість скарг зросла з 91 до 97, що може свідчити про підвищення активності учасників ринку. Разом з тим кількість порушень, виявлених під час моніторингів, зменшилася з 60 до 28, що може вказувати на покращення якості підготовки тендерної документації та посилення внутрішнього контролю замовників. Таким чином, попри зниження загальних обсягів закупівель і певне зменшення рівня конкуренції, у 2025 році спостерігається позитивна тенденція щодо підвищення
якості процедур та зменшення кількості встановлених порушень.

У цілому результати 2025 року демонструють адаптацію системи централізованих закупівель до обмежених фінансових ресурсів та змін на ринках.

Ключовими напрямами для подальшого вдосконалення залишаються стимулювання конкуренції, збільшення економічного ефекту, зменшення частки відмінених процедур, у тому числі шляхом поглиблення попереднього ринкового аналізу, удосконалення процесів планування та проведення попередніх ринкових консультацій.

Добровільні закупівлі

У 2025 році ЦЗО продовжили здійснювати закупівлі як для обов’язкових замовників, так і на підставі укладених договорів – для замовників, які самостійно прийняли рішення передати свої потреби ЦЗО. Добровільні закупівлі у звітному періоді здійснювали ДУ “Професійні закупівлі”, ДП “УСС”, КП “ЦЗО Харківської міської ради”, КП “ЦЗО Івано-Франківської обласної ради” та КП “ЦЗО Одеської
обласної ради”, що свідчить про збереження попиту на централізовану модель не лише в обов’язковому, а й у добровільному сегменті.

У звітному році оголошено 19 процедур добровільних закупівель (у 2024 році – 12), при цьому очікувана вартість становила 410,87 млн грн проти 469,83 млн грн у попередньому році. Таким чином, спостерігається зростання кількості процедур при одночасному зменшенні їх загального фінансового обсягу та середньої вартості однієї закупівлі. Це може свідчити про перехід від поодиноких великих договорів, характерних для 2024 року, до більшої кількості закупівель середнього та меншого масштабу, а також про диверсифікацію задоволення потреб замовників із
використанням ЦЗО.

За результатами процедур закупівель у 2025 році укладено 15 договорів на суму 391,59 млн грн (у 2024 році – 13 договорів на 456,6 млн грн). Отже, кількість укладених договорів зросла, однак їх сукупна вартість зменшилася, що корелює із загальним скороченням очікуваної вартості. Кількість відмінених процедур у 2025 році становила 4 (у 2024 році – 3), що свідчить про незначне зростання частки процедур, які не завершилися укладенням договорів, однак не має ознак системної
проблеми.

Найбільший фінансовий обсяг добровільних закупівель у 2025 році забезпечило на центральному рівні ДП “УСС” – 314,5 млн грн очікуваної вартості у 5 процедурах, що формує основну частку загального обсягу. На регіональному рівні найбільший показник продемонструвало КП “ЦЗО Одеської обласної ради” – 2 процедури з очікуваною вартістю 79,25 млн грн.

КП “ЦЗО Харківської міської ради” здійснило 8 процедур на 15,49 млн грн,
КП “ЦЗО Івано-Франківської обласної ради” – 3 процедури на 0,86 млн грн, а ДУ “Професійні закупівлі” – 1 процедуру на 0,77 млн грн. Така структура свідчить про різну спеціалізацію та масштаб діяльності ЦЗО у добровільному сегменті: одні організації реалізують поодинокі, але значні за обсягом закупівлі, інші – більшу кількість процедур із відносно невеликою вартістю.

Загалом результати 2025 року підтверджують, що добровільні закупівлі залишаються важливим елементом функціонування централізованої моделі публічних закупівель. Попри зменшення фінансового обсягу порівняно з 2024 роком, зростання кількості процедур свідчить про підвищення операційної активності й поступовий перехід до системної та регулярної взаємодії замовників із ЦЗО.

Таким чином, добровільний сегмент закупівель, здійснених через ЦЗО у 2025 році характеризується збереженням довіри замовників до централізованої моделі. Це створює передумови для подальшого розширення співпраці на договірних засадах, удосконалення механізмів агрегування потреб та зміцнення професіоналізації сфери публічних закупівель.

Висновок

У звітному періоді Мінекономіки продовжило системну роботу з розвитку інструменту централізованих закупівель, як одного з ключових механізмів підвищення ефективності використання коштів, забезпечення прозорості закупівель та спрощення закупівельних процесів для замовників. ЦЗО зберігають стратегічну роль у професіоналізації сфери публічних закупівель, оскільки забезпечують стандартизацію підходів, агрегування потреб, зниження адміністративного
навантаження на замовників, підвищення рівня конкуренції та формування прогнозованого і контрольованого закупівельного середовища. В умовах воєнного стану та обмеженості ресурсів централізована модель додатково підсилює здатність держави й громад оперативно та раціонально забезпечувати критичні потреби.

Важливим результатом 2025 року стало посилення діалогу зі стейкхолдерами та адаптація європейських підходів до національного контексту. За підтримки Проєкту ЄС проведено круглий стіл щодо функціонування ЦЗО на центральному й місцевому рівнях за участі діючих ЦЗО, органів влади, міжнародних партнерів,
експертного середовища та громадськості. Захід мав практичну цінність для
узгодження бачення подальшого розвитку централізації закупівель, ідентифікації
бар’єрів у поточній діяльності ЦЗО та визначення напрямів підвищення їх
результативності. Додатково в партнерстві з Центром вдосконалення закупівель
Київської школи економіки проведено дослідження проблематики ЦЗО та шляхів її
розвитку, що створило аналітичну основу для подальших управлінських і
нормативно-організаційних рішень. У продовження цієї роботи організовано
тематичний вебінар із презентацією оглядів практик ЄС, що сприяло перенесенню
фокусу з загальних дискусій до прикладної імплементації інституційних моделей,
механізмів підвищення результативності та розроблення рекомендацій для
українських ЦЗО.

Оцінювання діяльності ЦЗО у звітному періоді здійснювалось із
використанням КПЕ, що є суттєвим кроком до управління закупівлями на основі
даних. Аналіз охоплював обсяги оголошених процедур та їх очікувану вартість,
частку відмінених закупівель і причини, обсяги укладених/виконаних договорів та
здійснених фактичних оплат, рівень досягнутої економії, частку змін до договорів,
показники конкуренції, а також інформацію про скарги до АМКУ та результати
моніторингів Держаудитслужби. Такий підхід посилює порівнюваність результатів
ЦЗО і дозволяє ідентифікувати зони ризику та виявити потреби у коригуванні
процесів.

За результатами 2025 року центральними та регіональними ЦЗО оголошено
2177 процедур із загальною очікуваною вартістю 9,8 млрд грн: центральний рівень – 569 процедур (понад 3,75 млрд грн), регіональний – 1608 процедур (6,04 млрд грн).
За підсумками закупівель, проведених в інтересах замовників, укладено 443 договори
на суму понад 3,28 млрд грн (центральний рівень) та 1471 договір на суму
4,72 млрд грн (регіональний рівень). Загальний обсяг досягнутої економії перевищив
0,41 млрд грн (0,14 млрд грн – центральний рівень, 0,27 млрд грн – регіональний), при
цьому рівень виконання договорів коливався в межах 90 – 100%, що в цілому
однозначно підтверджує ефективність централізованої моделі.

Водночас 2025 рік продемонстрував адаптацію системи централізованих
закупівель до бюджетних обмежень, особливо на регіональному рівні, про що
свідчить скорочення кількості процедур і фінансових обсягів закупівель. Поряд із цим
зберігаються виклики, що потребують управлінської уваги, зокрема нерівномірний
рівень конкуренції, відміни процедур через відсутність пропозицій, а також потреба в
подальшому посиленні якості тендерної документації та попередньої широкої
комунікації з ринком.

Загалом результати 2025 року підтверджують стійкість і доцільність
інструменту ЦЗО, як механізму для оптимізації процесу публічних закупівель,
стандартизації процедур, уніфікації та агрегації потреб, та підвищення професійної
спроможності. Подальший розвиток доцільно спрямовувати на посилення
конкуренції та системну роботу з ринком, масштабування практики агрегування
закупівель на регіональному рівні, а також поглиблення використання КПЕ для
регулярного моніторингу, порівняння результатів і ухвалення рішень на основі даних,
що може забезпечити посилення інституційної спроможності ЦЗО та сприятиме
подальшій гармонізації національної системи закупівель із європейськими
стандартами.

Розділ V “Міжнародна діяльність”

У 2025 році ключовим пріоритетом міжнародної діяльності Міністерства
економіки, довкілля та сільського господарства України у сфері публічних закупівель
залишався рух у напрямку європейської інтеграції. Зокрема, Мінекономіки
забезпечило підготовку та фіналізацію переговорної позиції України за Кластером 1
“Основи процесу вступу до ЄС” у частині Розділу 5 “Публічні закупівлі”.
Запропоновані Мінекономіки заходи та стратегічні цілі лягли в основу узагальненого
документа української сторони. Відповідно до сформованої позиції, Україна
закріпила наміри щодо повної імплементації положень закупівельних Директив ЄС
(зокрема шляхом прийняття та реалізації нової редакції Закону України “Про публічні
закупівлі”), комплексної цифровізації закупівельного циклу, а також технічної
реалізації інструментів e-Certis, Єдиного європейського закупівельного документа
(ESPD) та стандартних форм (eForms).

Важливим кроком у поглибленні інтеграції до єдиного ринку ЄС стало
офіційне закріплення намірів щодо посилення практичної співпраці з інституціями
Європейського Союзу. У рамках переговорної позиції Україна висловила
зацікавленість у приєднанні (у статусі повноправних членів або спостерігачів) до
ключових консультативно-дорадчих органів при Європейській Комісії. Зокрема,
йдеться про участь у Багатосторонній експертній групі щодо електронних закупівель
(EXEP), Неофіційній консультативній групі щодо екологічних публічних закупівель,
а також експертній групі “Мережа органів першої інстанції з розгляду скарг у сфері
публічних закупівель”. Крім того, з метою забезпечення прозорості та видимості транскордонних закупівель, задекларовано необхідність інтеграції з європейською
платформою Tenders Electronic Daily (TED) для публікації оголошень про закупівлі.

Логічним практичним продовженням роботи над переговорною позицією стала
розробка проєкту Національної програми адаптації законодавства України до права
Європейського Союзу (acquis ЄС) у частині переговорного розділу 5 “Публічні
закупівлі”. Протягом 2025 року Мінекономіки здійснювало міжвідомчу координацію
та активне опрацювання цього документа з усіма ключовими державними
стейкхолдерами у сфері публічних закупівель (зокрема з АМКУ, Держаудитслужбою,
Мінфіном, Міноборони та Мін’юстом). За результатами позачергового засідання
відповідної робочої (переговорної) групи у листопаді 2025 року було остаточно
узгоджено комплекс заходів, строків та виконавців. Наприкінці року фіналізовані
пропозиції, що охоплюють 3 транспозиційні та 3 інституційні цілі, було офіційно
подано на розгляд Кабінету Міністрів України (лист Мінекономіки від 27.11.2025
№ 3301-04/81292-01). Національна програма визначає є стратегічним документом,
який окреслює дії, спрямовані на повну імплементацію acquis ЄС (у класичних
сферах, оборонних закупівлях та концесіях), а також посилення спроможності
національних органів контролю й оскарження до кінця 2027 року.

Поряд із процесами євроінтеграції, невід’ємною складовою міжнародної
діяльності залишалася активна співпраця в рамках Світової організації торгівлі
(СОТ). Протягом 2025 року українська делегація брала участь у засіданнях Комітету
СОТ з питань державних закупівель, під час яких, серед іншого, розглядалися
питання приєднання нових країн до Угоди (GPA), функціонування електронного
порталу e-GPA та оновлення національного законодавства України (відповідні
нотифікації щодо змін у законодавстві були своєчасно направлені до Секретаріату
СОТ). До участі в останньому у 2025 році засіданні Комітету, яке відбулось
15 жовтня, було долучено представника Постійного представництва України при
відділенні ООН та інших міжнародних організаціях у Женеві, із залученням для
підготовки до засідання представника Мінекономіки в межах компетенції в онлайнформаті. У ході засідання українська сторона, виконуючи функції координатора
Робочої програми зі збору та звітності статистичних даних, представила звіт за
результатами роботи групи. Зокрема, було наголошено на необхідності актуалізації
Сторонами списків замовників, що підпадають під дію Угоди, як фундаментальної
передумови для забезпечення точності даних, а також підкреслено важливість
використання уніфікованого шаблону для їх подання. Окрім цього, делегація України
висловила офіційну підтримку наданню Гватемалі статусу спостерігача в Комітеті,
вітаючи розширення кола учасників Угоди.

Представники Мінекономіки є учасниками Регіональної робочої групи
Центральної Європи з питань публічних закупівель та публічно-приватного
партнерства, організованої Програмою розвитку комерційного права (CLDP)
Міністерства торгівлі США. Крім України, в роботі робочої групи беруть участь
представники Румунії, Чехії, Угорщини, Литви, Словаччини, Естонії, Боснії та
Герцеговини, Чорногорії, Кіпру та Польщі. Метою робочої групи є обмін найкращими
практиками та обмін набутим досвідом у сфері публічних закупівель та публічноприватного партнерства.

Окремим важливим напрямом стала розбудова двостороннього співробітництва
та обмін передовим досвідом, зокрема зі Сполученим Королівством Великої Британії
та Північної Ірландії. У лютому 2025 року українська делегація на чолі із
заступником Міністра економіки відвідала м. Лондон для вивчення британської практики застосування нецінових критеріїв оцінки (перехід до концепції найбільш
вигідної пропозиції – Most Advantageous Tender). У продовження цієї взаємодії восени
було проведено масштабний навчальний онлайн воркшоп для українських замовників
за участю британських експертів, який мав близько 900 відвідувачів. Крім того, за
підсумками року було успішно фіналізовано та погоджено текст міжвідомчого
Меморандуму про взаєморозуміння та співпрацю у сфері публічних закупівель між
Україною та Великою Британією.

Ще одним вагомим заходом з обміну передовим міжнародним досвідом стала
участь української делегації у навчальній програмі з електронних закупівель,
організованій Корейським агентством з міжнародного співробітництва (KOICA) у
жовтні 2025 року в м. Сеул (Республіка Корея). У ході візиту представники
Мінекономіки та ДП “ПРОЗОРРО” ознайомилися з архітектурою корейської
електронної системи KONEPS, інструментами на базі штучного інтелекту та
політикою професіоналізації. Практичним здобутком стала розробка та презентація
українською командою проєкту Плану дій (Action Plan) щодо посилення якості
закупівель через ширше застосування нецінових критеріїв. Напрацьований концепт
здобув відзнаку організаторів за найкращу командну роботу та слугуватиме основою
для подальшого експертного обміну досвідом і поглиблення двостороннього
співробітництва у цьому напрямку.

Продовжувалася активна взаємодія з Організацією економічного
співробітництва та розвитку (ОЕСР). У 2025 році Міністерство економіки в межах
компетенції долучилося до 5-го раунду моніторингу України, який проводиться
Антикорупційною мережею для країн Східної Європи та Центральної Азії ОЕСР.
Зокрема, фахівцями Мінекономіки було здійснено детальне опрацювання проєкту
звіту ОЕСР та підготовлено консолідовані коментарі й аргументовані пропозиції до
сегмента “Доброчесність у сфері публічних закупівель”, (лист Мінекономіки
від 21.05.2025 № 3301-04/38091-03). Надані українською стороною роз’яснення щодо
поточного стану законодавства (зокрема в умовах воєнного стану) та перспектив його
розвитку сприяли максимально об’єктивному та точному відображенню стану
системи публічних закупівель України у фінальному звіті ОЕСР.

Важливим елементом міжнародної діяльності стала участь України у
глобальному моніторингу досягнення Цілей сталого розвитку. У серпні 2025 року
Мінекономіки у координації з Державною службою статистики України забезпечило
підготовку та подання інформації для Програми ООН з навколишнього середовища
(лист Мінекономіки від 29.08.2025 № 3301-04/58196-03). Було детально опрацьовано
та заповнено комплексну анкету для розрахунку глобального показника 12.7.1
“Кількість країн, що впроваджують політику та плани дій зі сталого розвитку
державних закупівель”, що дозволить належним чином зафіксувати прогрес України
у впровадженні інструментів сталих закупівель на міжнародному рівні.

Висновок

У 2025 році міжнародна діяльність Мінекономіки у сфері публічних закупівель
відзначилася значною інтенсифікацією процесів євроінтеграції (через фіналізацію
переговорної позиції та проєкту Національної програми адаптації), активною участю
у форматах СОТ, ОЕСР та ООН, а також поглибленням двостороннього
міжнародного обміну досвідом. Забезпечено надійне підґрунтя для подальшої
гармонізації національного законодавства з міжнародними та європейськими
стандартами та підвищення ефективності закупівельної системи.

Розділ VI “Здійснення заходів контролю та оскарження процедур закупівель”

Антимонопольний комітет України

У своєму листі від 16.02.2026 № 20-29.1/01-1980е АМКУ з метою надання
зведеної інформації щодо рішень Комісії з розгляду скарг про порушення
законодавства у сфері публічних закупівель (органом оскарження) (далі – Комісія) у
період з 01.01.2025 по 31.12.2025, проблематики, порушень і помилок у сфері
закупівель, результатів оскарження суб’єктами оскарження та замовниками рішень
Комісії до суду, виявлених антиконкурентних узгоджених дій суб’єктів
господарювання надав наступну інформацію.

1.Інформація щодо розгляду Комісією скарг про порушення законодавства у
сфері публічних закупівель та прийнятих рішень.

2.Проблематика, порушення і помилки у сфері закупівель, допущені як
замовниками, так і учасниками закупівель.
2.1. Найбільш поширені помилки, допущені учасниками закупівель під час
підготовки пропозицій:

• неоскарження умов документації щодо неможливості виконання певних її умов;
• ненадання у складі тендерних пропозицій підтвердження відповідності
  технічним, якісним та кількісним характеристикам предмета закупівлі, встановленим
  замовником у тендерній документації;
• відсутність у відповідних документах тендерної пропозиції всієї (повної)
  інформації та документів, передбачених вимогами тендерної документації;
• ненадання у складі тендерних пропозицій додатків, додаткових угод тощо до
  договорів (аналогічних договорів на підтвердження матеріально-технічної бази тощо),
  у разі якщо такі додатки визначені договорами як невід’ємні частини;
• ненадання у статусі переможця документів (або надання документів, які не
  відповідають вимогам тендерної документації), передбачених для переможця
  відповідно до пункту 47 Особливостей, у порядку, визначеному документацією, у
  тому числі надання документів із порушенням строку їх надання;
• неусунення учасником невідповідностей протягом 24 годин із моменту
  розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою
  про усунення таких невідповідностей;
• надання недостовірної інформації у складі тендерної пропозиції.

2.2. Найбільш поширені помилки, допущені суб’єктами оскарження під час
підготовки та подання скарг:

• відсутність переліку документів (доказів), що підтверджують наявність у
  суб’єкта оскарження порушених прав та охоронюваних законом інтересів щодо
  рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечить законодавству у сфері
  публічних закупівель і внаслідок чого порушено право чи законні інтереси такої
  особи, пов’язані з його участю у процедурі закупівлі, у разі якщо скарги стосуються
  тендерної документації та/або прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, що
  відбулися до закінчення строку, встановленого для подання тендерних пропозицій;
• відсутність у скарзі обґрунтування порушених прав скаржника;
• оскарження умов тендерної документації, строк на оскарження яких минув;
• оскарження дій замовників під час проведення інших процедур закупівель,
  ніж за якою подана скарга (що не передбачено Законом);
• наявність скарг, у яких скаржники просять орган оскарження вчинити дії, які
  не належать до компетенції Комісії.

2.3. Найбільш поширені порушення, вчинені замовниками:

• надання замовником учаснику можливості щодо усунення невідповідностей, які
  належать до технічної специфікації та/або відсутності забезпечення тендерної пропозиції;
• неправомірне відхилення тендерних пропозицій учасників без права надання
  можливості таким учасникам усунути виявлені невідповідності в документах,
  визначених пунктом 43 Особливостей;
• встановлення в тендерній документації технічних вимог до товару, яким
  відповідає продукція одного виробника;
• встановлення в тендерній документації додаткових (надмірних) вимог, які не
  узгоджуються з предметом закупівлі, вимог, які не узгоджуються з чинним
  законодавством, та вимог, які не узгоджуються між собою (суперечність положень,
  наведених у різних частинах тендерної документації);
• неправомірне відхилення пропозицій учасників через ненадання ними зразків
  продукції, які відповідно до вимог Закону не є складовою пропозиції та не можуть
  бути підставою для відхилення;
• відхилення тендерних пропозицій учасників на підставі допущення
  формальних помилок;
• віднесення до формальних (несуттєвих) помилок порушень / невідповідностей
  тощо, які не підпадають під таке визначення;
• неправомірне відхилення переможців торгів через ненадання / невідповідність
  документів, які не передбачені Законом / Особливостями для їх надання, після
  проведення аукціону переможцями;
• неправомірне відхилення учасника на підставі надання (на думку замовника)
  неналежного обґрунтування аномально низької ціни та/або ненадання документів на
  підтвердження обґрунтування аномально низької ціни;
• неправомірна відміна замовниками процедури закупівлі, наслідком якої є
  уникнення завершення процедури закупівлі шляхом укладання договору;
• невиконання рішень органу оскарження;
• звернення до учасників торгів із вимогою про усунення невідповідностей
  протягом 24 годин за відсутності таких невідповідностей у складі тендерних
  пропозицій учасників торгів;
• встановлення в тендерній документації в порушення пункту 29 Особливостей
  вимог, які не передбачені державними стандартами;
• відсутність в окремих додатках до тендерної документації вимоги про
  необхідність надання документа (або посилання на такий розділ тендерної
  документації), інформація про який міститься у розділах тендерної документації;
• встановлення в тендерній документації вимоги про надання документів,
  доступ до яких є вільним.

2.4. Протягом 2025 року Комітет надсилав Мінекономіки листи щодо практики
Комісії, проблемних питань та варіантів їх вирішення:

• щодо формування тендерної документації та проведення процедури закупівлі
  стосовно застосування замовниками, у розумінні Закону, випадків змін істотних умов
  договору про закупівлю;
• щодо формування замовниками умов тендерної документації з порушенням
  вимог пункту 28 Особливостей (неоформлення переліку документів та/або
  інформації, які подаються учасником процедури закупівлі у складі тендерної
  пропозиції, та переліку документів та/або інформації, які подаються переможцем
  процедури закупівлі як окремі додатки), що призводить до неправильного застосування
  ними положень 44 Особливостей та прийняття неправомірних рішень про відхилення
  тендерних пропозицій учасників процедур закупівель через відсутність документів
  або інформації, що не передбачені додатками до тендерної документації;
• щодо об’єднання замовниками в одну процедуру товарів із різних категорій,
  які належать до різних кодів ДК, під час закупівель обладнання для шкільних
  навчальних закладів;
• щодо встановлення в тендерній документації вимог до спеціалізованого
  програмного забезпечення виключно під можливості одного виробника;
• щодо встановлення в тендерній документації вимог про надання висновку
  (схвалено / рекомендовано для використання в ЗНЗ) або грифа “Рекомендовано
  Міністерством освіти і науки України” чи грифу “Схвалено для використання в
  освітньому процесі”;
• щодо технічної невідповідності системи електронних закупівель, яка
  унеможливлювала розміщення замовниками пояснень щодо розгляду скарг Комісією
  через електронну систему закупівель;
• щодо формування тендерної документації та проведення процедури закупівлі
  стосовно застосування замовниками, у розумінні Закону, кваліфікаційних критеріїв до
  учасників;
• щодо опрацювання питання забезпечення належного контролю за веденням
  переліку товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації та
  вжиття заходів для посилення перевірки інформації, яку надали виробники товарів,
  для включення до переліку на відповідність вимогам нормативно-правових актів;
• щодо відсутності в електронній системі закупівель технічної реалізації, яка
  забезпечувала б можливість учаснику процедури закупівлі з власної ініціативи
  продовжувати строк дії своєї тендерної пропозиції, що передбачено пунктом 31
  Особливостей;
• щодо посилення відповідальності учасників за надання недостовірної
  інформації та/або підроблених документів; – щодо вдосконалення законодавства у
  сфері публічних закупівель: можливість реалізації альтернативного способу подання
  документів та матеріалів на запити органу оскарження у разі відсутності доступу до
  електронної системи закупівель шляхом надсилання таких матеріалів на електронну
  адресу органу оскарження.

3. Інформація щодо оскарження до суду рішень органу оскарження, прийнятих
у 2023– 2025 роках (станом на 01.01.2026).

Наведена інформація відображає наявну тенденцію до зменшення кількості
оскарження рішень Комісії до суду, що свідчить про високу якість виконання своїх
функцій органом оскарження.

Разом із тим надані показники є динамічними та постійно змінюються. Це
зумовлено процесуальними особливостями розгляду судом справ, які регулюються
нормами Кодексу адміністративного судочинства України. Факт оскарження рішення
Комісії до суду фіксується на підставі отриманої копії ухвали суду про відкриття
провадження. Однак питання про відкриття провадження може потребувати значного
часу. Враховуючи зазначене, до статистичної інформації на 01.01.2026 включено
справи, провадження за якими було відкрито із затримкою або де суб’єкти
оскарження чи замовники поновлювали пропущені строки з поважних причин.

4. Інформація щодо кількості виявлених Комітетом змов та антиконкурентних
узгоджених дій суб’єктів господарювання та найбільш резонансних (найбільш
вартісних) випадків. У 2025 році органами Комітету прийнято 655 рішень, згідно з
якими визнано, що суб’єкти господарювання вчинили порушення, передбачене
пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України “Про захист
економічної конкуренції”, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які
стосуються спотворення результатів торгів, припинено 2 153 порушення. Щодо
найбільш резонансних (найбільш вартісних) випадків надаємо інформацію про деякі
рішення, прийняті Комітетом:

1. Відповідачі: ТОВ “ТРІНІТІ-ГРУП” та ТОВ “АБЗ1”.

Рішення від 05.06.2025 № 237-р.

Предмет закупівлі: асфальтобетонні суміші.

Очікувана вартість закупівлі: 51 852 159 грн.

Суть порушення: Комітет під час розслідування справи встановив обставини,
що у своїй сукупності свідчать про вчинення ТОВ “ТРІНІТІ-ГРУП” та ТОВ “АБЗ1”
антиконкурентних узгоджених дій з метою усунення конкуренції між ними під час
участі у торгах.

Штраф: 25 644 205 грн.

2. Відповідачі: ТОВ “КОЛТРЕЙН”, ТОВ “БІЗНЕСКОМ ЛТД” і ТОВ “ПРОЛОГ
СЕРВІС”.

Рішення від 27.11.2025 № 921-р.

Предмет закупівлі: текстильні матеріали (чохол для фляги польової, сумкапідсумок бойовий).

Очікувана вартість закупівлі: 160 463 840 грн.
Суть порушення: Комітет визнав, що ТОВ “КОЛТРЕЙН”, ТОВ “БІЗНЕСКОМ
ЛТД” та ТОВ “ПРОЛОГ СЕРВІС” вчинили антиконкурентні узгоджені дії, які
стосуються спотворення результатів торгів, проведених державним підприємством
Міністерства оборони України “Державний оператор тилу” на закупівлю чохлів для
фляг польових та сумок-підсумків бойових.
Штраф: 26 867 392 грн.

3. Відповідачі: ТОВ “ФРЕЗЕНІУС МЕДИКАЛ КЕР УКРАЇНА” і ТОВ “АСТОР
МЕДІКАЛ”.

Рішення від 18.12.2025 № 973-р.

Предмет закупівлі: медичні препарати (витратні матеріали для гемодіалізу).

Очікувана вартість закупівлі: 87 738 940,63 грн.

Суть порушення: Комітет визнав, що ТОВ “ФРЕЗЕНІУС МЕДИКАЛ КЕР
УКРАЇНА” і ТОВ “АСТОР МЕДІКАЛ” вчинили змову під час участі у 12 торгах із
закупівлі витратних матеріалів для гемодіалізу / гемодіафільтрації.

Штраф: 35 909 582 грн.

4. Відповідачі: ТОВ “МІК” і ТОВ “ПАКОПТТОРГ”.

Рішення від 25.12.2025 № 1080-р.

Предмет закупівлі: індивідуальне обмундирування (чохли для бронежилетів
модульних та куртки вітровологозахисні зимові).

Очікувана вартість закупівлі: 596 832 934 грн.

Суть порушення: Комітет встановив, що ТОВ “МІК” і ТОВ “ПАКОПТТОРГ”
під час участі в торгах, проведених у 2024 році державним підприємством
Міністерства оборони України “Державний оператор тилу”, діяли не самостійно, а
узгоджували свою поведінку з метою усунення конкуренції, що є порушенням Закону
України “Про захист економічної конкуренції”.

Штраф: 36 300 000 грн.

5. Відповідачі: ТОВ “МАРКСОЛЛ” і ТОВ “ЛІГНА УКРАЇНА”.

Рішення від 07.08.2025 № 380-р.

Предмет закупівлі: пластикові касети та бирки для маркування деревини.

Суть порушення: ТОВ “МАРКСОЛЛ” (попередня назва – ТОВ “ДРІАДА
ЗАХІД”) і ТОВ “ЛІГНА УКРАЇНА” вчинили змову під час участі у двох торгах на
закупівлю пластикових касет (очікуваною вартістю 34 470 680,00 грн) та закупівлю
бирок для маркування деревини (очікуваною вартістю 26 534 070,00 грн), проведених
державним спеціалізованим господарським підприємством “ЛІСИ УКРАЇНИ”.

Штраф: 5 495 260 грн.

6. Відповідачі: ПП “КАРДАН МОТОРЗ ПЛЮ” і ТОВ “КАРШЕ”.

Рішення від 04.12.2025 № 946-р.

Предмет закупівлі: послуги з виготовлення тимчасових намогильних споруд із
дерева твердих порід.

Суть порушення: Комітет визнав, що ПП “КАРДАН МОТОРЗ ПЛЮС” та
ТОВ “КАРШЕ” вчинили порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6,
пунктом 1 статті 50 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, у вигляді
вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів
торгів.

Комітет встановив, що суб’єкти господарювання діяли узгоджено під час участі
в торгах на закупівлю послуги з виготовлення тимчасових намогильних споруд із дерева твердих порід, проведених державною установою “НАЦІОНАЛЬНЕ
ВІЙСЬКОВЕ МЕМОРІАЛЬНЕ КЛАДОВИЩЕ” у 2025 році.

Очікувана вартість закупівлі становила 50 100 000,00 грн з ПДВ.

Штраф: 546 000 грн.

7. Відповідачі: ТОВ “КРЄОН” і ТОВ “ТАНДЕМ ВУД”.

Рішення від 18.12.2025 № 972-р.

Предмет закупівлі: лісозаготівельні та лісокультурні послуги.

Суть порушення: Комітет визнав, що ТОВ “КРЄОН” і ТОВ “ТАНДЕМ ВУД”
вчинили порушення конкурентного законодавства у вигляді вчинення
антиконкурентних узгоджених дій, що призвели до спотворення результатів торгів із
закупівлі лісозаготівельних та лісокультурних послуг, проведених філією “Столичний
лісовий офіс” державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси
України” у 2025 році із загальною очікуваною вартістю понад 69 млн грн.
Під час розслідування справи Комітет встановив обставини, що у своїй
сукупності свідчать про вчинення ТОВ “КРЄОН” і ТОВ “ТАНДЕМ ВУД”
антиконкурентних узгоджених дій: заміна ризику, який породжує конкуренція, на
координацію своєї поведінки. Виявлені факти свідчать про єдність економічних
інтересів суб’єктів господарювання, координований розподіл трудових ресурсів та
спільну підготовку тендерних пропозицій з метою участі в цих закупівлях.

Штраф: 3 837 000 грн.

Держаудитслужба

Протягом 2025 року Держаудитслужба та її міжрегіональні територіальні
органи забезпечили контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель
шляхом проведення 10,8 тис. моніторингів процедур закупівель (далі – моніторинг
закупівель) (11,4 тис. лотів) загальною вартістю понад 197,4 млрд грн.

Держаудитслужба відповідно до Програмного документа щодо позики на
підтримку політики розвитку “Основи Зростання” DPL протягом 2025 року
забезпечила контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель шляхом
проведення моніторингу 2,9 тис. закупівель за підставою “дані автоматичних
індикаторів ризиків” загальною вартістю понад 31,82 млрд грн, що становить 27% від
загальної кількості моніторингу закупівель за цей період.

Оптимізація внутрішніх процесів аналізу та відбору підконтрольних операцій в
ризикових сферах економіки (відбудова, ліквідація наслідків збройної агресії,
будівництво та закупівля захисних споруд), застосування розроблених автоматичних
індикаторів ризику (Світовий банк) вплинуло на зростання рівня охоплення
закупівель, щодо яких спрацювали автоматичні індикатори ризику у 2025 році до
27%, що на 7% більше від запланованого DPL (20%).

Як і в попередніх роках, за результатами заходів державного фінансового
контролю 2025 року виявлено непоодинокі факти прийняття замовниками
управлінських рішень, які порушують законодавство у сфері публічних закупівель та
мають негативний вплив на ефективність використання публічних фінансів.

Моніторингом процедур публічних закупівель у зазначеному періоді виявлені
порушення законодавства, допущені замовниками під час здійснення 6,8 тис.
закупівель (63% від охоплених моніторингом), загальною вартістю 109,4 млрд грн.

Загалом види виявлених порушень (зважаючи, що під час одного заходу
фінансового контролю може фіксуватися інформація й щодо кількох порушень)
розподілені так:

недотримання порядку розгляду замовником тендерних пропозицій, зокрема,
відхилення замовниками тендерних пропозицій / пропозицій учасників як таких, що
не відповідають кваліфікаційним критеріям, умовам технічної специфікації та іншим
вимогам щодо предмета закупівлі та безпідставне відхилення замовниками найбільш
економічно вигідної тендерної пропозиції (37% від загальної кількості встановлених
порушень);

порушення замовником законодавства щодо здійснення закупівлі без
застосування визначених законодавством процедур закупівель та/або щодо
правомірності обрання та застосування процедури закупівлі (4% від загальної
кількості встановлених порушень);

порушення замовником законодавства під час укладання договору про
закупівлю (9% від загальної кількості встановлених порушень); оприлюднення
інформації про закупівлю з порушенням законодавства (24% від загальної кількості
встановлених порушень);

інші порушення законодавства у сфері закупівель (порушення законодавства в
частині визначення предмета закупівлі, складання тендерної документації та/або
внесення змін до неї з порушенням законодавства ненадання інформації, документів у
випадках, передбачених законодавством, неправомірне застосування замовниками
положення законодавства щодо виправлення виявлених невідповідностей в
інформації та/або документах, що подані учасниками у складі тендерних пропозицій /
пропозицій (24 години)) (59% від загальної кількості встановлених порушень).

Упродовж 2025 року замовниками на виконання зобов’язань органу
державного фінансового контролю, спрямованих на усунення порушень,
зафіксованих у висновках про результати моніторингу (далі – висновок), розірвано
1,5 тис. договорів вартістю 17,1 млрд грн та відмінено 532 закупівлі (545 лотів)
загальною вартістю понад 8,1 млрд грн.

Слід зазначити, що рівень попередження порушень у сфері публічних
закупівель за результатами моніторингу закупівель залишається стабільно високим,
що відображає високу якість документування порушень та рівень відповідальності
замовників, що виконують зобов’язання органу державного фінансового контролю.

Упродовж 2025 року Держаудитслужба та її міжрегіональні територіальні
органи відповідно до підстав, що визначені пунктом 4 Порядку № 631, здійснили 647
перевірок закупівель, під час яких перевірено 3,2 тис. закупівель загальною вартістю
майже 175,1 млрд грн.

Протягом 2025 року ключовим фактором ініціювання переважної більшості
перевірок закупівель була реалізація виконання Рамкової Угоди між Україною та
Європейським Союзом щодо спеціальних механізмів реалізації фінансування Союзу
для України згідно з інструментом Ukraine Facility, ратифікованої Законом України
від 06 червня 2024 року № 3786-IX, схваленого розпорядженням Кабінету Міністрів
України від 18 березня 2024 р. № 244-р (далі – План України).

Слід зазначити, що обсяг охоплених контролем коштів під час здійснення
перевірок закупівель залишається стабільним та практично не змінився порівняно з
2024 роком, коли цей показник становив 175,3 млрд грн, що свідчить про збереження
високої інтенсивності інспектування у пріоритетних сферах.

Згідно з частиною одинадцятою статті 8 Закону, якщо замовник не усунув
визначеного у висновку порушення, що призвело до невиконання ним вимог,
передбачених цим Законом, а також висновок не оскаржено до суду, орган
державного фінансового контролю після закінчення строку на оскарження до суду, визначеного у частині десятій цієї статті, за результатами моніторингу вчиняє дії
щодо притягнення до адміністративної відповідальності за порушення законодавства
у сфері публічних закупівель.

Відповідно до пункту 27 Порядку № 631 та пункту 50 Порядку № 550 за
результатами проведеної перевірки закупівель органи державного фінансового
контролю вживають заходів для забезпечення, зокрема, притягнення до
адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності винних у
допущенні порушень працівників обʼєктів контролю.

У межах реалізації результатів моніторингу закупівель та перевірок закупівель
Держаудитслужба та її міжрегіональні територіальні органи протягом 2025 року
склали 626 протоколів про адміністративне правопорушення за статтею 164-14
Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП). На 413 осіб
накладено адміністративні стягнення (штрафи) на загальну суму 2,7 млн грн.

Слід зазначити, що показник складених протоколів зріс на 12% порівняно з
попереднім роком. Така позитивна динаміка стала можливою завдяки законодавчим
змінам у Законі № 2939 та вдосконаленню нормативної бази щодо доступу до
персональних даних. Зокрема, отримання Держаудитслужбою доступу до інформації
з Єдиного державного демографічного реєстру (відповідно до статті 2 Закону України
“Про захист персональних даних”) дало змогу оперативно ідентифікувати
правопорушників та забезпечити невідворотність відповідальності за порушення
законодавства у сфері закупівель.

Упродовж звітного періоду до суду надіслано 214 протоколів про
адміністративне правопорушення за статтею 16414 КУпАП. За результатами розгляду
судом протоколів про адміністративне правопорушення за статтею 16414 КУпАП
накладено адміністративні стягнення (штрафи) на загальну суму 2,1 млн грн.

Частиною десятою статті 8 Закону визначено, що у разі незгоди замовника з
інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду
протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення.

Протягом 2025 року замовниками оскаржено 644 висновки щодо закупівель
вартістю 40,2 млрд грн.

Зокрема, 498 висновків на загальну суму 24,8 млрд грн стосуються результатів
моніторингів закупівель, проведених безпосередньо у 2025 році. Наразі у 28 справах
щодо оскарження таких висновків судами вже прийнято остаточні рішення. При
цьому у 53% випадків рішення винесено на користь Держаудитслужби, що дало змогу
підтвердити правомірність вимог органу контролю на загальну суму 343 млн грн.
Щодо інших справ триває судовий розгляд.

Пунктом 28 Порядку № 631 передбачено, що за результатами перевірки
закупівель, проведеної органом державного фінансового контролю, можуть бути
оскаржені замовником, щодо якого проведено перевірку, в передбаченому законом
порядку.

Протягом 2025 року замовниками в 17 випадках оскаржено результати
перевірки закупівель на загальну суму 1,08 млрд грн, розгляд справ яких наразі
триває.

Варто відзначити зменшення кількості оскаржень висновків та результатів
перевірки закупівлі у судовому порядку порівняно з 2024 роком, а саме: кількість
оскаржених висновків зменшилася на 11,8% (з 730 до 644 випадків), а оскарження
результатів перевірок закупівель скоротилося на 26,1% (з 23 до 17).

Держаудитслужбою здійснено комплекс нормативних, організаційних і
координаційних заходів, спрямованих на посилення державного фінансового
контролю у сфері закупівель, захист фінансових інтересів Європейського Союзу та
підвищення прозорості використання публічних коштів, зокрема, для посилення
контролю за публічними закупівлями Кабінетом Міністрів України схвалено
Дорожню карту посилення контролю за публічними закупівлями та затвердження
плану заходів з її реалізації на 2025–2027 роки (розпорядження Кабінету Міністрів
України від 3 грудня 2025 р. № 1390-р) (далі – Дорожня карта).

У межах реалізації Дорожньої карти Держаудитслужбою забезпечено
виконання заходів, передбачених на 2025 рік Планом заходів з її реалізації на
2025–2027 роки, зокрема:

надано пропозиції Національному агентству з питань запобігання корупції до
спільних рекомендацій (настанов) щодо виявлення корупційних ризиків та їх
зниження у сфері публічних закупівель та щодо виявлення та управлінням
конфліктом інтересів у публічних закупівлях (лист від 31.12.2025
№ 002200- 14/16085-2025);

запроваджено методологічно оптимізацію строків між спрацюванням
індикаторів ризиків та початком проведення моніторингу закупівлі;

запроваджено методологічно тести систем заходів контролю закупівельного
процесу замовників з метою підвищення відповідальності розпорядників бюджетних
коштів за управлінням бюджетними коштами, включаючи свої рішення, дії,
виконання повноважень, у тому числі делегованих.

Узагальнюючи викладене, упродовж 2025 року Держаудитслужбою системно
реалізовано комплекс нормативних, методологічних та організаційних заходів,
спрямованих на посилення державного фінансового контролю у сфері публічних
закупівель і захист фінансових інтересів Європейського Союзу, при цьому наявні
проблемні питання засвідчують актуальність подальшого вдосконалення системи
закупівель відповідно до стандартів ЄС.

Крім викладеного, Держаудитслужба взяла участь у низці робочих зустрічей та
нарад щодо змін законодавства у сфері закупівель, мінімізації ризиків незаконного та
неефективного витрачання коштів та покращання попередження порушень в сфері
закупівель.

З огляду на викладене, Держаудитслужба як орган, уповноважений
здійснювати контроль у сфері публічних закупівель, вживає вичерпних заходів задля
підвищення ефективності заходів державного фінансового контролю, розширення
можливостей для запобігання та припинення порушень і зловживань, зокрема у сфері
публічних закупівель.

Рахункова палата

У межах визначених повноважень Рахункова палата здійснює заходи
державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту), зокрема, щодо здійснення
державних закупівель. Також, щорічно до розгляду на засіданнях комітетів та
пленарних засіданнях Верховної Ради України Рахункова палата здійснює попередній
аналіз складеного Міністерством щорічного звіту, що містить аналіз функціонування
системи публічних закупівель та узагальнену інформацію про результати здійснення
контролю у сфері закупівель (стаття 7 Закону України “Про Рахункову палату”).

Загалом результати проведених Рахунковою палатою у 2025 році заходів
державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) (далі – заходи контролю) свідчать, що питання публічних закупівель залишаються чутливим елементом
управління публічними фінансами, де основні ризики пов’язані не лише з
порушеннями законодавства, а й із якістю управлінських рішень, повнотою
інформаційного забезпечення та організацією закупівельних процесів.

За результатами заходів контролю Рахунковою палатою встановлено, що
порушення та недоліки у сфері публічних закупівель мали переважно управлінський і
процедурний характер, пов’язані з недотриманням вимог до визначення предмета
закупівлі й технічних характеристик, недотриманням установлених процедур
закупівель.

При цьому у 2025 році безпосередньо на дослідження питань публічних
закупівель Рахунковою палатою було спрямовано контрольний захід – аудит
відповідності здійснення оборонних закупівель за тиловим напрямом забезпечення
Збройних Сил України “Для службового користування” (звіт затверджено рішенням
Рахункової палати від 25 листопада 2025 року № 28-1).

Загальний обсяг перевірених закупівель у межах аудиту становив
85 700 000,0 тис. грн. Обсяг встановлених порушень – 58 500,0 тис. грн.

Під час проведення цього аудиту встановлено, що визначена Міністерством
оборони України (далі – Міноборони), а згодом державним підприємством
“Державний оператор тилу”, орієнтовна вартість продукції оборонного призначення
не завжди відповідала актуальним ринковим цінам. Нерозроблення дієвого механізму
своєчасного перегляду таких показників створювала ризики здійснення закупівель за
нерелевантними цінами, що, своєю чергою, ускладнювало своєчасне та повне
забезпечення потреб Збройних Сил України. Як наслідок, окремі процедури
закупівель були зірвані, а строки постачання продукції – відтерміновані.

Внаслідок недотримання вимог пункту 6 Особливостей здійснення оборонних
закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, затверджених постановою
Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 року № 1275, пунктів 2.1 та 2.2
Порядку проведення оборонних закупівель у Міністерстві оборони України за
централізованими розрахунками під час дії правового режиму воєнного стану за
тиловим напрямом забезпечення, затвердженого наказом Міноборони від 12.05.2023
№ 277/нм, а також пункту 10 Інструкції з планування закупівель товарів, робіт і
послуг оборонного призначення та інших товарів, робіт і послуг для гарантованого
забезпечення потреб безпеки і оборони під час дії правового режиму воєнного стану
за тиловим напрямом забезпечення, затвердженої наказом Міноборони від 29.07.2024
№ 513, державне підприємство “Державний оператор тилу” здійснювало закупівлі без
належного дотримання затверджених переліків та обсягів закупівель, які б
ураховували орієнтовну вартість одиниці продукції, що призвело до придбання
товарів за цінами, які перевищували визначені орієнтовні показники.

Проведеними Рахунковою палатою у 2025 році заходами контролю також було
встановлено недоліки планування й організації закупівельних процесів, що
призводило до затягування строків, неповного оприлюднення інформації та
виникнення ознак неекономного використання бюджетних коштів, а також
здійснення закупівель без використання електронної системи.

Аудитом діяльності (ефективності) на тему “Гуманітарне розмінування земель
сільськогосподарського призначення в Україні: відновлення безпеки та
сільськогосподарського виробництва” (звіт затверджено рішенням Рахункової палати
від 26 серпня 2025 року № 21-2) встановлено: під час реалізації заходів з
гуманітарного розмінування земель сільськогосподарського призначення загалом дотримано вимог законодавства у сфері публічних закупівель. Порушень
законодавства про публічні закупівлі не встановлено.

Водночас виявлено окремі недоліки в організації та здійсненні закупівель. Так,
Центром гуманітарного розмінування під час формування тендерної документації
визначення послуг як потенційно можливих було неконкретним та неповною мірою
відповідало вимогам частини першої статті 23 Закону щодо обов’язковості
визначення в технічній специфікації всіх необхідних технічних, функціональних та
якісних характеристик робіт і послуг, що закуповуються.

Аудитом відповідності на тему “Державна підтримка кінематографії: за що
платить держава?” (звіт затверджено рішенням Рахункової палати
від 26 серпня 2025 року № 21-1) у межах повноважень Рахункової палати було
розглянуто питання дотримання вимог законодавства, у тому числі у сфері публічних
закупівель, під час надання державної підтримки кінематографії. За результатами
аудиту порушень законодавства про публічні закупівлі не встановлено.

Аудитом відповідності на тему “Протидія правопорушенням, що посягають на
функціонування економіки держави” (звіт затверджено рішенням Рахункової палати
від 23 вересня 2025 року № 22-1) встановлено: під час здійснення у 2024 році заходів
з матеріально-технічного та інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності
Бюро економічної безпеки України (далі – БЕБ) загалом мали місце недоліки у
прийнятті управлінських рішень щодо освоєння наявного фінансового ресурсу.

Водночас аудитом встановлені окремі порушення законодавства у сфері
публічних закупівель на рівні територіальних управлінь БЕБ на загальну суму
5 012,7 тис. грн. Зокрема, у територіальному управлінні БЕБ у Чернівецькій області у
двох випадках не відхилені тендерні пропозиції, що не відповідали вимогам тендерної
документації та чинного законодавства, а також здійснені закупівлі без використання
електронної системи закупівель на суму 844,5 тис. грн.

Аудитом діяльності (ефективності) на тему “Надзвичайна кредитна програма:
шлях до відновлення соціальної та критичної інфраструктури територіальних громад”
(звіт затверджено рішенням Рахункової палати від 11 листопада 2025 року № 27-3)
встановлено: у межах реалізації Надзвичайної кредитної програми для відновлення
України загалом дотримано вимог законодавства у сфері публічних закупівель.
Порушень законодавства про публічні закупівлі за результатами аудиту не встановлено.

Водночас аудитом виявлені окремі недоліки в організації та здійсненні
процедур закупівель кінцевими бенефіціарами. Зокрема, встановлено факти
затягування строків проведення процедур закупівель після отримання погоджень
щодо можливості їх проведення. Як наслідок, лише близько 20 відсотків від загальної
кількості процедур закупівель було проведено у рекомендовані терміни (до двох
місяців), що негативно впливало на своєчасність реалізації субпроєктів.

Крім того, під час здійснення процедур закупівель окремими замовниками
допущено недоліки процедурного характеру.

Так, Відділом освіти, молоді та спорту Новоушицької селищної ради та
Управлінням капітального будівництва Одеської міської ради, які виступали
замовниками за п’ятьма субпроєктами, не забезпечено оприлюднення у встановлені
строки розрахунків обсягів робіт та/або додаткових угод до договорів про закупівлю.
Встановлено також, що Відділом капітального будівництва, житлово-комунального
господарства, комунального майна Авангардівської селищної ради всупереч вимогам
тендерної документації не відхилено тендерну пропозицію учасника, яка підлягала
відхиленню.

Зазначені недоліки не призвели до порушень законодавства про публічні
закупівлі, однак свідчать про потребу в посиленні організаційного та процедурного
контролю під час здійснення закупівель у межах реалізації Надзвичайної кредитної
програми для відновлення України.

Більш детально з інформацією про діяльність Рахункової палати, рішеннями та
звітами про результати контрольних заходів за 2025 рік можна ознайомитись на
офіційному веб-сайті інституції.

Казначейство

Казначейство поінформувало, що відповідно до вимог абзацу 17 пункту 2.10.
Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних
коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби
України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 № 309
(зі змінами) визначено, якщо зобов’язання та/або фінансові зобов’язання не
зареєстровані у зв’язку з відсутністю документів щодо закупівлі товарів, робіт і
послуг, передбачених законодавством у сфері закупівель, органи Казначейства
надсилають розпорядникам бюджетних коштів лист з обґрунтуванням причин їх не
реєстрації та повертають Реєстр та/або Реєстр фінансових зобов’язань і підтвердні
документи.

Враховуючи викладене, органами Казначейства не застосовуються заходи
впливу, у тому числі у вигляді попереджень про неналежне виконання бюджетного
законодавства, у зв’язку з порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Висновок

У 2025 році до АМКУ як до органу оскарження надійшло 9 783 скарг, з яких
прийнято до розгляду 9 480. Слід зазначити про високу частку задоволених скарг
(6 455 повністю або частково), що свідчить про ефективність використання
учасниками механізму оскарження для захисту своїх прав та інтересів. Водночас,
лише 0,89% рішень Комісії було оскаржено до суду, що підтверджує високу якість її
роботи та довіру до її рішень.

Водночас АМКУ забезпечив контроль за антиконкурентними узгодженими
діями, прийнявши 655 рішень щодо спотворення результатів торгів і припинивши
2 153 порушення. Було накладено значні штрафи у найбільш резонансних справах,
зокрема щодо закупівель асфальтобетонних сумішей, текстильних матеріалів,
витратних матеріалів для гемодіалізу та індивідуального обмундирування.

Протягом 2025 року Держаудитслужба та її міжрегіональні територіальні
органи забезпечили контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель
шляхом проведення 10,8 тис. моніторингів закупівель (11,4 тис. лотів) загальною
вартістю понад 197,4 млрд грн. Порушення законодавства виявлено у 6,8 тис.
закупівель (63% охоплених моніторингом закупівель) на суму 109,4 млрд грн, серед
яких найпоширенішим видом є неправомірне відхилення замовниками тендерних
пропозицій учасників.

У межах реалізації результатів моніторингу закупівель та перевірок закупівель
Держаудитслужба та її міжрегіональні територіальні органи протягом 2025 року
склали 626 протоколів про адміністративне правопорушення за статтею 164¹⁴ КУпАП. На 413 осіб накладено адміністративні стягнення (штрафи) на загальну суму
2,7 млн грн.

Упродовж 2025 року замовниками на виконання зобов’язань органу
державного фінансового контролю, спрямованих на усунення порушень,
зафіксованих у висновках про результати моніторингу, розірвано 1,5 тис. договорів
вартістю 17,1 млрд грн та відмінено 532 закупівлі (545 лотів) загальною вартістю
понад 8,1 млрд грн.

За результатами заходів контролю Рахунковою палатою встановлено, що
порушення та недоліки у сфері публічних закупівель мали переважно управлінський і
процедурний характер, пов’язані з недотриманням вимог до визначення предмета
закупівлі й технічних характеристик, недотриманням установлених процедур
закупівель.

Проведеними Рахунковою палатою у 2025 році заходами контролю також було
встановлено недоліки планування й організації закупівельних процесів, що
призводило до затягування строків, неповного оприлюднення інформації та
виникнення ознак неекономного використання бюджетних коштів, а також
здійснення закупівель без використання електронної системи.

Таким чином, у 2025 році система контролю та оскарження публічних
закупівель системно функціонувала, забезпечуючи високий рівень нагляду та
демонструючи здатність адаптуватися до викликів воєнного стану та нових
міжнародних фінансових інструментів, зокрема в рамках Ukraine Facility.

Розділ VIІ “Підсумки”

У 2025 році Мінекономіки здійснювало активну роботу щодо вдосконалення
сфери публічних закупівель. Головними стратегічними напрямами цієї діяльності
стали: гармонізація національного законодавства з вимогами acquis ЄС, розвиток
електронної системи закупівель, професіоналізація фахівців, міжнародне
співробітництво та підвищення рівня прозорості закупівельних процесів. Всі ці
напрями є важливими не лише для внутрішнього розвитку сфери публічних
закупівель, але й для прискорення інтеграції України до Європейського Союзу.

Протягом звітного періоду, Мінекономіки як Уповноважений орган здійснило
ряд важливих змін у сфері публічних закупівель, що були спрямовані на її
вдосконалення, цифровізацію та забезпечення прозорості. Враховуючи виклики
воєнного стану, законодавство змінювалося для оперативного реагування на нові
умови, спрощення процедур та мінімізації корупційних ризиків.

Проведений аналіз даних ЕСЗ свідчить про певне зростання активності
публічних закупівель у 2025 році порівняно з 2024 роком, що виразилося у збільшенні
як кількості оголошених закупівель, так і суми укладених договорів. Упродовж
2025 року замовники відповідно до вимог законодавства у сфері публічних закупівель
оголосили 3,67 млн закупівель, з яких 3,51 млн було успішно завершено укладанням
договорів на загальну суму понад 906,2 млрд грн.

В конкурентний спосіб здійснено 409,18 тис. закупівель та укладено договорів
на суму 648,72 млрд грн, тоді як кількість неконкурентних закупівель становила
3,1 млн із загальною вартістю договорів 257,5 млрд грн. У 2025 році продовжується
зростання частки конкурентних способів закупівель у загальній вартості укладених
договорів, яка досягла майже 71,59%, збільшившись із 68,14% у 2024 році.

Сфера публічних закупівель продемонструвала стабільність та адаптивність,
незважаючи на триваючий воєнний стан. Кількість учасників публічних закупівель
трохи збільшилась порівняно з 2024 роком та складає 189,9 тис. учасників, а також до участі у конкурентних закупівлях долучилися 10,2 тис. нових учасників, які не брали
участь у трьох попередніх роках.

Основні витрати 2025 року спрямовані за такими галузями як будівництво,
паливо, енергоресурси та ремонтні послуги, що свідчить про стратегічні потреби
країни, зважаючи на теперішні реалії.

Спостерігається значний вплив на співвідношення кількості договорів, що
укладаються замовниками у конкурентний спосіб, у разі здійснення закупівель на
понадпорогову суму: частка таких закупівель зростає з трохи більше 11%
(від усіх закупівель) до понад 75% (у понадпорогових закупівлях), тоді як для
неконкурентних закупівель частка падає з понад 88% до трішки менше 25%.
Це свідчить про активне використання замовниками прозорих та конкурентних
способів закупівель.

Загальний розподіл закупівель залишається схожим до минулорічного, проте
зросла частка електронного каталогу як швидкого інструменту для стандартизованих
закупівель, а сума договорів, укладених за результатами здійснення запитів
пропозицій постачальників, зросла з 63,58 млрд грн у 2024 році до 103,93 млрд грн у
2025 році. Попри воєнний стан, українські публічні закупівлі залишаються
привабливими для іноземних компаній – у 2025 році з нерезидентами було укладено
договорів на суму 15,87 млрд грн.

Замовники продовжують використовувати можливість надавати учасникам
24 години на усунення невідповідностей тендерних пропозицій, яку застосовано у
57 148 закупівлях (19,9% від усіх конкурентних процедур). Це дозволило уникнути
відхилення економічно вигідних пропозицій, і в 78,71% випадків (46 769) тендерні
пропозиції учасників, що були виправлені, визначено переможними. Аномально
низька ціна, в свою чергу спрацювала у 7 892 випадках. Учасники надали
обґрунтування у 77,71% спрацювань (6 133 обґрунтувань), проте за результатами їх
розгляду пропозиції учасників було відхилено у 3 517 випадках.

Аналіз частки публічних закупівель у ВВП демонструє їхню суттєву
присутність в національній економіці. При номінальному валовому внутрішньому
продукті за 2025 рік у розмірі 8 931,19 млрд грн, загальний обсяг публічних
закупівель (906,22 млрд грн) склав 10,15% ВВП.

Поряд з цим повідомляємо, що у рамках реалізації програми Ukraine Facility
замовниками було оголошено 12,56 тис. закупівель (лотів) та за результатами яких
було успішно укладено 8 682 договори, загальна сума яких на момент підписання
склала майже 19,76 млрд грн.

В напрямку професіоналізації основний акцент був зроблений на системному
розвитку інституційної спроможності, професіоналізації закупівельної діяльності та
поступовій адаптації національної системи до європейських підходів. Комплекс
вжитих заходів сприяв підвищенню рівня компетентності фахівців, удосконаленню
методологічної бази, розвитку централізованих закупівель та посиленню прозорості й
підзвітності використання публічних коштів. У цілому система закупівель
продемонструвала здатність функціонувати в умовах воєнного стану, бюджетних
обмежень та підвищеної складності закупівель, пов’язаних із відновленням
інфраструктури, реалізацією державних програм і залученням міжнародної
фінансової допомоги.

Водночас результати звітного періоду свідчать про наявність низки системних
викликів, що потребують подальшої уваги. Серед них – нерівномірний рівень
професійної спроможності замовників, обмежені можливості для системного навчання та підвищення кваліфікації фахівців, недостатня інституційна спроможність
окремих організацій, а також практика покладання функцій закупівель на працівників
як додаткового навантаження без належної спеціалізації. Крім того, додатковими
викликами в роботі ЦЗО залишаються нерівномірний рівень конкуренції у закупівлях,
відміни процедур через відсутність пропозицій, а також потреба у подальшому
підвищенні якості планування закупівель та підготовки тендерної документації.

З огляду на зростання масштабів і складності закупівель, пов’язаних із
відбудовою України та виконанням євроінтеграційних зобов’язань, подальший
розвиток системи публічних закупівель має бути спрямований на системне зміцнення
людського капіталу, інституційний розвиток замовників і ЦЗО, а також на посилення
конкуренції та аналітичного підходу до управління закупівлями. Важливими
напрямами залишаються удосконалення механізмів професійної підготовки, розвиток
централізованих закупівель, поглиблення співпраці з ринком та впровадження
інструментів оцінки ефективності закупівельної діяльності. Реалізація цих кроків
сприятиме підвищенню ефективності використання публічних ресурсів, зміцненню
довіри до системи закупівель та подальшій гармонізації національної практики з
європейськими стандартами.

З метою збільшення поінформованості суб’єктів сфери публічних закупівель
щодо застосування законодавства у сфері публічних закупівель, яке в умовах
воєнного стану регулярно змінювалося, Мінекономіки у 2025 році підготовлено
14 узагальнених відповідей рекомендаційного характеру та надано відповіді
на 550 запитів, що оприлюднені на офіційному веб-сайті Мінекономіки.

У сфері міжнародного співробітництва 2025 рік відзначився системними та
узгодженими кроками на шляху до повноправного членства в ЄС, зокрема
формуванням переговорної позиції за Кластером 1 (Розділ 5 “Публічні закупівлі”) та
розробкою проєкту Національної програми адаптації законодавства України до права
Європейського Союзу (acquis ЄС) у частині переговорного розділу 5 “Публічні
закупівлі”. Поряд із сумлінним виконанням зобов’язань у рамках СОТ та участю в
глобальних моніторингових програмах ОЕСР і ООН, Україна суттєво розширила
практичну двосторонню взаємодію з міжнародними партнерами (Велика Британія,
Республіка Корея), продовжуючи спрямовувати зусилля в міжнародній взаємодії на
професіоналізацію та використання кращих світових інструментів у системі
публічних закупівель.

Узагальнюючи інформацію, надану контролюючими органами, варто
відмітити, що протягом звітного року Держаудитслужбою та її міжрегіональними
територіальними органами забезпечено контроль за дотриманням законодавства у
сфері закупівель шляхом проведення 10,8 тис. моніторингів закупівель (11,4 тис.
лотів) загальною вартістю понад понад 197,4 млрд грн. Моніторингом процедур
публічних закупівель у зазначеному періоді виявлені порушення законодавства,
допущені замовниками під час здійснення 6,8 тис. закупівель (63% від охоплених
моніторингом), загальною вартістю 109,4 млрд грн. У межах реалізації результатів
моніторингів та перевірок закупівель упродовж звітного періоду Держаудитслужба та
її міжрегіональні територіальні органи склали 626 протоколи про адміністративне
правопорушення за статтею 16414 КУпАП. На 413 осіб накладено адміністративні
стягнення (штрафи) на загальну суму 2,7 млн грн.

У 2025 році до АМКУ надійшло 9 783 скарги (до розгляду прийнято 9 480), з
яких 6 455 були задоволені повністю або частково, що підтверджує ефективність
механізму оскарження для захисту прав учасників. Одночасно АМКУ активно забезпечував контроль за антиконкурентними узгодженими діями, прийнявши 655
рішень щодо спотворення результатів торгів та наклавши значні штрафи у
резонансних справах у закупівлях асфальтобетонних сумішей, текстилю, матеріалів
для гемодіалізу та індивідуального обмундирування.

Разом з тим, наразі у сфері публічних закупівель залишились питання,
вирішення яких планується продовжити у 2026 році, зокрема:

подальша робота, спрямована на гармонізацію українського законодавства із
вимогами Директив ЄС, зокрема прийняття Законопрєкту № 11520;

мінімізація підстав для укладання договору про закупівлю без застосування
відкритих торгів та/або електронного каталогу;

напрацювання нової стратегії подальшого розвитку сфери публічних закупівель;

подальше інформування суб’єктів сфери публічних закупівель про внесені
зміни до нормативно-правових актів, проведення комунікаційних та роз’яснювальних
заходів через динамічність змін у законодавстві та модернізацію ЕСЗ;

продовження розвитку ЕСЗ з урахуванням вимог та стандартів ЄС, а також
кращої міжнародної практики.

Крім того, у наступному році доцільно зосередити зусилля на подальшій
професіоналізації сфери публічних закупівель, зокрема на розвитку людського
капіталу, забезпеченні системного, безперервного та практико-орієнтованого
навчання, розширенні доступу до освітніх програм і підвищенні кваліфікації фахівців
із урахуванням актуальних змін законодавства, викликів воєнного стану та потреб
післявоєнного відновлення. Важливим є також поглиблення співпраці з освітніми
установами та міжнародними партнерами, впровадження сучасних навчальних
інструментів і кращих європейських практик, а також формування єдиного
професійного підходу до управління закупівлями, що сприятиме підвищенню
ефективності, прозорості та якості закупівельної діяльності.

Загалом, результати 2025 року свідчать про стійкість та системний розвиток
сфери публічних закупівель, яка успішно адаптується до викликів воєнного стану та
продовжує рух до виконання євроінтеграційних зобов’язань, підтверджуючи
доцільність подальшої цифровізації, професіоналізації та прозорості інформації.
Мінекономіки як Уповноважений орган продовжить діяльність у цьому напрямку,
зосереджуючи зусилля на подальшому вдосконаленні законодавства, ЕСЗ, розвитку
інструментів контролю та забезпеченні ефективного здійснення публічних закупівель.

Заступник Міністра економіки, довкілля
та сільського господарства України

Віталій ПЕТРУК