ЗВІТ про діяльність Комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель у 2025 році

ЗАТВЕРДЖЕНО
Антимонопольним комітетом України
(протокол засідання
Антимонопольного комітету України
від 05.03.2026 № 9 пункт 7)

Вступ

З метою забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері та сприяння розвитку добросовісної конкуренції відповідно до Закону України від 05 лютого 2021 р. № 1219-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо повноважень Антимонопольного комітету України у сфері публічних закупівель» впроваджено інститут уповноважених з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель.

Для забезпечення розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель у 2023 році в Антимонопольному комітеті України (далі – Комітет) утворено Комісію з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (далі – Комісія) і затверджено її склад з числа уповноважених з розгляду скарг у сфері публічних закупівель, обраних за результатами проведеного конкурсу.

Відповідно до вимог статті 61 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» Комітет затвердив цей Звіт, який відображає основні аспекти виконання Комісіями функцій органу оскарження, кількісних показників їх діяльності, встановлені Комісіями типові порушення порядку проведення процедур закупівель, а також результати участі Комітету як органу оскарження в правотворчій діяльності Комітету щодо удосконалення законодавства у сфері публічних закупівель тощо.

І. Організація, повноваження і порядок діяльності Комісій

Комітет відповідно до статті 1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» є державним органом із спеціальним статусом, мета діяльності якого – забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері публічних закупівель.

Згідно з пунктом 17 частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) Комітет є органом оскарження.

Як орган оскарження Комітет із метою неупередженого та ефективного захисту прав і законних інтересів осіб, пов’язаних з участю у процедурах закупівлі, утворює Комісію (Комісії) та здійснює інші повноваження, визначені цим Законом та Законом України «Про Антимонопольний комітет України».

Рішення Комісії ухвалюються від імені Комітету (стаття 18 Закону).

Повноваження, порядок утворення та функціонування Комісії (Комісій) визначаються відповідно до Закону та Закону України «Про Антимонопольний комітет України».

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 р. № 471) затверджені Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі – Особливості) (зі змінами).

Особливості встановлюють порядок та умови здійснення (зокрема оскарження) публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом, із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.

Відповідно до статті 61 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» Комітет як орган оскарження у сфері публічних закупівель має повноваження, визначені Законом, а також такі повноваження:

1. утворювати Комісію (Комісії);
2. визначати кількість Комісій;
3. затверджувати та оприлюднювати узагальнену практику розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель;
4. затверджувати та оприлюднювати Регламент роботи Комісії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель;
5. затверджувати та оприлюднювати методичні рекомендації для Комісії щодо специфіки розгляду комісіями скарг.

Для забезпечення розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель Комітет утворює Комісію (Комісії) з числа уповноважених з розгляду скарг у сфері публічних закупівель у складі трьох осіб.

Виключною компетенцією уповноважених з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель є розгляд скарг.

Формою роботи Комісії (Комісій) є засідання, що проводяться відповідно до Регламенту роботи Комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, затвердженого розпорядженням Комітету від 04.05.2023 № 8-рп, який розміщений на офіційному вебсайті Комітету за посиланням https://amcu.gov.ua/npas/pro-zatverdzhennya-reglamentu-roboti-komisiyiantimonopolnogo-komitetu-ukrayini-z-rozglyadu-skarg-pro-porushennyazakonodavstva-u-sferi-publichnih-zakupivel-2.

Не пізніше 15 березня року, наступного за звітним бюджетним роком, Комітет оприлюднює на своєму офіційному вебсайті щорічний звіт про діяльність Комісії (Комісій) та узагальнену практику розгляду скарг.

Кількісні показники діяльності органу оскарження, що порівнюються з попереднім звітним періодом, наведені в таблиці 1.

Таблиця 1

Кількісні показники діяльності органу оскарження порівняно з попереднім звітним періодом

У 2025 році очікувана вартість (загальна сума) процедур закупівель, за якими відповідно до рішень Комісії зобов’язано усунути порушення, становила 55 723 596 206,93 грн.

У 2024 році цей показник становив 47 133 973 900,29 грн.

Державне підприємство «ПРОЗОРРО» щомісяця у 2025 році надавало Комітету інформацію про суми коштів, сплачених суб’єктами оскарження за подання скарг, а також про суми коштів, які повернено суб’єктам оскарження за результатами задоволення скарг.

За даними державного підприємства «ПРОЗОРРО», розмір внесеної плати за подання скарг на розгляд Комісії (Комісій) відповідно до Закону у 2025 році становив 198 224 146,00 грн, сума коштів, повернених суб’єктам оскарження за результатами задоволення скарг, – 132 886 295,00 грн.

У 2024 році, за даними державного підприємства «ПРОЗОРРО», розмір внесеної плати за подання скарг на розгляд органу оскарження відповідно до Закону становив 188 351 834,20 грн, сума коштів, повернених суб’єктам оскарження за результатами задоволення скарг, – 138 889 774,20 грн.

Зазначені показники свідчать про незначне зменшення кількості порушень порядку проведення процедур закупівель, що вчиняють замовники, а отже, про незначне зменшення кількості скарг.

Разом із тим подання суб’єктами господарювання такої значної кількості скарг підтверджує високий рівень їхньої довіри до органу оскарження.

Із загальної кількості скарг, що надійшли на розгляд Комісії, найбільшу кількість у 2025 році подали такі суб’єкти господарювання:

• товариство з обмеженою відповідальністю «СПАС» (сфера економічної діяльності «50410000 – послуги з технічного обслуговування протипожежного обладнання») – 198 скарг;
• товариство з обмеженою відповідальністю «Комерс Еліт Солюшнс Груп»(сфера економічної діяльності «39710000 – електричні побутові прилади, кліматичне обладнання») – 195 скарг;
• товариство з обмеженою відповідальністю «РЕГДОРСТРОЙ» (сфера економічної діяльності «45000000 – будівельні роботи та поточний ремонт, послуги з поточного ремонту приміщень») – 181 скарга;
• товариство з обмеженою відповідальністю «АСФАЛЬТНО-БЕТОННИЙ ЗАВОД «ЄВРОБУД-АСФАЛЬТ» (сфера економічної діяльності «45230000 – будівництво трубопроводів, ліній зв’язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь») – 146 скарг;
• товариство з обмеженою відповідальністю «АВТОШИНИ-ПРОЗОРО» (сфера економічної діяльності «0110000 – послуги з ремонту і технічного обслуговування мототранспортних засобів і супутнього обладнання») – 127 скарг.

Для порівняння, у 2024 році найбільшу кількість скарг подали такі суб’єкти господарювання:

• товариство з обмеженою відповідальністю «ТД ІФС» (сфера економічної діяльності «09130000-9 – Нафта і дистиляти») – 295 скарг;
• товариство з обмеженою відповідальністю «ГАЗЕНЕРГО-ТРЕЙД» (сфера економічної діяльності «09000000-3 Нафтопродукти, паливо, електроенергія та інші джерела енергії») – 257 скарг;
• товариство з обмеженою відповідальністю «НВК «УКРЕНЕРГОПРОМ» (сфера економічної діяльності «90520000-8 Послуги у сфері поводження з радіоактивними, токсичними, медичними та небезпечними відходами») – 159 скарг;
• товариство з обмеженою відповідальністю «СИНЕРГІЯ СИСТЕМ» (сфера економічної діяльності «09000000-3 Нафтопродукти, паливо, електроенергія та інші джерела енергії, дизельне пальне») – 155 скарг;
• товариство з обмеженою відповідальністю «ТВГ «Український папір» (сфера економічної діяльності «30190000-7 Офісне устаткування та приладдя різне (папір офісний, форматний А4»)) – 122 скарги.

Найбільшу кількість скарг у звітному періоді (2025 рік) щодо порушення порядку проведення процедур закупівель подано щодо таких замовників:

• акціонерне товариство «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ» – 198 скарг;
• Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, – 123 скарги;
• акціонерне товариство «УКPНAФТА» – 95 скарг;
• Управління міського господарства Мукачівської міської ради – 89 скарг;
• Департамент дорожньо-транспортної інфраструктури та екології Черкаської міської ради – 51 скарга;

У 2024 році найбільшу кількість скарг подано щодо таких замовників:

• акціонерне товариство «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ» – 175 скарг;
• публічне акціонерне товариство «УКРНАФТА» – 114 скарг;
• філія «Центр забезпечення виробництва» акціонерного товариства «Українська залізниця» – 67 скарг;
• державне спеціалізоване господарське підприємство «ЛІСИ УКРАЇНИ» – 65 скарг;
• державне підприємство «МЕДИЧНІ ЗАКУПІВЛІ УКРАЇНИ» – 63 скарги.

З огляду на показники 2024, 2025 років і показники, відображені у звіті Комісії за 2023 рік, уже третій рік поспіль акціонерне товариство «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ» входить до переліку замовників, щодо проведення процедур закупівель яких подавалась найбільша кількість скарг, що може свідчити про системність вчинення порушень порядку проведення процедур закупівель цим замовником.

За територіальною приналежністю у 2025 році найбільше оскаржувались рішення, дії та/або бездіяльність замовників, розташованих у таких областях:

• м. Київ, Київська область – 2963 скарги;
• Дніпропетровська область – 762 скарги;
• Одеська область – 754 скарги;
• Львівська область – 532 скарги;
• Черкаська область – 449 скарг;

У 2024 році за територіальною приналежністю найбільше оскаржувалися рішення, дії та/або бездіяльність замовників, що розташовувались у таких областях:

• м. Київ, Київська область – 2 930 скарг;
• Дніпропетровська область – 801 скарга;
• Львівська область – 602 скарги;
• Одеська область – 526 скарг;
• Харківська область – 400 скарг.

Найбільша кількість скарг у 2025 році подана щодо таких сфер економічної діяльності (предмет закупівлі):

• «45000000-7 – будівельні роботи та поточний ремонт» – 1 606 скарг;
• «09000000-3 – нафтопродукти, паливо, електроенергія та інші джерела енергії» – 885 скарг;
• «39000000-2 – меблі (у тому числі офісні меблі), меблево-декоративні вироби, побутова техніка (крім освітлювального обладнання) та засоби для чищення» – 637 скарг;
• «44000000-0 – конструкції та конструкційні матеріали; допоміжна будівельна продукція (крім електроапаратури)» – 558 скарг;
• «79000000-4 – ділові послуги: юридичні, маркетингові, консультаційні, кадрові, поліграфічні та охоронні» – 530 скарг.

У 2024 році найбільша кількість скарг подана щодо таких сфер економічної діяльності (предмет закупівлі):

• «09000000-3 – нафтопродукти, паливо, електроенергія та інші джерела енергії» – 1 592 скарги;
• «45000000-7 – будівельні роботи та поточний ремонт» – 1 190 скарг;
• «44000000-0 – конструкції та конструкційні матеріали; допоміжна будівельна продукція (крім електроапаратури)» – 633 скарги;
• «39000000-2 – меблі (у тому числі офісні меблі), меблево-декоративні вироби, побутова техніка (крім освітлювального обладнання) та засоби для чищення» – 583 скарги;
• «34000000-7 – транспортне обладнання та допоміжне приладдя до нього» – 485 скарг.

Враховуючи викладене, зазначений перелік сфер економічної діяльності майже не зазнав змін порівняно з показниками попереднього звітного періоду.

ІІ. Показники судового оскарження рішень Комісії

Відповідно до частини двадцять другої статті 18 Закону рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов’язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються. За невиконання рішення Комітету як органу оскарження за результатами розгляду скарг суб’єктів оскарження, подання яких передбачено законом, статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена адміністративна відповідальність у вигляді накладення штрафу на керівника замовника від двох до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Якщо рішення органу оскарження не було оскаржено до суду, таке рішення має бути виконано не пізніше 30 днів з дня його прийняття органом оскарження.

Із загальної кількості прийнятих Комісією рішень у 2025 році до суду оскаржено 172 рішення, з яких щодо 9 суди прийняли рішення (набрали законної сили), якими визнано їх правомірність.

Інші 163 рішення перебувають на розгляді в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій.

Жодного рішення Комісії у звітному періоді судом остаточно не скасовано.

У 2024 році із загальної кількості прийнятих Комісією рішень до суду оскаржено 140 рішень, з яких щодо 10 суди прийняли рішення (набрали законної сили), якими визнано їх правомірність.

Порівняно з попереднім звітним періодом показники судового оскарження рішень Комісії у відсотковому співвідношенні залишаються майже однаковими, що свідчить про стабільно високий рівень виконання Комітетом функцій органу оскарження.

ІІІ. Типові порушення, встановлені Комісією під час розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель

Розглядаючи скарги, Комісія встановлює порушення, вчинені:

1. суб’єктами оскарження під час підготовки та подання скарг;
2. замовниками під час проведення процедур закупівель;
3. учасниками процедур закупівель під час підготовки та подання тендерних пропозицій.

Найбільш поширеними порушеннями (помилками) суб’єктів оскарження під час підготовки та подання скарг є:

• ненадання переліку документів (доказів), що підтверджують наявність у суб’єкта оскарження порушених прав та охоронюваних законом інтересів щодо рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, пов’язані з його участю у процедурі закупівлі (у разі, якщо скарги стосуються тендерної документації та/або прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, що відбулися до закінчення строку, встановленого для подання тендерних пропозицій);
• ненадання у скарзі обґрунтування порушених прав скаржника;
• оскарження умов тендерної документації, строк на оскарження яких минув;
• оскарження дій замовників під час проведення інших процедур закупівель, ніж за якою подана скарга (що не передбачено законодавством);
• зазначення у скарзі вимог суб’єкта оскарження щодо розгляду та прийняття рішення органом оскарження в частині питань, які не належать до його компетенції.

Найбільш поширеними порушеннями, які вчиняють / допускають замовники під час проведення процедур закупівель, є:

• надання замовником переможцю торгів можливості усунення невідповідностей, які належать до технічної специфікації та/або забезпечення тендерної пропозиції;
• неправомірне відхилення тендерних пропозицій учасників без права надання можливості таким учасникам усунути виявлені невідповідності в інформації та/або документах, як це передбачено пунктом 43 Особливостей;
• встановлення в тендерній документації технічних вимог до товару, яким відповідає продукція одного виробника;
• встановлення в тендерній документації додаткових (надмірних) вимог, які не узгоджуються з предметом закупівлі, вимог, які не узгоджуються з чинним законодавством України, та вимог, які не узгоджуються між собою (суперечність положень, наведених у різних частинах тендерної документації);
• неправомірне відхилення пропозицій учасників процедур закупівель через ненадання ними зразків продукції, які відповідно до вимог Закону не є складовою тендерної пропозиції та не можуть бути підставою для відхилення;
• відхилення тендерних пропозицій учасників у зв’язку з формальними (несуттєвими) помилками;
• віднесення до формальних (несуттєвих) помилок порушень / невідповідностей тощо, які не підпадають під таке визначення;
• неправомірне відхилення переможців торгів через ненадання / невідповідність інформації та/або документів, які не передбачені Законом / Особливостями для їх надання, після проведення аукціону переможцями;
• неправомірне відхилення учасника на підставі надання, на думку замовника, неналежного обґрунтування аномально низької ціни;
• неправомірна відміна замовниками процедури закупівлі, наслідком якої є уникнення завершення процедури закупівлі шляхом укладання договору;
• невиконання рішень органу оскарження;
• звернення до учасників торгів із вимогою про усунення невідповідностей протягом 24 годин за відсутності таких невідповідностей у складі тендерних пропозицій учасників торгів;
• встановлення в тендерній документації в порушення пункту 29 Особливостей вимог, не передбачених державними стандартами (за наявності національного стандарту для відповідного предмета закупівлі);
• відсутність в окремих додатках до тендерної документації вимоги щодо необхідності надання документа (або посилання на такий розділ тендерної документації), інформація про який міститься у розділах тендерної документації;
• встановлення в тендерній документації вимоги щодо надання інформації та/або документів, які є у вільному доступі.

Найбільш поширеними порушеннями учасників процедур закупівель під час підготовки та подання тендерних пропозицій є:

• неоскарження у встановлений законодавством України строк умов документації щодо неможливості виконання певних її умов;
• ненадання у складі тендерних пропозицій підтвердження відповідності технічним, якісним та кількісним характеристикам предмета закупівлі, встановленим замовником у тендерній документації;
• відсутність у відповідних документах тендерної пропозиції всієї (повної) інформації та/або документів, передбачених вимогами тендерної документації;
• ненадання у складі тендерних пропозицій додатків, додаткових угод тощо до договорів (аналогічних договорів на підтвердження матеріально-технічної бази тощо), у разі якщо такі додатки визначені договорами як невід’ємні частини;
• ненадання учасником, визначеним переможцем процедури закупівлі, документів (або надання документів, які не відповідають вимогам тендерної документації), передбачених для переможця відповідно до пункту 47 Особливостей, у порядку, встановленому документацією, у тому числі надання документів із порушенням строку для їх надання;
• неусунення учасником невідповідностей протягом 24 годин із моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей;
• надання недостовірної інформації у складі тендерної пропозиції.

Крім того, під час розгляду скарг та прийняття відповідних рішень Комісія встановлювала порушення замовників та учасників процедур закупівель, які не можна назвати типовими, але вони також потребують уваги з метою запобігання вчиненню таких порушень надалі іншими замовниками та учасниками торгів.

Прикладами таких скарг та інформації щодо порушень, зокрема, є:

1) процедура закупівлі UA-2025-06-30-009743-a;

рішення від 17.07.2025 № 11240-р/пк-пз;

замовник – Управління забезпечення Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій;

суб’єкт оскарження – TIMAK SHPK.

Скарга стосувалась умов тендерної документації. Так, у тендерній документації замовником не передбачена можливість для учасників-нерезидентів надавати банківські гарантії від банків країн, де ці учасники зареєстровані: зокрема, банк в Албанії (який має видати гарантію скаржнику – резиденту Албанії) не зможе накласти кваліфікований електронний підпис в розумінні українського законодавства на гарантію, а також не зможе дотриматися встановленої форми (банківська гарантія для скаржника як swift-повідомлення, що не відповідає вимогам документації замовника).

Комісія встановила, що в тендерній документації передбачена необхідність зазначення в реквізитах гарантії ідентифікаційного коду гаранта в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України та накладення кваліфікованого електронного підпису, а також відповідність банківської гарантії вимогам постанови Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 639 «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками та фінансовими компаніями операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за № 41/10321.

За таких умов у разі надання учасником-нерезидентом забезпечення тендерної пропозиції та забезпечення виконання договору про закупівлю, виданих гарантами – нерезидентами України як аналогічних документів, такі аналогічні документи не відповідатимуть у частині відповідності їх змісту вимогам тендерної документації, що є порушенням вимог частини другої статті 5 Закону: учасники (резиденти та нерезиденти) всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель / спрощених закупівлях на рівних умовах.

Комісія встановила порушення замовника в цій частині та прийняла рішення, згідно з яким замовника зобов’язано внести зміни до тендерної документації;

2) процедура закупівлі UA-2025-11-05-006092-a;

рішення від 26.11.2025 № 17598 -р/пк-пз;

замовник – державне підприємство «Одеський морський торговельний порт»;

суб’єкт оскарження – товариство з обмеженою відповідальністю «СПАС».

Скарга стосувалась таких умов тендерної документації: «у разі співпраці Підрядника з контрагентами, які мають сумнівну репутацію, та/або такими, що визнані або знаходяться в процесі банкрутства, або щодо яких порушені кримінальні провадження, та/або у результаті його бездіяльності, унаслідок чого Замовнику будуть донараховані податкові зобов’язання з податку на додану вартість, податку на прибуток та/або будуть застосовані штрафні санкції з посиланням на недійсність відповідних господарських операцій, та/або договір буде визнано недійсним (нікчемним), Підрядник зобов’язується компенсувати Замовнику всі збитки, в тому числі суму донарахованих податкових зобов’язань, стягнуті органами ДПС штрафні санкції тощо».

Комісія встановила: тендерна документація не містить визначення поняття «контрагентів, які мають сумнівну репутацію», що не дає можливості учасникам належним чином сформувати свою тендерну пропозицію та є дискримінаційним щодо суб’єктів господарювання, зокрема скаржника.

З урахуванням зазначеного Комісія прийняла рішення, згідно з яким замовника зобов’язано внести зміни до тендерної документації;

3) процедура закупівлі UA-2025-02-28-002617-a;

рішення від 15.04.2025 № 5966-р/пк-пз;

замовник – державне підприємство Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель»;
суб’єкт оскарження – адвокатське об’єднання «ЕЛ СІ ЕФ».

Скарга стосувалась рішення замовника про відхилення тендерної пропозиції суб’єкта оскарження.

Підстава відхилення – невиправлення виявлених замовником після розкриття тендерних пропозицій невідповідностей в інформації та/або документах, що подані ним у складі тендерної пропозиції.

Під час розгляду скарги Комісія встановила, що суб’єкт оскарження у складі тендерної пропозиції в розділі «Конфіденційні документи» завантажив файли на підтвердження наявності документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів).

Замовником розміщена вимога про усунення невідповідностей, згідно з якою, зокрема, в наданій скаржником довідці про виконання аналогічних договорів наведено інформацію про виконання договорів, які за своїм предметом закупівлі не відповідають визначенню «аналогічний договір», вказаному в тендерній документації, у зв’язку з чим копії договорів, завантажені в розділі «Конфіденційні документи», не розглядаються, підстава для відхилення учасника відповідно до абзацу сьомого підпункту 1 пункту 44 Особливостей на цьому етапі оцінки не застосовується.

Орган оскарження встановив: Замовник повинен був відхилити тендерну пропозицію скаржника на підставі вимог абзацу сьомого підпункту 1 пункту 44 Особливостей у зв’язку з тим, що учасник процедури закупівлі визначив конфіденційною інформацію, що не може бути визначена як конфіденційна відповідно до пункту 40 Особливостей.

З огляду на викладене Комісія встановила, що замовник застосував підставу для відхилення, яка не відповідала зазначеному порушенню, та прийняла рішення, згідно з яким замовника зобов’язано скасувати рішення про відхилення тендерної пропозиції скаржника (саме з наведеної у протоколі підстави);

4) процедура закупівлі UA-2025-09-23-010990-a;

рішення від 22.10.2025 № 15946 -р/пк-пз;

замовник – Відділ освіти та спорту Єланецької селищної ради;

суб’єкт оскарження – приватне підприємство «ДСМ 1976».

Скарга стосувалася таких умов тендерної документації: антидемпінгове застереження, яке передбачене виключно для учасників торгів, остаточна пропозиція яких за результатами проведеного аукціону більше ніж на 2% нижча очікуваної вартості предмета закупівлі та які повинні надати детальне обґрунтування запропонованої ціни, що складається, зокрема, з гарантійних листів від учасника, гарантійних листів від виробників та/або дилерів, та/або дистриб’юторів (з наданням документів, що підтверджують їхній статус) щодо поставки матеріальних ресурсів (виробів, обладнання тощо). Якщо матеріальні ресурси перебувають у власності учасника, тоді необхідно надати підтвердні документи на отримання матеріальних ресурсів.

Комісія встановила, що надання в складі тендерної пропозиції детального обґрунтування запропонованої ціни не узгоджується з пунктом 28 Особливостей та є дискримінаційним щодо суб’єктів господарювання, у яких за результатами проведеного аукціону остаточна пропозиція буде на понад 2% нижча очікуваної вартості предмета закупівлі.

Зважаючи на викладене, Комісія прийняла рішення, згідно з яким замовника зобов’язано внести зміни до тендерної документації.

5) процедура закупівлі UA-2025-09-11-002973-a;

рішення від 25.09.2025 № 14666-р/пк-пз;

замовник – державне підприємство «Адміністрація морських портів України» в особі філії «Дельта-Лоцман»;

суб’єкт оскарження – товариство з обмеженою відповідальністю «СПАС».

Скарга стосувалась умов тендерної документації щодо встановлення замовником конкретної суми вартості ремонту систем протипожежного захисту.

Комісія встановила: зазначені вимоги щодо вартості ремонту обмежують нижню межу ціни тендерної пропозиції, що суперечить вимогам, установленим Особливостями.

Враховуючи наведене, Комісія прийняла рішення, згідно з яким замовника зобов’язано внести зміни до тендерної документації.

ІV. Взаємодія Комісії з правоохоронними та контролюючими органами

Під час виконання функцій органу оскарження Комісія також взаємодіє з правоохоронними та контролюючими органами.

У разі виявлення під час розгляду скарги та прийняття рішення ознак адміністративного та/або кримінального правопорушення (наприклад, ознак підробки документів) Комісія надсилає матеріали до правоохоронних і контролюючих органів для вжиття відповідних заходів у межах їхньої компетенції.

У звітному періоді надіслано 35 звернень до правоохоронних органів.

За результатами розгляду цих звернень органи Національної поліції України повідомили Комітет про початок одного досудового розслідування в кримінальному провадженні.

Крім того, Комісія надіслала 105 листів для відповідного реагування до Державної аудиторської служби України, яка є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Для порівняння: у 2024 році Комісія надіслала 29 звернень до правоохоронних органів та 83 листи до Державної аудиторської служби України.

V. Правотворча діяльність Комітету щодо удосконалення законодавства у сфері публічних закупівель

З урахуванням практики розгляду скарг Комісією, Комітет як орган оскарження в межах повноважень бере активну участь у наданні пропозицій щодо удосконалення законодавства у сфері публічних закупівель, у тому числі в частині його імплементації до законодавства Європейського Союзу.

Так, у 2025 році Комітет як орган оскарження брав участь у реформуванні законодавства у сфері публічних закупівель за такими напрямами.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28 березня 2025 р. № 300-р затверджений план заходів з виконання рекомендацій Європейської Комісії, представлених у Звіті про прогрес України в рамках Пакета розширення Європейського Союзу 2024 року (далі – План заходів).

Згідно із заходами 1 і 2 за рекомендацією 63 Європейської Комісії у Плані заходів передбачено забезпечення, зокрема, Комітетом супроводження розгляду Верховною Радою України проєктів законів України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення механізму залучення приватних інвестицій з використанням механізму державно-приватного партнерства для пришвидшення відновлення зруйнованих війною об’єктів та будівництва нових об’єктів, пов’язаних з післявоєнною перебудовою економіки України» (реєстраційний номер 7508) (далі – законопроєкт № 7508) та «Про публічні закупівлі» (реєстраційний номер 11520) (далі – законопроєкт № 11520) до їх прийняття.

Комітет брав активну участь у розробленні та опрацюванні законопроєктів № 7508 і № 11520, надавав зауваження та пропозиції щодо вдосконалення системи закупівель, у тому числі процедур оскарження, як Міністерству економіки, довкілля та сільського господарства України (далі – Мінекономіки), так і безпосередньо Комітету Верховної Ради України з питань економічного
розвитку.

19 червня 2025 року законопроєкт № 7508 прийнятий Верховною Радою України як Закон України «Про публічно-приватне партнерство» за № 4510-IX.

Законопроєкт № 11520 прийнятий у першому читанні та наразі готується до голосування у Верховній Раді України в другому читанні.

Відповідно до Політики державної власності, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2024 р. № 1369 «Деякі питання Політики державної власності» (зі змінами), необхідно вдосконалити процедури оскарження рішень, прийнятих під час проведення аукціонів із продажу об’єктів приватизації.

Згідно з пунктом 6 Плану організації підготовки проєктів актів та виконання інших завдань, необхідних для реалізації постанови Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2024 р. № 1369 «Деякі питання Політики державної власності», що надісланий для виконання Комітетом відповідно до доручення Прем’єр-міністра України від 04.01.2025 № 7538/102/1-24 (далі – План), Мінекономіки, Комітет, Фонд державного майна України та інші центральні органи виконавчої влади (відповідно до компетенції) мають подати в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України проєкт закону щодо удосконалення процедури оскарження рішень, прийнятих під час проведення аукціонів із продажу об’єктів приватизації.

Листом Комітету від 19.02.2025 № 20-29.1/01-1909е Мінекономіки надані пропозиції щодо положень проєкту закону про удосконалення процедури оскарження рішень, прийнятих під час проведення аукціонів із продажу об’єктів приватизації.

Мінекономіки поінформувало Комітет про те, що проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» щодо процедури оскарження рішень, прийнятих під час проведення аукціонів з продажу об’єктів приватизації» вже підготовлено та найближчим часом буде надано на погодження до заінтересованих органів, проте у 2025 році цей законопроєкт для опрацювання до Комітету не надходив.

Європейський інвестиційний банк (далі – ЄІБ) у січні 2025 року надіслав Комітету лист про надання пропозицій Комітету щодо виконання функції органу оскарження в межах процедур закупівель, які проводяться Міністерством освіти і науки України (далі – Міносвіти) в рамках реалізації проєкту «Програма підтримки професійно-технічної освіти в Україні».

Протягом січня – липня 2025 року за активної участі Комітету, Міносвіти та ЄІБ розроблено проєкт змін до постанови Кабінету Міністрів України від 06 червня 2023 р. № 573 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті на реалізацію проекту «Програма підтримки професійно-технічної освіти в Україні», який передбачав запровадження механізму досудового оскарження зазначених процедур.

Кабінет Міністрів України з урахуванням пропозицій Комітету прийняв 20.08.2025 постанову № 1006 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 06.06.2023 № 573», згідно з якою внесено зміни до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті на реалізацію проекту «Програма підтримки професійно-технічної освіти в Україні» шляхом доповнення його таким положенням: «відповідно до вимог пункту 1.8 Посібника із закупівель для проектів, що фінансуються Європейським інвестиційним банком, органом оскарження визначається
Антимонопольний комітет. Оскарження таких процедур закупівель здійснюється у порядку, визначеному статтею 18 Закону України «Про публічні закупівлі.».

Також Комітет протягом травня – липня 2025 року брав участь в опрацюванні проєкту угоди між Україною та ЄІБ щодо підтримки відновлення транспортної інфраструктури. Відповідно до інформації з офіційного вебсайту Міністерства розвитку громад та територій України (далі – Мінрозвитку) у липні 2025 року Україна та ЄІБ підписали зазначену угоду на 134 млн євро для відновлення транспортної інфраструктури.

У 2025 році Комітет брав участь у виконанні в межах повноважень заходів, передбачених Операційним планом реалізації у 2024–2025 роках Стратегії реформування публічних закупівель на 2024–2026 роки, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2024 р. № 76-р, а також заходів, передбачених Операційним планом заходів з реалізації у 2025–2027 роках Стратегії реформування системи шкільного харчування на період до 2027 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 жовтня 2023 р. № 990 (зі змінами).

Загалом протягом звітного періоду опрацьовано орієнтовно 26 проєктів нормативно-правових актів у сфері публічних закупівель (законопроєктів, проєктів постанов і розпоряджень Кабінету Міністрів України тощо) і надано відповідні пропозиції та зауваження до них.

З метою удосконалення законодавства у сфері публічних закупівель та функціонування електронної системи закупівель протягом 2025 року Комітет надіслав 17 листів до уповноваженого органу, яким є Мінекономіки , щодо діяльності органу оскарження та, зокрема, проблемних питань, які виявила Комісія під час розгляду скарг, з відповідними пропозиціями щодо їх врегулювання, у тому числі внесення змін до законодавства України.

Крім того, у 2025 році працівники органу оскарження систематично брали участь у роботі різних робочих груп, а саме з:

• опрацювання законопроєкту № 11520, створеній Комітетом Верховної Ради України з питань економічного розвитку;
• розроблення методології щодо особливостей здійснення закупівлі послуг з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного значення, створеній Мінекономіки;
• удосконалення системи ціноутворення в будівництві, у тому числі з урахуванням світового досвіду, створеній Мінрозвитку;
• проведення комплексу заходів з оцінювання ризиків у сфері економіки, створеній Бюро економічної безпеки України;
• розроблення спільних рекомендацій (настанов) щодо виявлення корупційних ризиків та їх зниження у сфері публічних закупівель, створеній Національним агентством з питань запобігання корупції;
• питань удосконалення правових засад та реформування моделі оборонних закупівель, створеній Мінекономіки;
• напрацювання нової Стратегії боротьби з організованою злочинністю, створеній Міністерством внутрішніх справ України;
• розроблення рекомендацій щодо переліку вимог до компетентностей та професійних знань, короткострокових програм підвищення кваліфікації сім’ї посад «Закупівлі», створеній Національним агентством України з питань державної служби;
• підготовки переговорних позицій України під час переговорів з Європейським Союзом щодо укладення Угоди про вступ України до Європейського Союзу з питань публічних закупівель, створеній Мінекономіки.

VI. Міжнародна співпраця, імплементація законодавства Європейського союзу

Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, закріплені зобов’язання України щодо приведення системи публічних закупівель у відповідність зі стандартами Європейського Союзу.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28 березня 2025 р. № 300-р затверджений План заходів з виконання рекомендацій Європейської Комісії, представлених у Звіті про прогрес України в рамках Пакета розширення Європейського Союзу 2024 року (зі змінами) (далі – План заходів).

Розділ 5 «Публічні закупівлі» Плану заходів передбачає перелік заходів у сфері публічних закупівель, одним із відповідальних виконавців за якими визначено Комітет як орган оскарження.

Також Комітет визначено співвиконавцем за більшістю завдань і заходів, установлених Операційним планом реалізації у 2024–2025 роках Стратегії реформування системи публічних закупівель на 2024–2026 роки, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2024 р. № 76-р.

Отже, Комітет як орган оскарження в межах своїх повноважень здійснює активну роботу щодо реалізації всіх перелічених заходів та завдань, бере участь в удосконаленні законодавства у сфері публічних закупівель у частині гармонізації законодавства України у сфері публічних закупівель із відповідним законодавством Європейського Союзу.

Зокрема, зазначені заходи щодо удосконалення законодавства у сфері публічних закупівель та внесення змін до Закону спрямовані на виконання завдань з імплементації європейського законодавства у сфері публічних закупівель.

У лютому 2025 року на запрошення Міністерства з питань бізнесу та торгівлі Великої Британії представники Комітету взяли участь у навчальному заході, що відбувся у Великій Британії, м. Лондон (Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії).

Під час заходу представники Комітету ознайомились із досвідом Департаменту з питань бізнесу та торгівлі щодо контролю і нагляду за публічними закупівлями, підтвердили потребу в подальшому розвитку співпраці та обговорили її ключові аспекти.

Також представники Комітету долучились до обговорення питання визначення нецінових критеріїв в інфраструктурних проєктах; заслухали доповіді представників Управління інфраструктури та проєктів щодо соціальної цінності тощо.

У березні 2025 року на запрошення державної установи «Центральне агентство з управління проектами» в межах реалізації проєкту, що фінансується Європейським Союзом, «Програма підтримки України у питаннях управління державними фінансами» (далі – EU4PFM), Компонент 2 «Публічні закупівлі», представники Комітету взяли участь у навчальному заході EU4PFM, що відбувся в м. Лісабон (Португалія).

Під час заходу представники Комітету взяли участь в обговоренні таких питань:

• впровадження директив Європейського Союзу щодо публічних закупівель у Португалії;
• впровадження електронних закупівель у Португалії;
• управління централізованими закупівлями та рамковими угодами в Португалії: огляд системи, виклики та рішення;
• португальські проєкти державно-приватного партнерства: отриманий досвід та плани на майбутнє.

У жовтні 2025 року на запрошення Офісу публічних закупівель Словацької Республіки представники Комітету взяли участь у заході з нагоди 25-річчя заснування Офісу в м. Братислава (Словацька Республіка).

Під час участі в заході представники Комітету брали участь в обговоренні таких тем:

• закупівлі у Європейському Союзі;
• огляд особливостей функціонування національних систем оскарження публічних закупівель у країнах – членах Європейського Союзу;
• використання нецінових критеріїв у сфері публічних закупівель;
• ефективна протидія конфлікту інтересів у сфері публічних закупівель;
• перегляд Директиви європейського парламенту і ради 2014/24/ЄС від 26 лютого 2014 року про публічні закупівлі та про скасування Директиви 2004/18/ЄС та заплановані зміни до законодавства у сфері публічних закупівель;
• застосування принципу концентрації під час оскарження процедур закупівель;
• порушення конкурентного законодавства у сфері публічних закупівель та можливі санкції.

VII. Узагальнення практики Комісії

За результатами виконання функцій органу оскарження у 2025 році Комітет узагальнив практику розгляду Комісією скарг щодо закупівель:

• послуг у сфері поводження з радіоактивними, токсичними, медичними та небезпечними відходами;
• охоронних послуг.

Як вбачається зі статистичних даних, наведених у цьому Звіті, зазначені сфери економічної діяльності не були найбільш оскаржуваними у звітному періоді.

Водночас здійснення узагальнення практики саме у цих сферах обумовлене насамперед типовістю та повторюваністю тих самих порушень, які вчинялись замовниками та учасниками зазначених закупівель.

Узагальнення відображають перелік основних порушень порядку проведення відповідних процедур закупівель і містять пропозиції органу оскарження, врахування яких замовниками та учасниками процедур закупівель забезпечить підвищення їхнього професійного рівня, позитивно вплине на ефективність підготовки тендерної документації та загалом на проведення процедур закупівель.

Узагальнена практика Комісії оприлюднена у встановленому законодавством порядку на офіційному вебсайті Комітету.

Крім того, на початку 2025 року з метою ефективного й оперативного інформування громадськості про діяльність органу оскарження Комітет запровадив проведення щоквартальних брифінгів щодо результатів роботи Комісії.

У зв’язку із цим уповноважені з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (члени Комісії) щокварталу виступають з доповідями щодо діяльності Комісії.

Під час брифінгів висвітлюється статистична інформація щодо розгляду скарг, стану судових оскаржень рішень Комісії, найбільш поширених порушень (помилок) суб’єктів оскарження під час підготовки та подання скарг, а також щодо взаємодії Комісії з правоохоронними органами та наслідків невиконання рішень органу оскарження тощо.

На брифінгах члени Комісії також окреслюють основні аспекти та проблемні питання, які порушуються під час розгляду скарг.

Трансляція брифінгів здійснюється наживо на сторінці Комітету платформи «Ютуб».

Інформація про брифінги, анонсування та результати їх проведення оприлюднюється на офіційному вебсайті Комітету.

Також на офіційному вебсайті Комітету оприлюднена інформація про такі проблемні питання, що порушуються Комісією під час розгляду скарг щодо:

• проблемних питань у частині формування замовниками вимог тендерної документації (оформлення окремих додатків) та розгляду тендерних пропозицій учасників процедур закупівель;
• подання скарг щодо умов тендерної документації з обов’язковим завантаженням документального підтвердження / доказів;
• проблемних питань закупівель послуг з управління небезпечними відходами в частині визначення кодів операцій з управління відходами.

Зазначена інформація доводиться до відома учасників процедур закупівель, суб’єктів оскарження та замовників з метою підвищення рівня їх обізнаності щодо законодавства у сфері публічних закупівель та застосування його безпосередньо на практиці, а також для запобігання збільшенню кількості порушень порядку проведення процедур закупівель.