МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ (Мінекономрозвитку)
вих. № 3302-06/37709-06 від 22.11.2016
Органи державної влади, органи
місцевого самоврядування, установи,
організації, підприємства та інші
суб’єкти сфери публічних закупівель
Щодо застосування переговорної процедури
Міністерство економічного розвитку і торгівлі України на численні звернення суб’єктів сфери публічних закупівель щодо застосування законодавства у сфері закупівель повідомляє.
Закон України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Цей Закон застосовується: до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт — 1,5 мільйона гривень; до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт — 5 мільйонів гривень.
Відповідно до частини першої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі — це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками.
Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі наявності підстав, визначених у частині другій статті 35 Закону.
Разом з тим за результатами проведених переговорів з учасником (учасниками) замовник приймає рішення про намір укласти договір (частина третя статті 35 Закону).
Форму повідомлення про намір укласти договір під час застосування переговорної процедури (далі — Повідомлення) затверджено наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490 «Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель».
У свою чергу, в пункті 14 Повідомлення замовник зазначає обґрунтування застосування переговорної процедури закупівлі (посилання на експертні, нормативні, технічні та інші документи, що підтверджують наявність умов застосування процедури закупівлі).
У залежності від предмета закупівлі, який визначається замовником відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454, та умови для застосування переговорної процедури закупівлі, замовник самостійно визначає документи, зокрема експертні, нормативні, технічні та інші, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі відповідно до частини другої статті 35 Закону.
Таким чином, у разі наявності умов, передбачених частиною другою статті 35 Закону, замовник може застосувати переговорну процедуру закупівлі.
В іншому випадку закупівля здійснюється відповідно до Закону, шляхом застосування однієї з конкурентних процедур закупівель.
При цьому згідно з частиною третьою статті 11 Закону тендерний комітет або уповноважена особа (особи), зокрема здійснює вибір процедури закупівлі.
Одночасно зазначаємо, що листи Міністерств не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер.
Директор департаменту регулювання державних закупівель Мінекономрозвитку України
Олександр Стародубцев
КОМЕНТАР РЕДАКЦІЇ
Ознайомившись із наведеним вище листом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України щодо застосування переговорної процедури закупівлі та зважаючи на норми Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон), доходимо таких висновків:
- Переговорна процедура закупівлі — це вид процедури закупівель, проте така процедура не є тендером (не є торгами). Переговорна процедура закупівлі — процедура закупівлі, дозволена Законом як виняток, оскільки Закон передусім орієнтований на створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції та відповідно за таких умов має на меті досягнення максимальної ефективності. Виходячи з положень Закону, тендер (торги) — це здійснення конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця згідно з процедурою відкритих торгів або конкурентного діалогу, з яким у подальшому може бути підписано договір про закупівлю. Таким чином, переговорну процедуру закупівель замовник застосовує для здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг лише у виняткових випадках, тобто в разі, якщо замовник не може застосувати інший вид процедури закупівлі, а саме відкриті торги або процедуру конкурентного діалогу.
- Винятковість обставин, за яких замовник може застосувати переговорну процедуру закупівлі, наведено в частині другій статті 35 Закону України «Про публічні закупівлі».
- Згідно з частиною другою статті 35 Закону, є 7 (сім) обставин, наявність яких дає змогу замовникові застосувати переговорну процедуру закупівлі. Замовник не може визначати інші умови для застосування переговорної процедури закупівель, окрім визначених положеннями Закону.
- За результатами застосування переговорної процедури закупівлі замовник має право укласти з учасником переговорів договір про закупівлю. При цьому, виходячи зі змісту статті 35 Закону та названих в частині другій цієї ж статті обставин, учасник переговорів не обов’язково повинен бути один, а отже, переговори щодо одного й того ж предмета закупівлі можуть бути проведені з одним або з кількома учасниками. За результатами проведених переговорів з учасником (учасниками) замовник приймає рішення про намір укласти договір.
- У разі якщо замовник не здійснював поділ предмета закупівлі на лоти, незалежно від кількості учасників переговорів (один або два і більше), договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівель може бути укладено лише з одним учасником.
- У разі якщо замовник здійснив поділ предмета закупівлі на лоти, та зважаючи на особливості форми повідомлення про намір укласти договір під час застосування переговорної процедури (далі — Повідомлення), затвердженої наказом МЕРТУ від 22.03.2016 № 490 «Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель», радимо визначати предмет кожного договору відповідно до частини предмета закупівлі (лота). Таким чином, кількість укладених договорів буде дорівнювати кількості заявлених лотів.
- У пункті 14 Повідомлення замовник зазначає обґрунтування застосування переговорної процедури закупівлі (посилання на експертні, нормативні, технічні та інші документи, що підтверджують наявність умов застосування процедури закупівлі). Закон не містить прямих вимог щодо необхідності обґрунтовувати підстави застосування переговорної процедури, однак з огляду на те, що метою Закону є ефективність та прозорість здійснення закупівель, а під ефективністю варто розуміти в тому числі досягнення максимальної економії, яку передбачено досягти методом конкурентного відбору серед постачальників товарів, робіт і послуг, — вибір такого виду процедури закупівлі як переговорна процедура потребує обґрунтування замовником свого рішення. Тобто обґрунтування є аргументацією замовника. Таким чином, замовник пояснює та доводить своє право застосувати саме переговорну процедуру закупівлі в кожному конкретному винятковому випадку відповідно до частини другої статті 35 Закону.
- Залежно від обставин (частина друга статті 35 Закону), що спричинили використання замовником переговорної процедури закупівлі, та залежно від предмета закупівлі, який визначає замовник відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом МЕРТУ від 17.03.2016 № 454, замовник самостійно визначає документи, зокрема експертні, нормативні, технічні та інші, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі відповідно до частини другої статті 35 Закону.
- Вибір виду процедури закупівель здійснює тендерний комітет/уповноважена особа (особи).