Зміни до Порядку визначення предмета закупівлі
Двадцять п’ятого січня 2019 року набраз чинності Наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 18 січня 2019 р. № 54 «Про внесення змін до Порядку визначення предмета закупівлі».
Відповідно до пункту 11 частини першої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» та для вдосконалення нормативно-правового забезпечення публічних закупівель даним наказом, зокрема, визначено:
- Розділ II Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 17 березня 2016 року № 454, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 березня 2016 року за № 448/28578, доповнити новими пунктами такого змісту:
«20. Визначення предмета закупівлі послуг з публікації в регіональних чи місцевих друкованих засобах масової інформації матеріалів про організацію підготовки та проведення виборів здійснюється окремо по кожному регіону.
21. Визначення предмета закупівлі послуг, необхідних для забезпечення передачі (транспортування) виборчих бюлетенів для голосування в день виборів Президента України 2019 року окружним виборчим комісіям згідно з пунктом 12 частини другої статті 25 Закону України “Про вибори Президента України” здійснюється окремо для кожної окружної виборчої комісії». - Департаментові регулювання публічних закупівель забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.
З текстом наказу можливо ознайомитися за таким посиланням
За матеріалами журналу «Радник в сфері державних закупівель»
Держспецзв’язок підтвердив інформаційну захищеність ProZorro
Система електронних закупівель ProZorro отримала атестат відповідності комплексної системи захисту інформації (КСЗІ) нормативним вимогам у цій сфері. Документ видала Державна служба спеціального зв’язку України після відповідної експертизи. Одержання атестату підтвердило захищеність електронної системи публічних закупівель від несанкціонованого доступу.
«Прозорро є першим державним підприємством, яке отримало атестат КСЗІ на систему, що розміщується у “хмарі”, ─ зазначив перший заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України Максим Нефьодов. Для нас цей документ став підтвердженням нашої постійної роботи над захистом системи. Жодна з кібератак, які відбувалися в країні, не завдала жодної шкоди ProZorro, але ІТ-безпека залишається для нас важливим напрямом роботи».
Наразі ІТ-інфраструктура ProZorro розміщується у «хмарі» українського дата-центру De Novo, який теж має атестат КСЗІ. Наявність такого атестату була однією із вимог при виборі дата-центру для міграції даних ProZorro з Amazon Web Service в Україну. Сьогодні в хмарному сховищі дата-центру зберігається 96 терабайт файлів системи ProZorro. Працює 150 віртуальних серверів.
«При створенні електронної системи публічних закупівель розробники відразу робили ставку на хмарні технології. Сьогодні ─ це один із світових техно-трендів. Хмарні технології дозволяють зосередити зусилля на розвитку ProZorro, полегшивши управління ІТ-інфраструктурою. В цьому одна із причин популярності хмарних технологій серед бізнесу, банківських та фінансових установ, ІТ-компаній», ─ пояснив генеральний директор ДП “ПРОЗОРРО” Василь Задворний.
За матеріалами офіційного веб-сайту Мінекономрозвитку
Запрацював ЄДР осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення
Відтепер на сайті Національного агентства з питань запобігання корупції запрацював єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення.
Пошук у реєстрі відбувається за двома категоріями осіб: юридичними особами та фізичними. Але слід звернути увагу, що пошук відбуватиметься за частковим збігом пошукових параметрів. Наприклад, за найменуванням юридичної особи «ІнфоПлюс» буде відображено результати щодо юридичної особи АТ «ІнфоПлюс». За результатом одного пошукового запиту може бути відображено тільки 50 записів. У такому разі слід детальніше уточнювати параметри фільтру. Наприклад, ввести не тільки прізвище, а й ім’я особи.
Отже, надалі замовник, прописуючи вимоги статті 17 Закону «Про публічні закупівлі» у своїй тендерній документації, згідно з пунктами 2 і 3 ч. 1 ст. 17 Закону від учасника вимагає інформацію в довільній формі, а від переможця замовник не вимагає документального підтвердження інформації, що міститься у відкритих єдиних реєстрах, доступ до яких є вільним, а самостійно перевіряє інформацію і за пунктами 2 і 3 ч. 1 ст. 17 Закону за таким посиланням:
Не забувайте вносити зміни в тендерну документацію, якщо в цьому є необхідність, та готувати тендерну документацію відповідно до змін. Ознайомитися детальніше з зазначеною інформацією можливо на стор. 32–35 цього випуску журналу.
За матеріалами журналу «Радник в сфері державних закупівель»
Міністерство економічного розвитку і торгівлі України запровадило стандарт професій «Фахівець з публічних закупівель»
Організація закупівельної діяльності потребує вдосконалення. Розробка та затвердження професійного стандарту для професії «Фахівець з публічних закупівель», котрий конкретизує набір знань, умінь, трудових функцій та компетентностей фахівців у цій сфері.
Єдниний професійний стандарт надасть змогу та сприятиме розумінню вимог до осіб, що займаються закупівельною діяльністю, та створить передумови для спрощення переходу від формату роботи тендерних комітетів до фахівців із публічних закупівель, які виступатимуть уповноваженими особами, і визначатиме чіткі кваліфікаційні вимоги до них. Мінекономрозвитку протягом 2018 року спільно з групою експертів у сфері публічних закупівель працювали над розробкою професійного стандарту для професії «Фахівець з публічних закупівель».
Даний стандарт затверджений наказом Міністерства соціаль-ної політики України від 18.02.2019 № 234 «Про затвердження професійного стандарту «Фахівець з публічних закупівель».
Більш детальну інформацію можна знайти за посиланням
Мінфін затвердив окремі зміни для розпорядників коштів місцевих бюджетів
У наказі Мінфіну від 29.12.2018 № 1209 у новій редакції викладено форму паспорта бюджетної програми та звіту про його виконання.
Головні розпорядники розробляють проекти паспортів бюджетних програм і подають їх на погодження місцевому фінансовому органові протягом тридцяти днів після того, як набуде чинності рішення про місцевий бюджет. Фінорган здійснює погодження проекту паспорта бюджетної програми протягом десяти днів з дня його отримання та направляє його головному розпорядникові для затвердження.
Паспорти бюджетних програм затверджують наказами головного розпорядника або [якщо згідно з нормативно-правовими актами головний розпорядник ухвалює свої рішення в іншій формі, ніж наказ (наприклад, розпорядження тощо)] іншим відповідним розпорядчим документом головного розпорядника у двох примірниках протягом 45 днів від того дня, коли набуває чинності рішення про місцевий бюджет.
За матеріалами офіційного веб-сайту Ліга:Закон
Відтепер в Україні діють нові валютні правила
Із сьомого лютого 2019 року введено в дію Закон України від 21.06.2018 № 2473 «Про валюту і валютні операції».
Структура валютного регулювання складається з восьми ключових нормативно-правових актів. Зокрема, постанови № 1 (Положення про структуру валютного ринку України, умови і порядок торгівлі іноземною валютою і банківськими металами), № 2 (Положення про здійснення операцій з валютними цінностями) і № 3 (Положення про транскордонне переміщення валютних цінностей) є постійними, але в повному обсязі діятимуть тоді, коли НБУ не застосовуватиме заходи захисту на валютному ринку для запобігання обставинам, які загрожують макрофінансовій стабільності. Конкретні заходи захисту, введені НБУ, визначає постанова № 5. Заходи захисту скасовуватимуть відповідно до темпів поліпшення макрофінансової ситуації. Постанови № 4 і 6 є постійними і визначають загальний перелік можливих заходів захисту і критеріїв їх застосування на валютному ринку, а також вводять процедуру повідомлень щодо кредитних договорів з нерезидентами. Регулятор за наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи зможе вводити такі заходи захисту, як обов’язковий продаж валютних надходжень, встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, введення дозволів чи лімітів на проведення окремих валютних операцій, резервування коштів валютних операцій і т. д. Постанова № 7 тимчасово визначає порядок здійснення банками валютного нагляду за дотриманням граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів до скасування такої вимоги. Постанова № 8 є одним з ключових документів з впровадження ризик-орієнтованого підходу у валютному нагляді.
Одразу після початку дії Закону буде запроваджено низку кроків для пом’якшення валютного регулювання, зокрема: граничний строк здійснення розрахунків за експортно-імпортними контрактами розширено до 365 днів (наразі — 180 днів), скасовується валютний нагляд для експортно-імпортних операцій на суму до 150 тис. грн, скасовуються індивідуальні валютні ліцензії, на зміну з’явиться система електронних лімітів, за порушення строків розрахунків будуть скасовані санкції у вигляді припинення зовнішньоекономічної діяльності, дозвіл на online-купівлю іноземної валюти фізичними особами. При цьому на такі операції розповсюджуватиметься аналогічний ліміт, як і на купівлю готівкової валюти (зараз — до 150 тис. грн на день в еквіваленті).
За матеріалами офіційного веб-сайту Ліга:Закон
На засіданні НКРЕКП схвалили відразу три проекти, які мають надважливе значення для розвитку ринків електроенергії та газу
Перше — це зміни в ліцензійній умови з виробництва електричної енергії, які спрощують процедуру отримання ліцензії діючими ліцензіатами. Таких близько 340 суб’єктів господарювання.
Друге — це зміни до Кодексу газотранспортної системи, Типового договору транспортування природного газу та Правил постачання природного газу щодо визначення порядку укладення алокаційної угоди та утворення балансуючої групи, що надасть можливість мати одночасно декількох постачальників в одному розрахунковому періоді та відповідно збільшить конкуренцію на ринку (таке рішення опрацьовано разом з Оператором ГТС за результатами медіації секретаріату енергетичного співтовариства).
Третє — запроваджується система моніторингу на ринку електричної енергії у результаті затвердження одинадцяти форм звітності.
За матеріалами офіційного веб-сайту НКРЕКП
Трансперенсі Інтернешнл Україна передали ЕТС Prozorro.Продажі на адміністрування держпідприємству
В середині лютого 2019 року було завершено всі формальності щодо передачі адміністрування електронної торгової системи (ЕТС) «ProZorro.Продажі», яку використовує Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) для реалізації активів неплатоспроможних банків від НГО «Трансперенсі Інтернешнл Україна» до ДП «ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ».
«Стартап “ProZorro.Продажі перетворився на повноцінне державне підприємство, яке вже довело свою ефективність та дієвість. Станом на сьогодні через Prozorro.Продажі держава реалізувала понад 11 млрд грн активів неплатоспроможних банків. Тож на часі – передача адміністрування ЕТС до ДП “ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ”», – пояснює Перший заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі Максим Нефьодов.
Як відомо, 24 червня 2016 року Мінекономрозвитку, Національним Банком України, Фондом гарантування вкладів (ФГВФО) та Трансперенсі Інтернешнл Україна уклали Меморандум щодо намірів співпраці у побудові в Україні прозорої та ефективної системи реалізації активів неплатоспроможних банків та банків, що ліквідуються. Документ передбачав, що ТІ Україна має створити електронну торгову систему для реалізації майна банків-банкрутів та забезпечувати її підтримку. Пілотний проект показав високу результативність, електронна торгова система ProZorro.Продажі функціонує успішно.
«Починається новий етап функціонування ЕТС ProZorro.Продажі. Так, тепер адміністрування – справа профільного держпідприємства. Однак Трансперенсі Інтернешнл Україна й надалі уважно слідкуватиме за використанням системи і гарантіями її прозорості», – запевнив виконавчий директор Трансперенсі Інтернешнл Україна Андрій Боровик.
«Система ProZorro.Продажі чудово себе зарекомендувала, вона налагоджена і буде розвиватися надалі. Фонду гарантування спільно з командою “ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ” та НБУ вдалося створити ринок торгівлі активами неплатоспроможних банків з нуля. І цей ринок зараз працює та розвивається. Тому що існує довіра. Користувачі системи не відчують жодних змін. А функціонал ЕТС ProZorro.Продажі має з часом збільшуватися», – зазначила заступник директора-розпорядника ФГВФО Світлана Рекрут.
Нагадаємо, у квітні 2018 року Міністерство економічного розвитку і торгівлі України зареєструвало державне підприємство «Прозорро Продажі». Таким чином реформа державних продажів остаточно перейшла на новий, державний рівень. На початку січня 2019 року, було затверджено склад наглядової ради Державного підприємства «ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ».
Наразі в системі ЕТС ProZorro.Продажі понад 40 електронних майданчиків забезпечують клієнтам можливість придбати активи, виставлені на продаж ФГВФО. Це гарантує рівний доступ учасників до змагання за лот, прозору конкуренцію та можливість формування ринкової ціни на майно та активи збанкрутілих банків.
За матеріалами офіційного веб-сайту Мінекономрозвитку
Установлено алгоритм розподілу коштів для електропостачальників
Тридцять першого січня цього року набула чинності Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 січня 2019 р. № 113 «Про алгоритм розподілу коштів».
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема, постановила:
- установлено алгоритм розподілу коштів для електропостачальників, які виконують функції постачальника універсальних послуг;
- установлено алгоритм розподілу коштів електропостачальника, на якого покладено функції постачальника «останньої надії»;
- установлено алгоритм розподілу коштів для операторів систем розподілу (у тому числі як правонаступників енергопостачальників, що здійснюють господарську діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території).
Текст постанови доступний за таким посиланням
За матеріалами журналу «Радник в сфері державних закупівель»
google 