Багато запитань викликає поява спрощеної закупівлі. Відповідно до Закону її проведення є обов’язковим для замовників, проте слід пам’ятати, що законодавцем передбачено вісім підстав для придбання замовником товарів, робіт і послуг без застосування порядку проведення спрощених закупівель з подальшим укладенням договору з постачальником / надавачем послуг. А от який тип договору слід укладати в разі застосування передбачених законодавством виключень: звичайний договір чи договір про закупівлю? Спробуємо розібратись та надати відповідь у цій статті.
Спрощену закупівлю відмінено двічі, особливості та можливі наслідки У пункті 1 частини 7 статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон) зазначено, що придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюють без застосування порядку проведення спрощених закупівель, установленого цим Законом, у разі, якщо було двічі відмінено спрощену закупівлю через відсутність учасників. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, вимоги до учасника не повинні відрізнятися від тих, що були визначені замовником в оголошенні про спрощену закупівлю.
Отже, якщо закупівля за вартістю підпадає під спрощені закупівлі, але двічі була відмінена через відсутність учасників (зверніть увагу: відміна має відбутися саме у зв’язку з відсутністю учасників, а не на будь-яких інших підставах), то в замовника з’являється право на укладення прямого договору відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України (далі — ЦК та ГК України), але для замовника з особливостями, визначеними у ст. 3 Закону.
При цьому замовник зобов’язаний при укладенні прямого договору зважати на те, що предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, вимоги до учасника не повинні відрізнятися від тих, що були визначені замовником в оголошенні про спрощену закупівлю. У випадку недотримання цієї вимоги щодо відповідності укладеного договору технічним та якісним характеристикам, визначеним замовником в оголошенні про спрощену закупівлю, виникають підстави для накладення штрафу за частиною 3 статті 164-14 КУпАП за придбання товарів / робіт / послуг без проведення спрощених закупівель відповідно до вимог Закону та частини 6 цієї ж статті у випадку укладення договорів, які передбачають оплату за товари, роботи, послуги без проведення спрощених закупівель (адже буде інший предмет закупівель).
Як процедурно замовникові це оформити?
Згідно із Законом, спрощені закупівлі віднесено виключно до компетенції уповноваженої особи, рішення якої відповідно до частини 10 статті 11 Закону оформлюють протоколом із зазначенням дати прийняття рішення, який підписує уповноважена особа. У зв’язку із цим у разі, якщо спрощена закупівля була двічі відмінена через відсутність учасників, рекомендуємо уповноваженій особі замовника оформити відповідний протокол про результати проведення спрощених закупівель, у резолютивній частині якого ухвалити поінформувати керівника (чи іншу посадову особу замовника (залежно від розподілу повноважень, наприклад, заступника керівника з господарських питань) про можливість укладення договору без застосування електронної системи закупівель за умови, що предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, вимоги до учасника не будуть відрізнятися від тих, що були визначені в оголошенні про спрощену закупівлю.
Зауважимо, що Закон не визначає процедурних тонкощів укладення договору відповідно до пункту 1 частини 7 статті 3 Закону. Кожне рішення замовника повинно бути обґрунтованим. Не кажучи вже про те, що з плином часу про мотиви прийнятих рішень, не зафіксованих на папері, забувають. І вже за місяць заледве хтось у штаті замовника пригадає, чому і з чиєї ініціативи було вирішено укладати прямий договір з постачальником без застосування електронної системи закупівель. Тому наполегливо радимо завжди документувати мотиви та підстави прийняття того чи іншого рішення.
При цьому посилання в самому укладеному договорі, що його укладено на підставі чи з огляду на вимоги статті 3 Закону про публічні закупівлі, звичайно, може бути, але не є обов’язковим.
Який договір укладати в разі застосування пункту 1 частини 7 статті 3 Закону: договір про закупівлю згідно із Законом чи звичайний (прямий) договір відповідно до ЦК та ГК України?
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 1 Закону договір про закупівлю — господарський договір, який укладають між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі / спрощеної закупівлі та який передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
За змістом пункту 1 частини 7 статті 3 Закону, якщо було двічі відмінено спрощену закупівлю через відсутність учасників, то придбання замовником товарів, робіт і послуг здійснюють без застосування порядку проведення спрощених закупівель, установленого цим Законом. При цьому в разі здійснення закупівлі у випадках, передбачених частиною 7 статті 3 Закону, замовник обов’язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. З чого робимо висновок, що в разі застосування пункту 1 частини 7 статті 3 Закону замовник укладає з постачальником прямий договір про придбання товарів, робіт чи послуг відповідно до ЦК та ГК України. На такий договір НЕ поширюються правила статті 41 Закону, зокрема і щодо виключного переліку підстав внесення змін до договору.
Який договір укладати в разі застосування пунктів 2–8 частини 7 статті 3 Закону: договір про закупівлю згідно із Законом чи звичайний (прямий) договір відповідно до ЦК та ГК України?
Як і у випадку з пунктом 1 частини 7 статті 3 Закону, у разі застосування пунктів 2–8 частини 7 статті 3 Закону, укладають НЕ договір про закупівлю в розумінні ст. 41 Закону, а прямий договір про придбання товарів, робіт чи послуг відповідно до ЦК та ГК України. При цьому мають бути дотримані вимоги, передбачені конкретним пунктом частини 7 статті 3 Закону.
Також не слід забувати, що в усіх випадках застосування частини 7 статті 3 Закону замовник обов’язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
Про спрощені закупівлі читайте на порталі RADNUK.COM.UA в статтях:
- «Вплив нових електронних інструментів та статей 16–17 Закону на спрощені закупівлі»;
- «Вимоги до учасника-переможця спрощеної закупівлі»;
- «Внесення змін до проєкту договору в спрощеній закупівлі»;
- «Якщо в спрощеній закупівлі замовник не встиг надати відповідь на звернення».
Додатково пропонуємо переглянути вебінар на тему: Підстави придбання товарів, робіт та послуг без проведення спрощеної закупівлі
google 