16 червня цього року у Верховній Раді України був зареєстрований урядовий законопроект № 2087а «Про внесення змін до деяких законів України у сфері державних закупівель щодо приведення їх у відповідність з міжнародними стандартами та вжиття заходів з подолання корупції». Ця подія знаменує наближення до логічного завершення процесу розробки чергових змін до законодавства у сфері державних закупівель, спрямованих на спрощення участі бізнесу у державних торгах та полегшення життя замовників.
Більше року тому, 10 квітня 2014 року, відбулися останні кардинальні зміни до законодавства у сфері державних закупівель. Тоді був прийнятий чинний нині Закон України «Про здійснення державних закупівель» (далі — Закон). До його розробки були запрошені представники міжнародних організацій та, вперше в історії незалежної України, експерти громадських організацій (ЦПСА, Центр протидії корупції, Transparency International Україна).
На вимогу «міжнародників» кількість вилучень ізпід дії у сфері державних закупівель була скорочена в декілька разів. Громадські активісти досягли майже максимального відкриття всіх ключових документів, що готуються впродовж процедури закупівлі. Лише тексти договорів та документи пропозицій учасників наразі не підлягають обов’язковому оприлюдненню.
Після схвалення законопроекту члени робочої групи неформально домовилися, що наступна хвиля змін має стосуватися спрощення процедур закупівель та, згодом, остаточного врегулювання проведення електронних закупівель.
Проте наприкінці минулого року уряд Арсенія Яценюка здійснює раптову спробу протягнути сумнівний законопроект № 1551. Він був розроблений без участі зацікавлених сторін та передбачав скасування цілої низки антикорупційних норм. Наприклад, учасники антиконкурентних узгоджених дій знову отримували можливість вільно брати участь у державних торгах (з квітня 2014 року вони позбавлені цього права строком на три роки).
Під тиском протестів громадськості та інших зацікавлених сторін уряд був вимушений його відкликати та започаткувати прозорий процес розробки змін до законодавства.
Спрощення «паперових обов’язків», що чекають бізнес з новим Законом
Отже, законопроект № 2087а став результатом тривалих консультацій з різними зацікавленими сторонами. Чого очікувати бізнесу та замовникам у разі його схвалення?
Як зазначалося вище, він спрямований на задоволення очікувань бізнесу та замовників щодо зняття зайвих бар’єрів для участі у торгах та їх більш простого проведення.
Вже п’ятнадцять років будь-який учасник торгів має надавати цілу купу документів, включаючи так звані обов’язкові довідки про те, що він не є банкрутом, його посадові особи не притягалися до відповідальності за корупцію тощо. Це відволікає масу часових та людських ресурсів. Навколо довідок із бази даних МВС вже давно працює корупційна посередницька схема.
Згідно зі змінами до статті 17 законопроекту, лише переможець буде зобов’язаний надавати вказані обов’язкові документи. Більш того, якщо інформація в цих документах є вільно доступною в державних онлайнових базах даних, то замовник буде зобов’язаний отримувати їх самостійно.
У країнах з розвинутим електронним урядуванням учасник торгів звільнений від подання багатьох паперів, оскільки сам замовник отримує інформацію з електронних реєстрів та баз даних.
Нажаль, в Україні розбудова електронного уряду тупцює на місці вже десятки років, а чиновники Кабінету Міністрів охоче «освоюють» мільйони гривень на розробку чергових інформаційних систем та баз даних, які потім не працюють.
Тому недаремно проект покладає на Кабінет Міністрів обов’язок розробити порядок видачі єдиного документа, що підтверджує відповідність учасника обов’язковим вимогам (так звана «єдина тендерна довідка»). На сьогодні таку послугу можна запровадити на базі Центрів надання адміністративних послуг.
Дуже ймовірно, що найбільший спротив цій ініціативі буде робити очільник МВС Арсен Аваков, який вже захотів створити спеціальні центри послуг МВС, паралельно із ЦНАП-ами.
Проект також намагається спростити обов’язок учасників торгів надавати підтвердження того, що вони мають антикорупційні програми та посадових осіб, відповідальних за їх втілення.
Згідно з чинним Законом України «Про запобігання корупції», юридичні особи, учасники закупівель, мають надавати таке підтвердження, якщо вартість торгів перевищує 1 мільйон гривен для товарів та послуг, та 5 мільйонів – для робіт.
Щоб полегшити ситуацію, проект підвищує поріг для обов’язкового підтвердження наявності таких програм до 20 млн. грн.
Проект також надає право учасникам, пропозиції яких замовник відхилив, звертатися та отримувати від замовника роз’яснення причин відхилення.
Законодавчі зміни також спрямовані на допомогу замовникам
Низка пропозицій проекту спрямована на усунення норм, які отруюють життя замовників.
Вартісні пороги, після яких замовники зобов’язані проводити закупівлі, підвищуються: зі 100 тис. до 200 тис. грн. для товарів та послуг, та з 1 млн. до 1,2 млн. для робіт. Для запиту цінових пропозицій, яку часто використовують дрібні замовники, поріг також зростає із 300 тис. до 500 тис. грн. Очевидно, що ці кроки враховують стрімку інфляцію.
Проект також пропонує переглядати вартісні пороги кожного року, з урахуванням інфляції, а не кожні два роки, згідно з діючим законодавством.
Деякі пропозиції спрощують взаємовідносини замовників із Державною казначейською службою. У разі прийняття законопроекту її працівники будуть зобов’язані перевіряти документи, підготовлені замовником впродовж здійснення процедури закупівлі з використанням загальнодержавного вебпорталу tender.me.gov.ua. Сьогодні вони вимагають паперові копії всіх документів. Законопроект також чітко окреслює їхні повноваження під час виділення грошей за договорами про закупівлю.
Згідно з проектом, замовники не будуть зобов’язані надсилати річні плани закупівель місцевим відділенням служби — лише оприлюднювати на порталі tender.me.gov.ua.
Крім того, зменшується навантаження на замовників у зв’язку із необхідністю перекладати на англійську мову оголошення про заплановану закупівлю та про результати такої. Вартість торгів, для яких переклад є обов’язковим, суттєво підвищується до таких меж в Європейському Союзі.
Згідно із урядовим проектом, дещо змінюється роль Міністерства економічного розвитку та торгівлі. Воно не буде проводити моніторинг конкретних державних закупівель, із наступним наданням висновків-рекомендацій щодо виявлених порушень. Ця квазі-контрольна функція є невластивою для регулятора. Відомі випадки, коли цей моніторинг використовувався для корупційних цілей.
Деякі новації проекту мають антикорупційний характер. Так, замовник буде зобов’язаний відхилити пропозиції учасників, які не вказали своїх кінцевих бенефіціарів.
Розділ закону щодо оскарження дій замовника в Антимонопольному комітеті України був суттєво перероблений, з метою запобігання рейдерських скарг. Це є відповіддю на скандали, які точилися минулого року навколо оскаржень торгів Міністерства охорони здоров’я, Міністерства оборони України тощо.
Втім, лише практичне застосування новацій продемонструє, наскільки вони сприятимуть запобіганню рейдерського оскарження.
Законопроект дещо розширює доступ до інформації про держзакупівлі. Замовники будуть зобов’язані оприлюднювати протоколи оцінки пропозицій конкурсних торгів, цінових пропозицій. Члени комітетів з конкурсних торгів будуть зобов’язані вказувати результати свого голосування по кожному питанню.
Крім того, фонди соціального страхування також підпадатимуть під дію законодавства про державні закупівлі.
Нарешті, законопроект спрощує проведення закупівель силовим блоком. Він чітко визначає, що переговорну процедуру можуть застосовувати не лише відповідні міністерства та відомства, а також військові частини.
Міністр економічного розвитку та торгівлі України Айварас Абромавичус нещодавно заявив, що уряд сподівається на прийняття законопроекту № 2087а вже в червні. Наразі ці сподівання виглядають надто оптимістичними через небажання народних депутатів України відмовлятися від своїх відпусток.
З іншого боку, у міністерстві вже почалася робота над розробкою змін, спрямованих на запровадження пов – ноцінних електронних торгів. В якості пілотної платформи використовується проект proZorro, на якому замовники можуть здійснювати підпорогові закупівлі.
Він був розроблений активістами із бізнес середовища, інформаційних технологій та наразі належить Transparency International Україна, із чітким зобов’язанням його передати в подальшому державі.
Міністерство оборони України заявило про наміри перевести закупівлю всього речового забезпечення саме на платформу proZorro (уряд та міністр оборони вже схвалили необхідні нормативні акти).
За словами заступника міністра економічного розвитку та торгівлі Максима Нефьодова, очікується, що перший варіант законопроекту щодо електронних закупівель буде готовий на початок осені поточного року.
google 