Офіційна процедура приєднання України до Угоди Світової організації торгівлі про державні закупівлі (Agreement on Government Procurement, GPA) завершилася 18 травня 2016 року. Із цього часу українські компанії отримали право брати участь у державних закупівлях 45 країн-учасниць угоди GPA, серед яких: країни ЄС, Японія, США, Корея, Тайвань, Сінгапур, Гонконг і Канада. Загальний об’єм ринку держзакупівель СОТ оцінюють у 1,7 трильйона доларів щорічно, що більш ніж у 30 разів перевищує об’єм українського експорту 2014 року.
Угода GPA поширює головний принцип СОТ (рівний доступ до ринків) на сферу державних закупівель. Іноземці матимуть повний доступ до українських державних тендерів так само, як українці — до закордонних. Та коли іноземні компанії вже давно де-факто могли брати участь у публічних закупівлях в Україні, то українські компанії тільки відкривають для себе глобальний ринок державних закупівель. У цій статті наведено інструкції та рекомендації для тих українських компаній, які розглядають можливість брати участь у держзакупівлях за кордоном.
Із даної публікації ви довідаєтеся про:
- основні вимоги щодо участі в тендерах GPA (Угода Світової Організації Торгівлі);
- Директиву 2014/24/ ЄС;
- ТЕД. Особливості закупівель у країнах ЄС;
- ESPD, e-CERTIS; основні вимоги до учасників, банк гарантії, страхування, електронну ідентифікацію.
Угода Світової організації торгівлі про державні закупівлі (далі — УДЗ) затверджена рішенням Ради ЄС 94/800/EC (8). Метою УДЗ є створення багатосторонньої системи збалансованих прав і обов’язків, пов’язаних з державними контрактами, для досягнення лібералізації та розширення світової торгівлі.
Україна приєдналася до угоди на підставі Закону України «Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі» від 16.03.2016. Згідно з рішенням Комітету з державних закупівель СОТ «GPA/133» від 16.11.2015 з дати набрання чинності для України угодою Україна забезпечує всім її сторонам доступ до публічних тендерів (зважаючи на певні правила).
Директиви Європейського Союзу, що регулюють сферу закупівель
| Назва директиви | Характеристика |
| Директива 2014/24/ЄС від 26 лютого 2014 року | Директива про здійснення державних закупівель у державному секторі |
| Директива 2014/25/ЄС від 26 лютого 2014 року | Директива щодо закупівель у сфері комунального господарства |
| Директива 2014/23/ЄС від 26 лютого 2014 року | Директива щодо укладання договорів концесії |
| Директива 2014/55/ЄС від 16 квітня 2014 року | Директива про електронне інвойсування (е-інвойсування) в державних закупівлях |
| Директива 89/665/ЄЕС від 21 грудня 1989 року | Директива про застосування процедур оскарження рішень про присудження договорів закупівлі товарів та робіт за державні кошти зі змінами від 2007 року Директивою 2007/66/ЄС |
| Директива 92/13/ЄЕС від 25 лютого 1992 року | Директива про застосування процедур оскарження рішень про присудження договорів закупівлі товарів та робіт за державні кошти щодо здійснення процедур закупівель установами, які працюють у сферах водопостачання, енергетики, транспорту та телекомунікацій зі змінами від 2007 року Директивою 2007/66/ЄС |
| Директива 2009/81/ЄС від 13 липня 2009 року | Директива щодо закупівель у сфері оборони |
Директива 2014/24/ЄС (далі — Директива) від 26 лютого 2014 року є основною та діє на всій території ЄС з 2016 року.
Порогові значення застосування Директиви 2014/24/ЄС
| Пороги, євро | Застосування |
| 5 225 000 | Для контрактів на виконання робіт |
| 135 000 | Для контрактів на поставки товарів та надання послуг, присуджуваних центральними органами влади, та конкурсів проєктів, організованих цими органами; якщо державні контракти щодо поставки товарів присуджують замовники, які працюють у галузі оборони, даний поріг застосовують тільки до контрактів, пов’язаних з продуктами, які підпадають під дію додатка III |
| 209 000 | Для контрактів щодо поставки товарів та надання послуг, присуджуваних суб-центральними органами влади, та конкурсів проєктів, організованих цими органами; цей поріг також застосовують до контрактів щодо поставки товарів, які присуджують центральні органи влади, які працюють у галузі оборони, якщо ці контракти включають товари, які не підпадають під дію додатка III |
| 750 000 | Для державних контрактів щодо надання послуг для соціальних та інших окремих послуг, перелічених у додатку XIV |
Для країн-учасниць GPA відповідно до ст. 25 Директиви замовники погоджуються застосовувати режим не менш сприятливий, ніж режим, що надають для робіт, товарів, послуг суб’єктів господарювання Євросоюзу.
Хто має право брати участь у тендерах відповідно до Директиви
Суб’єкти господарювання, які, згідно із законом держави-члена, в якій вони засновані, мають право надавати відповідні послуги, не можуть бути відхилені лише на підставі того, що, згідно із законом держави-члена, в якій присуджують контракт, від них вимагають мати статус або фізичної, або юридичної особи.
Та в разі державних контрактів на надання послуг та виконання робіт, а також державних контрактів на поставки товарів, які включають додаткові послуги чи розміщення і монтажні роботи, юридичні особи зобов’язані вказувати в конкурсній пропозиції або в запиті на участь імена та відповідну професійну кваліфікацію персоналу, який відповідатиме за виконання даного контракту.
Групи суб’єктів господарювання, у тому числі тимчасові об’єднання, можуть брати участь у процедурах закупівель. Замовники не вимагатимуть від них мати певну юридичну форму для відправки пропозицій або заявок на участь.
У разі необхідності замовники можуть роз’яснити в тендерній документації, яким чином групи суб’єктів господарювання повинні відповідати вимогам як економічного, так і фінансового стану або щодо технічної та професійної здатності, зазначеним у статті 58 Директиви, за умови, що це виправдано об’єктивними причинами і є пропорційним. Усю комунікацію та обмін інформацією відповідно до цієї Директиви, зокрема електронне подання конкурсних пропозицій, потрібно виконувати з використанням електронних засобів зв’язку.
Основні кроки, які необхідно зробити для участі в тендерах ЄС
Перший крок — визначення сегмента ринку, аналіз конкурентів, які беруть участь у публічних закупівлях.
При виборі країни необхідно зважати на: цільові країни відповідно до експортної стратегії підприємства, логістику (доставку), мову (тендерну документацію заповнюють мовою країни замовника) та наявність досвіду, а також доступність ринку — географічну, логістичну, регуляторну.
Під час роботи з міжнародними публічними тендерами передусім варто пам’ятати, що вимоги до кожного окремого тендеру визначені в тендерній документації. Посилання на офіційний портал державних закупівель ЄС.
Другий крок — реєстрація на ТЕD (Tenders Electronic Daily).
ТЕD (Electronic Daily) ted.europa.eu є інтернет-версією доповнення до офіційного журналу ЄС, присвяченого Європейським державним закупівлям. TED публікує 520 тис. оголошень про закупівлю на рік, у тому числі 210 тис. тендерних процедур на суму близько 420 млрд євро.
TED забезпечує вільний доступ до оголошень тендерів державних закупівель Європейського Союзу. Щоденно, з вівторка по суботу, 2 000 нових тендерних процедур публікують на TED. Ви можете переглядати, шукати й сортувати повідомлення про закупівлі по країнах, регіонах, бізнес-секторах та за іншими критеріями пошуку. Інформацію про кожний документ про закупівлі публікують 24 офіційними мовами ЄС.
Реєстрація на TED необхідна для:
- персоналізації профілів пошуку відповідно до ваших потреб;
- отримання повідомлень електронною поштою на основі профілів пошуку.
Реєстрація в TED за посиланням
Предмет закупівлі визначають відповідно до Єдиного закупівельного словника далі (ЄЗС), який згармонізований з європейським закупівельним словником Common Procurement Vocabulary (CPV). Єдиний закупівельний словник складається з основного та додаткового словників, які є автентичними перекладами CPV, у редакції додатка I до Регламенту ЄС № 2195/2002 Європейського парламенту і ради та поправок до додатка I згідно з Регламентом Комісії ЄС № 213/2008.
В основному та додатковому словниках назви продукції та послуг — предметів закупівель, а також описи їхньої призначеності чи додаткових характеристик мають англійські відповідники. Ця номенклатура, створена в рамках ЄС для систематизації та класифікації товарів і послуг як предметів договорів державних закупівель, а також полегшення пошуку актуальних тендерних пропозицій в Єдиній закупівельній системі ЄС TED.
На території всього Європейського Союзу ЄЗС складається з основного словника для визначення предмета договору і додаткового словника. Основний словник містить коди до 9 цифр: (8 цифр коду + контрольна цифра).Додатковий словник може бути використаний для розширення опису та характеристики предмета договору закупівлі.
Чинна редакція ЄЗС міститься на сайті інформаційної системи для державних закупівель (SIMAP). Сам словник, посібник із користування ним та інші пов’язані файли можна знайти за таким посиланням.
Третій крок — активно використовуємо інформаційні ресурси у сфері публічних закупівель. В ЄС — це SIMAP.
SIMAP [sımɑp] — інформаційна система публічних закупівель Європейського Союзу.
SIMAP — основний інтернет-ресурс, який містить усю інформацію про публічні закупівлі в Європейському Союзі.
Даний ресурс містить таку інформацію:
- eNotices — онлайн-інструмент для підготовки повідомлень про державні закупівлі та їх оприлюднення в додатку до офіційного журналу Європейського Союзу. Ця безкоштовна послуга дає можливість працювати в індивідуальному середовищі, прискорюючи роботу та процес публікації тендерних повідомлень. eNotices також допомагає перевіряти можливі помилки в повідомленнях і на відповідність директивам ЄС, що регулюють процедури державних закупівель. Щоб користуватися цією послугою, потрібно зареєструватися;
- eSender — надсилання електронних повідомлень. Повідомлення публікують в OJS через вебсайт TED протягом п’яти днів з моменту їх отримання Службою публікацій. Повідомлення, подані установами ЄС, повністю перекладають на всі офіційні мови ЄС і тому публікують протягом 7 або 12 днів залежно від їхньої тривалості.
Даний матеріал буде корисний тим компаніям, які розглядають можливість брати участь у держзакупівлях за кордоном та допоможе зоорієнтуватися в європейському законодавстві та розширити ринки збуту. Планується серія публікацій щодо практичної участі українських компаній у держзакупівлях за кордоном, тому обов’язково слідкуйте за публікаціями на порталі.
google 