Оцінка за неціновими критеріями згідно із Законом про публічні закупівлі

Крістіна Бєлякова
395
11 Травня 2016
Оцінка за неціновими критеріями згідно із Законом про публічні закупівлі
395
11 Травня 2016

Нецінові критерії оцінки в основному застосовують для того, щоб надати можливість визначати переможця закупівлі за принципом найбільш економічно вигідної пропозиції, тобто не лише за ціною, а й за додатковими неціновими критеріями.

Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон, Закон про публічні закупівлі) оцінку тендерних пропозицій проводить автоматично електронна система закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, та шляхом застосування електронного аукціону.

Тобто відповідно до норм даного Закону замовникові тепер не потрібно самостійно складати протокол оцінки та проводити таку оцінку, за нього це зробить система. Але є певні нюанси, які ми розглянемо в даній статті.

Які можуть бути критерії оцінки?

Отже, для початку розглянемо, які можуть бути критерії оцінки для певних товарів, робіт і послуг. Даний механізм передбачено в частині 1 статті 28 Закону, отже, за ним критеріями оцінки є:

  • у разі здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, які виробляють, виконують чи надають не за окремо розробленою специфікацією (технічним проектом), для яких існує постійно діючий ринок, — ціна;
  • у разі здійснення закупівлі, яка має складний або спеціалізований характер (у тому числі консультаційних послуг, наукових досліджень, експериментів або розробок, дослідно-конструкторських робіт), — ціна разом з іншими критеріями оцінки, зокрема такими, як умови оплати, строк виконання, гарантійне обслуговування, експлуатаційні витрати, передача технології та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів.

Звертаємо вашу увагу на те, що замовник може застосовувати й інші критерії.

Також відповідно до частини 3 статті 28 Закону в разі якщо для визначення найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції застосовуються й інші критерії оцінки, а не лише ціна, то в тендерній документації визначають їх вартісний еквівалент або питому вагу цих критеріїв у загальній оцінці тендерних пропозицій. Питома вага цінового критерію не може бути нижчою ніж 70 відсотків, крім випадку застосування процедури конкурентного діалогу.

Отже, графічно вищенаведену інформацію можна відобразити так:

Постійно діючий ринок — це сфера обігу товарів, на які постійно є попит та пропозиція щодо них.

Тому при закупівлі замовниками, наприклад, продуктів харчування, палива, одягу, послуг щодо транспортування, постачання харчування єдиний можливий критерій оцінки — ціна.

Чинне законодавство не містить визначення «закупівля, яка має складний або спеціалізований характер». Тому віднесення закупівлі до такої, що має складний або спеціалізований характер, здійснюється за рішенням замовника, виходячи з переліку складових предмета закупівлі та його специфіки.

Тобто замовник має право самостійно визначити дане питання, водночас таке рішення повинно бути документально обґрунтованим.

Де потрібно встановлювати методику оцінки?

Замовникові потрібно пам’ятати, що в оголошенні обов’язково слід зазначити математичну формулу, яку буде застосовано при проведенні електронного аукціону для визначення показників інших критеріїв оцінки, та що в тендерній документації установлюють методику оцінки за всіма критеріями, які планує встановити замовник. Підтвердженням цього є:

  • частина 2 статті 21 Закону, в якій установлено, що в оголошенні про проведення процедури відкритих торгів обов’язково зазначають розмір мінімального кроку пониження ціни під час електронного аукціону у відсотках або грошових одиницях та математичну формулу, яку будуть застосовувати при проведенні електронного аукціону для визначення показників інших критеріїв оцінки;
  • пункт 9 частини2 статті 22 Закону встановлює, що тендерна документація повинна містити перелік критеріїв та методику оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги критеріїв. Опис методики оцінки за критерієм «ціна» повинен містити інформацію про врахування податку на додану вартість (ПДВ);
  • частина 2 статті 28 Закону, яка встановлює, що в разі якщо, крім ціни, установлено й інші критерії оцінки, то до початку електронного аукціону в електронній системі закупівель автоматично, відповідно до методики оцінки, установленої замовником у тендерній документації, визначаються показники інших критеріїв оцінки та приведена ціна, після чого розкривається інформація про приведену ціну та перелік усіх приведених цін пропозицій, розміщений у порядку від найнижчої до найвищої ціни без зазначення найменувань та інформації про учасників.

Отже, з вищенаведеної інформації можна зрозуміти, що якщо замовник застосовуватиме інші критерії, то в такому випадку в оголошенні про проведення обов’язково встановлюють математичну формулу, яку застосовуватимуть при проведенні електронного аукціону для визначення показників інших критеріїв оцінки. А також у будь-якому випадку тендерна документація повинна містити перелік критеріїв та методику оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги кожного критерію.

У момент створення оголошення про закупівлю замовник визначає один чи декілька нецінових критеріїв, за якими визначає загальну вагу і логіку оцінки. Загальна вага всіх нецінових критеріїв однієї пропозиції не може перевищувати 30 %.

Що передбачено в примірній тендерній документації?

Наказом Мінекономрозвитку від 13 квітня 2016 р. № 680 «Про затвердження примірної тендерної документації» встановлено примірну тендерну документацію. Даний нормативно-правовий акт рекомендує замовникам під час розроблення документації керуватися примірною тендерною документацією, затвердженою цим наказом.

Відповідно до пункту 1 розділу «Оцінка тендерних пропозицій» примірної тендерної документації тендерну пропозицію, подана учасником, замовник оцінює за приведеною ціною, яку автоматично розраховує система електронних закупівель на момент подання пропозиції учасником за математичною формулою:

PP = P/(1 + (F1 + F2 +… + Fn)/PV), де:
PP — приведена ціна;
P — ціна;
F1…Fn — питома вага інших критеріїв оцінки, запропонованих учасником;
PV — питома вага критерію «ціна».

Одразу ж виникає питання щодо того, що ж таке приведена ціна. Відповідно до пункту 19 частини 1 статті 1 Закону, приведена ціна — ціна, зазначена учасником у тендерній пропозиції та перерахована з урахуванням показників інших критеріїв оцінки за математичною формулою, визначеною замовником у тендерній документації.


Розглянемо приклад того, як потрібно установлювати критерії в документації. Замовник у тендерній документації встановив такі критерії оцінки:

  1. Ціна – 70 %.
  2. Термін виконання робіт — загальний бал 15 % (менше 30 днів — 15 %, від 30 до 60 днів — 10 %, більше 60 днів — 0 %).
  3. Гарантійний строк — загальний бал 15 % (більше 12 місяців — 15 %, від 6 до 12 місяців — 10 %, менше 6 місяців — 0 %).
    Тендерну пропозицію, подану учасником, замовник оцінює за приведеною ціною, яку автоматично розраховує система електронних закупівель на момент подання пропозиції учасником за математичною формулою: PP = P/(1 + (F1 + F2 +… + Fn)/PV), де:
  4. PP — приведена ціна;
  5. P — ціна;
  6. F1…Fn — питома вага інших критеріїв оцінки, запропонованих учасником;
  7. PV — питома вага критерію «ціна».

Як замовникові встановлювати інші критерії оцінки?

В інтерфейсі майданчика (для прикладу візьмемо smarttender.biz) при створенні оголошення про закупівлю додатково до стандартних полів замовник визначає один або декілька нецінових критеріїв. Також звертаємо вашу увагу на те, що кількість полів і зазначення показників майданчик не обмежує. Для кожного критерію замовник визначає окремі значення показника або діапазони значень, кожен з яких отримує своє відсоткове значення (вагу).

Розглянемо далі на прикладі майданчика smarttender.biz, як замовникові в оголошенні про проведення встановлювати нецінові критерії (рис. 1).

Рис. 1

Отже, з наведеного прикладу учасники дізнаються, що для отримання максимального бала потрібно поставити строк гарантійного обслуговування — 6 місяців або більше. У такому випадку учасник отри – має 10 %.

Розглянемо приклад того, як приведену ціну рахуватимуть під час аукціону

Для початку учасники повинні розуміти, що їм самостійно не потрібно буде перераховувати приведену ціну: дану оцінку відповідно до частини 1 статті 27 Закону електронна система закупівель проводить автоматично на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, та шляхом застосування електронного аукціону.

Також, згідно з частиною 2 статті 27 Закону, у разі якщо встановлено й інші критерії оцінки, а не лише ціну, то до початку електронного аукціону в електронній системі закупівель автоматично відповідно до методики оцінки, установленої замовником у тендерній документації, визначаються показники інших критеріїв оцінки та приведена ціна, після чого розкривається інформація про приведену ціну та перелік усіх приведених цін пропозицій, розміщений у порядку від найнижчої до найвищої ціни без зазначення найменувань та інформації про учасників.

Під час проведення електронного аукціону в електронній системі відображаються значення ціни пропозиції учасника та приведеної ціни. Отже, нижче наведено математичний приклад розрахунку приведеної ціни (рис. 2 ).

Рис. 2

Звертаємо увагу! Учасники приймають участь в понижуючому аукціоні за «приведеною ціною», але договір з переможцем підписується на суму приведеної ціни, помноженої на “корегуючий показник”. Всі показники система розраховує автоматично.

Як учасники подають свої пропозиції

Учасник подає свою пропозицію і вводить її нецінові критерії зі списку значень, створеного замовником. При цьому в момент подання пропозиції автоматично обраховується коригуючий показник, який застосовується до пропозиції, і потім розраховується приведена ціна.

Отже, учасник знаходить необхідну закупівлю та ознайомлюється з її умовами. Нижче наводимо приклад інтерфейсу, який бачить учасник при поданні тендерної пропозиції на закупівлю з якісним критерієм «строк поставки» (рис. 3).

Рис. 3

Учасник заповнює всі необхідні графи та подає тендерну пропозицію (рис. 4, 5).

Рис. 4
Рис. 5

Звертаємо вашу увагу! Поля, зазначені учасником у формі подання пропозиції, мають співпадати з інформацією у вкладених файлах. Тобто в тексті комерційної пропозиції постачальника з даного прикладу строк оплати складає більше 10 днів. У випадках розбіжностей це може стати причиною дискваліфікації.

Як це подано в системі, коли відбувається аукціон

Аукціон розпочинається за стандартною процедурою, ніяких попередніх оцінок пропозицій замовником не відбувається. Вікно введення понижуючої ставки змінюється, у ньому з’являється додаткове поле «приведена ціна». Учасник може вводити або повну ціну, або приведену, обрахунок другої складової буде виконуватись автоматично на основі коригуючого показника, який отримав учасник в момент подання пропозиції.

Отже, нижче можна переглянути приклад, який мають вигляд початкові заявки учасників тендерної процедури при проведенні аукціону (рис. 6)

Рис. 6
Рис. 7

Підсумовуючи написане вище, можна зазначити, що механізм встановлення нецінових критеріїв за Законом про публічні закупівлі перебуває на стадії апробації. Сподіваємося, що він дійсно допоможе визначати переможця закупівлі за принципом найбільш економічно вигідної пропозиції, тобто не лише за ціною, а й за додатковими неціновими критеріями.

Журнали

Публікації, що вийшли друком у паперовій версії журналу «Радник в сфері державних закупівель» (з посиланням на номер журналу)

Приєднуйся до авторів
load
Реєстрація
Вітаємо!
Реєстрація пройшла успішно
В особистий кабінет
Вам потрібно авторизуватися!
Якщо ви хочете використовувати можливості сайту на 100% вам потрібно авторизуватися
load
Відновлення паролю
Вітаємо!
Реєстрація пройшла успішно
Вітаємо!
Тепер ви підписані на інформаційну розсилку Радника у сфері публічних закупівель