Двадцять сьомого січня 2018 року набрав чинності Закон України від 21 грудня 2017 року № 2265-VIII «Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законів України щодо здійснення моніторингу закупівель» (далі — Закон про моніторинг). Чого чекати замовникам, учасникам та всім іншим суб’єктам, причетним до сфери закупівель, із внесенням змін до Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон про публічні закупівлі), і не тільки до нього, щодо проведення моніторингу закупівель? Тож для отримання зрозумілих відповідей на озвучене питання давайте проаналізуємо нововведення Закону про моніторинг.
Що таке моніторинг публічних закупівель?
Моніторинг закупівлі — аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель на всіх стадіях закупівлі з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель (п. 1-1 ч. 1 ст. 1 Закону про публічні закупівлі).
Хто здійснюватиме моніторинг публічних закупівель?
Моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі — органи державного фінансового контролю) (п. 1 ст. 7-1 Закону про публічні закупівлі).
Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначає Закон України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 № 2939-XII (далі — Закон № 2939).
Центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовує й координує Кабінет Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, є Державна аудиторська служба України (п. 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою КМУ від 03.02.2016 № 43).
Тобто здійснювати моніторинг закупівлі уповноважено Державну аудиторську службу України (ДАСУ) та її територіальні органи.
З урахуванням змін, внесених Законом про моніторинг до Закону № 2939, державний фінансовий контроль забезпечує орган державного фінансового контролю через:
- проведення державного фінансового аудиту,
- інспектування,
- перевірки закупівель,
- моніторингу закупівлі.
(Ч. 2 ст. 2 Закону № 2939).
Що може стати підставою для проведення ДАСУ моніторингу закупівлі?
Рішення про початок моніторингу закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник за наявності однієї або декількох із таких підстав:
- дані автоматичних індикаторів ризиків;
- інформація, отримана від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;
- повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;
- виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель;
- інформація, отримана від громадських об’єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 9 Закону про публічні закупівлі.
(Ч. 2 ст. 7-1 Закону про публічні закупівлі).
Як буде здійснюватись моніторинг публічних закупівель?
Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, можуть використовуватися:
- інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель;
- інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах;
- інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органові виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю;
- дані органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, замовників та учасників процедур закупівель, що можуть бути отримані органами державного фінансового контролю в порядку, встановленому законом.
(Ч. 2 ст. 7-1 Закону про публічні закупівлі).
На яких етапах здійснюється моніторинг, або Процедура завершилась — і на цьому все?
Моніторинг закупівлі здійснюється протягом:
- проведення процедури закупівлі,
- укладення договору про закупівлю,
- виконання договору про закупівлю.
(Абз. 2 ч. 1 ст. 7-1 Закону про публічні закупівлі).
Зверніть увагу на те, що успішне завершення процедури закупівлі не означає, що замовник може видихнути. Відтепер замовникові доведеться бути в декілька разів пильнішим, адже моніторити закупівлю орган державного фінансового контролю може аж до виконання договору.
Чи є виключення щодо проведення моніторингу закупівель?
Так, є. Моніторинг закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам ч. 4 ст. 22 Закону про публічні закупівлі (абз. 3 ч. 1 ст. 7-1 Закону про публічні закупівлі).
Відповідно до ч. 4 ст. 22 Закону про публічні закупівлі тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
Яким чином відбуватиметься взаємодія ДАСУ та замовника?
Обмін інформацією між органом державного фінансового контролю та замовником, встановлений цією статтею, здійснюється в електронному вигляді через електронну систему закупівель (ч. 18 ст. 7-1 Закону про публічні закупівлі).
Звертаємо увагу! До забезпечення технічної можливості фіксації в системі електронних закупівель, але не більше трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом, дата початку та завершення моніторингу закупівлі, висновок про результати моніторингу закупівлі оприлюднюються на офіційному веб-сайті органу державного фінансового контролю, а обмін інформацією між замовником та органом державного фінансового контролю здійснюється в офіційному порядку шляхом листування (Закон про моніторинг).
Держаудитслужба прийняла рішення про початок моніторингу: а що з процедурою?
Рішення про початок моніторингу закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених Законом про публічні закупівлі (ч. 3 ст. 7-1 Закону про публічні закупівлі). Таким чином, на період проведення моніторингу закупівлі така закупівля ніяким чином не призупиняється/не блокується системою, а замовник проводить процедуру закупівлі з дотриманням усіх вимог та строків, встановлених Законом про публічні закупівлі.
Нагадуємо, що призупинення процедури закупівлі здійснюється електронною системою закупівель ProZorro автоматично у випадку оскарження такої процедури до органу оскарження в порядку, передбаченому ст. 18 Закону про публічні закупівлі.
Проведення перевірки закупівлі як наслідок моніторингу такої закупівлі
Якщо замовник не усунув порушення, визначене у висновку, і таке порушення матиме негативний вплив для бюджетів, а також висновок не оскаржено до суду, то орган державного фінансового контролю проводить перевірку закупівлі відповідно до Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні». Зверніть увагу! При цьому процедура закупівлі на період проведення перевірки закупівлі не зупиняється. (Ч. 11 ст. 7-1 Закону про публічні закупівлі).
У разі виявлення під час моніторингу закупівлі порушень щодо невідповідності опублікованих в електронній системі закупівель умов договору про закупівлю від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури орган державного фінансового контролю може проводити перевірку закупівлі відповідно до Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні». Зверніть увагу! При цьому дія договору про закупівлю на період проведення перевірки закупівлі не зупиняється. (Ч. 12 ст. 7-1 Закону про публічні закупівлі).
АМКУ VS Держаудитслужба: чи буде дублювання повноважень?
З метою уникнення дублювання повноважень законодавець розмежовує та врегульовує функції органу оскарження та органу державного фінансового контролю у частинах 11–17 ст. 7-1 Закону про публічні закупівлі.
Так, якщо органом оскарження прийнято до розгляду скаргу від суб’єкта оскарження в порядку, встановленому цим Законом, то орган державного фінансового контролю не приймає рішення про початок моніторингу закупівлі щодо тих порушень, обставин, підстав, які були або є предметом розгляду органом оскарження незалежно від прийнятого органом оскарження рішення щодо таких порушень, обставин, підстав.
Якщо органом оскарження прийнято до розгляду скаргу від суб’єкта оскарження в порядку, встановленому цим Законом, то після прийняття рішення про початок моніторингу закупівлі чи після опублікування висновку, протягом наступного робочого дня з дня розміщення скарги суб’єктом оскарження в електронній системі закупівель керівник органу державного фінансового контролю або його заступник до моменту опублікування рішення органу оскарження зупиняє рішення органу державного фінансового контролю, а замовник до моменту опублікування рішення органу оскарження зупиняє виконання зобов’язань щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, щодо тих порушень, обставин, підстав, які стали предметом розгляду органом оскарження, з відповідним повідомленням в електронній системі закупівель.
Після оприлюднення рішення органу оскарження замовником у порядку, встановленому ст. 7-1, виконання зобов’язань щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, зазначених у висновку, здійснюється в частині, що не були предметом розгляду органом оскарження.
У разі оскарження в судовому порядку рішення органу оскарження рішення про початок моніторингу закупівлі не приймається щодо тих порушень, обставин, підстав, які були або є предметом судового розгляду.
У разі наявності підстав, визначених ч. 2 ст. 7-1, що містять ознаки порушень та які не були предметом розгляду органом оскарження та/або оскарження у судовому порядку рішення органу оскарження, рішення про початок моніторингу закупівлі щодо інших ознак порушень приймається після оприлюднення рішення органу оскарження на веб-порталі Уповноваженого органу у порядку, встановленому ст. 18 Закону про публічні закупівлі, або після набрання рішенням суду законної сили.
Оформлення результатів моніторингу публічних закупівель
За результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі, що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання. Протягом п’яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень. Детально питання оформлення результатів моніторингу публічних закупівель врегульовується ст. 7-1 Закону про публічні закупівлі.
Усунули порушення вчасно — отримали індульгенцію, або Непритягнення до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері закупівель
У разі підтвердження органом державного фінансового контролю факту усунення замовником порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, про що цей орган зазначає в електронній системі закупівель протягом п’яти робочих днів з дня оприлюднення замовником відповідної інформації в електронній системі закупівель, службова (посадова) особа замовника, уповноважена особа замовником не притягається до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері закупівель з порушень, що були усунуті замовником відповідно до висновку (ч. 9 ст. 7-1 Закону про публічні закупівлі).
Ризик-індикатори та порядок їх застосування
Щодо впровадження та використання ризик-індикаторів варто зазначити викладене далі.
По-перше, автоматичні індикатори ризиків — критерії із заданими наперед параметрами, використання яких дає можливість автоматично здійснювати вибір процедур закупівель, що містять ознаки порушень законодавства у сфері публічних закупівель (п. 1-1 ч. 1 ст. 1 Закону про публічні закупівлі).
По-друге, слід звернути увагу на широкий перелік підстав для проведення моніторингу: від публікацій в ЗМІ про порушення законодавства у сфері публічних закупівель до інформації, отриманої від громадських об’єднань, які здійснюють громадський контроль закупівель відповідно до ст. 9 Закону про публічні закупівлі, публікуючи результати такого моніторингу, у тому числі на моніторинговому порталі DOZORRO. Можливо, наразі найбільш неоднозначною підставою для проведення моніторингу є дані автоматичних індикаторів ризиків. З тим, як працює система індикаторів ризиків, можна ознайомитися за посиланням.
Аби побачити результати моніторингу цією системою індикаторів закупівель конкретного замовника, необхідно зайти в закладку «Тендери» і ввести код ЄДРПОУ замовника. Але необхідно мати на увазі, що індикатори сигналізують про потенційний ризик порушення, а не встановлюють сам факт порушення. Проте для застосування індикаторів ризиків орнагом державного фінансового контролю ще необхідно затвердити відповідну методику. Так, методику визначення автоматичних індикаторів ризиків, їх перелік та порядок застосування в подальшому має затвердити ДАСУ за погодженням із Мінекономрозвитку України (ч. 21 ст. 7-1 Закону про публічні закупівлі).
Висновок! Незважаючи на всі складнощі, характерні для початкового етапу запровадження практично будь-яких законодавчих змін, замовникам слід ще більш уважно ставитись до процесу проведення закупівель і уникати можливих порушень. Оскільки відтепер публікація про конкретну закупівлю у ЗМІ, негативний відгук у DOZORRO, автоматичне підсвічування закупівлі індикаторами ризиків можуть стати підставою для моніторингу закупівлі, а потім і для перевірки з боку Державної аудиторської служби України.
Зі свого боку редакція слідкуватиме за подальшим впровадженням змін у закупівельне законодавство і їх реалізацією, а також за розробленням і прийняттям актів вторинного законодавства. Та інформуватиме про це усіх суб’єктів, причетних до закупівельного процесу, на сторінках майбутніх випусків журналу «Радник в сфері державних закупівель».
Далі як приклад, аби хоч трохи можна було собі уявити, якими ймовірними індикаторами ризиків потенційно може оперувати орган державного фінансового контролю, демонструємо читачам робочий варіант таблиці з інформацією та описом (значенням) ризик-індикаторів, про які йдеться у Законі про моніторинг (дивіться таблицю на стор. _______).
google 