Бути и не бути (поіменне голосувння в протоколі оцінки пропозицій)?

Анастасія Матвійчук
140
3 Лютого 2016
Бути и не бути (поіменне голосувння в протоколі оцінки пропозицій)?
140
3 Лютого 2016

Вересневими змінами до Закону України від 10.04.2014 № 1197-VII «Про здійснення державних закупівель» (далі — Закон про держзакупівлі, Закон) внесено суттєву зміну до правил оформлення рішень комітету з конкурсних торгів замовника, а саме: відтепер кожен протокол, складений комітетом з конкурсних торгів, повинен містити результати поіменного голосування кожного члена цього комітету, присутнього на відповідному засіданні, з кожного розглянутого питання. Цю законодавчу новелу оцінюють здебільшого позитивно: тепер контролюючі органи нікого не «візьмуть до гурту», виписуючи штрафи за протиправні рішення на всіх членів комітету з конкурсних торгів, бо кожен відповідатиме лише за свій вибір. Однак виникає питання: як виконати цю вимогу Закону при складанні протоколу оцінки пропозицій конкурсних торгів, цінових пропозицій (далі — протокол оцінки), якщо затверджена Мінекономрозвитку форма цього протоколу не передбачає відображення результатів поіменного голосування? І чи виконувати взагалі?

Відзначимо, що така ситуація «глухого кута» виникає дуже часто, адже міністерства просто фізично не можуть забезпечити внесення змін до своїх наказів одночасно з прийняттям нових законів. Прикінцевими і перехідними положеннями до Закону України від 15.09.2015 № 679-VIII «Про внесення змін до деяких законів України у сфері державних закупівель щодо приведення їх у відповідність із міжнародними стандартами та вжиття заходів з подолання корупції» уряду було надано три місяці з дня набрання чинності цим Законом (тобто до 30.12.2015), аби міністерства, інші центральні органи виконавчої влади свої нормативно-правові акті узгодили із цим Законом. Однак січень 2016 року минув, а змін до наказу Мінекономрозвитку від 15.09.2014 № 1106 «Про затвердження форм документів у сфері державних закупівель», зареєстрованого в Мін’юсті 13.10.2014 за № 1241/26018, досі немає. Чи означає це, що змін і не буде? І що робити замовникам: чекати далі чи брати ініціативу у свої руки і виконувати Закон?

Наша порада однозначна: виконувати Закон! Основний аргумент на користь такого рішення — ієрархія нормативно-правових актів. Усім відомо, що Закон має вищу юридичну силу, аніж будь-який підзаконний акт чи то Президента, чи уряду, чи міністерства, чи міської ради. Цей постулат закріплено в Конституції Україні (статті 6, 8, 19, 113, 117 та ін.) і розвинено в процесуальних кодексах: у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому актові суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Порушене питання могло б бути спірним, якби протокол оцінки пропозицій за аналогією з протоколом розкриття пропозицій не містив, по суті, рішення замовника, а лише фіксував певний факт. Однак ситуація протилежна: у протокол оцінки заносять результати оцінки кожної пропозиції та відповідне рішення про визначення найбільш економічно вигідної пропозиції. Протокол оцінки — один з ключових документів у всій процедурі державних закупівель, і саме тому його форму визначають нормативно, аби замовники не забули включити всю важливу інформацію. А тому рекомендуємо замовникові самостійно доповнити форму протоколу оцінки інформацією про результати поіменного голосування за пунктами 8 і 9. Зразок розміщено нижче:

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства економічного
розвитку і торгівлі України від
15.09.2014 № 1106

ПРОТОКОЛ
оцінки пропозицій конкурсних торгів, цінових пропозицій

Чи не розглядатимуть контролюючі органи такий відступ від нормативно визначеної форми протоколу оцінки як порушення за ст. 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення (застосування процедур закупівлі з порушенням законодавства про здійснення закупівлі)? На наш погляд, контролюючі органи до такого абсурду, як покарання за виконання прямої норми Закону, не дійдуть. Чи поставляться вони так само толерантно і в протилежному випадку, якщо замовник не відображатиме результатів поіменного голосування, допоки Мінекономрозвитку не внесе зміни до форми протоколу оцінки? Питання неоднозначне. І висока вірогідність того, що суд, зваживши на всі обставини, звільнить особу від відповідальності за малозначністю, а то й узагалі закриє справу. Та чи варто покладатися на випадок?

Журнали

Публікації, що вийшли друком у паперовій версії журналу «Радник в сфері державних закупівель» (з посиланням на номер журналу)

Приєднуйся до авторів
load
Реєстрація
Вітаємо!
Реєстрація пройшла успішно
В особистий кабінет
Вам потрібно авторизуватися!
Якщо ви хочете використовувати можливості сайту на 100% вам потрібно авторизуватися
load
Відновлення паролю
Вітаємо!
Реєстрація пройшла успішно
Вітаємо!
Тепер ви підписані на інформаційну розсилку Радника у сфері публічних закупівель