Щодо вимог до учасника, які включено замовником до проекту договору

Юлія Лісова
2009
12 Вересня 2018
Щодо вимог до учасника, які включено замовником до проекту договору
2009
12 Вересня 2018
Рішення № 5894-р/пк-пз від 18.06.2018. Оголошення № UA-2018-04-27-001118-a

Зміст порушення

Скаржник не погоджується з рішенням замовника стосовно відхилення його пропозиції та просить скасувати рішення про відхилення його пропозиції.

У зв’язку із цим було розглянуто підстави відхилення пропозиції скаржника та встановлено викладене далі.

Згідно з поясненнями скаржника, однією з підстав для відхилення пропозиції скаржника була така: ненадання довідки про наявність видів палива.

Скаржник з приводу цієї підстави відхилення зазначив, що виконав усі умови документації та надав необхідні документи.

Умова, яку він, за інформацією замовника, не виконав, як вказує скаржник, належить до договірного зобов’язання, яке розміщене в пункті 10.10 договору в розділі «Інші умови».

Скаржник зауважує, що в проекті договору сторонами є замовник та учасник, та додатком 2 до договору поставки зазначається перелік АЗС, на яких знаходиться відпуск палива та в цьому переліку передбачається інформація про адресу та назву АЗС та надання відповідної довідки, є договірним зобов’язанням та виникає в учасника перед замовником після укладення договору.

Скаржник зауважує, що він надав згоду з проектом договору, тим самим виконав умови документації. Замовник із цього приводу надав пояснення, в якому зазначив, що проект договору є невід’ємною частиною документації, вимога замовника стосовно довідки щодо наявності видів палива, що зазначена в проекті договору про закупівлю, яку скаржник не надав, не є порушенням відповідно до законодавства. Але, як вказує замовник, скаржник, не надавши вищезазначену довідку, не дотримався вимог документації

Позиція органу оскарження

Під час розгляду зазначеного питання встановлено викладене далі.

Згідно з пунктом 3 розділу VI документації, проект договору про закупівлю передбачений у додатку 2.

У складі тендерної пропозиції учасник повинен надати заповнений проект договору.

Згідно з інформацією, яка розміщена на веб-порталі Уповноваженого органу, замовник окремо завантажив додаток 2 документації, в якому міститься проект договору про закупівлю, відповідно до пункту 10.10 якого учасник зобов’язаний надати замовникові інформаційну довідку щодо наявності видів палива відповідно до пункту 1.1 на АЗС згідно з додатком 2 договору.

У складі пропозиції скаржника у файлі «30. Гарантійний лист щодо згоди в істотними умовами.pdf» міститься гарантійний лист від 11.05.2018 № 2804-05/18/11, яким скаржник надав згоду з істотними умовами договору (та у файлі «28. Проект договору.pdf» надав заповнений проект договору про закупівлю).

Слід зазначити, що документація не містила окремих вимог щодо необхідності обов’язкового надання саме у складі пропозиції учасника довідок, документів тощо, які передбачені саме умовами проекту договору. З огляду на вищенаведене, скаржник не порушив умови документації в цій частині, у зв’язку із чим його пропозицію було неправомірно відхилено з наведеної вище підстави


Коментар редакції

З наведеного прикладу процедури закупівлі та рішень Колегії щодо відповідних скарг видно, що замовник передбачив певні вимоги до учасників процедури закупівлі і включив їх у проект договору. При цьому відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон) тендерна документація повинна містити проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов. Тож проект договору є невід’ємною частиною тендерної документації. Однак включення таких вимог ще не є прямою вказівкою на необхідність їх виконання. Отже, замовникові варто для уникнення неоднозначного тлумачення тих чи інших вимог тендерної документації ще на етапі її розробки потурбуватись про формулювання тієї чи іншої вимоги до учасника, а саме про її конкретизацію. Саме до таких висновків нам дає можливість дійти припис із рішення № 5894-р/пк-пз від 18.06.2018 (оголошення №  UA-2018-04-27-001118-a): «Документація не містила окремих вимог щодо необхідності обов’язкового надання саме у складі пропозиції учасника довідок, документів тощо, які передбачені саме умовами проекту договору».

Також звертаємо увагу читачів на рішення Колегії № 254-р/пк-пз від 12.01.2018 (оголошення № UA-2017-12-07-002284-с). Дане рішення було надруковано у випуску журналу № 3 (78) за березень 2018 року на стор. 43. Предметом розгляду даної скарги було оскарження скаржником умов тендерної документації щодо включення замовником до проекту договору про закупівлю додаткових вимог до учасника процедури закупівлі. Колегія не задовольнила таку скаргу, вказавши у своєму рішенні на те, що, згідно з положеннями п. 7 ч. 2 ст. 22 Закону, проект договору є частиною документації. Дослівно в даному рішенні Колегія АМКУ зазначила так: «Проект договору є частиною документації. Законом не передбачено окремих вимог щодо порядку зазначення в документації інформації про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі щодо наявності такої інформації в конкретно визначеному пункті (розділі) документації. З огляду на викладене, замовник не порушив вимоги Закону в цій частині, у зв’язку з чим відсутні підстави для задоволення скарги в цій частині». Зважаючи на зазначене, доходимо висновку, що замовник має право передбачати в проекті договору вимоги до учасника процедури закупівлі.

Разом із цим предметом розгляду Колегією скарг, які ми розглянули в цьому випуску журналу, було оскарження рішення замовника, зокрема про відхилення пропозиції скаржника. Порядок оскарження закріплено у статті 18 Закону, і на даному етапі процедури закупівлі умови тендерної документації не можуть бути оскаржені. З наведених рішень Колегії можливо дійти висновку, що скаржник як у першому, так і в другому випадках знайшов прогалину замовника у змісті тендерної документації та вдало захистив свої інтереси в органі оскарження. Оскільки ключовим фактором стала відсутність у тендерній документації прямої вказівки про необхідність виконання тієї чи іншої вимоги проекту договору саме на етапі подання та формування учасником своєї тендерної пропозиції. Отже, висновок: як просили — так і отримали.Сподіваємось, що наведені приклади з практики оскарження допоможуть замовникам та учасникам уникати можливих помилок при проведенні закупівель та участі в них.

Практика оскарження закупівель

Показові рішення органу оскарження та ексклюзивні коментарі голови АМКУ , що обов’язково стануть у нагоді кожному учаснику