Закон України “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності”

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2005, № 48, ст.483)

Із змінами і доповненнями, внесеними
 Законами України
 від 15 грудня 2009 року N 1759-VI,
від 11 лютого 2010 року N 1869-VI,
від 7 липня 2010 року N 2451-VI,
 Податковим кодексом України
 від 2 грудня 2010 року N 2755-VI,
 Законами України
 від 7 квітня 2011 року N 3204-VI,
 від 7 липня 2011 року N 3610-VI,
 від 21 квітня 2011 року N 3261-VI,
 від 19 травня 2011 року N 3392-VI,
Повітряним кодексом України
 від 19 травня 2011 року N 3393-VI,
 Законами України
 від 8 вересня 2011 року N 3720-VI,
 від 3 листопада 2011 року N 3993-VI,
 від 9 грудня 2011 року N 4154-VI,
 від 10 лютого 2012 року N 4403-VI,
 від 23 лютого 2012 року N 4442-VI,
 від 13 березня 2012 року N 4496-VI,
 від 17 травня 2012 року N 4782-VI,
 від 6 вересня 2012 року N 5203-VI,
 від 2 жовтня 2012 року N 5316-VI,
 від 2 жовтня 2012 року N 5406-VI,
 від 2 жовтня 2012 року N 5410-VI,
 від 16 жовтня 2012 року N 5463-VI,
 від 9 квітня 2014 року N 1193-VII,
від 13 травня  2014 року N 1252-VII,
від 5 червня 2014 року N 1314-VII,
від 2 вересня 2014 року N 1669-VII,
від 15 січня 2015 року N 124-VIII
(зміни, внесені абзацами четвертим – шостим підпункту 13 пункту 3 розділу X
 Закону України від 15 січня 2015 року N 124-VIII, набирають чинності з 10 лютого 2016 року),
від 12 лютого 2015 року N 191-VIII,
від 26 листопада 2015 року N 835-VIII,
 від 23 березня 2017 року N 1983-VIII,
від 13 квітня 2017 року N 2019-VIII,
від 18 травня 2017 року N 2042-VIII 
(зміни, внесені абзацами другим та третім підпункту 9 пункту 5 розділу Х
 Закону України від 18 травня 2017 року N 2042-VIII,
 набрали чинності з 4 квітня 2018 року),
від 7 грудня 2017 року N 2244-VIII,
від 21 грудня 2017 року N 2264-VIII,
від 13 березня 2018 року N 2320-VIII,
Кодексом України з процедур банкрутства
від 18 жовтня 2018 року N 2597-VIII
(який вводиться в дію з 21 жовтня 2019 року),
Законами України
від 6 червня 2019 року N 2740-VIII
(зміни, внесені підпунктами 1 і 2 пункту 7 розділу І Закону України
 від 6 червня 2019 року N 2740-VIII, набирають чинності з 3 липня 2020 року),
від 2 жовтня 2019 року N 143-IX,
від 31 жовтня 2019 року N 264-IX,
від 2 вересня 2020 року N 850-IX,
від 4 грудня 2020 року N 1071-IX,
від 16 грудня 2020 року N 1089-IX,
від 15 липня 2021 року N 1667-IX,
від 9 липня 2022 року N 2393-IX,
від 15 серпня 2022 року N 2518-IX,
від 1 грудня 2022 року N 2804-IX,
(який вводиться в дію з 29 червня 2024 року),
від 21 березня 2023 року N 2989-IX,
від 30 червня 2023 року N 3221-IX,
від 16 липня 2024 року N 3855-IX,
від 17 липня 2024 року N 3869-IX,
від 10 жовтня 2024 року N 4017-IX,
від 16 грудня 2025 року N 4718-IX

Цей Закон визначає правові та організаційні засади функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності і встановлює порядок діяльності дозвільних органів, уповноважених видавати документи дозвільного характеру, та адміністраторів.

Стаття 1. Основні терміни

1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

дозвільна система у сфері господарської діяльності – сукупність урегульованих законодавством відносин, які виникають між дозвільними органами, адміністраторами та суб’єктами господарювання у зв’язку з видачею документів дозвільного характеру, переоформленням, припиненням дії документів дозвільного характеру; 

дозвільні органи – суб’єкти надання адміністративних послуг, їх посадові особи, уповноважені відповідно до закону видавати документи дозвільного характеру;

(абзац третій частини першої статті 1 із змінами,
 внесеними згідно із Законом України від 07.07.2011 р. N 3610-VI,
у редакції Закону України
 від 12.02.2015 р. N 191-VIII)

документ дозвільного характеру – дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ в електронному вигляді (запис про наявність дозволу, висновку, рішення, погодження, свідоцтва, іншого документа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань), який дозвільний орган зобов’язаний видати суб’єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб’єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності;

(абзац четвертий частини першої статті 1 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 26.11.2015 р. N 835-VIII)

абзац п’ятий частини першої статті 1 виключено

(абзац п’ятий частини першої статті 1 із змінами,
 внесеними згідно із Законами України від 07.04.2011 р. N 3204-VI,
 від 03.11.2011 р. N 3993-VI,
виключено згідно із Законом України
 від 12.02.2015 р. N 191-VIII)

абзац шостий частини першої статті 1 виключено

(частину першу статті 1 доповнено новим абзацом шостим
 згідно із Законом України від 03.11.2011 р. N 3993-VI,
 у зв’язку з цим абзаци шостий – тринадцятий
 вважати відповідно абзацами сьомим – чотирнадцятим,
абзац шостий частини першої статті 1 виключено
 згідно із Законом України від 12.02.2015 р. N 191-VIII)

об’єкт, на який видається документ дозвільного характеру (далі – об’єкт), – природні ресурси, земельна ділянка, ґрунтовий покрив земельних ділянок, споруда, будівля, приміщення, устаткування, обладнання та механізми, що вводяться в експлуатацію або проектуються, окрема операція, господарська діяльність певного виду, робота та послуга, а також документи, які використовуються суб’єктом господарювання у процесі проходження погоджувальної (дозвільної) процедури (проектна документація на будівництво об’єктів, землевпорядна документація, містобудівна документація, гірничий відвід);

декларація про провадження господарської діяльності (далі – декларація) – документ, яким суб’єкт господарювання повідомляє дозвільний орган про свою відповідність вимогам законодавства до певного виду господарської діяльності (у тому числі матеріально-технічної бази, кваліфікації персоналу – якщо це зумовлено особливостями провадження відповідного виду господарської діяльності) та на підставі якого набуває право на провадження заявленого виду господарської діяльності і несе передбачену законом відповідальність.

(абзац восьмий частини першої статті 1
 у редакції Закону України від 02.10.2019 р. N 143-IX)

Форма та порядок повідомлення адміністратора або відповідного дозвільного органу про відповідність матеріально-технічної бази суб’єкта господарювання вимогам законодавства та внесення про це запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань встановлюються Кабінетом Міністрів України;

(абзац дев’ятий статті 1 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 07.07.2010 р. N 2451-VI,
у редакції Закону України
 від 26.11.2015 р. N 835-VIII)

принцип мовчазної згоди – принцип, згідно з яким суб’єкт господарювання набуває право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру, за умови якщо суб’єктом господарювання або уповноваженою ним особою подано в установленому порядку заяву та документи в повному обсязі, але у встановлений законом строк документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі не видано або не направлено;

абзац одинадцятий частини першої статті 1 виключено

(абзац одинадцятий частини першої статті 1
 у редакції Законів України від 07.04.2011 р. N 3204-VI,
від 13.05.2014 р. N 1252-VII,
виключено згідно із Законом України
 від 12.02.2015 р. N 191-VIII)

дозвільна (погоджувальна) процедура – сукупність дій, що здійснюються адміністраторами та дозвільними органами під час проведення погодження (розгляду), оформлення, надання висновків тощо, які передують отриманню документа дозвільного характеру;

(абзац дванадцятий частини першої статті 1 із змінами,
 внесеними згідно із Законом України від 09.04.2014 р. N 1193-VII)

абзац тринадцятий частини першої статті 1 виключено

(абзац тринадцятий частини першої статті 1
 у редакції Законів України від 07.04.2011 р. N 3204-VI,
 від 03.11.2011 р. N 3993-VI,
від 13.05.2014 р. N 1252-VII,
виключено згідно із Законом України
 від 12.02.2015 р. N 191-VIII)

(стаття 1 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 15.12.2009 р. N 1759-VI,
у редакції Закону України від 11.02.2010 р. N 1869-VI)

спеціально уповноважений орган з питань дозвільної системи у сфері господарської діяльності (далі – уповноважений орган) – центральний орган виконавчої влади, визначений Кабінетом Міністрів України;

(статтю 1 доповнено абзацом чотирнадцятим
 згідно із Законом України від 07.07.2010 р. N 2451-VI,
 абзац чотирнадцятий статті 1 із змінами, внесеними
 згідно із Законами України від 16.10.2012 р. N 5463-VI,
від 12.02.2015 р. N 191-VIII)

суб’єкт господарювання – зареєстрована в установленому законодавством порядку юридична особа України або іншої держави незалежно від її організаційно-правової форми та форми власності, яка здійснює господарську діяльність, крім органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також фізична особа – підприємець, у тому числі інвестор, що є стороною угоди про розподіл продукції відповідно до Закону України “Про угоди про розподіл продукції”, його підрядник, субпідрядник, постачальник та інший контрагент, що виконує роботи, передбачені угодою про розподіл продукції, на підставі договорів з інвестором.

(частину першу статті 1 доповнено абзацом п’ятнадцятим
 згідно із Законом України від 02.10.2012 р. N 5406-VI)

Терміни “адміністратор”, “центр надання адміністративних послуг” та “суб’єкт надання адміністративної послуги” у цьому Законі вживаються у значенні, визначеному в Законі України “Про адміністративні послуги”.

(частину першу статті 1 доповнено абзацом шістнадцятим
 згідно із Законом України від 12.02.2015 р. N 191-VIII)

Стаття 2. Сфера дії Закону

1. Дія цього Закону поширюється на дозвільні органи, адміністраторів, уповноважений орган та суб’єктів господарювання, які мають намір провадити або провадять господарську діяльність. Відносини щодо видачі (прийняття), набрання чинності, припинення дії документів дозвільного характеру, проведення дозвільної (погоджувальної) процедури регулюються Законом України “Про адміністративну процедуру” з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

(частина перша статті 2 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 10.10.2024 р. N 4017-IX)

2. Дія цього Закону не поширюється на відносини у сфері ліцензування господарської діяльності (крім відносин щодо видачі документів дозвільного характеру, необхідних для отримання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності), охорони державного кордону, державної митної справи, державного експортного контролю, державного регулювання ринків фінансових послуг, охорони державної таємниці (провадження діяльності, пов’язаної з державною таємницею), захисту економічної конкуренції, на відносини щодо сертифікації оператора системи передачі відповідно до Закону України “Про ринок електричної енергії”, відносини щодо набуття статусу резидента Дія Сіті та внесення відомостей до реєстру Дія Сіті відповідно до Закону України “Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні”, а також на дозвільну систему, що поширюється на операції зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими матеріалами і речовинами, дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії, дозвільну діяльність у сфері цивільної авіації, у сфері телебачення і радіомовлення, у сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, виробництва, обігу та використання кормів, поводження з побічними продуктами тваринного походження, не призначеними для споживання людиною, ветеринарної медицини, благополуччя тварин. 

(абзац перший частини другої статті 2 із змінами, внесеними згідно з
 Повітряним кодексом України від 19.05.2011 р. N 3393-VI,
 Законами України від 13.03.2012 р. N 4496-VI,
від 13.04.2017 р. N 2019-VIII,
від 07.12.2017 р. N 2244-VIII,
від 15.07.2021 р. N 1667-IX,
від 01.12.2022 р. N 2804-IX,
який вводиться в дію з 29.06.2024 р.,
від 30.06.2023 р. N 3221-IX,
від 16.12.2025 р. N 4718-IX)

Дія цього Закону не поширюється на відносини, пов’язані з оформленням та використанням загального документа на ввезення та загального ветеринарного документа на ввезення, визначених Законом України “Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я тварин та благополуччя тварин”.

(частину другу статті 2 доповнено абзацом другим
 згідно із Законом України від 18.05.2017 р. N 2042-VIII,
абзац другий частини другої статті 2 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 30.06.2023 р. N 3221-IX,
у редакції Закону України від 16.12.2025 р. N 4718-IX)

3. Видача, припинення дії, поновлення дії сертифікатів суб’єкта оціночної діяльності здійснюються відповідно до цього Закону з урахуванням особливостей, визначених Законом України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”.

(абзац перший частини третьої статті 2 у редакції
 Законів України від 21.12.2017 р. N 2264-VIII,
від 30.06.2023 р. N 3221-IX,
від 16.12.2025 р. N 4718-IX)

Абзац другий частини третьої статті 2 виключено

(згідно із Законом України
 від 16.12.2025 р. N 4718-IX)

Видача, припинення дії, переоформлення поновлення карантинних сертифікатів, фітосанітарних сертифікатів або фітосанітарних сертифікатів на реекспорт здійснюються відповідно до цього Закону з урахуванням особливостей, визначених Законом України “Про карантин рослин”, а видача, припинення дії, поновлення дозволів на реекспорт товарів, що походять з інших країн, – з урахуванням особливостей, визначених Митним кодексом України.

(абзац третій частини третьої статті 2 у редакції
 Закону України від 30.06.2023 р. N 3221-IX)

(частина третя статті 2 із змінами, внесеними
 згідно із Законами України від 11.02.2010 р. N 1869-VI,
від 17.05.2012 р. N 4782-VI,
 у редакції Закону України
 від 09.04.2014 р. N 1193-VII)

Видача, припинення дії свідоцтв про уповноваження на проведення повірки засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації та застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, здійснюються відповідно до цього Закону з урахуванням особливостей, визначених Законом України “Про метрологію та метрологічну діяльність”.

(частину третю статті 2 доповнено абзацом четвертим
 згідно із Законом України від 05.06.2014 р. N 1314-VII,
абзац четвертий частини третьої статті 2 у редакції
 Закону України від 15.01.2015 р. N 124-VIII,
із змінами, внесеними згідно із Законом
 України від 06.06.2019 р. N 2740-VIII)

Видача свідоцтв про призначення органу з оцінки відповідності для виконання як третьою стороною певних завдань з оцінки відповідності, визначених у відповідному технічному регламенті, та свідоцтв про призначення визнаної незалежної організації для затвердження технологічних процесів виконання нерознімних з’єднань, персоналу, який виконує нерознімні з’єднання, та/або персоналу, який проводить неруйнівний контроль, згідно з технічним регламентом щодо обладнання, що працює під тиском, розширення та скорочення сфери призначення, призупинення і поновлення дії зазначених свідоцтв, їх припинення дії здійснюються відповідно до цього Закону з урахуванням особливостей, визначених Законом України “Про технічні регламенти та оцінку відповідності”.

(частину третю статті 2 доповнено абзацом п’ятим
 згідно із Законом України від 15.01.2015 р. N 124-VIII,
абзац п’ятий частини третьої статті 2 у редакції
 Закону України від 06.06.2019 р. N 2740-VIII)

Абзац шостий частини третьої статті 2 виключено

(частину третю статті 2 доповнено абзацом шостим
 згідно із Законом України від 15.01.2015 р. N 124-VIII,
абзац шостий частини третьої статті 2 виключено
 згідно із Законом України від 06.06.2019 р. N 2740-VIII)

Видача інтегрованого довкіллєвого дозволу, відмова у видачі інтегрованого довкіллєвого дозволу, внесення змін, відкликання інтегрованого довкіллєвого дозволу здійснюються відповідно до цього Закону з урахуванням особливостей, визначених Законом України “Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення”, без застосування принципу мовчазної згоди.

(до частини третьої статті 2 включено абзац шостий
 згідно із Законом України від 16.07.2024 р. N 3855-IX)

Видача, переоформлення, продовження терміну дії та припинення дії дозволів на користування ресурсами нумерації, здійснення присвоєнь радіочастот, внесення змін до них та їх припинення дії здійснюються відповідно до цього Закону з урахуванням особливостей, визначених Законом України “Про електронні комунікації”.

(частину третю статті 2 доповнено абзацом сьомим
 згідно із Законом України від 16.12.2020 р. N 1089-IX)

Видача (відмова у видачі, припинення дії) дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами здійснюється відповідно до цього Закону з урахуванням особливостей, визначених Законом України “Про охорону атмосферного повітря”.

(частину третю статті 2 доповнено абзацом восьмим
 згідно із Законом України від 09.07.2022 р. N 2393-IX)

Видача та припинення дії свідоцтва про призначення органу з визначення технічної прийнятності, розширення сфери його призначення та свідоцтва про призначення органу з оцінки відповідності для виконання як третьою стороною завдань у процесі оцінки та перевірки стабільності показників будівельної продукції, розширення та скорочення сфери призначення, призупинення і поновлення дії зазначеного свідоцтва, його припинення дії здійснюються відповідно до цього Закону з урахуванням особливостей, визначених Законом України “Про надання будівельної продукції на ринку”.

(частину третю статті 2 доповнено абзацом
 згідно із Законом України від 02.09.2020 р. N 850-IX)

Видача, відмова у видачі, переоформлення, припинення дії дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) (для здійснення промислового рибальства, дослідного вилову), дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів за межами юрисдикції України, форми реєстрації уловів (експорту, реекспорту) антарктичного та патагонського іклачів, підтвердження походження водних біоресурсів (сертифікат законності вилучення водних біоресурсів із середовища їх існування для експорту продуктів лову, сертифікат реекспорту імпортованих продуктів лову, форма підтвердження переробки імпортованих продуктів лову для їх експорту), дозволу на імпорт та експорт зразків видів дикої фауни і флори, сертифіката на пересувні виставки, реекспорт та інтродукцію з моря зазначених зразків, які є об’єктами регулювання Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення, в частині осетрових видів риб і виробленої з них продукції здійснюються відповідно до цього Закону з урахуванням особливостей, визначених Законом України “Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів”.

(частину третю статті 2 доповнено абзацом
 згідно із Законом України від 21.03.2023 р. N 2989-IX)

Видача (відмова у видачі, переоформлення, припинення дії) дозволу на використання особливо небезпечної хімічної речовини, яка виводиться з ринку, дозволу на використання отруйної хімічної речовини, письмової згоди (повідомлення) про транскордонне перевезення ртуті та її сполук, висновку щодо можливості здійснення виробництва, імпорту та експорту продукції, що містить ртуть, рішення про включення повідомлення про використання альтернативної назви хімічної речовини до Державного реєстру повідомлень про використання альтернативної назви хімічної речовини здійснюються відповідно до цього Закону з урахуванням особливостей, визначених Законом України “Про забезпечення хімічної безпеки, управління хімічною безпекою та хімічною продукцією”.

(частину третю статті 2 доповнено абзацом
 згідно із Законом України від 01.12.2022 р. N 2804-IX,
який вводиться в дію з 29.06.2024 р.)

Стаття 3. Основні принципи державної політики з питань дозвільної системи у сфері господарської діяльності

1. Основними принципами державної політики з питань дозвільної системи у сфері господарської діяльності є:

захист прав, законних інтересів суспільства, територіальних громад та громадян, життя громадян, охорона навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

розвиток конкуренції;

прозорість процедури видачі документів дозвільного характеру;

додержання рівності прав суб’єктів господарювання під час видачі документів дозвільного характеру;

відповідальність посадових осіб дозвільних органів, адміністраторів та суб’єктів господарювання за порушення вимог законодавства про дозвільну систему у сфері господарської діяльності;

(абзац шостий частини першої статті 3 із змінами,
 внесеними згідно із Законом України від 10.10.2024 р. N 4017-IX)

зменшення рівня державного регулювання господарської діяльності;

установлення єдиних вимог до порядку видачі документів дозвільного характеру.

Стаття 4. Основні вимоги до дозвільної системи у сфері господарської діяльності

1. Виключно законами, які регулюють відносини, пов’язані з одержанням документів дозвільного характеру, встановлюються:

необхідність одержання документів дозвільного характеру та їх види;

дозвільний орган, уповноважений видавати документ дозвільного характеру;

платність або безоплатність видачі (переоформлення, припинення дії) документа дозвільного характеру;

строк видачі документа дозвільного характеру або відмови у його видачі;

(абзац п’ятий частини першої статті 4 у редакції
 Закону України від 26.11.2015 р. N 835-VIII)

вичерпний перелік підстав для відмови у видачі, переоформлення, припинення дії документа дозвільного характеру;

(абзац шостий частини першої статті 4
 у редакції Закону України від 19.05.2011 р. N 3392-VI)

строк дії документа дозвільного характеру або необмеженість строку дії такого документа;

абзац восьмий частини першої статті 4 виключено

(згідно із Законом України
 від 07.07.2010 р. N 2451-VI)

перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності;

(частину першу статті 4 доповнено абзацом дев’ятим
 згідно із Законом України від 19.05.2011 р. N 3392-VI)

перелік та вимоги до документів, які суб’єкту господарювання необхідно подати для одержання документа дозвільного характеру.

(частину першу статті 4 доповнено абзацом десятим
 згідно із Законом України від 13.05.2014 р. N 1252-VII)

2. Частину другу статті 4 виключено

(згідно із Законом України
 від 12.02.2015 р. N 191-VIII)

3. Суб’єкт господарювання має право на одержання (переоформлення, припинення дії) документів дозвільного характеру за своїм місцезнаходженням або у випадках, передбачених законом, – за місцем провадження діяльності або місцезнаходженням об’єкта.

(абзац перший частини третьої статті 4 із змінами, внесеними
 згідно із Законами України від 26.11.2015 р. N 835-VIII,
від 10.10.2024 р. N 4017-IX)

Абзац другий частини третьої статті 4 виключено

(згідно із Законом України
 від 12.02.2015 р. N 191-VIII)

Абзац третій частини третьої статті 4 виключено

(згідно із Законом України
 від 12.02.2015 р. N 191-VIII)

Абзац четвертий частини третьої статті 4 виключено

(згідно із Законом України
 від 12.02.2015 р. N 191-VIII)

Абзац п’ятий частини третьої статті 4 виключено

(згідно із Законом України
 від 12.02.2015 р. N 191-VIII)

4. Частину четверту статті 4 виключено

(згідно із Законом України
 від 12.02.2015 р. N 191-VIII)

5. Частину п’яту статті 4 виключено

(частина п’ята статті 4 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 26.11.2015 р. N 835-VIII,
виключена згідно із Законом
 України від 10.10.2024 р. N 4017-IX)

(частини друга – четверта статті 4 із змінами, внесеними
згідно із Законами України від 15.12.2009 р. N 1759-VI,
від 11.02.2010 р. N 1869-VI,
від 07.07.2010 р. N 2451-VI,
від 07.04.2011 р. N 3204-VI,
від 03.11.2011 р. N 3993-VI,
замінено чотирма частинами згідно із
 Законом України від 13.05.2014 р. N 1252-VII)

6. Частину шосту статті 4 виключено

(статтю 4 доповнено частиною шостою
 згідно із Законом України від 02.10.2019 р. N 143-IX,
частину шосту статті 4 виключено згідно із
 Законом України від 10.10.2024 р. N 4017-IX)

Стаття 4¹. Основні вимоги до видачі документів дозвільного характеру або відмови у їх видачі, переоформлення, припинення дії документів дозвільного характеру

(назва статті 4¹ у редакції Закону
 України від 10.10.2024 р. N 4017-IX)

1. Порядок видачі, проведення дозвільної (погоджувальної) процедури, переоформлення та припинення дії документів дозвільного характеру центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням відповідного дозвільного органу, погодженим з уповноваженим органом, з урахуванням порядку адміністративного провадження, встановленого Законом України “Про адміністративну процедуру”, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.

Порядок видачі, проведення дозвільної (погоджувальної) процедури, переоформлення та припинення дії документів дозвільного характеру, що законами України віднесено до повноважень органів місцевого самоврядування, встановлюється їхніми рішеннями відповідно до Закону України “Про адміністративну процедуру” та цього Закону, а у випадках, передбачених законом, – на підставі типових порядків, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Строк видачі документів дозвільного характеру становить 10 робочих днів, якщо інше не встановлено законом. Документи дозвільного характеру видаються безоплатно на необмежений строк, якщо інше не встановлено законом.

Представницький орган місцевого самоврядування розглядає та приймає на пленарних засіданнях рішення щодо видачі, переоформлення, припинення дії або відмови у видачі документів дозвільного характеру протягом 30 календарних днів з дня одержання від суб’єкта господарювання відповідної заяви.

У разі неможливості прийняття представницьким органом місцевого самоврядування рішення щодо видачі, переоформлення, припинення дії або відмови у видачі документів дозвільного характеру протягом 30 календарних днів рішення приймається на першому засіданні після закінчення зазначеного строку. У такому разі орган місцевого самоврядування повідомляє в письмовій формі суб’єкта господарювання про причини, що унеможливлюють вирішення справи у визначений строк, не пізніше ніж за три робочі дні до завершення строку.

Проведення дозвільної (погоджувальної) процедури, необхідність якої встановлюється міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, здійснюється в порядку, передбаченому таким міжнародним договором.

(частина перша статті 4¹ із змінами, внесеними
 згідно із Законами України від 03.11.2011 р. N 3993-VI,
від 09.12.2011 р. N 4154-VI,
від 10.02.2012 р. N 4403-VI,
від 13.05.2014 р. N 1252-VII,
від 12.02.2015 р. N 191-VIII,
від 26.11.2015 р. N 835-VIII,
у редакції Закону України від 10.10.2024 р. N 4017-IX)

2. Плата за видачу (переоформлення) документів дозвільного характеру (адміністративний збір) визначається відповідно до Закону України “Про адміністративні послуги”.

(частина друга статті 4¹ у редакції
 Закону України від 12.02.2015 р. N 191-VIII)

3. Частину третю статті 4¹ виключено 

(згідно із Законом України
 від 07.07.2010 р. N 2451-VI)

4. У разі надання на підставі договору оренди чи інших договорів у тимчасове користування приміщень та обладнання за умови збереження виду діяльності і стану цих приміщень та обладнання від орендаря або іншого користувача не вимагається отримання документа дозвільного характеру на їх використання (експлуатацію), крім потенційно небезпечних об’єктів та в разі експлуатації машин, механізмів, устаткування (далі – устаткування) підвищеної небезпеки, якщо інше не встановлено законом.

Відповідальність за використання (експлуатацію) приміщень та обладнання покладається на особу, визначену відповідним договором.

Абзац третій частини четвертої статті 4¹ виключено

(частину четверту статті 4¹ доповнено абзацом третім
 згідно із Законом України від 18.05.2017 р. N 2042-VIII,
абзац третій частини четвертої статті 4¹ виключено
 згідно із Законом України від 16.12.2025 р. N 4718-IX)

5. Рішення про залишення заяви без руху дозвільний орган приймає відповідно до порядку, встановленого Законом України “Про адміністративну процедуру”.

Підставами для відмови у видачі документа дозвільного характеру є:

подання суб’єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання документа дозвільного характеру, згідно із встановленим вичерпним переліком, за умови що суб’єкту господарювання надана можливість надати документи, але суб’єкт господарювання їх не надав у встановлений строк;

виявлення в документах, поданих суб’єктом господарювання, недостовірних відомостей, за умови що суб’єкту господарювання надана можливість усунути недоліки, але суб’єкт господарювання їх не усунув у встановлений строк;

негативний висновок за результатами проведених експертиз та обстежень або інших наукових і технічних оцінок, необхідних для видачі документа дозвільного характеру.

Законом можуть встановлюватися інші підстави для відмови у видачі документа дозвільного характеру.

Відмова у видачі документа дозвільного характеру з підстав, не передбачених законом, не допускається.

Подані заявником заява та документи, що додаються до заяви, залишаються у дозвільному органі.

(частина п’ята статті 4¹ із змінами, внесеними
 згідно із Законами України від 07.04.2011 р. N 3204-VI,
від 09.12.2011 р. N 4154-VI,
від 13.05.2014 р. N 1252-VII,
 від 26.11.2015 р. N 835-VIII,
у редакції Закону України від 10.10.2024 р. N 4017-IX)

6. Доведення документа дозвільного характеру до відома особи здійснюється з урахуванням порядку, встановленого Законом України “Про адміністративну процедуру”.

У разі якщо у встановлений законом строк суб’єкту господарювання не доведено до відома документ дозвільного характеру або не прийнято рішення про відмову у його видачі, через 10 робочих днів з дня закінчення встановленого строку для доведення до відома документа дозвільного характеру суб’єкт господарювання має право провадити певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності. Відмітка в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про дату прийняття заяви є підтвердженням подання заяви та документів адміністратору або дозвільному органу.

Днем видачі документа дозвільного характеру вважається останній день строку розгляду заяви дозвільним органом, визначеного законом.

(частина шоста статті 4¹ із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 26.11.2015 р. N 835-VIII,
у редакції Закону України від 10.10.2024 р. N 4017-IX)

7. Дозвільний орган відкликає документ дозвільного характеру з таких підстав:

наявність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань відомостей про припинення юридичної особи шляхом ліквідації, якщо інше не встановлено законом;

наявність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань відомостей про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця.

Дозвільний орган, що видав документ дозвільного характеру, може застосовувати заходи реагування щодо:

визнання недійсним документа дозвільного характеру у разі встановлення факту надання в заяві про видачу документів дозвільного характеру та документах, що додаються до неї, недостовірної інформації, крім очевидних граматичних помилок, одруківок чи арифметичних помилок, що не впливають на зміст поданих відомостей;

відкликання документа дозвільного характеру у разі здійснення суб’єктом господарювання певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності, на які отримано документ дозвільного характеру, з порушенням вимог законодавства, щодо якого дозвільним органом видано припис або інший розпорядчий документ, а суб’єктом господарювання не виконано цей припис або інший розпорядчий документ у визначений у ньому строк.

Законом можуть передбачатися інші підстави для припинення дії документа дозвільного характеру.

Припинення дії документа дозвільного характеру з підстав, не передбачених законом, забороняється.

Дія документа дозвільного характеру припиняється через 10 робочих днів з дня доведення дозвільним органом до відома суб’єкта господарювання рішення про припинення дії такого документа, якщо інше не встановлено законом.

Дія документа дозвільного характеру, відкликаного за ініціативою суб’єкта господарювання, припиняється з дня доведення дозвільним органом до відома суб’єкта господарювання прийнятого рішення.

Суб’єкт господарювання має право на оскарження рішення дозвільного органу щодо припинення дії документа дозвільного характеру в адміністративному порядку відповідно до Закону України “Про адміністративну процедуру” та/або до адміністративного суду.

У разі припинення дії документа дозвільного характеру з підстав, не передбачених законом, документ дозвільного характеру підлягає поновленню за рішенням дозвільного органу або суду. Поновлення документа дозвільного характеру здійснюється шляхом внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

Строк дії документа дозвільного характеру, дію якого було безпідставно припинено, подовжується на строк, протягом якого дія такого документа вважалася припиненою.

Документ дозвільного характеру, дію якого було безпідставно припинено, вважається поновленим з дня внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

За ініціативою суб’єкта господарювання документ дозвільного характеру може бути відкликаний у порядку, встановленому Законом України “Про адміністративну процедуру”.

(частина сьома статті 4¹ із змінами, внесеними
 згідно із Законами України від 07.04.2011 р. N 3204-VI,
 від 23.02.2012 р. N 4442-VI,
від 09.04.2014 р. N 1193-VII,
від 26.11.2015 р. N 835-VIII,
у редакції Закону України від 10.10.2024 р. N 4017-IX)

8. Підстави для переоформлення документа дозвільного характеру встановлюються законом.

(абзац перший частини восьмої статті 4¹ у редакції
 Закону України від 26.11.2015 р. N 835-VIII)

Зміна найменування та місцезнаходження юридичної особи або прізвища, імені, по батькові та місця проживання фізичної особи – підприємця не є підставами для переоформлення документа дозвільного характеру.

(абзац другий частини восьмої статті 4¹ у редакції
 Закону України від 26.11.2015 р. N 835-VIII)

Зміна найменування акціонерного товариства у зв’язку із зміною типу акціонерного товариства або перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство не є підставою для переоформлення документів дозвільного характеру. У такому разі товариство має право продовжувати провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності на підставі виданого раніше такому товариству документа дозвільного характеру.

(частину восьму статті 4¹ доповнено новим абзацом третім
 згідно із Законом України від 23.03.2017 р. N 1983-VIII,
 у зв’язку з цим абзаци третій – одинадцятий
 вважати відповідно абзацами четвертим – дванадцятим)

Зміна власника всього майна боржника у вигляді цілісного майнового комплексу відповідно до затвердженого судом плану санації не є підставою для переоформлення документів дозвільного характеру. У такому разі товариство має право продовжувати провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності на підставі виданого раніше такому товариству документа дозвільного характеру.

(частину восьму статті 4¹ доповнено новим абзацом четвертим згідно з
 Кодексом України з процедур банкрутства від 18.10.2018 р. N 2597-VIII,
який вводиться в дію з 21.10.2019 р.,
у зв’язку з цим абзаци четвертий – дванадцятий
 вважати відповідно абзацами п’ятим – тринадцятим)

абзац п’ятий частини восьмої статті 4¹ виключено

(згідно із Законом України
 від 26.11.2015 р. N 835-VIII)

Абзац шостий частини восьмої статті 4¹ виключено

(згідно із Законом України
 від 26.11.2015 р. N 835-VIII)

У разі виникнення підстав для переоформлення документа дозвільного характеру суб’єкт господарювання зобов’язаний протягом п’яти робочих днів з дня настання таких підстав подати дозвільному органу або адміністратору заяву про переоформлення документа дозвільного характеру.

(абзац сьомий частини восьмої статті 4¹ із змінами, внесеними
 згідно із Законами України від 02.10.2012 р. N 5410-VI,
від 26.11.2015 р. N 835-VIII)

Дозвільний орган протягом двох робочих днів з дня одержання заяви про переоформлення документа дозвільного характеру зобов’язаний прийняти рішення про переоформлення документа дозвільного характеру з урахуванням змін, зазначених у заяві про переоформлення документа дозвільного характеру.

(абзац восьмий частини восьмої статті 4¹ із змінами, внесеними
 згідно із Законами України від 09.12.2011 р. N 4154-VI,
 від 02.10.2012 р. N 5410-VI,
у редакції Закону України
 від 26.11.2015 р. N 835-VIII)

Абзац дев’ятий частини восьмої статті 4¹ виключено

(абзац дев’ятий частини восьмої статті 4¹ із змінами,
 внесеними згідно із Законом України від 07.04.2011 р. N 3204-VI,
виключено згідно із Законом України
 від 26.11.2015 р. N 835-VIII)

У разі переоформлення документа дозвільного характеру дозвільний орган не пізніше наступного робочого дня з дня переоформлення документа дозвільного характеру приймає рішення про визнання недійсним документа дозвільного характеру, що був переоформлений, з внесенням відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

(абзац десятий частини восьмої статті 4¹ із змінами, внесеними
 згідно із Законами України від 09.12.2011 р. N 4154-VI,
від 26.11.2015 р. N 835-VIII)

Строк дії переоформленого документа дозвільного характеру не може перевищувати строк дії, зазначений у документі дозвільного характеру, що переоформлявся.

Абзац дванадцятий частини восьмої статті 4¹ виключено

(згідно із Законом України
 від 12.02.2015 р. N 191-VIII)

Не переоформлений в установлений строк документ дозвільного характеру є недійсним, крім випадку, передбаченого абзацом третім цієї частини.

(абзац тринадцятий частини восьмої статті 4¹ із змінами,
 внесеними згідно із Законами України від 23.03.2017 р. N 1983-VIII)

9. Частину дев’яту статті 4¹ виключено 

(частина дев’ята статті 4¹ із змінами, внесеними
 згідно із Законами України від 07.04.2011 р. N 3204-VI,
 від 09.12.2011 р. N 4154-VI,
від 12.02.2015 р. N 191-VIII,
виключено згідно із Законом України
 від 26.11.2015 р. N 835-VIII)

10. Розгляд документів, поданих для отримання документа дозвільного характеру, може бути зупинено відповідно до процедури, визначеної Законом України “Про адміністративну процедуру”.

(частина десята статті 4¹ із змінами, внесеними
 згідно із Законами України від 07.04.2011 р. N 3204-VI,
 від 03.11.2011 р. N 3993-VI,
від 12.02.2015 р. N 191-VIII,
від 26.11.2015 р. N 835-VIII,
у редакції Законів України від 15.08.2022 р. N 2518-IX,
від 10.10.2024 р. N 4017-IX)

11. Основні вимоги до порядку видачі, переоформлення, припинення дії документів дозвільного характеру поширюються на всі документи дозвільного характеру, у тому числі на дозвільні (погоджувальні) процедури, якщо інше не встановлено законом.

Дії щодо одержання погоджень, висновків та інших документів, необхідних для видачі документа дозвільного характеру, вчиняються дозвільним органом, що оформляє документ дозвільного характеру, без залучення суб’єкта господарювання з урахуванням вимог Закону України “Про адміністративну процедуру”.

(частину одинадцяту статті 4¹ доповнено абзацом
 другим згідно із Законом України від 09.04.2014 р. N 1193-VII,
абзац другий частини одинадцятої статті 4¹ із змінами,
 внесеними згідно із Законом України від 10.10.2024 р. N 4017-IX)

12. Частину дванадцяту статті 4¹ виключено

(частина дванадцята статті 4¹ у редакції
 Закону України від 03.11.2011 р. N 3993-VI,
виключено згідно із Законом України
 від 12.02.2015 р. N 191-VIII)

13. У визначених законом випадках правонаступник суб’єкта господарювання має право провадити діяльність на підставі документів дозвільного характеру, виданих такому суб’єкту господарювання, у межах строку їх дії до оформлення документів дозвільного характеру на правонаступника такого суб’єкта господарювання. Правонаступник юридичної особи, що припинена шляхом злиття, приєднання або перетворення, не потребує оформлення документів дозвільного характеру, виданих такій юридичній особі, та подання декларацій, якщо інше не визначено законом.

(статтю 4¹ доповнено частиною тринадцятою
 згідно із Законом України від 23.02.2012 р. N 4442-VI,
частина тринадцята статті 4¹ із змінами, внесеними
 згідно із Законами України від 31.10.2019 р. N 264-IX,
від 10.10.2024 р. N 4017-IX)

14. Прийняття від суб’єкта господарювання або уповноваженої ним особи заяви про одержання (переоформлення, припинення дії) документа дозвільного характеру здійснюється адміністратором у центрі надання адміністративних послуг.

Кабінет Міністрів України має право визначити адміністративні послуги, які за вибором суб’єкта господарювання можуть отримуватися у центрі надання адміністративних послуг, дозвільному органі.

Заява про одержання (переоформлення, припинення дії) документа дозвільного характеру, що оформляється дозвільними органами, або декларація подається суб’єктом господарювання (уповноваженим ним органом або особою):

у паперовій формі особисто або поштовим відправленням – до адміністратора;

в електронній формі через Єдиний державний вебпортал електронних послуг, у тому числі через інтегровані з ним інформаційні системи державних органів та органів місцевого самоврядування, оформлена згідно з вимогами законів у сфері електронних документів, – до дозвільного органу.

(абзац п’ятий частини чотирнадцятої статті 4¹ із змінами,
 внесеними згідно із Законом України від 10.10.2024 р. N 4017-IX)

Якщо документи подаються особисто, пред’являється паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України або паспортний документ іноземця.

У разі подання документів представником додатково подається документ, що засвідчує його повноваження.

Абзац восьмий частини чотирнадцятої статті 4¹ виключено

(згідно із Законом України
 від 10.10.2024 р. N 4017-IX)

Абзац дев’ятий частини чотирнадцятої статті 4¹ виключено

(згідно із Законом України
 від 10.10.2024 р. N 4017-IX)

Абзац десятий частини чотирнадцятої статті 4¹ виключено

(згідно із Законом України
 від 10.10.2024 р. N 4017-IX)

(статтю 4¹ доповнено новою частиною чотирнадцятою
 згідно із Законом України від 12.02.2015 р. N 191-VIII,
у зв’язку з цим частину чотирнадцяту
 вважати частиною п’ятнадцятою,
частина чотирнадцята статті 4¹ у редакції
Закону України від 26.11.2015 р. N 835-VIII)

15. Документи дозвільного характеру, видані суб’єктам господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, вважаються такими, що подовжили строк своєї дії на період проведення антитерористичної операції, про що дозвільні органи протягом трьох днів вносять відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

(статтю 4¹ доповнено частиною п’ятнадцятою
 згідно із Законом України від 02.09.2014 р. N 1669-VII,
частина п’ятнадцята статті 4¹ із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 26.11.2015 р. N 835-VIII)

Продовження строку дії спеціальних дозволів на користування надрами, наданих на ділянки, розташовані на тимчасово окупованій території України, здійснюється з урахуванням особливостей, встановлених законом.

(частину п’ятнадцяту статті 4¹ доповнено абзацом другим
 згідно із Законом України від 13.03.2018 р. N 2320-VIII)

(Закон доповнено статтею 4¹ згідно із
 Законом України від 11.02.2010 р. N 1869-VI)

16. Частину шістнадцяту статті 4¹ виключено

(статтю 4¹ доповнено частиною шістнадцятою
 згідно із Законом України від 26.11.2015 р. N 835-VIII,
частину шістнадцяту статті 4¹ виключено згідно із
 Законом України від 10.10.2024 р. N 4017-IX)

17. Частину сімнадцяту статті 4¹ виключено

(статтю 4¹ доповнено частиною сімнадцятою
 згідно із Законом України від 26.11.2015 р. N 835-VIII,
частину сімнадцяту статті 4¹ виключено згідно із
 Законом України від 10.10.2024 р. N 4017-IX)

Стаття 4². Набуття права на здійснення певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності на підставі декларації

1. Суб’єкт господарювання у встановлених законом випадках має право на здійснення певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності на підставі поданої декларації.

Форма і порядок подання декларації затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.

При поданні декларації забороняється вимагати надання інших документів, не передбачених законом.

Відмова у реєстрації декларації не допускається.

2. Декларація може бути подана за вибором суб’єкта господарювання незалежно від задекларованого (зареєстрованого) місцезнаходження (місця проживання), місця провадження господарської діяльності або місцезнаходження відповідного об’єкта, якщо інше не встановлено законом.

3. Суб’єкт господарювання набуває право на здійснення певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності з дати подання (надходження) до відповідного дозвільного органу чи центру надання адміністративних послуг або з дати вручення поштового відправлення (у разі надсилання декларації поштою), або з дати надходження до електронного сервісу (у разі подання декларації в електронній формі).

Подання декларацій здійснюється на безоплатній основі.

Дозвільні органи на своїх офіційних веб-сайтах розміщують переліки поданих декларацій.

Суб’єкт господарювання у декларації може самостійно визначити дату початку здійснення певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності, але не раніше дати її надходження до відповідного дозвільного органу чи центру надання адміністративних послуг.

4. У разі необхідності уточнення інформації у поданій декларації суб’єкт господарювання має право протягом трьох робочих днів після її подання, якщо інший строк не встановлено законом, подати до дозвільного органу декларацію з уточненою інформацією на заміну раніше поданої. У такому разі днем подання декларації з уточненими відомостями вважається день подання первинної декларації.

У разі зміни відомостей, зазначених у декларації, суб’єкт господарювання зобов’язаний протягом семи робочих днів з дня настання таких змін подати до дозвільного органу оновлену декларацію на заміну раніше поданої. За подання оновленої декларації плата не стягується.

Суб’єкт господарювання несе відповідальність за достовірність відомостей, зазначених у декларації, відповідно до закону.

(Закон доповнено статтею 4² згідно із
 Законом України від 10.10.2024 р. N 4017-IX)

Стаття 5. Виключена

(стаття 5 із змінами, внесеними згідно із
Законами України від 11.02.2010 р. N 1869-VI,
від 07.04.2011 р. N 3204-VI,
 від 21.04.2011 р. N 3261-VI,
 від 03.11.2011 р. N 3993-VI,
 від 16.10.2012 р. N 5463-VI,
від 13.05.2014 р. N 1252-VII,
виключена згідно із Законом України
 від 12.02.2015 р. N 191-VIII)

Стаття 6. Відомості про документи дозвільного характеру в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань

1. До Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань вносяться відомості про документи дозвільного характеру, визначені Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань”, та декларації.

2. Дозвільні органи вносять до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань:

1) рішення, прийняті дозвільними органами відповідно до цього Закону, – у день їх прийняття;

2) заяви та декларації, подані до дозвільних органів, та іншу інформацію про документи дозвільного характеру та декларації, необхідну для ведення зазначеного реєстру, – у день їх отримання дозвільними органами.

(стаття 6 у редакції Закону України
 від 11.02.2010 р. N 1869-VI,
із змінами, внесеними згідно із
Законами України від 02.10.2012 р. N 5316-VI,
від 12.02.2015 р. N 191-VIII,
від 16.10.2012 р. N 5463-VI,
у редакції Закону України
 від 26.11.2015 р. N 835-VIII)

Стаття 7. Виключена

(стаття 7 із змінами, внесеними згідно із
Законами України від 11.02.2010 р. N 1869-VI,
від 07.04.2011 р. N 3204-VI,
від 03.11.2011 р. N 3993-VI,
від 16.10.2012 р. N 5463-VI,
у редакції Закону України від 13.05.2014 р. N 1252-VII,
виключена згідно із Законом України
 від 12.02.2015 р. N 191-VIII)

Стаття 8. Формування єдиної інформаційної політики з питань дозвільної системи у сфері господарської діяльності

1. Дозвільні органи забезпечують оприлюднення та вільний доступ до необхідної суб’єктам господарювання інформації для провадження ними господарської діяльності.

2. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації забезпечують створення та функціонування в мережі Інтернет веб-сторінок, які містять інформацію, необхідну суб’єктам господарювання для провадження ними господарської діяльності.

Дозвільні органи подають для розміщення на веб-сторінках інформацію, необхідну для провадження господарської діяльності, зокрема, про перелік об’єктів нерухомого майна, що потребують реконструкції, перелік будівель, приміщень, земельних ділянок, які надаються або можуть бути надані в оренду. 

(абзац другий частини другої статті 8 із змінами,
 внесеними згідно із Законами України від 03.11.2011 р. N 3993-VI,
від 12.02.2015 р. N 191-VIII)

3. Адміністратор та дозвільні органи забезпечують безоплатне консультування з питань отримання відповідних документів дозвільного характеру за зверненням суб’єкта господарювання.

Стаття 9. Уповноважений орган

1. Уповноважений орган:

абзац другий статті 9 виключено

(згідно із Законом України
 від 12.02.2015 р. N 191-VIII)

узагальнює практику застосування законодавства з питань дозвільної системи у сфері господарської діяльності, готує та подає пропозиції щодо його вдосконалення;

(абзац третій статті 9 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 10.10.2024 р. N 4017-IX)

здійснює методологічне забезпечення діяльності дозвільних органів;

(абзац четвертий статті 9 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 12.02.2015 р. N 191-VIII)

здійснює в межах своєї компетенції контроль за додержанням вимог законодавства з питань дозвільної системи у сфері господарської діяльності.

(абзац п’ятий статті 9 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 10.10.2024 р. N 4017-IX)

абзац шостий статті 9 виключено 

(згідно із Законом України
 від 12.02.2015 р. N 191-VIII)

Стаття 9¹. Контроль за додержанням вимог законодавства про дозвільну систему у сфері господарської діяльності

(назва статті 9¹ із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 10.10.2024 р. N 4017-IX)

1. Державний контроль за додержанням дозвільними органами (їх посадовими особами) вимог законодавства про дозвільну систему у сфері господарської діяльності здійснюється уповноваженим органом шляхом проведення планових та позапланових перевірок у встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного і соціального розвитку, порядку.

(частина перша статті 9¹ із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 16.10.2012 р. N 5463-VI,
 у редакції Закону України
 від 12.02.2015 р. N 191-VIII,
із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 10.10.2024 р. N 4017-IX)

2. Планові перевірки проводяться згідно з річним планом, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного і соціального розвитку.

(абзац перший частини другої статті 9¹ із змінами,
 внесеними згідно із Законом України від 16.10.2012 р. N 5463-VI,
у редакції Законів України від 13.05.2014 р. N 1252-VII,
від 12.02.2015 р. N 191-VIII)

Планові перевірки дозвільного органу (його посадової особи) щодо додержання порядку видачі кожного окремого документа дозвільного характеру (його виду) проводяться не частіше одного разу на рік.

(абзац другий частини другої статті 9¹ у редакції
 Закону України від 12.02.2015 р. N 191-VIII)

Уповноважений орган проводить позапланові перевірки додержання дозвільним органом вимог законодавства про дозвільну систему у сфері господарської діяльності:

(абзац третій частини другої статті 9¹ із змінами, внесеними
 згідно із Законами України від 12.02.2015 р. N 191-VIII,
від 10.10.2024 р. N 4017-IX)

1) на підставі письмової заяви про порушення вимог законодавства про дозвільну систему у сфері господарської діяльності, поданої суб’єктом господарювання;

(абзац четвертий частини другої статті 9¹ із змінами,
 внесеними згідно із Законом України від 10.10.2024 р. N 4017-IX)

2) за письмовими зверненнями або запитами органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування (їх виконавчих органів), адміністраторів, правоохоронних органів щодо виявлених фактів порушення вимог законодавства про дозвільну систему у сфері господарської діяльності;

(абзац п’ятий частини другої статті 9¹ із змінами,
 внесеними згідно із Законом України від 10.10.2024 р. N 4017-IX)

3) за письмовими зверненнями або запитами народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад щодо виявлених фактів порушення вимог законодавства про дозвільну систему у сфері господарської діяльності;

(абзац шостий частини другої статті 9¹ із змінами,
 внесеними згідно із Законом України від 10.10.2024 р. N 4017-IX)

4) за рішенням Кабінету Міністрів України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного і соціального розвитку, щодо виявлених фактів порушення вимог законодавства про дозвільну систему у сфері господарської діяльності;

(абзац сьомий частини другої статті 9¹ із змінами, внесеними
 згідно із Законами України від 12.02.2015 р. N 191-VIII,
від 10.10.2024 р. N 4017-IX)

5) якщо дозвільним органом до уповноваженого органу не подана інформація про усунення порушень вимог законодавства про дозвільну систему у сфері господарської діяльності;

(абзац восьмий частини другої статті 9¹ із змінами, внесеними
 згідно із Законами України від 12.02.2015 р. N 191-VIII,
від 10.10.2024 р. N 4017-IX)

6) з метою перевірки виконання дозвільним органом припису уповноваженого органу про усунення порушень вимог законодавства про дозвільну систему у сфері господарської діяльності, зазначеного в акті перевірки.

(абзац дев’ятий частини другої статті 9¹ із змінами, внесеними
 згідно із Законами України від 12.02.2015 р. N 191-VIII,
від 10.10.2024 р. N 4017-IX)

7) абзац десятий частини другої статті 9¹ виключено

(абзац десятий частини другої статті 9¹ із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 13.05.2014 р. N 1252-VII,
виключено згідно із Законом України
 від 12.02.2015 р. N 191-VIII)

До участі у проведенні перевірки можуть залучатися представники органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування (їх виконавчих органів), установ та організацій за погодженням з їх керівниками.

Строк проведення планових чи позапланових перевірок не може перевищувати п’яти робочих днів.

3. Керівник дозвільного органу (його посадова особа) під час проведення перевірки зобов’язаний забезпечити надання документів, що стосуються предмета перевірки, а також на усну або письмову вимогу осіб, які проводять перевірку, забезпечувати копіювання документів, надавати письмові пояснення з питань, що виникають під час проведення перевірки.

(частина третя статті 9¹ у редакції
 Закону України від 12.02.2015 р. N 191-VIII)

4. Результати проведення планової чи позапланової перевірки оформлюються відповідним актом, який складається в довільній формі у двох примірниках (у разі залучення працівників інших органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування (їх виконавчих органів), установ та організацій – відповідно до кількості установ та організацій, представники яких брали участь у проведенні перевірки), підписується головою і членами комісії та затверджується керівником уповноваженого органу.

В акті перевірки зазначаються:

інформація про діяльність дозвільного органу;

(абзац третій частини четвертої статті 9¹ із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 12.02.2015 р. N 191-VIII)

відомості про виявлені факти порушення вимог законодавства про дозвільну систему у сфері господарської діяльності (якщо такі мають місце) з посиланням на статті та пункти законодавчих і нормативно-правових актів, вимоги яких порушені;

(абзац четвертий частини четвертої статті 9¹ із змінами,
 внесеними згідно із Законом України від 10.10.2024 р. N 4017-IX)

дані про складення протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 166¹⁰ Кодексу України про адміністративні правопорушення (у разі складення протоколу);

припис про усунення недоліків та порушень вимог законодавства про дозвільну систему у сфері господарської діяльності, виявлених під час проведення перевірки, та строк їх усунення, що є обов’язковим для виконання.

(абзац шостий частини четвертої статті 9¹ із змінами,
 внесеними згідно із Законом України від 10.10.2024 р. N 4017-IX)

Інформація про усунення недоліків та порушень вимог законодавства про дозвільну систему у сфері господарської діяльності подається до уповноваженого органу у строки, встановлені у приписі, але не пізніше ніж протягом 30 днів з дня отримання дозвільним органом акта перевірки.

(абзац сьомий частини четвертої статті 9¹ із змінами, внесеними
 згідно із Законами України від 12.02.2015 р. N 191-VIII,
від 10.10.2024 р. N 4017-IX)

Один примірник акта перевірки видається керівникові дозвільного органу (його посадовій особі), другий примірник зберігається уповноваженим органом.

(абзац восьмий частини четвертої статті 9¹ у редакції
Закону України від 12.02.2015 р. N 191-VIII)

5. Контроль за наявністю документів дозвільного характеру у суб’єктів господарювання, необхідність одержання яких встановлена законом, здійснюють органи виконавчої влади та/або органи місцевого самоврядування (їх виконавчі органи) в межах повноважень та в порядку, передбачених законом.

(Закон доповнено статтею 9¹ згідно із
 Законом України від 21.04.2011 р. N 3261-VI)

Стаття 10. Відповідальність у сфері видачі документів дозвільного характеру

1. Керівники дозвільних органів, посадові особи цих органів, які відповідно до законодавства мають повноваження приймати рішення з питань видачі документів дозвільного характеру, несуть відповідальність за порушення вимог законодавства про дозвільну систему у сфері господарської діяльності у порядку, встановленому законом.

(частина перша статті 10 у редакції
Законів України від 08.09.2011 р. N 3720-VI,
від 12.02.2015 р. N 191-VIII)

2. Рішення, дії або бездіяльність дозвільних органів та адміністраторів можуть бути оскаржені в адміністративному порядку відповідно до Закону України “Про адміністративну процедуру” та/або до адміністративного суду.

(частина друга статті 10 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 12.02.2015 р. N 191-VIII,
у редакції Закону України від 10.10.2024 р. N 4017-IX)

3. Шкода, завдана фізичним або юридичним особам посадовими особами дозвільного органу внаслідок їх неправомірних діянь, відшкодовується у встановленому законом порядку.

4. Частину четверту статті 10 виключено

(згідно із Законом України
 від 10.10.2024 р. N 4017-IX)

Стаття 11. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності через три місяці з дня його опублікування, крім частини першої статті 4, яка набирає чинності через один рік з дня опублікування цього Закону.

2. Закони та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

2¹. Пункт 2¹ статті 11 виключено

(статтю 11 доповнено пунктом 2¹ згідно із
 Законом України від 06.09.2012 р. N 5203-VI,
пункт 2¹ статті 11 виключено згідно із
 Законом України від 12.02.2015 р. N 191-VIII)

2¹. Документи дозвільного характеру, що не обумовлені міжнародними зобов’язаннями або іншими обмеженнями, встановленими законом, строк дії яких закінчується у період дії карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), вважаються такими, дію яких продовжено на період карантину та обмежувальних заходів і протягом трьох місяців з дня його/їх закінчення.

(до статті 11 включено пункт 2¹ згідно із
 Законом України від 04.12.2020 р. N 1071-IX)

2². У період дії воєнного стану, введеного Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 року N 64/2022, затвердженим Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 року N 2102-IX (далі – воєнний стан), право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності може набуватися суб’єктом господарювання на підставі подання на безоплатній основі до відповідних дозвільних органів декларації про провадження господарської діяльності без отримання документів дозвільного характеру, крім тих видів господарської діяльності, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.

Порядок подання декларації про провадження господарської діяльності, перелік відомостей, що зазначаються в ній, перелік певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності, які не можуть провадитися на підставі подання такої декларації в умовах воєнного стану, та особливості видачі документів дозвільного характеру визначаються Кабінетом Міністрів України.

Певні дії щодо здійснення господарської діяльності або види господарської діяльності включаються Кабінетом Міністрів України до переліку, зазначеного в абзаці другому цього пункту, у разі, якщо провадження таких дій або видів діяльності на підставі декларації про провадження господарської діяльності може призвести до настання хоча б одного з таких наслідків:

спричинення загрози національним інтересам;

негативний вплив на функціонування об’єктів критичної інфраструктури;

порушення нормальних умов життєдіяльності населення;

негативний вплив на екологічну безпеку.

Заява та документи для одержання документа дозвільного характеру, декларація про провадження господарської діяльності можуть бути подані за вибором суб’єкта господарювання незалежно від задекларованого (зареєстрованого) місцезнаходження (місця проживання), місця провадження господарської діяльності або місцезнаходження відповідного об’єкта у спосіб, передбачений частиною чотирнадцятою статті 4¹ цього Закону. У разі неможливості подання в умовах воєнного стану заяв та документів для одержання документів дозвільного характеру у спосіб, передбачений частиною чотирнадцятою статті 4¹ цього Закону, такі заяви та документи подаються у спосіб, визначений Кабінетом Міністрів України.

Дозвільний орган веде перелік поданих декларацій про провадження господарської діяльності, в яких міститься інформація про суб’єкта господарювання (для юридичної особи – організаційно-правова форма, повне і скорочене найменування (за наявності), для фізичної особи – підприємця – прізвище, ім’я, по батькові (за наявності); певні дії щодо здійснення господарської діяльності / вид господарської діяльності, що провадиться на підставі декларації про провадження господарської діяльності; місце провадження діяльності (якщо провадження діяльності обмежується територією відповідної адміністративно-територіальної одиниці); назву документа дозвільного характеру (назви документів дозвільного характеру), на заміну якого (яких) подано декларацію або до якого (яких) такою декларацією вносяться зміни, та розміщує його на своєму офіційному веб-сайті.

Декларація про провадження господарської діяльності є чинною у період дії воєнного стану та до кінця календарного року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, але не менше трьох місяців з дня його припинення чи скасування.

У разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про доповнення переліку певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності, право на провадження яких не може набуватися на підставі подання декларації про провадження господарської діяльності, Кабінет Міністрів України встановлює строк, протягом якого суб’єкт господарювання має звернутися до відповідного дозвільного органу із заявою про отримання документа дозвільного характеру.

У разі якщо суб’єкт господарювання, який набув право на провадження господарської діяльності на підставі декларації про провадження господарської діяльності, протягом строку її чинності звернувся до дозвільного органу із заявою про одержання відповідного документа дозвільного характеру у порядку, строки та на умовах, передбачених законодавством, декларація про провадження господарської діяльності є чинною до прийняття дозвільним органом рішення про видачу або про відмову у видачі документа дозвільного характеру.

Документи дозвільного характеру, строк дії яких закінчується у період дії воєнного стану, вважаються такими, дію яких продовжено на період дії воєнного стану та до кінця календарного року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, але не менше трьох місяців з дня його припинення чи скасування.

У період дії воєнного стану зупиняється перебіг визначених законом строків звернення для переоформлення документів дозвільного характеру, внесення змін до інформації, зазначеної в деклараціях про провадження господарської діяльності. З дня припинення чи скасування воєнного стану перебіг зазначених строків продовжується з урахуванням часу, що минув до їх зупинення.

Подання повідомлень, звітів або документів, вимога про подання яких передбачається законодавством з питань видачі документів дозвільного характеру, здійснюється до кінця календарного року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, але не менше трьох місяців з дня його припинення чи скасування, за весь період неподання звітності чи обов’язку подати документи або в інший встановлений законом строк.

У період дії воєнного стану зупиняється проведення планових перевірок щодо додержання дозвільними органами (їх посадовими особами) вимог законодавства з питань видачі документів дозвільного характеру, встановленого порядку їх видачі.

(статтю 11 доповнено пунктом 2² згідно із
 Законом України від 17.07.2024 р. N 3869-IX)

3. Внести до законодавчих актів України такі зміни:

1) у Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до N 51, ст. 1122):

статтю 164 викласти в такій редакції:

“Стаття 164. Порушення порядку провадження господарської діяльності

Провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб’єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом, –

тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва і сировини чи без такої.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, –

тягнуть за собою накладення штрафу від тридцяти до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва і сировини чи без такої.

Надання суб’єктом господарювання дозвільному органу або адміністратору недостовірної інформації щодо відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства –

тягне за собою накладення штрафу від сорока до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян”;

главу 12 доповнити статтею 166¹⁰ такого змісту:

“Стаття 166¹⁰. Порушення порядку видачі документа дозвільного характеру

Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення дозвільним органом або адміністратором суб’єкта господарювання про прийняття рішення про відмову у видачі такого документа у строк, встановлений законом, –

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушення строків прийняття дозвільним органом рішення про видачу документа дозвільного характеру, неповідомлення адміністратором суб’єкта господарювання про одержання від дозвільних органів відповідних документів у строк, встановлений законом, –

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені посадовою особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, –

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від п’ятдесяти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Безпідставна відмова дозвільним органом суб’єкту господарювання у видачі документа дозвільного характеру –

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян”;

у статті 221 та частині першій статті 294 цифри “166⁷ – 166⁹” замінити цифрами “166⁷ – 166¹⁰“;

в абзаці третьому пункту 1 частини першої статті 255 слово та цифри “(стаття 183)” замінити словом та цифрами “(статті 164, 183)”;

2) частину п’яту статті 46 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 24, ст. 170) доповнити словами “а з питань відведення земельних ділянок – не рідше ніж один раз на місяць”;

3) підпункт 3 пункту 3 статті 11 втратив чинність

(у зв’язку з втратою чинності Декретом Кабінету Міністрів від 20.05.93 р. N 56-93 згідно з Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. N 2755-VI)

4. Кабінету Міністрів України протягом шести місяців з дня опублікування цього Закону підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо:

внесення змін до законів України “Про пожежну безпеку”, “Про ветеринарну медицину”, “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”, “Про охорону праці” та інших для їх приведення у відповідність із цим Законом;

внесення змін до законодавчих актів стосовно визначення переліку дій, права на провадження яких набуваються за декларативним принципом.

5. Кабінету Міністрів України протягом шести місяців з дня опублікування цього Закону провести моніторинг законодавства з метою визначення доцільності застосування деяких документів дозвільного характеру та подати на розгляд Верховної Ради України проекти законів щодо скасування документів дозвільного характеру, застосування яких є недоцільним.

6. Кабінету Міністрів України протягом шести місяців з дня набрання чинності змінами до відповідних законів привести свої нормативно-правові акти у відповідність із вимогами цього Закону та відповідних законів, а також забезпечити приведення міністерствами та іншими органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

7. Органам місцевого самоврядування протягом шести місяців з дня набрання чинності змінами до відповідних законів привести свої нормативно-правові акти у відповідність із вимогами цього Закону та відповідних законів.

8. Кабінету Міністрів України та уповноваженому органу протягом трьох місяців з дня опублікування цього Закону відповідно до своїх повноважень забезпечити прийняття своїх нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону.