Рекомендації НКРЕКП непобутовим споживачам щодо закупівлі електричної енергії за процедурами публічних закупівель

від 29.02.2024

Договір про постачання електричної енергії

Договір про постачання електричної енергії споживачу є примірним та розробленим на виконання статті 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» (далі – Закон) і відповідно до Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (далі – ПРРЕЕ), і застосовується у відносинах з усіма споживачами.

Відповідно до частини третьої статті 184 Господарського кодексу України укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з дотриманням положень статті 179 цього Кодексу, шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.

При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору, зокрема на основі примірного договору, затвердженого органом управління суб’єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст (частина четверта статті 179 Господарського кодексу України).

Зміна та розірвання договору про постачання електричної енергії споживачу

Відповідно до частини першої статті 525 Цивільного кодексу України та статті 188 Господарського кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або Законом.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

ПРРЕЕ встановлено, що електропостачальники мають інформувати своїх споживачів про зміну будь-яких умов договору про постачання електричної енергії споживачу не пізніше ніж за 20 днів до її застосування з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір. Також електропостачальники зобов’язані повідомляти споживачів в установленому порядку про будь-яке збільшення ціни і про право споживачів припинити дію договору, якщо вони не приймають нові умови (пункт 3.1.1 глави 3.1 розділу ІІІ ПРРЕЕ).

Пунктами 13.4 – 13.5 Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу визначено, що якщо інше не передбачено обраною Споживачем комерційною пропозицією, Постачальник має право розірвати цей Договір достроково, повідомивши Споживача про це за 20 днів до очікуваної дати розірвання, у випадках якщо:

1) споживач прострочив оплату за постачання електричної енергії згідно з Договором у розмірі більшому ніж вартість електричної енергії, спожитої протягом двох попередніх місяців, за умови, що Постачальник здійснив попередження Споживачу про можливе розірвання цього Договору;

2) споживач іншим чином суттєво порушив умови цього Договору, і не вжив заходів щодо усунення такого порушення в строк, що становить 5 робочих днів.

Дія цього договору також припиняється в таких випадках:

закінчення строку, призупинення дії ліцензії з провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії Постачальником або її анулювання;

банкрутства або припинення господарської діяльності Постачальником;

у разі зміни власника об’єкта Споживача та отримання від нового власника (користувача) або оператора системи розподілу документального підтвердження щодо укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії з новим власником (користувачем) – у частині постачання;

у разі зміни Постачальника – у частині постачання;

у разі неприйняття Споживачем своєчасно запропонованих (за 20 днів до введення в дію) Постачальником змін до Договору, що викликані змінами регульованих складових ціни (тарифу на послуги з передачі та/або розподілу електричної енергії) та/або змінами в нормативно-правових актах щодо формування цієї ціни або щодо умов постачання електричної енергії;

смерті Споживача та неврегулювання договірних відносин відповідно до ПРРЕЕ.

У інших випадках, а також якщо це передбачено обраною Споживачем комерційною пропозицією, зміни до договору потребують згоди сторін.

Вартість електричної енергії

Відповідно до положень частини шостої статті 72 Закону постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами, крім постачання електроенергії споживачам постачальниками універсальних послуг та постачальником «останньої надії».

Згідно зі статтею 11 Закону України «Про ціни і ціноутворення» вільні ціни встановлюються суб’єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.

Економічно обґрунтована вартість електричної енергії для кінцевого споживача включає в себе вартість її закупівлі на ринку електричної енергії, вартість послуги з передачі електричної енергії, вартість послуги з розподілу електричної енергії та вартість послуги постачальника електричної енергії.

Визначення ціни в договорі про постачання електричної енергії споживачу

Постачання електричної енергії за вільними цінами здійснюється за взаємною згодою двох сторін (електропостачальника та споживача) та при досягненні згоди з усіх істотних умов договору. Спосіб визначення ціни електричної енергії (фіксована (тверда) ціна одиниці товару у грошовій формі (з урахуванням усіх складових) або динамічна (визначена за формулою), зазначається, як правило, в комерційній пропозиції Постачальника.

Водночас НКРЕКП постановою від 07.02.2023 № 244 внесено зміни до ПРРЕЕ, згідно з якими електропостачальник зобов’язаний з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні запропонувати споживачам квартальні та річні публічні комерційні пропозиції з фіксованою ціною на електричну енергію у грошовій формі. Такі комерційні пропозиції мають бути оприлюднені на офіційних сайтах електропостачальників не пізніше 30 днів до початку їх дії.

Оскільки ціна визначається за результатами торгів, то передусім замовник має враховувати усі особливості її визначення.

Так, відповідно до Закону та Правил ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 308, Оператор ринку, за результатами торгів електричною енергією на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку, оприлюднює на власному вебсайті інформацію щодо ціни та обсягів купівлі-продажу електричної енергії для кожного розрахункового періоду та інші показники, які можуть бути використані як індикатори для визначення ціни товару на ринку електричної енергії.

Також з цією інформацією можна ознайомитись на сайті НКРЕКП в розділі «Моніторинг ринку електричної енергії».

Інформація щодо середньозважених цін та обсягів купівлі-продажу електричної енергії за двосторонніми договорами для кожного розрахункового періоду публікується на сайті ТОВ «Українська енергетична біржа», яке за результатами конкурсного відбору отримало першочергове право на організацію та проведення аукціонів електронних аукціонів з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами.

Крім цього, під час здійснення закупівлі електричної енергії слід врахувати, що коливання ціни електричної енергії має сезонний характер: як правило, влітку і навесні ціна нижче, ніж восени і взимку.

Щодо посилання компаній, які забезпечують споживачів електроенергією, на форс-мажорні обставини

Згідно зі статтею 218 Господарського кодексу України у випадку, якщо інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов’язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов’язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних та невідворотних обставин за певних умов здійснення господарської діяльності.

Отже у випадках, коли виконання зобов’язань за договорами з розподілу та постачання електричної енергії зазнають впливу форс-мажорних обставин, зокрема через бойові дії, сторони договору з постачання електричної енергії мають діяти відповідно до положень такого договору, що стосуються форс-мажорних обставин.

Слід зазначити, що згідно з пунктом 12.4 Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу, сторони зобов’язані негайно повідомити про форс-мажорні обставини та протягом 14 днів з дня їх виникнення надати підтверджувальні документи щодо їх настання відповідно до законодавства.

Крім цього, главою 1.15 розділу І Правил ринку, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 307, встановлено, що учасник ринку, який зазнав впливу форс-мажору, зобов’язаний негайно за допомогою будь-якого засобу зв’язку повідомити оператора системи передачі та Регулятора про настання форс-мажору не пізніше ніж через 2 робочі дні з моменту виникнення форс-мажору, а також надати у письмовій формі офіційне підтвердження настання форс-мажорних обставин.

Наявність обставин форс-мажору підтверджується відповідним документом Торгово-промислової палати України (далі – ТПП України) або відповідними територіальними відділеннями.

Детальна інформація про засвідчення форс-мажорних обставин розміщена на сайті ТПП України.

ТПП підтвердила, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об’єктивними обставинами для суб’єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов’язанням/обов’язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Водночас, при оцінці заяви про настання форс-мажорних обставин необхідно враховувати наступні обставини:

•  строк виникнення зобов’язань (до 24.02.2022 чи вже в період воєнного стану, коли заявник вже може передбачити ризики, пов’язані із збройною агресією);
•  наявність конкретних зобов’язань згідно з умовами договорів/контрактів та обов’язків відповідно до положень нормативно-правових актів НКРЕКП;
•  дотримання визначених форми, строків і процедури повідомлення про форс- мажорні обставини;
•  підтвердження неможливості виконання відповідного зобов’язання/обов’язку в установлені строки;
•  наявність причинно-наслідкового зв’язку між настанням форс-мажорних обставин і неможливістю виконання конкретних зобов’язань/обов’язків;
•  виконання дій, направлених на мінімізацію та усунення наслідків впливу форс-мажорних обставин відповідно до норм.

Слід зазначити, що згідно зі статтею 218 Господарського кодексу України у випадку, якщо інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов’язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов’язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних та невідворотних обставин за певних умов здійснення господарської діяльності.

Положення статті 617 Цивільного кодексу України також передбачають випадки звільнення особи від відповідальності за порушення зобов’язання якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Звертаємо також увагу, що настання форс-мажору не звільняє особу від необхідності виконання зобов’язання, якщо це прямо не передбачено умовами договору, а лише від відповідальності за його невиконання у встановлений термін.

Отже, для отримання права посилатись на форс-мажорні обставини у відповідних правовідносинах електропостачальник має дотримуватись вищенаведених норм.

Щодо здійснення заходів з відключення електроустановок побутових споживачів

Згідно з частиною третьою статті 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» та пунктом 5.5.5 глави 5.5 розділу V ПРРЕЕ, споживач зобов’язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Інформуємо, що у зв’язку з набранням 06.12.2023 наказом Міністерства енергетики України від 10.10.2023 № 307 «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства енергетики України від 13 квітня 2022 року № 148» чинності на сьогодні електропостачальник має право ініціювати припинення постачання електричної енергії споживачу у зв’язку з наявною заборгованістю за спожиту електричну енергію, відповідно до пункту 7.5 розділу VII ПРРЕЕ, за умови попередження споживача не пізніше ніж за 10 робочих днів до дня відключення з дотриманням вимог, встановлених ПРРЕЕ та умовами договору.

Відключення споживачів здійснюється виключно у порядку, визначеному цим Законом та Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (далі – ПРРЕЕ) (частина третя статті 60 Закону).

Умови та порядок припинення та відновлення постачання електричної енергії споживачу визначений розділом VIІ ПРРЕЕ.

Так, згідно з пунктом 7.1 розділу VIІ ПРРЕЕ електрична енергія споживачу, який не допускає порушень своїх договірних зобов’язань перед оператором системи передачі та/або оператором системи розподілу та електропостачальником, постачається безперервно, крім випадків, передбачених умовами договорів, укладених споживачами з електропостачальником та оператором системи, та нормативно-правовими актами, у тому числі ПРЕЕЕ.

Положеннями пунктів 7.5 та 7.10 розділу VII ПРРЕЕ визначено, що припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу здійснюється оператором системи за ініціативою електропостачальника за умови попередження споживача не пізніше ніж за 10 робочих днів до дня відключення у разі, зокрема, заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію відповідно до умов договору з електропостачальником

Попередження про припинення повністю або частково постачання (розподілу або передачі) електричної енергії оформлюється після встановлення факту наявності підстав для вчинення вказаних дій та надається споживачу окремим письмовим повідомленням, у якому зазначаються підстава, дата і час, з якого електропостачання буде повністю або частково припинено, прізвище, ім’я, по батькові, підпис відповідальної особи, якою оформлено попередження.

При цьому відповідно до пункту 4.17 розділу IV ПРРЕЕ за несвоєчасну оплату передбачених договором (комерційною пропозицією) платежів понад обумовлений термін споживач сплачує неустойку (пеню) та інші платежі згідно з законодавством та договором. У такому випадку відключення електроустановки може застосовуватись лише у разі несплати використаної (спожитої) електроенергії.

Разом з тим, положеннями пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2023 № 1405) (далі – Постанова № 206) визначено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15.05.2015 № 285).

Таким чином, електропостачальники мають право ініціювати припинення електроживлення електроустановок споживачів (окрім випадків, визначених Постановою № 206) за заборгованість за фактично спожиту електричну енергію. У разі відсутності в електропостачальника інформації, на підставі яких даних (виміряні (фактичні) чи оціночні) визначено обсяг споживання електричної енергії споживачем, для підтвердження факту, що заборгованість виникла у споживача на підставі фактичних (виміряних) даних про обсяги споживання електричної енергії (заборгованість за фактичну спожиту електричну енергію), електропостачальнику необхідно до вжиття (ініціювання) заходів з відключення споживача звернутися до оператора системи розподілу щодо уточнення інформації про дані комерційного обліку електричної енергії відповідно до пункту 9.5.2 глави 9.5 розділу IX ПРРЕЕ та норм Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311, та отримати відповідну інформацію.

З огляду на зазначене, з метою забезпечення захисту прав споживачів електричної енергії та запобігання можливим порушенням законних прав споживачів на користування електричною енергією, НКРЕКП запроваджує щодекадний контроль кількості звернень побутових споживачів до НКРЕКП з питання щодо припинення електроживлення об’єктів побутових споживачів та звертає увагу постачальників універсальних послуг та операторів систем розподілу на необхідність дотримання вимог законодавства та недопущення здійснення неправомірних заходів з відключення споживачів, зокрема, у разі незгоди споживача з обсягами споживання та/або сумую заборгованості за спожиту електричну енергію забезпечувати перевірку даних комерційного обліку та суми, виставленої до оплати споживачу, з метою встановлення даних про фактичне споживання електричної енергії споживачем та суми фактичної заборгованості.

Разом з тим, рекомендуємо споживачам вживати вичерпних заходів з оплати спожитої електричної енергії відповідно до умов укладених договорів. У разі економічної неможливості здійснення повної оплати за спожиту електричну енергію повідомляти про це (з наданням відповідного обґрунтування) відповідного постачальника універсальних послуг (електропостачальника) та, з метою попередження відключення, ініціювати укладення з постачальником універсальних послуг графіка погашення заборгованості відповідно до пункту 4.24 розділу IV ПРРЕЕ.