Лист-відповідь ДКСУ про надання інформації

ДЕРЖАВНА КАЗНАЧЕЙСЬКА СЛУЖБА УКРАЇНИ

№ 15-06-06/1028 від 18.01.2023

ТОВ «Радник ЮА»

Про надання інформації

Державна казначейська служба України (далі – Казначейство) розглянула лист ТОВ «Радник ЮА» від 06.01.2023 № 06/01-1, та в межах компетенції повідомляє.

Повноваження Казначейства визначені Бюджетним кодексом України (далі – Кодекс) та Положенням про Державну казначейську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215.

Відповідно до статті 43 Кодексу казначейське обслуговування бюджетних коштів передбачає, зокрема, здійснення розрахунково-касового обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, а також інших клієнтів відповідно до законодавства, контроль за здійсненням бюджетних повноважень при реєстрації взятих бюджетних зобов’язань розпорядниками бюджетних коштів та здійсненні платежів за цими зобов’язаннями.

Органи Казначейства здійснюють реєстрацію та облік бюджетних зобов’язань, бюджетних фінансових зобов’язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів відповідно до Кодексу та з урахуванням вимог Закону України «Про міжнародні договори України», законодавства у сфері закупівель, інших актів законодавства України, що не суперечать бюджетному законодавству, та Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 № 309, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.03.2012 за № 419/20732 (далі – Порядок № 309).

Пунктами 2.2 та 2.4 Порядку № 309 визначено, що розпорядники (одержувачі) бюджетних коштів протягом 7 робочих днів з дати взяття бюджетного зобов’язання та/або бюджетного фінансового зобов’язання подають до відповідного органу Казначейства Реєстр бюджетних зобов’язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів (далі – Реєстр) та/або Реєстр бюджетних фінансових зобов’язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів на паперових (у двох примірниках) та електронних носіях і оригінали документів або їх копії, засвідчені в установленому порядку, що підтверджують факт узяття бюджетного зобов’язання та/або бюджетного фінансового зобов’язання.

Казначейство звіряє поданий розпорядником Реєстр та підтвердні документи на предмет відповідності даних, уключених до Реєстру (пункт 2.3 Порядку № 309).

Крім того, слід зазначити, що за умови взяття розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів бюджетного зобов’язання, за яким застосовується процедура закупівлі, органами Казначейства здійснюється контроль за дотриманням розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів вимог законодавства у сфері закупівель в частині перевірки наявності договору про закупівлю, річного плану та звіту про результат закупівлі з використання електронної системи закупівель, які підтверджують проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та за результатами якої укладено договір про закупівлю. Зазначені документи перевіряються органами Казначейства шляхом їх перегляду в електронній системі закупівель.

Також, на період дії правового режиму воєнного стану постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» визначені особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт та послуг.

У свою чергу, відповідно до частини першої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України (далі – ГКУ) з урахуванням особливостей, визначених Законом.

Частиною першою статті 180 ГКУ визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов’язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов’язкові умови договору відповідно до законодавства.

Відповідно до зазначеної статті ГКУ договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. При укладенні господарського договору сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (частина третя статті 180 ГКУ).

Враховуючи зазначене, умови та спосіб здійснення оплати за послуги зв’язку глобальної супутникової системи Starlink повинні бути передбачені самими договорами між розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів та надавачами таких послуг. Водночас, якщо умовами договору передбачено
здійснення розпорядником (одержувачем) попередньої оплати то слід керуватися нормами постанов Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1070 «Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» та від 22.07.2020 № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території
із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

При цьому, слід зазначити, що Казначейство відповідно до покладених на нього повноважень не є учасником договірних відносин між замовниками та постачальниками товарів, надавачами робіт та послуг.

В. о. Голови

Володимир ДУДА