Лист Мінекономрозвитку України Щодо здійснення закупівлі робіт

МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ

(Мінекономрозвитку України)

вих. № 3302-06/24782-06 від 05.08.2016

Органи державної влади, органи місцевого
самоврядування, установи, організації,
підприємства та інші суб’єкти
сфери публічних закупівель

Щодо здійснення закупівлі робіт

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України у зв’язку з введенням в дію Закону України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 № 922-VII (далі – Закон) з 1 серпня 2016 року для всіх замовників та на численні звернення суб’єктів сфери публічних закупівель щодо здійснення закупівлі робіт повідомляє.

Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Відповідно до частини четвертої статті 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури.

При цьому виходячи зі змісту пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником. Водночас тендерна пропозиція подається замовнику учасником відповідно до вимог тендерної документації згідно з пунктом 30 частини першої статті 1 Закону.

Пунктом 3 частини другої статті 22 Закону передбачено, що тендерна документація повинна містити, зокрема інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби – плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). При цьому технічна специфікація повинна містити; детальний опис товарів, робіт, послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні та якісні характеристики; вимоги щодо технічних і функціональних характеристик предмета закупівлі у разі, якщо опис скласти неможливо або якщо доцільніше зазначити такі показники; посилання на стандартні характеристики, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов’язану з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними або національними стандартами, нормами та правилами.

Крім того, відповідно до Наказу Мінекономрозвитку від 17.03.2016 №454 “Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі”, визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону за об’єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 “Правила визначення вартості будівництва” (далі – ДСТУ), прийнятих наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року № 293.

При цьому Закон не містить вимоги щодо подання учасником у складі тендерної пропозиції розрахунку договірної ціни до проведення електронного аукціону.

Таким чином, у разі якщо предметом закупівлі є роботи, замовник може встановити вимогу щодо надання учасниками у складі своєї тендерної пропозиції переліку та обсягів робіт відповідно до технічної специфікації, встановленої у тендерній документації, без зазначення вартості окремих складових робіт.

У свою чергу, частиною шостою статті 28 Закону встановлено, що за результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції замовник визначає переможця та приймає рішення про намір укласти договір згідно з цим Законом. Відповідно до частини другої статті 32 Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця.

Згідно з частиною першою статті 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Так, згідно зі статтею 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Відповідно до статті 844 Цивільного кодексу України ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником.

При цьому пунктом 6.2.4 ДСТУ визначено, що ціна пропозиції переможця торгів є договірною ціною на об’єкт будівництва, яка формується генпідрядником із залученням субпідрядних організацій, погоджується із замовником.

Разом з тим, пунктом 3.15 ДСТУ визначено, що договірна ціна – кошторис, яким визначається вартість робіт, узгоджена сторонами (замовником та підрядником) та обумовлена у договорі підряду.

Таким чином, оскільки ціна тендерної пропозиції учасника може зменшуватись за результатами електронного аукціону, що призводитиме до необхідності перерахунку учасником кошторису та ураховуючи при цьому, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції, у випадку закупівлі робіт договірна ціна (кошторис) може погоджуватись сторонами саме під час укладання договору про закупівлю з дотриманням вимог Закону та Цивільного кодексу України.

Зазначений порядок погодження договірної ціни (кошторису) переможця процедури закупівлі може бути застосований також при закупівлі проектних робіт, послуг з поточного ремонту, інших послуг, вартість яких розраховується згідно встановлених нормативних документів.

Разом з тим, виходячи зі змісту частини третьої статті 32 Закону, у разі відмови переможця торгів від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або неукладення договору про закупівлю з вини учасника у строк, визначений цим Законом, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника та визначає переможця серед тих учасників, строк дії тендерної пропозиції яких ще не минув.

Одночасно зазначаємо, що листи Міністерств не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер.

Директор департаменту
регулювання публічних закупівель 
Мінекономрозвитку України

Олександр СТАРОДУБЦЕВ