Закон України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Нова редакція Закону принесла в життя закупівельників значні новації, окремі з них є зовсім новими для замовників, такими, що раніше не мали аналогів, тому за відсутності необхідних роз’яснень можуть викликати нерозуміння та хибне трактування. Розберемо детально одне з таких положень, а саме пункт 8 частини сьомої статті 3 Закону (закупівля товарів і послуг у підприємств громадських організацій осіб з інвалідністю).
Поняття «спрощена закупівля»
Новою редакцією Закону запроваджено таке поняття, як «спрощена закупівля». Визначення спрощеної закупівлі надано в пункті 28 статті 1 Закону. Це — придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону.
Замовники здійснюють спрощені закупівлі в результаті використання електронної системи закупівель у порядку, передбаченому цим Законом.
Відповідальною за організацію та проведення спрощеної закупівлі є виключно уповноважена особа замовника.
Спрощену закупівлю замовник проводить із застосуванням електронного аукціону відповідно до статті 30 Закону.
Спрощена закупівля складається з таких послідовних етапів:
- оприлюднення оголошення про проведення спрощеної закупівлі;
- уточнення інформації, зазначеної замовником в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі;
- подання пропозицій учасниками;
- проведення електронного аукціону відповідно до статті 30 Закону;
- розгляд на відповідність умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі, пропозиції учасника;
- визначення переможця спрощеної закупівлі та укладення договору про закупівлю;
- розміщення звіту про результати проведення закупівлі відповідно до статті 19 Закону.
Про алгоритм проведення спрощеної закупівлі читайте в статті «Алгоритм проведення спрощеної закупівлі».
Та існує низка винятків, установлених частиною сьомою статті 3 Закону, при яких замовник має право не застосовувати проведення спрощеної закупівлі, а укласти прямий договір з постачальником / надавачем послуг без використання електронної системи закупівель.
Зазначимо, що даний договір має бути укладено, зважаючи на вимоги Цивільного та Господарського кодексів України та основні вимоги статті 41 Законую
Детальніше щодо типу договору, який слід укладати в разі застосування пункту 1 частини 7 статті 3 Закону, читайте у статті «Закупівля без проведення спрощеної закупівлі. Який договір укладати: договір про закупівлю чи звичайний (прямий) договір?».
Так, пунктом 8 частини сьомої статті 3 передбачено, що придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тис. грн та є меншою за вартість, що встановлена в пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, установленого цим Законом, у разі, якщо закупівля товарів і послуг здійснюється у підприємств громадських організацій осіб з інвалідністю.
Тобто одним із виключень є закупівля товарів і послуг у підприємств громадських організацій осіб з інвалідністю.
Виникає запитання, яких саме суб’єктів господарювання стосується вказане положення, адже якщо замовник з необізнаності укладе прямий договір про придбання товару / надання послуг з підприємством, діяльність якого не відповідатиме вимогам, установленим Законом, то тим самим вчинить порушення законодавства у сфері закупівель.
Норми законодавства про захист в Україні осіб з інвалідністю
Для всебічного та однозначного розуміння встановленої Законом норми необхідно надати коротке роз’яснення стосовно норм законодавства про захист в Україні осіб з інвалідністю.
Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 № 875-XII (далі — Закон № 875-XII ) визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями й інтересами.
Статтею 1 Закону № 875-XII передбачено, що особи з інвалідністю в Україні володіють усією повнотою соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод, закріплених Конституцією України, законами України та міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Отже, право осіб з інвалідністю (осіб з особливими потребами) на участь у житті суспільства і захист їхніх інтересів закріплене чинним законодавством. Можливості для реалізації соціальних, економічних, політичних та інших конституційних прав і свобод реалізуються, у тому числі, у результаті створення громадських організацій.
Статтею 12 Закону № 875-XII передбачено створення громадських організацій осіб з інвалідністю та їхніх спілок з метою забезпечення рівних прав і можливостей осіб з інвалідністю та їхнього соціального захисту, виявлення, усунення перепон і бар’єрів, що перешкоджають забезпеченню прав і задоволенню потреб таких осіб, у тому числі стосовно доступу їх нарівні з іншими громадянами до об’єктів фізичного оточення, транспорту, інформації та зв’язку, а також з урахуванням індивідуальних можливостей, здібностей та інтересів — до освіти, праці, культури, фізичної культури і спорту, надання соціальних послуг, залучення осіб з інвалідністю до суспільної діяльності, здійснення громадського контролю за дотриманням прав осіб з інвалідністю, представництва їхніх інтересів та усунення будь-яких проявів дискримінації стосовно осіб з інвалідністю та мають право користуватися пільгами і преференціями, передбаченими законодавством.
Тобто діяльність громадських організацій інвалідів передбачає здійснення заходів для надання допомоги інвалідам щодо розвитку культури, освіти, охорони здоров’я, вирішення питань соціального значення, залучення їх до активного суспільного життя.
Перелік громадських організацій осіб з інвалідністю міста Києва розміщено, зокрема, на сайті Департаменту суспільних комунікацій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Як правило, громадські організації інвалідів мають статус неприбуткових організацій. Водночас чинне законодавство не забороняє таким організаціям здійснювати господарську діяльність з метою отримання прибутку.
Таке право закріплене статтею 14 згаданого Закону, якою передбачено, що з метою виконання статутних завдань і цілей зареєстровані громадські організації осіб з інвалідністю, їхні спілки мають право здійснювати необхідну господарську діяльність без мети отримання прибутку, а також господарську та підприємницьку діяльність шляхом створення госпрозрахункових установ і організацій зі статусом юридичної особи, а також підприємств, заснованих на колективній власності громадських організацій.
Підсумовуючи викладене, зазначаємо, що громадські організації осіб з інвалідністю мають право створювати відповідні підприємства (госпрозрахункові установи і організації зі статусом юридичної особи, а також підприємства, засновані на колективній власності громадських організацій), виступаючи їхніми засновниками. І саме з такими підприємствами замовник має право укладати прямий договір без застосування порядку спрощених закупівель.
Наявність податкових пільг та їхні переваги для замовника
Необхідно також зазначити, що окремі підприємства громадських організацій осіб з інвалідністю мають податкові пільги, що робить для них можливим зниження вартості продукції та підвищення її конкурентоспроможності.
Для отримання зазначених пільг створене підприємство повинне відповідати низці критеріїв, що встановлені законодавством (наприклад, кількість інвалідів від загальної кількості працівників на підприємстві тощо).
З переліком підприємств, що отримали пільги з оподаткування, можна ознайомитися на сайті Департаменту соціальної політики КМДА.
Окремі з них уже давно і успішно працюють у сфері закупівель, пропонуючи товари та послуги замовникам.
Отже, пунктом 8 частини сьомої статті 3 Закону встановлено право замовника на придбання товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тис. грн та є меншою за вартість, що встановлена в пунктах 1 та 2 частини першої статті 3 Закону шляхом укладання прямого договору (без застосування порядку спрощених закупівель), якщо стороною в договорі виступає підприємство, засновником якого є громадська організація осіб з інвалідністю.
У разі проведення закупівлі відповідно до пункту 8 частини сьомої статті 3 Закону замовник обов’язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
Звертаю увагу замовників, що для застосування пункту 8 частини сьомої статті 3 Закону підприємство-постачальник не обов’язково повинне отримати право на пільги згідно з чинним законодавством. Єдиним критерієм є те, що підприємство утворене громадською організацією осіб з інвалідністю.
google 