Чи можна змінювати вартість договору про закупівлю, якщо зросла заробітна плата, рекомендована Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України?

Віта Аністратенко
2326
7 Вересня 2018
Чи можна змінювати вартість договору про закупівлю, якщо зросла заробітна плата, рекомендована Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України?
2326
7 Вересня 2018

При розрахунку кошторисної заробітної плати учасники торгів послуговуються рядом нормативно-правових актів. Зокрема, відповідно до п. 4.2.1 ДСТУ–Н Б Д.1.1-2:2013 «розрахунок заробітної плати провадиться на підставі нормативно-розрахункових трудовитрат і вартості людино-години відповідного середнього нормативного розряду робіт, які виконуються ланкою робітників-будівельників, монтажників, та середнього нормативного розряду ланки робітників, зайнятих на керуванні та обслуговуванні будівельних машин та механізмів».

Для встановлення єдиного механізму розрахунку розміру кошторисної заробітної плати, який використовують при визначенні вартості будівництва, Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (далі — Мінрегіон) прийняло «Порядок розрахунку розміру кошторисної заробітної плати, який враховується при визначенні вартості будівництва об’єктів» (затверджено наказом Мінрегіону від 20.10.2016 № 281, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.11.2016 за № 1469/29599) (далі — Порядок). Так, відповідно до розділу IV ПорядкуМіністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України визначає орієнтовний розмір кошторисної заробітної плати не пізніше місячного строку з дня набрання чинності законом про Державний бюджет України на відповідний рік, інформацію про це надають обласним та Київській міській державним адміністраціям та оприлюднюють на офіційному веб-сайті Мінрегіону.

Орієнтовний розмір кошторисної заробітної плати доцільно використовувати при визначенні вартості будівництва об’єктів, що споруджують із залученням бюджетних котів, коштів державних та комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів під державні гарантії. Так, 2018 року відповідно до листа №7/15-1904 від 22.02.2018 року Мінрегіон визначив орієнтовний розмір кошторисної заробітної плати на рівні 5 500–7 800 гривень, що відповідає середньому розрядові складності робіт у будівництві 3,8 при виконанні робіт у звичайних умовах відповідно до Порядку.

Жодним нормативно-правовим актом не визначено поняття «орієнтовний розмір кошторисної заробітної плати» та немає жодних роз’яснень щодо можливості недотримання встановленої норми, бо розмір кошторисної заробітної плати обчислюють згідно з ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва». До нього входять витрати на основну, додаткову заробітну плату, заохочувальні та компенсаційні виплати, це відображається у прямих витратах відповідно до ДСТУ-Н Б Д.1.1-2:2013 «Настанова щодо визначення прямих витрат у вартості будівництва», які є обов’язковими, тому можливо провести аналогію, що і Порядок, і визначений в ньому орієнтовний розмір кошторисної заробітної плати, який переглядають щороку, є обов’язковими до застосування при визначенні вартості будівництва об’єктів, що споруджують із залученням бюджетних котів, коштів державних та комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів під державні гарантії.

На практиці дану термінологію визначають як орієнтовний розмір кошторисної заробітної плати, адже неможливо чітко визначити фіксований рівень кошторисної заробітної плати, бо на її формування впливають багато факторів.

Так, відповідно до роз’яснення Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 03.04.2018 № 7/15-3463 Мінрегіон встановив цей показник (орієнтовний розмір заробітної плати), призначений для використання замовниками (інвесторами) при визначенні вартості будівництва на стадії розроблення проектної документації.

Проте щодо конкретного об’єкта замовники будівництва приймають рішення стосовно рівня кошторисної заробітної плати у складі вартості будівництва, виходячи з виду будівництва (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) та особливостей здійснення будівельних робіт на об’єкті будівництва.

Як впливає стадія інвестиційного процесу на врегулювання проблемних питань щодо рівня кошторисної заробітної плати у складі вартості будівництва?

Відповідно до Порядку для врегулювання проблемних питань залежно від стадії інвестиційного процесу [розробка проектної документації, підготовка тендерної пропозиції учасника торгів (договірна ціна), проведення взаєморозрахунків за укладеними договорами підряду] цей показник можуть використовувати таким чином:

  • При складанні інвесторської кошторисної документації. Інвесторською кошторисною документацією відповідно до ДСТУ–Н Б Д.1.1-1:2013 називається сукупність кошторисів (кошторисних розрахунків), відомостей кошторисної вартості пускових комплексів, черг будівництва, зведень витрат, пояснювальних записок до них та відомостей ресурсів, складених на стадії розроблення проектної документації.
  • Розмір кошторисної заробітної плати замовник враховує у складі вихідних даних на проектування на підставі розрахунків, виконаних відповідно до Порядку розрахунку розміру кошторисної заробітної плати, який використовують при визначенні вартості будівництва об’єктів, затвердженого наказом Мінрегіону від 20.10.2016 № 281.
  • При складанні ціни пропозиції учасника торгів (договірної ціни) підрядник здійснює розрахунок кошторисної заробітної плати (пункти 1 та 2 розділу III Порядку), виходячи із середньомісячної заробітної плати одного працівника в режимі повної зайнятості, яку планує отримувати на об’єкті будівництва, та з огляду на положення галузевих (міжгалузевих), територіальних угод і колективних договорів.
  • При взаєморозрахунках за обсяги виконаних будівельних робіт розмір кошторисної заробітної плати визначають, виходячи з розміру, розрахованого та передбаченого в договірній ціні. Уточнення можливе, якщо договором передбачено порядок та випадки уточнення договірної ціни у зв’язку зі зміною вартості трудових ресурсів.
  • Для проектної документації, яка направлена для здійснення експертизи, вартість трудових ресурсів уточнюють за рішенням замовника, виходячи з фінансових можливостей. За цих умов кошторисна частина проектної документації підлягає перерахунку.

При підготовці документації торгів замовники відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» можуть визначати в критеріях умови щодо визначення розміру кошторисної заробітної плати на підставі розрахунку, виконаного відповідно до Порядку, та встановлення в договорі підряду порядку, випадків і термінів уточнення договірної ціни.

Також Порядком (пункт 2 розділу II) передбачено можливість встановлення органами місцевого самоврядування розміру кошторисної заробітної плати при здійсненні будівництва об’єктів за кошти місцевих бюджетів.

Тендер відбувся, договір укладено, Мінрегіон збільшив рівень кошторисної заробітної плати.
Чи може замовник збільшити вартість договору про закупівлю?

На сьогодні замовники та учасники часто перебувають у ситуації, коли в результаті проведення тендеру та при підготовці учасником цінової пропозиції була розрахована заробітна плата в одному розмірі, проте під час виконання тендерного договору Мінрегіон збільшив розмір заробітної плати. Що робити обом сторонам у даному випадкові?

Слід зазначити, що основні проблеми, які спричиняють виникнення даної ситуації, за якою і підрядник, і замовник вимушені шукати шляхи збільшення вартості договору про закупівлю, насправді виникають не тому, що Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України збільшило розмір орієнтовної заробітної плати, а тому, що обидві сторони допускають помилки при організації процесу проведення процедури закупівлі та участі в ній.

Так, у сучасних умовах частих нормативно-правових змін і замовник, і учасник постають перед проблемами.

Проблеми замовника:

    null
  • Відсутність повного обсягу фінансування, передбаченого зведеним кошторисним розрахунком, на об’єкт будівництва в цілому, що заводить замовника в ситуацію обмеженості та нерозуміння того, як визначити очікувану вартість предмета закупівлі та провести процедуру закупівлі.
  • Термін укладення договору для бюджетних установ. Відповідно до статті 3 Бюджетного кодексу Українибюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року. Багато замовників проводять тендерну процедуру закупівлі на роботи з будівництва з бюджетом, виділеним у поточному році, та укладають договір у межах поточного року.

Учасник у результаті виконання контракту до кінця року не встигає виконати повністю весь об’єм робіт за договором, причиною чого є:

    null
  • Відсутність фінансових ресурсів (затримка фінансування замовником безпосередньо підрядника, а саме попередньої оплати за договором відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2014 року № 117 та фінансування відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1764 «Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва»).
  • Відсутність трудових та матеріально-технічних ресурсів (неможливість виконання повного об’єму робіт до кінця року у зв’язку з відсутністю достатньої кількості робітників, які будуть задіяні для виконання певного об’єму робіт за договором, та сукупність матеріальних ресурсів (матеріалів, виробів та конструкцій) і технічних ресурсів (будівельних машин та механізмів).
  • Відсутність достатньої кількості часу (період, за який підрядник об’єктивно зможе виконати певний об’єм робіт).

Також не менш важливою проблемою є велике бажанням учасника будь-яким чином виграти тендер та укласти контракт (договір) усупереч реальним можливостям (у тому числі навмисне зменшення або взагалі відсутність передбачених коштів на покриття ризиків та інфляцію в складі договірної ціни), у результаті чого учасники погоджуються на всі умови замовника, що визначені тендерною документацією, а бажання замовника якнайшвидше провести процедуру закупівлі та освоїти кошти, виділені з бюджету, призводить до проблем виконання договору в повному обсязі, зокрема необхідності продовжувати термін виконання договору на наступний рік, у результаті чого збільшується вартість окремих складових договірної ціни, зокрема оплата праці працівників.

Орієнтовний розмір кошторисної заробітної плати, який щороку встановлює Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, унаслідок ринкової інфляції збільшується. Підрядник у результаті такого збільшення також бажає підвищити кошторисну вартість заробітної плати працівників не лише для збільшення прибутку, а й для покриття витрат на трудовитрати, адже невиконані роботи відповідно до календарного графіку робіт, що розрахований на певний період часу, та витрати, яких учасник зазнає за цей період, розраховані на один рік, а з перенесенням терміну виконання на наступний ці витрати зростуть. А у зв’язку з тим, що роботи виконати необхідно в повному обсязі, виникають додаткові витрати на оплату праці робітників, що призводить до збільшення вартості договору в цілому, яку замовник не може збільшити через обмеження, встановлені Законом України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон про публічні закупівлі).

Згідно з частиною 4 статті 36 Закону про публічні закупівлі, істотні умови договору про закупівлю не можуть бути змінені після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

  1. зменшення обсягів закупівлі, зокрема з огляду на фактичний обсяг видатків замовника;
  2. зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;
  3. покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;
  4. продовження строку дії договору та виконання зобов’язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об’єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі;
  5. узгодженої зміни ціни в бік зменшення [без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг];
  6. зміни ціни у зв’язку зі зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок;
  7. зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовують у договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни; 8) зміни умов у зв’язку із застосуванням положень частини п’ятої цієї статті.

Отже, жодна з можливих підстав для внесення змін до істотних умов договору, що передбачена Законом про публічні закупівлі, не дає можливості внести зміни до тендерного договору в частині зміни орієнтовного розміру кошторисної заробітної плати.

Як покривають додаткові витрати, пов’язані зі зміною вартості трудових ресурсів на стадії виконання договорів підряду?

Відповідно до роз’яснення Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 03.04.2018 № 7/15-3463 джерелом покриття додаткових витрат, пов’язаних зі зміною вартості трудових ресурсів на стадії виконання договорів підряду, можуть слугувати кошти на покриття додаткових витрат, пов’язаних з інфляційними процесами, та кошти на покриття ризиків, що передбачені у затвердженій в установленому порядку проектній документації (кошторисній частині цієї документації).

  1. Щодо коштів на покриття ризиків: відповідно до п. 6.2.10 ДСТУ БД.1.1-1:2013.
    У ціні своєї пропозиції підрядник може передбачити кошти на покриття ризиків, пов’язаних з виконанням робіт, що пропонують, розмір яких залежить від сукупності цілого ряду факторів, у тому числі: стадії проектування, виду будівництва, технічної й технологічної складності об’єкта будівництва, складності виконання будівельних робіт, тривалості будівництва, виду договірної ціни, що пропонують за умовами тендерної пропозиції.
    При цьому є обмеження, бо за твердої договірної ціни це переважно в розмірі не більше ніж 1,5 %, а за динамічної договірної ціни — не закладають.
    До того ж витрати на покриття ризиків переважно розраховують та визначають на покриття додаткових витрат, пов’язаних з виконанням будівельних робіт, а саме додаткових будівельних робіт.
  2. Щодо коштів на покриття додаткових витрат, пов’язаних з інфляційними процесами: відповідно до п. 6.2.12 ДСТУ БД.1.1-1:2013.
    До складу ціни пропозиції учасника торгів (договірної ціни незалежно від її виду) включають кошти на покриття додаткових витрат, пов’язаних з інфляційними процесами, призначені для відшкодування збільшення вартості трудових та матеріально-технічних ресурсів, спричинене інфляцією, яка може відбутися протягом будівництва.
    Кошти на покриття додаткових витрат, пов’язаних з інфляційними процесами, розраховують, виходячи зі строків будівництва, виду будівництва, структури робіт, вартості трудових та матеріально-технічних ресурсів у ціні пропозиції учасника торгів (договірній ціні), та на підставі прогнозних рівнів інфляції на наступні періоди, що схвалених Кабінетом Міністрів України.
    Так, для розрахунку коштів на покриття додаткових витрат, пов’язаних з інфляційними процесами, впливають багато факторів, зокрема наведені нижче (див на схему).

Наразі при обчисленні коштів на покриття додаткових витрат, пов’язаних з інфляційними процесами, слід послуговуватися показниками відповідно до Постанови КМУ «Про схвалення Прогнозу економічного і соціального розвитку України на 2018–2020 роки основних макропоказників економічного і соціального розвитку України на 2018–2020 роки» від 31.05.2017 № 411.

Формула для визначення у складі інвесторської кошторисної документації розміру коштів на покриття додаткових витрат, пов’язаних з інфляційними процесами, яка наведена в листах Держбуду України від 23.10.2000 № 7/7-1083 та Мінекономіки України від 24.10.2000 № 64-28/900, розрахована для умов розвитку економіки, коли річні індекси зміни вартості промислової продукції становлять до 10 % і мають лінійний характер. За умови кризових явищ в економіці коефіцієнт 0,5 (коефіцієнт, що враховує середньорічний прогнозний рівень інфляції), передбачений зазначеною формулою, не треба використовувати. Формулу розрахунку коштів на покриття додаткових витрат, пов’язаних з інфляційними процесами щодо об’єкта будівництва на рік та два роки, наведено далі.

За проектами будівництва, які вже розроблені та затверджені в установленому порядку (але не відбулися процедури закупівлі через недостатність коштів), кошторисну документацію доцільно скоригувати в результаті уточнення коштів на інфляційні процеси, виходячи з передбачених у зазначеній вище постанові КМУ індексів цін виробників на поточний рік і прогнозних на попередні роки. Така скоригована проектна документація підлягає перезатвердженню в установленому порядку відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11 травня 2011 року № 560 «Про затвердження Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України».

Висновок

Отже, на питання «Чи можна змінювати вартість договору про закупівлю, якщо зросла заробітна плата, рекомендована Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України?» можливо відповісти так: «І теоретично, і практично це не є можливим, бо Законом України “Про публічні закупівлі” це не передбачено, проте можливе збільшення вартості складових оплати праці договірної ціни, що не призведе до збільшення вартості договору в цілому, якщо учасник при підготовці тендерної пропозиції передбачив кошти на покриття додаткових витрат, пов’язаних з інфляційними процесами, відповідно до п. 6.2.12 ДСТУ БД.1.1-1:2013 незалежно від виду договірної ціни. І за рахунок цих коштів покриває витрати на збільшення заробітної плати».

А тому і учасник, і замовник повинні бути зацікавлені не просто взяти участь у тендері та якнайшвидше виконати проект, але й грамотно підійти до підготовки всіх необхідних документів, розрахунків та якісно, з мінімальними додатковими затратами виконати замовлення, бо обидві сторони мають пам’ятати, що виконують замовлення держави, за кошти якої вони відповідальні.


З іншими статтями даного автора можливо ознайомитися в попередніх випусках журналу «Радник в сфері державних закупівель»:

– стаття «Зміни в містобудуванні: збільшення контролю за будівельниками чи вдосконалення містобудівної діяльності?» — випуск журналу № 4 (67) за квітень 2017 року, стор. 26–27;
– стаття «Динамічна і тверда договірні ціни в будівельній галузі під час застосування тендерних процедур згідно із Законом України “Про публічні закупівлі” та ДСТУ Д.1.1-1:2013 “Правила визначення вартості будівництва”» — випуск журналу № 5 (68) за травень 2017 року, стор. 25–26;
– стаття «Як правильно провести тендер на роботи строком виконання більш ніж один рік та зареєструвати договір у Казначействі» — випуск журналу № 8 (71) за серпень 2017 року, стор. 28–30.
Тендерний комітет/уповноважена особа

Публікації, тематикою яких є особливості організації закупівельної діяльності замовника