Позасудове оскарження результатів контролю у сфері державних закупівель

Олександр Підмогильний
53
26 Листопада 2014
Позасудове оскарження результатів контролю у сфері державних закупівель
53
26 Листопада 2014

Кінцевою крапкою здійснення будь-якого контрольного заходу (інспектування, перевірка державних закупівель, державний фінансовий аудит) щодо дотримання замовниками торгів законодавства у сфері державних закупівель є оформлення працівниками органу Держфінінспекції України його результатів та подальша їх реалізація.

Проте не завжди «вирок ревізора» може бути останньою інстанцією чи теоремою, що не потребує доказів. Загалом контрольні заходи — це завжди змагальний процес: ревізорська сторона має на меті довести існування фактів порушень та зловживань, а сторона, що підлягає перевірці, якомога ефективно збудувати захист щодо мінімізації встановлених недоліків.

Крім того, демократичні засади державного управління передбачають передусім право кожного індивіда суспільних відносин на захист своїх прав та інтересів.

Зокрема, в Україні право на захист власних порушених прав громадянина закріплено нормами Конституції України.

Так, стаття 40 Конституції України передбачає, що всі мають право направляти індивідуальні або колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до посадових та службових осіб цих органів, що зобов’язані розглянути звернення та надати обґрунтовану відповідь у встановлений законом термін, а стаття 55 Конституції України гарантує кожному право на оскарження у суді рішень, дій або бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових та службових осіб.

Отже, розглянемо можливі дії посадових осіб підконтрольних органам Держфінінспекції України об’єктів щодо оскаржень результатів контролю у сфері державних закупівель.

Оскарження результатів контролю через надання заперечень (зауважень) до актів контрольних заходів

Відповідно до вимог статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставах, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 № 2239-ІІІ, зі змінами, (далі за текстом — Закон № 2239) передбачається, що державний фінансовий контроль забезпечується Державною фінансовою інспекцією та її територіальними органами через проведення державного фінансового аудиту, перевірок державних закупівель та інспектування.

При цьому Порядок проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 № 550, зі змінами (далі за текстом — Порядок № 550).

Так, пунктом 35 Порядку № 550 передбачено, що результати ревізії оформлюються актом, який складається на паперовому носії державною мовою і повинен мати наскрізну нумерацію сторінок.

Виявлені допущені об’єктом контролю порушення законодавства, контроль за дотриманням якого віднесено до компетенції контролюючого органу, фіксуються в констатуючій частині акта ревізії з обов’язковим посиланням на норми законів чи інших нормативно-правових актів, які порушено, та зазначенням винних у їх допущенні осіб.

Відповідно до пункту 40 Порядку № 550 керівник, головний бухгалтер та інші визначені працівники об’єкта контролю зобов’язані ознайомитися з актом ревізії та в разі погодження з викладеними в ньому фактами підписати отримані примірники акта.

У разі наявності заперечень (зауважень) щодо змісту акта ревізії керівник, головний бухгалтер чи інші особи підписують його із застереженням.

Підписані примірники акта ревізії об’єкт контролю зобов’язаний повернути контролюючому органові у строк не пізніше ніж 3 робочих дні після отримання.

У разі ненадходження до контролюючого органу підписаних примірників акта ревізії протягом зазначеного строку посадові особи контролюючого органу засвідчують це актом про відмову від підпису, що складається у трьох примірниках, один з яких видається об’єкту контролю способом, визначеним у пункті 39 Порядку № 550 — особисто під розписку керівнику або головному бухгалтеру об’єкта контролю; через канцелярію (підрозділ з питань діловодства) з відміткою на примірнику акта контролюючого органу про дату реєстрації в журналі вхідної кореспонденції об’єкта контролю та підписом керівника канцелярії (загального відділу), який здійснив реєстрацію; рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням (на примірнику акта, що залишається в контролюючому органі, зазначаються реквізити поштового повідомлення, яке долучається до матеріалів ревізії).

Після складення акта про відмову від підпису орган Держфінінспекції має право здійснити належні заходи щодо реалізації результатів ревізії з обов’язковим інформуванням про факт відмови від підписання акта ревізії органу управління об’єкта контролю і за необхідності відповідних органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

У разі неповернення об’єктом контролю першого і третього примірників акта ревізії контролюючий орган у передбачених Порядком № 550 та законодавством випадках подає правоохоронним органам акт про відмову від підпису, належним чином завірену копію другого примірника акта ревізії та долучає оригінал цього примірника до матеріалів ревізії.

Водночас пунктом 42 Порядку № 550 визначено, що в разі підписання акта ревізії із запереченнями (зауваженнями) керівник об’єкта контролю у строк не пізніше ніж 5 робочих днів після повернення контролюючому органові акта ревізії повинен подати йому письмові заперечення (зауваження).

Якщо протягом цього строку заперечення (зауваження) щодо акта не надійдуть, то контролюючий орган має право вжити відповідних заходів для реалізації результатів ревізії.

Рішення про розгляд заперечень (зауважень), що надійшли з порушенням встановленого строку, приймає керівник контролюючого органу.

Після отримання заперечень (зауважень) орган Держфінінспекції аналізує правильність обґрунтувань, викладених у запереченнях (зауваженнях), і в строк не пізніше ніж 15 робочих днів після отримання заперечень (зауважень) дає на них письмовий висновок, який затверджується керівником контролюючого органу або його заступником (пункт 43 Порядку № 550).

При цьому пунктом 44 Порядку № 550 встановлено, що з метою уточнення викладених у запереченнях (зауваженнях) фактів посадові особи  органу Держфінінспекції мають право вимагати від об’єкта контролю необхідні для перевірки документи та додаткові пояснення.

Також зазначимо, що відповідно до наказу ГоловКРУ України від 30.05.2011 № 125 «Про посилення відповідальності за неякісне проведення контрольних заходів», зі змінами (далі за текстом — наказ № 125), що є чинним на даний час, на працівників органів Держфінінспекції покладено обов’язок щодо надання під час проведення контрольних заходів роз’яснень керівникам та відповідальним працівникам об’єкта контролю стосовно виявлених порушень, а також в обов’язковому порядку отримання від них документів та пояснень щодо цих порушень з метою запобігання подібних порушень у подальшому, урахування (за наявністю підстав) цих документів та пояснень при документуванні контрольних заходів.

Крім того, пунктом 3.1 наказу № 125 з метою зменшення надходжень заперечень до матеріалів контрольних заходів, запобігання оскаржень дій та рішень працівників органів Держфінінспекції в судах, надходжень актів реагування правоохоронних органів щодо неякісного документування контрольних заходів передбачено забезпечення посадовими особами контролюючого органу участі керівників та відповідальних працівників об’єктів контролю у розгляді їх заперечень (скарг) органами Держфінінспекції з метою з’ясування всіх обставин порушень, прийняття остаточного, неупередженого та об’єктивного рішення щодо спірних питань.

Разом з тим пункт 28 Порядку проведення перевірок державних закупівель Державною фінансовою інспекцією та її територіальними органами і внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2013 № 631 (далі за текстом — Порядок № 631), передбачає, що результати перевірки державних закупівель, проведеної контролюючим органом, можуть бути оскаржені об’єктом контролю, щодо якого проведено перевірку, у передбаченому законом порядку.

При цьому перелік та послідовність дій об’єкта контролю проводиться аналогічно до вимог Порядку № 550.

Оскарження результатів контролю через скарги (звернення) до Державної фінансової інспекції України

Процедуру розгляду в Державній фінансовій інспекції України та її територіальних органах звернень громадян, посадових осіб підприємств, установ, організацій, запитів і звернень народних депутатів України, депутатів місцевих рад, а також організацію особистого прийому громадян, крім порядку розгляду звернень з питань надання первинної правової допомоги, запитів на інформацію, а також звернень правоохоронних органів та заперечень (зауважень), що їх надсилають об’єкти контролю відповідно до пункту 42 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року № 550, зі змінами, визначає Порядок розгляду звернень та організації особистого прийому громадян у Державній фінансовій інспекції України та її територіальних органах, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 26.07.2013 № 707 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 23 серпня 2013 р. за № 1467/23999 (далі за текстом — Порядок № 707).

Зокрема, розділом IV «Розгляд скарг на дії (бездіяльність) посадових осіб контролюючого органу» встановлено, що рішення, дії (бездіяльність) посадових осіб органу Держфінінспекції можуть бути оскаржені в судовому або адміністративному порядку.

Слід зазначити, що скарги на рішення, дії (бездіяльність) посадових осіб територіальних органів Держфінінспекції розглядаються і вирішуються начальниками цих територіальних органів.

Скарги на рішення, дії (бездіяльність) посадових осіб Держфінінспекції та начальників територіальних органів Держфінінспекції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі розглядаються та вирішуються головою Держфінінспекції України.

До рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені в контролюючому органі, зокрема, належать:

1) відмова у проведенні ревізії;

2) проведення ревізії без установлених законом підстав та/або з порушенням законодавства;

3) дії (бездіяльність) посадових осіб контролюючого органу під час проведення ревізії;

4) постанови у справах про адміністративне правопорушення, прийняті з порушенням законодавства;

5) вимоги про усунення порушень, які надсилаються за результатами ревізій;

6) зупинення операцій з бюджетними коштами;

7) результати розгляду попереднього звернення.

Оскарження постанов у справах про адміністративні правопорушення, винесених уповноваженими посадовими особами контролюючого органу, здійснюється в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Орган Держфінінспекції під час розгляду скарги на рішення, дії (бездіяльність) посадових осіб, які можуть бути оскаржені в контролюючому органі, перевіряє законність і обґрунтованість оскаржуваних рішень, дій (бездіяльності) і приймає одне з рішень щодо:

1) залишення рішення без змін, а скарги без задоволення;

2) скасування рішення з одночасним винесенням нового рішення або без нього та притягнення винних осіб до відповідальності;

3) внесення до рішення змін у частині, що не відповідає законодавству, або уточнення рішення;

4) припинення незаконної дії (бездіяльності) посадових осіб контролюючого органу, проведення службового розслідування і притягнення винних осіб до відповідальності.

У відповіді на скаргу щодо рішення контролюючого органу, дій чи бездіяльності посадових осіб контролюючого органу зазначаються:

– порядок розгляду скарги контролюючим органом (чи проводилися службове розслідування, повторна або додаткова перевірка, аналіз ревізійних

матеріалів;

– чи одержувалися пояснення від осіб, дії чи бездіяльність яких оскаржуються; чи брав участь і яку саме в розгляді скарги заявник тощо);

– відповіді на всі питання, порушені у скарзі;

– рішення, які прийнято за результатами розгляду скарги (кого і коли інформовано, кому надіслано обов’язкові вимоги, куди передано матеріали ревізії чи службового розслідування;

– чи накладалися дисциплінарні стягнення, ким і стосовно кого тощо).

Разом з тим подання скарги на рішення або дії (бездіяльність) посадових осіб контролюючих органів не припиняє рішення або оскаржуваної дії (бездіяльності).

Скарга на рішення, що оскаржувалося, може бути подана до контролюючого органу або посадовій особі контролюючого органу вищого рівня протягом одного року з моменту його прийняття, але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення громадянина з прийнятим рішенням. Скарги, подані з порушенням зазначеного терміну, не розглядаються.

Пропущений з поважної причини термін може бути поновлений органом чи посадовою особою, що розглядає скаргу.

У разі відкликання скарги за письмовою заявою особи, яка її подала, контролюючий орган, що розглядає скаргу, припиняє її розгляд з повідомленням про це заявникові.

Підсумовуючи дане питання, зазначимо контактні дані Держфінінспекції України: 04070, м. Київ, вул. Сагайдачного, 4, тел. (044) 425-09-24, факс (044) 462-51-55, канцелярія (044) 417-65-10, електронна адреса: postmast@dkrs.gov.ua, офіційний веб-сайт: http://www.dkrs.gov.ua

Оскарження дій (бездіяльності) працівників Держфінінспекції через «телефон довіри»

З метою отримання інформації в режимі «он-лайн» у Державній фінансовій інспекції України діє «телефон довіри» — зі скаргами, запитаннями та пропозиціями можна звертатися за номером (044) 425-38-18 протягом робочого дня. Крім того, аналогічні «телефони довіри» функціонують й у територіальних органах Держфінінспекції. Детально з ними можна ознайомитись на офіційному веб-сайті Держфінінспекції України за адресою http://www.dkrs.gov.ua у рубриці «Телефон довіри».

Відповідальність посадових осіб органів Держфінінспекції України

Згідно зі статтею 12 Закону № 2239, службові особи органів державного фінансового контролю зобов’язані суворо додержуватися Конституції України, законів України, прав та інтересів громадян, підприємств, установ і організацій, що охороняються законом.

За невиконання або неналежне виконання службовими особами органів державного фінансового контролю своїх обов’язків вони притягаються до дисциплінарної та кримінальної відповідальності відповідно до чинного законодавства.

Згідно з розділом VII «Відповідальність за порушення законодавства щодо розгляду звернень» Порядку № 707, посадові особи, винні в порушенні законодавства про звернення громадян, несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність, передбачену законодавством України. До зазначених посадових осіб за неналежне виконання службових обов’язків з розгляду звернень громадян можуть застосовуватися заходи дисциплінарного стягнення.

Збитки, завдані неправомірними діями посадових осіб органу Держфінінспекції, підлягають відшкодуванню за рахунок коштів державного бюджету.

Пунктом 2 наказу № 125 передбачено, що встановлення фактів визнання неправомірними дій та висновків працівників органів Держфінінспекції, у тому числі в судовому порядку, підтвердження заперечень до матеріалів контрольних заходів, задоволення скарг керівників об’єктів контролю та громадян, підтвердження даних, викладених в актах реагування правоохоронних органів, матиме наслідком притягнення їх до дисциплінарної відповідальності, у тому числі звільнення із займаних посад.

Практика оскарження закупівель

Публікації щодо результатів розгляду скарг органом оскарження (Антимонопольний комітет України), зокрема, новини практики оскарження, приклади, коментарі, особливості, судова практика з цього питання

Приєднуйся до авторів
load
Реєстрація
Вітаємо!
Реєстрація пройшла успішно
В особистий кабінет
Вам потрібно авторизуватися!
Якщо ви хочете використовувати можливості сайту на 100% вам потрібно авторизуватися
load
Відновлення паролю
Вітаємо!
Реєстрація пройшла успішно
Вітаємо!
Тепер ви підписані на інформаційну розсилку Радника у сфері публічних закупівель