Постанова КМУ “Про затвердження Порядку проведення Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами державного фінансового аудиту в рамках міжнародних договорів України”

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА

від 19 листопада 2025 р. № 1483
Київ

Про затвердження Порядку проведення Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами державного фінансового аудиту в рамках міжнародних договорів України

Кабінет Міністрів України постановляє:

Затвердити Порядок проведення Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами державного фінансового аудиту в рамках міжнародних договорів України, що додається.

ПОРЯДОК
проведення Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами державного фінансового аудиту в рамках міжнародних договорів України

1. Цей Порядок визначає механізм проведення Держаудитслужбою, її міжрегіональними територіальними органами (далі – органи Держаудитслужби) державного фінансового аудиту в рамках міжнародних договорів України.

Дія цього Порядку поширюється на державний фінансовий аудит (далі – аудит), що проводиться в рамках виконання Рамкової угоди між Україною та Європейським Союзом щодо спеціальних механізмів реалізації фінансування Союзу для України згідно з інструментом Ukraine Facility, ратифікованої Законом України від 6 червня 2024 р. № 3786-IX, та інших міжнародних договорів України, повноваження щодо проведення аудиту за якими покладено на органи Держаудитслужби.

2. Терміни, що вживаються в цьому Порядку, мають таке значення:

аудиторські докази – будь-яка зібрана та задокументована інформація, отримана в процесі аудиту, а також (за потреби) результати заходів державного фінансового контролю, заходів, здійснених іншими контролюючими органами, що підтверджують аудиторські висновки;

аудиторська документація – усі документи, інформація та дані в будь-якій формі, які отримані та/або створені державними аудиторами під час планування і проведення аудиту, які фіксують аудиторські процедури, докази, рішення і висновки;

аудиторська знахідка – невідповідність між критеріями аудиту і фактичним станом предмета аудиту, що перевіряється під час аудиту і може бути у формі недоліків, порушень, упущень, відхилень, слабких сторін, покращень різних сфер діяльності тощо;

аудиторські процедури – комплекс дій державного аудитора, спрямованих на виконання завдань аудиту та отримання аудиторських доказів під час аудиту;

аудиторський ризик – ризик формування неналежних, неповних висновків, рекомендацій щодо предмета аудиту;

державний аудитор – посадова особа органу Держаудитслужби, яка наділена повноваженнями з проведення аудиту та користується правами, визначеними статтею 10 Закону України “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні” (далі – Закон);

завдання аудиту – конкретні дії державного аудитора, спрямовані на досягнення мети аудиту;

збір інформації – отримання від учасника аудиту необхідних матеріалів (інформації);

критерії аудиту – порівняльні показники, що застосовуються членами аудиторської групи для оцінювання предмета аудиту на підставі отриманих аудиторських доказів;

міжнародні стандарти аудиту – сукупність принципів професійних стандартів (стандартів, керівництв, рекомендацій тощо) Міжнародної федерації бухгалтерів (IFAC), Загальноприйнятих стандартів державного аудиту (GAGAS), стандартів Інституту внутрішніх аудиторів (IIA), Асоціації аудиту та контролю інформаційних систем (ISACA) та інших міжнародних стандартів аудиту в частині, що не суперечить законам України;

місцезнаходження – фактичне місце провадження діяльності, розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю об’єкта контролю та/або учасника аудиту (в якому переважно перебуває керівництво) і здійснюється управління та ведеться облік, та/або місце проживання керівника об’єкта контролю та/або учасника аудиту, який провадить свою діяльність одноособово без утворення юридичної особи, інформація про яке зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань та/або про яке об’єкт контролю та/або учасник аудиту повідомив органу Держаудитслужби;

об’єкт контролю – підконтрольні установи та інші суб’єкти, щодо яких органи Держаудитслужби уповноважено здійснювати контроль (зокрема аудит) у межах міжнародних договорів України;

предмет аудиту – системи, процеси, операції, інформація, діяльність об’єкта контролю та інше залежно від мети аудиту, що вимірюється та оцінюється за визначеними критеріями аудиту;

професійне судження – застосування необхідних навичок, знань і досвіду під час прийняття державним аудитором обґрунтованих рішень, формування об’єктивних висновків з урахуванням етичних принципів;

суттєвість – важливість питання в контексті відповідної мети аудиту, вартісних, кількісних та якісних аспектів, у якому воно розглядається, щодо потенційних користувачів аудиторського звіту, що визначається державним аудитором відповідно до його професійного судження, враховуючи його складність, суспільний інтерес, високий ризик значних помилок, шахрайства чи невідповідностей тощо;

учасник аудиту – юридична особа незалежно від організаційно-правової форми і форми власності, суб’єкт підприємницької діяльності – фізична особа, які мали (мають) прямо або опосередковано відносини з об’єктом контролю в межах мети та предмета аудиту.

Інші терміни в цьому Порядку вживаються у значенні, наведеному в Бюджетному кодексі України та Законі.

3. Метою аудиту є надання оцінки, об’єктивних висновків та рекомендацій щодо законного використання коштів, отриманих у рамках реалізації міжнародних договорів України, інших активів держави та/або ефективного (зокрема результативного) використання та збереження таких активів та/або правильності ведення бухгалтерського обліку та достовірності фінансової звітності та/або функціонування системи внутрішнього контролю.

4. Аудит проводиться з урахуванням міжнародних стандартів аудиту відповідно до плану проведення заходів державного фінансового контролю, що розміщується на офіційному веб-сайті Держаудитслужби.

5. Керівник структурного підрозділу органу Держаудитслужби, відповідального за проведення аудиту, визначає склад аудиторської групи з урахуванням рівня професійної компетенції державних аудиторів.

Керівництво аудиторською групою здійснює керівник аудиту, якого визначають із складу аудиторської групи.

До проведення аудиту може бути залучено кваліфікованих фахівців відповідних органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій для проведення контрольних обмірів будівельних, монтажних, ремонтних та інших робіт, контрольних запусків сировини і матеріалів у виробництво, контрольних аналізів сировини, матеріалів і готової продукції, інших перевірок.

Залучені кваліфіковані фахівці включаються до складу аудиторської групи.

6. Орган Держаудитслужби готує повідомлення про проведення аудиту за формою згідно з додатком 1.

Повідомлення про проведення аудиту підписує керівник або заступник керівника органу Держаудитслужби. Таке повідомлення разом із супровідним листом надсилаються об’єкту контролю не пізніше ніж за п’ять робочих днів до початку проведення аудиту.

У разі зміни керівника аудиту та/або членів аудиторської групи та/або дати закінчення аудиту, що визначено в повідомленні, орган Держаудитслужби повідомляє про це об’єкту контролю не пізніше ніж через два робочих дні після таких змін одним із способів, визначених у пункті 18 цього Порядку.

7. Об’єкт контролю/учасник аудиту забезпечує членам аудиторської групи окреме приміщення для роботи, створення умов для зберігання документів, можливість користування електронними комунікаціями, комп’ютерною, розмножувальною та іншою технікою, доступ до інформаційно-комунікаційних систем з урахуванням вимог щодо забезпечення захисту державних інформаційних ресурсів або інформації з обмеженим доступом, вимогу щодо захисту якої встановлено законом, подання матеріалів, інформації, документів, необхідних для проведення аудиту, збору інформації та здійснення аудиторських процедур.

8. Аудит проводять такими етапами:

1) планування та організація аудиту (попереднє дослідження об’єкта контролю в межах мети аудиту та предмета аудиту, визначення критеріїв аудиту, підготовка та затвердження програми аудиту).

Форму програми аудиту затверджує Держаудитслужба. Програма аудиту додається до аудиторської документації;

2) проведення аудиту (збір, оцінювання та узагальнення аудиторських доказів);

3) звітування (узагальнення результатів аудиту, формування висновків, підготовка рекомендацій щодо усунення виявлених під час аудиту недоліків, а також аудиторського звіту).

Аудиторські процедури виконуються на всіх етапах проведення аудиту.

Вид аудиторських процедур і порядок їх проведення визначає Держаудитслужба.

9. Під час аудиту члени аудиторської групи та/або керівництво об’єкта контролю можуть ініціювати проведення обговорень щодо:

питань, які стосуються мети аудиту та критеріїв аудиту, застосованих стандартів, очікуваних результатів;

запланованого підходу членами аудиторської групи до аналізу системи внутрішнього контролю, зокрема щодо запобігання ризикам шахрайства, корупції, конфлікту інтересів, та наявних оцінок функціонування системи внутрішнього контролю;

посадових осіб об’єкта контролю, уповноважених надавати інформацію та пояснення, що стосуються аудиту, членам аудиторської групи тощо.

За результатами обговорень готується протокол, який додається до аудиторської документації та в якому зазначаються учасники, місце і час проведення обговорень, питання, що обговорювалися, результати та/або прийняті рішення (за наявності).

Протокол обговорення готує та підписує керівник аудиту. Копію протоколу може бути надано керівникові об’єкта контролю на його запит.

10. Під час попереднього дослідження об’єкта контролю в межах мети аудиту та предмета аудиту та/або для отримання аудиторських доказів може здійснюватися збір інформації такими способами:

за письмовим запитом органу Держаудитслужби;

за місцезнаходженням учасника аудиту.

11. Для збору інформації за місцезнаходженням учасника аудиту керівник аудиту готує повідомлення про проведення збору інформації за формою згідно з додатком 1.

Повідомлення про проведення збору інформації за місцезнаходженням учасника аудиту підписує керівник органу Держаудитслужби або його заступник. Таке повідомлення разом із супровідним листом надсилається учаснику аудиту не пізніше ніж за три робочих дні до початку проведення збору інформації.

Результати збору інформації відображаються у довідці, яку підписує член аудиторської групи, яка надається для ознайомлення та підписання керівникові учасника аудиту та додається до аудиторської документації.

У разі зміни члена (членів) аудиторської групи, що здійснює збір інформації, та/або дати закінчення збору інформації, що визначено в повідомленні, орган Держаудитслужби повідомляє про це учаснику аудиту не пізніше ніж через два робочих дні після таких змін одним із способів, визначених у пункті 18 цього Порядку.

12. Програму аудиту готує керівник аудиту на основі інформації, одержаної під час попереднього дослідження об’єкта контролю в межах мети аудиту та предмета аудиту, та затверджує керівник органу Держаудитслужби або його заступник.

Керівник аудиту подає для ознайомлення програму аудиту об’єкту контролю одним із способів, визначених у пункті 18 цього Порядку.

Програма аудиту містить інформацію про рішення, прийняті на етапі планування та організації аудиту, результати тестування наявної системи внутрішнього контролю, аудиторські ризики, учасників аудиту, тривалість проведення аудиту, а також про мету аудиту, предмет аудиту і критерії аудиту, вид та обсяг аудиторських процедур, визначених з урахуванням суттєвості, які виконуватимуть під час аудиту члени аудиторської групи.

Під час аудиту програму аудиту може бути переглянуто. Внесення змін до програми аудиту здійснюють у порядку її затвердження.

13. Об’єкт контролю та/або учасник аудиту зобов’язаний на запит членів аудиторської групи надати їм усі необхідні для аудиту та/або збору інформації документи та відомості, що перебувають у його володінні, протягом трьох робочих днів із дня отримання запиту, якщо інший строк не визначено законом або відповідним запитом члена аудиторської групи (але не менше ніж за один робочий день).

14. Перелік і обсяг відомостей про результати аудиту не можуть бути розголошені до їх повного документування в аудиторському звіті, крім випадків, передбачених законодавством.

Для виконання завдань аудиту члени аудиторської групи мають право отримувати на об’єкті контролю/в учасника аудиту перелік відомостей, що містять інформацію з обмеженим доступом.

15. Якщо під час проведення аудиту державні аудитори встановлюють факти, що можуть свідчити про порушення об’єктом контролю законодавства з фінансових або бюджетних питань, наслідком яких можуть бути збитки, а також факти, що мають ознаки шахрайства, зловживань та інших незаконних дій, вони повідомляють про такі факти керівнику або заступнику керівника органу Держаудитслужби для вжиття відповідних заходів.

16. У разі вчинення дій, спрямованих на перешкоджання діяльності, виконанню обов’язків органу Держаудитслужби, державний аудитор невідкладно інформує правоохоронні органи для вжиття заходів, передбачених Законом, готує у двох примірниках і підписує акт про неможливість проведення аудиту/збору інформації із зазначенням відповідних обставин, а також готує повідомлення про ознаки вчинення кримінального правопорушення, яке надається для підписання керівнику (заступнику керівника) органу Держаудитслужби. Орган Держаудитслужби передає повідомлення про ознаки вчинення кримінального правопорушення та акт про неможливість проведення аудиту/збору інформації правоохоронним органам для вжиття заходів, передбачених законодавством.

Перешкоджання органу Держаудитслужби у проведенні аудиту/збору інформації є підставою для застосування до об’єкта контролю/учасника аудиту санкцій, передбачених законодавством, і для притягнення керівника об’єкта контролю/учасника аудиту до визначеної законом юридичної відповідальності.

17. Керівник об’єкта контролю/учасника аудиту письмово повідомляє органу Держаудитслужби про усунення обставин, що унеможливлюють проведення аудиту/збору інформації, наступного робочого дня після їх усунення.

У разі усунення таких обставин аудит/збір інформації за рішенням керівника органу Держаудитслужби може бути поновлено із внесенням (за потреби) у встановленому порядку відповідних змін до плану проведення заходів державного фінансового контролю та/або програми аудиту.

18. Перший примірник акта про неможливість проведення аудиту/збору інформації подається об’єкту контролю/учаснику аудиту одним із таких способів:

особисто під підпис керівнику, його заступнику або головному бухгалтеру об’єкта контролю/учасника аудиту;

через структурний підрозділ діловодства об’єкта контролю/учасника аудиту. На другому примірнику акта проставляється відмітка про дату реєстрації вхідної кореспонденції об’єкта контролю/учасника аудиту та підпис працівника структурного підрозділу діловодства, який здійснив реєстрацію;

рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення;

надсиланням електронною поштою в установленому законодавством порядку.

Державний аудитор долучає другий примірник акта про неможливість проведення аудиту/збору інформації до аудиторської документації.

19. Керівник аудиту формує проект аудиторського звіту та подає його разом із протоколом узгодження проекту аудиторського звіту, підготовленим за формою згідно з додатком 2 (далі – протокол узгодження), одним із способів, визначених у пункті 18 цього Порядку, об’єкту контролю для ознайомлення не пізніше ніж за один робочий день до дати закінчення проведення аудиту, визначеної в повідомленні про проведення аудиту.

20. Керівник об’єкта контролю ознайомлюється з проектом аудиторського звіту та (за наявності) надає аргументовані письмові зауваження (коментарі) до його змісту органу Держаудитслужби в строк не пізніше ніж п’ять робочих днів із дати отримання такого проекту аудиторського звіту одним із способів, визначених у пункті 18 цього Порядку.

У разі відсутності таких зауважень (коментарів) керівник об’єкта контролю підписує протокол узгодження з проставленням у ньому позначки погодження “без зауважень (коментарів)” та надсилає його органу Держаудитслужби в строк, передбачений абзацом першим цього пункту, одним із способів, визначених у пункті 18 цього Порядку.

У разі надання об’єктом контролю аргументованих письмових зауважень (коментарів) після закінчення строку, передбаченого абзацом першим цього пункту, розгляд таких зауважень (коментарів) не є обов’язковим.

21. Строк розгляду керівником аудиту аргументованих письмових зауважень (коментарів), наданих об’єктом контролю, становить не більше ніж 10 робочих днів із дати отримання таких зауважень (коментарів).

У разі врахування зауважень (коментарів) об’єкта контролю керівник аудиту переглядає та вносить корективи до проекту аудиторського звіту.

22. Орган Держаудитслужби надає одним із способів, визначених у пункті 18 цього Порядку, об’єкту контролю лист-запрошення для обговорення та узгодження проекту аудиторського звіту, в якому визначає дату такого обговорення з урахуванням строку розгляду керівником аудиту зауважень (коментарів) до проекту аудиторського звіту.

23. За результатами обговорення та узгодження проекту аудиторського звіту готується протокол узгодження, який підписується у день обговорення та узгодження проекту аудиторського звіту керівником аудиту та керівником об’єкта контролю у двох примірниках, по одному – для органу Держаудитслужби та для об’єкта контролю.

24. Якщо за результатами обговорення та узгодження проекту аудиторського звіту керівник аудиту врахував (частково врахував) зауваження (коментарі) об’єкта контролю, протокол узгодження підписується із проставлянням керівником аудиту в ньому позначки погодження “із зауваженнями (коментарями), що враховані (частково враховані)”.

Якщо за результатами обговорення та узгодження проекту аудиторського звіту керівник аудиту не врахував зауважень (коментарів) об’єкта контролю, протокол узгодження підписується із проставленням керівником аудиту в ньому позначки погодження “із зауваженнями (коментарями), що не враховані”.

25. У разі відмови керівника об’єкта контролю від узгодження проекту аудиторського звіту та/або підписання протоколу узгодження, а також неповернення протоколу узгодження у строк, визначений у пункті 20 цього Порядку, аудиторський звіт вважається погодженим об’єктом контролю без зауважень. Керівник аудиту робить відповідний запис у протоколі узгодження та одноосібно підписує його.

Протокол узгодження, зауваження (коментарі) об’єкта контролю (у разі наявності) та обґрунтування керівника аудиту щодо їх неврахування додаються до аудиторської документації.

26. Керівник аудиту протягом трьох робочих днів із дня підписання протоколу узгодження готує та підписує аудиторський звіт у двох примірниках, по одному ѕ для органу Держаудитслужби та для об’єкта контролю, і подає відповідний примірник аудиторського звіту об’єкту контролю одним із способів, визначених у пункті 18 цього Порядку, разом із супровідним листом, підписаним керівником або заступником керівника органу Держаудитслужби, із зазначенням строку інформування про виконання рекомендацій, викладених в аудиторському звіті.

У разі наявності неврахованих під час обговорення та узгодження проекту аудиторського звіту зауважень (коментарів), наданих об’єктом контролю, керівник аудиту разом з аудиторським звітом надає керівнику об’єкта контролю обґрунтування за кожним неврахованим зауваженням (коментарем).

27. Якщо вимоги міжнародного договору України містять особливості узгодження та підписання проекту аудиторського звіту або окремих його частин, відповідні процедури узгодження здійснюються відповідно до вимог міжнародного договору України. Водночас пункти 20-27 цього Порядку застосовуються у частині, що не суперечить вимогам міжнародного договору України.

28. Вимоги щодо форми та змісту аудиторського звіту за результатами аудиту, порядок його підготовки, обговорення, розгляду та узгодження його проекту визначено цим Порядком, а також методологією, яку розробляє та затверджує Держаудитслужба з урахуванням міжнародних стандартів аудиту.

29. Аудиторський звіт містить основні результати аудиту, зокрема аудиторські знахідки, висновки (базуються на професійному судженні та достатніх і надійних аудиторських доказах з урахуванням суттєвості виявлених аудиторських знахідок) та рекомендації, а також іншу інформацію, яку має бути надано керівництву об’єкта контролю.

30. На основі виявлених аудиторських знахідок і сформованих висновків керівник аудиту формує відповідні рекомендації щодо необхідних удосконалень, усунень порушень, недоліків, відхилень тощо із зазначенням критичності (значущості) рекомендацій.

Рекомендації, що містяться в аудиторському звіті, обов’язкові до розгляду об’єктом контролю.

31. Разом з аудиторським звітом керівник аудиту подає об’єкту контролю супровідний лист, підписаний керівником або заступником керівника органу Держаудитслужби, із зазначенням строку інформування про стан і результати розгляду рекомендацій, що не може бути менше ніж 14 робочих днів із дати підписання супровідного листа.

Об’єкт контролю у строк, визначений у супровідному листі органу Держаудитслужби, зазначеному в абзаці першому цього пункту, інформує орган Держаудитслужби про стан і результати розгляду рекомендацій, що містяться в аудиторському звіті, заплановані та вжиті заходи, спосіб і результати впровадження рекомендацій.

32. Орган Держаудитслужби здійснює моніторинг і проводить аналіз стану і результатів впровадження рекомендацій, зазначених в аудиторському звіті, методом аналізу інформації об’єкта контролю про вжиті заходи та за потреби методом її фактичного підтвердження за місцезнаходженням об’єкта контролю/учасника аудиту.

33. За потреби застосування методу фактичного підтвердження стану і результатів впровадження рекомендацій за місцезнаходженням об’єкта контролю орган Держаудитслужби надсилає об’єкту контролю/учаснику аудита лист про здійснення такого моніторингу не пізніше ніж за три робочих дні до його початку.

34. Держаудитслужба інформує Міністра фінансів про результати аудиту та/або стан врахування і результати впровадження рекомендацій об’єктом контролю і приймає рішення про таке інформування (у разі потреби) заінтересованих органів та громадськості.

Результати аудиту можуть бути оприлюднені в установленому порядку в медіа.

Якщо вимоги міжнародного договору України містять особливості інформування про результати аудиту, стан врахування і результати впровадження рекомендацій об’єктом контролю, а також порядок їх оприлюднення, такі процедури здійснюються відповідно до вимог міжнародного договору України.

35. Орган Держаудитслужби з метою інформування громадськості розміщує інформацію про результати аудиту або аудиторський звіт на офіційному веб-сайті Держаудитслужби в установленому порядку.

ПОВІДОМЛЕННЯ

ПРОТОКОЛ
узгодження проекту аудиторського звіту