Закон України “Про Рахункову палату”
(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2015, № 36, ст.360)
{Із змінами, внесеними згідно із Законами
№ 1774-VIII від 06.12.2016, ВВР, 2017, № 2, ст.25
№ 1798-VIII від 21.12.2016, ВВР, 2017, № 7-8, ст.50
№ 2265-VIII від 21.12.2017, ВВР, 2018, № 6-7, ст.45
№ 2478-VIII від 03.07.2018, ВВР, 2018, № 46, ст.368
№ 2621-VIII від 22.11.2018, ВВР, 2019, № 2, ст.9
№ 113-IX від 19.09.2019, ВВР, 2019, № 42, ст.238
№ 263-IX від 31.10.2019, ВВР, 2020, № 2, ст.5
№ 293-IX від 14.11.2019, ВВР, 2020, № 6, ст.32
№ 440-IX від 14.01.2020, ВВР, 2020, № 28, ст.188
№ 524-IX від 04.03.2020, ВВР, 2020, № 38, ст.279
№ 720-IX від 17.06.2020, ВВР, 2020, № 47, ст.408
№ 1052-IX від 03.12.2020, ВВР, 2021, № 6, ст.45
№ 1150-IX від 28.01.2021, ВВР, 2021, № 23, ст.197
№ 1217-IX від 05.02.2021, ВВР, 2021, № 19, ст.171
№ 1587-IX від 30.06.2021
№ 1780-IX від 23.09.2021, ВВР, 2021, № 51, ст.421
№ 2849-IX від 13.12.2022, ВВР, 2023, №№ 47-50, ст.120
№ 3621-IX від 21.03.2024}
{У тексті Закону слова “засоби масової інформації” у всіх відмінках і числах замінено словом “медіа” згідно із Законом № 2849-IX від 13.12.2022}
Цей Закон визначає організацію, повноваження та порядок діяльності Рахункової палати.
Стаття 1. Статус Рахункової палати
1. Рахункова палата від імені Верховної Ради України здійснює контроль за надходженням коштів до Державного бюджету України та їх використанням.
2. Рахункова палата підзвітна Верховній Раді України та регулярно її інформує про результати своєї роботи.
3. Рахункова палата є державним колегіальним органом.
4. Рахункова палата є юридичною особою, має печатку із своїм найменуванням і зображенням Державного Герба України.
5. Рахункова палата розташовується в місті Києві.
Стаття 2. Правові основи діяльності Рахункової палати
1. Організація, повноваження і порядок діяльності Рахункової палати визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України.
Стаття 3. Принципи діяльності Рахункової палати та гарантії її незалежності
1. Діяльність Рахункової палати ґрунтується на принципах законності, незалежності, об’єктивності, безсторонності, гласності та неупередженості.
2. Рахункова палата є організаційно, функціонально та фінансово незалежною, самостійно планує свою діяльність.
3. Незалежність Рахункової палати забезпечується:
1) встановленим Конституцією України і цим Законом порядком призначення на посади та звільнення з посад членів Рахункової палати;
2) визначеними цим Законом та іншими законами України гарантіями діяльності Рахункової палати;
3) особливим порядком організаційного забезпечення діяльності Рахункової палати, встановленим законом.
4. Рахункова палата під час здійснення своїх повноважень є незалежною від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Незаконне втручання у здійснення Рахунковою палатою наданих законом повноважень забороняється і тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
5. Втручання органів державної влади, органів місцевого самоврядування, політичних партій та громадських об’єднань, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та їх посадових і службових осіб у діяльність Рахункової палати забороняється.
6. Припинення повноважень Верховної Ради України не може бути підставою для припинення повноважень членів Рахункової палати.
7. Рахункова палата застосовує у своїй діяльності основні принципи діяльності Міжнародної організації вищих органів фінансового контролю (INTOSAI), Європейської організації вищих органів фінансового контролю (EUROSAI) та Міжнародні стандарти вищих органів фінансового контролю (ІSSAІ) в частині, що не суперечить Конституції та законам України.
Стаття 4. Заходи державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту)
1. Повноваження, покладені на Рахункову палату Конституцією України, здійснюються через провадження заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту).
2. Державний зовнішній фінансовий контроль (аудит) забезпечується Рахунковою палатою шляхом здійснення фінансового аудиту, аудиту ефективності, аудиту відповідності, експертизи, аналізу та інших контрольних заходів.
{Частина друга статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3621-IX від 21.03.2024}
3. Фінансовий аудит полягає у перевірці, аналізі та оцінці правильності ведення, повноти обліку і достовірності звітності щодо надходжень і витрат бюджету, встановлення фактичного стану справ щодо цільового використання бюджетних коштів, дотримання законодавства при здійсненні операцій з бюджетними коштами.
4. Аудит ефективності передбачає встановлення фактичного стану справ та надання оцінки щодо своєчасності і повноти бюджетних надходжень, продуктивності, результативності, економності використання бюджетних коштів їх розпорядниками та одержувачами, стану внутрішнього контролю розпорядників бюджетних коштів.
{Абзац перший частини четвертої статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3621-IX від 21.03.2024}
Оцінка продуктивності використання бюджетних коштів передбачає встановлення співвідношення між результатами діяльності розпорядника та одержувача бюджетних коштів і використаними для досягнення таких результатів коштами бюджету.
Оцінка результативності використання бюджетних коштів передбачає встановлення ступеня відповідності фактичних результатів діяльності розпорядника та одержувача бюджетних коштів запланованим результатам.
Оцінка економності використання бюджетних коштів передбачає встановлення стану досягнення розпорядником та одержувачем таких коштів запланованих результатів за рахунок використання мінімального обсягу бюджетних коштів або досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.
5. Аудит відповідності полягає у перевірці законності, своєчасності та повноти прийняття управлінських рішень, відповідності діяльності об’єктів контролю законодавству та кращим практикам у відповідній сфері.
{Статтю 4 доповнено частиною п’ятою згідно із Законом № 3621-IX від 21.03.2024}
Стаття 5. Фінансове забезпечення діяльності Рахункової палати
1. Фінансове забезпечення діяльності Рахункової палати здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, включаючи кошти, отримані відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, або проектів міжнародної технічної допомоги. Фінансове забезпечення діяльності Рахункової палати за рахунок будь-яких інших джерел забороняється.
2. Рахункова палата визначає потреби у фінансовому забезпеченні своєї діяльності та подає у встановленому Бюджетним кодексом України порядку бюджетний запит до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної фінансової і бюджетної політики. Якщо під час підготовки проекту Державного бюджету України виникли розбіжності щодо визначення обсягу фінансового забезпечення діяльності Рахункової палати, і Кабінетом Міністрів України не врегульовані такі розбіжності, Рахункова палата може подати до комітету Верховної Ради України, до предмета відання якого належать питання бюджету, відповідні пропозиції (з обґрунтуваннями та розрахунками) для прийняття відповідного рішення під час розгляду проекту закону про Державний бюджет України.
3. Після набрання чинності законом про Державний бюджет України Рахункова палата самостійно затверджує свій кошторис.
Стаття 6. Міжнародне співробітництво
1. Рахункова палата у порядку, визначеному законодавством та міжнародними договорами України, здійснює співробітництво з вищими органами фінансового контролю інших держав, міжнародними організаціями.
Розділ ІІ
ПОВНОВАЖЕННЯ РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ
Стаття 7. Повноваження Рахункової палати
1) здійснює фінансовий аудит, аудит ефективності та аудит відповідності щодо:
{Абзац перший пункту 1 частини першої статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3621-IX від 21.03.2024}
надходжень до державного бюджету податків, зборів, обов’язкових платежів та інших доходів, включаючи адміністрування контролюючими органами таких надходжень;
проведення витрат державного бюджету, включаючи використання бюджетних коштів на забезпечення діяльності Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, Конституційного Суду України, Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Вищої ради правосуддя, Офісу Генерального прокурора та інших органів, безпосередньо визначених Конституцією України; використання коштів державного бюджету, наданих місцевим бюджетам та фондам загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування; здійснення таємних видатків державного бюджету;
{Абзац третій пункту 1 частини першої статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1798-VIII від 21.12.2016, № 113-IX від 19.09.2019}
управління об’єктами державної власності, що мають фінансові наслідки для державного бюджету, включаючи забезпечення відрахування (сплати) до державного бюджету коштів, отриманих державою як власником таких об’єктів, та використання коштів державного бюджету, спрямованих на відповідні об’єкти;
надання кредитів з державного бюджету та повернення таких коштів до державного бюджету;
операцій щодо державних внутрішніх та зовнішніх запозичень, державних гарантій, обслуговування і погашення державного та гарантованого державою боргу;
використання кредитів (позик), залучених державою до спеціального фонду державного бюджету від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій, виконання міжнародних договорів України, що призводить до фінансових наслідків для державного бюджету, у межах, які стосуються таких наслідків;
здійснення закупівель за рахунок коштів державного бюджету;
{Абзац восьмий пункту 1 частини першої статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2265-VIII від 21.12.2017}
виконання державних цільових програм, інвестиційних проектів, державного замовлення, надання державної допомоги суб’єктам господарювання за рахунок коштів державного бюджету;
управління коштами державного бюджету центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів;
стану внутрішнього контролю розпорядників коштів державного бюджету;
інших операцій, пов’язаних із надходженням коштів до державного бюджету та їх використанням;
виконання кошторису адміністративних витрат Національного банку України;
{Абзац тринадцятий пункту 1 частини першої статті 7 в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021}
надходжень закріплених за місцевими бюджетами загальнодержавних податків і зборів або їх частки та використання коштів місцевих бюджетів у частині видатків, які визначаються функціями держави і передані на виконання Автономній Республіці Крим та місцевому самоврядуванню;
{Пункт 1 частини першої статті 7 доповнено абзацом чотирнадцятим згідно із Законом № 2621-VIII від 22.11.2018}
2) проводить експертизу поданого до Верховної Ради України проекту закону про Державний бюджет України (включаючи матеріали, що додаються до цього проекту закону) та готує відповідні висновки;
3) аналізує виконання Державного бюджету України та готує відповідні висновки, а також пропозиції щодо усунення виявлених відхилень і порушень;
4) аналізує річний звіт про виконання закону про Державний бюджет України, поданий Кабінетом Міністрів України, та готує відповідні висновки з оцінкою ефективності управління коштами державного бюджету, а також пропозиції щодо усунення виявлених порушень та вдосконалення бюджетного законодавства;
5) аналізує ефективність використання суб’єктами господарювання пільг із сплати до державного бюджету податків, зборів, обов’язкових платежів, доцільність функціонування пільгових режимів оподаткування та їх вплив на загальний стан надходжень державного бюджету;
6) здійснює попередній аналіз, до розгляду на засіданнях комітетів Верховної Ради України та на пленарних засіданнях Верховної Ради України, звіту Антимонопольного комітету України та звіту Фонду державного майна України в частині, що впливає на виконання державного бюджету;
6–1) здійснює попередній аналіз, до розгляду на засіданнях комітетів Верховної Ради України та на пленарних засіданнях Верховної Ради України, щорічного звіту, що містить аналіз функціонування системи публічних закупівель та узагальнену інформацію про результати здійснення контролю у сфері закупівель, протягом трьох місяців з дня його оприлюднення;
{Частину першу статті 7 доповнено пунктом 6–1 згідно із Законом № 2265-VIII від 21.12.2017}
7) здійснює за зверненням органів місцевого самоврядування, фондів загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування, державних підприємств та інших суб’єктів господарювання державного сектору економіки заходи державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) щодо відповідних місцевих бюджетів та діяльності суб’єктів звернення;
8) направляє за результатами заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) обов’язкові для розгляду рішення Рахункової палати;
9) аналізує реалізацію наданих Рахунковою палатою рекомендацій (пропозицій) з метою оцінки їх результативності;
10) звертається до суду у разі порушення об’єктами контролю повноважень членів Рахункової палати та посадових осіб апарату Рахункової палати, зокрема щодо усунення перешкод у реалізації таких повноважень;
11) у разі виявлення ознак кримінального або адміністративного правопорушення інформує про них відповідні правоохоронні органи;
12) здійснює співробітництво з вищими органами фінансового контролю інших держав, міжнародними організаціями, укладає з ними угоди про співробітництво, проводить з органами фінансового контролю інших держав спільні та паралельні аудити;
13) здійснює методичну та методологічну роботу з питань державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту);
14) забезпечує проведення для посадових осіб апарату Рахункової палати навчання та підвищення кваліфікації;
15) здійснює інші повноваження, визначені законом.
2. Об’єктами контролю Рахункової палати при виконанні повноважень, визначених частиною першою цієї статті, є державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, інші бюджетні установи, у тому числі закордонні дипломатичні установи України, суб’єкти господарювання, громадські чи інші організації, фонди загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування, Національний банк України та інші фінансові установи.
{Частина друга статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2621-VIII від 22.11.2018}
3. Рахункова палата за результатами здійснення заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту):
1) регулярно інформує Верховну Раду України, Президента України про результати здійснення заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту), включаючи факти порушень бюджетного законодавства;
2) подає Верховній Раді України висновки щодо проекту закону про Державний бюджет України;
3) щокварталу подає Верховній Раді України висновки про стан виконання закону про Державний бюджет України, а також пропозиції щодо усунення виявлених відхилень і порушень;
4) подає Верховній Раді України висновки і пропозиції щодо річного звіту про виконання закону про Державний бюджет України.
4. Рахункова палата може надавати в межах компетенції консультації Верховній Раді України, Президенту України, Кабінету Міністрів України, міністерствам, іншим державним органам та органам місцевого самоврядування.
Стаття 8. Права членів Рахункової палати
1. Члени Рахункової палати для виконання покладених на них повноважень мають право:
1) ознайомлюватися з оригіналами документів об’єктів контролю, отримувати безоплатно копії документів та інформацію у паперовому та електронному вигляді (включаючи інформацію з автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та банків даних, держателем (адміністратором) яких є державні органи або органи місцевого самоврядування), необхідні для здійснення заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту);
2) отримувати інформацію про стан та рух коштів державного бюджету від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів;
3) отримувати від державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності, інших юридичних осіб та їх посадових осіб, фізичних осіб – підприємців інформацію, документи і матеріали, необхідні для здійснення Рахунковою палатою своїх повноважень;
4) отримувати від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, Фонду державного майна України, Національного банку України та інших фінансових установ необхідні відомості про здійснювані ними операції і стан рахунків розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, фондів загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування щодо операцій з коштами державного бюджету, у тому числі міжбюджетних трансфертів, а також про надходження до державного бюджету податків, зборів, обов’язкових платежів та інших доходів;
{Пункт 4 частини першої статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом № 440-IX від 14.01.2020}
5) брати в установленому порядку участь у засіданнях Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, колегій міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади з питань надходження коштів до державного бюджету та їх використання;
6) залучати в установленому порядку для забезпечення виконання повноважень Рахункової палати працівників державних контролюючих і правоохоронних органів, а також спеціалістів, аудиторів, фахівців-експертів з інших установ та організацій, у тому числі на договірних засадах;
7) отримувати доступ до баз даних, реєстрів, автоматизованих систем, створених за рахунок коштів державного бюджету.
Стаття 9. Особливості здійснення державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) у сфері казначейського обслуговування коштів державного бюджету
1. При здійсненні державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) у сфері казначейського обслуговування коштів державного бюджету Рахункова палата досліджує:
1) дотримання встановленого законодавством порядку казначейського обслуговування бюджетних коштів;
2) дотримання вимог законодавства щодо повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного бюджету, безспірного списання коштів державного бюджету, бюджетного відшкодування податку на додану вартість;
3) дотримання вимог законодавства щодо ведення обліку бюджетних асигнувань, реєстрації і обліку бюджетних зобов’язань розпорядників і одержувачів коштів державного бюджету, здійснення платежів за цими зобов’язаннями, а також випадки відмови у реєстрації або несвоєчасної реєстрації бюджетних зобов’язань, випадки відмови у проведенні або несвоєчасного проведення платежів;
4) дотримання вимог щодо розміщення на депозитах і повернення тимчасово вільних коштів єдиного казначейського рахунка та коштів валютних рахунків державного бюджету;
5) дотримання вимог щодо покриття тимчасових касових розривів місцевих бюджетів і Пенсійного фонду України за рахунок коштів єдиного казначейського рахунка та повернення таких коштів;
6) правильність ведення бухгалтерського обліку операцій щодо виконання державного бюджету;
7) дотримання порядків і термінів зведення, складання і подання звітності про виконання Державного бюджету України;
8) достовірність фінансової і бюджетної звітності про виконання Державного бюджету України.
Стаття 10. Особливості здійснення державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) за надходженням коштів до державного бюджету, за управлінням об’єктами державної власності, що мають фінансові наслідки для державного бюджету
1. Рахункова палата здійснює аудит ефективності та фінансовий аудит щодо законності, повноти нарахування, своєчасності сплати і зарахування на єдиний казначейський рахунок податків, зборів, обов’язкових платежів, інших доходів державного бюджету, щодо правомірності бюджетного відшкодування податку на додану вартість, надає оцінку ефективності адміністрування контролюючими органами надходжень до державного бюджету та заходів, що вживаються органами стягнення до боржників державного бюджету.
Зазначені заходи державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) здійснюються Рахунковою палатою щодо діяльності центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, інших органів, що контролюють справляння надходжень до державного бюджету.
{Абзац другий частини першої статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом № 440-IX від 14.01.2020}
2. Рахункова палата надає оцінку впливу наданих пільг із сплати податків, зборів, обов’язкових платежів, інших платежів до державного бюджету на ефективність виконання державного бюджету, у тому числі оцінює фінансові наслідки для державного бюджету.
3. Рахункова палата здійснює контроль за надходженням до державного бюджету коштів, отриманих державою як власником об’єктів державної власності, а також аудит ефективності використання і розпорядження об’єктами державної власності, належними державі матеріальними та іншими активами, що мають фінансові наслідки для державного бюджету.
Фонд державного майна України, інші державні органи, органи місцевого самоврядування та їх посадові особи надають Рахунковій палаті за її запитами необхідну інформацію щодо об’єктів державної власності, що перебувають у їх управлінні (включаючи об’єкти, що знаходяться у користуванні інших осіб).
Стаття 11. Особливості здійснення державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) щодо фінансування державного бюджету, державного боргу і гарантованого державою боргу
1. Рахункова палата в межах повноважень здійснює контроль за:
1) станом державного боргу та гарантованого державою боргу, порядком утворення, обслуговування і погашення таких боргів;
2) дефіцитом (профіцитом) державного бюджету та джерелами фінансування державного бюджету;
3) цільовим і ефективним використанням та своєчасним поверненням кредитів (позик), залучених державою до спеціального фонду державного бюджету;
4) дотриманням граничного обсягу державного боргу та гарантованого державою боргу, а також виконанням плану заходів з приведення загального обсягу державного боргу та гарантованого державою боргу до встановлених вимог;
5) відшкодуванням суб’єктами господарювання, які отримали кредити (позики) під державні гарантії, витрат державного бюджету, що виникли внаслідок виконання державою гарантійних зобов’язань перед кредиторами.
2. При здійсненні контролю за державним боргом та гарантованим державою боргом Рахункова палата досліджує:
1) кредитні договори та нормативно-правові акти, за якими виникають державні боргові зобов’язання та гарантійні зобов’язання, здійснюються платежі з обслуговування і погашення державного боргу та гарантованого державою боргу;
2) ефективність управління державним боргом та гарантованим державою боргом;
3) ефективність розміщення тимчасово вільних коштів єдиного казначейського рахунка і коштів валютних рахунків державного бюджету на депозитах або шляхом придбання державних цінних паперів.
Стаття 12. Особливості здійснення державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) щодо діяльності Національного банку України та інших фінансових установ
1. При здійсненні державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) щодо діяльності Національного банку України та інших фінансових установ Рахункова палата перевіряє та аналізує діяльність Національного банку України, інших фінансових установ у частині обслуговування ними коштів державного бюджету.
2. Рахункова палата в порядку здійснення контролю за надходженням коштів до державного бюджету та використанням коштів державного бюджету здійснює перевірку виконання кошторису адміністративних витрат Національного банку України.
{Частина друга статті 12 в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021}
Стаття 13. Особливості здійснення державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) щодо виконання державного замовлення та здійснення закупівель
{Назва статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2265-VIII від 21.12.2017}
1. При здійсненні державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) за ефективністю використання коштів державного бюджету, передбачених на виконання державного замовлення, Рахункова палата досліджує та оцінює систему правових, організаційних і фінансових засад державного замовлення, ефективність формування та виконання державного замовлення.
2. Державний зовнішній фінансовий контроль (аудит) щодо здійснення закупівель за рахунок коштів державного бюджету проводиться Рахунковою палатою стосовно всіх стадій закупівель і включає перевірку та аналіз законності та ефективності здійснення закупівель, дотримання передбачених процедур, оцінку своєчасності отримання товарів, послуг та проведення робіт, а також аналіз стану прозорості та додержання встановлених принципів здійснення закупівель.
{Частина друга статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2265-VIII від 21.12.2017}
Стаття 14. Особливості здійснення державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) суб’єктів господарювання, громадських чи інших організацій, які є одержувачами коштів державного бюджету
1. Рахункова палата здійснює стосовно суб’єктів господарювання, громадських чи інших організацій, які є одержувачами коштів державного бюджету, заходи державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) щодо:
використання ними коштів державного бюджету (включаючи кошти, надані у вигляді трансфертів і кредитів з бюджету);
достовірності здійснення ними розрахунків для отримання коштів державного бюджету.
Стаття 15. Особливості здійснення державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) щодо надходжень закріплених за місцевими бюджетами загальнодержавних податків і зборів або їх частки, трансфертів між державним бюджетом та місцевими бюджетами, використання коштів місцевих бюджетів у частині видатків, які визначаються функціями держави і передані на виконання Автономній Республіці Крим та місцевому самоврядуванню
1. Рахункова палата здійснює заходи державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) щодо:
1) законності, повноти нарахування, своєчасності сплати і зарахування до місцевих бюджетів закріплених за ними загальнодержавних податків і зборів або їх частки;
2) правильності визначення та розподілу, своєчасності і повноти перерахування трансфертів між державним бюджетом та місцевими бюджетами, законності та ефективності використання таких трансфертів розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів за видатками місцевих бюджетів;
3) законності та ефективності використання коштів місцевих бюджетів у частині видатків, які визначаються функціями держави і передані на виконання Автономній Республіці Крим та місцевому самоврядуванню.
2. Рахункова палата має право запитувати та одержувати у державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування наявну в них інформацію і документацію про:
1) надходження закріплених за місцевими бюджетами загальнодержавних податків і зборів або їх частки;
2) визначення, розподіл, перерахування та використання трансфертів між державним бюджетом та місцевими бюджетами;
3) використання коштів місцевих бюджетів у частині видатків, які визначаються функціями держави і передані на виконання Автономній Республіці Крим та місцевому самоврядуванню.
{Стаття 15 в редакції Закону № 2621-VIII від 22.11.2018}
Стаття 16. Особливості здійснення державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) щодо таємних видатків державного бюджету
1. При здійсненні заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) щодо таємних видатків державного бюджету Рахункова палата обов’язково враховує специфічну мету цих видатків.
2. Розгляд Рахунковою палатою звітів за результатами заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) щодо таємних видатків державного бюджету проводиться з урахуванням вимог законодавства про державну таємницю.
Розділ ІІІ
СКЛАД ТА СТРУКТУРА РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ, ПРАВОВИЙ СТАТУС ЇЇ ЧЛЕНІВ ТА ПОСАДОВИХ ОСІБ АПАРАТУ РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ
Стаття 17. Склад та структура Рахункової палати
1. Рахункова палата складається з тринадцяти членів Рахункової палати.
{Частина перша статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом № 293-IX від 14.11.2019}
2. Членами Рахункової палати є Голова Рахункової палати, його заступник та інші члени Рахункової палати.
3. Для забезпечення виконання покладених на Рахункову палату повноважень діє апарат Рахункової палати, що складається з департаментів, територіальних та інших структурних підрозділів (включаючи патронатні служби членів Рахункової палати).
Організацію роботи члена Рахункової палати забезпечує його патронатна служба у складі не більше трьох радників.
4. Структура, штатний розпис апарату Рахункової палати затверджуються Рахунковою палатою в межах бюджетних призначень на забезпечення діяльності Рахункової палати.
Гранична чисельність апарату Рахункової палати затверджується Верховною Радою України за поданням Рахункової палати в межах бюджетних призначень на забезпечення її діяльності.
5. Права, обов’язки і повноваження членів Рахункової палати та посадових осіб апарату Рахункової палати визначаються цим Законом.
Стаття 18. Статус членів Рахункової палати та посадових осіб апарату Рахункової палати
1. На члена Рахункової палати поширюється дія Закону України “Про державну службу”, крім норм щодо порядку призначення на посаду та звільнення з посади та умов оплати праці члена Рахункової палати, що встановлюються цим Законом.
2. Посадові особи апарату Рахункової палати, включаючи Секретаря Рахункової палати, є державними службовцями. Гарантії діяльності посадових осіб апарату Рахункової палати визначаються Законом України “Про державну службу”.
Секретар Рахункової палати призначається на посаду та звільняється з посади Головою Рахункової палати за його пропозицією відповідно до рішення Рахункової палати.
Інші посадові особи апарату Рахункової палати (крім радників членів Рахункової палати) призначаються на посади та звільняються з посад Секретарем Рахункової палати у порядку, встановленому Законом України “Про державну службу”.
Радники члена Рахункової палати призначаються на посади та звільняються з посад Секретарем Рахункової палати за поданням члена Рахункової палати. Припинення повноважень члена Рахункової палати є підставою для звільнення його радників.
3. Забороняється використання членом Рахункової палати, посадовою особою апарату Рахункової палати свого статусу з метою, не пов’язаною з діяльністю Рахункової палати.
Стаття 19. Вимоги до члена Рахункової палати
1. Членом Рахункової палати може бути громадянин України, не молодший тридцяти років, який володіє державною мовою та однією з офіційних мов Ради Європи, має вищу освіту не нижче ступеня магістра, загальний стаж роботи не менше семи років, стаж роботи у сфері державного контролю (аудиту), економіки, фінансів або права не менше п’яти років та бездоганну ділову репутацію.
2. Не може бути призначена на посаду члена Рахункової палати особа:
1) яка досягла шістдесятип’ятирічного віку;
2) яка за рішенням суду визнана недієздатною або дієздатність якої обмежена;
3) яка за станом здоров’я не може виконувати повноваження члена Рахункової палати;
4) яка має не зняту чи не погашену в установленому законом порядку судимість;
5) на яку протягом останнього року було накладено адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією;
{Пункт 5 частини другої статті 19 із змінами, внесеними згідно із Законом № 524-IX від 04.03.2020}
6) яка має громадянство чи підданство іншої держави;
7) яка не пройшла перевірку, передбачену законами України “Про очищення влади” та “Про запобігання корупції”;
8) яка не подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до Закону України “Про запобігання корупції”, за рік, що передує року призначення на відповідну посаду.
{Пункт 8 частини другої статті 19 із змінами, внесеними згідно із Законом № 524-IX від 04.03.2020}
3. Перебування на посаді члена Рахункової палати несумісне з обійманням посади в будь-якому органі державної влади, іншому державному органі, органі місцевого самоврядування, з представницьким мандатом, зайняттям іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю (крім викладацької, наукової та творчої діяльності), входженням до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку.
Вимоги щодо несумісності не поширюються на участь членів Рахункової палати у діяльності виборних органів релігійних та громадських організацій.
4. На члена Рахункової палати поширюються обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, передбачені Законом України “Про запобігання корупції”.
5. Член Рахункової палати не може належати до політичної партії, брати участь у політичних акціях, зборах, мітингах, походах і демонстраціях, а також страйках.
6. Член Рахункової палати під час здійснення своїх повноважень повинен додержуватися вимог Конституції і законів України, не вчиняти будь-яких дій, що компрометують посаду члена Рахункової палати і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності.
Стаття 20. Порядок призначення на посади та звільнення з посад Голови та інших членів Рахункової палати
1. Члени Рахункової палати призначаються на посади та звільняються з посад Верховною Радою України відповідно до вимог цього Закону та в порядку, встановленому Регламентом Верховної Ради України.
2. Призначення членів Рахункової палати на посади здійснюється на підставі конкурсу.
Для участі в конкурсі на посаду члена Рахункової палати кандидат на таку посаду подає до комітету Верховної Ради України, до предмета відання якого належать питання бюджету, такі документи:
1) заяву про участь у конкурсі з наданням письмової згоди на проведення спеціальної перевірки відповідно до Закону України “Про запобігання корупції” та на обробку персональних даних відповідно до Закону України “Про захист персональних даних”;
3) мотиваційний лист, в якому викладаються мотиви бути призначеним на посаду члена Рахункової палати;
4) копію паспорта громадянина України;
5) копію трудової книжки (за наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування;
{Пункт 5 частини другої статті 20 в редакції Закону № 1217-IX від 05.02.2021}
6) копію диплома про вищу освіту (з додатками);
7) декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до Закону України “Про запобігання корупції”, за рік, що передує року, в якому оприлюднено оголошення про конкурс;
{Пункт 7 частини другої статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом № 524-IX від 04.03.2020}
8) інші документи, передбачені Законом України “Про запобігання корупції”.
3. Голова Рахункової палати призначається на посаду Верховною Радою України за поданням Голови Верховної Ради України.
Голова Верховної Ради України вносить на розгляд Верховної Ради України подання про призначення на посаду Голови Рахункової палати одного із членів Рахункової палати.
4. Заступник Голови Рахункової палати обирається із складу членів Рахункової палати. Обрання та увільнення від виконання обов’язків заступника Голови Рахункової палати здійснюється на засіданні Рахункової палати шляхом відкритого голосування за поданням Голови Рахункової палати. Заступник Голови Рахункової палати вважається обраним або увільненим від виконання обов’язків, якщо таке рішення підтримала більшість від складу Рахункової палати, визначеного частиною першою статті 17 цього Закону.
{Частина четверта статті 20 в редакції Закону № 293-IX від 14.11.2019}
5. Строк повноважень членів Рахункової палати становить шість років. Одна і та сама особа не може обіймати таку посаду понад два строки.
Не пізніш як за шість місяців до закінчення строку повноважень члена Рахункової палати або протягом 14 днів з дня дострокового припинення ним повноважень оголошується конкурс на зайняття посади члена Рахункової палати відповідно до вимог цього Закону та в порядку, встановленому Регламентом Верховної Ради України.
6. Строк повноважень Голови Рахункової палати та його заступника становить шість років.
7. Голова, інший член Рахункової палати до закінчення строку його повноважень звільняється з посади Верховною Радою України у разі:
1) подання заяви про звільнення з посади за власним бажанням;
2) призначення чи обрання на іншу посаду за його згодою;
3) неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров’я протягом чотирьох місяців підряд;
3–1) досягнення шістдесяти п’яти років;
{Частину сьому статті 20 доповнено пунктом 3–1 згідно із Законом № 293-IX від 14.11.2019}
4) припинення громадянства України, наявності (набуття) громадянства іншої держави або виїзду на постійне місце проживання за межі України;
5) невідповідності обмеженням щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, визначеними Законом України “Про запобігання корупції”, що встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили;
6) набрання законної сили рішенням суду про притягнення його до відповідальності за адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією;
{Пункт 6 частини сьомої статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом № 524-IX від 04.03.2020}
7) набрання законної сили обвинувальним вироком суду стосовно нього;
8) набрання законної сили рішенням суду про визнання його активів чи активів, набутих за його дорученням іншими особами або в інших передбачених статтею 290 Цивільного процесуального кодексу України випадках, необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави;
{Частину сьому статті 20 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 263-IX від 31.10.2019}
9) порушення вимог Закону України “Про запобігання загрозам національній безпеці, пов’язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархів)” у частині подання, дотримання строків подання декларації про контакти.
{Частину сьому статті 20 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 1780-IX від 23.09.2021}
Повноваження Голови, іншого члена Рахункової палати припиняються у разі набрання законної сили рішенням суду про визнання його недієздатним або обмеження його цивільної дієздатності, визнання безвісно відсутнім чи оголошення померлим, а також у разі його смерті.
8. Голова, інший член Рахункової палати, строк повноважень якого закінчився, здійснює свої повноваження до його звільнення з посади Верховною Радою України.
Стаття 21. Повноваження Голови Рахункової палати
1) очолює Рахункову палату, здійснює загальне керівництво її діяльністю та забезпечує загальну організацію роботи Рахункової палати;
2) представляє Рахункову палату у відносинах з Верховною Радою України, її органами, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, громадськими об’єднаннями, підприємствами, установами та організаціями, органами державного фінансового контролю іноземних держав та іншими міжнародними організаціями;
3) головує на засіданнях Рахункової палати;
4) вносить на розгляд Рахункової палати пропозиції щодо загальної концепції роботи Рахункової палати, кадрової політики, проектів кошторису Рахункової палати, структури і штатного розпису апарату Рахункової палати;
5) вносить на розгляд Рахункової палати пропозиції щодо призначення на посаду та звільнення з посади Секретаря Рахункової палати і відповідно до рішення Рахункової палати призначає на посаду та звільняє з посади Секретаря Рахункової палати;
6) інформує Верховну Раду України про результати здійснення державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту);
7) підписує рішення Рахункової палати та протоколи засідань Рахункової палати;
8) здійснює зв’язки з громадськістю та медіа;
9) здійснює інші повноваження відповідно до цього Закону та інших законів України.
2. Голова Рахункової палати у межах своїх повноважень видає накази та розпорядження.
3. У разі відсутності Голови Рахункової палати або неможливості здійснення ним своїх повноважень заступник Голови Рахункової палати тимчасово виконує повноваження Голови Рахункової палати.
Стаття 22. Повноваження Секретаря Рахункової палати
1. Секретар Рахункової палати за посадою є керівником апарату Рахункової палати.
2. Секретар Рахункової палати:
1) організовує забезпечення діяльності Рахункової палати;
2) здійснює керівництво апаратом Рахункової палати з питань її організаційного, інформаційного, довідкового, матеріально-технічного забезпечення;
3) забезпечує підготовку і проведення засідань Рахункової палати, включаючи ведення їх протоколів;
4) підписує протоколи засідань Рахункової палати;
5) подає Голові Рахункової палати попередні пропозиції щодо загальної концепції роботи Рахункової палати, кадрової політики, проектів кошторису Рахункової палати, структури і штатного розпису апарату Рахункової палати;
6) призначає на посади та звільняє з посад посадових осіб апарату Рахункової палати відповідно до цього Закону, накладає дисциплінарні стягнення, застосовує заохочення до таких посадових осіб;
7) забезпечує взаємодію апарату Рахункової палати з апаратами інших державних органів, органів місцевого самоврядування;
8) забезпечує розгляд звернень юридичних та фізичних осіб, що надходять до Рахункової палати;
9) здійснює інші повноваження, пов’язані із забезпеченням діяльності Рахункової палати.
Стаття 23. Повноваження члена Рахункової палати
1. Член Рахункової палати забезпечує здійснення заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) відповідно до рішення Рахункової палати. Для виконання своїх повноважень член Рахункової палати надає доручення відповідному департаменту (департаментам) та/або територіальному підрозділу (підрозділам).
Член Рахункової палати несе персональну відповідальність за результати своєї роботи.
У разі забезпечення здійснення заходу державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) двома або більше членами Рахункової палати, вони несуть спільну відповідальність за результати їхньої роботи.
{Частину першу статті 23 доповнено абзацом третім згідно із Законом № 293-IX від 14.11.2019}
1) готує пропозиції щодо планування заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) за закріпленими напрямами;
2) координує з іншими членами Рахункової палати роботу щодо здійснення заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту);
3) створює для здійснення заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) контрольні групи, призначає керівників таких груп або очолює такі групи, залучаючи у разі необхідності працівників різних департаментів;
4) координує роботу контрольних груп щодо здійснення заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту);
5) підписує звіти за результатами здійснення заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) і представляє звіти на засіданні Рахункової палати;
6) за рішенням Рахункової палати представляє її у відносинах з іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, суб’єктами господарювання в Україні та за кордоном;
7) подає Секретарю Рахункової палати пропозиції щодо призначення на посади та звільнення з посад своїх радників;
8) має право вимагати у межах своїх повноважень невідкладного прийому міністрами, іншими керівниками державних органів, керівниками органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, громадських об’єднань, підприємств, установ, організацій незалежно від підпорядкування, виду діяльності та форми власності, їх посадовими та службовими особами;
9) може бути присутнім у встановленому порядку на засіданнях Верховної Ради України, її органів, Кабінету Міністрів України, інших державних органів та брати участь в обговоренні питань, що стосуються компетенції Рахункової палати.
Член Рахункової палати може бути присутнім на засіданнях Верховної Ради України, її органів та виступати з питань, що стосуються компетенції Рахункової палати, за дорученням Голови Рахункової палати.
{Пункт 9 частини другої статті 23 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 1052-IX від 03.12.2020}
Стаття 24. Умови оплати праці членів Рахункової палати і посадових осіб апарату Рахункової палати та гарантії їх соціального захисту
1. Посадовий оклад Голови Рахункової палати становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, заступника Голови Рахункової палати – 27 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, іншого члена Рахункової палати – 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Членам Рахункової палати можуть встановлюватися надбавки, доплати, премії та інші виплати в межах відповідних бюджетних призначень у порядку та розмірах, визначених рішенням Рахункової палати.
{Частину першу статті 24 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 2621-VIII від 22.11.2018}
{Частина перша статті 24 в редакції Закону № 1774-VIII від 06.12.2016; із змінами, внесеними згідно із Законами № 2478-VIII від 03.07.2018, № 2621-VIII від 22.11.2018}
2. Умови оплати праці посадових осіб апарату Рахункової палати визначаються відповідно до Закону України “Про державну службу”.
3. Члени Рахункової палати підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Членам Рахункової палати надається щорічна оплачувана відпустка тривалістю 45 календарних днів.
{Частину третю статті 24 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 2621-VIII від 22.11.2018}
4. Питання соціального захисту посадових осіб апарату Рахункової палати регулюються законодавством про працю і державну службу.
Розділ ІV
ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ
Стаття 25. Засідання Рахункової палати
1. Основною організаційною формою діяльності Рахункової палати є засідання Рахункової палати, що проводяться у формі відкритих слухань, на яких мають право бути присутніми народні депутати України, представники державних органів, громадськості. Якщо оприлюднення інформації, що розглядатиметься на засіданні, може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню кримінальному правопорушенню, з дотриманням вимог, передбачених частиною другою статті 6 Закону України “Про доступ до публічної інформації”, можуть проводитися закриті засідання Рахункової палати.
{Частина перша статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законом № 720-IX від 17.06.2020}
2. Рахункова палата на своїх засіданнях розглядає та вирішує питання:
1) загальної концепції роботи та розвитку Рахункової палати;
2) затвердження структури апарату Рахункової палати;
3) затвердження штатного розпису апарату Рахункової палати;
4) затвердження кошторису Рахункової палати;
5) затвердження методик та методологій здійснення державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) Рахунковою палатою;
6) затвердження Регламенту Рахункової палати;
7) визначення напрямів діяльності Рахункової палати, закріплення цих напрямів за членами Рахункової палати;
8) затвердження планів роботи Рахункової палати;
9) затвердження звітів, прийняття рішень за результатами здійснення заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту);
10) затвердження щорічного звіту Рахункової палати;
11) організації зв’язків з громадськістю та медіа;
12) розвитку міжнародних відносин у межах компетенції Рахункової палати;
13) внесення на розгляд Верховної Ради України подання про дострокове припинення повноважень Голови, іншого члена Рахункової палати;
14) інші питання, пов’язані з виконанням повноважень Рахункової палати.
3. Засідання Рахункової палати проводяться згідно із затвердженим планом, але не рідше ніж один раз на місяць.
Засідання Рахункової палати скликаються та їх порядок денний формується Головою Рахункової палати, а в разі його відсутності – заступником Голови Рахункової палати. У разі відсутності Голови Рахункової палати та його заступника члени Рахункової палати для ведення засідання обирають головуючого з числа присутніх на засіданні членів Рахункової палати.
Засідання Рахункової палати з пропозиціями щодо його порядку денного може бути скликане не менш як однією третиною складу Рахункової палати, визначеного частиною першою статті 17 цього Закону, з обов’язковим повідомленням усіх членів Рахункової палати про таке засідання.
4. Засідання Рахункової палати є правомочним у разі присутності на ньому не менш як двох третин її складу, визначеного частиною першою статті 17 цього Закону.
5. На засіданнях Рахункової палати ведеться протокол, який підписується головуючим на засіданні та Секретарем Рахункової палати. Протокол доводиться до відома всіх членів Рахункової палати.
Стаття 26. Рішення Рахункової палати
1. Рішення Рахункової палати приймаються на засіданні Рахункової палати.
2. Рішення Рахункової палати приймаються відкритим голосуванням більшістю голосів від кількості присутніх на засіданні членів Рахункової палати (за винятком випадків, передбачених цим Законом) і підписуються Головою Рахункової палати або особою, яка головувала на засіданні Рахункової палати.
{Частина друга статті 26 із змінами, внесеними згідно із Законом № 293-IX від 14.11.2019}
3. Член Рахункової палати, присутній на засіданні Рахункової палати, який не погоджується з прийнятим рішенням, має право викласти окрему думку, що в письмовій формі додається до протоколу засідання Рахункової палати, та має право інформувати про це Верховну Раду України та її органи, а також інші державні органи, органи місцевого самоврядування, яких стосується таке рішення.
Стаття 27. Планування роботи Рахункової палати
1. Рахункова палата здійснює свою діяльність згідно з планами роботи, які затверджуються на засіданні Рахункової палати.
2. Звернення Верховної Ради України, її комітетів та інших органів, депутатські запити і звернення, звернення Президента України, Кабінету Міністрів України з пропозиціями про здійснення Рахунковою палатою заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) розглядаються на засіданні Рахункової палати щодо прийняття рішення про їх включення до планів роботи. У разі неврахування таких звернень, запитів у плані роботи Рахункова палата надає аргументовану відповідь у встановленому порядку.
3. Рахункова палата з власної ініціативи або на підставі звернень суб’єктів, передбачених частиною другою цієї статті, може здійснювати позапланові заходи державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту). Рішення про здійснення таких заходів приймається на засіданні Рахункової палати.
Рахункова палата здійснює позапланові заходи державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) відповідно до рішення Верховної Ради України, прийнятого у порядку, передбаченому Регламентом Верховної Ради України.
Стаття 28. Регламент Рахункової палати
1. Процедура організації роботи Рахункової палати, територіальних та інших структурних підрозділів її апарату, питання взаємовідносин між структурними підрозділами, членами Рахункової палати та посадовими особами апарату Рахункової палати, інші питання внутрішньої організації діяльності визначаються цим Законом та Регламентом Рахункової палати.
2. Регламент Рахункової палати та зміни до нього затверджуються на засіданні Рахункової палати не менш як двома третинами голосів від складу Рахункової палати, визначеного частиною першою статті 17 цього Закону, та оприлюднюються на офіційному веб-сайті Рахункової палати.
Стаття 29. Допоміжні органи Рахункової палати
1. Рахункова палата для забезпечення здійснення своїх повноважень може утворювати тимчасові консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи. Завдання, склад та організація роботи таких допоміжних органів визначаються Рахунковою палатою.
2. Фінансове забезпечення допоміжних органів Рахункової палати здійснюється за рахунок та у межах бюджетних призначень на забезпечення діяльності Рахункової палати.
Стаття 30. Інформація про діяльність Рахункової палати
1. Рахункова палата щороку готує та не пізніше 1 травня року, наступного за звітним, подає Верховній Раді України щорічний звіт про свою діяльність. Одночасно із поданням Верховній Раді України щорічного звіту Рахункова палата розміщує його на своєму офіційному веб-сайті для відкритого доступу у формі відкритих даних відповідно до Закону України “Про доступ до публічної інформації”.
Щорічний звіт про діяльність Рахункової палати має містити інформацію про:
1) проведені Рахунковою палатою контрольні заходи з обов’язковим зазначенням:
виявлених відхилень, недоліків і порушень;
переданих до правоохоронних органів матеріалів щодо виявлених ознак кримінальних або адміністративних правопорушень і вжитих правоохоронними органами заходів реагування;
наданих рекомендацій (пропозицій) і наслідків реагування об’єктів контролю на такі рекомендації (пропозиції);
2) кадрове і фінансове забезпечення діяльності Рахункової палати, включаючи чисельність працівників апарату Рахункової палати та їх склад, виконання кошторису Рахункової палати;
3) оцінку результативності та ефективності діяльності Рахункової палати із зазначенням стану виконання плану роботи та звіту про виконання паспорта бюджетної програми;
4) співробітництво з вищими органами фінансового контролю інших держав, міжнародними організаціями;
5) результати зовнішнього аудиту Рахункової палати та зовнішнього оцінювання діяльності Рахункової палати у разі здійснення таких заходів;
6) інформацію про стан виконання об’єктом контролю рекомендацій (пропозицій) Рахункової палати;
{Частину першу статті 30 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 1052-IX від 03.12.2020}
7) інші питання, визнані Рахунковою палатою необхідними для пояснення звіту.
Голова Рахункової палати представляє такий щорічний звіт на пленарному засіданні Верховної Ради України.
2. Рахункова палата регулярно оприлюднює у медіа інформацію про свою діяльність, включаючи звіти про здійснені заходи державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту), а також розміщує таку інформацію, плани роботи та рішення Рахункової палати на своєму офіційному веб-сайті у формі відкритих даних відповідно до Закону України “Про доступ до публічної інформації”.
Розділ V
ПОРЯДОК ДІЯЛЬНОСТІ РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ
Стаття 31. Підстава для здійснення заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту)
1. Підставою для здійснення заходу державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) є план роботи Рахункової палати або рішення Рахункової палати про здійснення позапланового заходу державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) та підписане на виконання такого заходу членом Рахункової палати відповідне доручення. У дорученні зазначаються підстава, мета, предмет, строк здійснення заходу державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту), а також склад контрольної групи.
2. Порядок, правила та процедура здійснення заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) визначаються цим Законом та відповідно до цього Закону Регламентом Рахункової палати.
Стаття 32. Права і обов’язки осіб, які входять до складу контрольної групи Рахункової палати
1. Під час здійснення заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) особи, які входять до складу контрольної групи Рахункової палати, мають право:
1) безперешкодно входити до будь-яких приміщень і сховищ об’єкта контролю;
2) запитувати і вивчати оригінали документів та інші матеріали, дані на електронних носіях, одержувати у визначений керівником контрольної групи термін копії, витяги з документів (у тому числі електронних);
3) ознайомлюватися в установленому законом порядку з документами та матеріалами, що містять інформацію з обмеженим доступом;
4) вимагати від посадових осіб об’єкта контролю невідкладного усунення виявлених порушень і надання у визначений строк письмової інформації про це;
5) отримувати усні та письмові пояснення від посадових осіб об’єкта контролю;
6) за рішенням суду опечатувати каси та касові приміщення, склади, комори, архіви та інші приміщення об’єкта контролю, вилучати документи із складанням відповідного акта та опису вилучених документів.
2. Особи, які входять до складу контрольної групи Рахункової палати, під час здійснення заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) зобов’язані:
1) невідкладно доповідати члену Рахункової палати, відповідальному за здійснення заходу державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту), про виявлені факти заподіяння шкоди державі, вживати заходів із запобігання таким фактам у подальшому;
2) дотримуватися принципів незалежності, законності, повноти, об’єктивності, достовірності та обґрунтованості;
3) приймати від посадових осіб об’єкта контролю подані за їх ініціативою усні та письмові заяви, зауваження, пояснення і проводити перевірку порушених у зверненнях питань;
4) не розголошувати інформацію про об’єкт контролю до розгляду матеріалів на засіданні Рахункової палати, крім випадків, передбачених пунктом 1 цієї частини;
5) невідкладно повідомляти керівнику контрольної групи про всі випадки перешкоджання або неправомірного втручання посадових осіб об’єкта контролю або інших осіб у здійснення заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту), фіксувати такі випадки і вживати передбачених законом заходів для притягнення до відповідальності винних у вчиненні таких правопорушень;
6) заявляти про самовідвід від участі у здійсненні заходу державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) за наявності обставин, що вказують на потенційний конфлікт інтересів.
Члени Рахункової палати та посадові особи апарату Рахункової палати самостійно приймають рішення в межах своїх повноважень. Вони зобов’язані відмовитися від виконання будь-яких наказів, розпоряджень або вказівок, що суперечать закону, а також ужити інших заходів, передбачених законом.
3. Члени Рахункової палати та посадові особи апарату Рахункової палати за свої протиправні дії чи бездіяльність несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність.
4. Члени Рахункової палати та посадові особи апарату Рахункової палати притягаються до відповідальності за порушення порядку розкриття інформації з обмеженим доступом, що стала їм відомою у зв’язку з їх службовою діяльністю.
Стаття 33. Права та обов’язки посадових осіб об’єкта контролю
1. Посадові особи об’єкта контролю мають право:
1) вимагати від посадових осіб апарату Рахункової палати доручення, підписане відповідним членом Рахункової палати, на здійснення заходу державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту);
2) бути присутніми під час здійснення заходу державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) та надавати пояснення з питань, що виникають під час його здійснення, ознайомлюватися та отримувати за результатами аудиту ефективності, фінансового аудиту акт до його підписання;
3) порушувати питання про відвід посадових осіб апарату Рахункової палати від участі у здійсненні заходу державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) перед членом Рахункової палати або про відвід члена Рахункової палати – перед Рахунковою палатою (із аргументацією причин відводу). Питання про відвід вирішується у п’ятиденний строк з дня надходження звернення: щодо члена Рахункової палати – на засіданні Рахункової палати, щодо посадових осіб апарату Рахункової палати – членом Рахункової палати. Розгляд питання про відвід не перешкоджає здійсненню заходу державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту);
4) оскаржувати в установленому законом порядку рішення, дії або бездіяльність членів Рахункової палати та посадових осіб апарату Рахункової палати.
2. Посадові особи об’єкта контролю зобов’язані:
1) сприяти у здійсненні заходу державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту), у тому числі виділити контрольній групі для проведення такого заходу окреме приміщення, що опечатується, обладнане засобами зв’язку і комп’ютерною технікою;
2) не перешкоджати законній діяльності осіб, які входять до складу контрольної групи Рахункової палати, під час виконання ними заходу державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) та виконувати законні вимоги таких посадових осіб, у тому числі надавати у визначений керівником контрольної групи строк для ознайомлення оригінали документів та інші матеріали, дані на електронних носіях, копії, витяги з документів (у тому числі електронних), підписати акт за результатами здійснення аудиту ефективності, фінансового аудиту;
3) вживати невідкладних заходів щодо усунення виявлених порушень, відшкодування в установленому порядку заподіяної державі шкоди;
4) надавати відповіді на запити членів Рахункової палати протягом чотирнадцяти днів з дня отримання запиту, якщо у ньому не встановлено інший строк.
3. Невиконання законних вимог членів Рахункової палати та посадових осіб апарату Рахункової палати, створення перешкод у їх роботі, надання їм завідомо неправдивої інформації, а так само недодержання визначених ними строків надання інформації тягне за собою встановлену законом відповідальність.
Стаття 34. Акт за результатами здійснення аудиту ефективності, фінансового аудиту
1. За результатами здійснення аудиту ефективності, фінансового аудиту складається акт, у якому зазначаються: фактичний стан справ щодо предмета аудиту, а в разі виявлення фактів порушень законодавства або недоліків ці факти зазначаються з наведенням інформації про акти законодавства, що порушені, а також розмір заподіяних збитків, факти неефективного використання коштів державного бюджету. В акті наводиться перелік документів, інших матеріалів, які перевірялися, аналізувалися, оцінювалися під час здійснення аудиту ефективності, фінансового аудиту.
2. Керівник контрольної групи несе персональну відповідальність за об’єктивність та обґрунтованість викладених у акті фактів.
3. Акт підписується керівником контрольної групи, членами контрольної групи та керівником об’єкта контролю (а в разі його відсутності – посадовою особою об’єкта контролю, яка його заміщує).
Примірник підписаного акта надається об’єкту контролю.
4. За наявності зауважень щодо змісту акта керівник об’єкта контролю (а в разі його відсутності – посадова особа об’єкта контролю, яка його заміщує) підписує такий акт із застереженнями та подає (надсилає) у строк, визначений Регламентом Рахункової палати, але не пізніше п’яти робочих днів, члену Рахункової палати, відповідальному за здійснення аудиту ефективності, фінансового аудиту, аргументовані письмові зауваження стосовно положень акта, з якими не погоджується. Такі зауваження додаються до акта і є його невід’ємною частиною, а також розглядаються членом Рахункової палати під час складання звіту за результатами здійснення заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту).
Стаття 35. Звіт за результатами здійснення заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту)
1. За результатами здійснення заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) складається звіт, складовими частинами якого є акт (у разі наявності), висновки та рекомендації (пропозиції).
У звіті щодо фінансового аудиту, аудиту ефективності та аудиту відповідності обов’язково наводяться висновки за критеріями, встановленими відповідно частинами третьою, четвертою та п’ятою статті 4 цього Закону.
{Абзац другий частини першої статті 35 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3621-IX від 21.03.2024}
2. Звіт підписує та представляє на засіданні Рахункової палати член Рахункової палати, відповідальний за здійснення відповідного заходу державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту).
3. Не пізніш як за сім робочих днів до розгляду на засіданні Рахункової палати проект звіту обговорюється відповідним членом Рахункової палати та уповноваженою посадовою особою об’єкта контролю. У п’ятиденний строк об’єкт контролю може надати письмові зауваження щодо змісту проекту звіту відповідному члену Рахункової палати, який їх розглядає та складає довідку про результати розгляду зауважень. Такі зауваження і довідка додаються до звіту і є його невід’ємними частинами.
4. Після затвердження на засіданні Рахункової палати звіт надсилається об’єкту контролю.
5. Вимоги щодо змісту звіту, порядок його складання, обговорення та розгляду визначаються цим Законом та Регламентом Рахункової палати.
Стаття 36. Реагування на рішення Рахункової палати, прийняте за результатами обговорення звіту
1. За результатами обговорення на засіданні Рахункової палати звіту, складеного за результатами здійснення заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту), Рахункова палата приймає рішення, яке надсилає разом із відповідним звітом об’єкту контролю.
Вимоги до складання та оформлення рішень Рахункової палати, прийнятих за результатами обговорення звітів, визначаються цим Законом та Регламентом Рахункової палати.
2. Рішення, прийняте за результатами обговорення звіту, підлягає розгляду об’єктом контролю.
Об’єкт контролю у місячний строк інформує Рахункову палату про результати розгляду рішення Рахункової палати, заплановані та вжиті у зв’язку з цим заходи.
Якщо об’єкт контролю не поінформував Рахункову палату про результати розгляду її рішення або якщо Рахункова палата визнала неналежними заходи, заплановані та вжиті об’єктом контролю у зв’язку з її рішенням, Рахункова палата інформує про це відповідні органи влади, а також громадськість через медіа.
3. Рішення Рахункової палати та результати їх розгляду об’єктом контролю оприлюднюються на офіційному веб-сайті Рахункової палати, крім інформації з обмеженим доступом.
Розділ VІ
ВІДНОСИНИ РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ З ІНШИМИ ДЕРЖАВНИМИ ОРГАНАМИ
Стаття 37. Відносини Рахункової палати з Верховною Радою України та її органами
1. Рахункова палата взаємодіє з Верховною Радою України та її органами в порядку, визначеному цим Законом, Регламентом Верховної Ради України та іншими законами, що передбачає, зокрема:
призначення і звільнення Верховною Радою України Голови та інших членів Рахункової палати;
інформування Верховної Ради України та її органів про результати здійснення Рахунковою палатою заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту);
подання і представлення Верховній Раді України щорічного звіту про результати діяльності Рахункової палати;
заслуховування Верховною Радою України та її органами доповідей та інформацій (повідомлень) членів Рахункової палати щодо здійснення заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту);
надання Рахунковою палатою в межах компетенції консультацій Верховній Раді України;
участь народних депутатів України у засіданнях Рахункової палати;
участь членів Рахункової палати у засіданнях Верховної Ради України та її органів.
Стаття 38. Відносини Рахункової палати з Президентом України
1. Рахункова палата може бути залучена до підготовки проектів актів Президента України з питань, що належать до компетенції Рахункової палати.
2. Члени Рахункової палати та посадові особи апарату Рахункової палати можуть за їхньою згодою включатися до складу консультативних і дорадчих органів, що утворюються Президентом України, та брати участь у роботі таких органів на громадських засадах.
3. Рахункова палата може звернутися до Президента України з пропозицією щодо зупинення дії акта Кабінету Міністрів України з мотивів невідповідності його Конституції України, скасування рішень голів місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції та законам України, іншим актам законодавства України.
Стаття 39. Відносини Рахункової палати з Кабінетом Міністрів України
1. Кабінет Міністрів України на запит Рахункової палати надає статистичну, фінансову та іншу інформацію, необхідну для виконання нею повноважень, установлених Конституцією та законами України.
2. Рахункова палата може звернутися до Кабінету Міністрів України з обґрунтованою пропозицією призупинити дію або скасувати акт Кабінету Міністрів України з питань фінансів і бюджету з мотивів його невідповідності законам України.
3. Рахункова палата надає Кабінету Міністрів України відомості про результати здійснених Рахунковою палатою стосовно органів виконавчої влади, об’єктів державної власності заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту), а також пропозиції щодо притягнення до передбаченої законом відповідальності осіб, винних у порушенні вимог законодавства, нецільовому та неефективному використанні коштів, заподіянні матеріальної шкоди державі. Кабінет Міністрів України інформує Рахункову палату про вжиті за результатами розгляду таких відомостей заходи.
Стаття 40. Відносини Рахункової палати з органом державного фінансового контролю
1. Рахункова палата взаємодіє з органом державного фінансового контролю відповідно до законів України та прийнятих на їх виконання інших нормативно-правових актів.
2. Рахункова палата може надавати методичну, методологічну та консультативну допомогу органу державного фінансового контролю.
Стаття 41. Відносини Рахункової палати з правоохоронними органами
1. Рахункова палата у разі виявлення при здійсненні заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) ознак кримінального або адміністративного правопорушення протягом семи днів повідомляє про них органи Бюро економічної безпеки України та інші відповідні правоохоронні органи.
{Частина перша статті 41 в редакції Закону № 1150-IX від 28.01.2021}
2. Відповідні правоохоронні органи за наслідками розгляду матеріалів Рахункової палати інформують її про вжиті заходи реагування.
Розділ VІІ
АУДИТ РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ
Стаття 42. Внутрішній аудит Рахункової палати
1. Рахункова палата перевіряє діяльність своїх структурних підрозділів шляхом проведення внутрішнього аудиту.
2. Регламентом Рахункової палати визначається порядок та періодичність проведення внутрішнього аудиту в Рахунковій палаті.
3. Звіт за результатами внутрішнього аудиту розглядається на засіданні Рахункової палати.
Стаття 43. Зовнішній аудит Рахункової палати та зовнішнє оцінювання її діяльності
1. За результатами представлення щорічного звіту про діяльність Рахункової палати Верховна Рада України може прийняти рішення про здійснення зовнішнього аудиту Рахункової палати.
Зовнішній аудит Рахункової палати може здійснюватися один раз на три роки аудиторською фірмою, що має досвід у проведенні аудиту за міжнародними стандартами аудиту. Одна і та сама аудиторська фірма не має права здійснювати такий аудит більш як три рази підряд.
Верховна Рада України за поданням комітету Верховної Ради України, до предмета відання якого належать питання бюджету, визначає аудиторську фірму, строки та фінансове забезпечення здійснення зовнішнього аудиту Рахункової палати.
2. Зовнішнє оцінювання діяльності Рахункової палати щодо відповідності міжнародним стандартам аудиту може здійснюватися одним із провідних членів міжнародної організації вищих органів фінансового контролю (INTOSAI) за зверненням Рахункової палати.
3. Звіти про результати зовнішнього аудиту Рахункової палати та зовнішнього оцінювання діяльності Рахункової палати у разі здійснення таких заходів розміщуються на офіційному веб-сайті Рахункової палати.
Розділ VІІІ
ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
2. Визнати такими, що втратили чинність:
Закон України “Про Рахункову палату” (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 43, ст. 212 із наступними змінами);
Постанову Верховної Ради України “Про порядок введення в дію Закону України “Про Рахункову палату” (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 43, ст. 213);
Постанову Верховної Ради України “Про чинність Закону України “Про Рахункову палату” (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 24, ст. 136);
Постанову Верховної Ради України “Про створення територіальних представництв Рахункової палати” (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 38, ст. 481).
3. Голова та інші члени Рахункової палати, призначені на посади до набрання чинності цим Законом, перебувають на посадах та виконують свої повноваження до призначення Верховною Радою України нового складу Рахункової палати.
У двомісячний строк з дня набрання чинності цим Законом Верховна Рада України призначає новий склад Рахункової палати у порядку, встановленому цим Законом.
4. Вимоги до члена Рахункової палати щодо володіння однією з офіційних мов Ради Європи, передбачені частиною першою статті 19 цього Закону, застосовуються з 1 січня 2017 року.
4–1. Установити, що до призначення Верховною Радою України складу Рахункової палати, встановленого частиною першою статті 17 цього Закону (із змінами, внесеними Законом України від 14 листопада 2019 року № 293-IX “Про внесення змін до Бюджетного кодексу України”), засідання Рахункової палати є правомочним у разі присутності на ньому не менш як двох третин від фактично призначеної Верховною Радою України кількості членів Рахункової палати.
{Розділ VІІІ доповнено пунктом 4–1 згідно із Законом № 293-IX від 14.11.2019}
4–2. Комітету Верховної Ради України, до предмета відання якого належать питання бюджету, разом з Апаратом Верховної Ради України не пізніше трьох місяців з дня набрання чинності Законом України від 14 листопада 2019 року № 293-IX “Про внесення змін до Бюджетного кодексу України” забезпечити проведення конкурсу для допризначення чотирьох членів Рахункової палати і внести на розгляд Верховної Ради України відповідні матеріали.
{Розділ VІІІ доповнено пунктом 4–2 згідно із Законом № 293-IX від 14.11.2019}
5. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
1) у Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до № 51, ст. 1122):
а) статтю 188–19 викласти в такій редакції:
“Стаття 188–19. Невиконання законних вимог народного депутата України, Рахункової палати, члена Рахункової палати
Недодержання встановлених законом строків надання відповіді на звернення народного депутата України, надання неправдивої або неповної інформації на таке звернення –
тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від десяти до двадцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, –
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Недодержання встановлених законом строків надання відповіді на запит народного депутата України, надання неправдивої або неповної інформації на такий запит –
тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від ста до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною третьою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, –
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двохсот п’ятдесяти до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Невиконання законних вимог Рахункової палати, члена Рахункової палати, створення перешкод у їх роботі під час здійснення ними своїх повноважень, надання неправдивої або неповної інформації або ненадання інформації у строк, встановлений законом, –
тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від ста до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною п’ятою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, –
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двохсот п’ятдесяти до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян”;
б) у частині першій статті 255:
в абзаці “Рахункової палати (статті 164–12, 164–14, 188–19)” цифри “188–19” замінити словами та цифрами “частини п’ята і шоста статті 188–19“;
в абзаці “відділу контролю Апарату Верховної Ради України (стаття 188–19)” слово та цифри “(стаття 188–19)” замінити словами та цифрами “(частини перша – четверта статті 188–19)”;
2) у Кримінальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 25-26, ст. 131):
в абзаці першому частини першої статей 112 та 346 слова “Голови Рахункової палати” замінити словами “Голови або іншого члена Рахункової палати”;
в абзаці першому частини першої статті 344 слова “члена Рахункової палати” замінити словами “іншого члена Рахункової палати”;
доповнити статтею 351–1 такого змісту:
“Стаття 351–1. Перешкоджання діяльності Рахункової палати, члена Рахункової палати
1. Невиконання службовою особою законних вимог Рахункової палати, члена Рахункової палати, створення штучних перешкод у їх роботі, надання їм завідомо неправдивої інформації –
караються штрафом від ста до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років”;
3) у Кримінальному процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., №№ 9-13, ст. 88):
а) пункт 5 частини першої статті 480 викласти в такій редакції:
“5) Голови, іншого члена Рахункової палати”;
б) у пункті 2 частини першої статті 481 слова “Голові Рахункової палати, його першому заступнику, заступнику, головному контролеру, секретарю Рахункової палати” замінити словами “Голові або іншому члену Рахункової палати”;
4) частину шосту статті 27 Закону України “Про державну таємницю” (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 49, ст. 428; 2004 р., № 23, ст. 320; 2008 р., № 27-28, ст. 252) після слів “Голові Служби безпеки України” доповнити словами “Голові та іншим членам Рахункової палати”;
5) у Регламенті Верховної Ради України, затвердженому Законом України “Про Регламент Верховної Ради України” (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 14-17, ст. 133 із наступними змінами):
а) частину першу статті 49 після слів та цифр “частина друга статті 157” доповнити словами та цифрами “частина сьома статті 161”;
б) статтю 161 доповнити частиною сьомою такого змісту:
“7. Верховна Рада може прийняти процедурне рішення про здійснення Рахунковою палатою позапланового заходу державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) за ініціативою не менш як однієї депутатської фракції (депутатської групи).
Таке питання не може розглядатися Верховною Радою більше одного разу протягом однієї чергової сесії Верховної Ради від однієї депутатської фракції (депутатської групи)”;
у назві слова “Голови Рахункової палати” виключити;
у частині першій цифри “16” та слова “Голову Рахункової палати” виключити;
у частині другій слова “Про Рахункову палату” виключити;
у частині третій слова “Голови Рахункової палати” виключити;
г) доповнити статтею 208–2 такого змісту:
“Стаття 208–2. Порядок призначення на посади та звільнення з посад Голови та інших членів Рахункової палати
1. Відповідно до пункту 16 частини першої статті 85 Конституції України Верховна Рада призначає на посади і звільняє з посад Голову та інших членів Рахункової палати у порядку, передбаченому цією статтею, та з урахуванням особливостей, визначених Законом України “Про Рахункову палату”.
2. Не пізніш як за шість місяців до закінчення строку повноважень члена Рахункової палати або протягом 14 днів з дня дострокового припинення ним повноважень оголошується конкурс на зайняття посади члена Рахункової палати.
Оголошення про умови та строки проведення такого конкурсу розміщується на офіційному веб-сайті Верховної Ради та публікується в газеті “Голос України” за поданням комітету, до предмета відання якого належать питання бюджету.
Для участі у конкурсі на зайняття посади члена Рахункової палати кандидат на таку посаду подає до комітету, до предмета відання якого належать питання бюджету, документи за переліком, визначеним Законом України “Про Рахункову палату”.
Інформація про кандидатів, які подали документи, розміщується на офіційному веб-сайті Верховної Ради протягом п’яти робочих днів з дня закінчення строку для подання документів.
3. Комітет, до предмета відання якого належать питання бюджету, розглядає документи, подані кандидатами на посади членів Рахункової палати, і попередньо обговорює кандидатів щодо їх відповідності вимогам, встановленим Законом України “Про Рахункову палату”, та подає на розгляд Верховної Ради рішення з висновками щодо кожного кандидата.
Рішення комітету, до предмета відання якого належать питання бюджету, та відомості про кандидатів на посади членів Рахункової палати (частина друга статті 205 цього Регламенту) надаються народним депутатам не пізніш як за три дні до розгляду Верховною Радою відповідного питання.
4. Обговорення кандидатів на посади членів Рахункової палати проводиться в порядку, передбаченому частиною восьмою статті 205 цього Регламенту.
5. Відбір на посади членів Рахункової палати здійснюється Верховною Радою відкритим рейтинговим голосуванням по кожному кандидату окремо.
Верховна Рада призначає членів Рахункової палати списком, визначеним за підсумками рейтингового голосування, відповідно до кількості вакантних посад відкритим голосуванням більшістю голосів народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради.
Якщо за список кандидатів на посади членів Рахункової палати не отримано необхідної для призначення кількості голосів народних депутатів, оголошується повторний конкурс, який проводиться відповідно до процедури, визначеної цією статтею.
6. Звільнення з посад членів Рахункової палати здійснюється відкритим голосуванням більшістю голосів народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради за наявності рішення комітету, до предмета відання якого належать питання бюджету.
7. Голова Рахункової палати призначається на посаду Верховною Радою за поданням Голови Верховної Ради України.
Голова Верховної Ради України вносить на розгляд Верховної Ради подання про призначення на посаду Голови Рахункової палати одного з членів Рахункової палати.
Призначення на посаду та звільнення з посади Голови Рахункової палати здійснюється відкритим голосуванням більшістю голосів народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради.
8. Рішення щодо призначення на посаду та звільнення з посади Голови, іншого члена Рахункової палати оформляється відповідною постановою Верховної Ради”;
у назві слова “членів Рахункової палати” виключити;
у частині першій цифри “16” та слова “членів Рахункової палати” і “Про Рахункову палату” виключити;
у частині другій слова “(крім членів Рахункової палати)” виключити;
6) у Законі України “Про запобігання корупції” (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 49, ст. 2056; 2015 р., № 17, ст. 118):
а) у підпункті “а” пункту 1 частини першої статті 3 слова “Голова Рахункової палати” замінити словами “Голова та інші члени Рахункової палати”;
б) у частині першій статті 19:
в абзаці четвертому слова “Рахунковій палаті – шляхом затвердження Колегією палати, а у” виключити;
в абзаці п’ятому слова “Центральній виборчій комісії” замінити словами “Рахунковій палаті, Центральній виборчій комісії”.
6. Кабінету Міністрів України у двомісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:
подати до Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів України у відповідність із цим Законом;
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
7. Рахунковій палаті у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.
Error: Contact form not found.
google 
