Роз’яснення НАЗК щодо особливостей зазначення вартості цінного рухомого майна

При відображенні відомостей про вартість цінного рухомого майна слід керуватись загальними правилами зазначення вартості об’єктів декларування, наведеними у відповіді на запитання 61 цих Роз’яснень. 

При поданні першої декларації відповідно до вимог Закону суб’єкт декларування зазначає відомості про все цінне рухоме майно, в тому числі набуте до її подання, вартість якого перевищує 100 ПМ, що належить йому або членам його сім’ї на праві приватної власності, у тому числі спільної, або перебуває в його чи їх володінні або користуванні незалежно від форми правочину, внаслідок якого набуте таке право, станом на кінець звітного періоду (за умови, що його право володіння або користування виникло менше ніж за 30 календарних днів, що передували останньому дню звітного періоду) або перебувало у їхньому володінні чи користуванні протягом не менше половини днів звітного періоду. Зазначати дані про вартість майна та дату його набуття не обов’язково, якщо права на таке майно набуті до подання суб’єктом декларування першої декларації відповідно до вимог Закону. У такому разі рекомендується обрати позначку «Право на майно набуто до подання першої декларації, поданої відповідно до Закону України “Про запобігання корупції”» (примітка до п. 3 ч. 1 ст. 46 Закону, пп. 2 п. 6 розділу ІV Порядку № 449/21). 

! Однак якщо вартість об’єкта відома суб’єкту декларування та/або членам його сім’ї, то, незважаючи на те, що право на майно набуто до подання першої декларації, відомості про вартість підлягають відображенню. В іншому випадку у полі щодо вартості майна рекомендується обрати позначку «Не відомо».