Роз’яснення НАЗК щодо особливостей зазначення вартості об’єктів нерухомості
При відображенні відомостей про вартість об’єктів нерухомості слід керуватись загальними правилами зазначення вартості об’єктів декларування, наведеними у відповіді на запитання 61 цих Роз’яснень.
Особливістю визначення вартості об’єктів нерухомості є можливість використання відомостей, які містяться в електронній довідці про оціночну вартість (е-Довідка).
Так, з липня 2021 року Фонд державного майна України (ФДМУ) ввів в експлуатацію сервіс електронного визначення оціночної вартості нерухомого майна і автоматичного формування відповідних електронних довідок (https://evaluation.spfu.gov.ua).
Довідка про оціночну вартість об’єкта нерухомості, автоматично сформована за допомогою зазначеного сервісу, є чинною впродовж 30 календарних днів з дня її формування Єдиною базою (п. 6 розділу ІІІ Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 17.05.2018 № 658).
Отже, для цілей декларування може бути використана вартість, зазначена у е-Довідці, за умови, що вона сформована не раніше ніж за 30 днів до дати набуття права на об’єкт нерухомості, яке відбулось у звітному періоді. При цьому дотримання пріоритетів різних відомостей про вартість, визначених у відповіді на запитання 61 цих Роз’яснень, є обов’язковим.
1. Об’єкт нерухомості набуто на підставі договору дарування, спадщини
У разі спадкування будь-якого спадкового майна, яке оподатковується за нульовою ставкою, оціночна вартість такого майна з метою оподаткування не визначається. Якщо майно, подароване особі, оподатковується за нульовою ставкою, його оціночна вартість з метою оподаткування не визначається. В інших випадках отримання доходів у вигляді спадщини / подарунків об’єктом оподаткування є оціночна вартість таких об’єктів спадщини / подарунків, визначена згідно із законом (п. 174.8 ст. 174 ПК України).
Отже, якщо спадщина / подарунок оподатковується за нульовою ставкою та оцінка успадкованого / подарованого майна не проводилася, відомості про неї відсутні у договорі дарування або іншому документі про перехід прав, то при заповненні відповідного поля декларації про вартість майна слід обрати позначку «Не застосовується».
У всіх інших випадках визначення оціночної вартості успадкованого майна / подарунка обов’язкова, тому при заповненні відповідного поля декларації про вартість майна доцільно зазначати його оціночну вартість.
2. Об’єкт нерухомості набуто на праві оренди або іншому праві користування
Вартість на дату набуття права оренди або користування вказується відповідно до правовстановлюючих документів, на підставі яких набуто таке право.
Якщо у правовстановлюючих документах відсутня вартість об’єкта нерухомого майна, при заповненні відповідного поля декларації про вартість майна слід обрати позначку «Не відомо».
3. Об’єкт нерухомості набуто внаслідок приватизації
Якщо об’єкт нерухомого майна набуто внаслідок використання права на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду з використанням житлових чеків, відновна вартість такого об’єкта нерухомості не є його вартістю для цілей декларування та не зазначається у декларації.
У разі відсутності інших даних про вартість майна при заповненні відповідного поля декларації слід обрати позначку «Не застосовується».
4. Новостворений об’єкт нерухомості
За відсутності інших даних у правовстановлюючих документах або документах про оцінку, вартістю новоствореного об’єкта нерухомості для цілей декларування вважатиметься вартість основних фондів та кошторисна вартість, зазначені у декларації про готовність до експлуатації об’єкта.
У такому разі у полі «Тип вартості об’єкта» слід обрати позначку «це вартість на дату набуття права» (додатково див. відповідь на запитання 61 цих Роз’яснень).
5. Об’єкт набуто на підставі договору купівлі-продажу майнових прав, деривативного контракту (договору купівлі-продажу деривативу)
Вартість об’єкта нерухомості зазначається з урахуванням загальної суми коштів, витрачених на фінансування будівництва такого об’єкта нерухомості.
Приклад 1
Суб’єкт декларування уклав попередній договір купівлі-продажу майнових прав, згідно з яким здійснив видаток – сплатив гарантійний платіж у розмірі 500 000 грн. Вказаний гарантійний платіж зараховується до вартості об’єкта нерухомості.
Пізніше суб’єкт декларування уклав основний договір купівлі-продажу об’єкта нерухомості, згідно з яким здійснив видаток у розмірі 700 000 грн, при цьому вказаним договором визначена загальна вартість об’єкта нерухомості – 1 200 000 грн.
У декларації вартість об’єкта нерухомості зазначається з урахуванням загальної суми здійснених видатків – 1 200 000 грн.
Приклад 2
Суб’єкт декларування уклав договір купівлі-продажу деривативу, згідно з яким оплата здійснюється з розстроченням платежів. На виконання умов цього договору суб’єкт декларування здійснив два видатки у розмірі 250 000 грн кожен.
Надалі суб’єкт декларування уклав договір купівлі-продажу майнових прав на об’єкт нерухомості, згідно з яким здійснив видаток у розмірі 700 000 грн.
Вартість об’єкта нерухомості зазначається з урахуванням загальної суми здійснених видатків – 1 200 000 грн.
6. Об’єкт набуто на підставі договору цесії (відступлення права вимоги)
Цесія – правочин, на підставі якого відбувається передача права вимоги від первісного кредитора (цедента) до нового кредитора (цесіонарія).
У разі набуття права власності на об’єкт на підставі такого договору вартість об’єкта у декларації зазначається відповідно до первинного договору (ціна сплачена цедентом).
Приклад
Третя особа набула майнові права на об’єкт незавершеного будівництва, сплативши забудовнику 100 000 грн. Пізніше ця особа (цедент) відступила свої майнові права суб’єкту декларування (цесіонарію) за 200 000 грн. У звітному періоді за суб’єктом декларування було зареєстроване право власності на квартиру.
За таких обставин вартістю квартири для цілей декларування є ціна, сплачена третьою особою забудовникові, – 100 000 грн.
Error: Contact form not found.
google 
