Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо визначення прибудинкових територій багатоквартирних будинків»

МІНІСТЕРСТВО РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ, БУДІВНИЦТВА
ТА ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ

Н А К А З

29.12.2011 № 389

Про затвердження Методичних рекомендацій щодо визначення прибудинкових територій багатоквартирних будинків

Відповідно до Загальнодержавної програми реформування та розвитку житлово-комунального господарства України на 2009 – 2014 роки ( 1869-15 ), з метою надання методичної допомоги з визначення прибудинкових територій багатоквартирних будинків та забезпечення належного їх утримання Н А К А З У Ю:

1. Затвердити Методичні рекомендації щодо визначення прибудинкових територій багатоквартирних будинків, що додаються.
2. Департаменту систем життєзабезпечення та житлової політики (Шаповаленко В.Г.) забезпечити розміщення цього наказу на веб-сайті Міністерства.

Міністр А. М. Близнюк

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
регіонального розвитку,
будівництва та житлово-комунального
господарства України
29.12.2011 N 389

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
щодо визначення прибудинкових територій
багатоквартирних будинків

1. Ці Методичні рекомендації щодо визначення прибудинкових територій багатоквартирних будинків (далі – Методичні рекомендації) розроблено з метою організації роботи щодо визначення прибудинкових територій багатоквартирних будинків та забезпечення належного їх утримання.

2. У цих Методичних рекомендаціях наведене поняття “прибудинкової території” вживається у такому значенні: прибудинкова територія – територія навколо багатоквартирного будинку, що визначена на підставі відповідної містобудівної та землевпорядної документації в межах відповідної земельної ділянки, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі і споруди, та яка необхідна для обслуговування багатоквартирного будинку і забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир, а також нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. До складу прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку можуть входити (у разі наявності): вимощення навколо житлового будинку; смуга озеленення вздовж стін житлового будинку, місцевий проїзд, тротуар та смуга вздовж фасаду без входів, яка забезпечує проїзд пожежних машин; майданчики, які призначені для обслуговування мешканців тільки цього будинку, для відпочинку біля входів в житловий будинок, для ігор дітей дошкільного і молодшого шкільного віку, відпочинку населення, занять фізкультурою, а також території зелених насаджень, пішохідні доріжки, що сполучують вказані майданчики між собою; майданчики для сміттєзбірників; майданчики для господарських будівель та споруд; спеціально обладнані майданчики для паркування автомобілів, що належать мешканцям будинку; в’їзди та виїзди підземних гаражів і автостоянок (у разі їх наявності).

3. У межах кожної прибудинкової території не обов’язково можуть бути розміщені всі зазначені нормативні її елементи, але мінімально допустима величина прибудинкової території не може бути меншою за територію технічного обслуговування відповідного багатоквартирного житлового будинку, якщо зазначене можливе в існуючій забудові.

4. На території технічного обслуговування багатоквартирного будинку доцільно створити умови щодо забезпечення: технічної безпеки виконання робіт з утримання, поточного ремонту конструктивних елементів будинку та інженерних мереж; вільного доступу комунальних та інших служб для утримання будинку, ремонту інженерних мереж, ліквідації аварійних та надзвичайних ситуацій.

5. Розміри та конфігурації земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, рекомендується визначати:

5.1. Для новобудов: на підставі документів, які підтверджують відведення земельної ділянки під забудову або детального плану території мікрорайону (кварталу) з визначенням прибудинкових територій.

5.2. Для існуючої забудови: для окремих житлових будинків, на підставі проекту прибудинкової території; для групи будинків, на підставі детального плану території в межах кварталу.

6. Розроблена проектна документація щодо визначення прибудинкової території може бути підставою для розробки землевпорядної документації, а також правовстановлюючих документів на право користування земельною ділянкою об’єднаннями співвласників багатоквартирних будинків.

7. Погодження документації прибудинкової території може здійснюватись у порядку, визначеному органом місцевого самоврядування.

8. Ініціювання питань щодо визначення прибудинкової території можуть здійснювати підприємства, організації, які утримують та обслуговують житловий фонд, об’єднання співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельні кооперативи або інші юридичні чи фізичні особи, які за дорученням власника виконують функції з управління будинком.

9. Відповідні органи місцевого самоврядування можуть виступати замовником розробки документації та визначати її вид (детальний план території та/або проект прибудинкової території).

10. Визначення виконавця робіт з розробки документації прибудинкової території багатоквартирного будинку можуть здійснювати органи місцевого самоврядування.

Директор Департаменту
систем життєзабезпечення
та житлової політики В.Г. Шаповаленко