Лист Мінекономіки Щодо рекомендацій АМКУ

МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ
(Мінекономіки)

вих. № 3304-04_8231-06 від 18.02.2022

Органи державної влади,
органи місцевого самоврядування,
установи, організації, підприємства
та інші суб’єкти сфери публічних
закупівель

Щодо рекомендацій АМКУ

У відповідності до Закону України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) на Антимонопольний комітет України (далі – АМКУ) покладено функції оскарження.

Під час виконання указаної функції АМКУ виявляються типові порушення, зокрема з боку замовників при закупівлі електричної енергії, пов’язані з відхиленням тендерних пропозицій учасників, які визначили маржу у тендерній пропозиції як від’ємну величину.

У зв’язку з цим, АМКУ було надіслано до Мінекономіки лист від 19.01.2022 № 20-29/01-576, що додається, з яким пропонуємо ознайомитися та враховувати зазначену інформацію під час проведення замовниками процедур закупівель електричної енергії. Поряд з цим Міністерство рекомендує замовникам виважено та з дотриманням законодавства формувати умови тендерної документації та коректно застосовувати положення Закону під час відхилення тендерних пропозицій.

Додаток: на 3 арк. в 1 прим.

Заступник директора департаменту
сфери публічних закупівель – начальник
відділу політики публічних закупівель

Анна ЮЛДАШОВА


АНТИМОНОПОЛЬНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ

від 19.02.2022 № 20-29/01-576

Міністерство економіки України

Щодо проблемних питань
застосування законодавства у
сфері публічних закупівель під
час закупівель електричної
енергії

Законом України “Про публічні закупівлі” (надалі – Закон) на Антимонопольний комітет України (надалі — Комітет) покладено функції органу оскарження.

Під час виконання наведених вище функцій Комітетом виявляються, порушення з боку замовників, у тому числі, під час проведення процедур публічних закупівель електричної енергії.

Останнім часом найбільш поширеним порушенням з боку замовників є відхилення тендерних пропозицій учасників, які визначили маржу у своїй ціновій пропозиції за результатами аукціону як від’ємну величину, на підставі пункту 1 частини першої статті 31 Закону (учасник процедури закупівлі не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавста).

Порушення з боку замовників у даному випадку полягає саме у тому, що цінова пропозиція учасника за результатами аукціону не є складовою його тендерної пропозиції, тому, застосування як підстави відхилення зазначених вище положень Закону є некоректним.

Відповідно до пункту третього частини 1 статті 31 Закону Замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо, переможець процедури закупівлі:

– відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю;

– не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 цього Закону;

– не надав копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) відповідно до частини другої статті 41 цього Закону;

– не надав забезпечення виконання договору про закупівлю, якщо таке забезпечення вимагалося замовником.

Враховуючи наведене, якщо тендерна документація не містить умов про те, що визначення учасником маржі у своїй ціновій пропозиції за результатами аукціону як від’ємної величини вважається відмовою від підписання договору, відхилення тендерної пропозиції такого учасника із зазначених вище підстав не узгоджується із положеннями Закону.

Наступним найбільш поширеним у даному контексті порушенням з боку замовників є відхилення тендерних пропозицій учасників, які визначили маржу у своїй ціновій пропозиції за результатами аукціону як від’ємну величину, на підставі пункту 1 частини першої статті 31 Закону (учасник зазначив у тендерній пропозиції недостовірну інформацію), у випадку надання учасником у складі тендерної пропозиції згоди з тим, що Замовник не може визнати переможцем учасника, що визначив маржу у своїй ціновій пропозиції за результатами аукціону як від’ємну величину.

В даному випадку порушення полягає у тому, що, якщо надана учасником згода не містить обов’язку та/або гарантій того, що його цінова пропозиція за результатами аукціону не буде від’ємною, то про надання учасником недостовірної інформації стверджувати неможливо.

Зазначені питання потребують підвищеної уваги у зв’язку з кількістю скарг, що надходять до органу оскарження протягом останнього часу.

Так, з початку поточного року до органу надійшло 61 скарг щодо порушення замовниками порядку проведення процедур закупівель електричної енергії. Майже половина зазначеної кількість скарг стосувались саме питання визначення учасниками маржі у своїх цінових пропозиціях за результатами аукціону як від’ємної величини.

З наведеного вище вбачається, що у зв’язку з некоректним формулюванням замовниками умов тендерної документації та некоректним застосуванням положень Закону під час відхилення тендерних пропозицій, механізм запобігання демпінгу цін з боку учасників закупівель електричної енергії є недієвим та призводить до затягування торгів з вини замовників, що здійснюють свою діяльність у соціально важливих сферах (заклади освіти, лікарні тощо), а також дають можливість учасникам (переможцям) маніпулювати загальною вартістю пропозиції.

Крім того, під час розгляду скарг на засіданнях Колегії представники замовників часто наголошують на тому, що у зв’язку з описаною вище ситуацією, після укладення договору за результатами проведення закупівлі постачальники ініціюють збільшення ціни договору, а у разі незгоди замовника із такими умовами ініціюють розірвання договору, що, враховуючи соціальну важливість закупівель, є неприпустимим.

Відповідно до пункту 36 частини першої статті 1 Закону Уповноважений орган – центральний орган виконавчої влади, шо забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері публічних закупівель.

Частиною першою статті 9 Закону передбачено, що одними із основних функцій Уповноваженого органу є:

– надання узагальнених відповідей рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері закупівель;

– надання безоплатних консультацій рекомендаційного характеру з питань закупівель на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.

Враховуючи наведене, з метою удосконалення зазначеного механізму, вважаємо за необхідне вжити Уповноваженим органом невідкладних заходів щодо надання роз’яснень замовникам в частині дотримання ними зазначених вище положень Закону із урахуванням проблемних питань, висвітлених у даному листі.

Голова Комітету

О. ПІЩАНСЬКА