Проводимо консультації з публічних закупівель

Доброго дня! ПІдкажіть, будь-ласкаДоброго дня! Надайте будь-ласка розяснення щодо змісту частини 9 статті 26 та частини16 статті 29. Замовник вимагає усунення невідповідностей лише у поданих Учасником документах чи може вимагати... Розгорнути

Доброго дня! ПІдкажіть, будь-ласкаДоброго дня! Надайте будь-ласка розяснення щодо змісту частини 9 статті 26 та частини16 статті 29. Замовник вимагає усунення невідповідностей лише у поданих Учасником документах чи може вимагати надання документу, який вспупереч вимогам тендерної документації взагалі не був наданий у складі пропозиції? Наприклад, Замовником вимагалось надання довідки про наявність матеріально-технічної бази, а Учасник ії не надав. Чи правомірно з боку Замовника вимагати її надання керуючись положенням частини 16 статті 29. Дякуємо. Згорнути

Відповідальною за організацію та проведення закупівель, вартість яких є меншою за вартість що встановлена у п.1 частини першої ст.. 3 Закону «Про публічні закупівлі» має буди Уповноважена особа. УО повинна... Розгорнути

Відповідальною за організацію та проведення закупівель, вартість яких є меншою за вартість що встановлена у п.1 частини першої ст.. 3 Закону «Про публічні закупівлі» має буди Уповноважена особа. УО повинна мати обовязково вищу освіту. Чи може бути УО людина, що отримала БАЗОВУ вищу освіту за напрямком підготовки “Облік і аудит” та здобула кваліфікацію бакалавра з обліку і аудиту. Дякую! Згорнути

Доброго дня! Підкажіть будь-ласка, у вирішенні такого питання: Ми оголосили відкриті торги на річну потребу ліків,медичних матеріалів,бензину . В річному плані вказувалося джерело фінансування “Місцевий бюджет”. Однак на сьогодні ми... Розгорнути

Доброго дня! Підкажіть будь-ласка, у вирішенні такого питання: Ми оголосили відкриті торги на річну потребу ліків,медичних матеріалів,бензину . В річному плані вказувалося джерело фінансування “Місцевий бюджет”. Однак на сьогодні ми перейшли на фінансування НСЗУ та власні кошти. Чи має право лікарня проплачувати з власних та НСЗУ коштів накладні по таким Договорам? Чи все ж таки необхідно розривати Договори у зв’язку з відсутністю фінансування?Що нам робити? Чи необхідно знову відкриті торги проводити на ту кількість що залишилась до нового року? Згорнути

Добрий день. Дякую за відповідь на попереднє запитання від 07.05.2020р. Стало зрозуміло, що поняття “строк дії договору” та “строк виконання зобов’язання” не є тотожними. Практично в усіх договорах вказують строки... Розгорнути

Добрий день. Дякую за відповідь на попереднє запитання від 07.05.2020р. Стало зрозуміло, що поняття “строк дії договору” та “строк виконання зобов’язання” не є тотожними. Практично в усіх договорах вказують строки поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг, а також строк дії договору. Проте у У п.8 ч.3 ст.3 ЗУ «Про публічні закупівлі» вказано, що звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, повинен містити саме «строк виконання договору». Підкажіть будь ласка чи взагалі є важливим цей нюанс, чи буде порушенням, якщо у звіті, навпроти поля «строк виконання договору» вказувати строк дії договору, який міститься у тексті договору? Чи все таки потрібно вказувати якимось іншим чином? Якщо можете роз’ясніть будь ласка що потрібно вказувати у полі «строк виконання договору» при публікації звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, якщо у тексті договору не має слів «строк виконання договору», а є строк поставки товарів чи виконання робіт чи надання послуг, а також строк дії договору. Наприклад у тексті договору прописано : «Договір діє з моменту підписання Сторонами до 31 грудня 2020 року, але у будь-якому разі до повного виконання Сторонами встановлених Договором зобов’язань.» Чи правильно, що “строк дії договору” це “до 31 грудня 2020 року” і чи навпроти поля «строк виконання договору» у звіті можна вказати: «до 31 грудня 2020 року, але у будь-якому разі до повного виконання Сторонами встановлених Договором зобов’язань.»? Дякую. Згорнути

Відповідно до п.1 ст.5 Закону України від 14.08.2014 № 1644-VII «Про санкції» (в чинній редакції від 17.12.2017) пропозиції щодо застосування, скасування та внесення змін до санкцій виносяться на розгляд Ради... Розгорнути

Відповідно до п.1 ст.5 Закону України від 14.08.2014 № 1644-VII «Про санкції» (в чинній редакції від 17.12.2017) пропозиції щодо застосування, скасування та внесення змін до санкцій виносяться на розгляд Ради національної безпеки та оборони України Верховною Радою України, Президентом України, Кабінетом Міністрів України, Національним банком України, Службою безпеки України. Згідно п. 3 ст. 5 ЗУ «Про санкції» рішення щодо застосування, скасування та внесення змін до санкцій щодо окремих іноземних юридичних осіб, юридичних осіб, які знаходяться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи-нерезидента, іноземців, осіб без громадянства, а також суб’єктів, які здійснюють терористичну діяльність (персональні санкції), передбачених пунктами 1-21, 23-25 частини першої статті 4 цього Закону, приймається Радою національної безпеки та оборони України та вводиться в дію указом Президента України. Відповідне рішення набирає чинності з моменту видання указу Президента України і є обов’язковим до виконання. Згідно до п.1 Розпорядження Кабінету міністрів України від 11 вересня 2014 р. № 829-р «Про пропозиції щодо застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів» (далі – Розпорядження) на підставі частини першої статті 5 Закону України “Про санкції” схвалено та внесено на розгляд Ради національної безпеки і оборони України пропозиції щодо застосування таких персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (далі – санкції): 1) заборонити в’їзд на територію України особам за переліком згідно з додатками 1-3 (для службового користування); 2) застосувати такі санкції до осіб (з числа осіб за переліком згідно з додатком 4 (для службового користування), та осіб, які прямо чи опосередковано контролюються ними або діють в їх інтересах), які мають такий правовий статус або провадять такі види діяльності: заборонити виведення капіталу за межі України – юридичним особам – резидентам Російської Федерації державної форми власності та юридичним особам, частка статутного капіталу яких перебуває у власності Російської Федерації; припинити видачу дозволів, ліцензій на ввезення в Україну з Російської Федерації грошових знаків національної валюти України – особам, які ввозять в Україну з Російської Федерації грошові знаки національної валюти України; заборонити здійснення державних закупівель товарів, робіт і послуг у юридичних осіб – резидентів Російської Федерації державної форми власності та юридичних осіб, частка статутного капіталу яких перебуває у власності Російської Федерації, а також у інших суб’єктів господарювання, що здійснюють продаж товарів, робіт і послуг походженням з Російської Федерації, крім випадків, коли заміщення таких предметів закупівлі іншими неможливе, що підтверджено Міністерством економічного розвитку і торгівлі; заборонити участь у приватизації, в укладенні нових договорів оренди державного майна України – резидентам Російської Федерації та особам, які прямо чи опосередковано контролюються резидентами Російської Федерації або діють в їх інтересах; заборонити транзит територією України озброєння та військової техніки російського виробництва – особам, що провадять такі види діяльності; заборонити експорт до Російської Федерації товарів військового призначення та подвійного використання, призначених для виробництва і ремонту озброєння та військової техніки, в інтересах збройних сил та інших військових формувань Російської Федерації – особам, що провадять такі види діяльності; запровадити додаткові заходи у сфері екологічного, санітарного, фітосанітарного та ветеринарного контролю щодо харчових продуктів, товарів легкої промисловості, косметичних виробів та товарів побутової хімії походженням з Російської Федерації – особам, що здійснюють імпорт таких товарів; заборонити передачу технологій, прав на об’єкти права інтелектуальної власності резидентам Російської Федерації та особам, які прямо чи опосередковано контролюються резидентами Російської Федерації або діють в їх інтересах; 3) застосувати до осіб за переліком згідно з додатком 5 (для службового користування) блокування активів. Згідно до п. 2. Розпорядження органам державної влади, на яких буде покладено виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України про застосування санкцій: у визначений Радою національної безпеки і оборони України строк установити, до яких осіб з числа тих, що зазначені в абзаці першому підпункту 2 пункту 1 цього розпорядження, застосовуються санкції. Указом Президента України № 133/2017 від 15 травня 2017 року «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 квітня 2017 року “Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)”», № 126/2018 від 14 травня 2018 року «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 травня 2018 року “Про застосування та скасування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)”» та № 82/2019 від 19 березня 2019 року «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 березня 2019 року “Про застосування, скасування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)”» введені в дію дані Рішення РНБО України “Про застосування та скасування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)”. Відповідно до п. 2 введених в дію зазначених вище Рішень РНБО України “Про застосування та скасування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)” застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) до: 1) фізичних осіб згідно з додатком 1 (оприлюднено на офіційному веб-порталі РНБО України http://www.rnbo.gov.ua); 2) юридичних осіб згідно з додатком 2 (оприлюднено на офіційному веб-порталі РНБО України http://www.rnbo.gov.ua). Згідно Додатків 1 та 2 до Рішень РНБО України “Про застосування та скасування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)” інформація щодо застосування санкцій до виробників медичних виробів походженням з Російської Федерації – ВІДСУТНЯ! ПИТАННЯ: чи можна закуповувати медичні вироби походженням з Російської Федерації? Згорнути

Доброго дня. Відповідно до ст. 16. Закону «Про публічні закупівлі» Замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям, а саме: «2. Замовник... Розгорнути

Доброго дня. Відповідно до ст. 16. Закону «Про публічні закупівлі» Замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям, а саме: «2. Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: 1) наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій;» Поясніть будь ласка, що необхідно Замовнику вимагати від Учасників для підтвердження наявності технологій. Згорнути

Доброго дня. В квітні, до вступу нового закону, були оголошенні відкриті торги. До 18 травня на електронній системі закупівлі була розташована скарга від учасника, додана відповідь АМКУ. На даний час... Розгорнути

Доброго дня. В квітні, до вступу нового закону, були оголошенні відкриті торги. До 18 травня на електронній системі закупівлі була розташована скарга від учасника, додана відповідь АМКУ. На даний час цю закупівлю треба скасувати, але в ст. 32 ч. 1 відмінити тендер можливо тільки у разі: 1) відсутності подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт чи послуг; 2) неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, з описом таких порушень, які неможливо усунути. За період з квітня по травень був розформований тендерний комітент та була назначена уповноважена особа. Ми можемо посилатися на наказ про призначення уповноваженої особи, щоб скасувати тендер з причини, що уповноважена особа не може взяти на себе відповідальність за тендер, який розпочали до її призначення? Усунути невідповідності згідно рішення АКМУ також не має можливості по причині того, що тендерного комітету вже не має. Наказ о призначенні уповноваженої особи від 12 травня, рішення АМКУ було розташовано 14 та 15 травня. Згорнути

Доброго дня. В квітні, до вступу нового закону, були оголошенні відкриті торги. До 18 травня на електронній системі закупівлі була розташована скарга від учасника, додана відповідь АМКУ. На даний час... Розгорнути

Доброго дня. В квітні, до вступу нового закону, були оголошенні відкриті торги. До 18 травня на електронній системі закупівлі була розташована скарга від учасника, додана відповідь АМКУ. На даний час цю закупівлю треба скасувати, але в ст. 32 ч. 1 відмінити тендер можливо тільки у разі: 1) відсутності подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт чи послуг; 2) неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, з описом таких порушень, які неможливо усунути. Товар закупівлі нам потрібен, але йде відстрочка по закупівлі. За період з квітня по травень був розформований тендерний комітент та була назначена уповноважена особа. Ми можемо посилатися на наказ про призначення уповноваженої особи, щоб скасувати тендер з причини, що уповноважена особа не може взяти на себе відповідальність за тендер, який розпочали до її призначення? Усунути невідповідності згідно рішення АКМУ також не має можливості по причині того, що тендерного комітету вже не має. Наказ о призначенні уповноваженої особи від 12 травня, рішення АМКУ було розташовано 14 та 15 травня. Згорнути

Доброго дня,підскажіть будь-ласка. Згідно постанови КабМінУ № 248 від 29.03.2020 щодо протидії Короновірусної хвороби. Замовники закуповують товар згідно із затвердженим цією постановою переліком в електронній системі закупівель оприлюднюється звіт про... Розгорнути

Доброго дня,підскажіть будь-ласка. Згідно постанови КабМінУ № 248 від 29.03.2020 щодо протидії Короновірусної хвороби. Замовники закуповують товар згідно із затвердженим цією постановою переліком в електронній системі закупівель оприлюднюється звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, договір про закупівлю та всі додатки до нього, звіт про виконання договору про закупівлю відповідно до статті 10 Закону України “Про публічні закупівлі” Виникає питання чи потрібно оприлюднювати зміни до договору(додаткові угоди-адже про них нічого не сказано) які не підпадають під статтю 41 ЗУПро публічні закупівлі. 2 Питання чи можемо ми закуповувати товар за цим договором після закінчення карантину (товар в договорі був прорахований до кінця року), тобто договір оприлюднено по COVID-19 на 70 тис. , за час карантину ми за 3 місяці використаємо товару (медичного газу) десь на 30 тис, залишок товару буде постачатися до кінця року. Чи краще договір розірвати після закінчення карантину та заключити новий за визначеною процедурою. 3 Питання Чи при плануванні закупівлі (по коду ДК 021:2015) потрібно рахувати закупівлі, що були проведені по COVID-19 . Дякую Згорнути

Добрий день! Підкажіть будь-ласка, які документи необхідно скласти для обгрунтування нагальної потреби у здійсненні закупівлі товарів, робіт та послуг (на водопровідних (каналізаційних) мережах сталася аварія і треба придбати товар за... Розгорнути

Добрий день! Підкажіть будь-ласка, які документи необхідно скласти для обгрунтування нагальної потреби у здійсненні закупівлі товарів, робіт та послуг (на водопровідних (каналізаційних) мережах сталася аварія і треба придбати товар за кодом 44160000-9, а саме труби, муфти… ). На даний час вартість товару перевищує 50 тис. грн та менша 1 млн.грн. Дякую! Згорнути