Проводимо консультації з публічних закупівель

Доброго дня . Нами в лютому 2020р. укладена угода на закупівлю природного газу ( ціна газу 4608,00грн. за 1000куб.м.). В вересні 2020 постачальник звернувся з листом про підвищення ціни природного... Розгорнути

Доброго дня . Нами в лютому 2020р. укладена угода на закупівлю природного газу ( ціна газу 4608,00грн. за 1000куб.м.). В вересні 2020 постачальник звернувся з листом про підвищення ціни природного газу на 10% що становить 5068,80грн. за 1000куб.м. посилаючись на Експертний висновок Торгово-промислової палати . Нами як замовником було перевірено інформацію на сайті НКРЕКП та сайті НАК «Нафтогаз», також прораховано за допомогою «калькулятор вартості газу» офіційного сайту Уповноваженого органу prozorro.gov.ua , дане підвищення не знайшло свого підтвердження на вищезазначених сайтах. У підвищені ціни газу постачальнику було відмовлено. Однак постачальник вважає що Документ Експертний висновок Торгово-промислової палати (що свідчить про коливання ціни на енергетичній біржі) є достатнім для підвищення ціни на газ . Просимо надати розяснення чи дійсно данний документ може бути врахований при збільшені ціни на газ. Згорнути

Підкажіть, будь ласка, виникло спірне питання. При оцінці тендерної пропозиції учасника відкритих торгів виявлено, що учасник не надав на вимогу тендерної документації Копію Свідоцтва платника єдиного податку або Копію Витягу... Розгорнути

Підкажіть, будь ласка, виникло спірне питання. При оцінці тендерної пропозиції учасника відкритих торгів виявлено, що учасник не надав на вимогу тендерної документації Копію Свідоцтва платника єдиного податку або Копію Витягу з реєстру платників єдиного податку (для платників єдиного податку), я вважаю це порушенням. Мій підхід до оцінки документів: є вимога – є відповідний документ, немає документу є роз’яснення (аналізуємо), немає нічого – це порушення. Керівник не вважає це порушенням, аргументуючи тим, що інформацію про платника податку можна переглянути у ЄДР. Яка Ваша думка? Дякую за будь-яку відповідь. Згорнути

Відповідно до ст. 40 ЗУ Про публічні закупівлі частина 2 пункт 1 переговорна процедура застосовується Замовником як виняток, якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за... Розгорнути

Відповідно до ст. 40 ЗУ Про публічні закупівлі частина 2 пункт 1 переговорна процедура застосовується Замовником як виняток, якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної цим Законом. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. Скажіть, будь-ласка, якщо тендерні документації за двома двічі відміненими процедурами відкритих торгів через відсутність достатньої кількості пропозицій відрізняються лише умовами оплати з боку Замовника за отриманий товар/послугу/роботи в частині кількості днів, впродовж яких здійснюється оплата за фактом поставки, чи може Замовник застосувати переговорну процедуру і чи не буде це порушенням Закону, адже предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі в обох редакціях тендерних документацій не відрізняються (окрім строку в умовах оплати за отриманий товар). Згорнути

Доброго дня . Будь ласка підскажіть якими законодавчими актами необхідно керуватися уповноваженій особі районної територіальної виборчої комісії під час здійснення процедур закупівель товарів і послуг для підготовки та проведення виборів... Розгорнути

Доброго дня . Будь ласка підскажіть якими законодавчими актами необхідно керуватися уповноваженій особі районної територіальної виборчої комісії під час здійснення процедур закупівель товарів і послуг для підготовки та проведення виборів ,які відбудуться 25 жовтня 2020 р. Враховуючи обмежений термін та неможливість проведення довготривалих відкритих торгів відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції Закону України від 19.09.2019 №114-IX) Заздалегідь дякую за відповідь! Згорнути

У статті “Централізоване водопостачання й водовідведення. Два види послуг…” йдеться про типові договори і необхідності дотримуватися типової форми в повному обсязі. У кожному з типових договорів йдеться про окремі види... Розгорнути

У статті “Централізоване водопостачання й водовідведення. Два види послуг…” йдеться про типові договори і необхідності дотримуватися типової форми в повному обсязі. У кожному з типових договорів йдеться про окремі види платежів: платат за абонентське обслуговування та внески за обслуговування. (п.7, 8, 9 та інші). На юридичних осіб – споживачів, вищевказані платежі не поширюються. Таким чином, водоканал не може включити деякі пункти в договір, тим самим, не дотримуючись типову форму. Може бути стаття трохи категорична, і відступ від типових форм можливий? Згорнути

Прошу роз’яснити. На протязі року періодично виникає потреба у закупівлі послуг з перевезення вантажу та проведення вантажно-розвантажувальних робіт. Заздалегідь запланувати такі послуги неможливо, тому що відсутня попередня інформація про характер... Розгорнути

Прошу роз’яснити. На протязі року періодично виникає потреба у закупівлі послуг з перевезення вантажу та проведення вантажно-розвантажувальних робіт. Заздалегідь запланувати такі послуги неможливо, тому що відсутня попередня інформація про характер вантажу, його параметри, відстань перевезення і т.п. До цього часу обходилися закупівлею без використання ЕСЗ з оприлюденням договорів про закупівлю по кожному конкретному випадку. Зараз загальна сума по цьому коду предмета закупівлі підходить до 50 000. Питання: Чи можемо ми кожен конкретний випадок закупівлі вантажно-розвантажувальних робіт (перевезення вантажів) вважати новим предметом закупівлі і проводити закупівлю без використання ЕСЗ з оприлюдненням договору про закупівлю? Чи нам необхідно для кожного окремого перевезення чи завантаження проводити спрощену закупівлю, витрачаючи час? Чи може ми можемо скористатися “нагальною потребою” і вважати кожен випадок “виникненням об’єктивних обставин, що унеможливлюють дотримання замовниками строків для проведення спрощеної закупівлі”? Дякую. Згорнути

Питання: відповідно до абзацу 5 пункту 2 частини 7 статті 3 ЗУ Про публічні закупівлі, спрощену закупівлю можна не проводити якщо існує необхідність захисту прав інтелектуальної власності. Про захист чиєї... Розгорнути

Питання: відповідно до абзацу 5 пункту 2 частини 7 статті 3 ЗУ Про публічні закупівлі, спрощену закупівлю можна не проводити якщо існує необхідність захисту прав інтелектуальної власності. Про захист чиєї інтелектуальної власності йдеться? Замовника чи Учасника? Згорнути

Підприємство планує провести переговорну процедуру на підставі пп.2 п. 2 ст. 40 ЗУ “Про публічні закупівлі”, а саме: “відсутність конкуренції з технічних причин”. А саме – закупівля мобільного зв’язку, який... Розгорнути

Підприємство планує провести переговорну процедуру на підставі пп.2 п. 2 ст. 40 ЗУ “Про публічні закупівлі”, а саме: “відсутність конкуренції з технічних причин”. А саме – закупівля мобільного зв’язку, який повинен здійснюватись на ті номери телефонів, які вже наявні у Замовника. Чи потрібно в такому випадку підтвердження Науково-дослідного центру експеризи з питань інтелектуальної власності, або будь-якого іншого підтвердження? Дякую. Згорнути

Доброго дня! В усіх статтях щодо усунення невідповідностей учасником при поданні документів згідно з ст.16 Закону немає чіткої відповіді на запитання: “Якщо учасник при поданні документів на підтвердження кваліфікаційних критеріїв... Розгорнути

Доброго дня! В усіх статтях щодо усунення невідповідностей учасником при поданні документів згідно з ст.16 Закону немає чіткої відповіді на запитання: “Якщо учасник при поданні документів на підтвердження кваліфікаційних критеріїв не завантажив документ взагалі, чи можна згідно з ч.16 ст.29 ЗУ «Про публічні закупівлі» надати учаснику шанс на виправлення помилок (з вимогою про усунення невідповідностей в електронній системі закупівель), чи відсутність документа (згідно з ст.16 Закону) не є невідповідністю, та необхідно одразу відхилити пропозицію учасника”? Наприклад, в тендерній документації, згідно з ст.16 Закону, вимагалось наявність у учасника документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного за предметом закупівлі договору, та на підтвердження вимагались документи: довідка за вказаною формою з інформацією про виконаний аналогічний договір та скан-копія аналогічного договору з видатковими накладними. Учасник надав довідку в довільній формі та не надав скан-копію договору з накладними. Чи можна давати учаснику в такому випадку шанс на виправлення “невідповідностей” та на завантаження недостаючих документів? Чи така тендерна пропозиція підлягає відхиленню? 2) Відсутність ЕЦП/КЕП, накладеного на тендерну пропозицію учасника підпадає під випадки ч. 16 ст. 29 Закону? Якщо тендерна документація вимагала накладення ЕЦП/КЕП, чи має право замовник надати шанс учаснику та вимагати накладення ЕЦП/КЕП, чи така тендерна пропозиція підлягає відхиленню? Згорнути

Вимога тендерної документації: Накладається КЕП/ЕЦП службової (посадової) особи або уповноваженої особи Учасника, що підписала тендерну пропозицію, повноваження якої щодо підписів документів тендерної пропозиції підтверджується відповідно до поданих документів, що вимагаються... Розгорнути

Вимога тендерної документації: Накладається КЕП/ЕЦП службової (посадової) особи або уповноваженої особи Учасника, що підписала тендерну пропозицію, повноваження якої щодо підписів документів тендерної пропозиції підтверджується відповідно до поданих документів, що вимагаються цією Документацією, з можливістю перевірки накладення КЕП/ЕЦП (зазвичай, з розширенням *.p7s) за допомогою он-лайн сервісу Центрального засвідчувального органу Міністерства юстиції України. Під час перевірки КЕП/ЕЦП повинні відображатися прізвище та ініціали особи, уповноваженої на підписання тендерної пропозиції (власника ключа). У випадку відсутності даної інформації учасник вважається таким, що не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства та тендерну пропозицію такого Учасника буде відхилено на підставі абзацу 3 пункту 1 частини 1 статті 31 Закону. Від імені юридичної особи пропозицію підписав Генеральний директор. Під час перевірки ЕЦП відображається вірно прізвище та ініціали особи, уповноваженої на підписання тендерної пропозиції (власника ключа), назва юридичної особи, але посада відображається «директор», а не «генеральний директор». Питання 1: як на вашу думку, чи вимагала ТД відображення посади? Питання 2: Чи є підстави для відхилення з огляду на вимоги ТД? Питання 3: яка інформація відносно службової (посадової) особи або уповноваженої особи Учасника, що підписала тендерну пропозицію, повинна підлягати перевірці Замовником під час перевірки КЕП/ЕЦП з огляду на вимоги законодавства? Згорнути