Проводимо консультації з публічних закупівель

Якщо можливо розробіть вимоги щодо якості продуктів харчування, які необхідно встановити до учасників для закупівлі продуктів харчування, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР)

Доброго дня! За результатами проведення спрощеної закупівлі товару на очікувану суму 130000 грн. були зекономлені кошти в сумі 20000 грн. Питання такого характеру: чи можна закупити додатково такий же товар... Розгорнути

Доброго дня! За результатами проведення спрощеної закупівлі товару на очікувану суму 130000 грн. були зекономлені кошти в сумі 20000 грн. Питання такого характеру: чи можна закупити додатково такий же товар на суму 20000 грн. (зекономлених коштів) без використання електронної системи закупівель, чи потрібно знову проводити спрощену закупівлю товару на суму 20000 грн.? Під час дії попередньої редакції Закону України «Про публічні закупівлі» Мінекономрозвитку оприлюднив Лист від 14.09.2016 року № 3302-06/29640-06 «Щодо планування закупівель», в якому йшлося про здійснення закупівель, які замовник об’єктивно не міг передбачити на початку року або на момент здійснення первинної закупівлі, наприклад у разі виділення додаткових коштів; перерозподілу коштів, зекономлених внаслідок проведення процедур закупівель; коштів зекономлених у разі зміни ціни договору в бік зменшення; розірвання договору про закупівлю та необхідності здійснення нової закупівлі та інших подібних випадках. Тобто такий предмет закупівлі у вищевказаних випадках вважатиметься новим предметом договору. Питання: чи даний Лист є актуальним після введення в дію нової редакції Закону України «Про публічні закупівлі»? Згорнути

Чи можна у тендерній документації встановлювати вимогу наступного змісту:Учасник, тендерна пропозиція якого за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною та перебуває в статусі “Розгляд тендерної пропозиції / Кваліфікація переможця /... Розгорнути

Чи можна у тендерній документації встановлювати вимогу наступного змісту:Учасник, тендерна пропозиція якого за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною та перебуває в статусі “Розгляд тендерної пропозиції / Кваліфікація переможця / Період кваліфікації”, зобов’язаний протягом одного дня після допущення його до розгляду (після завершення аукціону або відхилення попередньої пропозиції тощо) розмістити на майданчику та направити на електронну адресу Замовника сканований документ який містить остаточну тендерну пропозицію (цінову) за результатами пониження ціни на аукціоні, оформлений згідно з Додатком 1 завірений підписом уповноваженої особи та печаткою (у разі її використання) зі всіма обов’язковими додатками, якими є: – тверда договірна ціна; – локальний кошторис; – розрахунки до договірної ціни, складені відповідно до вимог ДСТУ Б Д.1.1-1:2013. – підсумкова відомість ресурсів; – календарний графік виконання робіт. Чи ця вимога в редакції, яка чинна на сьогоднішній день не доцільна. Дякую! Згорнути

Підкажіть будь-ласка чи обов’язково в тендерній документації встановлювати учаснику вимогу про підтвердження інформації про технології при проведенні робіт

Доброго дня! Просимо надати роз’яснення щодо наступного питання.Після проведення відкритих торгів на закупівлю робіт(договір повністю не виконано залишок коштів по договору 385 000,00 грн.) вартість договору за результатом аукціону складає... Розгорнути

Доброго дня! Просимо надати роз’яснення щодо наступного питання.Після проведення відкритих торгів на закупівлю робіт(договір повністю не виконано залишок коштів по договору 385 000,00 грн.) вартість договору за результатом аукціону складає 2 500 000,00грн., у Замовника виникла необхідність у закупівлі додаткових аналогічних робіт. Питання : чи потрібно замовнику закрити основний договір по факту виконня?як правильно розрахувати очікувану вартість переговорної процедури закупівлі?Дякую!!!!! Згорнути

Доброго дня! В березні місяці 2020 року було проведено відкриті торги на послугу з поточного ремонту частини фасаду. Об’єми та види робіт були передбачені дефектиним актом. В процесі виконання робіт... Розгорнути

Доброго дня! В березні місяці 2020 року було проведено відкриті торги на послугу з поточного ремонту частини фасаду. Об’єми та види робіт були передбачені дефектиним актом. В процесі виконання робіт виявилося, що необхідно провести додаткові роботи, які не були враховані дефектним актом. Чи можна в даному випадку застосувати переговорну процедуру закупівлі з виконавцем поточного ремонту відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 40 ЗУ “Про публічні закупівлі” (якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність у закупівлі додаткових аналогічних послуг у того самого учасника) Згорнути

Добрий день. Допоможіть розібратися. 1. Згідно п.4 розділу І наказу МРТЕУ від 15.04.2020 № 708 «Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі» – «4.Визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з... Розгорнути

Добрий день. Допоможіть розібратися. 1. Згідно п.4 розділу І наказу МРТЕУ від 15.04.2020 № 708 «Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі» – «4.Визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону за об’єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 “Правила визначення вартості будівництва”, прийнятий наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року N 293, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 “Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт”, затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року N 301». 2. Згідно п.3 розділу ІІ наказу МРТЕУ від 15.04.2020 № 708 «Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі» – «3. Під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об’єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 “Склад та зміст проектної документації на будівництво”, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04 червня 2014 року N 163, та/або галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 “Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт”, затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року N 301». Про визначення предмету закупівлі за показниками Єдиного закупівельного словника послуг поточного ремонту та робіт мова не йдеться. Тобто, за показниками Єдиного закупівельного словника предмети закупівлі послуг поточного ремонту та робіт не визначаються? Чи вірно я розумію як визначати предмети закупівлі? Наприклад – визначення предмета закупівлі «Поточний ремонт доріг приватного сектору»: Предмет закупівлі «ГБН Г.1-218-182:2011 “Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт” Поточний ремонт доріг приватного сектору.» Наприклад – визначення предмета закупівлі Будівельні роботи по об’єкту “Реконструкція скверу по вул. Квіткова у м. Дніпро”: Предмет закупівлі «ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 “Правила визначення вартості будівництва” Будівельні роботи по об’єкту “Реконструкція скверу по вул. Квіткова у м. Дніпро” Дякую. Згорнути

В ст. 1 ч. 1 п. 20 Закону про публічні закупівлі дано визначення пов’язаних осіб. Але існує щонайменше три легальних самостійних визначення. Так, пов’язані особи існують у сфері захисту економічної... Розгорнути

В ст. 1 ч. 1 п. 20 Закону про публічні закупівлі дано визначення пов’язаних осіб. Але існує щонайменше три легальних самостійних визначення. Так, пов’язані особи існують у сфері захисту економічної конкуренції [абзац 4 статті 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції» від 11.01.2001 № 2210-III, податкового законодавства (підпункт 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України), протидії легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом [стаття 6 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»], та публічних закупівель. Українське законодавство знає ще дві суміжні категорії, а саме: кінцевий бенефіціарний власник та особа, зацікавлена у вчиненні господарського зобов’язання. Ст. 17 ч. 1 п. 20 Закону про публічні зобов’язує Замовника відхилити пропозицію учасника, який є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника. Питання № 1: якщо субпідрядник одного учасника пов’язаний з другим учасником відповідно до Податкового кодексу та спільного засновника, в тому числі спільного засновника у вигляді Органу державної влади, до сфери управління якого входять Субпідрядник одного учасника та другий учасник, то чи зобов’язаний Замовник відхилити обох учасників? Питання № 2: чи має право Замовник в тендерній документації встановлювати вимогу щодо НЕзалучення Учасниками субпідрядників? Згорнути

Доброго дня! Наше підприємство відноситься до Замовника 4 категорії (юридичні особи та/або суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, зазначених в п.4 ч.1 ст.2 Закону). ч.3 ст. 4... Розгорнути

Доброго дня! Наше підприємство відноситься до Замовника 4 категорії (юридичні особи та/або суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, зазначених в п.4 ч.1 ст.2 Закону). ч.3 ст. 4 Закону визначено, що до річного плану не включаються закупівлі, для здійснення яких Закон не застосовується у випадках, визначених у ч. 6 ст. 3 Закону (закупівлі визначених Законом предметів для замовників, що здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання). При цьому, в ч. 2 ст. 4 Закону визначена інформація, яка повинна міститись у річному плані, зокрема абз 7 п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону передбачено, що річний план повинен містити інформацію про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель – для замовників, визначених у п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону, у разі здійснення закупівлі відповідно до ч. 2 та ч. 6 ст. 3 Закону. Просимо роз’яснити: 1) чи вірно ми розуміємо, закупівлі по ч. 6 ст. 3 Закону не включаються до річного плану закупівель, про те після здійснення такої закупівлі потрібно включити до річного плану інформацію про укладений договір про закупівлю по ч. 6 ст. 3 Закону? 2) Що мав на увазі законодавець, коли передбачив включення в річний план договорів про закупівлю, укладених без використання електронної системи закупівель, відповідно до ч. 2 ст.3 Закону, – це договори укладені за результатами закупівель згідно ч. 7 ст. 3 Закону? Згорнути

Доброго дня, чи підпадає під дію закону послуги пошуку кадрів на сайті (сайт пошуку роботи, оголошення вакантних посад)