- Радник у сфері публічних закупівель - https://radnuk.com.ua -

Порядок проведення моніторингу закупівель

Порядок проведення моніторингу закупівель. Хто здійснює моніторинг процедури закупівлі. Що таке моніторинг процедури закупівлі. Про все це ми поговоримо далі, відобразивши в таблиці алгоритм дій замовника під час моніторингу закупівлі.

Що таке моніторинг процедури закупівлі

Перед тим як ми розкриємо порядок проведення моніторингу закупівель, варто зрозуміти, що таке моніторинг процедури закупівлі.

За пунктом 14 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон) моніторинг процедури закупівлі — аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Іншими словами, моніторинг закупівель — це перевірка контролюючими органами закупівель замовників на відповідність чинному законодавству з метою виявлення та фактично притягнення до відповідальності осіб, які допустили таке порушення.

А щоб ви завжди мали практику моніторингу, що провадять контролюючі органи, ми створили електронну книгу «Моніторинг закупівель за Особливостями», яка розміщена на порталі в розділі «Книги»:

Хто здійснює моніторинг процедури закупівлі

Для того щоб зрозуміти, хто здійснює моніторинг процедури закупівлі, згадаємо частину 1 статті 8 Закону: моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі — органи державного фінансового контролю).

Відповідно до пункту 23 особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, що затверджені постановою КМУ від 12.10.2022 № 1178 (далі — Особливості), Держаудитслужба та її міжрегіональні територіальні органи здійснюють моніторинг процедур закупівель, спрощених закупівель, а також закупівель, за якими в електронній системі закупівель оприлюднюється звіт про договір про закупівлю, укладений без застосування електронної системи закупівель, у порядку, встановленому статтею 8 Закону.

Корисним для ознайомлення в частині контролю у сфері публічних закупівель є лист Мінекономіки № 3304-04/43942-05 від 24.10.2019.

Тож, хто здійснює моніторинг процедури закупівлі? Саме Держаудитслужба та її міжрегіональні територіальні органи здійснюють моніторинг закупівель.

Наразі як закупівлі, так і моніторинг закупівель здійснюються відповідно до Закону з урахуванням Особливостей. Так, моніторингу можуть підлягати як публічні, так і оборонні закупівлі. При цьому органи ДАСУ наразі здійснюють моніторинг:

Далі зобразимо порядок проведення моніторингу закупівель у табличному вигляді. Для зручності ви його можете завантажити окремим файлом:

Алгоритм проведення моніторингу закупівель та примірні дії замовника щодо кожного етапу

Етап моніторингу

Законодавча база

Дії та поради замовнику

1

Прийняття рішення про початок моніторингу закупівлі

Рішення про початок моніторингу може бути прийнято керівником органу державного фінансового контролю або його заступником (або уповноваженою керівником особою) лише з певних підстав, які визначені частиною 2 статті 8 Закону, а саме:

  1. дані автоматичних індикаторів ризиків. Замовники повинні утримуватись від дій, які викличуть спрацювання автоматичних індикаторів ризиків, тому замовникам необхідно ознайомитись з переліком таких індикаторів. Вичерпний перелік автоматичних індикаторів ризиків затверджений наказом Міністерства фінансів України від 28.10.2020 № 647.

    Більше про методику визначення автоматичних індикаторів ризиків, перелік автоматичних індикаторів ризиків, порядок застосування автоматичних індикаторів ризиків читайте на порталі RADNUK.COM.UA у статті «Для тих, хто хоче розібратися, як за індикаторами ризиків Держаудитслужба здійснює моніторинг»;

  2. інформація про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

    Найчастіше з інформацією про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель до ДАСУ звертаються правоохоронні органи, а саме поліція та прокуратура, які належать до виконавчої влади та підпадають під термін «органи державної влади»;

  3. повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель (з чітким зазначенням суб’єкта правопорушення (повна назва, бажано ЄДРПОУ) для можливості ідентифікації та вказівкою на саме правопорушення);
  4. виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель;
  5. інформація, отримана від громадських об’єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 Закону.

Вплив замовника та його дій на початок моніторингу досить обмежений та полягає здебільшого у запобіганні порушенню, зокрема спрацювання автоматичних індикаторів ризиків.

Замовник не може впливати на сам факт прийняття рішення про початок моніторингу, оскільки таке рішення приймається без участі замовника.

Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися:

  • інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель;
  • інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах;
  • інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Обмін інформацією між органом державного фінансового контролю та замовником, встановлений цією статтею, здійснюється в електронному вигляді через електронну систему закупівель (частина 17 статті 8 Закону).

Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

2

Оприлюднення повідомлення про прийняття такого рішення в електронній системі закупівель

Відповідно до частини 3 статті 3 Закону повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та / або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.

Повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.

Відповідно до частини 4 статті 3 Закону строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.

Замовник має право дізнатись про підстави для прийняття рішення про початок моніторингу.

Якщо рішення про початок моніторингу було прийнято з підстав, які не передбачені Законом, або ж була порушена процедура повідомлення замовника про підстави для здійснення моніторингу процедури закупівлі, замовник може оскаржити результати моніторингу до суду у зв’язку з тим, що він проведений з порушенням процедури.

Повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених Законом, тому замовник жодним чином не може впливати на хід здійснення моніторингу, крім надання пояснень на відповідну вимогу ДАСУ.

3

Проведення моніторингу

Протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та / або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель.

Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та / або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель.

Користуйтесь протоколом надання пояснення на запит моніторингу.

Якщо замовник не надає відповіді на запит у встановлений законом строк, про це буде зазначено у висновку, також несвоєчасно подані пояснення можуть бути не враховані під час прийняття висновку за результатами моніторингу.

Водночас судова практика свідчить, що таке порушення оцінюється в сукупності з іншими порушеннями законодавства та саме собою недостатнє для застосування санкцій щодо замовника. Наприклад, у рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі № 160/16084/21 від 07.12.2021 суд погоджується з наявністю факту ненадання позивачем відповіді на запити від 02.08.2021 та 03.08.2021, проте вважає непропорційним застосовані оскаржуваним висновком санкції до порушення, що виявилось у ненаданні відповіді на запити.

Замовник у межах строку здійснення моніторингу процедури закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийнятих рішень та / або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Надані замовником пояснення можуть бути враховані ДАСУ під час проведення моніторингу або судом під час оскарження висновку ДАСУ.

4

Зупинення моніторингу та зупинення виконання зобов’язань щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель

Якщо органом оскарження прийнято до розгляду скаргу від суб’єкта оскарження у порядку, встановленому Законом, після прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі чи після опублікування висновку, протягом наступного робочого дня з дня розміщення скарги суб’єктом оскарження в електронній системі закупівель керівник органу державного фінансового контролю або його заступник до моменту опублікування рішення органу оскарження зупиняє рішення органу державного фінансового контролю.

Якщо рішення про початок моніторингу було зупинено, ДАСУ не може приймати та оприлюднювати висновок за результатами моніторингу з питань, які оскаржуються до органу оскарження.

Замовник зупиняє виконання зобов’язань щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, щодо тих порушень, обставин, підстав, що стали предметом розгляду органом оскарження, з відповідним повідомленням в електронній системі закупівель.

Закон не вимагає від замовника дій для зупинення моніторингу.

Якщо в електронній системі закупівель повідомлення про прийняття до розгляду скарги від суб’єкта оскарження опубліковано пізніше висновку за результатами моніторингу, але до спливу строку оскарження висновку, то ДАСУ не має права притягати посадових осіб замовника до відповідальності за порушення, які стали предметом оскарження.

5

Прийняття та оприлюднення висновку за результатами моніторингу

Відповідно до частини 6 статті 8 Закону за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі — висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником.

Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов’язково зазначаються:

  1. найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;
  2. назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;
  3. унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та / або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;
  4. опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;
  5. зобов’язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов’язання щодо усунення такого порушення.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.

Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку має право одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз’ясненням змісту висновку та його зобов’язань, визначених у висновку.

Форма висновку та порядок його заповнення визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю (частина 19 статті 8 Закону).

6

Роз’яснення змісту висновку та зобов’язань замовника, визначених у висновку

Замовник має право отримати від органу державного фінансового контролю роз’яснення змісту висновку та зобов’язань, визначених у висновку, що випливає зі змісту частини 8 статті 8 Закону.

Закон не передбачає строку надання замовнику роз’яснень. Враховуючи принцип розумності, роз’яснення повинні надаватись замовнику не пізніше 10 робочих днів з дня оприлюднення висновку, тобто до спливу строку його оскарження.

Якщо замовнику не надано роз’яснення у встановлений законом строк, він може використати у суді цей факт як доказ того, що вимоги, викладені у висновку, є нечіткими, а тому їх неможливо виконати. Таким чином замовник збільшить свої шанси на успішне оскарження висновку.

7

Згода з висновком за результатами моніторингу процедури закупівлі

Відповідно до частини 8 статті 8 Закону протягом п’яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель

  • інформацію та / або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або
  • аргументовані заперечення до висновку, або
  • інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Відповідно до частини 9 статті 8 Закону у разі підтвердження органом державного фінансового контролю факту усунення замовником порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, про що цей орган зазначає в електронній системі закупівель протягом п’яти робочих днів з дня оприлюднення замовником відповідної інформації в електронній системі закупівель, службова (посадова) особа замовника та / або уповноважена особа замовника не притягається до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері закупівель, що були усунуті замовником відповідно до висновку.

Якщо замовник визнає виявлене порушення або у такого замовника відсутні аргументовані заперечення до висновку / інформація про причини неможливості усунення виявлених порушень, то замовнику слід протягом п’яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити відповідні документи, що свідчать про усунення виявленого порушення.

8

Незгода з висновком за результатами моніторингу процедури закупівлі

Відповідно до частини 10 статті 8 Закону у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду.

Якщо замовник прийняв рішення скористатись своїм правом на оскарження висновку до суду, він повинен зазначити в електронній системі закупівель відповідну інформацію з наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду (інформація про відкриття провадження у справі; номер провадження).

При цьому строк на оскарження висновку до суду не може перевищувати 10 робочих днів з дня оприлюднення негативного висновку ДАСУ в ЕСЗ.

Під час оскарження висновку ДАСУ вам може знадобитись така практика:

9

Притягнення до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері публічних закупівель

Якщо замовник не усунув визначене у висновку порушення, що призвело до невиконання ним вимог, передбачених цим Законом, а також висновок не оскаржено до суду, орган державного фінансового контролю після закінчення строку на оскарження до суду, визначеного у частині десятій цієї статті (10 робочих днів з дня оприлюднення висновку), за результатами моніторингу вчиняє дії щодо притягнення до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері публічних закупівель.

Номер протоколу зазначається в електронній системі закупівель наступного робочого дня з дня складання протоколу, а також зазначаються дата та номер відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження.

Замовник має право надати до суду заперечення щодо протоколу про адміністративне правопорушення.

Суми можливих стягнень ми відобразили в шпаргалці уповноваженої особи замовника про відповідальність.

Щодо оформлення протоколів про адміністративні правопорушення органами ДАСУ; розгляду посадовими особами органів державного фінансового контролю справ про адміністративні правопорушення; оскарження постанов у справах про адміністративні правопорушення, винесених органами державного фінансового контролю, варто ознайомитись із наказом ДАСУ 01.12.2016 № 168 «Про затвердження Порядку оформлення Держаудитслужбою та її міжрегіональними територіальними органами матеріалів про адміністративні правопорушення».

Права особи, що притягається до відповідальності, визначаються КУпАП та Конституцією України.

У випадках складання постанови про адміністративне правопорушення замовник має право оскаржити її у порядку, передбаченому КАС України та КУпАП.

Протягом десяти днів з дня винесення постанови.

У разі оскарження висновку ДАСУ вам знадобиться більше практики інших замовників! Її ви знайдете в електронній книзі «Практика суду, що стосується публічних закупівель»: