Проводимо консультації з публічних закупівель

Підскажіть, будь-ласка, який код ДК обрати для лабораторних реактивів? Дякую

Зміна назви Замовника Філією було оголошено переговорну процедуру на підставі п.1 ч.2 ст.40 ЗУ. На даний час іде період оскарження рішення про визначення переможця переговорної процедури. В даний період оскарження... Розгорнути

Зміна назви Замовника Філією було оголошено переговорну процедуру на підставі п.1 ч.2 ст.40 ЗУ. На даний час іде період оскарження рішення про визначення переможця переговорної процедури. В даний період оскарження в ЄДР внесено зміни про зміну назви Замовника без зміни ЄДРПОУ, а саме: філія ПАТ змінено на філія АТ. Яким чином можливе укладення договору про закупівлю і завершення даної переговорної процедури із новим найменуванням Замовника, оскільки на майданчику відсутня технічна реалізація внесення змін до оголошення? Дякую. Згорнути

Враховуючи лист Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України №3304-04/54160-06 від 03.09.2020 року, де зазначено: «…закупівля здійснюється відповідно до річного плану, у разі: 1) виникнення нової чи додаткової потреби... Розгорнути

Враховуючи лист Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України №3304-04/54160-06 від 03.09.2020 року, де зазначено: «…закупівля здійснюється відповідно до річного плану, у разі: 1) виникнення нової чи додаткової потреби у товарах, роботах чи послугах, яку замовник не міг передбачити; 2) виділення додаткових коштів; 3) перерозподілу коштів, зекономлених внаслідок проведення процедур закупівель; 4) перерозподілу коштів зекономлених у разі зміни ціни договору про закупівлю в бік зменшення; 5) перерозподілу коштів, які було заплановано на закупівлю іншого(их) предмету(ів) закупівлі або фінансування інших видатків; 6) відміни закупівлі або визнання її такою, що не відбулась/неукладення договору про закупівлю за результатами проведення закупівлі та необхідності здійснення нової закупівлі; 7) розірвання договору про закупівлю та необхідності здійснення нової закупівлі; 8) інших подібних випадках, замовник може вносити відповідні зміни до річного плану закупівель, шляхом створення нових та/або редагування/видалення існуючих рядків річного плану з інформацією про закупівлі. Водночас, ураховуючи поняття “предмет закупівлі”, такий предмет закупівлі (у новоствореному чи відредагованому рядку річного плану) у вищевказаних випадках вважатиметься новим предметом договору і новим предметом закупівель.», скажіть, чи рахується перерозподіл коштів між КПКВ та КЕКВ новим предметом закупівлі? Згорнути

Просимо вибачення за питання від 14.09.2020 «Ми декілька раз зверталися до вас з питаннями, які стосувалися …», яке призначалося для Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сілкого господарства України (далі –... Розгорнути

Просимо вибачення за питання від 14.09.2020 «Ми декілька раз зверталися до вас з питаннями, які стосувалися …», яке призначалося для Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сілкого господарства України (далі – Міністерство), але помилково було завантажено до Радника. Також, дякуємо вам за раніше надані відповіді на наші питання, але ми змушені знов звертатися до вас за допомогою. Ми декілька раз зверталися до Міністерства з питаннями, які стосувалися роз’яснень абзацу другого ч. 3 ст. 16 Закону (запит 1766/2020, запит 1880/2020, запит 2020/2020, запит 2133/2020 (ми зробили більш розширеним)), але Міністерство у своїх відповідях посилається на свою ж відповідь на наш перший запит 1766/2020, в якій було зазначено, що «питання можливості залучення субпідрядника не є предметом регулювання цього Закону. При цьому договірні відносини регулюються Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України». Але ж Міністерством юстиції України у листі від 26.12.2008 №758-0-2-08-19 «Щодо практики застосування норм права у випадку колізії» зазначено, що при розбіжності між загальним і спеціальним нормативно-правовим актом перевага надається спеціальному, якщо він не скасований виданим пізніше загальним актом. Цей Закон – це спеціальний нормативно-правовий акт, а ЦКУ та ГКУ – загальні. І саме Законом, а не вищезазначеними кодексами, встановлено, що якщо замовник встановив кваліфікаційні критерії відповідно до пунктів 1 та 2 ч. 2 ст. 16 Закону, а УЧАСНИК НЕ МАЄ ВЛАСНИХ ПОТУЖНОСТЕЙ для того, щоб підтвердити свою відповідність цим критеріям, то, відповідно до Закону, він, учасник, може залучати потужності саме СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ як субпідрядників/співвиконавців (тобто юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців). Таким чином, з одного боку, згідно з ч. 4 ст. 22 Закону тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а, з другого боку, є конкретні вимоги абзацу другого ч. 3 ст. 16 Закону. Багато підприємств у своєму штаті не мають власних працівників, а укладають договори цивільно-правового характеру для виконання робіт або послуг, які закуповують замовники, з фізичними особами, які не є суб’єктами господарювання. Такі договори це – договори підряду, хоча деякі учасники, чомусь, вважають, що це – інша форма трудових відносин, не враховуючи, що трудові відносини регулюються Кодексом законів про працю України (далі – КЗпП). Так, в тендерній документації щодо закупівлі №UA-2020-07-15-001357-c (закуповувалася послуга з обрізки дерев) замовником були встановлені кваліфікаційні вимоги, передбачені пунктами 1 та 2 ч. 2 ст. 16 Закону. Для підтвердження відповідності п. 2 ч. 2 ст. 16 Закону учасник повинен був заповнити дві форми які стосувалися: працівників учасника, оформлених згідно КЗпП України, яких учасник планує залучити до виконання послуг, що є предметом закупівлі, та форму з інформацією про кожного суб’єкта господарювання субпідрядника/співвиконавця, якого учасник залучатиме до виконання послуг, що є предметом закупівлі. Один з потенційних учасників, який не мав у своєму штаті працівників, звернувся зі скаргою №UA-2020-07-15-001357-c.b1 до Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (далі – Колегія), в якій, крім іншого, скаржився на дискримінацію з боку вимог, встановлених замовником в тендерній документації стосовно п. 2 ч. 2 ст. 16 Закону (тобто неможливість залучати як співвиконавців/субпідрядників фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, за договорами цивільно-правового характеру до виконання послуг, що є предметом закупівлі, бо він, скаржник, вважає, що такі договори є іншою формою трудових відносин). Колегія своїм рішенням від 21.08.2020 №15935-р/пк-пз, в цій частині, визнала вимоги, встановлені замовником, дискримінаційними. У свою чергу, є висновок моніторингу (№UA-M-2020-06-11-000012) щодо закупівлі №UA-2020-04-27-001613-a (закуповувалися ремонтно-реставраційні роботи), в якому зазначається, крім іншого, що «зазначення у тендерній документації щодо кваліфікації в частині наявності відповідних працівників такої підстави працевлаштування як цивільно-правовий договір не відповідає нормам статті 16 Закону, за яким визначено один з кваліфікаційних критеріїв – наявність саме працівників». Тобто, ми вважаємо, що виходячи с висновку моніторингу, ч. 2 ст. 16 Закону не передбачає залучення фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру. А, враховуючи вимоги абзацу другого ч. 3 ст. 16 Закону, якщо замовник встановив до учасника вимоги, передбачені пунктами 1 та 2 ч. 2 ст. 16 Закону, то учасник має право залучати за договорами цивільно-правового характеру тільки фізичних осіб-підприємців, які є суб’єктами господарювання. Просимо вас, висловити свою думку з цього питання, виходячи саме з трактування норм Закону. Згорнути

Підкажіть, будь-ласка, чи правильно розуміється, що в антикоронавірусних закупівлях з 18.06.2020 року припинили свою дію пункти Закону № 530: • пункт 3 (про штраф за порушення правил та норм, встановлених... Розгорнути

Підкажіть, будь-ласка, чи правильно розуміється, що в антикоронавірусних закупівлях з 18.06.2020 року припинили свою дію пункти Закону № 530: • пункт 3 (про штраф за порушення правил та норм, встановлених з метою запобігання епідемічним та іншим інфекційним хворобам…); • пункт 4 [про звільнення від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19)…]; • пункт 5 [про звільнення від сплати ввізного мита на лікарські засоби, медичні вироби та/або медичне обладнання, необхідні для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), першочергове митне оформлення, подання попередньої або тимчасової декларації, про звільнення від плати за виконання митних формальностей…]; • пункт 10 [про те, що розпорядники (одержувачі) бюджетних коштів (крім закордонних дипломатичних установ) у договорах про закупівлю товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти можуть передбачати стовідсоткову попередню оплату товарів, робіт чи послуг, необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19). Перелік таких товарів, робіт чи послуг затверджується Кабінетом Міністрів України]. а в іншому у Замовника зберігається право здійснювати антикоронавірусні закупівлі на предмети, зазначені в Постанові 225 з обов’язковим оприлюдненням звіту про договір про закупівлю, укладений без використання ЕСЗ, договору про закупівлю та всіх додатків до нього, звіту про виконання договору про закупівлю відповідно до статті 10 Закону України “Про публічні закупівлі” . Згорнути

Прошу консультації відносно спрощеної процедури. Переможець спрощеної процедури є засновником юридичної фірми ( 60 % статнуго фонду), яка теж подала свою до тієї ж спрощеної процедури. Моє запитання: Чи брати... Розгорнути

Прошу консультації відносно спрощеної процедури. Переможець спрощеної процедури є засновником юридичної фірми ( 60 % статнуго фонду), яка теж подала свою до тієї ж спрощеної процедури. Моє запитання: Чи брати це повязаність до уваги до визначення переможця закупівлі? Дякую. Згорнути

Дайте, будь ласка, відповідь на наступне запитання: чи повинен Замовник вимагати в СПРОЩЕНІЙ закупівлі (щодо закупівлі послуг з поточного ремонту житлового будинку) надання учасником інформації: повне найменування та місцезнаходження кожного... Розгорнути

Дайте, будь ласка, відповідь на наступне запитання: чи повинен Замовник вимагати в СПРОЩЕНІЙ закупівлі (щодо закупівлі послуг з поточного ремонту житлового будинку) надання учасником інформації: повне найменування та місцезнаходження кожного суб’єкта господарювання, який буде залучений переможцем, з яким укладено договір про закупівлю, до надання послуг як співвиконавця або виконання робіт як субпідрядника, в обсязі не менше ніж 20 відсотків вартості договору про закупівлю – у разі закупівлі робіт або послуг. Чи ця вимога є обов’язковою лише в процедурах закупівель? Згорнути

Управління капітального будівництва Бориспільської міської ради, як замовник об’єкту «Будівництво дошкільного навчального закладу по вул. Володимира Момота, 46-а в м. Бориспіль Київської області (коригування)» ДК 021:2015 (CPV) – 45210000-2 –... Розгорнути

Управління капітального будівництва Бориспільської міської ради, як замовник об’єкту «Будівництво дошкільного навчального закладу по вул. Володимира Момота, 46-а в м. Бориспіль Київської області (коригування)» ДК 021:2015 (CPV) – 45210000-2 – Будівництво будівель звертається до Вас та просить надати роз’яснення щодо наступної ситуації: 28 травня 2020 року між Замовником – Управління капітального будівництва Бориспільської міської ради та Підрядником ТОВ«УКРБУД ЗАБУДОВА» було укладено договір №22 на закупівлю робіт «Будівництво дошкільного навчального закладу по вул. Володимира Момота, 46-а в м. Бориспіль Київської області (коригування)» ДК 021:2015 (CPV) – 45210000-2 – Будівництво будівель в результаті відкритих торгів. Згідно з розробленої та затвердженої проектно-кошторисної документації по даному об’єкту розмір кошторисної заробітної плати складав 10200 грн. Учасником в результаті відкритих торгів розмір кошторисної заробітної плати було зменшено до 7000 грн. В процесі виконання робіт виникла необхідність зміни проектних рішень в частині робіт з влаштування даху та благоустрою, які не передбачені проектом та є необхідними для реалізації проекту в цілому. Замовником прийнято рішення про коригування проектно-кошторисної документації в частині розділу АБ (вальмовий дах)та розділу ГП. Підрядник звернувся до Замовника з пропозицією, на підставі проведеного коригування, внести зміни до договірної ціни, як невід’ємної частини договору про закупівлю, а саме збільшити кошторисну заробітну плату на 12000 грн., яка встановлена в регіоні. Загальновідомо, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону крім випадків, що передбачені ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон). При цьому пунктом 6.2.4 ДСТУ визначено, що ціна пропозиції переможця торгів є договірною ціною на об’єкт будівництва, яка формується генпідрядником та погоджується із замовником. Разом з тим, пунктом 3.15 ДСТУ визначено, що договірна ціна – кошторис, яким визначається вартість робіт, узгоджена сторонами (замовником та підрядником) та обумовлена у договорі підряду. На підставі вище викладеного надайте будь-ласка роз’яснення: Чи має замовник право в ході виконання договору про закупівлю вносити зміни до договірної динамічної ціни після коригування на залишок робіт шляхом збільшення кошторисної заробітної плати без зменшення обсягів робіт та в межах договірної ціни при умові, що додаткові роботи будуть закуплені окремим договором в рамках окремої процедури? Згорнути

Ми декілька раз зверталися до вас з питаннями, які стосувалися роз’яснень абзацу другого ч. 3 ст. 16 Закону України «Про публічні Закупівлі» в редакції Закону України «Про внесення змін до... Розгорнути

Ми декілька раз зверталися до вас з питаннями, які стосувалися роз’яснень абзацу другого ч. 3 ст. 16 Закону України «Про публічні Закупівлі» в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» від 19.09.2019 №114-IX (зі змінами) (далі – Закон) (запит 1766/2020, запит 1880/2020, запит 2020/2020), але так і не отримали конкретних відповідей. Тому звертаємося до вас ще раз, уточнюючи своє питання. Так, у відповіді на запит 1766/2020 вами зазначено, що «питання можливості залучення субпідрядника не є предметом регулювання цього Закону. При цьому договірні відносини регулюються Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України». Звертаємо вашу увагу на те, що саме тільки Закон містить поняття «співвиконавець» (у Цивільному кодексі України (далі – ЦКУ) та Господарському кодексі України (далі – ГКУ) таке поняття відсутнє) і саме у другому абзаці ч. 3 ст. 16 Закону встановлено, що «якщо для закупівлі робіт або послуг замовник встановлює кваліфікаційний критерій такий як наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій та/або наявність ПРАЦІВНИКІВ, які мають необхідні знання та досвід, учасник може для підтвердження своєї відповідності такому критерію залучити потужності інших СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ як субпідрядників/співвиконавців». Тобто саме Законом встановлено, що якщо замовник встановив кваліфікаційні критерії відповідно до пунктів 1 та 2 ч. 2 ст. 16 Закону, а УЧАСНИК НЕ МАЄ ВЛАСНИХ ПОТУЖНОСТЕЙ для того, щоб це підтвердити, то, відповідно до Закону, він може залучати потужності саме СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ як субпідрядників/співвиконавців. Таким чином, з одного боку, згідно з ч. 4 ст. 22 Закону тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а, з другого боку, є конкретні вимоги абзацу 2 ч. 2 ст. 16 Закону. ЦКУ же передбачає укладання між двома сторонами цивільно-правових угод, не залежно від того чи є ці сторони суб’єктами господарювання, чи ні. Але абзацом ч. 3 ст. 16 Закону чітко встановлено, що учасники можуть залучати потужності саме СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ як субпідрядників/співвиконавців. Крім того, слід звернути увагу на лист Міністерства юстиції України від 26.12.2008 №758-0-2-08-19 «Щодо практики застосування норм права у випадку колізії» зазначено наступне: «При розбіжності між загальним і спеціальним нормативно-правовим актом перевага надається спеціальному, якщо він не скасований виданим пізніше загальним актом.» Закон– це спеціальний нормативно-правовий акт, а ЦКУ та ГКУ – загальні. Багато підприємств у своєму штаті не мають власних працівників, а укладають договори цивільно-правового характеру для виконання робіт або послуг, які закуповують замовники, з фізичними особами, які не є суб’єктами господарювання. А це – саме підряд (з цього питання доцільно ознайомитися з рішенням Верховного Суду України від 08.05.2018 №127/21595/16-ц з приводу різниць між цивільно-правовими угодами й трудовими правовідносинами), хоча деякі учасники вважають, що це – інша форма трудових відносин. За нормою ст. 14 (14.1.195) Податкового кодексу України працівник – це фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію згідно з укладеним з роботодавцем трудовим договором (контрактом) відповідно до закону. Відповідно до ч. 1 ст. 21 Кодексу законів про працю України трудовий договір – угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Сторонами трудового договору є працівник і роботодавець, працівника приймають на роботу (посаду) для виконання певної роботи за конкретною кваліфікацією, професією, посадою. За трудовим договором громадянин набуває статусу «працівник». Водночас, згідно зі ст. 837 ЦКУ за договором підряду (цивільно-правовим договором) одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу. Підрядник не може вимагати гарантій, передбачених для суб’єктів трудових відносин, оскільки він не має статусу працівника, сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик. Законодавство про працю на такі відносини не поширюється. Підстави працевлаштування як цивільно-правовий договір, на нашу думку, не відповідає нормам абзацу другого ч. 3 ст. 16 Закону, за яким визначено один з кваліфікаційних критеріїв – наявність саме працівників. Але Постійно діюча адміністративна колегія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель іншої думки. На даний час результати моніторингу органів фінансового контролю та рішення постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель показують, що ці органи не мають однозначної думки з цього питання, та приймають протилежні рішення (висновки) стосовно можливості залучення учасниками фізичних осіб – не суб’єктів господарювання, за договорами цивільно-правового характеру, для виконання послуг/робіт, що є предметами закупівлі у випадках, передбачених абзацом другим ч. 3 с. 16 Закону. Просимо вас, як Уповноважений орган, висловити свою позицію щодо можливості (неможливості) залучення учасниками потужностей фізичних осіб, не суб’єктів господарювання, за договорами цивільно-правового характеру у випадку, передбаченого абзацом другим ч. 3 с. 16 Закону. Згорнути

Допоможіть розібратися в наступній ситуації. Ми розпорядник бюджетних коштів, на початку року нами було заплановано закупівлю за державні кошти на надання послуги по поточному ремонту вулично – дорожньої мережі на... Розгорнути

Допоможіть розібратися в наступній ситуації. Ми розпорядник бюджетних коштів, на початку року нами було заплановано закупівлю за державні кошти на надання послуги по поточному ремонту вулично – дорожньої мережі на очікувану вартість 120 млн.грн. проведений тендер, укладений договір з переможцем за результатами аукціону, потім додатковою угодою зменшили ціну договору до реального фінансування 80 млн.грн. зараз нам виділили додаткові кошти з державного бюджету на надання послуги по поточному ремонту вулично – дорожньої мережі в суммі 40 млн.грн. Чи можеми ми використатити ці кошти в межах укладеного договору? Чи повинні проводити нову закупівлю? Згорнути