Проводимо консультації з публічних закупівель

Доброго дня! В усіх статтях щодо усунення невідповідностей учасником при поданні документів згідно з ст.16 Закону немає чіткої відповіді на запитання: “Якщо учасник при поданні документів на підтвердження кваліфікаційних критеріїв... Розгорнути

Доброго дня! В усіх статтях щодо усунення невідповідностей учасником при поданні документів згідно з ст.16 Закону немає чіткої відповіді на запитання: “Якщо учасник при поданні документів на підтвердження кваліфікаційних критеріїв не завантажив документ взагалі, чи можна згідно з ч.16 ст.29 ЗУ «Про публічні закупівлі» надати учаснику шанс на виправлення помилок (з вимогою про усунення невідповідностей в електронній системі закупівель), чи відсутність документа (згідно з ст.16 Закону) не є невідповідністю, та необхідно одразу відхилити пропозицію учасника”? Наприклад, в тендерній документації, згідно з ст.16 Закону, вимагалось наявність у учасника документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного за предметом закупівлі договору, та на підтвердження вимагались документи: довідка за вказаною формою з інформацією про виконаний аналогічний договір та скан-копія аналогічного договору з видатковими накладними. Учасник надав довідку в довільній формі та не надав скан-копію договору з накладними. Чи можна давати учаснику в такому випадку шанс на виправлення “невідповідностей” та на завантаження недостаючих документів? Чи така тендерна пропозиція підлягає відхиленню? 2) Відсутність ЕЦП/КЕП, накладеного на тендерну пропозицію учасника підпадає під випадки ч. 16 ст. 29 Закону? Якщо тендерна документація вимагала накладення ЕЦП/КЕП, чи має право замовник надати шанс учаснику та вимагати накладення ЕЦП/КЕП, чи така тендерна пропозиція підлягає відхиленню? Згорнути

Вимога тендерної документації: Накладається КЕП/ЕЦП службової (посадової) особи або уповноваженої особи Учасника, що підписала тендерну пропозицію, повноваження якої щодо підписів документів тендерної пропозиції підтверджується відповідно до поданих документів, що вимагаються... Розгорнути

Вимога тендерної документації: Накладається КЕП/ЕЦП службової (посадової) особи або уповноваженої особи Учасника, що підписала тендерну пропозицію, повноваження якої щодо підписів документів тендерної пропозиції підтверджується відповідно до поданих документів, що вимагаються цією Документацією, з можливістю перевірки накладення КЕП/ЕЦП (зазвичай, з розширенням *.p7s) за допомогою он-лайн сервісу Центрального засвідчувального органу Міністерства юстиції України. Під час перевірки КЕП/ЕЦП повинні відображатися прізвище та ініціали особи, уповноваженої на підписання тендерної пропозиції (власника ключа). У випадку відсутності даної інформації учасник вважається таким, що не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства та тендерну пропозицію такого Учасника буде відхилено на підставі абзацу 3 пункту 1 частини 1 статті 31 Закону. Від імені юридичної особи пропозицію підписав Генеральний директор. Під час перевірки ЕЦП відображається вірно прізвище та ініціали особи, уповноваженої на підписання тендерної пропозиції (власника ключа), назва юридичної особи, але посада відображається «директор», а не «генеральний директор». Питання 1: як на вашу думку, чи вимагала ТД відображення посади? Питання 2: Чи є підстави для відхилення з огляду на вимоги ТД? Питання 3: яка інформація відносно службової (посадової) особи або уповноваженої особи Учасника, що підписала тендерну пропозицію, повинна підлягати перевірці Замовником під час перевірки КЕП/ЕЦП з огляду на вимоги законодавства? Згорнути

Потрібна допомога у вирішенні питання щодо визначення предмета закупівлі, оприлюднення в системі та як правильно прописати в договорі. На даний час плануємо закупити канцтовари. Закупівля містить 50 позицій. Ознайомившись з... Розгорнути

Потрібна допомога у вирішенні питання щодо визначення предмета закупівлі, оприлюднення в системі та як правильно прописати в договорі. На даний час плануємо закупити канцтовари. Закупівля містить 50 позицій. Ознайомившись з редакцією статті ввд 12.09.2020 №368 виникає питання, як правильно на даний час все прописувати. Який із варіантів більш правильним буде?: Варіант подання інформації №1. У плані закупівель прописати в КОНКРЕТНІЙ НАЗВІ – канцелярські товари, а у примітках пелек позицій з відповідними кодоами, потім створити закупівлю – в узагальненій назві прописати – КАНЦЕЛЯРСЬКІ товари і затим кону із 50 позицій вводити в електронні поля. І як тоді правильно прописувати предмет закупівлі в договорі: За кодом ДК 021:2015:30190000-7 офісне устаткування та приладдя різне? При публікації звіту можно побачити, що УЗАГАЛЬНЕНА НАЗВА ПРЕДМЕТА ЗАКУПІВЛІ буде КАНЦЕЛЯРСЬКІ ТОВАРИ. Чи достатньо буде узагальненої назви в договорі разом із кодом ДК? Чи потрібно ще в дужках прописувати всі номенклатурні позиції. ВАріант подання інформації №2: Публікуємо план і в конкретній назві публікуємо всі номенклатурні позиції, які потім при створенні закупівлі будуть відображатись в окремих полях в електронній системі? Моє бачення, що якщо публікуються всі окремі позиції закупівлі відповідно до Порядку №1082, а в договорі в предметі закупівлі прописувати лише код ДК та узагальнену назву, то у звіті про закупівлю та в договорі є розбіжності. Точніше, чи вказувати коди номенклатурних позицій в договорі? Згорнути

Замовник оприлюднює Звіт про виконання договору про закупівлю – протягом 20 робочих днів з дня закінчення строку дії договору про закупівлю або його виконання сторонами, або його розірвання. Просимо надати... Розгорнути

Замовник оприлюднює Звіт про виконання договору про закупівлю – протягом 20 робочих днів з дня закінчення строку дії договору про закупівлю або його виконання сторонами, або його розірвання. Просимо надати роз’яснення , що є виконанням договору окрім поставки товару(надання послуг,виконання робіт) та остаточного розрахунку. Наприклад, якщо в договорі прописані умови повернення забезпечення виконання договору про закупівлю. Чи може у такому випадку дата повернення забезпечення вважатися датою виконання договору? Чи може з цією дати відраховуватися термін для публікаціїї Звіту про виконання договору? Згорнути

Хочу запитати – у нас двічі відмінено відкриті торги.Плануємо провести переговорну процедуру.Але на виставлену у тендерах суму учасник пропонує меншу кількість товару (технічно-якісні характерстки відповідають виставленим вимогам).Чи можна змінити кількість... Розгорнути

Хочу запитати – у нас двічі відмінено відкриті торги.Плануємо провести переговорну процедуру.Але на виставлену у тендерах суму учасник пропонує меншу кількість товару (технічно-якісні характерстки відповідають виставленим вимогам).Чи можна змінити кількість товару у переговорній процедурі? Згорнути

Підскажіть, будь-ласка, оголошено відкриті торги по трьом лотам. По одному лоту на суму 55 000,00 грн. закупівлю відмінено, у зв”язку з поданням до участі менше двох тендерних пропозицій. Які тепер... Розгорнути

Підскажіть, будь-ласка, оголошено відкриті торги по трьом лотам. По одному лоту на суму 55 000,00 грн. закупівлю відмінено, у зв”язку з поданням до участі менше двох тендерних пропозицій. Які тепер дії замовника оголошувати відкриті торги чи спрощену закупівлю на суму 55 000,00 грн. Згорнути

Підскажіть, будь-ласка, який код ДК обрати для лабораторних реактивів? Дякую

Зміна назви Замовника Філією було оголошено переговорну процедуру на підставі п.1 ч.2 ст.40 ЗУ. На даний час іде період оскарження рішення про визначення переможця переговорної процедури. В даний період оскарження... Розгорнути

Зміна назви Замовника Філією було оголошено переговорну процедуру на підставі п.1 ч.2 ст.40 ЗУ. На даний час іде період оскарження рішення про визначення переможця переговорної процедури. В даний період оскарження в ЄДР внесено зміни про зміну назви Замовника без зміни ЄДРПОУ, а саме: філія ПАТ змінено на філія АТ. Яким чином можливе укладення договору про закупівлю і завершення даної переговорної процедури із новим найменуванням Замовника, оскільки на майданчику відсутня технічна реалізація внесення змін до оголошення? Дякую. Згорнути

Враховуючи лист Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України №3304-04/54160-06 від 03.09.2020 року, де зазначено: «…закупівля здійснюється відповідно до річного плану, у разі: 1) виникнення нової чи додаткової потреби... Розгорнути

Враховуючи лист Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України №3304-04/54160-06 від 03.09.2020 року, де зазначено: «…закупівля здійснюється відповідно до річного плану, у разі: 1) виникнення нової чи додаткової потреби у товарах, роботах чи послугах, яку замовник не міг передбачити; 2) виділення додаткових коштів; 3) перерозподілу коштів, зекономлених внаслідок проведення процедур закупівель; 4) перерозподілу коштів зекономлених у разі зміни ціни договору про закупівлю в бік зменшення; 5) перерозподілу коштів, які було заплановано на закупівлю іншого(их) предмету(ів) закупівлі або фінансування інших видатків; 6) відміни закупівлі або визнання її такою, що не відбулась/неукладення договору про закупівлю за результатами проведення закупівлі та необхідності здійснення нової закупівлі; 7) розірвання договору про закупівлю та необхідності здійснення нової закупівлі; 8) інших подібних випадках, замовник може вносити відповідні зміни до річного плану закупівель, шляхом створення нових та/або редагування/видалення існуючих рядків річного плану з інформацією про закупівлі. Водночас, ураховуючи поняття “предмет закупівлі”, такий предмет закупівлі (у новоствореному чи відредагованому рядку річного плану) у вищевказаних випадках вважатиметься новим предметом договору і новим предметом закупівель.», скажіть, чи рахується перерозподіл коштів між КПКВ та КЕКВ новим предметом закупівлі? Згорнути

Просимо вибачення за питання від 14.09.2020 «Ми декілька раз зверталися до вас з питаннями, які стосувалися …», яке призначалося для Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сілкого господарства України (далі –... Розгорнути

Просимо вибачення за питання від 14.09.2020 «Ми декілька раз зверталися до вас з питаннями, які стосувалися …», яке призначалося для Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сілкого господарства України (далі – Міністерство), але помилково було завантажено до Радника. Також, дякуємо вам за раніше надані відповіді на наші питання, але ми змушені знов звертатися до вас за допомогою. Ми декілька раз зверталися до Міністерства з питаннями, які стосувалися роз’яснень абзацу другого ч. 3 ст. 16 Закону (запит 1766/2020, запит 1880/2020, запит 2020/2020, запит 2133/2020 (ми зробили більш розширеним)), але Міністерство у своїх відповідях посилається на свою ж відповідь на наш перший запит 1766/2020, в якій було зазначено, що «питання можливості залучення субпідрядника не є предметом регулювання цього Закону. При цьому договірні відносини регулюються Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України». Але ж Міністерством юстиції України у листі від 26.12.2008 №758-0-2-08-19 «Щодо практики застосування норм права у випадку колізії» зазначено, що при розбіжності між загальним і спеціальним нормативно-правовим актом перевага надається спеціальному, якщо він не скасований виданим пізніше загальним актом. Цей Закон – це спеціальний нормативно-правовий акт, а ЦКУ та ГКУ – загальні. І саме Законом, а не вищезазначеними кодексами, встановлено, що якщо замовник встановив кваліфікаційні критерії відповідно до пунктів 1 та 2 ч. 2 ст. 16 Закону, а УЧАСНИК НЕ МАЄ ВЛАСНИХ ПОТУЖНОСТЕЙ для того, щоб підтвердити свою відповідність цим критеріям, то, відповідно до Закону, він, учасник, може залучати потужності саме СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ як субпідрядників/співвиконавців (тобто юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців). Таким чином, з одного боку, згідно з ч. 4 ст. 22 Закону тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а, з другого боку, є конкретні вимоги абзацу другого ч. 3 ст. 16 Закону. Багато підприємств у своєму штаті не мають власних працівників, а укладають договори цивільно-правового характеру для виконання робіт або послуг, які закуповують замовники, з фізичними особами, які не є суб’єктами господарювання. Такі договори це – договори підряду, хоча деякі учасники, чомусь, вважають, що це – інша форма трудових відносин, не враховуючи, що трудові відносини регулюються Кодексом законів про працю України (далі – КЗпП). Так, в тендерній документації щодо закупівлі №UA-2020-07-15-001357-c (закуповувалася послуга з обрізки дерев) замовником були встановлені кваліфікаційні вимоги, передбачені пунктами 1 та 2 ч. 2 ст. 16 Закону. Для підтвердження відповідності п. 2 ч. 2 ст. 16 Закону учасник повинен був заповнити дві форми які стосувалися: працівників учасника, оформлених згідно КЗпП України, яких учасник планує залучити до виконання послуг, що є предметом закупівлі, та форму з інформацією про кожного суб’єкта господарювання субпідрядника/співвиконавця, якого учасник залучатиме до виконання послуг, що є предметом закупівлі. Один з потенційних учасників, який не мав у своєму штаті працівників, звернувся зі скаргою №UA-2020-07-15-001357-c.b1 до Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (далі – Колегія), в якій, крім іншого, скаржився на дискримінацію з боку вимог, встановлених замовником в тендерній документації стосовно п. 2 ч. 2 ст. 16 Закону (тобто неможливість залучати як співвиконавців/субпідрядників фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, за договорами цивільно-правового характеру до виконання послуг, що є предметом закупівлі, бо він, скаржник, вважає, що такі договори є іншою формою трудових відносин). Колегія своїм рішенням від 21.08.2020 №15935-р/пк-пз, в цій частині, визнала вимоги, встановлені замовником, дискримінаційними. У свою чергу, є висновок моніторингу (№UA-M-2020-06-11-000012) щодо закупівлі №UA-2020-04-27-001613-a (закуповувалися ремонтно-реставраційні роботи), в якому зазначається, крім іншого, що «зазначення у тендерній документації щодо кваліфікації в частині наявності відповідних працівників такої підстави працевлаштування як цивільно-правовий договір не відповідає нормам статті 16 Закону, за яким визначено один з кваліфікаційних критеріїв – наявність саме працівників». Тобто, ми вважаємо, що виходячи с висновку моніторингу, ч. 2 ст. 16 Закону не передбачає залучення фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру. А, враховуючи вимоги абзацу другого ч. 3 ст. 16 Закону, якщо замовник встановив до учасника вимоги, передбачені пунктами 1 та 2 ч. 2 ст. 16 Закону, то учасник має право залучати за договорами цивільно-правового характеру тільки фізичних осіб-підприємців, які є суб’єктами господарювання. Просимо вас, висловити свою думку з цього питання, виходячи саме з трактування норм Закону. Згорнути