Проводимо консультації з публічних закупівель

Просимо надати розяснення: Чи потрібно замовнику (в окремих сферах господарювання) з 07.11.2020 в обовязковому порядку при розміщенні інформації в електронній системі закупвель використовувати КЕП на захищеному носії (токен)? І чи... Розгорнути

Просимо надати розяснення: Чи потрібно замовнику (в окремих сферах господарювання) з 07.11.2020 в обовязковому порядку при розміщенні інформації в електронній системі закупвель використовувати КЕП на захищеному носії (токен)? І чи повинен учасник використовувати КЕП на захищеному носії при поданні пропозиції? Згорнути

Дякую за статтю “З листопада КЕП на захищеному носієві! Зміна ЕЦП на КЕП уже скоро “на порталі. Виникли запитання: 1.Підкажіть будь ласка, якщо при перевірці електронного ключа на сайті https://czo.gov.ua/sign... Розгорнути

Дякую за статтю “З листопада КЕП на захищеному носієві! Зміна ЕЦП на КЕП уже скоро “на порталі. Виникли запитання: 1.Підкажіть будь ласка, якщо при перевірці електронного ключа на сайті https://czo.gov.ua/sign отримуємо таку інформацію: Тип носія особистого ключа: Захищений; Тип підпису: КВАЛІФІКОВАНИЙ; Сертифікат: кваліфікований. Чи рахується така комбінація КЕПом? Тобто в полі “Тип підпису” маємо значення “КВАЛІФІКОВАНИЙ”, замість “Удосконалений”. Якщо не рахується, то чи правомірно буде відхиляти тендерну пропозицію учасника завірену таким електронним підписом(Тип підпису: КВАЛІФІКОВАНИЙ), у випадку, якщо у тендерній документації вимагалось завірення тендерної пропозиції за допомогою КЕП(так як прописано у вищезазначеній статті на порталі https://radnuk.com.ua/praktyka_zakupivel/tenderna_dokumentatsiya/z-lystopada-kep-na-zakhyshchenomu-nosiievi-zmina-etsp-na-kep-uzhe-skoro/). 2. Чи правильно я розумію, якщо вимагалось завірення тендерної пропозиції за допомогою КЕП, а при перевірці електронного ключа учасника буде відображена інформація “Тип носія особистого ключа: Незахищений”, то це буде підставою для відхилення тендерної пропозиції такого учасника? Заздалегідь дякую за відповідь. Згорнути

п.13 частини 1 статті 17 Закону дозволено не відхиляти Учасника, який має заргованість, якщо Учасник здійснив заходи щодо розстрочення і відстрочення такої заборгованості. Яким документом Переможець може підтвердити дану вимогу,... Розгорнути

п.13 частини 1 статті 17 Закону дозволено не відхиляти Учасника, який має заргованість, якщо Учасник здійснив заходи щодо розстрочення і відстрочення такої заборгованості. Яким документом Переможець може підтвердити дану вимогу, адже отримання довідки про відсутність заборгованості, яку вимагає Замовник, не є можливим. Дякуємо! Згорнути

Цікавить питання, чи можна вже користуватись Prozorro Market для здійснення допорогових закупівель при вартості предмета закупівлі більше, ніж 50 тис.грн? Якщо ні, то коли можна буде очікувати таку можливість?

Переговорна процедура закупівлі: відповідно до частини 2 статті 13 Закону України «Про публічні закупівлі» замовники можуть застосовувати переговорну процедуру закупівлі як виняток та відповідно до умов, визначених у частині другій... Розгорнути

Переговорна процедура закупівлі: відповідно до частини 2 статті 13 Закону України «Про публічні закупівлі» замовники можуть застосовувати переговорну процедуру закупівлі як виняток та відповідно до умов, визначених у частині другій статті 40 Закону. Згідно п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону тендерний комітет здійснює вибір процедури закупівлі, всі рішення тендерного комітету оформлюються протоколом із зазначенням дати прийняття рішення, який підписується всіма членами комітету, присутніми на його засіданні. Таким чином, переговорна процедура закупівлі використовується замовником після прийняття відповідного рішення замовником. Чи вірним є твердження, що вибір процедури (переговорної процедури закупівлі) є першим рішенням тендерного комітету, що стосується її проведення, отже – орієнтовним початком проведення є місяць, в якому оприлюднено Річний план щодо цієї закупівлі. Згорнути

Пунктом 2 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що Переможець процедури закупівлі під час укладення договору про закупівлю повинен надати: 1) відповідну інформацію про право підписання договору про... Розгорнути

Пунктом 2 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що Переможець процедури закупівлі під час укладення договору про закупівлю повинен надати: 1) відповідну інформацію про право підписання договору про закупівлю; 2) копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законом та у разі якщо про це було зазначено у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі чи вимагалося замовником під час переговорів у разі застосування переговорної процедури закупівлі. Чи застосовується ця норма до переговорної процедури закупівлі? Згорнути

Добрый день. В тендере принимали участия 3 компании, победителем признан Участник №1 (с минимальной ценой), без каких либо замечаний со стороны Заказчика Т.е. требования об устранение ошибок не было. Участник... Розгорнути

Добрый день. В тендере принимали участия 3 компании, победителем признан Участник №1 (с минимальной ценой), без каких либо замечаний со стороны Заказчика Т.е. требования об устранение ошибок не было. Участник №2 (проигравший по цене) подает жалобу в АМКУ на решение Заказчика о принятие решения про акцепт Участника №1. Жалоба подается на не соответствие квалификационным критериям тендерного предложения Участника №1. АМКУ принимает жалобу и признает не правомерными действия Заказчика и направляет решение с требованием отменить Решение про акцепт участника №1. Соответственно, Заказчик возвращает на квалификацию Участника №1. Вопрос: Может ли заказчик после всего выше изложенного повесить требование Участнику №1 об устранении несоответствий квалификационных критериев (24 часа). Еще раз обращаю внимание ранее такое требование по отношению к этому Участнику не вывешивалось. И второй вопрос, если участник исправит ошибки в течении 24 часов, может ли Заказчик повторно акцептовать Участника №1. Спасибо. Згорнути

Під час запрошення для участі у переговорній процедурі закупівлі замовник може встановлювати необхідні вимоги стосовно спроможності учасника (учасників) виконати роботи, надати послуги, поставити товар, наприклад, в частині наявності обладнання, матеріально... Розгорнути

Під час запрошення для участі у переговорній процедурі закупівлі замовник може встановлювати необхідні вимоги стосовно спроможності учасника (учасників) виконати роботи, надати послуги, поставити товар, наприклад, в частині наявності обладнання, матеріально технічної бази та технологій, працівників, досвіду роботи, фінансової спроможності тощо. Відповідно у протоколі замовник може встановити вимогу стосовно підтвердження учасником (учасниками) наявності обладнання, матеріально-технічної бази та технологій. Якщо переговорна процедура проводиться на підставі двічі відмінених відкритих торгів, та під час їх проведення до учасника встановювався кваліфікаційний критерій «досвід виконання аналогічного договору», чи має право замовник/ чи повинен замовник в переговорній процедурі застосовувати цей кваліфікаційний критерій, адже вимоги до учасника не повинні відрізнятися від тих, щ обули встановлені в тендерній документації. Згорнути

Згідно із статтею 10 Закону Про публічні закупівлі замовник зобов’язаний оприлюднити звіт про виконання договору про закупівлю протягом 20 робочих днів з дня закінчення строку дії договору про закупівлю або... Розгорнути

Згідно із статтею 10 Закону Про публічні закупівлі замовник зобов’язаний оприлюднити звіт про виконання договору про закупівлю протягом 20 робочих днів з дня закінчення строку дії договору про закупівлю або його виконання сторонами, або його розірвання. 1) Якщо строк дії договору закінчився, але зобов’язання за договором не виконані (постачальнику/виконавцю виставлено штрафні санкції/позовні вимоги; або сталася затримка оплати зі сторони Замовника), то чи є правові підставі НЕ опубліковувати звіт про виконання договору по закінченні вказаного в договорі строку дії, а оприлюднити звіт після фактичного виконання договору? 2) Чи наявність таких обставин, як виставлення штрафних санкцій, позовних вимог передбачає укладення додаткової угоди відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 41 з оприлюдненням її у встановленому Законом порядку і продовженням строку дії договору в електронному полі під час внесення змін до Договору та подальшим звітуванням за виконання договору, відштовхуючись від оновленої дати строку дії договору? Адже Контрагент може відмовитись від підписання такої угоди з причини оскарження виставлених йому штрафних санкцій та/або претензії. Як правильно Замовнику звітувати в такому випадку – після того, як будуть виконані всі двохсторонні зобов’язання, в тому числі із сплатою штрафних санкцій, незважаючи на протермінування строку дії договору і чи слід в такому випадку додавати до звіту інформацію про те, що велась претензійно-позовна робота? Чи все ж таки необхідно продовжувати строк дії договору? Але як тоді визначити необхідний строк, адже він залежить від термінів розгляду позову і судових засідань. Згорнути

Замовник планує відкриті торги на закупівлю послуг з оренди автоспецтехніки. Під час попередніх ринкових консультації з метою аналізу ринку для визначення очікуваної вартості встановлено, що потенційний орендодавець (орендодавці) вимагають включити... Розгорнути

Замовник планує відкриті торги на закупівлю послуг з оренди автоспецтехніки. Під час попередніх ринкових консультації з метою аналізу ринку для визначення очікуваної вартості встановлено, що потенційний орендодавець (орендодавці) вимагають включити до договору умову про відшкодування йому (їм) з боку Замовника-Орендаря збитків за пошкоджені під час використання транспорту деталі автоспецтехніки (напр.: шини, ресори і таке інше). Визначити навіть орієнтовну суму збитків на час проведення відкритих торгів неможливо, адже пошкодження може і не настати. Чи розповсюджується закон про публічні закупівлі на відшкодування збитків в такому випадку, оскільки відшкодування збитків − це не господарський договір, Замовник не отримає матеріальної вигоди після оплати відповідних витрат та не зможе їх оприбуткувати на власне виробництво? Чи потрібно включати до загальної суми договору орієнтовну вартість таких відшкодувань і як бути у випадках, якщо пошкодження або не настане зовсім, або трапиться в обсягах, що перевищують закладену в договір вартість відшкодування? Згорнути