Проводимо консультації з публічних закупівель

Відповідно до ст. 40 ЗУ Про публічні закупівлі частина 2 пункт 1 переговорна процедура застосовується Замовником як виняток, якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за... Розгорнути

Відповідно до ст. 40 ЗУ Про публічні закупівлі частина 2 пункт 1 переговорна процедура застосовується Замовником як виняток, якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної цим Законом. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. Скажіть, будь-ласка, якщо тендерні документації за двома двічі відміненими процедурами відкритих торгів через відсутність достатньої кількості пропозицій відрізняються лише умовами оплати з боку Замовника за отриманий товар/послугу/роботи в частині кількості днів, впродовж яких здійснюється оплата за фактом поставки, чи може Замовник застосувати переговорну процедуру і чи не буде це порушенням Закону, адже предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі в обох редакціях тендерних документацій не відрізняються (окрім строку в умовах оплати за отриманий товар). Згорнути

Доброго дня . Будь ласка підскажіть якими законодавчими актами необхідно керуватися уповноваженій особі районної територіальної виборчої комісії під час здійснення процедур закупівель товарів і послуг для підготовки та проведення виборів... Розгорнути

Доброго дня . Будь ласка підскажіть якими законодавчими актами необхідно керуватися уповноваженій особі районної територіальної виборчої комісії під час здійснення процедур закупівель товарів і послуг для підготовки та проведення виборів ,які відбудуться 25 жовтня 2020 р. Враховуючи обмежений термін та неможливість проведення довготривалих відкритих торгів відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції Закону України від 19.09.2019 №114-IX) Заздалегідь дякую за відповідь! Згорнути

У статті “Централізоване водопостачання й водовідведення. Два види послуг…” йдеться про типові договори і необхідності дотримуватися типової форми в повному обсязі. У кожному з типових договорів йдеться про окремі види... Розгорнути

У статті “Централізоване водопостачання й водовідведення. Два види послуг…” йдеться про типові договори і необхідності дотримуватися типової форми в повному обсязі. У кожному з типових договорів йдеться про окремі види платежів: платат за абонентське обслуговування та внески за обслуговування. (п.7, 8, 9 та інші). На юридичних осіб – споживачів, вищевказані платежі не поширюються. Таким чином, водоканал не може включити деякі пункти в договір, тим самим, не дотримуючись типову форму. Може бути стаття трохи категорична, і відступ від типових форм можливий? Згорнути

Прошу роз’яснити. На протязі року періодично виникає потреба у закупівлі послуг з перевезення вантажу та проведення вантажно-розвантажувальних робіт. Заздалегідь запланувати такі послуги неможливо, тому що відсутня попередня інформація про характер... Розгорнути

Прошу роз’яснити. На протязі року періодично виникає потреба у закупівлі послуг з перевезення вантажу та проведення вантажно-розвантажувальних робіт. Заздалегідь запланувати такі послуги неможливо, тому що відсутня попередня інформація про характер вантажу, його параметри, відстань перевезення і т.п. До цього часу обходилися закупівлею без використання ЕСЗ з оприлюденням договорів про закупівлю по кожному конкретному випадку. Зараз загальна сума по цьому коду предмета закупівлі підходить до 50 000. Питання: Чи можемо ми кожен конкретний випадок закупівлі вантажно-розвантажувальних робіт (перевезення вантажів) вважати новим предметом закупівлі і проводити закупівлю без використання ЕСЗ з оприлюдненням договору про закупівлю? Чи нам необхідно для кожного окремого перевезення чи завантаження проводити спрощену закупівлю, витрачаючи час? Чи може ми можемо скористатися “нагальною потребою” і вважати кожен випадок “виникненням об’єктивних обставин, що унеможливлюють дотримання замовниками строків для проведення спрощеної закупівлі”? Дякую. Згорнути

Питання: відповідно до абзацу 5 пункту 2 частини 7 статті 3 ЗУ Про публічні закупівлі, спрощену закупівлю можна не проводити якщо існує необхідність захисту прав інтелектуальної власності. Про захист чиєї... Розгорнути

Питання: відповідно до абзацу 5 пункту 2 частини 7 статті 3 ЗУ Про публічні закупівлі, спрощену закупівлю можна не проводити якщо існує необхідність захисту прав інтелектуальної власності. Про захист чиєї інтелектуальної власності йдеться? Замовника чи Учасника? Згорнути

Підприємство планує провести переговорну процедуру на підставі пп.2 п. 2 ст. 40 ЗУ “Про публічні закупівлі”, а саме: “відсутність конкуренції з технічних причин”. А саме – закупівля мобільного зв’язку, який... Розгорнути

Підприємство планує провести переговорну процедуру на підставі пп.2 п. 2 ст. 40 ЗУ “Про публічні закупівлі”, а саме: “відсутність конкуренції з технічних причин”. А саме – закупівля мобільного зв’язку, який повинен здійснюватись на ті номери телефонів, які вже наявні у Замовника. Чи потрібно в такому випадку підтвердження Науково-дослідного центру експеризи з питань інтелектуальної власності, або будь-якого іншого підтвердження? Дякую. Згорнути

Доброго дня! В усіх статтях щодо усунення невідповідностей учасником при поданні документів згідно з ст.16 Закону немає чіткої відповіді на запитання: “Якщо учасник при поданні документів на підтвердження кваліфікаційних критеріїв... Розгорнути

Доброго дня! В усіх статтях щодо усунення невідповідностей учасником при поданні документів згідно з ст.16 Закону немає чіткої відповіді на запитання: “Якщо учасник при поданні документів на підтвердження кваліфікаційних критеріїв не завантажив документ взагалі, чи можна згідно з ч.16 ст.29 ЗУ «Про публічні закупівлі» надати учаснику шанс на виправлення помилок (з вимогою про усунення невідповідностей в електронній системі закупівель), чи відсутність документа (згідно з ст.16 Закону) не є невідповідністю, та необхідно одразу відхилити пропозицію учасника”? Наприклад, в тендерній документації, згідно з ст.16 Закону, вимагалось наявність у учасника документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного за предметом закупівлі договору, та на підтвердження вимагались документи: довідка за вказаною формою з інформацією про виконаний аналогічний договір та скан-копія аналогічного договору з видатковими накладними. Учасник надав довідку в довільній формі та не надав скан-копію договору з накладними. Чи можна давати учаснику в такому випадку шанс на виправлення “невідповідностей” та на завантаження недостаючих документів? Чи така тендерна пропозиція підлягає відхиленню? 2) Відсутність ЕЦП/КЕП, накладеного на тендерну пропозицію учасника підпадає під випадки ч. 16 ст. 29 Закону? Якщо тендерна документація вимагала накладення ЕЦП/КЕП, чи має право замовник надати шанс учаснику та вимагати накладення ЕЦП/КЕП, чи така тендерна пропозиція підлягає відхиленню? Згорнути

Вимога тендерної документації: Накладається КЕП/ЕЦП службової (посадової) особи або уповноваженої особи Учасника, що підписала тендерну пропозицію, повноваження якої щодо підписів документів тендерної пропозиції підтверджується відповідно до поданих документів, що вимагаються... Розгорнути

Вимога тендерної документації: Накладається КЕП/ЕЦП службової (посадової) особи або уповноваженої особи Учасника, що підписала тендерну пропозицію, повноваження якої щодо підписів документів тендерної пропозиції підтверджується відповідно до поданих документів, що вимагаються цією Документацією, з можливістю перевірки накладення КЕП/ЕЦП (зазвичай, з розширенням *.p7s) за допомогою он-лайн сервісу Центрального засвідчувального органу Міністерства юстиції України. Під час перевірки КЕП/ЕЦП повинні відображатися прізвище та ініціали особи, уповноваженої на підписання тендерної пропозиції (власника ключа). У випадку відсутності даної інформації учасник вважається таким, що не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства та тендерну пропозицію такого Учасника буде відхилено на підставі абзацу 3 пункту 1 частини 1 статті 31 Закону. Від імені юридичної особи пропозицію підписав Генеральний директор. Під час перевірки ЕЦП відображається вірно прізвище та ініціали особи, уповноваженої на підписання тендерної пропозиції (власника ключа), назва юридичної особи, але посада відображається «директор», а не «генеральний директор». Питання 1: як на вашу думку, чи вимагала ТД відображення посади? Питання 2: Чи є підстави для відхилення з огляду на вимоги ТД? Питання 3: яка інформація відносно службової (посадової) особи або уповноваженої особи Учасника, що підписала тендерну пропозицію, повинна підлягати перевірці Замовником під час перевірки КЕП/ЕЦП з огляду на вимоги законодавства? Згорнути

Потрібна допомога у вирішенні питання щодо визначення предмета закупівлі, оприлюднення в системі та як правильно прописати в договорі. На даний час плануємо закупити канцтовари. Закупівля містить 50 позицій. Ознайомившись з... Розгорнути

Потрібна допомога у вирішенні питання щодо визначення предмета закупівлі, оприлюднення в системі та як правильно прописати в договорі. На даний час плануємо закупити канцтовари. Закупівля містить 50 позицій. Ознайомившись з редакцією статті ввд 12.09.2020 №368 виникає питання, як правильно на даний час все прописувати. Який із варіантів більш правильним буде?: Варіант подання інформації №1. У плані закупівель прописати в КОНКРЕТНІЙ НАЗВІ – канцелярські товари, а у примітках пелек позицій з відповідними кодоами, потім створити закупівлю – в узагальненій назві прописати – КАНЦЕЛЯРСЬКІ товари і затим кону із 50 позицій вводити в електронні поля. І як тоді правильно прописувати предмет закупівлі в договорі: За кодом ДК 021:2015:30190000-7 офісне устаткування та приладдя різне? При публікації звіту можно побачити, що УЗАГАЛЬНЕНА НАЗВА ПРЕДМЕТА ЗАКУПІВЛІ буде КАНЦЕЛЯРСЬКІ ТОВАРИ. Чи достатньо буде узагальненої назви в договорі разом із кодом ДК? Чи потрібно ще в дужках прописувати всі номенклатурні позиції. ВАріант подання інформації №2: Публікуємо план і в конкретній назві публікуємо всі номенклатурні позиції, які потім при створенні закупівлі будуть відображатись в окремих полях в електронній системі? Моє бачення, що якщо публікуються всі окремі позиції закупівлі відповідно до Порядку №1082, а в договорі в предметі закупівлі прописувати лише код ДК та узагальнену назву, то у звіті про закупівлю та в договорі є розбіжності. Точніше, чи вказувати коди номенклатурних позицій в договорі? Згорнути

Замовник оприлюднює Звіт про виконання договору про закупівлю – протягом 20 робочих днів з дня закінчення строку дії договору про закупівлю або його виконання сторонами, або його розірвання. Просимо надати... Розгорнути

Замовник оприлюднює Звіт про виконання договору про закупівлю – протягом 20 робочих днів з дня закінчення строку дії договору про закупівлю або його виконання сторонами, або його розірвання. Просимо надати роз’яснення , що є виконанням договору окрім поставки товару(надання послуг,виконання робіт) та остаточного розрахунку. Наприклад, якщо в договорі прописані умови повернення забезпечення виконання договору про закупівлю. Чи може у такому випадку дата повернення забезпечення вважатися датою виконання договору? Чи може з цією дати відраховуватися термін для публікаціїї Звіту про виконання договору? Згорнути