Проводимо консультації з публічних закупівель

Як підписати Електронний документ (наприклад довідку МВС) окремо, якщо є тільки один засіб – це підписання ТД загалом?

Скажіть, чи можна скористатися переговорною процедурою для закупівлі газу природного та електроенергії для Замовника який тільки створився та буде фінансуватися з 2021 року на період проведення відкритих торгів? Чи тільки... Розгорнути

Скажіть, чи можна скористатися переговорною процедурою для закупівлі газу природного та електроенергії для Замовника який тільки створився та буде фінансуватися з 2021 року на період проведення відкритих торгів? Чи тільки з постачальниками останньої надії? Згорнути

ЗАПИТ Про надання роз’яснень щодо належності чи неналежності підприємства категорії «замовник» в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» 1. Пунктом 3 частини 1 статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі»... Розгорнути

ЗАПИТ Про надання роз’яснень щодо належності чи неналежності підприємства категорії «замовник» в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» 1. Пунктом 3 частини 1 статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIIІ, зі змінами і доповненнями (в редакції Закону від 19.09.2019 № 114-IX), надано визначення поняття «замовники»: юридичні особи, які є підприємствами, установами, організаціями (крім тих, які визначені у пунктах 1 і 2 цієї частини) та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі… 2. В розвиток положень законодавчих норм Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (Уповноважений орган) видано лист-роз’яснення від 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 «Щодо визначення замовників», який на прикладах надає тлумачення цього терміну та розмежування понять «замовник»-«не замовник». Однак, в нашого комунального підприємства виникають сумніви щодо його належності або неналежності до замовників в розумінні Закону. Це пов’язано, насамперед, з наступним: Відповідно до Статуту підприємства: 1) Львівське комунальне підприємство «Музей «Личаківський цвинтар» (код ЄДРПОУ 13808643) створене Львівською міською радою (далі – Власник) згідно з рішенням 2-ої сесії 21 скликання від 10.07.1990 року «Про створення історико-культурного заповідника «Личаківський цвинтар»; Ухвалою 4-ої сесії 21-го скликання від 05.11.1990 року «Про затвердження Положення про історико-культурний заповідник «Личаківський цвинтар»; Ухвалою сесії від 28.10.1991 року «Про зміни до Положення про історико-культурний заповідник «Личаківський цвинтар»; Ухвалою сесії № 229 від 13.05.1999 року «Про внесення змін та доповнень до Ухвали Львівської міської ради народних депутатів від 28.10.1991 року та підпорядковується Управлінню охорони історичного середовища Львівської міської ради Департаменту (надалі – Уповноважений орган) – (п.1.1.). 2) ЛКП «Музей «Личаківський цвинтар» є правонаступником Державного комунального підприємства Історико-культурний госпрозрахунковий музей «Личаківський цвинтар» – (п.1.2.). 3) Музей діє в організаційно-правовій формі Львівського комунального підприємства відповідно до ст.7 аб.7 Закону України «Про музеї та музейну справу» та виконує функції спеціалізованого підприємства відповідно до ст.9 Закону України «Про поховання та похоронну справу», а також, функції, визначені на підставі ст.33 Закону України «Про охорону культурної спадщини» та Постанови КМУ № 1149 від 24.07.2003р. – (п.1.4.). 4) ЛКП «Музей «Личаківський цвинтар» виконує функції охорони пам’яток історії культури та мистецтва на території, яка йому підпорядкована – (п.1.8.). 3. В той же час, відповідно до розділу 2 Підприємство створене з метою: 2.1.1. Отримання прибутку від надання ритуальних послуг згідно Закону України «Про поховання та похоронну справу», надання послуг від всіх видів господарської діяльності. Отримання прибутку за спеціалізовану діяльність підприємства з надання ритуальних послуг згідно Закону України «Про поховання та похоронну справу». 2.1.2. Забезпечення збереження пам’яток історії, культури мистецтва і архітектури, їх облік відповідно до чинного законодавства. Розширення та зміцнення міжнародних, культурних та наукових зав’язків в питаннях вивчення збереження, реставрації і популяризації пам’яток музею. 2.1.3. Задоволення духовних запитів громадян з питань історії, культури та мистецтв, ознайомлення з надбанням вітчизняної та світової культур відповідно до законів України «Про охорону культурної спадщини», «Про музеї та музейну справу». 4. Згідно п.4.2. Статуту, майно підприємства є комунальною власністю громади м. Львова і закріплюється за підприємством на праві господарського відання, здійснюючи право повного господарського відання. Підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном на свій розсуд, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать чинному законодавству та цьому Статуту. Внески в статутний фонд Підприємство отримує від Уповноваженого органу на власний банківський рахунок згідно ухвал міської ради, рішень виконавчого комітету, розпоряджень міського голови без їх цільового призначення (на ведення господарської діяльності). Крім цього, підприємство не отримує бюджетних коштів з Державного бюджету України, а тому в Підприємства відсутній власний казначейський рахунок. 5. Виходячи з вищенаведеного та листа-роз’яснення Мінекономіки від 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 «Щодо визначення замовників» – Львівське комунальне підприємство «Музей «Личаківський цвинтар» не мало б належати до категорії «замовник» в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі». Однак, в нас викликає сумнів стосовно закріплених за ним функцій охорони пам’яток історії культури та мистецтва, згідно Законів України «Про музеї та музейну справу» та «Про охорону культурної спадщини» (хоча на виконання цих функцій не отримує жодних коштів ні з державного ані з місцевого бюджетів, а заробляє самостійно), тому просимо проаналізувати вищенаведене та надати відповідь: ЛКП «Музей «Личаківський цвинтар» належить до замовників у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» чи не належить? Згорнути

Доброго дня! Відповідно до ч. 6 ст. 41 ЗУ «Про публічні закупівлі» – дія договору про закупівлю може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку... Розгорнути

Доброго дня! Відповідно до ч. 6 ст. 41 ЗУ «Про публічні закупівлі» – дія договору про закупівлю може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку. Отже однією з підстав укладення додаткової угоди є оголошена «основна» закупівля. Ми маємо наступну ситуацію, в 2020 році було укладено договори за результатами двох закупівель на ремонт автомобілів Вольво і Мермедес. З метою оптимізації кількості закупівель, в 2021 ці послуги з цих двох договорів об’єднані в одну закупівлю. Питання: чи можна робити пролонгацію договорів в 2020-го року (обох або одного), на основі закупівлі 2021 року, в якій конкретна назва буде відрізнятись, але перелік послуг відповідатиме договорам, що пролонгуються? Згорнути

Підкажіть будь ласка, в переговорной процедурі закупівлі чи застосовується до переможця стаття 17? Можливо на сайті радника є статті з цього приводу?

Закупівля без використання електронної системи В яких випадках, на яких підставах і максимально до якої суми проводиться така закупівля та , особливо цікавить , як обирається постачальник для цього виду...

Підскажіть, будь-ласка: 1). Закупівлю здійснює комунальне підприємство, засновником якого є міська рада. Чи є він пов”язаною особою з іншим комунальним підприємством, засновником якого є та ж міська рада? Чи має... Розгорнути

Підскажіть, будь-ласка: 1). Закупівлю здійснює комунальне підприємство, засновником якого є міська рада. Чи є він пов”язаною особою з іншим комунальним підприємством, засновником якого є та ж міська рада? Чи має право замовник укласти з ним договір за результатами процедури відкриті торги чи переговорної процедури (якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів)? Дякую. 2). Закупівлю здійснює комунальне підприємство, засновником якого є міська рада за власні кошти, які надійшли від НСЗУ. Чи зобов’язаний він оприлюднювати інформацію відповідно до постанови КМУ №1266 від 16 грудня 2020 р.? Дякую. Згорнути

Наша організація являється замовником у розумінні Закону. Згідно проведених відкритих торгів на закупівлю продуктів харчування для навчальних закладів на 2021 рік укладено договори з переможцем процедур. На момент укладання договорів... Розгорнути

Наша організація являється замовником у розумінні Закону. Згідно проведених відкритих торгів на закупівлю продуктів харчування для навчальних закладів на 2021 рік укладено договори з переможцем процедур. На момент укладання договорів переможець не був платником ПДВ. Про те, наразі він повідомляє, що з 01 січня 2021 року він набуває статусу платника ПДВ. Як бути з укладеними договорами? Чи існує механізм внесення змін до даних договорів? Згорнути

Підскажіть, будь-ласка. Проводяться відкриті торги, за їх результатами буде укладено договір про закупівлю. Закуповується імпортний товар . У проекті договору про закупівлю міститься пункт: Зміна ціни за одиницю імпортованого Товару... Розгорнути

Підскажіть, будь-ласка. Проводяться відкриті торги, за їх результатами буде укладено договір про закупівлю. Закуповується імпортний товар . У проекті договору про закупівлю міститься пункт: Зміна ціни за одиницю імпортованого Товару здійснюється з обов’язковим укладанням Сторонами додаткової угоди. Ціна змінюється залежно від зміни курсу євро (EUR) за наступним розрахунком: Ц(нова)=(К1/К0)*Ц1, де Ц(нова) – змінена ціна за одиницю Товару; Ц1 – первинна ціна в гривнях за одиницю Товару, згідно тендерної пропозиції; К1 – курс євро (EUR) по відношенню до гривні на дату підписання Сторонами додаткової угоди; К0 – курс євро (EUR) по відношенню до гривні на дату надання Замовнику тендерної пропозиції. Поточним курсом євро (EUR) Сторони домовилися вважати курс євро (EUR), встановлений НБУ на день підписання Сторонами додаткової угоди, отриману з інформаційного порталу за посиланням в мережі інтернет: https://minfin.com.ua/. Чи правомірно встановлення даного пункту чи це може розглядатися ДАСУ як порушення, оскільки договір набирає чинності з моменту його підписання, а порівняння цін здійснюється з моменту подання тендерної пропозиції? Дякую. Згорнути

Запитання стосується закупівлі електричної енергії на 2021 рік для потреб гуртожитку державної установи. Чи це має бути процедура відкритих торгів, тоді по якому тарифу (адже для гуртожитків, які підпадають під... Розгорнути

Запитання стосується закупівлі електричної енергії на 2021 рік для потреб гуртожитку державної установи. Чи це має бути процедура відкритих торгів, тоді по якому тарифу (адже для гуртожитків, які підпадають під визначення «населення, яке розраховується з енергопостачальною організацією за загальним розрахунковим засобом обліку» 0,75 грн/кВт∙год без ПДВ; 0,90 грн/кВт∙год з ПДВ), чи переговорна процедура для закупівлі електроенергії з обґрунтуванням відсутності конкуренції — посилається на монопольне становище ПУП відповідно до пункту 13 розділу XVII Закону № 922. Токаж не зрозуміло який у тендерній документації включити проєкт Примірного договору. Якщо це має бути проєкт Примірного договору на постачання електричної енергії споживачу, то ПУП відмовиться його укладати. Адже він працює за Типовим договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг. Його ж не можуть укладати незалежні постачальники, які продають електроенергію на вільному ринку. Також не зрозуміло як укласти договір на розподіл електроенергії для гуртожитків та відповідно тариф за одиницю. Дякую. Згорнути