Проводимо консультації з публічних закупівель

Допоможіть будь ласка розібратися. Питання стосується протоколу УО у випадку закупівлі на суму менше 50 тис.грн. за допомогою звіту про договір укладений без використання електронної системи закупівель. На порталі Радника... Розгорнути

Допоможіть будь ласка розібратися. Питання стосується протоколу УО у випадку закупівлі на суму менше 50 тис.грн. за допомогою звіту про договір укладений без використання електронної системи закупівель. На порталі Радника у розділі Зразки документів розміщений: Протокол Звіт про договір УО (Затвердження РП) від 04.05.2020 В цьому протоколі приймається рішення про закупівлю, затверджується річний план, оприлюднюється річний план, а питанням 4-тим є: «Про прийняття рішення щодо оприлюднення звіту про договір про закупівлю (далі – звіт про договір про закупівлю), укладений без використання електронної системи закупівель (Додаток 2) щодо Закупівлі в Електронній системі відповідно до вимог Закону.» Де у Додатку 2 потрібно заповнити поля відомостями про договір, який ще не укладений. Виникають певні незручності, у випадку складання лише одного протоколу для усіх дій УО під час закупівлі за допомогою звіту про договір укладений без використання електронної системи закупівель, оскільки при плануванні закупівлі не завжди відомі такі параметри як дата укладення договору, номер договору. Якщо вони ще не відомі то і в Додатку 2 їх напевне не варто вказувати. Між етапом оприлюднення плану і етапом оприлюднення звіту про договір укладений без використання електронної системи закупівель відбуваються певні процеси. Чи потрібно їх відображати у протоколах? Тому, хотів би уточнити такі моменти(усі запитання стосуються випадку закупівлі на суму менше 50 тис.грн. за допомогою звіту про договір укладений без використання електронної системи закупівель): 1) УО здійснює моніторинг цін на ринку і обирає постачальника – чи потрібно це відображати у протоколі? 2)Чи повинна УО ЗАТВЕРДЖУВАТИ ПРОЕКТ ДОГОВОРУ і чи потрібно оформлювати це протокольно? 3)Договір підписує керівник, але закупівлю проводить УО і обирає постачальника. Хто приймає рішення про укладення договору – керівник підприємства чи УО? 4)Чи повинна УО ПРИЙМАТИ РІШЕННЯ про УКЛАДЕННЯ ДОГОВОРУ і чи потрібно оформлювати це протокольно? Тобто чи потрібно в протоколі прописувати наприклад «Вирішив: Прийняти рішення про укладення договору з ТОВ 123»? 5)Чи повинна УО у протоколі якимось чином відображати те що передає договір керівнику на підпис, отримує підписаний договір? 6)Чи має УО ЗАТВЕРДЖУВАТИ(окрім того, що оприлюднювати) звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель і чи потрібно оформлювати це протокольно? 7)Чи варто робити 2 окремих протоколи – перший для прийняття рішення про закупівлю, затвердження річного плану закупівель, оприлюднення річного плану, а другий для 1)ПРИЙНЯТТЯ РІШЕННЯ про УКЛАДЕННЯ ДОГОВОРУ, 2)ЗАТВЕРДЖЕННЯ звіту про договір про закупівлю, який укладений без використання електронної системи закупівель, 3)ОПРИЛЮДНЕННЯ звіту про договір про закупівлю, який укладений без використання електронної системи закупівель? На Вашу думку – потрібно так розписувати, чи це буде зайвим? Заздалегідь дякую за відповідь. Згорнути

Прошу надати роз’яснення щодо наступних питань: Яку необхідно застосувати процедуру при закупівлі робіт технічного нагляду після коригування проектно – кошторисної документації, якщо вартість таких робіт від 50 тис. грн до... Розгорнути

Прошу надати роз’яснення щодо наступних питань: Яку необхідно застосувати процедуру при закупівлі робіт технічного нагляду після коригування проектно – кошторисної документації, якщо вартість таких робіт від 50 тис. грн до 1500 тис. грн? Враховуючи наступне: за результатом відкритих торгів на закупівлю підрядних Замовником був заключено договір з підрядником на суму 23 000,0 тис.грн. також окремий договір без застосування електронної системи закупівель з технічним наглядом. В ході проведення будівництва виникла необхідність в коригуванні проекту. Замовник Планує провести переговорну процедуру п.5 ч.2 ст.40 ЗУ “Про публічні Закупівлі” з тим самим Підрядником та укласти з ним відповідний договір . Питання: чи потрібно Замовнику закривати основний підрядний договір (на фактично виконаний об’єм робіт)? Розрахунок очікуваної вартості для проведення переговорів розраховувати виходячи з суми 23 000,00тис.грн.(сума основного договору за результатом аукціону), чи на даний час факт виконання становить 15 000,00тис.грн(фактичне виконання на сьогодні)? Чи можливо заключати без застосування електронної системи закупівель договір з тим самим технічним наглядом( так як він був з початку будівництва)підстава відсутність конкуренції з технічних причин?Дякую Згорнути

У частині 10 статті 3 Закону «Про публічні закупівлі» міститься пряма заборона ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення застосування положень частини третьої статті 10 цього Закону, а якщо... Розгорнути

У частині 10 статті 3 Закону «Про публічні закупівлі» міститься пряма заборона ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення застосування положень частини третьої статті 10 цього Закону, а якщо вже Замовник провів різні торги за одним кодом ДК 021:2015 без поділу на лоти в загальній сумі вище 133тис. євро? Що тоді робити? Які штрафи за це і взагалі що за це буде? Адже згідно ст. 164-14 КУпАП має бути накладення штрафу за придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених законодавством, тобто процедура закупівлі згідно ст. 13 Закону – відкриті торги, а не міждународні торги. Згорнути

Вітаю. Дублюю своє запитання ще раз! Якщо відпала потреба в одній закупівлі і з’явилась потреба в іншій закупівлі (в межах одного КЕКВ), то чи вважатиметься такий предмет закупівлі НОВИМ предметом... Розгорнути

Вітаю. Дублюю своє запитання ще раз! Якщо відпала потреба в одній закупівлі і з’явилась потреба в іншій закупівлі (в межах одного КЕКВ), то чи вважатиметься такий предмет закупівлі НОВИМ предметом договору (за умови перекидки коштів з одного коду ДК на інший код ДК (в межах одного КЕКВ))? Потрібна конкретна відповідь – так або ні???? Згорнути

Згідно пп 9 п. 1 ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі» повинна в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань міститись інформація про кінцевого бенефіціарного власника... Розгорнути

Згідно пп 9 п. 1 ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі» повинна в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань міститись інформація про кінцевого бенефіціарного власника в тому числі, якщо засновник – юридична особа: прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дата народження, країна громадянства, серія та номер паспорта громадянина України або паспортного документа іноземця, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), а також повне найменування та ідентифікаційний код (для резидента) засновника юридичної особи, в якому ця особа є кінцевим бенефіціарним власником, характер та міра (рівень, ступінь, частка) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу). У разі відсутності в юридичної особи кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника її засновника, якщо засновник – юридична особа, вноситься обґрунтована причина його відсутності. Питання: 1) Якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань інформація про кінцевого бенефіціарного власника не містить відомостей про дату народження, країну громадянства, серія та номер паспорта громадянина України або паспортного документа іноземця, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), а також ідентифікаційний код (для резидента) засновника юридичної особи, в якому ця особа є кінцевим бенефіціарним власником (це персональні дані), то ми повинні відхилити такого учасника? 2) Ми дивилися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань інформацію про кінцевого бенефіціарного власника за різними підприємствами і ні в одного не має такої інформації, то виходить, що потрібно всіх відхиляти і торги не відбудуться? Приклад моніторингу з приводу не повних даних про кінцевого бенефіціарного власника в закупівлі https://my.zakupki.prom.ua/cabinet/purchases/state_purchase/monitorings/14282678/9a1318b9bfc64e3a93485856757eeb42 (UA-2019-12-24-000458-a) В той же час Північний офіс Держаудитслужби підписав договір по відкритим торгам по закупівлі https://zakupki.prom.ua/gov/tenders/UA-2020-02-06-003602-b/lot-5d2af4885bc30d0231881aed72771ec4 (UA-2020-02-06-003602-b) де в постачальника ТОВ “ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ” (ЄДРПОУ: 36860996) теж не всі дані по кінцевому бенефіціарному власнику. Згорнути

Підскажіть, будь-ласка, відкриті торги були розпочаті до 19.04.20р. Від переможця вимагалося подання довідки в електронному вигляді, яка підписана ЕЦП/КЕП посадових осіб відповідного уповноваженого органу (підрозділу) Державної фіскальної служби України про... Розгорнути

Підскажіть, будь-ласка, відкриті торги були розпочаті до 19.04.20р. Від переможця вимагалося подання довідки в електронному вигляді, яка підписана ЕЦП/КЕП посадових осіб відповідного уповноваженого органу (підрозділу) Державної фіскальної служби України про відсутність у Переможця заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи. Переможець подав довідку з QR-кодом без ЕЦП. Чи зобов”язаний замовник був відхилити його відповідно до п.2 ч.1 ст.30 старої редакції Закону (переможець не надав документи, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 Закону)? Згорнути

Прошу надати роз’яснення щодо наступного питання: 1. Нами було укладено договір про закупівлю робіт (бюджетне фінансування) терміном до 31.12.2020 року (процедура – відкриті торги). Цей договір оприлюднено на Прозоро на... Розгорнути

Прошу надати роз’яснення щодо наступного питання: 1. Нами було укладено договір про закупівлю робіт (бюджетне фінансування) терміном до 31.12.2020 року (процедура – відкриті торги). Цей договір оприлюднено на Прозоро на повну вартість. Чи можливо подовжити термін дії договору на наступний рік в зв’язку з бюджетним недофінансуванням в цьому році та оформити це додатковою угодою з відтермінуванням календарного графіку робіт за об’єктом та строком дії до 31 грудня 2021 року та якими вимогами керуватись при укладанні додаткової угоди? Дякуємо! Згорнути

Відповідно до Нового порядку оприлюднення інформації необхідно зазначати назви товару чи послуги кожної номенклатурної позиції предмета закупівлі та коду товару чи послуги, визначеного згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше... Розгорнути

Відповідно до Нового порядку оприлюднення інформації необхідно зазначати назви товару чи послуги кожної номенклатурної позиції предмета закупівлі та коду товару чи послуги, визначеного згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі. Як правильно вчиняти Замовнику при оприлюдненні інформації, якщо при закупівлі товару/товарів Замовнику необхідні супутні послуги у вигляді монтажу, встановлення, навчання персоналу роботі на обладнанні та/або інші послуги, вартість яких не перевищує вартість товарів і є складовою предмета закупівлі певного товару? Бухгалтерія вимагає робити «розбивку» вартості предмету закупівлі окремо по товару і по кожній із послуг. Але якщо Замовник зазначе в окремому електронному полі відповідну послугу із кодом ДК, що найбільше відповідає конкретній назві вказаної послуги, то електронна система закупівель не прийме цей річний план/оголошення, оскільки не дозволяється зазначати в одній процедурі/закупівлі декілька кодів ДК. І навпаки, якщо Замовник, вносячи назву послуги, супутньої до товару, зазначе код ДК товару, то це буде порушенням визначення предмету закупівлі. Тож як правильно закуповувати та оприлюднювати річні плани/оголошення про процедури/закупівлі, якщо предметом закупівлі є товари із супутніми послугами? Згорнути

Склад ТК з 5 осіб. На засіданні присутні 3. Два члена ТК у відпустці. 1) Чи є засідання за участю 3 членів ТК – правомочним та легітимним? 2) Чи потрібно... Розгорнути

Склад ТК з 5 осіб. На засіданні присутні 3. Два члена ТК у відпустці. 1) Чи є засідання за участю 3 членів ТК – правомочним та легітимним? 2) Чи потрібно на час відпусток назначати інших членів ТК? 3) Якщо голова тендерного ТК та заступник голови ТК одночастно підуть у відпустку чи потрібно призначати іншого заступника голови ТК? Згорнути

Підскажіть, будь-ласка. У відкритих торгах Замовник відхилив тендерну пропозицію першого учасника – 01.07.20р, . Строк для розгляду наступної пропозиції рахується з 01.07.20р чи 02.07.20р? Дякуємо.